Організація обліку та аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Рис.2.1 Порядок відображення доходів і фінансових результатів.

Дані Журналу-ордеру по 79 рахунку використовуються для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати ефективні управлінські рішення (див. табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1 Використання даних Журналу-ордеру для заповнення Звіту про фінансові результати

Журнал-ордер	Звіт про фінансові результати
70 "Дохід від реалізації"	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), рядок 040, розділ 1
71 "Інший операційний дохід"	Інші операційні доходи, рядок 060, розділ 1 (за вирахуванням ПДВ)
72 "Дохід від участі в капіталі"	Дохід від участі в капіталі, рядок 110, розділ 1
73 "Інші фінансові доходи"	Інші фінансові доходи, рядок 120, розділ 1
74 "Інші доходи"	Інші доходи, рядок 130,розділ 1 (за вирахуванням ПДВ)
75 "Надзвичайні доходи"	Надзвичайні доходи, рядок 200, розділ 1
76 "Страхові платежі"	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), рядок 040, розділ 1

Аналітичний облік реалізованої продукції має на меті виявити ефективність (рентабельність) реалізації окремих видів або груп продукції (товарів), виконаних робіт і наданих послуг, а також за формами реалізації, регіонами і іншими парметрами.

Ці складні цілі примушують вести аналітичний облік в декількох розрізах: перший напрямок - по видах продукції, що реалізується, по групах товарів; другий напрямок - за формами реалізації. У аналітичному обліку відбиваються: виручка від реалізації; податок на додану вартість і акцизи; собівартість та результат (прибуток або збиток) від реалізації.

2.3 Організація обліку на підприємстві

Фiнансова звiтнiсть пiдприємства була пiдготовлена згiдно з Законом України вiд 16.07.99 рку "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi"," Порядком надання фiнансової звітності", затвердженим постановою КМУ вiд 28.02.2000 року.

При складаннi звiтностi за 2009-2010 рр. пiдприємство керувалося П(С)БО 1. Активи на пiдприємствi згрупованi по загальноприйнятим признакам: оборотнi та необоротнi. У складi необоротних активiв на пiдприємствi знаходяться нематерiальнi активи та основнi засоби. Основнi засоби вiдображенi в облiку по фактичним витратам на їх придбання, доставку, установку, спорудження i виготовлення. Наявнiсть основних засобiв, достовiрнiсть їх оцiнки, вiдповiднiсть критерiям визнання за П(С)БО 7 "Основнi засоби". Рiчна iнвентаризацiя проводилась станом на 1 листопада. Аналiтичний та синтетичний облiк основних засобiв згiдно до П(С)БО 7 "Основнi засоби". Вiдображення в облiку та звiтностi надходжень, ремонту i модернiзацiї основних засобiв вiдповiдно до П(С)БО 7 "Основнi засоби". Методи визначення зносу (амортизацiї) основних засобiв вiдповiдно до обраної пiдприємством облiкової полiтики. Залишкова вартiсть основних засобiв на початок року в балансi 1527,3 тис.грн. (первiсна вартiсть - 3041,1 тис.грн., знос - 1513,8 тис.грн.).

На кiнець звiтного перiоду 1492,1 тис.грн. (первiсна вартiсть - 3125,8 тис.грн., знос - 1633,7 тис.грн.). По первiснiй вартостi на кiнець перiоду основнi засоби згрупованi таким чином: - будiвлi та споруди - 1683,8 тис.грн. (знос - 48,8%, ступiнь використання - 78,1%).

Надiйшло у звiтному перiодi на суму 38,7 тис.грн. (капремонт i реконструкцiя будiвель), вибуло у звiтному перiодi на суму 139,8 тис.грн. (споруди). Iншi змiни: (+21,4 тис.грн.)

- перегрупування основних засобiв (знос: (+11,6 тис.грн.));

- машини та обладнання - 1058,8 тис.грн. (знос - 54,5%, ступiнь використання - 48,2%).

Надiйшло у звiтному роцi 136,9 тис.грн. (виробниче обладнання), вибуло за рiк на суму 19,3 тис.грн. (морально застарiле обладнання). Iншi змiни: (-6,7 тис.грн.) - упорядкування основних засобiв (знос: (2,1 тис.грн.));

- транспортнi засоби - 357,7 тис.грн. (знос - 61,0%, ступiнь використання - 84,2%). Надiйшло у звiтному роцi 67,1 тис.грн. (2 автомобiлi "ГАЗ" i ремонт транспортних засобiв), вибуття не вiдбувалось; - iнструменти, прилади, iнвентар - 15,5 тис.грн. (знос - 73,5%, ступiнь використання - 64,5%).

Надходжень та вибуття не вiдбувалось. Iншi змiни: (-14,7 тис.грн.) - перегрупування основних засобiв (знос: (-13,7 тис.грн.)); - МШП строком використання бiльш року - 9,8 тис.грн. (знос - 50%). Надiйшло у звiтному роцi 1,3 тис.грн. (iнвентар, разовi прилади), вибуло за рiк на суму 0,2 тис.грн. (iнструменти); - бiблiотечнi фонди - 0,2 тис.грн. (знос - 50%). Майно на суму 780,0 тис.грн. знаходиться пiд заставою згiдно з тристороннiми договорами майнового поручительства i застави мiж ТОВ "Хлiбпром", ЗАТ "Донгорбанк" та ВАТ "Снiжнянський хлібокомбінат", який є поручителем.

Законсервованi основнi засоби на суму 10,2 тис.грн. Первiсна вартiсть повнiстю замортизованого обладнання 78,8 тис.грн. На пiдприємствi немає основних засобiв невиробничого призначення.

Пiдприємство не користується орендованими основними засобами.

