Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи оподаткування

1.1 Сутність податків

1.2 Функції податків

1.3 Принципи оподаткування

1.4 Класифікація податків й об'єктів оподаткування

2. Непряме оподаткування

2.1 Акцизний збір

2.2 Платники акцизного збору

2.3 Об'єкти оподаткування

2.4 Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору

2.5 Порядок сплати акцизного збору

2.6 Особливості сплати акцизного збору при реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів

3. Види податків

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Серед економічних важелів, за допомогою яких держава впливає на ринкову економіку, важливе місце відводиться податкам. В умовах ринкової економіки будь-яка держава широко використовує податкову політику в якості визначеного регулятора впливу на негативні явища ринку. Податки, як і вся податкова система, є потужним інструментом управління економікою в умовах ринку.

В умовах переходу від адміністративно - директивних методів управління до економічних різко зростають роль і значення податків як регулятора ринкової економіки, заохочення і розвитку пріоритетних галузей народного господарства, через податки держава може проводити енергійну політику в розвитку наукомістких виробництв і ліквідації збиткових підприємств.

Метою даної курсової роботи є розгляд податків підприємства, а саме теоретичних основ оподаткування, аналізу податків підприємства і шляхів вдосконалення податкової системи України.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

1 . Розглянути теоретичні основи оподаткування;

2 . Вивчити прямі і непрямі податки підприємства;

3 . Зробити висновки на основі проведених досліджень.

Об'єктом дослідження є оподаткування як економічне явище. Предметом же дослідження є розвиток і сучасний стан оподаткування підприємств в Україні .

1. Теоретичні основи оподаткування

1.1 Сутність податків

Визначення сутності податків має два аспекти: соціологічний і прагматичний.

У соціологічному значенні податки - фінансова основа існування суспільства.

В енциклопедичному словнику Ф.А. Брокгауза і І.А. Єфрона зазначається: "Существование стройной системы налогов есть признак высокой ступени государственного развития".

Податки існують в сучасних державах незалежно від волі й бажань окремих членів суспільства.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування".

1.2 Функції податків

При визначенні функцій податків треба виходити з того, що функції - це виявлення сутності в дії. Податки виконують фінансову функцію забезпечення матеріальних умов різних державних інститутів: державного управління, національної оборони, охорони здоров'я, правосуддя, освіти та ін. Вони є основним джерелом доходів державних бюджетів сучасних розвинутих країн.

Скидки - форма податкових пільг, пов'язана з витратами платника.

Податковий кредит - форма пільги, об'єктом якої є нарахована сума податку, а не доходи чи витрати платника. Ця пільга використовується у формах: скорочення суми податку, зниження ставки податку, відстрочки по платежах до бюджетів.

1.3 Принципи оподаткування

Вивчення принципів оподаткування слід починати з осмислення основних робіт основоположників наукової теорії оподаткування.

А. Сміт зазначив, що податок може брати чи утримувати з кишені народу значно більше того, що приносить в казну держави такими шляхами:

- по-перше, його збір може вимагати великого числа чиновників, утримання яких спроможне поглинути більшу частину тієї суми, яку приносить податок, і вимагання яких можуть обтяжувати народ додатковим податком;

- по-друге, він може стати в перешкоді застосуванню праці населення і перешкоджати йому займатися тими промислами, які дають засоби існування і роботу більшості людей. Змушуючи людей платити, він може тим самим зменшувати чи, навіть, знищувати фонди, які дозволяли б їм здійснювати ці платежі з більшою легкістю;

- по-третє, конфіскаціями та іншими порушеннями, яким піддаються люди, які намагаються уникнути сплати податку, він часто розоряє їх і, таким чином, знищує ту вигоду, яку суспільство могло б одержати від вкладання капіталів. Нерозумний податок створює велику спокусу для контрабанди, а покарання за контрабанду повинні посилюватись відповідно до спокуси.

Його податкова теорія істотно вплинула на розвиток практики оподаткування спочатку в Англії, а потім в інших розвинутих державах.

