Порівняльний аналіз особливостей формування зовнішнього державного боргу за останні роки й на даному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Реферат

на тему:

Порівняльний аналіз особливостей формування зовнішнього державного боргу за останні роки й на даному етапі

Підготувала:

студентка 2 курсу

Опанасенко Яна

Київ 2012

Зміст

Вступ

1. Державний борг та його структура

2. Особливості формування зовнішнього державного боргу в Україні

3. Особливості формування зовнішнього державного боргу в країнах, що розвиваються

3.1 Польща

3.2 Румунія

3.3 Угорщина

3.4 Болгарія

3.5 Балтійські країни

3.5.1 Латвія

3.5.2 Естонія

3.5.3 Литва

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Аналіз стану державного боргу та ефективності управління державним боргом набуває особливого значення в сучасних умовах. Для України, як і для більшості держав світу, державні запозичення є основним джерелом покриття дефіциту бюджету, причому як державного так і місцевих бюджетів. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи росту є одним із показників фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього державного боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму його управління.

В умовах глобалізації світового господарства більшість країн світу отримала майже вільний доступ до міжнародних ринків збуту, технологій на зовнішніх фінансових ресурсів. При цьому країни були поставлені перед вибором: здійснювати рестрикційну грошово-кредитну та бюджетну політики, обмежувати зростання рівня життя населення, зокрема стримувати споживчий попит на товари, що імпортуються, стимулюючи тим самим розвиток національного виробництва товарів і послуг, що займуть власне місце на світовому ринку, чи, навпаки, проводити експансійну грошово-кредитну та бюджетну політики, стимулюючи внутрішній попит і, відповідно, економічне зростання постійним збільшенням бюджетних витрат та залученням дешевих зовнішніх фінансових ресурсів. Частина країн світу обрала перший шлях, тоді як інша знайшла свої переваги в другому методі стабілізації економічної ситуації. державний борг

Значущість впливу зовнішнього боргу країн на розвиток національних економік є беззаперечним, так як величина і структура боргу неодмінно чинить значний вплив на добробут населення і на макроекономічну ситуацію загалом, визначаючи спосіб життя на найближче десятиліття. Формування зовнішнього боргу європейських держав, зокрема України, відбувається в умовах економічної кризи та поглиблення європейської інтеграції, коли має місце переосмислення ролі іноземного капіталу в економічному зростанні країн.

Міжнародній фінансовій системі, що розвивається в умовах фінансової глобалізації, притаманне зростання обсягів зовнішньої заборгованості більшості країн світу. Значні обсяги зовнішньої заборгованості - це неабияка перешкода на шляху економічних перетворень. Розв'язання проблеми його обслуговування є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність держави, стабільність її національної валюти, а відтак і фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. Зовнішня заборгованість країни виступає складовою системи економічної безпеки країни, яка становить найвагомішу частину національної безпеки в цілому.



1. Державний борг та його структура

Важливим елементом фінансової системи будь-якої країни є державний борг, що утворюється внаслідок мобілізації ресурсів на внутрішньому та світовому фінансових ринках. На даному етапі посилюється роль цього поняття і вплив боргів країн на їх економіку є досить значним. Це явище було широко досліджено в працях західних економістів - Д. Рікардо, А. Сміта, М. Браунрига, С. Вайнтрауба, Х. Джонсона, О. Екстайна, Дж. Кейнса, А. Лаффера. Серед українських вчених варто відмітити праці О. Д. Василика, А. С. Гальчинського, В. В. Корнєєва, О. В. Плотнікова тощо. Широкий інтерес до цього питання зумовив неоднозначність визначення державного боргу як категорії, адже кожен вчений висвітлював це питання з нового, актуального для свого часу боку. Наприклад, В.М. Опарін визначає державний борг як суму заборгованості держави своїм кредиторам. [10].

Державний борг - це загальна сума заборгованості держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. [3]. Тобто, державний борг є об'єктивним економічним явищем, що зумовлене залученням державою додаткових фінансових ресурсів на умовах кредиту для забезпечення реалізації функцій і завдань, покладених на неї.

