Главная Коллекция "Revolution" Финансы, деньги и налоги Аналіз фінансових результатів підприємства

Аналіз фінансових результатів підприємства

Аналітичні якості балансую Стан майна підприємства, фінансова стійкість організації та ефективність використання її оборотних засобів. Оцінка платоспроможності (ліквідності) підприємства. Ефективність використання основних виробничих фондів, матеріалів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2013
Размер файла 63,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ВСТУП

Тема курсової роботи: «Аналіз фінансових результатів підприємства» є вкрай актуальною, оскільки аналіз фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

аналіз фінансових результатів та рентабельності;

аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

факторний аналіз показників рентабельності. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

аналіз фінансової стійкості підприємства;

аналіз ліквідності балансу;

комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства. Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

В даній роботі ставлю перед собою мету дослідити аналіз фінансових результатів на прикладі конкретного підприємства.

1. ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

За умов переходу до ринкової економіки, коли підприємство само вибирає собі постачальника і покупця, має право надавати позики іншим підприємствам, вкладати свої кошти в статутні фонди інших досить значимо зростає значення аналізу фінансового стану.

Завдання аналізу фінансового стану підприємства такі:

загальна оцінка майна підприємств в цілому і в розрізі цього груп, виявлення причин, що зумовили його зміну;

оцінка зміни темпів зростання мобільних оборотних засобів та іммобілізованих (позаоборотних) засобів;

оцінка зміни джерел коштів формування майна підприємств, у тому числі власних оборотних засобів;

оцінка стану запасів та витрат, виявлення причин утворення наднормативних запасів та витрат;

оцінка стану розрахунків та платоспроможності підприємства'.

оцінка ефективності і використання оборотних засобів та виявлення напрямів зміцнення фінансової стійкості підприємства.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1).

Рис. 1 - Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

множинність об'єктів-користувачів;

різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

аналіз абсолютних показників прибутку;

аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансового стану, фінансової стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

аналіз ефективності використання залученого капіталу;

економічна діагностика фінансового стану підприємства. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

аналіз кредитоспроможності підприємства;

оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

аналіз власних фінансових ресурсів;

аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

аналіз самоокупності підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового aналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

експертних оцінок і сценаріїв;

психологічні;

морфологічні;

порівняльні;

побудови системи показників;

побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

ланцюгових підстановок;

арифметичних різниць;

балансовий;

виокремлення ізольованого впливу факторів;

відсоткових чисел;

диференційний;

логарифмічний;

інтегральний;

простих і складних відсотків;

дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі використовуються, головне, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Для аналізу фінансового стану використовують такі джерела: річна бухгалтерська звітність - форма № 1 "Баланс підприємства", форма .№ 2 "Звіт про фінансові результати", форма №3 "Звіт про (фінансово-майновий стан підприємства". Крім того, при проведенні детальнішого аналізу показників фінансового стану доцільно використовувати фінансовий план, дані бухгалтерського обліку, розрахунки окремих показників, що проводяться за чинними інструктивними матеріалами.

2. АНАЛІТИЧНІ ЯКОСТІ БАЛАНСУ

Бухгалтерській баланс - це економічне групування засобів підприємств. Він складається з двох таблиць активу і пасиву. Залишки в цих таблицях вказують на дві дати (початок і кінець року); це забезпечує аналітичність балансу. В активі відображають засоби та витрати, що становлять вартість майна та боргових прав, які має і які контролює підприємство на звітну дату. У пасиві - джерела коштів покриття засобів і витрат, які поділяють на власні та позичені. До останніх належать зобов'язання підприємства щодо позик та кредиторської заборгованості, погашення яких призводить до зменшення вартості майна підприємства або доходів, що надходять.

Актив та пасив балансу складаються з трьох розділів, стати в яки групуються за економічними ознаками. У першому розділі активу балансу відображають вартість основних засобів, нематеріальних активів, капітальних вкладень та авансів підрядникам, довгострокових фінансових вкладень, а також дані про використання прибутку, збитки, розрахунки за майно.

Основні засоби показують за початковою і залишковою вартістю, незалежно від того, використовуються вони у виробництві чи законсервовані, у запасі чи майновій оренді. По підприємству, що аналізується, основні засоби за початковою вартістю на початок 2013 року 14359 тис. грн., за залишковою 13161 тис. грн., на кінець року початкова вартість 15542 тис. грн., залишкова вартість 13715 тис. грн. Вартість основних засобів, переданих у довгострокову фінансову оренду (фінансовий лізинг), відображають у статті "Довгострокові фінансові вкладення" по ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат" їх немає.

