Фінансово-кредитний механізм формування капіталу торгівельних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

УДК 336.647/648

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Славінський Валерій Іванович

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Косова Тетяна Дмитрівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, професор кафедри контролю і аналізу господарської діяльності

Офіційні опоненти:

-доктор економічних наук, професор Костирко Лідія Андріївна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ), завідувачка кафедри фінансів

-кандидат економічних наук, доцент Циганов Олександр Рувімович, Донецький державний університет управління, професор кафедри банківської і біржової справи

Захист відбудеться 16.12.2008 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий 14.11.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

Анотації

Славінський В.І. Фінансово-кредитний механізм формування капіталу торгівельних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2008.

У дисертації досліджено ґенезу та еволюцію наукової думки про дефініцію капіталу. Визначено вплив інституціональних перетворень та розвитку підприємництва у торгівлі на механізм формування капіталу підприємств. Обґрунтовано концепцію фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств. Проведено комплексну оцінку діючого механізму формування капіталу торгівельних підприємств. Досліджено фондові методи формування власного та запозиченого капіталу. Надано оцінку методам банківського кредитування і посередництва у формуванні капіталу торгівельних підприємств. Обґрунтовано заходи щодо удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування рейтингів корпоративного управління як передумови виходу торгівельних підприємств на фінансово-кредитний ринок. Обґрунтовано методичні рекомендації щодо вибору типу фінансової політики емітента і інвестора цінних паперів. Адаптовано умови банківського кредитування до галузевих особливостей підприємств торгівлі.

Ключові слова: капітал торгівельних підприємств, фінансово-кредитний механізм, ринок, банк, фондові методи, цінні папери

Славинский С.Г. Финансово-кредитный механизм формирования капитала торговых предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, Донецк, 2008.

В диссертации исследован генезис и эволюция научной мысли о дефиниции капитала. Систематизированы взгляды представителей теории корпоративных финансов и институциональный теорий.

Определенно влияние институциональных преобразований и развития предпринимательства в торговле на механизм формирования капитала предприятий. Проведена сравнительная оценка динамики и структуры капитала предприятий торговли и всех предприятий Украины по сводному балансу. Проанализирована динамика финансового результата торговых предприятий на уровне отрасли. Выявлены наиболее распространенные организационно-правовые формы торговых предприятий. Дана оценка их деловой активности на рынке банковского кредитования и фондовом рынке.

Обоснована концепция финансово-кредитного механизма формирования капитала торговых предприятий, определена методология исследования, составные модели (формирование рейтингов корпоративного управления, обоснование эмиссионной политики и выход на фондовые рынки, разработка условий кредитной политики привлечения ресурсов), выделены направления исследования.

Проведена комплексная оценка механизма формирования капитала торговых предприятий. Дана качественная оценка реализации функций собственного капитала в современных условиях. Построены корреляционно-регрессионные модели собственного капитала и его оборачиваемости, которые позволяют определить оптимальный размер собственных ресурсов в зависимости от других статей баланса и отчета о финансовых результатах. Рассчитаны канонические оценки двух групп торговых предприятий, различающихся по признаку использования заемного капитала, и выявлены причины, определяющие этот признак.

Исследованы фондовые методы формирования собственного и заемного капитала. Проведена группировка акционерных обществ торговли по стоимости эмитированных акций. Дана оценка их активности на первичном и вторичном рынке паевых и долговых ценных бумаг. Систематизированы правонарушения торговых предприятий фондовом рынке. Выполнен кластерный анализ доходности их акций. Выявлены недостатки корпоративного управления акционерных обществ торговли. Разработаны рекомендации по изменению организационно-правовых форм предприятий с целью снижения трансакционных издержек.

Дана оценка методам банковского кредитования и посредничества в формировании капитала торговых предприятий. Определены наиболее распространенные формы краткосрочного кредитования и его объекты. Проанализированы вероятностные распределения размеров и сроков кредитования. Разработаны методы снижения кредитных рисков при использовании товаров в обороте в качестве залога.

Обоснованы мероприятия по усовершенствованию финансово-кредитного механизма формирования капитала торговых предприятий. Разработаны научно-практические рекомендации относительно формирования рейтингов корпоративного управления как предпосылки выхода торговых предприятий на финансово-кредитный рынок. Определены принципы и отдельные составные независимой рейтинговой оценки (структура собственности компании, права владельцев и других заинтересованных лиц, механизмы управления и контроля, уровень раскрытия информации и аудит, социальная ответственность).

Определены предпосылки, положительные и отрицательные стороны преобразования общества с ограниченной ответственностью - предприятия торговли в акционерное общество. Обоснованы условия эмиссии. Определены факторы, которые поддерживают и ограничивают рейтинговую оценку уровня корпоративного управления. Обоснованно методические рекомендации относительно выбора типа финансовой политики эмитента и инвестора ценных бумаг. Усовершенствована методика определения класса эмитента ценных бумаг - предприятия торговли. Обоснован остаточный тип дивидендной политики как наиболее адекватный современному уровню корпоративного управления в акционерных предприятиях торговли. Формализован его частный случай по критерию финансовой устойчивости.

Адаптированы условия банковского кредитования к отраслевым особенностям предприятий торговли. Усовершенствованы методические рекомендации по формированию резервов на возможные потери по кредитным операциям коммерческих банков за счет уточнения граничных значений показателей финансовой устойчивости при оценке кредитоспособности заемщика. Обоснованы предложения по оценке залоговой стоимости товаров в обороте и принятия на этой основе решения о размере выдаваемого кредита. Разработаны подходы к обеспечению контроля за состоянием и сохранностью объектов залога - товаров в обороте.

