Поточне фінансове планування

Поточне фінансове планування

АНОТАЦІЯ

планування фінансовий коефіцієнтний

Курсова робота присвячена вивченню теоретичних основ поточного фінансового планування, у роботі розглянуті поняття, сутність, принципи та методи поточного планування.

В другій частині курсової роботи представлений аналіз фінансового стану ВАТ «Укрстальконструкція що проводився на основі коефіцієнтного аналізу, аналізу надходження і видатку коштів, а також вертикального і горизонтального аналізу, звіту про фінансові результати. Винесені відповідні рекомендації з поліпшення фінансового стану підприємства.

ВСТУП

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності, формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому однією з найважливіших проблем на підприємствах є недостатня ефективність та організація управління фінансовими ресурсами, що, в першу чергу, пов'язано з недостатнім розвитком та впровадженням фінансового планування.

На даному етапі економічного розвитку нашої країни лише невелика кількість функціонуючих підприємств приділяє достатню увагу такому процесу, як планування.

Увага до складання фінансових планів на підприємствах була послаблена через високі темпи інфляції, а постійно змінювані умови господарювання, нестабільність податкової системи, взаємні неплатежі підприємств роблять розрахунки фінансових показників малодостовірними. Разом з тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розроблення способів фінансового забезпечення поставлених завдань в області підприємництва.[5]

Без фінансового планування не можна досягти того рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку.

Фінансове планування відображає одну з найважливіших сторін організації виробництва - управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Фінансове планування здатне активно впливати на усі сторони роботи підприємства через вибір об'єктів фінансування, направлення грошових коштів і вибірково в залежності від віддачі тих чи інших заходів економічного і соціального розвитку сприяти раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів.[10]

Предметом дослідження в курсовій роботі виступає поточне фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності.

Метою роботи є дослідження поняття поточного планування на підприємстві, визначення ефективності процесу фінансового планування і пошук шляхів його удосконалення.

В курсовій роботі буде досліджено поточне фінансове планування як складову частину фінансової діяльності підприємства. Розглянуто фынансовий стан ВАТ «Укрстальконструкція» і надано рекомендації по його удосконаленню й оптимізації.

Курсова робота складається з двох частин. В першій частині, викладені теоретичні основи поняття поточного фінансового планування на підприємстві. В другій частині на прикладі діючого підприємства, досліджено його господарську діяльність та фінансовий стан за 2005-2009 роки.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОТОЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Поняття та сутність поточного планування

Функція планування в системі управління підприємством є однією з головних, центральних функцій, що визначає кінцеві результати виробничо-збутової, економічної, фінансової й інвестиційної діяльності. У процесі планування визначаються основні напрямки розвитку підприємства. На основі маркетингових досліджень підприємство визначає види й обсяги продукції, що планує випускати, потребу в ресурсах та ефективність їх використання. Планування забезпечує підприємству основу для прийняття оптимальних управлінських рішень та знижує ризик, сприяє пошуку найбільш придатних напрямів дій.[8]

Планування - це процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення.

Результатом процесу планування є план, який завдяки використанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення бажаної мети.

План - це система взаємозалежних, об'єднаних загальною метою завдань, що забезпечують реалізацію цілей виробничої системи.

Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам односпрямованості й скоординованості, що дозволяє найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно розв'язувати різноманітні завдання управління.[6]

Для ринкових умов господарювання об'єктивними є більш високі вимоги до рівня наукової обґрунтованості різних видів планів.

Основними чинниками зростаючої ролі планування в умовах сучасного ринкового господарства є:

рухливість зовнішнього середовища;

збільшення розмірів підприємства та розширення напрямів його діяльності;

зростаюче значення часу;

обмеженість ресурсів;

комплексність господарських завдань та ін.

Застосування планування створює такі важливі переваги:

дає можливість передбачити різні майбутні ситуації та заздалегідь підготувати альтернативні варіанти плану розвитку підприємства;

поліпшує координацію дій в організації;

сприяє більш раціональному розподілу ресурсів;

чітко розмежовує обов'язки та відповідальність працівників підприємства за виконання планових завдань

поліпшує контроль в організації та ін.

Процес планування діяльності підприємства має багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства, його інвестиційна діяльність. Саме це і формує об'єкт планування діяльності підприємства.

Планування охоплює всі види діяльності підприємства. Форми й види планування залежать від конкретних об'єктів планування.

Об'єктами планування на підприємстві є всі напрями його діяльності: маркетингова; інноваційна; комерційна; економічна; соціальна; виробнича; екологічна.

Та чи інша діяльність підприємства може бути представлена як сукупність окремих функціональних процесів, кожен з яких також є об'єктом планування.[7]

Успішна робота підприємства значною мірою залежить від забезпеченості його необхідними ресурсами та ефективності їх використання. Здійснення цього можливе на основі планування.

Предметом планування на підприємстві є його ресурси. У процесі планування встановлюються їх необхідність, оптимальна кількість, напрями та термін використання, режим споживання, засоби поповнення.

При плануванні розглядають такі групи ресурсів: персонал; виробничі фонди; інвестиції; інформацію; час.

Наявність предмета і об'єкта планування на підприємстві дозволяє сформувати систему показників планування. При формуванні конкретного показника беруть участь процес, підрозділ та комбінація ресурсів.

Фінансове планування є основою організації фінансів підприємства, оскільки передбачає економічне обґрунтування обсягів надходжень і напрямків витрачання коштів, а також обсягів формування грошових фондів, необхідних для безперебійного функціонування підприємства.

Фінансове планування здійснюється шляхом складання фінансових планів різного змісту й призначення залежно від завдань і об'єктів планування.

Значення фінансового планування для господарського суб'єкта полягає в такому:

* втілює розроблені стратегічні цілі в конкретні фінансові показники;

* забезпечує фінансовими ресурсами закладені у виробничому плані економічні пропорції розвитку;

* уможливлює визначення життєздатності інвестиційних проектів підприємства в умовах конкуренції.

До завдань фінансового планування на підприємстві належать:

* забезпечення фінансовими ресурсами виробничо-господарської діяльності;

* ефективне використання фінансових ресурсів;

* визначення найраціональніших напрямків інвестування;

* виявлення шляхів збільшення прибутку (за рахунок зниження собівартості, підвищення якості продукції та рентабельності виробництва);

* обґрунтування оптимальних фінансових відносин з бюджетом і банками, а також іншими кредиторами;

* досягнення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності й самофінансування;

* контроль за фінансовим станом і платоспроможністю.

На стадії фінансового планування здійснюється попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів.

Фінансове планування пов'язане передусім з плануванням виробничої діяльності підприємства: обсягом реалізації продукції, ресурсним забезпеченням, використанням праці робітників. Планові фінансові показники базуються на показниках обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, витрат виробництва. Фінансове планування на підприємстві - це планування всіх його доходів і визначення напрямків використання коштів для забезпечення його розвитку.

У процесі розробки фінансових планів визначають: витрати на виробництво реалізованої продукції; виручку від реалізації продукції; прибуток; амортизаційні відрахування; обсяг і джерела капіталовкладень; потребу в оборотних засобах; розподіл і використання прибутку; суми витрат і надходжень коштів; взаємовідносини з бюджетною системою і банками; збори до загальнодержавних фондів та ін.[4]

Залежно від завдань, об'єктів планування, тривалості планового періоду фінансові плани поділяються на перспективні (стратегічні), поточні й оперативні. Кожний із зазначених видів планування має певну методологію, форми і методи взаємозв'язку та розрахунків показників.

Поточний план складається на один рік. У ньому деталізують доходні й видаткові статті, використовують точніші порівняно з перспективними планами методи розрахунків. Прикладом поточного планування є розробка балансу доходів і витрат - основного інструменту фінансового планування в сучасних умовах. Балансування доходів і видатків у річному фінансовому плані є необхідною умовою, яка забезпечується залученням позикових джерел фінансування в разі недостатності власних фінансових ресурсів. Кожне підприємство самостійно визначає форми і зміст фінансових планів.

1.2 Принципи фінансового планування на підприємстві

Характер і зміст планової діяльності на підприємстві визначають принципи планування. Правильне дотримання принципів планування створює передумови для ефективної роботи підприємства й зменшує ймовірність негативних результатів планування.

Поряд із загальними принципами управління існують і специфічні принципи планування, а саме:

1) Принцип обґрунтованості цілей і завдань підприємства. Чітко визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування. Виділяють п'ять основних цілей (або груп цілей) підприємства:

господарсько-економічні, що забезпечують ефективність виробництва;

виробничо-технологічні, що відображають функціональне призначення підприємства;

науково-технічні, що забезпечують науково-технічний прогрес;

соціальні, що забезпечують задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства;

екологічні, що забезпечують виготовлення екологічно чистої продукції без шкідливого впливу на навколишнє середовище;

2) Принцип системності. Він означає, що планування є цілісною системою планів і охоплює всі сфери діяльності підприємства;

3) Принцип науковості. Вимагає врахування перспектив науково-технічного прогресу й застосування науково обґрунтованих прогресивних норм використання всіх видів ресурсів;

4) Принцип безперервності. Означає паралельне поєднання поточного й перспективного планування;

5) Принцип збалансованості плану. Указує на кількісну відповідність між взаємозалежними (взаємозв'язаними) розділами й показниками плану, між необхідними та наявними ресурсами;

6) Принцип гнучкості. Означає, що плани повинні бути гнучкими, тобто їх можна змінювати відповідно до зміни внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства.[3]

1.3 Характеристика методів поточного фінансового планування

Методи планування - це сукупність засобів, прийомів, процедур, за допомогою яких здійснюється розроблення планів підприємства.

На підприємстві використовується комплекс методів, що сприяє забезпеченню якості розроблених планів.

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів:

нормативний метод - планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів;

балансовий метод - цілеспрямоване узгодження напрямків використання ресурсів із джерелами їх утворення (надходження) за всією системою взаємозалежних матеріальних, фінансових і трудових балансів;

факторний метод - на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни планових показників;

матричний метод - шляхом побудови моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами й показниками;

економіко-математичного моделювання із застосуванням ЕОМ - розробляється кілька варіантів плану, в якому показники окремих найбільш важливих розділів мають бути оптимізовані;

метод екстраполяції - виявлені в минулому тенденції розвитку пдприємства поширюються на майбутній період;

метод інтерполяції - підприємство встановлює мету на майбутнє і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники.

2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «УКРСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ»

2.1 Характеристика ВАТ «Укрстальконструкція»

ВАТ «Укрстальконструкція» - лідер ринку металобудівництва України, пропонує повний комплекс послуг щодо спорудження будівель різного призначення з використанням металоконструкцій: проектування, виготовлення конструкцій, монтаж, а також генеральний підряд та організацію будівництва.

Республіканське об'єднання «Укрстальконструкція» було створене Постановою Ради Міністрів Української РСР №354 від 1 серпня 1973 року. 30 серпня 1973 р. наказом Мінмонтажспецстрою УРСР №293 був призначений перший директор РВО «Укрстальконструкція» або «УСК». В жовтні 1973 року був сформований колектив, який і розпочав свою плідну діяльність в галузі металобудівництва. Республіканське об'єднання було створене з метою керівництва, координації та розвитку діяльності заводів металоконструкцій України. У підпорядкуванні РО «Укрстальконструкція» було 12 заводів з виготовлення металоконструкцій (10 з яких діючі, два - знаходились на стадії будівництва), один завод з випуску зварювальних матеріалів та проектно-конструкторське бюро, в тому числі: («Дніпропетровський ЗМК ім. І.В. Бабушкіна», м. Дніпропетровськ, Маріупольський ЗМК, м. Маріуполь, Запорізький ЗМК, м. Запоріжжя, Донецький ЗМК, м. Донецьк, Макіївський ЗМК, м. Макіївка, Краматорський ЗМК, м. Краматорськ, Харківський ЗМК, м. Харків, Миколаївський ЗМК, м. Миколаїв, Завод зварювальних матеріалів, м. Дніпропетровськ, Житомирський ЗМК, м. Житомир, Житомирський ЗОК, м. Житомир, Кам'янець-Подільський ЗЛМК, м. Кам'янець-Подільський, ДЗМК-2, м. Дніпропетровськ, Проектно-конструкторське бюро, м. Дніпропетровськ (в 1993 році перетворене на Український Акціонерний проектний та конструкторсько-технологічний Інститут «Укрстальпроект»)

На момент створення об'єднання, чисельність працюючих складала близько 12 тис. чоловік, в тому числі, в РВО «Укрстальконструкція» - 80 працівників, з яких 30 чоловік було переведено в м. Київ з заводів по виготовленню металоконструкцій.

Максимальні річні обсяги продукції:

· Металоконструкції - близько 500 тис. тонн.

· Металоконструкції резервуарів - близько 30 тис. тонн.

· Зварювальні матеріали - близько 15 тис. тонн.

· Карбід кальцію - близько 7 тис. тонн.

· Панелі типу «сендвіч» - близько 1,2 млн. м².

· Профільований настил - близько 12 тис. тонн.

Сумарний обсяг виробництва складає більше 100 тис. тонн металоконструкцій на рік.

В основному металоконструкції постачались:

· на експорт (до 25%, поставки здійснювались в 50 країн світу);

· для Міноборони та космічної галузі (до 15%), в тому числі на Байконур;

· для чорної металургії, в тому числі України, Росії, Індії, Алжиру;

· для хімічної промисловості;

· для мостобудівництва, в тому числі у Туреччину, Україну;

· для цивільного та сільськогосподарського будівництва, в тому числі телевізійні вежі та конструкції висотних будівель;

· для гідро-, теплоелектростанцій, в тому числі Саяно-Шушенська ГЕС;

· для нафтопереробної промисловості;

· для машинобудівельної промисловості.

Основними постачальниками металопрокату були металургійні комбінати України (меткомбінат ім. Ілліча, Алчевський (Комунарський) меткомбінат, меткомбінат «Азовсталь», Донецький меткомбінат, Макіївський меткомбінат, Запорізький меткомбінат, Дніпровський комбінат ім.. Дзержинського, меткомбінат ім. Петровського, Єнакіївський меткомбінат та інші заводи), а також меткомбінати РФ.

В 1991 році Республіканське об'єднання «Укрстальконструкція» було реорганізоване у Науково-виробниче об'єднання «Укрстальконструкція» з числом засновників - 14 юридичних осіб.

У 1996 р. наказом Фонду державного майна України № 677 від 12.06.96 р. за згодою Антимонопольного комітету України науково-виробниче об'єднання «Укрстальконструкція» було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство «Укрстальконструкція». Засновниками ВАТ «Укрстальконструкція» виступили 12 організацій, в тому числі: десять заводів металоконструкцій, Інститут «Укрстальпроект» та Фонд Державного майна України.

За три з половиною десятиріччя під управлінням ВАТ (а раніше РВО та НВО) «Укрстальконструкція» виготовлено та поставлено на внутрішній та зовнішній ринок більше п'яти мільйонів тонн металоконструкцій, в тому числі близько восьми мільйонів квадратних метрів каркасних будівель.

Місія ВАТ «Укрстальконструкція» полягає у тому, щоб максимально задовольнити потреби замовників у професійних послугах з проектування будівель та споруд з металоконструкцій, організації та виконання робіт з їх виготовлення, а також управління і виконання будівельно-монтажних робіт за субпідрядом.

ВАТ «Укрстальконструкція» приймає зобов'язання підтримувати високий рівень якості своєї продукції, відповідати вимогам стандарту ISO 9001:2000 і відповідним законодавчим вимогам, а також постійно покращувати результативність системи менеджменту якості.

Система менеджменту якості, сертифікована за міжнародним стандартом ІСО 9001: 2008, забезпечує високу якість продукції та послуг, що надаються; інноваційність та ефективність пропонованих конструктивних рішень; чітке дотримання договірних термінів проектування, поставки металоконструкцій та будівництва.

26-27 липня 2010 року ВАТ «Укрстальконструкція» успішно пройшло ресертифікаційний аудит системи менеджменту якості. Зовнішні аудитори «Бюро Верітас Сертифікейшн» дійшли висновку, що система менеджменту якості на підприємстві працює та підтримується в актуальному стані.

За результатами аудиту ВАТ «Укрстальконструкція» отримала від «Бюро Верітас» новий сертифікат відповідності системи менеджменту підприємства стандарту ISO 9001:2008, чинний до 31 липня 2013 року.

ВАТ «Укрстальконструкція» сьогодні - управляюча компанія, що контролює та координує операційну діяльність підприємств, що входять до складу Холдингу, а також виконує функції генерального підрядника.

Основна номенклатура продукції Холдингу: каркаси промислових споруд, в тому числі конструкції доменних печей, киснево-конверторних цехів, комплексів неперервного лиття заготівок; металоконструкції опор ліній електропередач та порталів; пролітні конструкції мостових переходів різних типів, естакад, галерей; вертикальні циліндричні резервуари місткістю від 50 м³ до 75 000 м³, виготовлені за методом рулоніювання або полистової зборки; швидкомонтовані будівлі каркасного типу з виконанням повного комплексу робіт «під ключ».

ВАТ «Укрстальконструкція» забезпечує професійне розв'язання всіх питань, пов'язаних з будівництвом об'єктів за технологією швидко монтованих будівель.

До складу Холдингу входять:

· 5 провідних заводів України з виробництва металоконструкцій

§ Дніпропетровський завод металоконструкцій імені І.В. Бабушкіна;

§ Запорізький завод металевих конструкцій;

§ Житомирський завод металевих конструкцій;

§ Експериментально-механічний завод «Металіст»;

§ Донецький завод високовольтних опор;

· будівельна організація, що виконує будівельно-монтажні роботи на різних об'єктах цивільного та промислового будівництва

· БК «Укрстальмонтаж»;

· група компаній «Фастех», що забезпечує поставку огороджувальних конструкцій та модульних споруд.

Парк існуючого устаткування та технологічного обладнання заводів дозволяє виготовляти як стандартні металоконструкції, так і унікальні конструкції підвищеного рівня складності.

Відповідно до діючої структури власності Феркон Холдинг володіє корпоративними правами підприємств, що входять до складу Холдингу.

ВАТ «Укрстальконструкція» є управляючою компанією, яка контролює і координує операційну діяльність учасників і партнерів Холдингу, а також виконує функції генерального підрядника. Під її управлінням підприємства працюють як на основі субпідряду при виконанні комплексних замовлень, так і здійснюють самостійну господарську діяльність згідно їх спеціалізації.

Як управляюча компанія ВАТ «Укрстальконструкція» виконує роль генерального підрядника при металобудівництві «під ключ». Крім того, можливе виконання комплексних замовлень на виготовлення і монтаж або проектування і виготовлення.

Замовлення на окремі види діяльності можуть розміщуватися безпосередньо на підприємствах Холдингу. Також клієнт може отримати повний комплекс послуг, звернувшись до одного з членів або партнерів Холдингу.

Контрольний пакет акцій ВАТ «Укрстальконструкція» належить компанії «Феркон Холдинг», яка, у свою чергу, входить до складу Консорціуму «Індустріальна група», однієї з трьох найбільших фінансово-промислових груп в Україні.

«Укрстальконструкція» сьогодні - це провідна українська компанія, яка надає повний комплекс послуг з проектування, виготовлення і монтажу сталевих конструкцій різних типів для потреби українського і світового ринків.

2.2 Розрахунок показників, які характеризують фінансовий стан підприємства

Основна задача аналізу фінансового стану є оцінка прибутковості підприємства в співвідношенні з ризиком акціонерів, які вкладають в нього кошти.

При аналізі фінансового стану використовують наступні його види:

· аналіз горизонтальних відсоткових змін, які характеризують зміни окремих статей фінансової звітності за декілька періодів (літ, кварталів, місяців);

· аналіз вертикальних відсоткових змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності відносно однієї вибраної статті (об'єм продажу, валюти балансу);

· порівняльний аналіз - співвідношення окремих показників підприємства та показників інших аналогічних підприємств або середніх галузевих показників;

· аналіз коефіцієнтів, базується на розрахунку окремих співвідношень показників, і його використовують для дослідження взаємного зв'язку між компонентами фінансової звітності.

Одним з найбільш розповсюджених видів аналізу є аналіз фінансових коефіцієнтів.

Основні показники, які характеризують фінансовий стан підприємства, об'єднуються в групи:

1. коефіцієнт ліквідності;

2. коефіцієнт платоспроможності;

3. показник ділової активності;

4. показники рентабельності.

В якості вихідних даних для розрахунку цих показників, а також оцінки грошового потоку підприємства використовують наступні документи звітності підприємства:

Форма № 1 «Баланс» (Додаток 1);

Форма № 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток 2);

Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів» (Додаток 3);

2.2.1 Коефіцієнти ліквідності

Ліквідними прийнято вважати активи, які можна швидко без значних затрат перетворити в гроші, реалізувавши їх за ціною близькою до їх реальної ринкової вартості.

Коефіцієнти ліквідності визначають співвідношення між поточними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Вони показують ступінь ризику невиконання підприємством своїх короткострокових зобов'язань або те, наскільки короткострокові зобов'язання кредиторам покриваються активами, які можна перетворити в гроші у найближчий час

Аналіз ліквідності підприємств здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

ь коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;

ь коефіцієнт термінової ліквідності;

ь коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ь чистий оборотний капітал.

Розрахуємо та проаналізуємо коефіцієнти ліквідності підприємства ВАТ «Укрстальконструкція» за п'ять періодів (з 2005 по 2009 рр.), отримані результати зведемо в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 - Коефіцієнти ліквідності

Проаналізуємо отриманні результати. Згідно зі стандартами, вважається, що коефіцієнт поточної ліквідності повинен знаходитися у проміжку від 1 до 3. Очевидно, що отримані дані цілком входять до цього проміжку. Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що у підприємства достатньо коштів, які можуть бути використані для погашення його короткострокових зобов'язань у визначених періодах. При аналізі динаміки коефіцієнта необхідно звернути увагу на його динаміку: спостерігається зниження коефіцієнта у 2 періоді та поступове збільшення в наступних 3-х періодах. Збільшення коефіцієнту ліквідності характеризує позитивні тенденції.

Коефіцієнт термінової ліквідності відображає платіжні можливості підприємства відносно сплати поточних зобов'язань при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Значення цього коефіцієнту повинно бути вище 0,7. Бачимо що даний коефіцієнт у всіх періодах в межах норми.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим показником ліквідності підприємства. Його оптимальний рівень повинен бути не менш 0,2 - 0,25. Найменші значення даного коефіцієнта відмічається у 2 та 3 періодах, тенденція до зросту - у 4 періоді та зниження - у 5 періоді. Тобто з отриманих результатів видно, що підприємство не має можливості негайно ліквідувати короткострокову заборгованість, тому що усі значення менш нормативних.

При аналізі ліквідності підприємства велике значення має показник чистого оборотного капіталу. Аналізуючи даний показник відмічаємо: зниження чистого оборотного капіталу в 2 періоді та тенденцію до зросту - у 3, 4 та 5 періодах. Чистий оборотний капітал потрібен для підтримки фінансової стійкості підприємства та означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, а і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності підприємства.

Отже, проаналізувавши коефіцієнти ліквідності можна зробити висновок про те, що підприємство має позитивні тенденції по показникам із деяким коливанням. У підприємства достатньо коштів, які можуть бути використані для погашення його короткострокових та поточних зобов'язань, воно має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому.

2.2.2 Коефіцієнти ділової активності

Одна із задач управління фінансами - визначити, як краще використати ресурси підприємства. Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, яка характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

У фінансовому менеджменті найбільш часто використовуються наступні показники оборотності:

ь коефіцієнт оборотності активів;

ь коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

ь коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

ь коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів;

ь тривалість операційного циклу;

ь коефіцієнт оборотності основних засобів:

ь коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Розрахуємо та проаналізуємо коефіцієнти ділової активності для підприємства ВАТ «Укрстальконструкція» за п'ять періодів (з 2005 по 2009 рр.), отримані результати зведемо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 - Коефіцієнти ділової активності

Проаналізуємо отриманні результати. Стосовно першого показника, видно, що ефективність використання підприємством ресурсів на протязі усіх періодів є нормальною. Робимо висновок, що підприємство ефективно використовує власні ресурси (окрім 5 періоду).

Порівнюючи наступні два показники, ми бачимо, що з 1 по 4 періоди коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості перевищує коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Це свідчить в цілому про задовільний фінансовий стан підприємства. Стосовно 5 періоду, де кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість робимо висновок, щодо погіршення фінансового стану у 5 періоді.

Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів відображає швидкість реалізації цих запасів. Аналізуючи даний показник відмічаємо: найбільше своє значення він набуває у 4 періоді. На протязі чотирьох періодів (з 1 по 4) спостерігаємо суттєве зростання швидкості реалізації матеріально-виробничих запасів. Це свідчить про задовільний фінансовий стан. Стосовно 5 періоду спостерігаємо: зниження даного показника, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства у даному періоді.

Аналізуючи показник тривалості операційного циклу відмічаємо, що даний показник зазнає коливання і є відносно великим за рахунок того, що коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості перевищує коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 5 періоді.

Аналізуючи коефіцієнт оборотності основних засобів відмічаємо: на протязі чотирьох періодів (з 1 по 4) спостерігається зростання даного коефіцієнту, це означає, що підприємство ефективно використовує основні засоби; в 5 періоді спостерігається зниження коефіцієнту, це свідчить про менш ефективне використання основних засобів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує швидкість обороту вкладеного капіталу. Аналізуючи даний показник відмічаємо: зростання показника у 2 періоді (найбільш показник) та подальше його зниження у 3, 4 та 5 періодах. Це означає, що швидкість обороту власного капіталу має тенденцію до зниження.

Отже, аналізуючи коефіцієнти ділової активності робимо висновок, що підприємство на протязі перших чотирьох періодів ефективно використовує оборотні активи; має задовільний фінансовий стан (дебіторська заборгованість перевищує кредиторську); швидкість реалізації матеріально-виробничих запасів зростає; тривалість операційного циклу відносно велика; підприємство ефективно використовує основні засоби. Стосовно п'ятого періоду спостерігаємо негативну тенденцію відносно показників ділової активності, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства у даному періоді.

2.2.3 Коефіцієнти рентабельності

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладених коштів в підприємство та раціональне їх використання. Показників рентабельності, характеризують рівень прибутковості (збитковості), є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують відносну прибутковість підприємства, вимірювану у відсотках до витрат чи капіталу з різних позицій.

Аналіз рентабельності підприємств здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

ь рентабельність активів;

ь рентабельність реалізації;

ь рентабельність продукції;

ь рентабельність власного капіталу;

ь рентабельність інвестиційного капіталу.

Розрахуємо та проаналізуємо коефіцієнти рентабельності підприємства ВАТ «Укрстальконструкція» за п'ять періодів (з 2005 по 2009 рр.), отримані результати зведемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Коефіцієнти рентабельності

Проаналізуємо отриманні результати. Всі коефіцієнти рентабельності коливаються. Аналізуючи коефіцієнт рентабельності активів відмічаємо тенденцію до зниження показників у 2, 4 та 5 періодах. Даний коефіцієнт характеризує ефективність використання всього майна підприємства.

При аналізі показників коефіцієнту рентабельності реалізації, звернули увагу на те, що відбувається зниження показників у 2 та 4 періодах, але в 3 та 5 періодах відмічається зростання показників. Даний показник є індикатором цінової політики підприємства та здатності контролювати витрати.

Аналізуючи коефіцієнт рентабельність продукції відмічаємо зниження показників у 2 та 4 періодах і зростання показників у 3 та 5 періодах. Даний коефіцієнт показує скільки підприємство має прибутку з кожної грошової одиниці, яка затрачена на виробництво та реалізацію продукції.

При аналізі показників коефіцієнту рентабельності власного капіталу звернули увагу на те, що відбувається зниження показника у 2, 4 та 5 періодах. Даний показник відображає прибутковість акціонерів підприємства, тобто показує віддачу на інвестиції акціонерів з точки зору облікованого прибутку.

Аналізуючи коефіцієнт рентабельності інвестиційного капіталу відмічаємо тенденцію до зниження показників у 2, 4 та 5 періодах. Даний коефіцієнт характеризує доходність, яка була отримана на капітал, залучений зі зовнішніх джерел.

Отже, аналізуючи коефіцієнти рентабельності робимо висновок, що всі показники рентабельності мають тенденцію до коливання: знижуються ефективність використання всього майна підприємства, віддача на інвестиції акціонерів з точки зору облікованого прибутку, доходність, яка була отримана на капітал, залучений зі зовнішніх джерел; але намітились позитивні тенденції у ціновій політики також підприємство здатно контролювати витрати, зростає прибутку з кожної грошової одиниці, яка затрачена на виробництво та реалізацію продукції.

2.2.4 Коефіцієнти платоспроможності

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу та характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Інакше кажучи, показники платоспроможності характеризують можливість виконати зобов'язання перед кредиторами та інвесторами, які мають довгострокові вклади у підприємство.

Аналіз платоспроможності підприємств здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

ь коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

ь коефіцієнт фінансової залежності;

ь коефіцієнт фінансової стабільності;

ь коефіцієнт фінансового леверіджу;

ь коефіцієнт забезпеченості власними оборотними ресурсами.

Розрахуємо та проаналізуємо коефіцієнти ліквідності підприємства ВАТ «Укрстальконструкція» за п'ять періодів (з 2005 по 2009 рр.), отримані результати зведемо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти платоспроможності

Проаналізуємо отриманні результати. Всі коефіцієнти платоспромож-ності коливаються. Аналізуючи коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) відмічаємо тенденцію зростання показника у всіх періодах, але його значення нижче нормативного (нормативне значення - 0,6). Даний коефіцієнт характеризує можливість виконання зобов'язань перед кредиторами та інвесторами, які мають довгострокові вклади в підприємство.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність фінансового стану підприємства від зовнішніх позик. Аналізуючи дані звернули увагу на те, що показники всіх періодів перевищують 1,0 (зокрема 3 періоду). Чим вище показник, тим більше позик у підприємства, і тим ризикованіш ситуація, тим вище небезпека дефіциту коштів.

Аналізуючи коефіцієнт фінансової стабільності, звернули увагу на те, що значення показників зростає на протязі всіх періодів.

Коефіцієнт фінансового леверіджу характеризує суму позиченого капіталу, який використовується підприємством, в розрахунку на одиницю власного капіталу. Аналізуючи даний коефіцієнт можна сказати, що довгостроковий позичений капітал не використовувався підприємством тільки у 3 періоді.

Аналізуючи коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами відмічаємо його зниження у 2 та 3 періодах та зростання у 4 та 5 періодах. Даний коефіцієнт показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Отже, аналізуючи коефіцієнти платоспроможності робимо висновок, що підприємство має можливість виконати зобов'язання перед кредиторами та інвесторами, які мають довгострокові вклади в підприємство; кількість позик у підприємства знижується і знижується небезпека дефіциту коштів; фінансова стабільність збільшується; підприємство використовує довгостроковий позичений капітал; підприємство забезпечено власними оборотними коштами.

2.3 Аналіз грошового потоку

Важливу роль в оцінці й прогнозуванні фінансового стану підприємства відіграють аналіз та прогнозування грошового потоку. В багатьох країнах для аналізу грошового потоку використовується спеціальна форма звітності - «Звіт про рух грошових коштів». В Україні такий звіт введено до складу офіційної фінансової звітності з 1 січня 2000 р.

Основними елементами вхідного грошового потоку є чистий прибуток та амортизація. При проведені аналізу необхідно порівняти надходження та видатки коштів за визначений період. Отримані результати зведемо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 - Порівняння надходження та видатків грошових коштів

Аналізуючи отримані результати, бачимо перевищення надходження коштів над їх видатком в 1-ому, 3-ому, 4-ому та 5-ому періодах (позитивний грошовий потік). Це свідчить про надійний фінансовий стан підприємства в даних періодах. Однак, у 2-ому періоді показник негативний (розмір видатку перевищує надходження). Перевищення видатків над надходженнями коштів означає нестійке фінансове положення.

2.4 Вертикальний та горизонтальний відсоткові аналізи

За допомогою вертикального та горизонтального відсоткового аналізів можна спостерігати зміни в динаміці та структурі балансу або звіту про фінансові результати.