По статті "Нематеріальні активи" показують вартість засобів, які не мають натурально - речової форми, але приносять доход підприємству чи створюють умови для нормальної діяльності і отримання доходів. До складу нематеріальних активів входять вартість патентів, авторських прав, торгових марок, а також вартість права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, будівлями, обладнанням. По підприємству, що аналізується, на цій статті на початок року 1 тис. грн., на кінець року 9 тис. грн.

Капітальні вкладення та аванси складаються з вартості незавершеного будівництва та інших капітальних вкладень, об'єкти яких не введені в експлуатацію і не прийняті на баланс. По цій статті по підприємству на початок року 86 тис. грн., на кінець 78 тис. грн. У цій статті балансу відображаються також аванси підрядникам, не перекриті вартістю виконаних будівельно-монтажних робіт, затрат на формування основного стада, геологорозвідувальні роботи. До капітальних вкладень належать також витрати на обсяг робіт; виконаних як господарським, так і підрядним способами.

У статі "Довгострокові фінансові вкладення" показують витрати на придбання цінних паперів, які використовують .для отримання доходів і збігаються понад один рік, вкладення в статутний або пайовий фонд спільних підприємств, суми орендних платежів, які належить отримати за основні засоби, передані на умовах довгострокової фінансової оренди, довгострокової позики, надані іншим підприємствам та організаціям під векселі та інші боргові зобов'язання. По цій статті по підприємству, що аналізується, витрат немає.

У другому розділі активу балансу - "Запаси і витрати" показують вартість матеріальних оборотних засобів, до складу, яких входять виробничі запаси, а саме 1255 тис. грн. на початок і 1849 тис. грн. на кінець року, незавершене виробництво - 52 тне. грн. і 55 тис. грн., готова продукція - 3040 тис. грн. і 4123 тис. грн. і товари - 49 тис. грн. і 52 тис. грн. Малоцінні засоби та предмети, що швидко зношуються, показують у балансі у складі виробничих запасів за початковою вартістю, а саме 115 тис. грн. і 172 тис. грн, а сума зносу цих засобів і предметів - окремою статтею - 52 тис. грн. і 86 тис. грн. Виробничі запаси і витрати у другому розділі активу показують за фактичною собівартістю.

У третьому розділі активу "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" містяться дані про дебіторську заборгованість. По ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат" за товари, роботи і послуги на початок року було 907 тис. грн, на кінець року 487 тис. грн. заборгованості; розрахунку з бюджетом на початок року 467 тис. грн, на кінець 399 тис. грн. заборгованості і з іншими дебіторами 279 тис. грн. і 383 тис. грн. Також по цьому розділі містяться дані про залишки грошей у касі - 1 тис. грн. на кінець року, банківських рахунках - 869 тис. грн. і 851 тис. грн., у тому числі й на валютному рахунку, де залишок показується у гривнах, тобто іноземну валюту, яку підприємства отримують від зовнішньоекономічних операцій, перераховують за курсом, прийнятим Нацбанком на відповідну дату і на початок року він становить 3814 тис. грн, на кінець року 5879 тис. грн. У тому самому розділі є дані про витрати на придбання короткострокових цінних паперів та інших фінансових вкладень на кінець року становить 1000 тис. грн, а також про використання позичених коштів, витрати, не перекриті коштами спеціальних фондів і цільового використання, заборгованість працівників за отриманими позиками банків.

У статті "Інші грошові кошти" - 1109 тис. грн., і 196 тис грн. Крім грошових засобів на різних рахунках у банках відображають вартість купованих у банках сертифікатів. Цінні папери і короткострокові фінансові вкладення складаються з вартості цінних паперів (облігацій, акцій тощо) та інших доходних активів, придбаних підприємством для отримання доходів строком до одного року.

Використання позикових коштів відображають у балансі підприємств у зв'язку з розширенням джерел залучення коштів за рахунок випуску акцій трудового колективу, акцій та облігацій підприємства. У цій статті показують використання кредитів банку та використання інших позичених коштів. У балансах акціонерних та спільних підприємств дана стаття відсутня, що відноситься і до ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат".

Перший розділ пасиву балансу "Джерела власних та прирівняних до них коштів" містить дані про розміри статутного фонду - 1155 тис. грн і 1155 тис.грн, резервного фонду - 498 тис. грн. і 800 тис. грн, спеціальних фондів і цільового фінансування - 22111 тис. грн. і 25519 тис. грн, амортизаційного фонду, доходів майбутніх періодів, балансового прибутку - 4011 тис. грн., фінансування капітальних вкладень - 233 тис. грн. і 489 тис. грн., заборгованості по розрахунках за майно.

Статутний фонд відображає двоїсте відношення власності, бо характеризує фонд власних коштів підприємства як юридичної особи і фонд вкладів акціонерів, інших учасників у майно підприємства. Розмір статутного фонду акціонерного або спільного підприємства визначається за зареєстрованим статутом і складається з внесків акціонерів (учасників).