Надходження майже за всіма податками залежать не тільки від змін у податкових ставках, а й від коливань величини доходів. Це положення стосується насамперед прибуткового податку, що стягується за прогресивними ставками. Тому автоматичні коливання в податкових доходах значніші, ніж у рівні доходів.

Фіскальна політика, що проводилась протягом трьох десятиріч у США та Англії за рекомендаціями кейнсіанців, піддавалась різкій критиці з боку неокласиків.

Розбіжності в поглядах кейнсіанців і неокласиків на податки випливають з відмінностей у їхніх загальних теоріях. Кейнсіанська податкова теорія розвивалась з умов "попиту", забезпечення інвестицій достатніми заощадженнями. Податки розглядалися як вбудовані в економічну систему "стабілізатори", амортизуючи кризові процеси. Вони набували демократичного забарвлення у зв'язку з покладеним на них завданням забезпечити розподіл податкового тягаря відповідно до доходів, підтримувати зайнятість через досягнення "ефективного попиту". Неокласики виходять із забезпечення пропозиції ресурсів і достатності заощаджень, звідси вимога зниження загального рівня податків. Теорії неокласиків стали основою податкової політики США, Великобританії та інших держав. У США податкова реформа 1986 р. проводилась за неокласичною концепцією. Головною метою її було зменшення податків на платників із "схильністю до заощадження" - скорочення податків на прибуток. Щодо державних видатків, то їх абсолютне і відносне зростання у минулому розцінювалося неокласиками як одна з причин порушення економічної стабільності та обмеження вільного підприємництва (американські економісти М. Уейденбаум, А. Бернс, Г. Стайм, У. Фермер, Г. Уоліг, А. Лаффер, у Великобританії - К. Джозеф, Дж. Хау, А. Селдон).

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. в Україні система оподаткування будується за принципами:

– стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

– обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

– рівності, недопущення будь-яких виявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів;

– стабільності - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

– рівномірності сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

1.4 Класифікація податків й об'єктів оподаткування

Сукупність об'єктів оподаткування можна розподілити таким чином:

1) Доход (прибуток, заробітна плата).

2) Майно (нерухомість, предмети розкоші і т.п.).

3) Передача майна (спадщина, дарування, угоди купівлі-продажу).

4) Споживання (споживчі товари, послуги).

5) Ввіз і вивіз товарів за кордон.

Залежно від ознак угрупування податки класифікуються таким чином:

За співвідношенням ставки податку до доходу: пропорційні, прогресивні, регресивні й надзвичайні.

Для пропорційного податку характерна стабільна ставка податку незалежно від величини доходу (податок на прибуток підприємства).

Податок вважається прогресивним, якщо з ростом доходу передбачається збільшення ставки податку (податок на доходи фізичних осіб).

Регресивний податок характеризується зниженням середньої ставки податку в міру зростання доходу. Наприклад, якщо частина доходу відкладається на заощадження, то податок на додану вартість стає регресивним, оскільки частка доходу на сплату податку в ціні товарів споживання буде зменшуватись по відношенню до загальної суми доходу.

Надзвичайні податки встановлюються в особливих випадках: війни, стихійного лиха і т.п. (збір до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення).

За рівнем податкового регулювання: загальнодержавні й місцеві.

Згідно із Законом України "Про систему оподаткування" в редакції від 18 лютого 1997 р., із змінами та доповненнями до загальнодержавних належать такі податки, збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) податок на нерухоме майно (нерухомість);

6) рентні платежі;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

- збір у вигляді надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію.

- збір за використання радіочастотного ресурсу України

Окрім того до державних цільових фондів здійснюються внески:

1) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

2) на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

3) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Залежно від економічного впливу на платника податки розподіляються на прямі й непрямі. В основі розподілу на прямі й непрямі лежить теоретична можливість їх перекладання на споживача товарів (робіт, послуг).

Платниками непрямих податків держава законодавчими актами встановлює осіб, які продають товари (роботи, послуги). На них покладається юридична відповідальність за своєчасну сплату податку. А фактичним платником (носієм податку) є особа, яка споживає товари (роботи, послуги), оскільки сплачує за них ціну, що містить податок (податок на додану вартість, акцизний збір).