Нарахування амортизацiї основних засобiв проводиться вiдповiдно до П(С)БО 7. Згiдно з приказом про облiкову полiтику пiдприємство застосовує норми i методи нарахування амортизацiї основних засобiв, що передбаченi податковим законодавством. Рiчна норма амортизацiї встановлена у вiдсотках к балансової вартостi кожної з груп основних засобiв на початок звiтного перiоду. Джерелом придбання основних засобiв є обiговi кошти. Залишок по статтi "Незавершене будiвництво"на початок року складав 1,8 тис.грн. Капiтальнi iнвестицiї за рiк склали 249,6 тис.грн. Введенi в експлуатацiю машини, обладнання, транспортнi засоби, iнструменти на суму 244,0 тис.грн., а також нематерiальнi активи на суму 7,4 тис.грн. (програма для комп'ютера). Разом на суму 251,4 тис.грн. Залишку по ряд.020 на кiнець року немає. Нематерiальнi активи на пiдприємствi - це право користування природними ресурсами та програмне забезпечення, якому встановлена норма амортизацiї 15%, тобто визначено термiн служби 6,7 рокiв (рiшення комiсiї на пiдприємствi). На початок року на пiдприємствi було нематерiальних активiв по залишковiй вартостi на 5,3 тис.грн. (первiсна вартiсть - 30,6 тис.грн., накопичена амортизацiя - 25,3 тис.грн.), на кiнець перiоду - 10,2 тис.грн. (первiсна вартiсть - 38,0 тис.грн., накопичена амортизацiя - 27,8 тис.грн.). Протягом звiтного перiоду придбанi нематерiальнi активи на суму 7,4 тис.грн. (програма для комп'ютера) та нараховано амортизацiї 2,5 тис.грн.

Склад нематерiальних активiв, достовiрнiсть i повнота їх оцiнки вiдповiдно до П(С)БО 8 "Нематерiальнi активи". У складi оборотних засобiв у пiдприємства знаходяться: запаси, дебiторська заборгованiсть, грошовi кошти, iншi оборотнi активи. Вiдповiднiсть порядку визнання та первiсної оцiнки придбання запасiв до П(С)БО 9 "Запаси". Обсяг запасiв становив 694,3 тис.грн. Це пiдтверджується результатами рiчної iнвентаризацiї станом на 1 жовтня. Запаси враховуються по собiвартостi. Собiвартiсть запасiв включає в себе витрати на придбання, доставку i переробку. Для розрахунку собiвартостi реалiзованої продукцiї застосовується метод конкретної iдентифiкацiї запасiв, якi фактично використанi. Витрати виробництва та обiгу вiдповiдно облiку витрат до П(С)БО 16 "Витрати" (склад витрат, правильнiсть порядку розподiлу загально-виробничих витрат), вiдповiднiсть податкового облiку валових витрат до Закону Українi "Про оподаткування прибутку підприємств". Розмiр виробничих запасiв 613,3 тис.грн., у т.ч.: - сировина та матерiали - 374,2 тис.грн.; - паливо - 50,4 тис.грн.; - тара i тарнi матерiали - 32,7 тис.грн.; - будiвельнi матерiали - 102,7 тис.грн.; - запаснi частини - 20,7 тис.грн.; - МШП - 32,6 тис.грн.

Готова продукцiя вiдображається по виробничiй собiвартостi. Залишок складає 7,3 тис.грн. (хлiб в експедицiї). Товари в торгiвлi - 73,7 тис.грн. Запаси на вiдповiдальном зберiганнi складають 94,3 тис.грн. Уцiненi товари в магазинах - 1,3 тис.грн. Грошовi кошти включають в себе суму грошей в касi - 8,0 тис.грн., на поточному рахунку - 94,0 тис.грн., грошовi кошти в дорозi - 123,8 тис.грн. Разом 225.8 тис.грн. Наявнiсть коштiв в касi пiдтверджується результатами рiчної iнвентаризацiї каси, а також актами звiрення по поточним рахункам, якi були проведенi в перiод рiчної iнвентаризацiї. Остання перевiрка грошових коштiв в касi, а також звiрення поточного рахунку в банку вiдбувались станом на 1 сiчня 2011 року.

Склад дебiторської заборгованостi, порядок визнання i оцiнки реальностi дебiторської заборгованостi вiдповiдно до П(С)БО 10 "Дебiторська заборгованість". Дебiторська заборгованiсть вiдображається по реальнiй вартостi. Розмiр дебiторської заборгованостi пiдтверджується актами звiрення, якi проводяться щопiврiччя. Останнiй раз акти звiрення оформлювались пiд час рiчної iнвентаризацiї станом на 1 грудня. По строкам непогашена дебiторська заборгованiсть розподiляється таким чином:

1) до 3 мiсяцiв - 57,9 тис.грн.;

2) вiд 6 до 12 мiсяцiв - 1,7 тис.грн.

Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги на 31.12.10 р., разом (ряд.161) - 59,6 тис.грн., у т.ч.:

1) ПП Зубов - 6,5 тис.грн.;

2) ПП Золотарева - 4,9 тис.грн.;

3) ПП Чабан - 2,9 тис.грн.;

4) ПП Шерухова - 1,4 тис.грн.;

5) ПП Деркачев - 3,2 тис.грн.;

6) МiськВО - 0,2 тис.грн.;

7) комбiнат харчування i торгiвлi - 1,7 тис.грн.;

8) ПП Тимофеєва - 9,0 тис.грн.;

9) ПП Жданова - 2,8 тис.грн.;

10) ПП Селихова - 2,3 тис.грн.;

11) СПД Назаренко - 3,6 тис.грн.;

12) приватнi пiдприємцi з малими сумами заборгованостi (бiльш 60) - 21,1 тис.грн.

Резерв сумнiвних боргiв складає 1,2 тис.грн. Iнша поточна дебiторська заборгованiсть (ряд.210) складається iз заборгованостi, яка не пов'язана з наданням послуг (по строкам - уся до 3 мiсяцiв). Iнша поточна дебiторська заборгованiсть - 59,9 тис.грн.

Звiт про фiнансовi результати складено вiдповiдно до П(С)БО 3.

2.4 Аналіз господарської діяльності підприємства

Основні техніко-економічні показники ВАТ "Сніжнянський хлібокомбінат" за 2009-2010 рр. наведені у таблиці 2.4.1).

Таблиця 2.4.1 Основні техніко-економічні показники ВАТ "Сніжнянский хлібокомбінат" за 2009-2010 рр.