Ключевые слова: капитал торговых предприятий, финансово-кредитный механизм, рынок, банк, фондовые методы, ценные бумаги.

Slavinskiy V.I. The financial and credit mechanism of forming of capital the enterprises of trade. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences in specialty 08.00.08 - Money, finances and credit. - Donetsk national university of economy and trade of the named after Michael Tugan-Baranovskiy, Donetsk, 2008.

In dissertation genesis and evolution of scientific thought about determination of capital are probed. Influencing of institutional transformations and development of enterprise in trade on the mechanism of forming of capital of enterprises are defined. Conception of financial and credit mechanism of forming of capital of trade enterprises is grounded. The complex estimation of forming of capital of trade enterprises is conducted. The fund methods of forming of property and adopted asset are probed. An estimation to the methods of the bank crediting and mediation in forming of capital of trade enterprises is given.

The measures on the improvement of financial and credit mechanism of forming of capital of trade enterprises are grounded. The scientific and practical recommendations in relation to forming of ratings of corporate management as pre-conditions of output of trade enterprises to the financial and credit market are developed. Methodical recommendations in relation to a choice as a financial policy of issuer and investor of securities are grounded. The terms of the bank crediting are adapted to the of a particular branch features of trade enterprises.

Keywords: capital of trade enterprises, financial and credit mechanism, market, bank, fund methods, securities.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Торгівля - це галузь національної економіки, яка потужно розвивається. Починаючи з 2003 р. щорічний приріст роздрібного товарообороту підприємств складає 20-30%. Станом на 01.04.2008 р. у цій галузі використовується 8,63% необоротних і 36,35 % оборотних активів підприємств України. Бурхливий розвиток галузі потребує адекватного збільшення величини капіталу, необхідного для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємств. Становлення фінансової системи України на ринкових засадах створює передумови використання нових форм і методів формування капіталу торгівельних підприємств. Підвищується роль кредитних ресурсів як важливого джерела фінансування їх діяльності. На долю торгівельних підприємств припадає 38,71% усіх кредитів, наданих комерційними банками нефінансовим корпораціям, у т.ч. 41,32% - терміном до 1 року. Разом з тим на фондовому ринку вони демонструють низьку активність. На долю акціонерних товариств приходиться лише 2,4% торгівельних підприємств. Формування капіталу за рахунок власних джерел обмежується фінансовими результатами діяльності підприємств та потребами забезпечення їх фінансової стійкості.

Функціонування торгівельного капіталу, питання його формування і кругообігу були предметом дослідження зарубіжних вчених Бем-Баверка Е., Брігхема Є., Гелбрейта Дж. К., Каутського К., Кейнса Дж. М., Маркса К., Маршалла А., Менгера К., Норта Д., Рікардо Д., Сміта А. Значний вклад у вирішення проблеми раціональної організації і оптимізації структури капіталу торгівельних підприємств, його формування за рахунок власних джерел, банківських і фондових механізмів, становлення корпоративного управління внесли російські і вітчизняні вчені: Азарян О.М., Антонюк Я.М., Аптекар С.С., Балабанова Л.В., Балдинюк А.Г., Безгінова Л. І., Бланк І. О., Богачов С.В., Вереітіна І. Ю., Вітлінський В.В., Виноградова О.В., Власова Н.О., Вожжова О.В., Волгін В. В., Гайдук І. О., Косова Т.Д., Костирко Л.А., Лігоненко Л. О., Мелушова І. Ю., Мельник Л.О., Никитенко О.О., Оліфіров О.В., Омелянович Л.О., Папаіка О.О., Попова І.В., Садєков А. А., Слав'юк Р.А., Сорока Р.С., Стужук Л.В., Татарин Н.Б., Ткаченко С.О., Фролова Л.В., Худа В.В., Циганов О.Р., Чернега О.Б., Шапран В.С., Шубін О.О.

Однак, попри наявність значної кількості робіт, недостатньо дослідженими залишаються проблеми формування торгівельного капіталу в умовах інституціональних перетворень у національній економіці і становлення рейтингової інфраструктури фінансового ринку, врахування галузевих особливостей торгівельних підприємств в процесі кредитування, при розробці емісійної та дивідендної політики тощо. Актуальність досліджуваної в дисертації проблеми удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств, її теоретичне і практичне значення обумовили вибір теми дослідження, її мету та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за темами: держбюджетної "Удосконалення принципів і методів ризик-менеджменту підприємств" (№ держреєстрації 0108U001996), у рамках якої автором розроблено механізм зниження фінансових ризиків торгівельних підприємств, госпдоговірної "Розробка науково-методичних рекомендацій з формування капіталу підприємства за допомогою банківських механізмів" (№ 12/2004), де автором обґрунтовано умови і доцільність зміни організаційно-правової форми підприємств торгівлі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств.

Для реалізації мети було поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено ґенезу та еволюцію наукової думки про дефініцію капіталу;

визначено вплив інституціональних перетворень та розвитку підприємництва у торгівлі на формування капіталу підприємств;

обґрунтовано концепцію фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств;

проведено комплексну оцінку формування капіталу торгівельних підприємств;

досліджено фондові методи формування власного та запозиченого капіталу;

надано оцінку методам банківського кредитування і посередництва у формуванні капіталу торгівельних підприємств;

розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування рейтингів корпоративного управління як передумови виходу торгівельних підприємств на фінансово-кредитний ринок;

обґрунтовано методичні рекомендації щодо вибору типу фінансової політики емітента і інвестора цінних паперів;

адаптовано умови кредитування до галузевих особливостей підприємств торгівлі.