За суб'єктами оподаткування: податки для юридичних осіб і податки для фізичних осіб.

2. Непряме оподаткування

2.1 Акцизний збір

1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 р. зі змінами й доповненнями (надалі - Декрет).

Разом із декретом акцизний збір регулюється ще рядом законів України і наказами ДПАУ:

2. "Про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввозу товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України" зі змінами, затвердженими наказом ДПАУ від 25.11.2003р;

3. Закон України "Про ставки акцизного збору на алкогольні напої й тютюнові вироби" від 6.02.96 р. зі змінами;

4. Закон України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти по регулюванню ринку автомобілів в Україні" від 7.12.2000 р;

Акцизний збір (далі "АЗ") - це непрямий податок, що є надбавкою до ціни товарів, визначених законом як підакцизні. Як правило, це податок на високорентабельні й монопольні товари. Він є одним із найдавніших податків.

2.2 Платники акцизного збору

Відповідно до статті 2 Декрету платниками є:

1) Суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі їхні філії, відокремлені підрозділи - виробники підакцизної продукції на митній території України, у т.ч. із давальницької сировини по товарах, на які ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляються підакцизні товари на давальницьких умовах, якщо ставки на ці товари встановлюються у відсотках до обороту (вони оплачують акцизний збір виробнику).

2) Нерезиденти, які виготовляють на митній території України підакцизні товари безпосередньо або через непостійні представництва.

3) Фізичні особи, які ввозять на митну територію України або пересилають підакцизні товари в обсягах, що перевищують норми безмитного провозу (вартістю понад 200 євро, якщо товари в асортименті; якщо одиничні - вартістю понад 300 євро; вино - 2 літри або 200 сигарет провозиться без акцизу).

4) Юридичні й фізичні особи, які купують (одержують) підакцизну продукцію в податкових агентів.

Податковий агент - це СПД, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, а також його дочірні підприємства, філії, інші підрозділи, для яких за рішенням суду підтверджується право на звільнення від обкладання податками й зборами.

2.3 Об'єкти оподаткування

Відповідно до ст. 3 Декрету об'єктами оподаткування є:

1) Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (у т.ч. із давальницької сировини) шляхом їх продажу, обміну на інші товари, послуги, шляхом безоплатної передачі, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини.

2) Митна вартість товарів, що імпортуються на митну територію України, в т.ч. на бартерних умовах.

3) Митна вартість - відповідно до Закону України "Про єдиний митний тариф" - це ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті на момент перетину митного кордону на території України.

2.4 Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору.

Діючий у даний час перелік підакцизних товарів складається з шести груп товарів:

1) нафтопродукти;

2) спирт етиловий;

3) алкогольні напої;

4) пиво;

5) тютюнові вироби;

6) транспортні засоби;

2.5 Порядок сплати акцизного збору

Сума акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету, визначається платником самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) і встановлених ставок.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша подія:

або дата зарахування коштів покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата підакцизного товару, а у випадку продажу за наявні кошти - дата інкасації готівки в банку, що обслуговує платник.

Сплачується акцизний збір до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання "Розрахунку акцизного збору" (за винятком виробників алкогольної продукції й тютюнових виробів).

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

2.6 Особливості сплати акцизного збору при реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби" від 15.09.95 р. № 329/95-ВР (зі змінами й доповненнями) визначені особливості нарахування і сплати акцизного збору з виготовлених українськими виробниками, а також ввезених на територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Алкогольні напої й тютюнові вироби маркуються спеціальним знаком - "Маркою акцизного збору". Її наявність на цих товарах підтверджує сплату АЗ. Продавцями марок є податкові органи.

Алкогольні напої - це продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів, утримуванням спирту етилового понад 1,2% об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами: 22 04, 22 05, 22 06, 22 08, а саме це:

1) спирт етиловий (сирець);

2) ректифікований (технічний);

3) спирт етиловий денатурований;

4) спирт етиловий технічний.