Частка внеску кожного визначає його право на частку чистого прибутку, який розподіляється у вигляді дивідендів.

У статті "Фінансування капітальних вкладень" в акціонерних і спільних підприємствах у цій статті відображають лише цільове необоротне фінансування. При спрямуванні підприємствами власних коштів на фінансування капітальних вкладень вказані кошти відображають в обліку тільки як витрати відповідних грошових засобів і матеріальних ресурсів. При направленні на фінансування показують на рахунках довгострокових і середньострокових кредитів банків, інших позичених коштів.

У статті балансу "Розрахунки за майно" підприємство відображає у цій статті кредиторську заборгованість за куповані основні засоби.

У другому розділі "Довгострокові пасиви" подана інформація про заборгованість банком за позики. По підприємству, що аналізується, довгострокові кредити не брали.

У третьому розділі "Рахунки та інші короткострокові пасиви" відображають дані про короткострокові позикові кошти - дане підприємство не залучали короткострокові кредити. Також кредиторську заборгованість короткострокового характеру, строк погашення якої минають протягом року з дня її виникнення. Так розрахунки з кредиторами за товари, роботи і послуги - 135 тис. гри. на початок року і 238 тис. гри, на кінець року, розрахунку по позабюджетних платежах - 457 тис. грн. і 122 тис.грн, по страхуванню - 59 тис. грн. і 63 тис. грн., по оплаті праці - 117 тис. грн. і 132 тис. грн., з іншими кредиторами - 2 тис. грн. і 11 тис. грн.

У статті "Розрахунки з учасниками" показують заборгованість на акціонерних підприємствах по внесках у статутний фонд відповідно до підписки на акції або установчої угоди про внески учасників. Різниця між розміром статутного фонду за балансом і цією статтею на акціонерних підприємствах показує суму оплаченого статутного фонду на звітну дату. По ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат" на початок року по цій статті 304 тис. грн. і на кінець року 340 тис. грн.

Прийняте групування статей активу і пасиву балансу дозволяє здійснити досить глибокий аналіз фінансового стану підприємства, і разом з тим таке групування є зручним для "читання" балансу під яким розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом. При "читанні" балансу виясняють характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей, раціональність розташування статей коштів підприємства, його поточну платіжну здатність та інше.

Читання балансу як правило починають з з'ясування зміни величини балансу за звітний період часу. Для цього підсумок балансу на початок періоду порівнюють з підсумком балансу на кінець періоду. Таке порівняння дозволяє визначити загальні напрямки руху балансу. По ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат" збільшився підсумок балансу на 4336 тис. грн., що оцінюється позитивно.

Позитивної оцінки заслуговує збільшення в активі балансу грошових засобів, цінних паперів, короткотермінових і довготермінових фінансових вкладень і, як правило, основних засобів, капітальних вкладень і виробничих запасів. По ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат" грошові засоби збільшились порівняно з минулим на 1135 тис. грн., короткострокові фінансові вкладення на 1000 тис. грн., основні засоби на 554 тис. грн., капітальні вкладення зменшились на 8 тис. грн., виробничі запаси збільшились на 594. тис. грн. що в загальному добре.

В пасиві балансі підсумок першого розділу порівняно з минулим збільшився на 4534 тис. грн., а саме спеціальні фонди і цільове фінансування на 3408 тис. грн., що оцінюється позитивно.

Необхідно також відзначити, що в умовах ринкової економіки суттєво змінюється оцінка характеру зміни по ряду статей балансу. Наприклад, якщо раніше у всіх випадках позитивно оцінювалось збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку, тоді в теперішній час підприємства повинні прагнути, більш раціонально використовувати вільні грошові кошти (надаючи позики іншим підприємствам, купуючи короткотермінові цінні папери і інші). Підприємства, зорієнтовані на ринкову економіку, як правило здійснюють довготермінові і короткотермінові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купляють патенти, ліцензії і іншу інтелектуальну власність, що показується в статті "Нематеріальні активи".

2.1 Аналіз стану майна підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства за нових умов господарювання розпочинають оцінкою майна, наявного в його розпорядженні або з ним контрольного, виділенням у складі майна оборотних (мобільних) і позаоборотних (імобілізованих), вивченням причин зміни їх складу та аналіз стану майна підприємства розпочинають оцінкою зміни його складу та структури за аналізований період. Для цього за даними аналітичного балансу складають аналітичну таблицю 1. При складанні таблиці слід виходити із того, що -загальна вартість майна підприємства дорівнює підсумку балансу. Вартість іммобілізованих засобів (основних і позаоборотних) визначають за підсумком першого розділу активу, а оборотних - як суму другого та третього розділів активу балансу. Грошові засоби - це засоби у касі і на всіх рахунках у банку.