Об'єктом дослідження виступають процеси формування капіталу підприємств.

Предмет дослідження є теоретичні, методичні основи і практичні аспекти удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств.

Методи дослідження. Теорія і методика дослідження ґрунтуються на фундаментальних положеннях сучасних економічних теорій. У роботі використовувалися такі методи: горизонтального і вертикального аналізу зведених балансів (для встановлення диференціальних особливостей сукупного капіталу підприємств України та торгівлі зокрема), побудови кореляційних матриць (для визначення тісноти зв'язку розміру власного капіталу, довго- і короткострокових зобов'язань підприємства із показниками балансу і звіту про фінансові результати), лінійну регресію (для побудови моделей власного капіталу та його оборотності); коефіцієнтний аналіз (для оцінки фінансового стану підприємств); канонічний аналіз (для визначення кореляції фінансових коефіцієнтів двох груп підприємств, розділених за принципом використання позиченого капіталу і отримання канонічних оцінок); кластерний аналіз (для групування підприємств за рівнем прибутку на одну акцію); рейтингова оцінка (для визначення класів емітентів цінних паперів), ряди ймовірнісного розподілу (для аналізу сум та термінів кредитів, отриманих підприємствами).

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативні акти, що регулюють фінансово-кредитний ринок; офіційні статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали; дані фінансової звітності торгівельних підприємств-емітентів цінних паперів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних та методичних основ удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств, що забезпечило одержання нових положень і розробок.

Удосконалено:

методичні положення щодо оцінки рейтингу корпоративного управління за рахунок внесення нової складової - соціальна відповідальність бізнесу, яка ґрунтується на міжнародних стандартах: Всесвітній Ініціативі Звітування (The Global Reporting Initiative, GRI), Стандарті перевірки звітності AA1000 (The AA1000 reporting assurance standard), Принципах - критеріях всесвітньої корпоративної відповідальності (The Principles for Global Corporate Responsibility - Benchmarks);

методичний підхід до оцінки класу емітента цінних паперів шляхом додання критеріїв - тип стійкості фінансового стану, прогноз зміни фінансового стану, перевагами якого є використання не лише ретро-, а і перспективних оцінок, а також особливостей кругообігу власного капіталу торгівельних підприємств, пов'язаних із більшим порівняно з іншими галузями національної економіки коефіцієнтом фінансового ризику;

інформаційно-методичні підходи до формування резервів за кредитними операціями банків з торгівельними підприємствами під заставу товарів в обороті, які полягають в уточненні граничних значень фінансових коефіцієнтів бальної оцінки кредитоспроможності позичальника, порядку оцінки вартості застави та механізмів контролю за її схоронністю.

Дістало подальший розвиток:

визначення фінансово-кредитного механізму формування капіталу підприємств як сукупності методів і форм, інструментів та важелів генерування фінансових ресурсів, авансованих у формування активів підприємства: внутрішніх власних (шляхом акумуляції внесків засновників підприємства і капіталізації прибутку), зовнішніх власних (пайові цінні папери), запозичених (боргові цінні папери, отримані позики), залучених (кредиторська заборгованість, інші зобов'язання довгострокового і поточного характеру).

трактування власного капіталу підприємства як функції трансакційних витрат фірми, результатом чого стала розробка рекомендацій щодо зміни організаційно-правових форм торгівельних підприємств залежно від масштабів операційної і фінансової діяльності, а також рівня розкриття інформації та захисту прав власності (акціонерних товариств у товариства з обмеженою відповідальністю і навпаки);

методичні положення щодо якісної оцінки значущості функцій власного капіталу торгівельних підприємств на основі кореляційно-регресійного аналізу. Отримана модель власного капіталу демонструє важливість функції фінансування поточних активів та забезпечення ліквідності (входження в неї факторів оборотних активів і поточних зобов'язань з коефіцієнтами, близькими відповідно до +1 та -1) та захисної (коефіцієнт більше 0,5 перед фактором чистого прибутку). Разом з тим відсутність істотних кореляційних зв'язків статутного капіталу із узагальнюючими показниками діяльності торгівельних підприємств свідчить про низьку якість реалізації функцій відповідальності та гарантії; бази для нарахування дивідендів і розподілу майна; управління та контролю; реклами (репрезентації);

