Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Діагностика банкрутства ПП «Ременерго»

1.1 Загальна характеристика ПП «Ременерго»

ПП «Ременерго» засноване в 1996 році. До його складу "Ременерго" входить 2 структурних підрозділи, які знаходяться в Львівській і Черкаській областях.

Черкаський механічний цех і Гельмязівська дільниця виконують роботи по виготовленню засобів малої механізації, а Добротвірський цех займаються ремонтом обладнання на ДРЕС і електростанціях.

Заробітна плата виплачувались по тарифним ставкам, посадовим окладам і відрядним розцінкам згідно з галузевою тарифною угодою та "Положення пре оплату праці, та "Положення про преміювання". Середньоспискова чисельність всього персоналу за 2010 рік - 70 осіб.

У 2010 році на оплату праці використано 135283,2 грн. Середня заробітна плата по підприємству на 1-го працюючого - 159,79 грн. Середня заробітна плата 1-го працюючого ПП в 2010 році - 160,42 грн.

Для виробництва засобів малої механізації і послуг стороннім організаціям, підприємство через службу матеріально-технічного забезпечення придбало металопрокат, інструменти, комплектуючі, спецодяг і др. матеріали безпосередньо по прямим зв'язкам з заводами-виготовлювачами і АО "Черкасголовпостач".

Підприємство має своє складське господарство, яке складається із матеріального складу, в кількості 1 площадки зовнішнього складування.

Стан складського господарства задовільний.

Потужність підприємства характеризується наступними даними із наявності виробничих верстатів із них:

Таблиця 1.1 Аналіз динаміки майна підприємства ПП «Ременерго» за 2010-2011рр.

Таблиця 1.2 Аналіз структури майна підприємства ПП «Ременерго» за 2010-2011рр.

Таблиця 1.3 Аналіз динаміки джерел утворення майна ПП «Ременерго» за 2010-2011рр.

Таблиця 1.4 Аналіз структури джерел утворення майна ПП «Ременерго» за 2010-2011рр.

Таблиця 1.5 Аналіз динаміки показників ліквідності ПП «Ременерго» за 2010-2011рр.

Таблиця 1.6 Аналіз динаміки показників фінансової стійкості ПП «Ременерго» за 2010-2011рр.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу.

Показники цих коефіцієнтів ПП «Ременерго» наведені у таблиці 2.5.

Зокрема, коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані, для погашення його поточних зобов'язань. Нормативне значення даного коефіцієнту становить > 1.

Так, в 2010 році цей показник становив + 0,55, в 2011 році - +0,60. Як показують розрахунки, даний показник не відповідає нормі як у 2010 р., так і в 2011р. - його значення було нижчим за нормативне.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, який визначався в даному аналізі, розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань, за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і має у ПП «Ременерго» наступні значення: у 2010 та 2011 роках він становив +0,42. Нормативне значення даного коефіцієнту 06,-0,8. Тож, можна зробити висновок, даний коефіцієнт дещо нижчий за норму.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Так у ПП «Ременерго» він становив: у 2010 р. - +0,01, у 2011р. - +0,003. Нормативне значення даного коефіцієнту має бути > 0 (повинне збільшуватись). У всіх роках, на основі яких робився аналіз, на даному підприємстві цей коефіцієнт відповідав нормативному значенню.

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. На аналізованому підприємстві даний показник становив: в 2010р. - -230,5; у 2011р. - -213,5. Нормативне значення становить >0 (має збільшуватись), тому в жодному році не відповідає нормі. Це говорить про те, що підприємство не спроможне сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу. Показники цих коефіцієнтів ПП «Ременерго» занесені до таблиці 2.6.

Одним із найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства та його незалежність від позичкових коштів є коефіцієнт платоспроможності (автономії), який розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність і становить для 2010 р. +0,91, для 2011р. +0,90. Нормативне значення даного коефіцієнту становить >0,5. Таким чином, даний коефіцієнт відповідає нормі.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. На підприємстві на 2010р. цей коефіцієнт становив +0,09, а на 2011 - + 0,1. Нормативне значення даного коефіцієнту становить значення < 1 і на ПП «Ременерго» відповідає нормі.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства, показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами і становить на даному підприємстві: у 2010р. - -0,78; у 2011р. - -0,64. Нормативне значення становить показник > 0,1. Таким чином, у жодному із звітних років даний показник не відповідав нормі. Це говорить про те, що підприємство не в повній мірі забезпечене власними оборотними коштами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Нормативне значення його повинне збільшуватися. На аналізованому підприємстві цей показник становив у 2010 р. та 2011р. -0,04. Як бачимо, показник цього коефіцієнту не змінився.

1.2 Діагностика банкрутства ПП «Ременерго» та її методичне забезпечення

Оцінка кризових факторів розвитку підприємства та прогнозування імовірності банкрутства здійснюється за довго до прояву його явних ознак. Така оцінка та прогнозування є предметом діагностики банкрутства. Отже, за визначенням І.О. Бланка, діагностика банкрутства - це система цільового фінансового аналізу, направленого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства.

За своїм змістом, діагностика банкрутства є діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприємства та можуть викликати негативні наслідки для його життєдіяльності. Отже, основним завданням діагностики банкрутства є створення аналітичного підґрунтя для розв'язання проблем, які виникають в процесі життєдіяльності підприємства.

Сам процес діагностики банкрутства потрібно розглядати як систему досліджень, які в сукупності дають можливість сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилось підприємство, та можливі шляхи виходу з кризи.

Діагностика банкрутства передбачає постійний нагляд за зміною певної системи фінансових показників діяльності підприємства, які входять до системи нагляду за поточною фінансовою діяльністю підприємства.

Діагностика банкрутства не повинна обмежуватись констатацією факту наявності кризи на підприємстві, а й повинна надавати потрібну інформацію для розробки можливих шляхів виходу з неї.

Діагностика банкрутства повинна розподілятися в залежності від ініціаторів антикризового процесу на наступні види:

- внутрішня діагностика банкрутства - здійснюється за ініціативи керівництва підприємства, або його власника.

- зовнішня діагностика банкрутства - ініціаторами можуть бути: 1) Кредитори, основною метою проведення діагностики банкрутства є визначення доцільної поведінки щодо підприємства-боржника. 2) Інвестори (потенційні санатори), основною метою проведення діагностики банкрутства є обґрунтування доцільності участі в санації підприємства.

Розглянемо поетапно послідовність проведення діагностики банкрутства ПП «Ременерго».

1 етап - створення інформаційної бази дослідження. Інформаційна база дослідження створюється на основі внутрішньої та зовнішньої інформації.

Метою накопичення внутрішньої інформації є: 1) Отримання повного та об'єктивного уявлення про виконання зобов'язань та поточних платежів, необхідних для нормального фінансування діяльності; 2) Отримання уявлення про можливості підприємства щодо забезпечення ритмічного та постійного фінансування.

Джерелами внутрішньої інформації є фінансова звітність підприємства, первинна бухгалтерська та оперативна інформація щодо фінансових зобов'язань підприємства, його дебіторів, наявних товарно-матеріальних запасів, складу поточних витрат, джерел отримання доходів.

Накопичення внутрішньої інформації повинно відбуватися за чітко визначеним переліком показників та з визначеною періодичністю.

Метою накопичення зовнішньої інформації є проведення дослідження зовнішнього середовища підприємства в наступних напрямках: 1) Кон'юнктура ринків (матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, споживчого); 2) Державне регулювання економіки; 3) Податкова політика держави.

Джерелами зовнішньої інформації є: огляди економічних та політичних новин; публікації в спеціальних виданнях та пресі; кон'юнктурні огляди; виступи посадовців та представників влади; прогнози рішень уряду; макроекономічна статистика; залучення зовнішніх кредитів; очікувані темпи інфляції; дані бюджетів різних рівнів.

Зовнішня інформація є якісною, її логічне переосмислення дає можливість визначити загальний напрямок розвитку ситуації, стан та перспективи діяльності підприємства.

2 етап діагностика кризового стану та загрози банкрутства. На цьому етапі відбувається визначення глибини кризового стану підприємства та рівня загрози виникнення банкрутства, яке проходить наступним чином.

1). Виявлення ознак кризи та експрес-оцінка загрози банкрутства підприємства. Експрес-діагностика банкрутства - представляє собою систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, і здійснюється на базі даних його фінансової звітності, за стандартними алгоритмами аналізу.

Основною метою експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка масштабів кризи.

Для проведення експрес-діагностики банкрутства ПП «Ременерго» використовує спеціально розроблені автоматизовані інтелектуальні системи експрес-діагностики, які дають можливість швидко визначити стан підприємства, зробити попередні висновки та визначити загальні рекомендації щодо подальших дій.

Об'єктами дослідження в процесі експрес-діагностики банкрутства є: наявність збитків за результатами господарської діяльності та порівняння їх розмірів із розмірами наявного власного капіталу; наявність несплачених відсотків по боргам, кредитів, які не погашені у визначений термін; обсяги сумнівної та простроченої дебіторської заборгованості щодо якої не було вчинено дій визначених законодавством; наявність кредиторської заборгованості перед бюджетом; негативна динаміка показників фінансового стану підприємства; тривалість операційного циклу та причини його продовження; кількісна оцінка вірогідності банкрутства підприємства, що отримана експертним шляхом або в результаті використання спеціальних індексів та моделей.

Система експрес-діагностики забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і дозволяє прийняти певні заходи для їх нейтралізації. Її ефект найбільше видно на стадії легкої кризи. Якщо при проведенні експрес-діагностики банкрутства було виявлено негативні явища та проблеми в діяльності підприємства, потрібно переходити до наступного етапу діагностики банкрутства, у перебігу якого проводиться поглиблена діагностика банкрутства. Якщо ж ситуація визнана нормальною, процес діагностики банкрутства на даному підприємстві можна вважати закінченим.

2). Фундаментальний аналіз кризових явищ та загрози банкрутства підприємства.

Поглиблена діагностика банкрутства представляє собою систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, яке здійснюється на основі методів факторного аналізу та прогнозування.

Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється силами самого підприємства або за його дозволу відповідними фахівцями. Для проведення цієї роботи, використовується спеціальний інструментарій, зокрема, оцінка динамічної платоспроможності та грошових потоків підприємства, моделювання руху грошових коштів та виникнення їх дефіциту, розробка прогнозів та сценаріїв розвитку підприємства.

Основними завданнями поглибленої діагностики банкрутства є: поглиблення результатів оцінки кризового фінансового розвитку підприємства, отриманих в процесі експрес-діагностики банкрутства; підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризової ситуації на підприємстві; прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують загрозу банкрутства підприємства, та їх негативні наслідки. оцінка та прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Фундаментальна діагностика банкрутства проводиться за наступними етапами:

Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. Факторний аналіз та прогнозування становлять основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів, які намічені до дослідження, повинно приділятися першочергове місце.

Проведення комплексного фундаментального аналізу, з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Основою такого аналізу є виявлення негативного впливу окремих факторів на різноманітні аспекти фінансового розвитку підприємства. В процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи: аналітична “модель Альтмана»; показники Бівера; повний комплексний аналіз коефіцієнтів.

При здійсненні цього аналізу, суттєво розширюється коло об'єктів “кризового поля», а також система показників-індикаторів можливості банкрутства, яка будується за тими ж принципами, що й система показників при експрес діагностиці банкрутства.

Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства негативним впливом окремих факторів.

Такий прогноз здійснюється на основі розробки багатофакторних регресійний моделей. В процесі прогнозування враховуються фактори, які найбільш суттєво впливають на розвиток та утворення найбільшої загрози банкрутства підприємства в майбутньому періоді.

Прогнозування можливості підприємства нейтралізувати загрозу банкрутства, за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

В процесі такого прогнозування, з'ясовується, як швидко і в якому об'ємі підприємство здатне: забезпечити зростання чистого грошового потоку; знизити загальну суму своїх фінансових зобов'язань; реструктуризувати свої фінансові зобов'язання, шляхом переводу їх з короткострокових форм до довгострокових; знизити рівень поточних витрат; знизити рівень фінансових ризиків своєї діяльності; позитивно змінити інші фінансові показники не дивлячись на негативний вплив окремих факторів.

Узагальнюючу оцінку здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді дозволяє отримати коефіцієнт можливості нейтралізації загрози банкрутства, який прогнозується в динаміці і обраховується за наступною формулою:

КНзб = ЧГП/ФЗ

КНзб - коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді; ЧГП - очікувана сума чистого грошового потоку; ФЗ - середня сума фінансових зобов'язань.

Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.

Ідентифікація масштабів кризового фінансового стану повинна включати аналітичні та прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства і визначати можливі напрямки відновлення фінансової рівноваги підприємства.

Отже, поглиблена діагностика банкрутства дозволяє отримати найбільш широку картину кризового фінансового стану підприємства та конкретизувати форми і методи його фінансового оздоровлення.

3). Визначення основних факторів виникнення та поглиблення кризового стану підприємства. Визначення переліку кризових факторів та оцінка впливу кожного з них на виникнення та поглиблення кризи розвитку підприємства може бути здійснено експертним шляхом або за допомогою моделювання.

Результатом цієї роботи має бути створення ранжованого переліку найбільш негативних та позитивних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Якщо переважають зовнішні негативні фактори, які не можна локалізувати силами підприємства, то це значно підвищує загрозу виникнення ситуації банкрутства.

Розробка ранжованого переліку кризові фактори дає змогу визначити основні проблеми, розв'язання яких сприятиме подоланню кризи. При виявленні підприємства час роботи позитивних факторів, дія яких посилюється, потрібно розглядати ці фактори як приховані, не використані можливості підприємства, що можуть сприяти його виходу з кризи.

3 етап прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства підприємства. Завданням цього етапу діагностики банкрутства є оцінка вірогідності та можливих наслідків поглиблення кризи до її останньої фази - банкрутства підприємства. На цьому етапі потрібно провести наступні дослідження:

1. Оцінка вартості підприємства та його активів. Метою проведення цієї роботи є визначення ринкової та ліквідної вартості майна підприємства та прогнозування ліквідаційної маси. Методичною основою проведення роботи є стандарти оціночної діяльності. При проведенні оцінювання, потрібно враховувати особливості об'єкту оцінки, що обумовлює необхідність пошуку та розробки спеціальних практичних інструментів.

2. Поглиблений аналіз зобов'язань підприємства. Необхідність такого аналізу обумовлена тим, що здійснення оцінки реальної вартості зовнішніх зобов'язань є передумовою для визначення вартості чистих активів, а вивчення їх якісних характеристик - причин виникнення характеру взаємовідносин із суб'єктом боргу, майнового зобов'язання, терміновості тощо - дає змогу визначення імовірності виникнення ситуації банкрутства з ініціативи якогось з кредиторів.

3. Перспективна оцінка фінансових наслідків виникнення ситуації банкрутства. Виникнення ситуації банкрутства не завжди вигідно кредиторам підприємства, оскільки ліквідаційної маси може не вистачити для задоволення їхніх вимог. Тому пропонується визначити певні кількісні параметри задоволення їхніх вимог - рівень задоволення зобов'язань перед кредиторами та обсяг їхніх втрат, в результаті судового вирішення проблеми.

Наслідки виникнення ситуації банкрутства оцінюються з точки зору економічних інтересів власника підприємства, оскільки при від'ємному значенні чистих активів, вони можуть втратити не лише напрацьований капітал, а й внески до статутного фонду підприємства. Кількісні параметри цих наслідків повинні оцінюватись за допомогою спеціально розробленої системи оціночних показників, які мають не лише діагностичне значення, а й є підґрунтям для вибору рішень щодо виводу підприємства з кризи.

4 етап дослідження та оцінки потенціалу виживання підприємства.

Ця робота виконується на підставі сукупності внутрішніх та зовнішніх передумов виживання підприємства. Оцінка потенціалу виживання підприємства потребує проведення наступних досліджень.

1. Оцінка ресурсних передумов виживання підприємства. Оцінка ресурсних передумов виживання підприємства - це сукупність ресурсів якими володіє підприємство та які можуть забезпечити виведення підприємства зі стану кризи.

Оцінка наявності ресурсних передумов виживання передбачає: - проведення детального аналізу усієї сукупності ресурсів підприємства, діючої організації їх формування та використання; - оцінку їх адекватності сучасним вимогам, визначення кількісних та якісних параметрів ресурсів, що забезпечують перемогу в конкурентній боротьбі за певних умов на певному сегменті ринку.

2. Оцінка можливостей розвитку підприємства та підвищення його конкурентного статусу. Метою цієї роботи є оцінка можливостей зростання основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства та утворення позитивних грошових потоків в обсягах, достатніх для самофінансування розвитку підприємства та виконання зовнішніх зобов'язань. Об'єктом дослідження в перебігу цієї роботи є нереалізовані можливості підприємства, виходячи з обсягу ресурсів, що є або можуть бути залучені, наявних перспектив розвитку окремих видів діяльності.

3. Аналіз стану зовнішнього середовища та його сприятливість для виходу підприємства зі стану кризи. На цьому етапі діагностики банкрутства об'єктом дослідження є стан зовнішнього середовища підприємства. Фактор зовнішнього середовища відіграє важливу роль у виникненні та розвитку кризи в діяльності окремих суб'єктів господарювання, посилює або послаблює перебіг кризи. Якщо в зовнішньому середовищі очікуються позитивні зміни, то є надія на самостійний вихід з кризи. Якщо ж прогнозується погіршення стану зовнішнього середовища, то вірогідне посилення кризи, прискорення та її поглиблення. Це скорочує час для прийняття дієвих рішень по виведенню підприємства з кризи.

5 етап узагальнення результатів кризового розвитку підприємства. Проведення діагностики банкрутства завершується формуванням загального висновку, в якому узагальнюються результати проведеної роботи.

Звіт по результатам діагностики банкрутства містить: характер прояву кризи та вплив на діяльність підприємства; вірогідність виникнення ситуації банкрутства та її очікуваний термін настання; ступінь кризи та її масштаби; причини та фактори, що спричинили кризу та сприятимуть виходу підприємства з неї; прогноз стосовно розвитку зовнішнього середовища та ринкової ситуації, характер їх впливу на проблеми та можливості підприємства; наявність передумов для виживання та подолання кризи, за рахунок мобілізації внутрішніх резервів; можливість негативних наслідків подальшого розвитку кризи для економічних інтересів власників, кредиторів,працівників підприємства.

Отже, така поетапна структуризація процесу діагностики банкрутства підприємства ПП «Ременерго» дає можливість виділити завдання та об'єкти на кожному етапі діагностики, надати користувачам повну та об'єктивну інформацію про поточний та перспективний стан підприємства, для прийняття ефективного управлінського рушення та обґрунтування програми антикризових заходів.

Методи проведення діагностики банкрутства наступні:

1. Система фінансових показників. Система показників-індикаторів була розглянута вище в процесі розгляду експрес- та фундаментальної діагностики банкрутства.

2. Оцінка фінансового стану та загрози банкрутства на основі балансових моделей.

Цей методичний підхід побудований на основі визначення наступних показників:

- Власні обігові кошти (ВОК) підприємства, визначається за наступною формулою:

ВОК=ВК+ДП-ПА або ВОК=380ф1+480ф1-080ф1

ВК - власний капітал; ДП - довгострокові зобов'язання; ПА - позаобігові активи.

Застосування даної формули буде коректним лише за умови, якщо довгострокові кредити використовуються для здійснення виробничого розвитку підприємства.

- Нормальні джерела фінансування запасів (НДФЗ):

НДФЗ = ВОК+БКрОК+ТКрЗ = (380ф1+480ф1-080ф1)+(500ф1+510ф1)+(520ф1+530ф1+540ф1+600ф1)

ВОК - власні обігові кошти; БКрОК - банківські кредити для формування обігових коштів; ТКрЗ - кредиторська заборгованість товарного характеру.

Банківські кредити для формування обігових коштів та кредиторська заборгованість товарного характеру приймаються в розрахунок тільки в обсягах заборгованості, строк погашення якої минув.

- Запаси та витрати (ЗВ):

ЗВ=З+ВМП або ЗВ=? 100ф1-140ф1 + 270ф1

З - запаси; ВМП - витрати майбутніх періодів.

В залежності від співвідношення розрахованих показників, визначають наступні типи фінансової стійкості:

Абсолютна фінансова стійкість: за умови, що ЗВ<ВОК.

Підприємство є абсолютно незалежним від зовнішніх кредиторів, оскільки всі необхідні оборотні активи формуються за рахунок власних джерел фінансування.

Така ситуація на підприємстві трапляється дуже рідко, і її неможна вважати ідеальною, оскільки використання позик, для формування оборотних активів є розповсюдженою політикою фінансування. За настання абсолютної фінансової стійкості, підприємство не використовує переваг, які має зовнішнє фінансування, при цьому обмежуючи зростання обсягів своєї діяльності.

Нормальна фінансова стійкість: за умови, що ВОК<ЗВ<НДФЗ.

На підприємстві застосовується ефективна політика залучення та використання позикових коштів, виробничі потреби підприємства в повному обсязі забезпечуються різноманітними джерелами фінансування (ВОК, короткострокові банківські кредити та позики, для покриття оборотних активів, розрахунки з кредиторами за товари, роботи,послуги), строк сплати яких не настав.

Критична фінансова стійкість: за умови, що ЗВ< НДФЗ.

На підприємстві виникли певні проблеми з джерелами фінансування запасів та витрат. Для формування певної частини оборотних активів, використовуються джерела фінансування, які не можна вважати нормальними (позикові кошти, що отримані для інших цілей, кредиторська заборгованість не товарного характеру, кошти фондів спеціального призначення).

Катастрофічна фінансова стійкість: за умови, що ЗВ< НДФЗ, та підприємство має непогашені у встановлений термін кредити та позики.

Підприємство не може розрахуватися вчасно по всім кредитам.

Досягнення критичної та катастрофічної фінансової стійкості є наслідком неефективних рішень щодо формування та використання товарно-матеріальних запасів та здійснення авансованих витрат, неможливості реалізації накопичених товарних запасів, відповідно до термінів повернення позик та погашення зобов'язань за ними. Виявлення такого становища вимагає розробки плану організаційно-економічних заходів щодо нормалізації розміру товарно-матеріальних запасів або збільшення періоду кредитування.

3. Визначення загрози банкрутства на основі матриць фінансової рівноваги. Даний метод ґрунтується на дослідженні результатів діяльності підприємства протягом певного періоду часу. Застосування цього методу базується на використання наступних узагальнюючих показників: результат господарської діяльності; результат фінансової діяльності; результат господарсько-фінансової діяльності.

Результат господарської діяльності - сума грошових коштів підприємства, яка залишається в розпорядженні підприємства після фінансування його виробничого розвитку:

РГД=НРЕІ-ФЕП-ВІ+РМ

НРЕІ - нетто-результат експлуатації інвестицій - це прибуток підприємства, збільшений на вартість позикових ресурсів, які були залучені для виробничих потреб підприємства.

ФЕП - зміна фінансово-експлуатаційних потреб підприємства в плановому періоді - це обсяг грошових коштів, які мають авансуватися в формування обігових коштів підприємства, для обслуговування його господарського обороту.

ВІ - виробничі інвестиції - це сума грошових коштів, які необхідні для реалізації прийнятих програм реальних інвестицій...