Показники	Од. виміру	2009 рік факт	2010 рік факт	Відхилення 2010 до 2009 р. (+/-)	Відхилення 2010 до 2009 р. , %
1	2	3	4	5	6
1. Товарна продукція	тис.грн	14664,9	14841,6	+176,7	+1,2
2. Реалізована продукція	тис.грн	12220,7	12368,4	+147,7	+1,2
3. Повна собівартість реалізованої продукції	тис.грн	10020,4	10190,8	+170,4	+1,7
4. Прибуток від реалізації	тис.грн	2200,3	2177,6	-22,7	-1,0
5. Рівень рентабельності продукції	%	21,9	21,4	-0,5	-2,3
6. Позареалізаційні доходи	тис.грн	58,3	16,6	-41,7	-71,5
7. Позареалізаційні витрати	тис.грн	106,0	24,2	-81,8	-77,1
8. Балансовий прибуток	тис.грн	280,2	85,5	-194,7	-69,5
9. Фонд оплати праці	тис.грн	1798,5	2045,5	+247,0	+13,7
10. Чисельність	чол..	214	215	+1	+0,5
11. Вартість основних фондів	тис.грн	1492,1	1385,3	-106,8	-7,2
12. Фондовіддача	К	9,73	9,82	+0,09	+0,9
13. Фондомісткість	К	1,67	2,03	+0,36	+21,6
14. Нематеріальні активи	тис.грн	10,2	7,1	-3,1	-30,4
15. Рентабельність обігових засобів	%	0,46	0,33	-0,13	-28,3
16.Рентабельність виробництва	%	68,3	68,7	+0,4	+0,6
17. Капітал	тис.грн	2184,2	2213,6	+29,4	+1,3

В звітному році витрати на виробництво і реалізацію хлібобулочних виробів склали 10190,8 тис.грн., що вище за рівень 2009 року на 170,4 тис. грн..

Собівартість виросла до рівня 2009 року на 1,7%, що пов'язано із зростанням питомої ваги витрат по статтях: сировина, паливо, вода, інші.

В звітному році збитки від основної діяльності виросли до рівня 2009 р. Основним чинником збільшення збитків є зростання витрат, які пов'язані із збільшенням цін на муку, газ, електроенергію, воду, зростанням мінімальної заробітної платні.

Фонд оплати праці в 2010 році склав 2045,5 тис.грн., що вище за річні значення 2009 року на 13,7%. Чинники зростання:

- збільшення тарифних ставок і посадових окладів у зв'язку із законодавчим підвищенням мінімальної заробітної плати;

- скорочення часу перебування в безкоштовних відпустках відповідно до ст.26 Закону України "Про відпустки".

Хлібопекарська галузь України - це сектор харчової промисловості України яка розвивається стабільно. Протягом останніх років на Україні щороку виготовляється близько 2,5 млн. тонн хліба і хлібобулочних виробів на суму 600 млн. доларів США в оптово-відпускних цінах (без ПДВ). Проте назвати цю галузь прибуткової і привабливою для інвесторів дуже складно.

Враховуючи те, що на Україні хліб вважається основним соціально значущим продуктом, на фінансовий стан підприємств хлібопекарської галузі роблять вплив держадміністрація, яка регулює ціни на основні види хліба на свій розсуд (шляхом обмеження рентабельності або встановлення граничних рівнів цін). Самими життєвими в таких умовах залишаються великі підприємства, які пропонують різноманітний асортимент продукції і невеликі приватні пекарні.

Зниження прибутковості не дозволяє хлібокомбінатам обновляти технічний парк. Близько 70% всього устаткування фізично і морально застаріло. Останнім часом, більшість пекарень нічого не вкладають у власний розвиток (рентабельність знизилася з 12% до 7-6%). Тому оновлення технологічних ліній хлібокомбинатів проводиться дуже складно, частіше всього купується устаткування, яке вже було в роботі 10-15 років.

Дуже важливим чинником, який впливає на життєдіяльність цієї галузі, є також якість та вартість основної сировини - муки, якість якої бажає бути кращою. Основний показник, який впливає на якість, - це низький зміст клейковини, що частіше за все не відповідає вимогам ДСТУ на муку. Унаслідок непропорційності заборони цін на хліб і вартість муки, деякі підприємства вимушені купувати муку з низьким рівнем клейковини, застосовуючи різні хлібопекарські добавки при випічці хліба, що іноді веде за собою подорожчання кінцевого продукту.

По показниках рентабельності хлібопекарської галузі за останні роки, її виробничі показники зменшилися майже в 3 рази порівняно з 1990 роком. Це відбулося унаслідок більш раціонального використовування хлібних ресурсів, а також низької купівельної здатністі населення і зменшення чисельності самого населення.

В останні 5 років середній коефіцієнт використання виробничих потужностей хлібопекарської галузі на Україні складає близько 30-35%.

Використання виробничих потужностей нашого підприємства за 2009 рік - 56%, за 2010 рік - 65%.

Причинами неповного використовування виробничих потужностей наступні: спостерігається тенденція зниження замовлень покупців продукції хлібозаводу. Відчувається діяльність конкурентів. Відчувається різниця в ціні - приватні пекарні мають нагоду торгувати за ціною нижче за ціну продукції хлібокомбинатів, тому що мають нагоду проводити більш гнучку цінову політику.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що становище підприємства погіршується, про що свідчить зниження обсягу виробництва продукції на 67% і, відповідно, зниження рівня рентабельності. Все це веде до погіршення фінансового стану підприємства і змушує його розробляти альтернативні форми організації виробництва, раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, впроваджувати нові технології і т. і.

Обсяг виробництва основних видів продукції за останні два роки характеризується такими показниками (табл. 2.4.2).

Таблиця 2.4.2 Обсяг виробництва основних видів продукції ВАТ "Сніжнянський хлібокомбинат" за 2009-2010 рр.

Показники	Од. виміру	2009 рік факт	% к плану	2010 рік факт	% к плану	Відхилення 2009 до 2010 (+/-)
Вироби хлібобулочні: - хліб пшеничний - хліб житньо-пшеничний	т т т	6298,0 5090,3 319,3	80,8 5,1	6037,8 4685,9 309,9	77,6 5,1	-260,2 -404,4 -9,4
Вироби булочні	т	888,4	14,1	1042,0	17,3	+153,6
Торти і вироби кондитерські: - торти - тістечка - вироби здобні - солодощі східні борошняні - пряники (печиво солоне) - пряники - кекси	т т т т т т т т	460,1 193,9 36,9 10,1 144,8 2,1 24,1 24,1 24,1	42,1 8,0 2,2 31,5 0,5 5,2 5,2 5,2	563,1 224,7 41,1 16,9 164,9 1,8 37,9 37,9 37,9	39,9 7,3 3,0 29,3 0,3 6,7 6,7 6,7	+103,0 +30,8 +4,2 +6,8 +20,1 -0,3 +13,8 +13,8 +13,8

Основні причини, що впливають на обсяги виробництва.

1. Спостерігається тенденція до збільшення споживання хлібобулочних виробів розважуванням 0,4 кг - 0,5 кг.