методичні рекомендації по адаптації дивідендних теорій до галузевих особливостей підприємств торгівлі, яким запропоновано використання залишкової дивідендної політики. Вона полягає в тому, що дивіденди, які виплачуються, дорівнюють тій частині нерозподіленого прибутку, яка залишається після використання частини фактично отриманого прибутку на фінансування оптимального бюджету капіталу фірми. Формалізовано її частковий випадок за критерієм фінансової стійкості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо формування капіталу торговельних підприємств. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі: рекомендації щодо зміни організаційно-правової форми як інструменту підвищення ефективності використання капіталу підприємства та емісії акцій схвалені ТОВ "Спайдер" (акт від 16.12.2007 р.). Залишковий підхід до формування дивідендної політики впроваджено у ВАТ "Торговий дім "Маяк" (лист №99 від 22.10.2008 р.), Проект Кодексу корпоративного управління прийнято за основу ВАТ "Донецький хлібокомбінат" (лист №57 від 14.08.2008 р.). Науково-методичні рекомендації щодо удосконалення оцінки класу емітента цінних паперів та формування резервів за кредитними операціями з торгівельними підприємствами використовуються ВАТ КБ "Промекономбанк" (лист №41106/8Б від 11.06.2008 р.). Методичні рекомендації щодо удосконалення рейтингів корпоративного управління впроваджено в навчальний процес Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні дисципліни "Аудит" (лист 13.02/2024 від 30.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати доповідалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: "Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів" (м. Запоріжжя, 2004 р.), "Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні" (м. Львів, 2004 р.), "М.І.Туган-Барановський - видатний вчений-економіст. Спадщина та новації" (м. Донецьк, 2005 р.), "Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика" (м. Суми, 2006 р.); Всеукраїнських конференціях: "Проблеми організації та управління економікою регіону в умовах самоврядування" (м. Івано-Франківськ, 2004 р.), "Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України" (м. Суми, 2004 р.); Міжрегіональній конференції "Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку" (м. Донецьк, 2004 p.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових робот, у т.ч. 10 - у провідних фахових виданнях, 3 - у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 6,2 д.а., з яких 5,0 д.а. особисто належить здобувачу.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків (60 сторінок), списку використаних джерел (189 найменувань). Основний текст дисертації викладено на 163 сторінках, робота містить 28 таблиць (26 сторінок), 19 рисунків (11 сторінок).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та розкрито її зв'язок з науковими темами; сформульовано мету та завдання, розкрито предмет, об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію, публікації, структуру й обсяги роботи.

У першому розділі "Теоретичні основи дослідження механізму формування капіталу підприємств" досліджено ґенезу та еволюцію наукової думки про дефініцію капіталу, визначено вплив інституціональних перетворень та розвитку підприємництва у торгівлі на механізм формування капіталу підприємств, обґрунтовано концепцію фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств. Встановлено, що торгівельний капітал був історично першою формою капіталу і йому належала важлива роль у розвитку економічних зв'язків між районами і країнами, у формуванні національного і світового ринку. Досліджено еволюцію поглядів на дефініцію капіталу, виражених у працях меркантилістів, фізіократів (Ф .Кене, Ж. Тюрго), класиків політичної економії (А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.С. Мілля). Вичерпну характеристику торгівельному капіталу (капіталу звернення) надав К.Маркс як товарному і грошовому у протилежність виробничому. Маржиналістська революція, здійснена у 70-80 роки XIX cт., змістила фокус наукових досліджень на проблеми аналізу капіталу з позицій ефективного розміщення, оптимальної структури, витрат на відтворення (Л. Вальрас, Е. Бем-Баверк, К. Менгер, А. Маршалл). Абстрактна концепція капіталу, яка спростувала походження відсотка на капітал завдяки продуктивності останнього, була розвинена Дж.М. Кейнсом у визначенні його граничної ефективності. Представники школи "народного капіталізму" відстоювали ідеї теорій: демократизації капіталу (А. Берлі), колективного капіталізму (Г. Мінз), індустріального суспільства (Дж.К. Гелбрейт). Наукове обґрунтування корпоративних фінансів знаходить подальший розвиток у працях А. Лаффера, М. Еванса, Ф. Модільяні, М. Міллера, М. Гордона, Е. Брігхема, Дж. Лінтнера, особливе місце серед якого мають теорії дивідендних виплат (незалежності, переваг, регульованості і очікуваності дивідендів). Представники неоінституціональних теорій (Р. Коуз, А. Алчіан, Г. Демсець, У. Меклінг, М. Дженсен) розглядають проблеми капіталу з позицій вибору оптимальної організаційної форми підприємства та економії трансакційних витрат.

Протягом аналізованого періоду 2001-2007 рр. підприємства торгівлі України демонструють сталу тенденцію до збільшення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування: від 2,3 до 16, 2 млрд. грн., або у 7 разів. Підприємства, які одержали прибуток, покращили фінансовий результат з 6,8 до 22,1 млрд. грн., або у 3,25 разів. Підприємства, які отримали збиток, збільшили його незначно - із 4,4 млрд. до 5,9 млрд. грн., або у 1,34 разів. Такі співвідношення показників динаміки обумовили позитивну тенденцію до зменшення питомої ваги кількості підприємств, які отримали збиток - із 36,3% у 2001 р. до 26,2% у 2007 р. Разом з тим доля збиткових підприємств торгівлі залишається дуже високою.

У табл. 1 наведено динаміку показників зведеного балансу підприємств України протягом 2005-2007 рр. Валюта балансу торгівельних підприємств зросла за аналізований період в 1,36 разів, темпи росту практично співпадають зі збільшенням капіталу усіх підприємств (у 1,31 разів.). У структурі пасивів підприємств найбільші темпи зростання мають довгострокові зобов'язання: по всіх підприємствах - 2,16, по торгівельних - 2,79. Разом з тим темпи збільшення короткострокових зобов'язань менші порівняно з темпами зміни валюти балансу - відповідно 1,22 і 1,25. Це свідчить про зростання значення довгострокових джерел формування капіталу, і у торгівельних підприємствах - особливо.

Позитивними характеристиками слід вважати формування власного оборотного капіталу на рівні торгівельної галузі, а також зростання коефіцієнту маневреності як в цілому по підприємствах, так і по торгівельних, але більшими темпами. Особливістю структури капіталу торгівельних підприємств є незначна частина власного капіталу, яка протягом 2005-2007 рр. становить близько 12%, тоді як у всіх підприємств - 45%.