Таблиця 1 - Аналіз стану майна підприємства

№ п/п

Показники

За попередній рік

За звітний рік

Відхилення

+;-

Темпи росту %

1

2

3

4

5

1

Всього майна, тис. грн.

25359

29695

4336

117,1

2

Основні засоби, позаоборотні активи, всього, тис. грн.

13395

14213

818

106,1

3

Оборотні (мобільні) засоби, всього, тис. грн.

11964

15482

3518

129,4

4

в % до вартості майна

47,2

52,1

4,9

5

з них:

6

- виробничі запаси і витрати

4513

6286

1768

139,1

7

-в % до оборотних засобів

37,8

40,6

2,8

8

грошові засоби і короткотермінові цінні папери

5792

7927

2135

136,9

9

-в % до оборотних засобів

48,4

51,2

2,8

10

- засоби в розрахунках

1654

1269

-385

76,7

11

-в % до оборотних засобів

13,8

8,2

-5,6

За даними таблиці можна зробити висновок: вартість майна підприємства протягом 2003 року зросла на 4336 тис. три., або на 17.1 %. Як позитивне відмітимо те, що протягом року суттєво зросла мобільна частина засобів (майна) підприємства, її приріст за цей період 3518 тис. грн., або 29,4 %, у той час, як питома вага основних і позаоборотних (іммобілізованих) засобів зменшилась. У складі оборотних засобів найбільшу питому вату складають грошові засоби і короткотермінові папери. Вартість їх за 2003 рік збільшилась на 2135 тис. грн.

Основні засоби, позаоборотні активи за абсолютною сумою зросли на 818 тис. грн., а їх питома вага в загальній вартості майна зменшилась на 4,9 %, що слід оцінювати в цілому позитивно, оскільки водночас зросла питома вага мобільних ресурсів, що водночас тенденцію до прискорення оборотності всіх засобів підприємства. Підтвердженням цього є вивільнення засобів в наймобільніших формах грошей і короткострокових цінних паперів.

Відродження, придбання та створення засобів (майна) підприємства здійснюється за рахунок відповідних коштів, які об'єднуються у дві групи - власні і позичені. Власні кошти, що відображаються в 1 розділі пасиву, включають статутний фонд, резервний фонд, спеціальні фонди та цільове фінансування, доходи майбутніх періодів, неописані залишки отриманих коштів на фінансування капітальних вкладень, амортизаційний фонд, прибуток.

Позичені кошти відображають у 2 та 3 розділах. Вони містять кредити банку, інші позичені кошти і тимчасово залучені в оборот кошти (кредиторську заборгованість).

У процесі аналізу джерел формування коштів підприємства вивчають склад та структуру цих коштів причини їх зміни за звітний період і можливі шляхи ефективного їх використання. Для оцінки складу та співвідношення коштів підприємства складають аналітичну таблицю 2.

Таблиця 2 - Аналіз складу і динаміки коштів, вкладених в майно підприємства

№ п/п

Показники

На початок періоду

На кінець періоду

Відхилення +;-

Темпи росту %

1

2

3

4

5

1

Всього майна, тис. грн.

25359

29695

4336

117,1

вт.ч.

2

Власні кошти, тис. грн.

24255

28789

4534

118,7

в % до майна

95,6

96,9

1,3

2.1

Наявність власних оборотних коштів, тис. грн.

10860

14576

3716

134,2

в % до власних коштів

44,8

50,6

5,8

3

Позичені кошти, тис. гри.

1104

906

-198

82,1

Б % до майна, з них

4,4

3,1

-1,3

3.1

Довготермінові позики

0

0

0

0

в % до позичених коштів

3.2

Короткотермінові позики

0

0

0

0

в % до позичених коштів

3.3

Кредиторська заборгованість

1104

906

-198

32,1

в % до позичених коштів

100

100

0

Дані таблиці свідчать: вартість майна підприємства за 2003 рік зросла на 4336 тис. гри., причому вся сума приросту відбулася за рахунок власних коштів, вартість яких зросла за той самий період на 4534 тис. грн. Водночас позичені кошти зменшилися на 198 тис. грн. Найбільшу питомі вагу становлять власні кошти (95,6 та 96,9% відповідно на початок і кінець року, що слід вважати позитивними у роботі підприємства, адже це відповідає умовам самофінансування. У процесі аналізу необхідно становити наявність власних оборотних коштів і дати оцінку їх впливу на формування матеріальних активів підприємства. Показник наявності власних оборотних коштів визначають як різницю між підсумком 1 і 2 розділу пасиву і підсумком 1 розділу активу. Наявність власних оборотних коштів на "Початок року становить 10860 тис. грн., а на кінець року 14576 тис. грн. тобто протягом року ця сума збільшилась на 3716 тис. грн., або на 34,8% У складі позичених коштів не мас зовсім довготермінових і короткотермінових позик, це значить, що підприємство не використовує можливості залучення в оборот цих. коштів 100% питому вагу позичених коштів складає кредиторська заборгованість, яка зменшилась на 198 тис. грн., що є позитивними для підприємств.