Між бюджетним дефіцитом і державним боргом існує пряма залежність. Державні позики - головне економічно виправдане джерело покриття бюджетних дефіцитів. Державний борг виникає через брак у держави коштів, необхідних для виконання її функцій. Тому вона змушена мобілізувати додаткові кошти для покриття своїх видатків. Збільшення державного боргу - джерело фінансування урядових програм. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борг.

· Поточний борг -- це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик.

· Капітальний борг-- це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками.

· Внутрішній борг-- це заборгованість кредиторам держави в даній країні.

· Зовнішній борг-- це заборгованість кредиторам за межами даної країни. [10].

Державний зовнішній борг складається з:

· позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;

· позик на підтримку національної валюти;

· позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;

· гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками; державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу АР Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій відповідно до вимог ст.18 Бюджетного кодексу встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період чи рішенням про місцевий бюджет.

Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

Відповідно до бюджетної класифікації України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. №604 "Про бюджетну класифікацію та її затвердження", як внутрішній, так і зовнішній державний борг класифікують так:

· за типом кредитора складається з двох розділів: внутрішній борг включає заборгованість за позиками, одержаними з бюджетів різних рівнів та державних фондів, заборгованість перед банківськими установами та іншими органами управліннями; зовнішній борг включає заборгованість за позиками, одержавними від міжнародних організацій економічного розвитку, заборгованість за позиками, одержавними від постачальників тощо;

· за типом боргового зобов'язання, що включає заборгованість за довгостроковими, середньостроковими, короткостроковими зобов'язаннями та векселями. За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії.

Для оцінки стану державного боргу у міжнародній практиці використовуються різноманітні показники щодо можливості країни з його обслуговування. Так, Світовий банк виходить з того, що критичним рівнем державного зовнішнього боргу є понад 50% від валового внутрішнього продукту. А за вимогою Маастрихтської угоди державний борг не повинен перевищувати 60% валового внутрішнього продукту країни. Стан зовнішнього боргу держави можна охарактеризувати за допомогою таких показників:

а) співвідношення зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту (критичний рівень становить 80--100 %).;

б) співвідношення планових платежів щодо обслуговування боргу до валютних надходжень держави. Цей показник характеризує ліквідність позиції економіки країни. Він свідчить про платоспроможність країни на найближчу перспективу (прийнятним вважається значення цього показника на рівні 20--25%);

в) співвідношення дисконтованої вартості боргу й експорту. Цей показник застосовується для оцінки довгострокової платоспроможності (критичний рівень 200--250%).

Для поліпшення управління обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу бюджетним кодексом України встановлено, що основний обсяг державного боргу не повинен перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України. Крім того, граничні обсяги державного внутрішнього та зовнішнього запозичень України і надання державних гарантій здійснюються в межах, що встановлюються на кожний бюджетний період. Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» граничний обсяг державного боргу не має перевищувати 415.326.338,2 тис. гривень.[3].



2. Особливості формування зовнішнього державного боргу в Україні

Формування та нагромадження внутрішнього та зовнішнього державного боргу є органічною складовою функціонування економік переважної більшості країн світу, потужним важелем макроекономічного регулювання та інструментом реалізації економічної стратегії. На жаль, в Україні в ході трансформаційних процесів формування державного боргу відбувалося значною мірою хаотично. На сучасному етапі майже для всіх країн світу характерне прискорення темпів зростання державного боргу. У країнах, що розвиваються, борг збільшується внаслідок зростання зовнішніх зобов'язань, у розвинутих країнах - за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх позик, з явним переважанням перших. Для України досвід формування та управління зовнішнім боргом зарубіжних країн є корисним, оскільки протягом останніх років він є досить значним (рис.1).

Рис. 1

У результаті суттєвого збільшення обсягів запозичень до державного бюджету протягом 2008-2010 років є державний та гарантований державою борг України на кінець березня 2011 року становив 449,0 млрд. грн. (або 56,4 млрд. дол.. США), що на 37,2% більше за аналогічний показник 2010 року. Граничний розмір державного боргу на 2011 рік було встановлено у сумі 375,6 млрд. грн.., фактичний його розмір на кінець березня становив 339,2 млрд. грн., і збільшився впродовж І кварталу на 4,9%.