Спирт етиловий ректифікований - виготовлений з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Спирт харчовий етиловий - це спирт етиловий ректифікований розведений водою за спеціальними технологіями до певного технологічного складу.

Спирт коньячний - спирт, отриманий шляхом переробки виноградних матеріалів. податок акцизний ставка

Тютюнові вироби - сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також тютюновий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінників, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.

Підприємства, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт питний або етиловий, пиво сплачують АЗ на 3-й день після здійснення обороту з реалізації. Ця норма із сплати АЗ застосовується у випадках:

· реалізації підакцизної продукції, виготовленої зі спирту етилового, придбаного без сплати АЗ;

· реалізації спирту етилового й пива;

· реалізації алкогольних напоїв, утримуючих етиловий спирт від 1,2 до 8,5% об'ємних одиниць, які відповідно до діючого законодавства не підлягають маркіруванню.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.95 р. (зі змінами і доповненнями) до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника в термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

3. Види податків

Незважаючи на досить велику кількість податків, та інших обов'язкових платежів, найбільш вагому частину в доходах бюджетів всіх рівнів складають податок на прибуток, ПДВ, акцизи, платежі за користування природними ресурсами та прибутковий податок з громадян. На їх частку припадає понад 4 / 5 всіх податкових доходів консолідованого бюджету.

Розглянемо детальніше, що являє собою кожний з цих податків.

Податок на додану вартість. Додана вартість включає в себе в основному оплату праці і прибуток, і практично обчислюється як різниця між вартістю готової продукції, товарів і вартістю сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які використовуються на їх виготовлення. Крім того, в додану вартість включається амортизація та деякі інші елементи.

Платниками податків ПДВ зізнаються:

- Організації ;

- Індивідуальні підприємці ;

- Особи, визнані платниками податків податку у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Украіни, що визначаються відповідно до митним кодексом України.

Законом визначено перелік товарів (робіт, послуг), що звільняються від податку. Цей перелік є єдиним на всій території України.

Звільняються від податку на додану вартість:

1. Послуги у сфері народної освіти, пов'язані з навчально - виробничим процесом,

2. Плата за навчання дітей та підлітків у різних гуртках і секціях,

3. Послуги з утримання дітей у дитячих садках, яслах,

4. Ритуальні послуги похоронних бюро, кладовищ і крематоріїв, а також відповідних підприємств;

5. Послуги закладів культури і мистецтва, релігійних об'єднань, театрально - видовищні, спортивні та інші розважальні заходи.

Звільняються від плати податку на додану вартість науково -дослідні і дослідно - конструкторські роботи, що виконуються за рахунок державного бюджету, і господо-договірні роботи, що виконуються установами народної освіти.

Платниками акцизів є все що знаходяться на території Російської Федерації підприємства та організації, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, колгоспи, радгоспи, а також різні філії, відокремлені підрозділи, що виробляють та реалізують вищеназвані товари, незалежно від форм власності та відомчої належності.

Об'єктом оподаткування є оборот (вартість) підакцизних товарів власного виробництва, реалізованих за відпускними цінами, що включає акциз. До числа таких товарів, що підлягають обкладанню акцизами, відносяться: вино- горілчані вироби, етиловий спирт з харчової сировини, пиво, тютюнові вироби, легкові автомобілі, вантажні автомобілі ємністю до 25 т., ювелірні вироби, діаманти, вироби з кришталю, килими та килимові вироби, хутряні вироби, а також одяг з натуральної шкіри. Сума акцизу враховується в базі оподаткування податком на додану вартість. Окремі товари акцизами не обкладаються.

Прибутковий податок з фізичних осіб є одним з основних видів прямих податків і стягується з доходів трудящих.

З введенням в дію з 1 січня 2001 р. другий частини Податкового кодексу України істотно змінилася система оподаткування доходів фізичних осіб. Нова концепція оподаткування орієнтована на зниження податкового тягаря за рахунок значного розширення податкових пільг для фізичних осіб, введення мінімальної податкової ставки 13 % до доходів, одержуваних від виконання трудових і прирівняних до них обов'язків, відмови від сукупного доходу із застосуванням прогресивних податкових ставок. Однак за такою ставкою планується обкладати не всі доходи. Так, грошові призи, виграші в лотерею і на тоталізаторі, незвично високі виплати по депозиту і страховими випадками повинні будуть обкладатися за ставкою 35 %. Тобто доходи, отримання яких не пов'язане з виконанням фізичною особою будь-яких трудових обов'язків, робіт, наданням послуг.

