Рис. 3.5. Розрахунок фінансового результату від звичайної діяльності

У статті "Податки на прибуток" показується сума податків на прибуток і звичайної діяльності, розрахована на підставі суми прибутку до оподаткування, визначеного за податковою декларацією, за вирахуванням тимчасових різниць та діючої ставки податку на прибуток. В обліку вона відображена по дебету субрахунка 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності".

В обліку інформація, необхідна для розрахунку фінансового результат звичайної діяльності після оподаткування, зібрана на субрахунках 791, 792, 793 (фінансовий результат до оподаткування) та 981 (податок на прибуток від звичайної діяльності).

Рис. 3.6. Розрахунок чистого прибутку (збитку)

Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків.

У статті "Податки з надзвичайного прибутку" (субрахунок 982) відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

В обліку фінансовий результат від надзвичайних подій відображається на субрахунку 794, куди в кінці звітного періоду (або щомісяця) списуються надзвичайні доходи, витрати і податок з надзвичайного прибутку.

Із введенням в дію П(С)БО 17 "Податок на прибуток" для формування показника витрат з податку на прибуток у ф.2 (р.180) недостатньо визначити добуток прибутку до оподаткування та ставки податку на прибуток.

Це пов'язано з тим, що відмінності у підходах визначення доходів і витрат підприємства між податковим законодавством і П(С)БО України призводять до різниці в сумах податку на прибуток, який обчислюється за кожним із вказаних порядків. Такі різниці потрібно враховувати, визначаючи витрати на прибуток. Податок на прибуток сплачується в сумі, визначеній за податковим законодавством - Д641 К 311. Відповідна величина зобов'язань повинна бути відображена в обліку.

При врегулюванні вказаних різниць застосовуються рахунки 17 і 54, а також зазнає змін величина витрат з податку на прибуток згідно з П(С)БО 17 "Податок на прибуток".

Урегулювання описаних різниць відповідним чином знаходить своє відображення у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" фінансової звітності, де сума витрат з податку на прибуток збільшується або зменшується на відстрочені податкові активи та податкові зобов'язання.

Інформаційним джерелом для правильного визначення податку на прибуток і пов'язаних з ним податкових різниць є показники Декларації з податку на прибуток і розрахунки бухгалтерії. Узгодження даних фінансової й податкової звітностей відбувається в порядку, наведеному на рис. 3.7.

Для виконання усіх описаних дій при складанні фінансової звітності та розрахунку суми витрат з податку на прибуток необхідно обов'язково використовувати Декларацію з податку на прибуток, щоб отримати суми поточного податку на прибуток. На підставі її даних необхідно визначити різницю між податком на прибуток за П(С)БО та відповідно до податкового законодавства. Наступним етапом є відображення змін відстрочених податкових активів і зобов'язань у ф. № 1 "Баланс", розраховану суму витрат з податку на прибуток у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" (ДО 98 - КО 98). Порядок трансформації податку на прибуток відображається у розділі XII ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності".

Рис. 3.7. Порядок формування інформації про податок на прибуток

3.2 Методика складання другого розділу Звіту про фінансові результати

При формуванні показників розділу II Звіту про фінансові результати необхідно дотримуватися наступного порядку (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Рекомендації щодо заповнення розділу ІІ ф. №2

Розділ ІІ «Елементи операційних витрат» надає інформацію для аналізу структури витрати за економічними елементами. У розділі II форми № 2 наводяться елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), понесених підприємством у процесі його діяльності протягом звітного періоду, тобто всі операційні витрати підприємства за звітний період, відображені в розділі І форми № 2. Отже, у розділі II форми № 2 не відображається собівартість реалізованих товарів і та частина витрат, яка на кінець звітного періоду числиться у складі незавершеного виробництва продукції, собівартості готової продукції і товарів, що знаходиться в залишках.[5, c.518]

Витрати у другому розділі Звіту про фінансові результати відображаються за такими елементами:

- матеріальні витрати (заповнюється на підставі дебетового обороту рахунка 80 або кредитових оборотів рахунків 20,22,25);

- витрати на оплату праці (заповнюється на підставі дебетового обороту рахунка 81 або кредитового обороту рахунка 66);

- відрахування на соціальні заходи (заповнюється на підставі дебетового обороту рахунка 82 або кредитових оборотів рахунків 65,47);

- амортизація (заповнюється на підставі дебетового обороту рахунка 83 або кредитового обороту рахунка 13);

- інші операційні витрати (заповнюється на підставі дебетового обороту рахунка 84 або дебетового обороту рахунка 94).

3.3 Методика складання розділу III Звіту про фінансові результати

Розділ III ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" розділу III ф. № 2 заповнюють відкриті акціонерні товариства, прості Звіт про фінансові акції або потенційно прості акції яких відкрито результати продаються чи купуються на фондових біржах, включаючи підприємства, які знаходяться на етапі випуску таких акцій на відкритому ринку цінних паперів.

