Елементи фінансового забезпечення військової частини та їх характеристика

На якість аудиту в Збройних Силах України впливають такі фактори:

По-перше, це організація керівництва внутрішнім аудитом. Керівництво внутрішнім аудитом і відповідальність за його стан покладається на Міністра оборони України, директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю в Міністерстві оборони України і начальників Територіальних управлінь внутрішнього аудиту. Вони зобов'язані контролювати виконання піврічних планів діяльності внутрішнього аудиту, розглядати матеріали перевірок і вживати заходів до своєчасного усунення виявлених порушень, зміцнення фінансової дисципліни та припинення марнотратства і зловживань під час витрачання коштів.

По-друге, це кваліфікація кадрів аудиторів, яка включає рівень спеціальних і військових знань, компетентність, моральний та ідейний рівень.

По-третє, матеріально-технічне забезпечення проведення аудиторських перевірок, яке включає: наявність відповідних програм перевірки для ЕОМ, технічні засоби для виконання обчислювальних робіт, збору та обробки інформації, місце для збереження необхідної документації та відповідні умови роботи і відпочинку.

По-четверте, ступінь вирішення правових питань, від яких залежить дієвість внутрішнього аудиту. Правова база внутрішнього аудиту включає розробленість питань щодо організації аудиту, визначення форм і методів контролю, прав та обов'язків аудиторів, норм матеріальної відповідальності, правову базу кваліфікації фінансових порушень.

Шляхи поліпшення фінансового контролю в Збройних Силах України:

1. Територіальним управлінням внутрішнього аудиту забезпечити якісне проведення перевірок аудиту ефективності, фінансового аудиту та аудиту відповідності військових частин, підприємств, установ і організацій щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів.

2. Підвищити відповідальність керівників і працівників фінансових органів та інших служб, підприємств, установ і організацій за здійснення ними попереднього і поточного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів і матеріальних цінностей.

3. Поліпшити роботу щодо підбору і підготовки кадрів для проведення внутрішнього аудиту, забезпечити систематичне підвищення їх кваліфікації.

4. Удосконалювати взаємодію Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, прокуратур та органів Держфіінспекції. Вище викладене підтверджує те, що контролююча і розподільча функції нерозривно пов'язані між собою, оскільки серед розподільчих грошових відносин немає таких, які не були б пов'язані з контролем за формуванням і використанням грошових фондів. Крім того, проявлення контролюючої функції знаходиться в залежності від розподільчої функції, тому що не може бути контролю без утворення і витрат грошових фондів.

Крім розглянутих нами традиційних функцій фінансів (розподільча та контролююча), існують ще нові функції фінансів: регулююча і стимулююча. Їх поява обумовлена розвитком економічних методів управління економікою, які є способом впливу на учасників ринку на основі економічних важелів та інструментів з урахування економічних інтересів і використанням економічних законів ринкової економіки.

Коли ми говоримо про становлення нових функцій, то маємо на увазі, що їх розвиток відбувається разом з переходом країни до ринкової економіки, виникненням для цього відповідних економічних умов, створенням необхідної інфраструктури.

Становлення нових функцій фінансів вимагає з боку військових фінансистів пізнання економічних законів ринкової економіки, оволодіння механізмом використання економічних важелів та інструментів з метою підвищення ефективності економіки.

3.2 Проблеми і напрями вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю

Для впорядкування бюджетного процесу особливо в частині планування та виконання видаткової частини бюджетів усіх рівнів, передусім необхідно удосконалити державний фінансовий контроль, що здійснюється як на рівні держави, так і на рівні відповідних регіонів. Однак чинний нині інститут фінансового контролю не може повною мірою запобігти розбазарюванню бюджетних коштів, зловживанням та маніпуляціям із фінансовими і матеріальними ресурсами держави та окремих регіонів, а, отже, сприяти оптимізації бюджетного процесу та поступальному розвитку соціально-економічних відносин Незважаючи на посилення окремих етапів фінансового контролю, слід констатувати, що кількість фінансових порушень з року в рік не зменшується. Результати діяльності Державної фінінспекції свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому. Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на Державну фінінспекцію. Однак, у своїй діяльності органи Державної фінінспекції стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Так, однією із важливих проблем можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій. До цих органів належать: Державна фінінспекція, Рахункова палата, органи державної податкової служби, Державної казначейської служби України, фінансові управління при Державних адміністраціях, контролюючі підрозділи Пенсійного фонду тощо. Для вирішення цієї групи проблем доцільно провести низку заходів, серед яких: по-перше, чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них; по-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей; по-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи Державної казначейської служби України, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій. Існує також проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю. Нині фінансовий контроль з боку органів державної контрольно-ревізійної служби носить каральний і виховний характер, але не має превентивного характеру щодо попередження порушень бюджетної дисципліни та запобігання зловживань у фінансово-бюджетній сфері. З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації. Ефективність превентивних, а не подальших заходів важко переоцінити. Доцільно було б залучати органи ДКСУ до здійснення попереднього контролю на стадії формування кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, або уповноважити фінансові органи та органи ДКСУ здійснювати крім поточного ще й попередній контроль за формуванням фінансових ресурсів бюджетних установ та організацій. У здійсненні своїх контрольних функцій перед органами ДКСУ постає проблема відсутності єдиної інформаційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціальне важливі цілі вкрай необхідним є встановлення систематичного обміну інформацією між усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету. Тобто необхідна єдина інформаційна база. Щоб вирішити цю проблему доцільно комп'ютеризувати систему фінансового контролю в Україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не турбувати зазначені органи постійними письмовими запитами. Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках Державної казначейської служби України, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу працівникам ДКСУ проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні 2-3 роки. Це дозволило б визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому. В подальшому дані аналізу нижчестоящих ланок Державної казначейської служби України, доцільно використовувати вищестоящим та групувати й узагальнювати їх на рівні Державної фінінспекції. Важливим напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної роботи є запровадження автоматизації проведення ревізій та перевірок за допомогою персональних ЕОМ. Для цього потрібно: по-перше, залучити до роботи над програмним забезпеченням контрольно-ревізійного процесу фахівців-програмістів зі знаннями дисципліни ревізії, контролю й обліку; по-друге, на економічних навчаннях в контрольно-ревізійних відділах набиратись практичних навиків роботи з персональними електронно-обчислювальними машинами. Важливими є також кадрові питання органів ДКСУ, де у зв'язку з економією бюджетних коштів спостерігається неукомплектованість ревізійного апарату, неналежне матеріальне стимулювання працівників ДКСУ, що призводить до надмірного перевантаження контролерів-ревізорів, підвищення плинності кадрів. Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом ужиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес. Також не рідко постає проблема щодо неналежного забезпечення схоронності коштів в касі в/ч, через застарілі засоби захисту які не важко обминути. Ми вважаємо що є доцільним та необхідним вдосконалити систему захисту коштів що зберігаються в касі в/ч з залученням сучасних систем захисту та іноземного досвіду.

При реформуванні фінансової служби ЗСУ хочу звернути увагу на негативний досвід проведення такої реформи в Міністерстві Оборони Російської Федерації та звернути увагу на основні проблемні питання які виникли в них при проведенні та впровадженні цієї реформи задля попередження їх повторення в нашій державі.