2. Завезення конкурентами продукції з м. Красний Луч Луганської обл., м. Тореза (ТОВ "Укрпродукт", ЧП "Смак", ЧП Куликів), мініпекарні ЧП Семенчук м. Сніжне.

3. Крамниці одержують хліб від мініпекарен за оптовими цінами з урахуванням транспортно-заготовчих витрат і в основному без документів. Роздрібна ціна хліба нижче на 10-15 копійок.

4. У зв'язку з відсутністю в місті крупних підприємств працездатне населення виїжджає з міста у пошуках роботи.

Це можна пояснити тим, що місто Сніжне є депресивним містом: кожен рік населення міста зменшується, тому падає попит на продукцію. Але ж є і зростання обсягів продукції по булочних виробах та кондитерських виробах. Це пов'язано з розробкою нових видів продукції, а також нової рецептури на кондитерські вироби.

Внаслідок специфіки продукції, яка має обмежений термін реалізації (від 6 до 2 годин з часу виходу з пічки), реалізація її здійснюється в межах міста (бюджетні підприємства, торговельні підприємства, приватна торгівля) та найближчих селах. Каналами збуту є: торговельні організації, приватні фірмові магазини, приватні відділи в державних магазинах підприємств, приватні підприємці. Основними споживачами продукції хлібокомбінату є мешканці м. Сніжне та найближчих населених пунктів. Найбільшими у збуті є частки власної торгівлі та приватного ринку.

2.5 Аналіз фінансового стану

Аналіз фінансового стану підприємства відображає фінансові результати господарської діяльності підприємства. Даний пункт базується на розрахунку коефіцієнтів, які відображають результати фінансової діяльності підприємства. Аналіз виконується на базі вивчення форм фінансової і статистичної звітності підприємства: форми звітності №1 "Баланс підприємства", форми звітності №2 "Звіт про фінансові результати", форми звітності №3 "Звіт про рух грошових коштів", форми звітності №5 "Примітки до річної фінансової звітності".

Проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного і позикового капіталу. Для цього використовуються різні показники, які прийнято називати показниками фінансової стійкості підприємства.

1. Коефіцієнт фінансової автономії - визначає частину засобів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Він розраховується як відношення власних засобів до суми активів підприємства. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше непохитно, стабільніше і незалежніше від кредиторів підприємство:

k_авт = ряд380 ф1 / ряд640 ф1 (2.5.1)

k_{авт 2009} = 1904,0/ 2347,7 = 0,8,k_{авт 2010} = 2184,2/ 2557,4 = 0,9

Таким чином, це означає, що активи підприємства на 90% забезпечені власними засобами підприємства. Решта (10%) фінансується за рахунок боргових зобов'язань, Така величина коефіцієнта є сприятливою - борги майже повністю покриваються власним капіталом. Якщо Кавт.<0,5, то зростає ризик несплати боргів, а звідси - неспокійність кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії веде до підвищення фінансовій незалежності і зменшенню ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

2. Коефіцієнт фінансової залежності - показує, яка сума загальної суми вартості майна підприємства приходиться на 1 грн. власних засобів. Коефіцієнт розраховується по формулі:

k_нез = 1/ k_авт = ряд640 ф1 / ряд380 ф1 (2.5.2)

k_{авт 2009} = 2347,7/ 1904,0 = 1,2,k_{авт 2010} = 2557,4/ 2184,2 = 1,2

Незмінність даного показника свідчить про незмінність вагомої частки залучених засобів у фінансуванні підприємства.

3. Коефіцієнт фінансового ризику - дає саму загальну оцінку фінансовій стійкості підприємства.

k_ф.р. = (ряд430 ф1 + ряд480 ф1 + ряд620 ф1 + ряд630 ф1) / ряд380 ф1 (2.5.3)

k_ф.р.2009 = (0+0+443,7+0) / 1904,0 = 443,7/ 1904,0 = 0,2

k_ф.р.2010 = (0+7,9+365,3) / 2184,2 = 0,2

Показник має досить просту інтерпретацію: його значення, рівне - 0,2 на початок звітного періоду, означає, що на кожну 1 гривну власних засобів, вкладених в активи підприємства, доводиться 0,2 гривни і, відповідно, на кінець періоду 0,2 гривни позикових засобів. Постійність показника в динаміці свідчить про незалежність підприємства від інвесторів і кредиторів.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу - характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто в тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами.

k_м = (ряд380 ф1 - ряд080 ф1) / ряд380 ф1 (2.5.4)

k_{м 2009} = (1904,0 - 1536,7) / 1904,0 = 0,2

k_{м 2010} = (2184,2 - 1502,3)/ 2184,2 = 0,3

При розрахунку цього показника бачимо, що частина вкладеного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність змінилася спочатку 2009 р. до 2010 р. і відповідно склала 0,2 і 0,3 грн.

ВАТ "Сніжнянський хлібокомбінат" має фінансову стійкість, про це свідчать основні показники фінансової стійкості, які знаходяться у рамках рекомендованих значень.

Зробимо аналіз ліквідності підприємства.

1. Коефіцієнт загальної ліквідності - дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Він дорівнює відношенню оборотних активів підприємства до поточних зобов'язань.

k_общ = (ряд280 ф1 - ряд080 ф1) / (ряд620 ф1 + ряд430 ф1 + ряд630 ф1) (2.5.5)

k_{общ 2009} = (2347,7-1536,7) / (443,7+0+0) = 811/443,7=1,82

k_{общ 2010} = (2557,4-1502,3) / (365,3+0+0) = 1055,1/365,3=1,9

На початок періоду на кожну гривну поточних зобов'язань, підприємство має 1,82 гривні поточних активів.

На кінець періоду на кожну гривну поточних зобов'язань, підприємство має 1,9 гривні поточних активів.

Коефіцієнт покриття рівний 2 (або 2:1) свідчить про можливість підприємства гасити поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюється практикою, згідно якої при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні складає приблизно половину їх ринкової вартості, яка склалася на цей період часу.

В Україні розроблені методики аналізу фінансового стану підприємства: методика №81, методика №22, положення №323.

Згідно методиці №81 і методиці №22:

· значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно гасить борги;

· критичне значення коефіцієнта покриття прийнято рівним 1;

· при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

В даних методиках при розрахунку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.

В положенні №323 як орієнтоване значення коефіцієнта покриття приведено його теоретичне значення, яке повинне бути не менше 2,0-2,5.

По даному підприємству по розрахунку цього коефіцієнта бачимо, що дане підприємство має неліквідний баланс.