Підбиваючи підсумки, зауважимо: стан майна підприємства та джерел його формування у цілому задовільний. Проте в майбутньому необхідно звернути увагу на збільшення, виробничого потенціалу підприємства. Підприємству слід активніше шукати шляхи запровадження нових форм залучення коштів, зокрема довгострокових і короткострокових позичених коштів, оскільки саме ця форма використовується недостатньо.

2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства та ефективності використання його оборотних засобів

За умов ринкової економіки, коли господарська діяльність підприємства та його розвиток здійснюються за рахунок самофінансування, важливого значення набуває аналітична характеристика фінансової залежності підприємства від зовнішніх позичених джерел коштів. У цьому зв'язку основним показником фінансової стійкості підприємства є запас власних коштів за умови що останні перевищують позичені кошти. Для оцінки фінансової стійкості підприємства використовують цілий ряд показників, основним з яких є коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів. Цей показник визначають діленням всієї суми зобов'язань, щодо залучених в оборот позичених коштів на суму власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучається підприємством на один гривень вкладених в активи власних коштів.

У складі позичених коштів за нових умов господарювання важливого значення набирають довгострокові банківські кредити та інші позики, котрі, як правило, використовуються підприємствами для забезпечення розширеного відтворення виробництва По ВАТ "Коломийський м'ясокомбінат" довгострокові кредити не залучались.

Стабільність роботи підприємств за умов ринку вимагає високої мобільності (гнучкості) використання власних коштів і передусім власних оборотних коштів, який визначають діленням власних оборотних коштів на всю суму джерел власних оборотних коштів. Для оцінки ефективності використання цих коштів застосовують коефіцієнт маневрування власних коштів, який визначають діленням власних оборотних коштів на всю суму джерел власних коштів.

Для оцінки інтенсивності вивільнення іммобілізованих засобів (в основних засобах і нематеріальних активах) використовують коефіцієнт нагромадження амортизації, який визначають діленням нагромадженої амортизації (зносу) на початкову вартість основних засобів та нематеріальних активів.

Крім того, для оцінки фінансової стійкості підприємства використовують коефіцієнт реальної вартості основних засобів у вартості всього майна підприємства, а також коефіцієнт вартості засобів виробничого призначення. Перший розраховують як відношення вартості основних засобів за /мінусом зносу/ до вартості майна підприємства за балансом -нетто, при визначенні другого - в чисельнику відображають чисту вартість засобів, що характеризують виробничий потенціал підприємства, тобто основні засоби, виробничі запаси і незавершене виробництво.

Для проведення аналізу фінансової стійкості підприємства розрахунки названих показників виконують у динаміці. Вони можуть бути узагальнені в аналітичній таблиці 3.

Таблиця 3 - Аналіз фінансової стійкості підприємств

№ п/п

Показники

На початок періоду

На кінець періоду

Відхилення +;-

Темпи росту %

1

Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів

0,046

0,031

-0,015

67,4

2

Коефіцієнт довгострокового залучення отриманих коштів

0

0

0

0

3

Коефіцієнт маневрування власних коштів

0,448

0,506

0,058

112,9

4

Коефіцієнт нагромадження амортизації

0,083

0,118

0,035

142,2

5

Коефіцієнт реальної вартості засобів у майні підприємства

0,519

0,462

-0,057

39

6

Коефіцієнт реальної вартості основних і матеріальних оборотних засобів у вартості майна

0,667

0,674

-0,023

96,7

Аналізуючи дану таблицю видно коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів за 2003 рік знизився з 0,046 до 0,031, тобто якщо на початок року підприємством залучено в оборот на кожний гривень, вкладений в активи, 4,6 коп. отриманих коштів, то на кінець року це становить 3,1 коп. Таким чином, зменшилась залежність підприємства від залучених позичених коштів, що означає: фінансова стійкість поступово зміцнюється.

Дані таблиці свідчать крім того, що у загальній вартості позичених коштів зовсім немає частки залучених довгострокових позичених коштів. Необхідно приділити більше уваги цьому джерелу позичених коштів.

На підприємстві середня мобільність власних оборотних коштів, про це свідчить коефіцієнт маневрування власних коштів, протягом року він зріс з 0,448 до 0,506. Підприємству необхідно шукати шляхи зростання власних оборотних коштів і насамперед за рахунок збільшення прибутку, використання довгострокових позичених коштів.

Серед факторів, що ведуть до погіршення фінансової стійкості підприємства, фінансовий стан якого аналізується, знизилась величина реальної вартості майна виробничого призначення. За даними таблиці коефіцієнт, який. характеризує це. співвідношення, знизився з 0,693 у минулому до 0,674 у звітному році.