Концепцію та фінансово-кредитний механізм формування капіталу торгівельного підприємства наведено на рис. 1. В основу побудови концепції покладено теорії: прав власності, трансакційних витрат, формуванням дивідендної політики, кредитуванням. Складовими концепції є: формування рейтингу корпоративного управління, обґрунтування емісійної політики і вихід на фондові ринки, розробка умов кредитної політики залучення ресурсів. торгівля капітал інвестор кредитний

У другому розділі "Оцінка діючого механізму формування капіталу торгівельних підприємств" проведено комплексну оцінку діючого механізму формування капіталу торгівельних підприємств, досліджено фондові методи формування власного та запозиченого капіталу, надано оцінку методам банківського кредитування і посередництва у формуванні капіталу торгівельних підприємств. Розроблено систему показників, які поділяються на 2 групи: отримані зі статей фінансової звітності (звітні) та розрахункові. Для реалізації методики комплексної оцінки формування капіталу побудовано інформаційну модель, вихідними даними слугують показники за період 2003-2007 рр. по двом групам підприємств: 6 підприємств, які переважно не користувалися запозиченими коштами (ВАТ "Агропромпостач", ВАТ "Агросервіс", ВАТ "Донецькелектроопторг", ЗАТ "Поло", ЗАТ "Торговий дiм Єнакiєве", ЗАТ "Торгсервіс"); 6 підприємств, які активно залучали у оборот довго- і короткострокові кредити банків (ЗАТ "Торговий Дім Азовзагальмаш", ВАТ "Компанія "Алекс", ЗАТ "Торговий дiм Астрон", ЗАТ "Донецький центральний універмаг", ЗАТ "Маркомпрод", ЗАТ "Фiрма Меблi").

Власний капітал підприємства має тісний кореляційний зв'язок з оборотними активами (r=0,97), валютою балансу (r=0,96), нерозподіленим прибутком (r=0,98), власним оборотним капіталом (r=0,98), а також з грошовими коштами (r=0,76) і виручкою від реалізації (r=0,71). Близькі за значеннями має зв'язки з цими ж показниками нерозподілений прибуток. Разом з тим ступінь зв'язку статутного капіталу з дослідженими показниками дуже слабка, що свідчить про його штучність у сучасних умовах, коли підприємства з великими обсягами діяльності і власного капіталу орієнтуються на дотримання законодавчо встановлених мінімальних вимог до розміру статутного капіталу. Довгострокові зобов'язання і короткострокові кредити банків не мають значущих кореляційних зв'язків з іншими статями балансу з звіту про фінансові результати. Обсяг кредиторської заборгованості як основна стаття тісно пов'язаний з поточними зобов'язаннями (r=0,95), виручкою від реалізації і фінансовим результатом від операційної діяльності (r=0,91), грошовими коштами і оборотними активами (відповідно r становить 0,85 і 0,82).

Побудовано кореляційну модель взаємозв'язку власного капіталу (ВК) з оборотними активами (ОА), поточними зобов'язаннями (ПЗ), чистим прибутком (ЧП), яка є високо вірогідною (R2=0,98):

ВК=0,916*ОА -1,092*ПЗ+0,581*ЧП+4505,643 (1)

Коефіцієнти перед незалежними змінними мають чітке логічне економічне пояснення: збільшення вартості оборотних активів потребує відповідного збільшення пасиву балансу, зростання кредиторської заборгованості зменшує потребу у фінансуванні за рахунок власних джерел. Коефіцієнт 0,581 при факторі ЧП свідчить, що більша частина прибутку не розподіляється і збільшує власний капітал.

Надано якісну оцінку реалізації функцій власного капіталу: заснування та введення в дію підприємства; відповідальності та гарантії; захисту; фінансування та забезпечення ліквідності; база для нарахування дивідендів і розподілу майна; управління та контролю; реклами (репрезентації). Залежність оборотності власного капіталу (Об_ВК) від коефіцієнту фінансового ризику (КФР) і рентабельності власного капіталу (РВК) має вигляд (R2=0,99):

Об_ВК=3,003*КФР+0,0529*РВК, (2)

Економічний зміст її такий: коефіцієнт фінансового ризику свідчить про зменшення питомої ваги власного капіталу у структурі пасивів, підвищення рентабельності власного капіталу є наслідком отриманого прибутку, тобто сприяє прискоренню оборотності.

Канонічна оцінка підприємств, які не мають довго- і короткострокових зобов'язань, становить 0,97, а тих, що мають -1,03. Найбільші позитивні канонічні ваги мають коефіцієнт маневреності власного капіталу та співвідношення статутного капіталу до чистих активів підприємства, зростання яких зменшує потребу у зовнішньому борговому фінансуванні і найбільш істотно впливає на позитивне значення канонічної оцінки першої групи підприємств. Найбільші негативні канонічні ваги отримали рентабельність власного капіталу, коефіцієнт фінансового ризику, оборотність власного капіталу, збільшення яких найбільшою мірою визначає від'ємне значення канонічних оцінок другої групи підприємств.