Платники податків податку на доходи фізичних осіб:

1. Фізичні особи, які є податковими резидентами України. Вони платять податок з доходів одержуваних як на території України, так і за її межами.

2. Фізичні особи, які не є податковими резидентами України. Вони платять податок з доходів, одержуваних ними від джерел, розташованих в України.

Об'єктом оподаткування визнається дохід, отриманий платниками податків від джерел у України і / або від джерел за межами України - для фізичних осіб, які є податковими резидентами України, або від джерел у України - для фізичних осіб, які не є податковими резидентами України.

Єдиний соціальний податок (внесок) (ЄСП) зараховується у державні позабюджетні фонди - Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування, фонди обов'язкового медичного страхування України - з метою мобілізації коштів для реалізації права громадян на державне пенсійне і соціальне забезпечення та медичну допомогу.

При цьому контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю внесення до фондів внесків, що сплачуються у складі ЄСП здійснюється податковими органами України.

Висновки

Заміна Закону України " Про основи податкової системи в Україні" Податковим Кодексом України аж ніяк не означає корінний ломки системи. Ми не можемо відкинути світовий досвід, а російські податки базуються саме на ньому. Адекватність податків України та податків інших розвинених країн створює необхідні передумови для інтеграції нашої економіки у світову, для уникнення подвійного оподаткування при взаємних інвестиціях капіталу, для створення спільних підприємств і здійснення спільних проектів. Облік специфічних особливостей і традицій України абсолютно необхідний, але він аж ніяк не має на увазі особливого шляху економічного розвитку країни.

Податковий кодекс України в значній частині повинен стати законом прямої дії. Це стосується насамперед забезпечення прав і обов'язків учасників податкових відносин, єдності і ясності, з точки зору термінів і понять, встановлення процедур і механізмів виконання податкового зобов'язання, проведення податкових перевірок, оскарження рішень контролюючих органів. Всі статті Податкового Кодексу не повинні суперечити один одному і основному документу - Конституції України. Крім того, Податковий кодекс має бути " олюднений ", так як у демократичній державі нові нормативні документи не повинні погіршувати становище громадян, зокрема платників податків, в суспільстві.

Список використаних джерел

1. Азаров М.Я. Все про податки: Довідник. - К.: ЕКСПЕРТ-Про.- 2000, с-492.

2. Василик О.Д. Податкова система України: Навчальний посібник.-К.: Поліграфкнига.-2004,с-478.

3. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України: Підручник - К.: Наукова думка 2005, с 486.

4. Декрет КМУ "Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 року N 18-92//ВВР, 1993, №10, ст.82.

5. Закон № 1251 - Закон України "Про систему оподаткування в Україні" від 25.06.91р. № 1251-ХІІ.

6. Закон № 178/96 - Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.96р. №178/96-ВР.

7. Закон № 216/96 - Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24.05.96р. №216/96-ВР.

8. Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР//ВВР, 1996, №8, ст.32.

9. Іванов Ю.Б. Система оподаткування в схемах і таблицях: Навчальний посібник. - Х.: Інтек. - 2005, с- 288.

10. Костюк Д.П. "Основне законодавство про акцизний збір"// Податки та бух.облік - 2002-№ 97, с- 14-18.

11. Красовський К. Табак и закон. - Киев, 2005, - 136 с.

12. Лютий І.О. Податки на споживання в економіці України: Монографія. - К.: Знання. - 2005, с-335.

13. Тимошенко О.В. "Аналіз формування дохідної частини зведеного бюджету України в розрізі прямих і непрямих податків за 2001-2004рр." // Формування ринкових відносин в Україні - 2006.- № 10(29), с - 21-29.

Размещено на Allbest.ru

...