Державний зовнішній борг становив 191,5 млрд. грн., або 24,1 млрд. дол. США, і збільшився на 9,7 млрд. грн., або на 5,3% на початку року. [4]

Щодо структури державного та гарантованого державою боргу (рис. 2), то вона майже не змінилась протягом останніх років. На 2,6 в.п. збільшилася частка зовнішнього прямого боргу, до 42,7%. [4]

Рис. 2

У складі зовнішнього та гарантованого державою боргу (287,6 млрд. грн.) основна сума припадає на заборгованість за:

· позиками, що були надані міжнародними організаціями економічного розвитку, - 33,0% загального обсягу боргу, у тому числі перед Міжнародним валютним фондом - 26,0% у загальній структурі боргу, перед Світовим банком - 5,6%, перед Європейським банком реконструкції та розвитку - 0,9%;

· позиками, які надали закордонні органи управління - 2,7%, з яких від Росії - 1,6%;

· облігаціями зовнішньої державної позики - 17,9%;

· позиками, які надали іноземні комерційні банки, - 5,2%.

Рис. 3

Обсяг та структура зовнішнього боргу України за останні роки суттєво змінилась. Масштабне використання українськими компаніями іноземних кредитних ресурсів призводить до залежності національної економіки від кон'юнктури світового ринку капіталу та дисбалансів економіки. З розвитком економіки України ростуть і борги. За таких умов проводити виважену валютну політику досить складно. Незначна, але неочікувана зміна таких факторів, як зростання зовнішньої процентної ставки, економічна криза у торгових партнерів, зміна кон'юнктури на міжнародних фінансових ринках, викличе девальвацію курсу національної валюти та некероване зростання боргу. Досить важливим є розуміння того, що політика постійних міжнародних запозичень негативно впливає на довіру до національної валюти як на внутрішніх так і на зовнішніх валютних ринках.

Станом на 01.01.2011 року Україна потрапила до списку 18 країн, яким загрожує дефолт. Відповідний перелік таких країн склало американське видання Business Insider.У своїх оцінках експерти виходили з розміру зовнішнього боргу, а також фінансової і політичної стабільності в країні. Рейтинг очолює Греція. Україна посідає 6 місце. Причини - великий розмір зовнішнього боргу і сповільнене зростання економіки. Експерти Світового банку оцінили валовий зовнішній борг України (разом державний і корпоративний борг) у 82% ВВП. На кожного громадянина, таким чином, припадає по 20 тисяч гривень цього зовнішнього боргу.[11]

Слід взяти за мету зниження розміру боргу та сплати процентів перед міжнародними офіційними кредиторами, розробивши стратегію переорієнтації на ринкові джерела запозичень із використанням широкого набору інструментів, випробуваних міжнародною практикою. Необхідно продовжити розробку нових боргових інструментів, які дозволили б максимально повно абсорбувати нагромаджений в українському суспільстві інвестиційний потенціал. Комплексний підхід до реалізації стратегії управління державним боргом має знайти своє відображення в зміцненні координації боргової політики з бюджетно-фінансовою та грошово-кредитною політикою, метою чого є підвищення ефективності управління активами та пасивами держави.



3. Особливості формування зовнішнього державного боргу в країнах, що розвиваються

3.1 Польща

В Республіці Польща все частіше ведуть дискусії щодо методів порятунку єврозони. Деякі експерти пропонують створення Жвропи двох швидкостей, так званий новий союз солідарності, який включав би країни єврозони, але був би також відкритим і для інших держав. Новий союз мав би визначити чіткі правила дотримання бюджетної дисципліни. Варто звернути особливу увагу на такі дискусії, адже нині спостерігається тенденція до зміцнення позицій Польщі і до значного зростання її ролі в єврозоні. Польська економіка вкотре позитивно здивувала економістів. Головне статистичне управління інформує, що у третьому кварталі 2011 року зростання ВВП склало 4,2%. [17]. Цей результат варто використати для створення образу Польщі як інвестиційно привабливої країни - вважає аналітик Адам Руцінський: «Ніщо так не заохочує, як країна зі стабільними економічними результатами. Це означає, що тут можна вести бізнес». Такий гарний стан польської економіки експерти пояснюють значними інвестиціями до Євро 2012. Аналітики передбачають зростання ВВП наступного року на 2%.