Систематизовано умови емісійної діяльності 43 торгівельних підприємств-акціонерних товариств Донецької області. Вартість акції коливається від 0,1 грн./шт. до 1500 грн./шт. Найбільша питома вага припадає на інтервал від 0,2 до 0,3 грн./шт. (13,95%), від 0,9 до 1 грн./шт. та від 10 до 12 грн./шт. (по 11,93%). 16 підприємств, або 37,2% загальної кількості досліджених підприємств є малими, ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність за спрощеною формою. Враховуючи умови діяльності, їм можна рекомендувати змінити організаційно-правову форму на товариство з обмеженою відповідальністю.

Загальними для всіх підприємств є низька ділова активність на фондовому ринку, що виявляється у такому: підприємства здійснюють тільки первинну емісію акцій, акції на фондовій біржі не продаються, до лістингу не включені. Товариства крім акцій інших цінних паперів не випускають. Досвід емісії боргових цінних паперів із досліджених підприємств має лише підприємство ТОВ "Торгівельний дім "Амстор"" (іменні процентні облігації на суму 300 млн. грн. із довгостроковим кредитним рейтингом "uabb+"). Додатковий випуск акцій здійснювали лише 10 підприємств, або 23,3% досліджуваних підприємств. Переважна більшість підприємств не сплачують дивідендів. Низьку ефективність використання акціонерного капіталу переважною більшістю торгівельних підприємств підтверджує кластерний аналіз прибутковості акцій. Найбільша питома вага спостережень входить до Кластеру 3 - 51 од. або 72,86%, який має середнє значення -0,47 грн./акцію. Кластери 1, 2 значно віддалені від нього, що підтверджують квадрати відстані відповідно 2298973 та 192552. Найближчим до кластера 3 є кластер 4, у який входить 6 підприємств із середнім значенням 52,06 грн./акцію. Кластери 5 і 6 значно ближче розташовані відносно кластеру 3, про що свідчать квадрати відстаней відповідно 253 і 407.

На підставі інформації, розміщеній на Інтернет-порталі www.smida.gov.ua, систематизовано випадки порушення торгівельними підприємствами законодавства про ринок цінних паперів. Із досліджуваних підприємств 22 (або 51,2%) протягом 2003-2007 рр. здійснили правопорушення, іноді численні. До них відносять: позбавлення акціонерів права на отримання інформації про діяльність товариства, ненадання для ознайомлення річних звітів, балансів, протоколів загальних зборів; створення численних перепон акціонерам щодо участі у загальних зборах, що призводить до позбавлення прав акціонерів в управлінні акціонерним товариством; проведення загальних зборів акціонерів без наявності кворуму; відсутність у акціонерів документів, що підтверджують права власності на цінні папери товариства; позбавлення акціонерів права на отримання дивідендів, при наявності відповідного рішення загальних зборів. Серед досліджуваних підприємств лише п'ять (або 11,6%) протягом останніх трьох років надавали Державній установі "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" інформацію про стан корпоративного управління. Основними вадами корпоративного управління є: відсутність внутрішніх регламентів (кодексів, принципів, правил корпоративного управління), низький рівень внутрішнього і зовнішнього контролю.

Досліджено інформацію про цільове призначення і суми отриманих кредитів, річну процентну ставку, термін користування кредитом, відношення суми кредиту до вартості статутного капіталу та валюти балансу по 11 торгівельним підприємствам Донецької області - акціонерним товариствам протягом 2003-2007 рр., яка дозволяє зробити висновок про переважне короткострокове фінансування оборотних коштів торгівельних підприємств за рахунок кредитних коштів. Розподіл кредитів за цільовим призначенням такий: 8 договорів - це відкриття кредитної лінії на заготівлю товарів; 22 договори - поповнення оборотних коштів; 1 кредит - на реконструкцію будівлі універмагу. Основні цілі кредитування для поповнення оборотних коштів: розрахунки з постачальниками і підрядниками; здійснення виплат по оплаті праці, прирівняних до них платежів і пов'язаних з цим обов'язкових платежів; покриття короткострокових касових розривів; оплата за контрактом, договором тощо. Переважна більшість кредитів, залучених торгівельними підприємствами (45,16%) характеризується низьким ризиком, трохи менше середнім (38,71%) і 16,13% - високим. Формами поповнення оборотних коштів торгівельних підприємств є строковий кредит чи відновлювальна (револьверна) кредитна лінія банку.

Особливостям руху оборотного капіталу торгівельних підприємств найбільше відповідає кредитування під заставу товарів в обороті, яка розглядається банками як забезпечення невисокої надійності, що виявляється у більш коротких термінах кредитування, більш високих процентних ставках і вимогах до забезпечення.

У третьому розділі "Науково-практичні рекомендації щодо удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств" розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування рейтингів корпоративного управління як передумови виходу торгівельних підприємств на фінансово-кредитний ринок, обґрунтовано методичні рекомендації щодо вибору типу фінансової політики емітента і інвестора цінних паперів, адаптовано умови банківського кредитування до галузевих особливостей підприємств торгівлі. Економічна доцільність перетворення ТОВ "Торгівельний дім "Амстор"" у відкрите акціонерне товариство (ВАТ) обумовлена такими факторами: простіша процедура відчуження власності; можливість обігу акцій на фондовому ринку, що сприятиме встановленню справедливої ціни на них; можливість отримання капіталу в разі додаткової емісії акцій. Для обґрунтування умов емісії акцій проаналізовано фінансовий стан основного власника ТОВ "Торгівельний дім "Амстор"" - ТОВ "Амстор", який має високу залежність від довгострокових зовнішніх джерел фінансування, низьку оборотність і рентабельність власного капіталу, нестійкий фінансовий стан, що ускладнює подальше інвестування заснованого підприємства. Разом з тим розмір капіталу ТОВ "Торгівельний дім "Амстор"" не відповідає потребам забезпечення потужного зростання підприємства. Пропонуються такі умови проспекту емісії: акції - прості іменні, форма випуску - бездокументарна для спрощення процедури їх обігу на вторинному ринку, номінал акції 500 грн/шт., кількість - 49439 шт., в т.ч. 37439 шт. розподіляється поміж існуючими власниками. На 12000 шт. оголошується відкрита підписка, що привнесе в оборот підприємства 6 млн. грн. Питома вага основного засновника ТОВ "Амстор" у статутному капіталі скорочується з 98,7 до 74,74%, але він не втрачає контролю над підприємством.