Для забезпечення нормальної, стабільної роботи у майбутньому підприємству необхідно вишукати кошти для виправлення становища з виробничим потенціалом, а це в свою чергу відкриває можливості зміцнити і його фінансову стійкість.

І все ж таки не завжди зростання коефіцієнта співвідношення між позиченими і власними коштами кваліфікуються як негативне явище, адже його величина значною мірою залежить від характеру господарської діяльності (зокрема сезонності виробництва) та ефективності використання оборотних засобів, тобто швидкості обороту оборотних засобів. При сповільненні оборотності коефіцієнт може зрости, а в окремих випадках навіть і перевищувати одиницю, а при прискоренні знижуватись. У зв'язку з цим у процесі аналізу необхідно оцінити ефективність використання оборотних засобів і встановити її вплив на додаткове залучення або вивільнення коштів, особливо позичених.

Для того щоб визначити оборотність в днях необхідно середні оборотні засоби перемножити на кількість днів і поділити на обсяг реалізованої продукції:

Одн. за 2012 р.= (9975 х 360)/ 84064 = 42,7 днів

Одн. за 2012 р.= (13723 х 360)/130272 = 37.9 днів

Відносне відхилення оборотності оборотних засобів (вивільнення при скороченні чи залучення при збільшені) визначається множенням різниці між тривалістю обороту в днях між звітним і попереднім періодом на фактичну одноденну реалізацію: - 4,8 х 361787,1 тис. гри.

Таблиця 4 - Аналіз ефективності використання оборотних засобів

№ п/п

Показники

На початок періоду

На кінець періоду

Відхилення +;-

1

Обсяг реалізації продукції, тис. грн.

84064

130272

46208

2

Одноденна реалізація, тис. грн.

233,5

361,9

128,4

3

Середні залишки оборотних засобів, тис. грн.

9975

13723

3748

4

Оборотність в днях

42,7

37,9

-4,8

5

Результат вивільнення при скороченн і/-./, залучення при сповільненні/47 оборотності

в днях

37,9

в сумі, тис. грн.

-1737,1

Аналізуючи дану таблицю видно, що ефективність використання оборотних засобів у звітному році покращилась. Про це говорить скорочення оборотності всіх оборотних засобів порівняно з минулим рокам на 4,8 днів. У результаті вивільнення коштів з обороту становить 1737,1 тис. грн., а в днях 37,9 днів.

Для забезпечення нормальної, стабільної роботи у майбутньому підприємству необхідно вишукати кошти для виправлення становища з виробничим потенціалом, а це в свою чергу відкриє можливості зміцнити і його фінансову стійкість.

2.3 Аналіз стану розрахунків та платоспроможності (ліквідності) підприємства

За умов ринкової економіки відносини щодо розрахунків між підприємствами, підприємствами і банками, які їх обслуговують, докорінно змінюються і перетворюються у відносини рівних господарських партнерів. Розширюються права підприємств - їм надається можливість самостійного вибору форм і порядку розрахунків, здійснюється уніфікація порядку розрахунку за окремі види продукції, вводиться календарна черговість платежів, передбачається, що банк може визнати підприємство неплатоспроможним. Під час аналізу розрахунків підприємства вивчають стан дебіторської заборгованості та причини її зміни, стан кредиторської заборгованості та причини її зміни, оцінюють платоспроможність підприємства і розробляють заходи щодо її поліпшення.

Дебіторську заборгованість підприємства аналізують за даними третього розділу активу балансу. Дебіторська заборгованість підприємства поділяється на виправдану і невиправдану. Перша виникає внаслідок існуючого порядку і діючих форм розрахунків, строки погашення її не надійшли, і тому вона вважається виправданою.

Друга виникає в результаті порушення порядку розрахунків, строки погашення її порушені, і тому заборгованість відноситься до невиправданої.

Для проведення аналізу стану дебіторської заборгованості доцільно використати аналітичну таблицю 5.

Таблиця 5 - Аналізу стану дебіторської заборгованості

Стаття заборгованості

на початок 2013 року

на початок 2013 року

відхилення

Розрахунки з дебіторами

за товари, роботи і послуги,

строк сплати яких не настав

907

487

-420

з бюджетом

467

399

-68

з іншими дебіторами

279

383

+104

Разом:

1653

1289

-384

Дані таблиці свідчать дебіторська заборгованість протягом року зменшилась на 384 тис. грн. Позитивним слід вважати зменшення заборгованості за товари відвантажені, виконані роботи та послуги на 420 тис. грн., а також заборгованість з бюджетом на 68 тис. грн. Протягом року заборгованість за розрахунками з іншими дебіторами зросла на 104 тис. грн.