У 2009 році економіка Польщі була єдиною в Європейському Союзу, що демонструвала позитивне економічне зростання. Це, на думку експертів, стало результатом вдалої економічної політики уряду на прийнятних обставин. Проте у 2010 році ситуація дещо змінилась, і фактором нестабільності та ризику стали державні фінанси, а саме великі обсяги зовнішніх запозичень. Ця ситуація є небезпечною, зважаючи на те, що Польща вже стикалася з проблемою надмірної заборгованості. Динаміку зовнішнього боргу України та Польщі за 2004-2010 рр. ілюструє рис.4:



Рис. 4 Динаміка зовнішнього боргу України та Польщі за 2004-2010 рр. [1]

Варто зазначити, що піком нагромадження зовнішнього боргу в Польщі був період 2006-2007 рр., коли через кризу відбулось подорожчання капіталу на фінансових ринках та ускладнились умови його отримання. У 2009 році кредитування польської економіки відновилось, проте на початку 2010 року зовнішній борг дещо скоротився через ревальвацію національної валюти та скорочення наступних запозичень. В Україні ж зовнішній борг істотно зростав у 2007-2008 рр., у 2009 році відбулось незначне скорочення, але динаміка відновилась та повернулась до свого трендового значення. Варто зазначити, що зовнішні зобов'язання країн із пост трансформаційною економікою останнім часом характеризуються акумуляцією боргів власне корпоративного сектору. [1]

Державний борг Польщі на кінець січня поточного року склав 245,5 млрд. доларів, що на 9%, або близько 30 млрд. дол. більше, ніж наприкінці першого місяця минулого року (1 дол. = 2,9 злот.). Більше 70% польського держборгу складає внутрішня заборгованість. Зовнішній борг складає 67,8 млрд. доларів, або 28% усієї заборгованості. [5]

Копоративна заборгованість у структурі зовнішнього боргу пост трансформаційних економік займає в середньому від 30% до 60%. У Польщі вона становить 22,9% в структурі зовнішнього боргу. Також істотну частку займає частка уряду і самоврядування. Натомість у структурі зовнішнього боргу України банківський сектор займає 25%, а сектор державного управління - 21%. потрібно зазначити, що значна частка корпоративної заборгованості спричиняє ризик ліквідності, коли держава (уряд) бере на себе зобов'язання з виплати корпоративного боргу.

Проведені емпіричні дослідження останніх років свідчать, що зростання зовнішнього боргу позитивно впливає на обмінні курси гривні та злотого, але ці результати спонукають до думки, що запозичення спрямовувались на підтримку грошово-кредитного та валютних ринків досліджуваних країн. [1] У Польщі вплив зовнішнього боргу на промислове виробництво є позитивним, тобто можна припустити, що частина запозичених коштів була спрямована на розвиток реального сектору економіки та забезпечення збільшення доходу держави. Інвестиційна направленість запозичень, як відомо, є запорукою зменшення боргового тягаря в майбутньому за рахунок інвестиційного доходу. Навпаки, в Україні цей вплив є негативним. Зовнішній борг може стати чинником економічного зростання у випадку нераціонального використання, але цей ефект є короткостроковим.

Таким чином, чіткіша інвестиційна спрямованість зовнішніх корпоративних позик дає можливість розглядати їх як цілком прийнятну форму фінансування державних потреб. З таких міркувань варто зазначити, що залучення зовнішніх кредитів недержавним сектором економіки може підвищити вразливість національної фінансової системи до дії зовнішніх шоків, пов'язаних із потоками міжнародних капіталів і нестабільністю обмінних курсів. [1]

3.2 Румунія

Зовнішній борг Румунії з початку 2012 року становив вже 4,6 мільярда євро, що вдвічі перевищує показники аналогічного періоду 2011 року. Згідно з попередніми розрахунками, кожний день країна бере у позику близько 132 мільйонів євро, а щогодинний обсяг позик становить 5,5 млн євро.

"Залучені в країну 4,6 млрд євро становлять лише 29 % від всього обсягу необхідного для країни фінансування", - говориться в прес-комюніке міністерства фінансів.