Даний розділ, за бажанням, можуть також заповнювати закриті акціонерні товариства. Методологічні основи формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітності визначається П(С)БО 24 "Прибуток на акцію". Для заповнення даного розділу необхідно розрахувати певні показники (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Показники для заповнення розділу III Звіту про фінансові результати

Порівнюючи П(С)БО 24 "Прибуток на акцію" та МСФЗ 33 "Прибуток на акцію", слід відмітити значну схожість положень даних документів. Але МСФЗ 33 містить більш деталізовані дані щодо переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які повинні дотримуватись вимог МСФЗ 33, видів дивідендів на привілейовані акції, які необхідно вираховувати з обчисленого чистого прибутку для визначення базисного прибутку на акцію, умов визнання акцій розбавляючими або ж нерозбавляючими.

Розбіжності між П(С)БО 24 "Прибуток на акцію" та МСФЗ 33 "Прибуток на акцію" стосуються визначення подій, які впливають на кількість акцій при здійсненні перерахунку чистого прибутку на акцію. У П(С)БО 24 такими подіями визначаються зменшення (збільшення) номінальної вартості акцій (дроблення (консолідація) акцій; злиття підприємств). У МСФЗ 33 уточнюється, що такі зміни в кількості акцій можуть відбуватися без відповідної зміни загальної вартості акцій (тоді й необхідно буде проводити перерахунок).[11, c.722-723]

Методологічні засади формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 "Прибуток на акцію". Крім того, в даному розділі наводиться додаткова інформація про суму дивідендів на одну просту акцію, яка пропонується до виплати і повинна бути затверджена рішенням зборів акціонерів. ПНА використовується для оцінки минулих результатів операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його економічний зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій.

Тому дуже важливим є застосування усіма підприємствами однакової методики розрахунку цього показника і послідовне дотримання її під час подання фінансових звітів за кілька звітних періодів.

Отже, відповідно до вимог П(С)БО 24 необхідно розраховувати два основних показники:

· чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (ст. 320 розділу 3);

· скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (ст. 330 розділу 3).

Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обігу.

Середньорічна кількість простих акцій в обігу визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом певних періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефіцієнтів. Кількість простих акцій в обігу визначається за даними реєстру акціонерів.

З наведеної формули випливає, що чистий прибуток коригується на суму прибутку, розподіленого на виплату дивідендів по привілейованих акціях. Нагадаємо, що привілейовані акції надають акціонерам право на отримання дивідендів незалежно від результатів діяльності товариства.

Сума чистого прибутку (збитку) відображається в розділі І Звіту про фінансові результати (ст. 220 чи 225), а сума нарахованих дивідендів по привілейованих акціях -- в регістрах обліку.

Необхідно визначити показник -- середньорічну кількість простих акцій в обігу. Цей показник визначають згідно з правилами, встановленими П(С)БО 24.

До розрахунку необхідно включити показник, який відображає період акції в обігу -- часовий зважений коефіцієнт.

Часовий зважений коефіцієнт -- частка від ділення загальної кількості днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на загальну кількість днів (місяців) у звітному році.

Кількість акцій в обігу протягом звітного періоду може змінюватися з різних причин, зокрема додатковий випуск чи реалізація акцій, викуп акцій в акціонерів, сплата акціями дивідендів, дроблення чи консолідація акцій.

При врахуванні таких подій припускається, що подія відбулася на початку звітного періоду.

Скоригований чистий прибуток (збиток) -- чистий прибуток (збиток) після вирахування дивідендів на привілейовані акції, скоригований на вплив розбавляючих простих акцій.

Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу. Величина скоригованого чистого прибутку (збитку) є показником максимально можливого ступеню зменшення прибутку (збільшення збитку) на одну просту акцію товариства у разі конвертації розбавляючих потенційних простих акцій без відповідного збільшення активів товариства.

Для розрахунку чисельника формули, тобто скоригованого чистого прибутку (збитку), здійснюють такі розрахунки: чистий прибуток (збиток) за вирахуванням дивідендів за привілейованими акціями (ЧП -- П):

· збільшують на дивіденди, які було враховано в сумі дивідендів, що виплачують на потенційні прості акції. Це можуть бути дивіденди, які виплачували за привілейованими акціями з правом конвертування їх у прості;

· збільшують (зменшують) на доходи або на витрати, які пов'язані з перетворенням у прості акції розбавляючих потенційних простих акцій. Це можуть бути, наприклад, відсотки за конвертованими облігаціями, за якими встановлено право їх конвертування в прості акції.

Якщо конвертовані облігації прирівнюються до простих акцій, то на суму витрат за нарахованими відсотками збільшують суму чистого прибутку (зменшують суму збитку).

Для розрахунку скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію використовується середня ціна простих акцій в обігу протягом звітного періоду.

Для визначення середньої ціни простих акцій в обігу їх сукупна вартість в обігу на звітну дату ділиться на кількість акцій в обігу на цю саму дату. Сукупна вартість простих акцій включає вартість простих акцій в обігу за ціною продажу на звітну дату і суму коштів, що будуть отримані від виконання розбавляючих потенційних простих акцій за пільговою (нижчою) ціною. Різниця між кількістю розміщених простих акцій і кількістю простих акцій, які могли б бути розміщені за середньою ціною, вважається розміщеною безоплатно з включенням цієї кількості в розрахунок скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію.