На наступному етапі аналізу необхідно встановити причини виникнення простроченої заборгованості. Головними причинами простроченої заборгованості з платежів за товарно-матеріальні цінності можуть біти низький рівень господарювання ряду підприємств, недостатня збалансованість виробництва і розподілу, недостатнє погодження попиту і пропонування.

При зростанні сум на статті інші дебітори вивчають її склад, тобто за якими саме підприємствами, організаціями та особами вона обчислюється і в яких сумах, з'ясовуються строки й причини її виконання. Для цього використовують дані аналітичного обліку.

Розрахункові взаємовідносини підприємства з постачальниками, бюджетом, робітниками і службовцями а також інші тимчасово залучені кошти складають кредиторську заборгованість, котра (як і дебіторська заборгованість) поділяється на виправдану і невиправдану. Для аналізу кредиторської заборгованості використовують дані третього розділу пасиву балансу, бухгалтерського та аналітичного обліку. Аналіз проводять у динаміці на початок і кінець періоду на базі групування даних у аналітичній таблиці 6.

Таблиця 6 - Аналіз на початок і кінець періоду

Стаття заборгованості

на початок 2013 року

на початок 2013 року

відхилення

Розрахунки з кредиторами:

за товари, роботи і послуги,

строк сплати яких не настав

135

238

103

- по позабюджетних платежах

487

122

-365

- по страхуванню

59

63

4

- по оплаті праці

117

132

15

- з учасниками

340

36

- з іншими кредиторами

2

11

9

Разом:

1104

906

-198

Аналізуючи дану таблицю, видно, що протягом звітного року кредиторська заборгованість зменшилась на 198 тис. гри. Причому зменшення її має місце по статті розрахунки по позабюджетних платежах, заборгованість по яких зменшилась на 365 тис. грн. По всіх інших статях заборгованість збільшилась.

Необхідно встановити причини, що зумовили зростання заборгованості. Так; причинами зростання кредиторської заборгованості за товари та послуги можуть бути нерівномірність та зміна обсягу поставок у кінці звітного періоду; вид транспорту доставки (чим вища швидкість доставки, тим більший розрив у часі між надходженням матеріальних цінностей та їх оплатою); зміна форм та порядку розрахунків тощо.

Кредиторська заборгованість за акцептованими розрахунковими документами і невідфактурованими поставками, яка утворилась в кінці звітного місяця і погашена у перших числах наступного за звітним місяцем, вважається виправданою. До невиправданої належить заборгованість за невідфактурованими поставками, що утворилась у зв'язку із затримкою постачальниками оформлення і подання до оплати розрахункових документів. Це можна виявити шляхом порівняння дати відвантаження матеріальних цінностей з датою виписки рахунку-фактури і подання розрахункових документів до оплати.

Про погіршення розрахунків з постачальниками і щодо оплати праці свідчить виникнення або зростання у звітному періоді простроченої заборгованості, а також заборгованості, що виникла внаслідок порушення підприємством встановленого порядку розрахунків і фінансової дисципліни. Через це такі причини детально вивчають у процесі аналізу. Крім простроченої заборгованості, особливу увагу слід приділити аналізу заборгованості постачальникам за невідфактурованими поставками, замовникам за авансами та іншою кредиторською заборгованістю, беручи до уваги, що по цих статтях може виникати невиправдана заборгованість у зв'язку з порушенням фінансової дисципліни в розрахунках.

Важливим показником, який дає досить глибоку характеристику фінансового стану підприємства, є платоспроможність. Оцінку платоспроможності виконують за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у грошову наявність.

Для оцінки платоспроможності (ліквідності) підприємства використовують такі показники:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який. визначається відношенням суми грошових засобів і короткострокових цінних паперів до суми першочергових зобов'язань.

2. Проміжний коефіцієнт ліквідності, який визначається відношенням суми грошових засобів, короткострокових цінних паперів і засобів в розрахунках до тих самих першочергових платіжних зобов'язань;

3. Загальний коефіцієнт ліквідності, який визначається відношенням суми всіх оборотних засобів за мінусом витрат майбутніх періодів, у тому числі і матеріальних, до суми першочергових зобов'язань.

Розрахунки цих коефіцієнтів, проведені за даними балансу у загальній таблиці 7.

Таблиця 7 - Аналіз показників ліквідності активів підприємства

№ п/п

Показники ліквідності

На початок періоду

На кінець періоду

Відхилення +;-

Темпи росту, %

1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

5,25

8,75

3,5

166,7

2

Коефіцієнт проміжної ліквідності

6,74

10,15

3,41

150,6

3

Коефіцієнт загальної ліквідності

10,84

17,09

6,25

157,7

Аналізуючи дану таблицю, видно, що всі три коефіцієнта мають велике значення для власників акцій, так як підприємство є акціонерним і порівняно з минулим роком всі коефіцієнти зросли. Все це свідчить про те, що платоспроможність підприємства велика і підприємство може залучати довгострокові, короткострокові кредити і інші позики.