Зазначається також, що згадана сума в 4,6 мільярда євро включає в себе і частину фінансових коштів, залучених в країну за рахунок продажу облігацій на міжнародних фінансових біржах. За даними міністерства фінансів, обсяг зовнішнього боргу Румунії щодо ВВП залишається одним з найнижчих в ЄС - 33,3%, тоді як средньоєвропейський показник знаходиться на рівні 82,2%. [28]

Нині країна проводить переговори зі Світовим банком (СБ) про надання їй кредиту в розмірі 1 млрд євро для підтримки національного бюджету. «Румунія повинна буде виконати деякі висунуті нами умови, які на цей момент обговорюються на переговорах, а кредит може бути наданий у кількох траншах протягом трьох років», - заявив Ф.Рантруа. При цьому він не уточнив, про які саме умови йдеться. Представник Румунії на переговорах міністр фінансів Георге Яломицану зазначив, що «країна відчуває сьогодні необхідність у коректуванні економічної політики з боку спеціалістів Світового банку».

У разі успішного завершення переговорів основні кошти буде спрямовано на скорочення бюджетного дефіциту з 4,4% до 1,9% від ВВП. Румунія вже отримала від Світового банку 1 млрд євро в рамках підписаної у 2009 році програми зовнішньої допомоги з боку ЄС, МВФ та СБ, загальний обсяг якої становить 20 млрд євро.[ 28]

Динаміку зовнішнього боргу Румунії протягом останніх років ілюструють рис.5 і табл.1



Рис. 5 Динаміка зовнішнього боргу Румунії протягом 2000-2011 років (в млрд. дол. США)

Табл. 1 Динаміка зовнішнього боргу Румунії протягом 2000-2011 рр.

Рік	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Сума боргу, млрд. дол. США	9,3	11,6	13,7	18,34	24,59	35,68	42,76	74,54	101,6	110	108,9

Румунська економіка є однією з найдинамічніших із країн Східної Європи протягом останніх років. Вона переживала різні часи - як позитивні, так і не дуже. Як бачимо з рис.5, різке зростання обсягів зовнішньої заборгованості вперше за останні роки припало на час економічної кризи 2007-2008 рр., що є цілком закономірним. Державний борг збільшився в рази, і державне правління прийняло рішення фінансувати його із зовнішніх джерел. Одна криза плавно переросла в іншу і, як бачимо з графіка, борги продовжували зростати, так як збільшення ВВП було досить мізерним в цей період і аж ніяк не могло покращити ситуацію із заборгованістю в країні. [28]



Рис. 6 Порівняння динаміки зовнішнього боргу України та Румунії, млрд. дол. США [25]

Табл. 2. Порівняння динаміки зовнішнього боргу України та Румунії, млрд. дол. США [25]

Рис.6 та Табл.2 дають змогу порівняти динаміку зовнішнього боргу України і Румунії. Як бачимо, тенденції є дуже схожими, однак в останні роки спостерігаються і певні відмінності - борг України дещо нижчий за аналогічний показник Румунії

3.3 Угорщина

Угорщина як одна з країн Європейського Союзу не відступила від тенденції інших держав до накопичення зовнішніх запозичень. Як і для інших, це явище є суттєвою перешкодою на шляху соціально-економічного розвитку країни.

Під час світової фінансово-економічної кризи в більшості країн ЄС обсяг зовнішнього боргу скоротився. Угорщина є однією з шести країн Європейського Союзу, в яких відбулось збільшення обсягів зовнішнього боргу під час кризи, котре становило 23,9 млрд. дол. США [19]

За терміном погашення зовнішнього боргу Угорщини привалюють довгострокові запозичення. Головною причиною зростання як внутрішнього так і зовнішнього боргу боргу став дефіцит державного бюджету, який значно зріс в умовах світової валютно-фінансової кризи. Слід зазначити, що саме значне бюджетне фінансування європейських компаній і банків, які постраждали під час світової фінансової кризи, стало головним чинником стрімкого зростання дефіциту держбюджету.

Серед країн Центральної та Східної Європи найгірша ситуація за динамікою та обсягами зовнішнього державного боргу притаманна саме Угорщині. Обсяг прямого державного та гарантованого державою зовнішнього боргу за останні роки збільшується.