Помітимо, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідовує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності повернути борги, оскільки він характеризує тільки наявність оборотних активів, а не їх якість.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт "лакмусового папірця") - враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Він дорівнює відношенню оборотних активів до поточних зобов'язань плюс доходи майбутніх періодів.

k_ср = (ряд260 ф1 - ряд100 ф1 - ряд110 ф1 - ряд120 ф1 - ряд250 ф1) / (ряд620 ф1 +ряд430 ф1 + ряд630 ф1) (2.5.6)

k_{ср 2009} = (797,4-510,6-0-0-5) / (443,7+0+0) = 281,8/443,7=0,6

k_{ср 2010} = (1042,4-613,3-0-0-4,0) / (365,3+0+0) = 425,10/365,3 = 0,76

В літературі дається орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Проте ця оцінка носить умовний характер. В нашому випадку на початок періоду коефіцієнт швидкої ліквідності рівний 0,6 (менше 1), і на кінець періоду 0,76, що означає наступне - на кожну гривну поточної заборгованості підприємство має лише 6 копійок і 76 коп.

Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Проте в роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частка грошових засобів вкладена в запаси.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності - показує яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Він дорівнює відношенню коштів і їхніх еквівалентів до поточних зобов'язань плюс доходи майбутніх періодів.

k_аб = (ряд220 ф1 + ряд230 ф1 + ряд240 ф1) / (ряд620 ф1 + ряд430 ф1 + ряд630 ф1) (2.5.7)

k_{аб 2009} = (0+146,7+0) / (443,7+0+0) = 146,7/443=0,3

k_{аб 2010} = (0+156,7+0) / (473,2+0+0) =0,3

У Положенні №323 як орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності приведено його теоретичне значення, яке повинне бути не менше 0,2 - 0,25.

Але в нашому випадку, підприємство негайно може погасити всю заборгованість.

Отже, ми розглянули три коефіцієнти: коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, які характеризують недостатність поточних активів для погашення поточних зобов'язань підприємства.

Відзначимо також, що ліквідність підприємства можна також охарактеризувати такими показниками, як оборотність запасів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність кредиторської заборгованості.

На ВАТ "Сніжнянський хлібокомбінат" поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Зробимо аналіз рентабельності підприємства.

1. Рентабельність спільного капіталу - характеризує ефективність використання підприємством спільного капіталу. Показник визначається як співвідношення чистого прибутку до середньорічної вартості спільного капіталу.

R_ROA = ряд170 ф2 / ряд640 ф1 (2.5.8)

R_{ROA 2009} = 40,6/2347,7=0,02, R_{ROA 2010} = 40,6/2557,4=0,02

2. Рентабельність власного капіталу - характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Показник визначається як співвідношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу.

R_ROE = ряд220 ф2 / ряд380 ф1 (2.5.9)

R_{ROE 2009} = 14,0/1904,0=0,007,R_{ROE 2010} = 14,0/2184,2=0,006

Таким чином, даний показник показує, що на початок звітного періоду на 1 грн. власного капіталу доводиться 0,007 грн. прибутку, а на кінець звітного періоду 0,006 грн. прибутку.

3. Валова рентабельність продажів:

R_GRM = ряд050 ф2 / ряд035 ф2 (2.5.10)

R_{GRM 2009} = 1242,6/9516,7=0,13, R_{GRM 2010} = 1242,6/12359,8=0,1

Таким чином, показник показує розмір валового доходу, який одержують з 1 грн. від продажу продукції (послуг). На початку звітного періоду вона склала 0,13 грн. прибутку, а в кінці звітного періоду - 0,1 грн.

4. Операційна рентабельність продажів - показує скільки отримано прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат. Розраховується як відношення фінансового результату від операційної діяльності підприємства до операційних витрат.

R_OIM = ряд100 ф2 / ряд035 ф2 (2.5.11)

R_{OIM 2009} = ряд100 ф2 / ряд035 ф2 = 41,0/12359,8=0,003

R_{OIM 2010} = ряд100 ф2 / ряд035 ф2 =41,0/12359,8=0,003

Таким чином, прибуток у розмірі 0,003 грн. за ці роки не змінився.

5. Чиста рентабельність продажів - показує який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство. Він дорівнює відношенню чистого прибутку до чистого доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

R_NPM = ряд220 ф2 / ряд035 ф2 (2.5.12)

R_{NPM 2009} = 14,0/12359,8=0,001,R_{NPM 2010} = 280,2/1220,7=0,23

Рентабельність продажів за звітний період складає 0,23. Це означає, що після вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 23 копійки прибутку на кожну гривню продажу, а в попередньому періоді - 0,1 коп.

Проведемо аналіз ділової активності підприємства.

1. Коефіцієнт оборотності активів - характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації приходиться на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Чим вище оборот, тим ефективніше використовуються активи. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.

k_аб.а = ряд035 ф2 / (1/2 (гр3 ряд280 ф1 + гр4 ряд280 ф1) (2.5.13)

k_{аб.а 2009} = 12359,8/ (1/2(2347,7) = 10,2

k_{аб.а 2010} = 1220,7/(1/2(1125,2) = 8,9

Дані свідчать про зменшення оборотності активів підприємства у звітному періоді.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - характеризує цілий набір господарських явищ: відображає ефективність політики компанії по кредитуванню покупців з погляду збору оплати за реалізацію в кредит; характеризує рівень комерційного ринку, позначеного реалізацією товару в кредит і т.д.

k_аб.д.з. = ряд035 ф2 / (1/2(гр3 ряд160 ф1 + гр4 ряд160 ф1) (2.5.14)

k_{аб.д.з.2009} = 12359,8/(1/2(7,8) = 3,22, k_{аб.д.з 2010} = 1220,7/(1/2(5,6) = 4,56

Чим більше кількість оборотів, тим швидше підприємство одержує платню від своїх дебіторів. Використовуючи коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові засоби. Для цього розділимо тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності по розрахунках:

365 днів / 4,56 = 80 днів.

Згідно розрахунку період інкасації (період очікування підприємством отримання грошових засобів після реалізації продукції) складе 80 днів.