Потрібно пам'ятати, що під час розрахунку скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію треба враховувати тільки розбавляючі потенційні прості акції і не брати до уваги антирозбавляючі потенційні прості акції. Відмінність між ними полягає у впливі на чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності підприємства. У розрахунок включають тільки ті потенційні прості акції, конвертування яких у прості акції призведе до зменшення (збільшення) величини чистого прибутку (збитку), що отримують у процесі звичайної діяльності.

Для встановлення антирозбавляючих потенційних простих акцій та їх виключення з розрахунку проводять аналіз показників, що отримуються в результаті розрахунку і свідчать про збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію.

Висновок

Складання фінансової звітності дуже важлива та необхідна робота. Тому в сучасному суспільстві змінюються не тільки методи обліку, а з ними змінюються і вимоги , безпосередньо до бухгалтера , який повинен складати цю всю звітність Для цього потрібне глибоке розуміння господарських процесів та їх взаємозв'язок і вплив один на одного. Найкращим та найбільш доступним джерелом основної інформації про діяльність підприємства є фінансова звітність. Перехід нашої країни до ринкових відносин призвів до розширення ролі фінансової звітності. Це пов'язано, насамперед, зі збільшенням суб'єктів, які потребують більш повної інформації про діяльність підприємства, його платоспроможність, стабільність і рентабельність, на підставі якої приймаються рішення, пов'язані з надійністю укладання фінансових та комерційних угод, а також з метою підвищення ефективності фінансової роботи підприємства та покращення його фінансового становища.

Тому що об'єктивний аналіз діяльності, складання за цими даними достовірної звітності і надання цієї інформації користувачам потребує кваліфікованих навиків та глибоких знань. В цьому я переконалася при написанні своєї курсової роботи „Звіт про фінансові результати”.

Діяльність кожного підприємства першочергово направлена на отримання прибутку, цю тезу ми знаємо ще з основ політекономії. А за допомогою Звіту про фінансові результати (Звіт про прибутки та збитки в західній літературі) ми показуємо наскільки ми ефективно працюємо, управляємо бізнесом, отримуємо прибутки. Врешті решт, наскільки ми є привабливими для інвестиційної діяльності(чи варто вкладати свої кошти в дане підприємство), наскільки наші клієнти можуть нам довіряти щодо нашої платоспроможності і наскільки ми можемо розраховувати на додаткові фінансові вливання (кредити від банків чи від розміщення на ринку боргових цінних паперів). Отже не слід применшувати значення Звіту про фінансові результати. Саме він показує на прозорість політики на підприємстві, що в основному є вирішальним фактором залученням інвестицій.

Саме тому високорозвинені країн керуються у веденні бухгалтерського обліку саме Міжнародними Стандартами Бухгалтерського Обліку. Головну ціль яку вони переслідують це надання повної, достовірної, неупередженої і правдивої інформації користувачам про свою господарську діяльність. На превеликий жаль в Україні ще не сформувалась культура ведення цивілізованого бізнесу, коли прибутки оприлюднюються і декларуються.

Під час формування облікової політики фінансових результатів підприємства орієнтується на діючі Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Фінансовий результат визначається як різниця між отриманими доходами підприємства і його витратами за звітний період (П(С)БО 15 “Дохід” та 16 “Витрати”).

Облік фінансових результатів - прибутків і збитків - здійснюється на фінансово-результативному рахунку 79 „Фінансові результати”. На цьому рахунку збираються всі витрати, доходи підприємства, які групують в аналітичному обліку за характером прибутків і збитків. По кредиту цього рахунка відображають прибуток, а по дебету - збитки і втрати.

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансовий результат від основної діяльності (як правило, результат від реалізації), а також прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності.

До неопераційної діяльності виробничо-комерційної діяльності належить фінансова та інвестиційна діяльність.

Результати фінансово-господарської діяльності знаходять відображення у фінансовій звітності.

Список використаної літератури

прибуток витрати звіт фінансовий результат

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” МФУ № 8 від 31.03.1997 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 „Витрати” МФУ № 318 від 31.12.1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 „Звіт про фінансові результати” МФУ №87 від 31.03.1998 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 „Зобов'язання” .наказ МФУ від 31.01.2000 р. №20.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 „Дохід” МФУ № 290 від 29.11.1999 р.

Білик М.Д. Фінансові результати підприємств державного сектору економіки в умовах планування // Фінанси України.- 2006.- № 9.- C.128-143.

Бутинець Ф. Ф., Бондар В. П. Звітність підприємства. -- Житомир: ЖДТУ, 2005. -- 427с.

Доходи, витрати та фінансові результати: Бухгалтерський облік // Дебет. Кредит. Додаток до "Галицьких контрактів".- 2002.- № 24.

Ільяшенко С. Звіт про фінансові результати // Все про бухгалтерський облік.- 2005.- № 8.- C.11-17.

Размещено на Allbest.ru