Таблица 3 Динаміка зовнішнього боргу Угорщини, млрд. дол. США [25]

За роки членства в ЄС (2004-2009рр.) державний зовнішній борг зріс на 170%. Завдяки постійній емісії облігацій, у структурі заборгованості сектора державного управління превалюють довгострокові цінні папери. Це свідчить про тривалу довіру з боку іноземних інвесторів до державних цінних паперів Угорщини, але зростання суми заборгованості є одним із показників незбалансованості бюджетної політики. 98,3% заборгованості сектора державного управління та органів грошово-кредитного регулювання є довгостроковою. [19]

Потрібно зауважити, що державний зовнішній борг переважає над зовнішнім боргом банківського сектору. Тільки у 2008 році банківський сектор за сумою зовнішніх запозичень випередив державний зовнішній борг: 60 млрд. дол. США проти 54 млрд. дол. США відповідно. [19] За роки членства в ЄС зовнішні запозичення банків зростали до 2008 р. в середньому на 35% щороку. Так, якщо у 2005 році зовнішній борг банківського сектору становив 22,5 млрд. дол., за 2005-2008 роки він зріс до 60 млрд. [29] Але за 2009 р. спостерігалось скорочення зовнішньої заборгованості банківського сектору: з 60 млрд. дол. за 2008р. до 55,5 млрд. дол. - угорські банки під час світової кризи були вимушені повертати борги. [19]

У структурі зовнішньої заборгованості банків переважає довгострокова. Так, за 2009 р. довгострокова заборгованість становила 39,6 млрд. дол., а короткострокова - майже 16 млрд. дол. [19]. Щодо частки зовнішньої заборгованості інших секторів економіки, то вона є незначною.

Порівняння динамік зовнішнього боргу України та Угорщини ілюструє рис.8:



Рис. 7 Порівняння динамік зовнішнього боргу України та Угорщини, в мрлд. дол. США [25]

Табл. 4 Порівняння динамік зовнішнього боргу України та Угорщини, в мрлд. дол. США [25]

Як бачимо, тенденції до зростання та періоди падінь/підйомів співпадають. Різняться тільки обсяги зовнішніх запозичень.

3.4 Болгарія

Колишня комуністична країна, яка вступила до Європейського Союзу 1 січня 2007 року, показала річне зростання економіки в середньому на 7% щороку, починаючи з 2004 р. Причинами цього стали значні банківські кредити, споживання та прямі іноземні інвестиції. Уряд продемонстрував успішну політику, приділяючи увагу економічним реформам та відповідальному фіскальному плануванню. Але світовий економічний спад різко скоротив внутрішній попит, експорт, капітальні вливання та обсяг виробництва. ВВП становило 5,5% у 2009 році, у 2010 році зазнало застою, незважаючи на значне відновлення експорту, та зросло у 2011 році на 2,2%. [21]

Станом на 31 грудня 2011 року зовнішній борг Болгарії становив 39.28 млрд. дол. США (63 позиція в світовому рейтингу), що становить 94,2% від ВВП. [20]

Динаміка зовнішнього боргу Болгарії представлена на рис.

Рис. 8 Динаміка зовнішнього боргу Болгарії, млрд. дол. США [25]

Як видно з графіка, з 2004 року спостерігається тенденція до зростання обсягів зовнішньої заборгованості. Пік припадає на 2009 рік , що пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи.



Порівнюючи показники зовнішнього боргу України та Болгарії, необхідно зазначити схожість тенденцій і спів падіння періодів спадів та підйомів. Однак, в Україні значно більші обсяги запозичень, що можна проілюструвати за допомогою наступної таблиці:

Табл. 5 Порівняння динаміки зовнішнього боргу України та Болгарії, в млрд. дол. США

Як бачимо, обсяг зовнішніх запозичень України вдвічі перевищує зовнішній борг Болгарії.

Частково це можна пояснити не досить ефективним управлінням боргом та нераціональною спрямованістю використання запозичених коштів.