3. Коефіцієнт оборотності запасів - відображає швидкість реалізації цих запасів. Цей коефіцієнт розраховують розподілом собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість матеріально-виробничих запасів.

k_аб.з = ряд040 ф2 (1/2(гр3 ряд100 - ряд140 ф1 + гр4 ряд100 - ряд140 ф1) (2.5.15)

k_{аб.з 2009} = 1539 (1/2(1256,3) = 8,5, k_{аб.з 2010} =1157 (1/2(1563,4) = 9,4

Чим вище цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Збільшення коефіцієнта, розрахованого на кінець періоду в порівнянні з коефіцієнтом, розрахованим на початок періоду, свідчить про збільшення швидкості оборотності запасів, тобто про збільшення ефективності їх використовування. Розділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідне на один оборот запасів:

365 днів / 9,4 = 39 днів.

Це означає, що для збереження поточного рівня продажів поповнення запасів необхідно здійснювати через 39 днів.

Проведемо аналіз платоспроможності підприємства.

Для своєчасного визначення формування задовільної структури балансу в прибутково працюючому підприємстві, необхідно проводити систематичний аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить провести попереджуючі заходи, спрямовані на запобігання банкрутства.

1. Поточна платоспроможність - характеризує не тільки потенційну можливість підприємства виплатити свої зобов'язання, скільки реальну. Для цього до платіжних запасів включають усі можливі оборотні активи, що перебувають у виробничому процесі (грошові кошти, дебіторську заборгованість, товари, готову продукцію).

Пп = ряд040 ф1 +ряд045 ф1+ряд220ф1+ряд230ф1+ряд240ф1+ряд620ф1

Пп ₂₀₀₉ = 0+0+0+220,8+0+443,7 = 664,5

Пп ₂₀₁₀ = 0+0+0+225,8+0+365,3 = 591,1

Підприємство в змозі виплатити свої борги.

2. Коефіцієнт забезпеченості:

К_об = (ряд380 ф1 - ряд080 ф1) / ряд260 ф1 (2.5.17)

К_{об 2009} = (1904,0 - 1536,7) / 797,4 =0,5

К_{об 2010} = (2184,2 - 1502,3) / 1042,4 =0,7

3. Коефіцієнт покриття - дорівнює відношенню всіх оборотних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов'язань. Сьогодні відносно надійним вважається рівень рівним 1,3-1,7. Однак, при цьому необхідно враховувати безліч обставин. Так значний вплив на можливості підприємства розрахуватися по своїх поточних зобов'язаннях виявляє структура і ліквідність матеріально-виробничих запасів, незавершеного будівництва.

К_п = ряд260 ф1 / ряд620 ф1 (2.5.18)

К_{п 2009} = 2347,7/443,7=1,6,К_{п 2010} = 1042,4/365,3= 1,9

4. Чистий прибуток:

Ряд220 ф2 (2.5.19)

Ряд220 ф2₂₀₀₉ = 14,0,Ряд220 ф2₂₀₁₀ = 280,2

Розрахунки фінансових показників підприємства наведені у таблиці 2.5.1.

Таблиця 2.5.1 Зведена таблиця розрахунку фінансових показників ВАТ "Сніжнянський хлібокомбинат" за 2009-2010 рр.

Найменування показників	Порядок розрахунку	Роки	Рекомендовані значення
		2009	2010
1. Аналіз фінансової стійкості підприємства
1.1.Коефіцієнт фінансової автономії	kавт = ряд380 ф1 / ряд640 ф1	0,8	0,9	Критичне значення - 0,5, збільшення
1.2.Коефіцієнт фінансової залежності	kнез = 1/ kавт = ряд640 ф1 / ряд380 ф1	1,2	1,2	Критичне значення - 2, зниження
1.3.Коефіцієнт фінансового ризику	kф.р. = (ряд430 ф1 + ряд480 ф1 + ряд620 ф1 + ряд630 ф1) / ряд380 ф1	0,2	0,2	0,5, критичне значення - 1
1.4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	kм = (ряд380 ф1 - ряд080 ф1) / ряд380 ф1	0,2	0,3	0, збільшення
2. Аналіз ліквідності підприємства
2.1.Коефіцієнт загальної ліквідності	kобщ = (ряд280 ф1 - ряд080 ф1) / (ряд620 ф1 + ряд430 ф1 + ряд630 ф1)	1,82	1,9	1-2
2.2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	kср = (ряд260 ф1 - ряд100 ф1 - ряд110 ф1 - ряд120 ф1 - ряд250 ф1) / (ряд620 ф1 +ряд430 ф1 + ряд630 ф1)	0,6	0,76	0,7-0,8
2.3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	kаб = (ряд220 ф1 + ряд230 ф1 + ряд240 ф1) / (ряд620 ф1 + ряд430 ф1 + ряд630 ф1)	0,3	0,33	0,2-0,35
3.1.Рентабельність спільного капіталу	RROA = ряд170 ф2 / ряд640 ф1	0,02	0,02	0, збільшення
3.2.Рентабельність власного капіталу	RROE = ряд220 ф2 / ряд380 ф1	0,07	0,06	0, збільшення
3.3.Валова рентабельність продажів	RGRM = ряд050 ф2 / ряд035 ф2	0,13	0,1	0, збільшення
3.4.Операційна рентабельність продажів	ROIM = ряд100 ф2 / ряд035 ф2	0,03	0,03	0, збільшення
3.5.Чиста рентабельність продажів	RNPM = ряд220 ф2 / ряд035 ф2	0,01	0,2	0, збільшення
4. Аналіз ділової активності підприємства
4.1.Коефіцієнт оборотності активів	kаб.а = ряд035 ф2 / (1/2 (гр3 ряд280 ф1 + гр4 ряд280 ф1)	10,2	8,9	Збільшення
4.2.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	kаб.д.з. = ряд035 ф2 / (1/2(гр3 ряд160 ф1 + гр4 ряд160 ф1)	3,22	4,56	Збільшення
4.3.Коефіцієнт оборотності запасів	kф = ряд040 ф2 / (1/2(гр3 ряд030 ф1 + гр4 ряд030 ф1)	8,5	9,4	Збільшення
5. Аналіз платоспроможності підприємства
5.1.Поточна платоспроможність	Пп = ряд040 ф1 +ряд045 ф1+ряд220ф1+ряд230ф1+ряд240ф1+ряд620ф1	664,5	591,1	?0
5.2.Коефіцієнт забезпеченості	Коб = (ряд380 ф1 - ряд080 ф1) / ряд260 ф1	0,5	0,7	0,1
5.3.Коефіцієнт покриття	Кп = ряд260 ф1 / ряд620 ф1	1,6	1,9	1,5

Після зробленого аналізу можна зробити висновок, що ознаки банкрутства на підприємстві відсутні.