Побудовано концептуальну модель оцінки рейтингу корпоративного управління, яка містить принципи (якість та чесність рейтингового процесу, незалежність рейтингового агентства та запобігання виникненню конфліктів інтересів, відповідальність рейтингового агентства перед інвесторами та емітентами) та окремі складові (структура власності компанії, права власників та інших зацікавлених осіб, механізми управління та контролю, рівень розкриття інформації та аудит, соціальна відповідальність). Визначено чинники, що підтримують і обмежують рівень рейтингу ТОВ "Торгівельний дім "Амстор".

У роботі визначено класи емітентів акцій - 12 досліджуваних підприємств за методикою НБУ, яка ґрунтується переважно на врахуванні співвідношення статей власного капіталу і прибутковості роботи. По п'ять підприємств (або 41,67% загальної кількості) віднесено до класу А і Б, по одному - до класів Г і Д. Отримані оцінки є дуже високими і не відображають реального стану підприємств, визначеного у дисертації. Діюча методика не враховує рівня фінансової стійкості підприємства, який визначається коефіцієнтом забезпечення запасів власними оборотними коштами і тенденцій загальної зміни фінансового стану. Проведено уточнення оцінки класу емітента за удосконаленою методикою. Одне підприємство - ЗАТ "Торговий Дiм Азовзагальмаш" покращило свій клас, 6 підприємств погіршили і 5 не змінили оцінку класу емітента.

Враховуючи фінансовий стан підприємств торгівельної галузі та їх конкурентну позицію на фінансовому ринку, пропонується використання залишкової дивідендної політики. Її частковий випадок за критерієм фінансової стійкості описується алгоритмом, наведеним на рис. 2.

Рис. 2. Алгоритм часткового випадку запропонованого типу залишкової дивідендної політики за критерієм фінансової стійкості

Для обґрунтування необхідності реінвестування прибутку з позиції фінансової стійкості для підприємств торгівлі найбільш показовим є коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами запасів, тому що саме ці елементи матеріальних активів у першу чергу забезпечують можливості безперебійної діяльності торгівельного підприємства. Таким чином, при ухваленні рішення про реінвестування прибутку необхідно виходити з цілей досягнення нормального мінімального рівня коефіцієнта забезпеченості запасів власними коштами.

Залежність торгівельних підприємств від зовнішніх короткострокових джерел фінансових ресурсів потребує відповідного удосконалення методики формування резервів під кредитні операції комерційних банків. Структура капіталу торгівельного підприємства об'єктивно обумовлює нижчий рівень фінансової стійкості. Виходячи з показників, розрахованих за зведеним балансом торгівельних підприємств, обґрунтовані зміни до граничних значень коефіцієнтів Розділу 2. Оцінка фінансової стійкості позичальника Методики оцінки кредитоспроможності позичальника.

Оптимальний процес визначення обсягу кредиту, що видається торгівельному підприємству, повинен складатися із трьох обов'язкових етапів: визначення ринкової вартості товарних запасів - об'єкта застави; визначення ліквідаційної вартості товарних запасів - об'єкта застави; визначення обсягу кредиту, що видається. Відмінність між ринковою та ліквідаційною вартістю товару залежить насамперед від фактора часу: Витрати і втрати банку, пов'язані з неповерненням кредиту та з процесом реалізації об'єкта застави, поділяються на: одноразові - сума неповерненого кредиту, неодержані до моменту стягнення на предмет застави відсотки, витрати, пов'язані з виконанням вимоги, забезпеченої заставою, тощо; поточні - витрати на утримання товарних запасів, їх збереження, витрати на рекламу, інформаційні послуги тощо.

Використання товарів в обороті як об'єктів застави потребує розробки відповідних процедур контролю за схоронністю запасів. Попередній контроль має на меті оцінити відповідність запропонованого позичальником заставного матеріалу необхідним вимогам (перевірка права власності; визначення якості, вартості та порядку майбутнього зберігання товарів; способів забезпечення їх збереження). Об'єктами подальшого контролю є: точність виконання заставодавцем умов договору; дотримання періодичності отримання відомостей, що надаються заставодавцем банкові (дані про фактичний обсяг і вартість заставлених товарів в обігу у розрізі окремих видів або груп цінностей); відстеження ринкової кон'юнктури, яка показує можливості продажу предметів застави.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств. Наукові висновки і рекомендації полягають у такому.

1. Дослідження ґенези та еволюції наукової думки про дефініцію капіталу протягом тривалого історичного періоду дозволило встановити зміщення акцентів із проблем кругообігу, переливу капіталу, його ефективного використання у сферу формування капіталу, регулювання відносин між його власником і менеджерами підприємства, оцінки вартості використання капіталу, зокрема дивідендів. Трактування акціонерного підприємства як відкритої корпорації, доцільність існування якої визначається рівнем трансакційних витрат, дозволило обґрунтувати рекомендації щодо зміни організаційно-правової форми ряду досліджених підприємств, що сприятиме оптимізації процесу формування їхнього капіталу.