3.5 Балтійські країни

3.5.1 Латвія

Латвія являє собою невелику відкриту економіку, значну частину її ВВП становить експорт. Завдяки своєму географічному положенню, Латвія має досить розвинуту торгівлю з іншими країнами. Економіка Латвії пережила зростання ВВП більше, ніж на 10% протягом 2006-7 років, однак потім зіткнулась зі значним спадом в 2008 році через зростання боргу на фоні пом'якшення середовища світової економіки. [20]

МВФ, ЄС та інші міжнародні організації надали суттєву фінансову допомогу Латвії. Планується скоротити бюджетний дефіцит до менш, ніж 3% від ВВП у 2012 році. щоб вступити в єврозону в 2014 році.

Станом на 31 грудня 2011 року зовнішній борг Латвії склав $41,08 млрд. дол. США, що ставить Латвію на 61 місце у світовому рейтингу зовнішньої заборгованості. Зовнішній борг у структурі загального боргу займає 83%.

Аналізуючи динаміку цього показника (рис.9), неважко помітити тенденцію до зростання, починаючи з 2005 року. У 2010 році країна взяла курс на проведення ефективної боргової політики, що також дає результати у вигляді незначного зменшення показника зовнішньої заборгованості.

Рис. 9

Станом на 20 червня 2011 року із коштів міжнародної позики було витрачено:

· на фінансування дефіциту держбюджету - 49% від загальної суми боргу;

· на погашення державного боргу - 38%;

· на підтримку стабілізації фінансового сектору - 10%;

· на підтримку програми Європейського банку реконструкції та розвитку AO “Parex banka” - 2%.

Рис. 10. Структура державного боргу Латвії за видами валют у % на 01.10.2011. [13]

Таким чином, головною валютою позики виступає євро, що в умовах фіксованого курсу лата до євро знижує валютні ризики управління боргом, але в свою чергу підвищує прив'язку боргу до стану країн зони євро і в умовах можливої фінансової нестабільності підвищує ризики, пов'язані із зовнішніми «неєвропейськими» факторами. Збільшення заборгованості також підвищує бюджетні ризики, пов'язані зі збільшенням витрат на обслуговування боргових зобов'язань.

3.5.2 Естонія

Естонія стала учасницею Європейського Союзу в 2004 році. Вона має сучасну ринкову економіку і один із найвищих рівнів доходу на душу населення в Центральній Європі та Прибалтиці. Уряди, що змінювались почергово, провадили в країні політику вільного ринку. Нинішній уряд здійснює податково-бюджетну політику, яка збалансувала бюджет і значно знизила рівень боргу. Економіка Естонії пережила рецесію в 2008 році, в першу чергу через спад інвестицій і споживання внаслідок падіння ринку нерухомості. Естонія відновилась після економічної кризи. На сьогодні вона має найвищий темп зростання ВВП в Європі, головним чином завдяки значному зростанню обсягів експорту і збільшенню іноземних інвестицій після прийняття Естонією євро.

Зовнішній борг Естонії станом на 31 грудня 2011 року становив 25, 4 млрд. дол. США. (72 місце в світі) , тобто знизився на 5%, порівняно з попереднім роком, а співвідношення його до ВВП стало на 2% меншим. Найбільше всього знизився зовнішній борг кредитних установ, у той час як в ряді інших секторів він зріс. Нетто-об'єм зовнішнього боргу, тобто різниця між борговими вимогами і зобов'язаннями, за рік знизився втричі і становив на кінець року 1,1 млрд. євро, тобто 7% ВВП. Останній раз показник нетто-об'єму зовнішнього боргу був на такому рівні 10 років тому, як відзначає Банк Естонії. [22]

Динаміку обсягів зовнішніх запозичень ілюструють рис.11 та табл.6:



Найбільші обсяги зовнішніх запозичень припадають на 2008 рік - майже вдвічі більші, порівнюючи з попереднім. В останні роки Естонія демонструє ефективну боргову політику, про що свідчить зменшення показників зовнішнього боргу в останні два роки.