3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Таблиця 8 - Аналіз частки підприємства на регіональному ринку

№ п/п

Показники

Одиниця виміру

2012 рік

2013 рік

Відхилення

/+,-/

Темп росту, %

1.

Обсяг продукції" промислових підприємств регіону а/ в діючих цінах б/ в порівнянних цінах

тис. грн.

104338 90480

179036 150637

75293 60157

172,2 166,5

2.

Обсяг випуску продукції підприємством а/ в діючих цінах б/ в порівнянних цінах

тис. бгрн.

65211 56550

85541 71732

0 0 20330 15182

0,0 0,0 131,2 126,8

3.

Обсяг реалізації" продукції підприємством

тис.грн.

84064

130272

0 46208

0,0 155,0

4.

Частка підприємства на регіональному ринку а/ в діючих цінах б/ в порівнянних цінах

%

62,5 62,5

47,6 47,6

0 0 -14,9 -14,9

0,0 0,0 0,0 0,0

5.

Питома вага/товарність/ реалізованої продукції"

1,3

1,5

0 0,2

0,0 115,4

За даними таблиці видно, що в 2003 році ВАТ «Коломийський м'ясокомбінат» випустило продукції в діючих цінах на 8554 тис. грн., в порівняльних цінах на 71732 тис. грн. Проте по відношенню до 2002 року обсяг її випуску збільшився на 31,2% або на 20330 тис. грн.

На обсяг випуску продукції суттєво впливає зміна цін. В умовах економічної кризи інфляція не тільки спричиняє ріст цін, але поглиблює неспівставність показників різних періодів. Для цього використовують порівняльні ціни. За даними таблиці випуск продукції у порівняльних цінах за 2001 рік збільшився на 26.8% або на 15182 тис. грн.

У 2003 році обсяг реалізації продукції збільшився на 45208 тис. грн. або на 55% від 2002 року. Підприємство значно збільшило обсяг випуску продукції і це позитивно позначилось на реалізацію.

Питома вага реалізованої продукції також за звітний рік більша ніж за минулий на 0,2 рази.

Частка підприємств на регіональному ринку за звітний рік зменшилась ніж за минулий на 14,9% за рахунок збільшення виробництва продукції іншими підприємствами.

Таблиця 9 - Аналіз динаміки випуску та обсягу реалізованої продукції

№/п

Показники

2012 рік

2013 рік

Відхилення

Темп росту %

1.

Обсяг випуску продукції (робіт і послуг) в оптових цінах підприємства без податку на добавлену вартість, акцизного збору, тис. грн.: а) у порівнянних цінах б) у діючих цінах відповідного року

56550 65211

71732 85541

15132 20330

126,8 131,2

2.

Обсяг реалізованої" продукції в діючих цінах

84064

130272

46208

155

3.

Зміна обсягу реалізованої продукції за рахунок: а) обсягу випуску продукції б) зміни залишків продукції на складі в)зміни заборгованості покупців

X X

X

X X

X

21029

20330 1083 -384

Аналізуючи дану таблицю, видно, що обсяг випуску продукції порівняно з минулим збільшився на 15182 тис. грн. Обсяг реалізованої продукції також збільшилась порівняно з минулим на 45208 тис грн.

На обсяг реалізованої продукції вплинули такі фактори, як зміна обсягу випуску продукції, зміна залишків продукції на складі і зміна заборгованості покупців.

Позитивно вплинули на обсяг реалізованої продукції зміна обсягу випуску продукції за рахунок чого обсяг реалізації збільшився на 20330 тис. грн. також позитивно вплинули зміна залишків на складі за рахунок чого збільшився обсяг реалізованої продукції на 1083 тис. грн..

Негативно вплинула зміна заборгованості покупців обсяг реалізації зменшився на 384 тис. грн. Необхідно проводити передоплату за продану продукцію.

Таблиця 10 - Аналіз динаміки та структури виробництва окремих видів продукції

№ п/п

Види продукції

Вартість видів продукції, тис. грн.

Структура продукції, %

Відхилення,

(+,-)

Темпи росту

2012 рік

2013 рік

2012 рік

2013 рік

по вартості, тис. грн

по структурі

%

1

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Ковбасні вироби:

а) варені

б) сосиски, сардельки

3196

1272

5950,2 1953,1

6,7 2,7

9

3

2754,2 631,1

2,3 0,3

186. 153.

2.

М'ясо

а) яловичина

б) свинина

38279 3335

51555,3 4633,4

80,5 7

77,9 7

13276,3 1293,4

-2,6

134. 133.

3.

Субпродукти

а)яловичі

6)свинячі

1423

72

1961,9 90,7

3 0,1

3 0,1

538,9

13,7

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены