Податковий облік та звітність

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку

Контрольна робота

З дисципліни «Податковий облік та звітність»

Студентки групи ЗБ 5/1

Обліково-фінансового факультету

Гулак Євгенії Ігорівни

Миколаїв 2013

16. Основні переваги та недоліки податку на додану вартість

 Входження України в ринкову економіку зумовило необхідність створення власної податкової системи, яка не повинна бути простим копіюванням досвіду інших країн. Існує ряд основних податків, які дістали загально світове визнання, хоча механізм їх справляння може суттєво відрізнятися в різних країнах. До них належать: основні прямі податки - прибутковий податок із доходів юридичних осіб і фізичних осіб, а також такі форми непрямого оподаткування, як специфічні акцизи представником яких є акцизний збір та універсальні акцизи, до яких належить податку на додану вартість.

Через вагому суспільно-економічну роль податку на додану вартість в життєвому функціонуванні держави він активно обговорюється та розглядається у багатьох літературних джерелах. Зокрема велику увагу вчені: Володимир Грищенко, Сергій Буряк, Сергій Лекарь, Сергій Чекашкін, Олексій Задорожний, Валентин Завгороднєв, Микола Геллера, Восиль Палевода, Тарас Євтух, приділяють перевагам та недолікам застосування даного податку в Україні та питанням вдосконаленню стягнення та реформування в цілому.

Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Єдині ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни. В Україні на даний час встановлено дві ставки: 20% та 0%. Ставка 20% є домінуючою, нею оподатковуються переважна кількість робіт, послуг, товарів.

Порівнявши Україну з іншими країнами, ми можемо сказати, що ПДВ є важливим податком у кожній із них. Дослідивши певні статті, ми бачимо деяку відмінність в податкових системах країн. Наприклад, у Латвії, під час економічної кризи президент Латвії конфедерації малих і середніх підприємств Ерік Розенцвейт під час проведення одного із «круглих столів» зазначив, що економіка держави знаходиться в стані «спаду». У 2009 р. ПДВ збільшилось з 18% - до 21%, різко підвищились акцизи.

У Ізраїлі ухвалили рішення про дострокове зменшення ставки ПДВ на 05% - до 16%. Але варто зазначити, що з 1 липня минулого року ставку ПДВ підвищено на 1%, але цей податок мав зменшитись лише до кінця 2010 року.

Отже, порівнявши податок на додану вартість вище зазначених країн, ми бачимо, що податкова ставка змінюється під впливом економічного стану країни.

Оподаткування власне доданої вартості, сплата податку пропорційно новоствореній вартості на відповідному етапі виробництва чи просування товарів наближають податок на додану вартість до прямих податків із точки зору прогресивності оподаткування. А широке коло платників податку на додану вартість, які належать до різних галузей і форм господарювання, значною мірою визначає його універсальність.

Розглядаючи більш конкретно ставки податку на додану вартість, слід особливо звернути на два моменти. Перший - пов'язаний з розміром ставки. Спочатку її було встановлено на рівні 28%, її розмір перевищував усі допустимі межі. Тому рішення про доведення ставки податку на додану вартість до 20% є виправданим. Однак у сучасних умовах господарювання і такий розмір податкової ставки є завищеним. У період становлення ринкових відносин рівень оподаткування товарів народного споживання має бути поміркованішим.

Другий момент - визначається кількістю ставок, що використовуються. Встановлення єдиної ставки податку значно спрощує систему функціонування та обслуговування податку на додану вартість.

Якщо податок на додану вартість обчислюється за єдиною ставкою до всього споживання, то податок пропорційний споживанню, але регресивний стосовно річного доходу. Тому, щоб послабити таку регресивність бажано було б встановити нижчу ставку на ті товари, які споживаються низькоприбутковими групами населення і в той же час підвищити ставки на групи товарів і послуг, що споживаються переважно високодохідними групами населення. В результаті така диференціація ставок податок втрачає свою нейтральність із зменшенням регресивності.

У перспективі доцільно поступово переходити до диференційованої шкали ставок, керуючись принципами: товари першої необхідності - знижена ставка, товари розкоші - підвищена ставка, усі інші товари - стандартна ставка. Розмір ставок податку на додану вартість мають визначатися не лише бюджетними потребами, а й реальними доходами споживачів. Враховуючи скрутний фінансовий стан у державі, необхідно зазначити, що запровадження диференційованих ставок сьогодні буде малоефективним, оскільки зумовить зростання адміністративних витрат щодо обслуговування податку на додану вартість та значно ускладнить механізм його дії.

Таким чином, податок на додану вартість є найпрогресивнішою формою споживання. Разом з тим, як свідчить вітчизняний досвід, практика нарахування й сплати податку неповною мірою відповідає вимогам ринкового середовища, що вимагає подальшого вдосконалення механізму справляння податку на додану вартість відповідно до умов перехідної економіки України.

40. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

Не включаються до складу витрат:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

- платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;

- суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

Суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам не включаються до складу витрат; ці суми будуть включені до складу витрат при передачі відповідних товарів у виробництво або реалізацію та (за принципом нарахування) при отриманні відповідних послуг, робіт.

- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до статті 135 цього Кодексу);

витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;

- суми податку на прибуток, а також податків, установлених статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу;

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу;

- витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

- дивіденди;

- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

-  сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому статті 152 цього Кодексу;

суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку; податок вартість витрата прибуток

- витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному.

При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень статті 161 цього Кодексу;

- витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених статті 139 цього Кодексу;

- витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:

а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень статті 161 цього Кодексу;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

 (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI, зміни, внесені до статті 139 Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI, застосовуються з 01.08.2011 р., від 04.11.2011 р. N 4014-VI)

Практична частина

Задача № 16

За нижченаведеними даними необхідно:

1) розкрити зміст господарських операцій;

2) розрахувати необхідні суми;

3) визначити дату виникнення ПДВ.

Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на законодавчо-нормативну базу.

Таблиця 7

Журнал реєстрації господарських операцій

Рішення:

Таблиця 7

Журнал реєстрації господарських операцій

Для перацій важливо визначити дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ:

* попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), що експортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов'язань експортера (пп. 7.3.8 Закону про ПДВ);

* товари вважаються експортованими, якщо їх фактичне вивезення підтверджено належним чином оформленою ВМД (пп. 6.1.1 Закону про ПДВ). Платнику ПДВ слід подати до органу ДПС разом із декларацією з ПДВ оригінал п'ятого основного аркуша (екземпляра декларанта) ВМД, на якому митним органом вчинено напис про фактичне вивезення товарів за межі митної території України. Напис повинен бути засвідчений підписом посадової особи митного органу та гербовою печаткою. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів ВМД прирівнюються оригінали аркушів з позначенням "3/8". Митний орган, що здійснив митне оформлення експорту товарів, ставить такий напис після отримання з митного органу на кордоні України офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів (постанова КМУ від 01.03.02 р. N 243; спільний лист Держмитслужби та ДПАУ від 11.02.08 р. N 11/1-19/1458-ЕП, 2429/7/169-1117).
Як бачимо, в експортера податкові зобов'язання виникають тільки на дату фактичного перетину митного кордону України.

Література

1.Податки України і світ.//Вісник податкової служби України.- 2010.- №3.

2.Про податок на додану вартість: Закон «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями станом на 01.01.2009 року)//Вісник податкової служби України.- 2010.- №1,2.

3.Реєстр та декларації з ПДВ порівняємо дані / Л. Солошенко//Податки та бухгалтерський облік.- 2010.- №8.

4. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Размещено на Allbest.ru