2. Інституціональні перетворення та розвиток підприємництва у торгівлі обумовили найбільше поширення таких форм підприємств як товариство з обмеженою відповідальністю (46,5%) і приватне підприємство (36,3%). Галузеві особливості дозволяють ефективно функціонувати торгівельним підприємствам за спрощеною формою обліку і звітності, разом з тим для них значно ускладнюється доступ до зовнішніх фінансових ресурсів, зокрема кредитних. Ділова активність торгівельних підприємств на фондовому ринку є низькою, на кредитному - високою, вони більш інтенсивно порівняно з іншими галузями національної економіки використовують короткострокове фінансування оборотних коштів за рахунок кредитів комерційних банків. Практична реалізація отриманих висновків полягає у розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення методик оцінки класу емітентів цінних і кредитоспроможності позичальника - торгівельного підприємства.

3. Побудовано концепцію фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств, принципова відмінність якої полягає у взаємоузгодженому розвитку внутрішніх стандартів управління підприємством як передумови його виходу на зовнішній ринок грошей і капіталу. Розроблено конкретні механізми її реалізації, які дозволять удосконалити якість корпоративного управління, збільшити активність торгівельних підприємств на ринку пайових і боргових цінних паперів, отримати більш привабливі умови кредитування з боку комерційних банків.

4. Результатом проведення комплексної оцінки формування капіталу торгівельних підприємств стала побудова кореляційно-регресійних моделей власного капіталу, оборотності власного капіталу, що дозволятиме підприємствам визначати його оптимальний розмір залежно від інших статей балансу. Проведена якісна оцінка значущості функцій власного капіталу торгівельних підприємств на основі кореляційно-регресійного аналізу дозволила зробити висновок про необхідність встановлення оптимальних пропорцій між нерозподіленим прибутком і статутним капіталом як джерелом відповідальності, гарантії, репрезентації, бази для нарахування дивідендів і розподілу майна, управління та контролю.

5. Узагальнення практики фондових методів формування власного та запозиченого капіталу дозволило систематизувати правопорушення торгівельних підприємств на ринку цінних паперів та виявити вади управління акціонерними товариствами. Для їх подолання на практиці ї розроблено Проект Кодексу корпоративного управління.

6. Основними формами банківського фінансування торгівельних підприємств є строковий кредит і кредитна лінія, а об'єктом кредитування найчастіше виступає - поповнення оборотних коштів. Особливостям руху оборотного капіталу торгівельних підприємств найбільше відповідає кредитування під заставу товарів в обороті, яка розглядається банками як забезпечення невисокої надійності. Запропоновано заходи, спрямовані на зменшення кредитного ризику і поліпшення умов кредитування при використанні застави товарів в обороті.

7. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування рейтингів корпоративного управління як передумови виходу торгівельних підприємств на фінансово-кредитний ринок. Отримання торгівельним підприємством високих рейтингів із позитивним і стабільним прогнозом підвищуватиме інвестиційну привабливість їх цінних паперів на первинному і вторинному ринку, збільшуватиме їх капіталізацію.

8. Методичні рекомендації щодо удосконалення оцінки класу емітентів - торгівельних підприємств зроблять їх цінні папери більш привабливими для інвесторів, зокрема для комерційних банків, завдяки більш об'єктивній оцінці ризику вкладень, яке виявляється у необхідності формування резервів знецінення у меншому обсязі. Переваги торгівельних підприємств полягають у збільшенні обсягів банківського фінансування, як пайового, так і боргового.

9. Адаптація умов кредитування до галузевих особливостей торгівлі дозволить підприємствам підвищити клас кредитоспроможності, об'єктивно визначати розмір кредиту залежно від виду і вартості товарів в обороті за умови дотримання стандартів контрольних процедур за станом і схоронністю застави. Перевагами банку є зменшення чистого кредитного ризику, торгівельні підприємства отримують полегшення доступу до кредитних ресурсів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних наукових фахових виданнях:

1. Славінський В. І. Емісійні джерела формування капіталу підприємства / В.І. Славінський // Економіка: проблеми теорії та практики. -Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 194. - С. 532-539.

2. Славінський В. І. Теоретичні аспекти формування та обігу капіталу підприємства / В.І. Славінський // Вісник ДонДУЕТ. - 2004. № 3 (23). - С. 51-60.

3. Славінський В.І. Визначення оптимальної структури капіталу суб'єкта малого підприємництва / В.І. Славінський // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - Івано-Франківськ: ПНУ ім. Василя Стефаника. - 2005. - Вип. 1. - С. 129-134.

4. Славінський В. І. Вдосконалення механізмів фінансово-кредитного забезпечення діяльності підприємств / В.І. Славінський // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - Вип. 199, т. IV.-С. 1030-1036.

5. Славінський В. І. Вексельний обіг як механізм активізації діяльності суб'єктів господарювання в Україні / В.І. Славінський // Вісник Львівської державної фінансової академії. -2005. - №7. - С. 88 - 96.

6. Славінський В.І. Концепція фінансово-кредитного механізму формування капіталу торгівельних підприємств / В.І. Славінський. - Вісник ДонНУЕТ. - 2008. - № 3(39). - С.42-52.