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі спричинити появу ознак поточної, критичної, а потім і понадкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз можливо проводити за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб:

К_Б = (Чистий прибуток + Амортизація) / (Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання) = (ряд220 ф1 + ряд260 ф2) / (ряд480 ф1 + ряд620 ф1)

К_Б2009 = 176,8 / (7,9+365,3) =176,8 / 373,2 = 0,5

К_Б2010 = 173,1 / 698,7 = 0,2

Значення коефіцієнта Бівера за міжнародними стандартами знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4. Тому признаки банкрутства за ці роки відсутні.

У міжнародній практиці для оцінки ризику банкрутства підприємств у рамках експрес-аналізу фінансового стану підприємства широко використовують також модель відомого вченого-економіста Е.Альтмана. Відомий Z-рахунок Альтмана являє собою п'ятифакторну модель, розраховану за даними про банкрутство 33 американських компаній.

Порядок розрахунку показника Альтмана:

Z = 1.2X₁ + 1.4X₂ + 3.3X₃ + 0.6X₄ + 1X₅ (2.5.21)

Де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

Х₁ - відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;

Х₂ - відношення нерозподіленого капіталу до суми всіх активів;

Х₃ - рівень прибутковості активів;

Х₄ - коефіцієнт фінансового ризику;

Х₅ - коефіцієнт оборотності активів.

Z₂₀₀₉ = 1,2 ((2184,2 - 1502,3) / 2557,4 + 1,4 (281,9 / 2557,4) + 3,3 (2200,3 / 2557,4) + 0,6 (12220,7 / (2557,4 - 2184,2) + 1 (12220,7) = 3,01

Z₂₀₁₀ = 1,2 ((2213,6 - 1395,4) / 2912,3 + 1,4 (355,6 / 2912,3) + 3,3 (2200,3 / 2557,4) + 0,6 (12220,7 / (2557,4 - 2184,2) + 1 (12220,7) = 3,1

Значення показника "Z"	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 - 2,7	Висока
2,71 - 2,99	Можлива
3 і вище	Дуже низька

Показник Альтмана на ВАТ "Сніжнянский хлібокомбінат" у 2009 році був 2,96, а в 2010 році - 2,98. Можливість банкрутства дуже низька.

В результаті проведених фінансових розрахунків можна зробити наступні висновки:

1. Підприємство фінансово стійке.

2. Підприємство ліквідне.

3. Підприємство рентабельне, невеликий відсоток рентабельності.

4. Усі коефіцієнти ділової активності знаходяться у межах норми.

Висновки до розділу 2

Отже, визначення результатів господарювання - невід'ємна складова облікового процесу, яка потребує не лише знань методичної, методологічної та іншої інформаційної бази, але й практичних навичок роботи в різних галузях економіки.

У вищенаведеному розділі визначено завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів виробничих підприємств; дано характеристику рахунків обліку фінансових результатів; вказано основні бухгалтерські проведення для визначення фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій, чистого фінансового результату господарської діяльності підприємства за звітний рік; визначено мету складання Звіту про фінансові результати, форму і зміст його статей, вказано й інші види бухгалтерської звітності, де міститься інформація про фінансові результати діяльності; розглянуто автоматизований спосіб ведення обліку, а саме обліку фінансових результатів як приклад для досліджуваного підприємства.

З переходом на бухгалтерський облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на План рахунків, як було сказано, аналітичний облік фінансових результатів відіграє особливо необхідну роль для складання Звіту про фінансові результати. Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання об'єктивного Звіту про фінансові результати.

На досліджуваному підприємстві, на нашу думку, сприятиме належній організації бухгалтерського обліку наступне:

1) коригування наказу про облікову політику ВАТ "Сніжнянський хлібокомбінат" в частині робочого плану рахунків, оскільки класифікація робочих рахунків не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

2) відповідне коригування і документів, пов'язаних з фіксацією операцій обліку фінансових операцій.

РоздіЛ ІІІ. Аналіз рентабельності та шляхи підвищення фінансово-господарської діяльності підприємства

Сума прибутку не завжди об'єктивно і однозначно показує ефективність господарської діяльності, тобто ефективність використання виробничих фондів трудових та фінансових ресурсів. Це можна пояснити наступними причинами:

1) прибуток може зростати за рахунок екстенсивних факторів (збільшення величини основних засобів, чисельності персоналу та ін.);

2) на суму прибутку, вартість матеріальних ресурсів, основних засобів може вплинути інфляція, індексація, зміна цін;

3) сума прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (масштабів підприємства).

Сказане не дозволяє обрати суму прибутку єдиним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства при визначенні його рейтингу, що є важливим для інвесторів, постачальників, банків, тобто ділових партнерів у бізнесі [51, с. 75-76].

Щоб зробити висновок про ефективність роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. При цьому витрати розглядаються у двох напрямах:

а) як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції;

б) як авансована вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. Вона означає прибутковість, або дохідність, виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності, прибутковість різних галузей економіки.

Отже, рентабельність - це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках, тобто відносний показник [26, с.90].

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат. Ці показники більш повні, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання.

У практиці господарювання економісти використовують кілька показників рентабельності:

- загальна рентабельність;

- рентабельність продукції;

- рентабельність однієї гривні оптової ціни реалізованої продукції.

Останній показник визначається як відношення суми прибутку від реалізації товарної продукції до вартості тієї самої продукції за оптовими цінами підприємства. Здебільшого його використовують для підрахунку резервів зростання прибутку, пов'язаних з мобілізацією у виробництво резервів збільшення обсягу реалізованої продукції.

Загальну рентабельність розраховують віднесенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів та середніх залишків матеріальних оборотних засобів.

Рентабельність продукції визначають як відношення валового прибутку до собівартості продукції. При аналізі рентабельності виявляють відхилення фактичного її рівня від планового (або іншої бази порівняння), визначають причини цих відхилень та проводять кількісну оцінку впливу факторів на виявлені відхилення, визначаючи при цьому шляхи підвищення рівня рентабельності. Для аналізу загальної рентабельності складають аналітичну таблицю (таблицю 3.3.1).

Як видно з наведених у таблиці 3.1 даних, загальна рентабельність виробництва знизилась порівняно з минулим роком на 66,8%. На зміну загальної рентабельності впливають три фактори:

Таблиця 3.1 Оцінка зміни рівня загальної рентабельності роботи ВАТ "Сніжнянський хлібокомбінат" за 2009-2010 роки, (тис. грн.)