3.5.3 Литва

Литва отримала членство в СОТ та вступила до Європейського Союзу в травні 2004 року. Іноземні інвестиції та бізнес-підтримка допомогли в процесі переходу від старої командної економіки до ринкової. Економіка Литви зростала в середньому на 8% щороку протягом 4 років до 2008р. за рахунок експорту та внутрішнього попиту. Тим не менше, в 2009 році ВВП впав майже на 15% . В 2009 році уряд розпочав значні кампанії, очолювані прем'єр-міністром, щоб привабити іноземні інвестиції та розвиток експортних ринків. Явна прихильність уряду до широких економічних реформ має життєво важливе значення у швидкому відновленні Литви - ВВП зріс на 1,3% в 2010 році, на 5,8% в 2011 році, що робить литовську економіку однією з найбільш зростаючих в Європейському Союзі. [20]

Зовнішній борг станом на 31.12.2011 року склав 27,67 млрд. дол. США (71 місце в світі). Динаміку цього показника ілюструють рис12 та табл.7 :

Рис. 12

Табл. 7 Динаміка зовнішнього боргу Литви, млрд. дол. США

Таким чином, уряд Литви здійснює ефективну боргову політику, яка дає результати у вигляді скорочення обсягів зовнішньої заборгованості протягом останніх років.

Можна порівняти зовнішній борг України та Балтійських країн за допомогою рис.13:

Рис. 13

Як бачимо, тенденції до збільшення обсягів зовнішньої заборгованості спостерігаються в усіх країнах. Основною відмінністю є пропорції і інтенсивність зовнішніх запозичень - в Україні цей показник майже в 3 рази більший. Це можна пояснити лише недосконалою борговою політикою та незначним зростанням ВВП. Тож необхідно враховувати позитивний міжнародний досвід, адаптуючи його до умов національної економіки.



Висновки

У нинішній період глобалізації питання зовнішньої заборгованості набуває особливого статусу. Від цього показника залежить і спосіб життя населення країни на найближчий час, і подальша її доля, і репутація в очах усього світу. Аналіз структури зовнішнього боргу дозволяє глибше проникнути в проблеми країни, виявити внутрішні недосконалості, наприклад, нераціональне спрямування коштів, проблемні сектори економіки, що потребують додаткових ресурсів тощо.

Дослідження показників зовнішнього боргу країн світу показують стійку тенденцію до його зростання в період з 2007-2008 рр., пік досягається в основному в 2009 році, що спричинено світовою фінансово-економічною кризою. Вона спричинила надзвичайно великі показники зовнішньої заборгованості, з якою нині потрібно справлятись. У 2010 році більшості країн вдалось зменшити обсяги зовнішнього боргу. Частково це вдалось зробити через зростання ВВП, частково - через проведення вдалої боргової політики та раціональне використання позичених коштів. Інвестиційна привабливість країн після кризи 2009-2010 рр. поступово відновлюється.

Україна, як і країни, що розвиваються, ввійшла у 2012 рік зі значними показниками зовнішньої заборгованості. Розглядаючи структуру зовнішніх запозичень, необхідно виявити найуразливіші сектори економіки, розвивати їх. Буде доцільним використовувати позитивний досвід управління боргом інших країн.

Із країнами, що розвиваються, Україна має багато спільного, особливо в динаміці боргу та його структурі. Проте Прибалтійські країни показують значно кращу здатність до ефективного управління зовнішнім боргом, в останні роки зменшуючи цей показник. Тож необхідно брати до уваги їхні методи управління та адаптувати їхній підхід до національної економіки.



Список використаних джерел

1. Андрусів Р. Порівняльний аналіз фінансово-економічних механізмів впливу зовнішнього боргу на функціонування економік України та Польщі.

2. Дудченко В. Зарубіжна практика регулювання державного боргу.

3. Закон України Про Державний бюджет України на 2012 рік.

4. Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за січень-березень 2011 року.

5. Лановий В. Державний борг, зовнішні фактори та макроекономічна політика.

6. Національний банк України. Зовнішній борг України на кінець 2011 року.

7. Національний інститут статистики (Болгарія). Дефіцит/профіцит по підгалузях і рівень заборгованості.

8. Національний Інститут Стратегічних Досліджень. Глобальна економіка у посткризовий період: тенденції та перспективи.

9. Опарін В. Фінанси: (Загальна теорія): Навч. посібник/ Валерій Опарін,; М-во освіти України; Київ. нац. економічний ун-т. - 2-е вид., доп. і перероб.. - К.: КНЕУ, 2002. - 238 с.

10. Орленко О. Управління державним боргом України в умовах дисбалансів світової економіки.

Размещено на Allbest.ru

...