Проаналізуємо дані нашого підприємства за п'ять років дані зведемо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6 - Структура звіту про фінансові результати

Аналіз горизонтальних відсоткових змін характеризує зміни окремих статей фінансового звіту за декілька періодів. Результати розрахунків зведемо в таблиці 2.7.

Аналізуючи дані відмічаємо: прибуток залежить від адміністративних витрат, якщо витрати зменшуються, то прибуток зростає.

З наведеної таблиці ми бачимо як змінювався показник валової продукції та прямих затрат на виготовлення продукції: показник валового прибутку зростає у перших трьох періодах та знижується в останніх двох періодах; показник прямих затрат на виготовлення продукції зростає у перших чотирьох періодах та знижується в останньому періоді.

Аналіз вертикальних відсоткових змін характеризує співвідношення статей фінансового звіту відносно однієї з обраних статей. Інакше кажучи такий вид аналізу можна назвати аналізом структури фінансових звітів. Результати розрахунків зведемо в таблицю 2.8.

Проаналізувавши наведені дані слід зазначити, що:

· Собівартість продукції: зростала в перших чотирьох і знизилась в останньому періодах;

· Валовий продукт: зростав в перших чотирьох і знизилась в останньому періодах;

· Адміністративні витрати: зростали в перших чотирьох і знижуються в останньому періодах;

· Витрати на збут коливаються: знижуються в останніх двох періодах;

· Чистий прибуток знижується в останніх трьох періодах.

На основі приведених вище даних можемо зробити висновок про те, що досліджуване підприємство працювало більш-менш стабільно на протязі перших трьох періодів і має тенденцію до зниження всіх показників на останніх двох періодах.

2.5 Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Аналізуючи роботу підприємства за 2009 рік у порівнянні із 2008 роком, можна відмітити, що фінансовий стан оздоровився.

Аналізуючи роботу підприємства за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком, необхідно відмітити, що фінансовий стан погіршився.

Загальний фінансовий стан підприємства ВАТ «Укрстальконструкція» можна визнати задовільним.

Розрахувавши показники, які характеризують фінансовий стан підприємства, зробимо висновки, що:

· коефіцієнти ліквідності свідчать про те, що у підприємства достатньо коштів, які можуть бути використані для погашення його короткострокових зобов'язань, також досить коштів для сплати поточних зобов'язань при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і підприємство має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому.

· коефіцієнти ділової активності свідчать, що підприємство ефективно використовує оборотні активи; має задовільний фінансовий стан (дебіторська заборгованість перевищує кредиторську); швидкість реалізації матеріально-виробничих запасів зростає; тривалість операційного циклу відносно велика; підприємство ефективно використовує основні засоби.

· коефіцієнти рентабельності свідчать про те, що на підприємстві ефективно використовуються активи підприємства та інвестиційний капітал.

· коефіцієнти платоспроможності свідчать, що підприємство має можливість виконувати зобов'язання перед кредиторами та інвесторами, кількість позик зменшується і знижується небезпека дефіциту коштів, фінансовий стан стабілізується, підприємство використовує довгостроковий позичений капітал та забезпечено власними оборотними коштами.

Проведений аналіз грошових потоків говорить про позитивний грошовий потік (величина надходження коштів перевищує величину видатків), а це в свою чергу означає надійний фінансовий стан підприємства.

На основі даних вертикального та горизонтального відсоткового аналізу можемо зробити висновок про те, що досліджуване підприємство працювало більш-менш стабільно на протязі перших трьох періодів і має тенденцію до зниження всіх показників на останніх двох періодах, тому необхідно оптимізувати управління запасами та працювати над зменшенням адміністративних витрат.

ВИСНОВКИ

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їх фінансової діяльності.

Результати проведеного дослідження дають підстави для наступних висновків:

1. Планування цє процес при якому слід враховувати специфіку економічних умов, що склалися в нашій країні, тому на основі зарубіжного і вітчизняного досвідів слід розробляти власну вдосконалену систему планування діяльності підприємств, роблячи акцент на фінансовому плануванні.

2. Термін “фінансове планування”, відображає обсяг надходжень коштів і їх спрямування у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань перед державою, банками, постачальниками та іншими кредиторами.

У нашому випадку фінансове планування дозволило визначити обсяги фінансових ресурсів підприємства за джерелами формування та напрямками їх цільового використання

3. Проведення фінансового планування допомагає значно підвищити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою вирішення таких основних завдань:

забезпечення підприємства фінансовими ресурсами;

виявлення резервів у господарській діяльності підприємства та спрямування їх на підвищення ефективності виробництва;

забезпечення раціональних та взаємовигідних економічних відносин підприємства з іншими підприємствами-постачальниками матеріальних ресурсів, бюджетом та банками;

здійснення контролю за господарсько-фінансовою діяльністю підприємства та за утворенн...