Показники	2009 рік	2010 рік	Відхилення
			Сума, тис. грн.	%
Прибуток від операційної діяльності	-109,2	-631,7	-522,5	+478,5
Середньорічна вартість основних виробничих фондів	34,2	83,2	+49,0	+143,3
Середні залишки матеріальних оборотних засобів	273,2	534,3	+261,1	+95,6
Загальна рентабельність, %	-35,5	-102,3	-	-66,8

а) зміна балансового прибутку;

б) зміна середньорічної вартості основних виробничих фондів;

в) зміна середніх залишків матеріальних оборотних засобів.

Міру їх впливу розраховують способом ланцюгових підстановок. Щоб визначити вплив на відхилення загальної рентабельності зміни балансового прибутку спочатку треба обчислити показник рентабельності при фактичному балансовому прибутку звітного року та минулорічних величин інших двох факторів. У нашому випадку він дорівнюватиме -205,5% (-631,7:(34,2+273,2)·100). Таким чином, внаслідок зменшення балансового прибутку на 522,5 тис. грн. загальна рентабельність знизилась на 170% (-205,5+35,5). Для розрахунку впливу зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів визначають розрахований показник загальної рентабельності при фактичному прибутку, фактичній вартості основних виробничих фондів та минулорічних середніх залишках матеріальних оборотних засобах. Він дорівнюватиме -177,3% (-631,7:(83,2+273,2)·100).

Показник впливу на загальну рентабельність зміни вартості основних фондів становить +28,2% (-177,3+205,5). Внаслідок збільшення порівняно з минулим роком середніх залишків матеріальних оборотних засобів загальна рентабельність збільшилась на 75% (-102,3+177,3).

Поряд з показником загальної рентабельності доцільно проаналізувати і рентабельність продукції. При цьому слід врахувати, що рентабельність окремих видів продукції істотно коливається у зв'язку з особливостями її виробництва та реалізації. Для аналізу рентабельності окремих видів продукції використовують дані планових та фактичних калькуляцій собівартості одиниці продукції. За цими даними складають аналітичну таблицю.

На наступному етапі аналізу необхідно всебічно розглянути причини зростання собівартості одиниці певного виду продукції. Ліквідація виявлених причин дасть змогу значно підвищити рентабельність продукції в цілому, оскільки вибір даного виду продукції становить найбільшу питому вагу в загальному випуску продукції.

Під час аналізу доцільно становити причини мало рентабельності або збитковості продукції. Головним чином це низький технічний та організаційно-управлінський рівень виробництва, недоліки в ціноутворенні на окремі види продукції. Необхідно накреслити шляхи усунення впливу цих факторів [16, с.192-195].

Коефіцієнтний аналіз рентабельність підприємства найчастіше застосовується для виявлення кількісних співвідношень між окремими статтями та групами статей балансу з метою загальної оцінки фінансового стану підприємства. Методика коефіцієнтного аналізу фінансових результатів, яку спрямовано на оцінку ефективності діяльності підприємства, відрізняється лише системою аналітичних показників, що обчислюються як співвідношення окремих показників звіту про фінансові результати між собою, а також у поєднанні з показниками балансу.

Г.В.Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С.Барабаш та ін. зазначають, що коефіцієнтний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає наступні етапи дослідження [47, с.116-119]:

1.Визначення основних параметрів досліджуваного об'єкта, до яких належать рентабельність фінансово-господарської діяльності та рентабельність активів і капіталу підприємства.

2.Побудова системи коефіцієнтів, які мають забезпечити повну та достовірну характеристику об'єкта аналізу. Формування системи показників коефіцієнтного аналізу ґрунтується на дотриманні принципу суттєвості інформації, яка залучається для обчислення кожного коефіцієнта.

3.Визначення критеріїв оцінки інформації. Критеріями можуть бути оптимальні значення аналогічних коефіцієнтів, що застосовуються у фінансово-господарській практиці, внутрішні нормативи, планові показники тощо.

4.Обчислення звітних і базисних коефіцієнтів. Розрахунок показників рентабельності фінансово-господарської діяльності ґрунтується на визначенні співвідношення між тим чи іншим видом прибутку і доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або попередньо обраним видом витрат підприємства. Всі первинні показники, які застосовуються у розрахунках, є періодичними, тобто їх величина характеризує об'єкт дослідження за відповідний період. Особливістю розрахунку рентабельності активів або капіталу є те, що одна частина первинних показників належить до періодичних (показники Звіту про фінансові результати), а друга - до моментних (показники балансу). На цей час застосовують два методичних прийоми поєднання періодичних та моментних показників. Перший з них вимагає попереднього обчислення середніх значень моментних показників (залежно від періоду дослідження можуть застосовуватись середньорічні, середньоквартальні, середньомісячні абсолютні показники). Згідно з другим прийомом коефіцієнти визначаються як кратне від ділення періодичного показника на моментний показник, обчислений на кінець аналітичного періоду. У подальших розрахунках нами використано перший прийом перетворення моментних показників як найбільш поширений у вітчизняній практиці фінансового аналізу.

5.Оцінка динаміки відповідних коефіцієнтів протягом досліджуваного періоду.

6.Загальна оцінка ефективності діяльності підприємства на основі системи коефіцієнтів. Оцінка може здійснюватись шляхом логічних узагальнень. Така оцінка буде мати дещо суб'єктивний характер. Щоб уникнути суб'єктивності, можна скористатися інтегральними (узагальнюючими) коефіцієнтами, які дозволяють дати однозначну оцінку ефективності діяльності підприємства у звітному періоді. Для загальної оцінки показників ефективності можна запропонувати інтегральний показник - темп економічного росту, який досить часто застосовується в економічному аналізі.

Для коефіцієнтного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства застосовуються наступні взаємопов'язані групи показників:

- коефіцієнти рентабельності фінансово-господарської діяльності, які характеризують рівень прибутку по відношенню до доходів або витрат підприємства;

- коефіцієнти рентабельності активів та капіталу підприємства, що визначаються як відношення чистого прибутку до середніх залишків відповідних активів або капіталу.

У табл. 3.2 наведено алгоритми обчислення основних видів показників рентабельності підприємства [47, с.118-119].

Показники рентабельності розраховуються за відповідні періоди. Досліджується їх динаміка і факторний вплив відомими способами. Показники рентабельності в процесі аналізу порівнюють:

- у динаміці - для визначення тенденцій їх змін;

- з аналогічними показниками інших підприє...