У Міністерстві оборони Російської Федерації ліквідована Фінансова інспекція, яка була центральним органом військового управління Збройних Сил РФ, займала центральне місце у внутрішньовідомчому фінансовому контролі і призначалася для реалізації функцій Міністра оборони з організації контролю за фінансовою та господарською діяльністю в Міністерстві оборони РФ. Функції з контролю покладені на Міністра оборони Бюджетним кодексом РФ як на головного розпорядника коштів федерального бюджету, що виділяються Міністерству оборони. Законність і дисципліна у використанні коштів федерального бюджету, виділених на оборонні потреби, є істотним чинником, що впливає на боєздатність Збройних Сил РФ. Відомчий контроль формувався в Міністерстві оборони десятиліттями, вибудовувалася організаційно-штатна структура, підбирався найбільш відповідальна та сумлінна інспекторський склад, удосконалювалася контрольно-ревізійна робота. Контроль Фінансової інспекції Міністерства оборони РФ безпосередньо пов'язаний з процесом управління, здійснюваним центральним апаратом Міністерства оборони РФ. Фінансова інспекція Міністерства оборони була наділена повноваженнями, необхідними для здійснення контрольної функції у Збройних Силах РФ. Ліквідацією Фінансової інспекції знищений контроль в Міністерстві оборони Російської Федерації. У сформованій системі в Міністерстві оборони потрібно, принаймні, не послаблення контрольних функцій, не кажучи вже про ліквідацію контрольного органу та звільнення досвідчених фахівців, а посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів, що виділяються Міністерству оборони. Заступник Генерального прокурора Російської Федерації - Головний військовий прокурор С.Н. Фрідінскій на спільному засіданні колегій Міністерства оборони РФ і Головної військової прокуратури у своєму виступі вказував про необхідність серйозного коригування діяльності відомчого контрольно-ревізійного апарату із застосуванням стимулювання ревізорів залежно від результатів перевірок, що вплинуло б надалі на принципи роботи всієї системи державного контролю.

Висновок

Дослідження функцій військових фінансів дають підстави зробити висновок, що кінцевою метою військових фінансів - як системи економічних відносин з приводу формування, розподілу і використання грошових коштів є забезпечення оборони країни, специфічного доленосного суспільного блага. Військові фінанси є дієвим структуроутворюючим елементом економіки збройних Сил, що формуються та функціонують на основі бюджетних коштів. Існує досить розгалужена система економічних зв'язків з приводу їх використання. Для розв'язання проблем формування та використання бюджетних фінансів слід посилити фінансовий контроль; надати права командирам військових частин самостійно приймати рішення щодо виплати грошового забезпечення офіцерському складу; припинити видачу премій у військових частинах та військових навчальних закладах, які за результатами перевірок отримали незадовільні оцінки; покращити стан економічної роботи у військах; здійснювати режим економії; звернути увагу на перегляд штатів і штатних розписів; скоротити посади, без яких можна обійтися. Для розв'язання проблем формування та використання позабюджетних фінансів слід внести зміни до порядку визначення позабюджетних коштів цільового призначення Міністерства оборони України; посилити стимулювання особистого складу військових частин щодо активізації господарської діяльності у Збройних Силах України. Для розв'язання проблем формування та використання фінансів виробничого сектору Міністерства оборони України створити умови для більшої господарської самостійності військових підприємств в одержанні коштів; підвищувати контроль за стимулюванням праці. Зроблені висновки свідчать про те, що результати дослідження мають теоретичне і практичне значення і будуть сприяти раціональному та ефективному використанню коштів, що функціонують у Збройних Силах України.

Список використаної літератури

1. Конституція України. - К., 1997. - С. 7.

2. Бюджетний Кодекс України. - К., 2002. - С.415.

3. ЗУ "Про державний бюджет України на 2013 рік"

4. Закон України "Про оборону України " // Голос України. - 1991. - 21 грудня.

5. ЗУ "Про Збройні Сили України Верховна Рада України;" від 06.12.1991 № 1934-XII Редакція від 13.10.2012, підстава 5286-17

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 р. № 1001. Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

7. Указ Президента України від 19 квітня 1997 року №353/97 "Про Концепцію економічної та господарської діяльності Збройних Сил України в сучасних умовах".

8. Указ Президента України № 390/2012 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року "Про нову редакцію Воєнної доктрини України"

9. Наказ Міністерства фінансів України 24.12.2012 № 1407 Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами

10. Наказ Міністра фінансів України від 4.10.2011 р. № 1247 Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту.

11. Наказ Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11 Про бюджетну класифікацію

12. Наказ Міністерства фінансів України №754 Про внесення змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету від 21.06.2011

13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від "29" "грудня" 2012 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"

14. Наказ Міністра оборони України № 356 від 16.06.2006 року "Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України"

15. Наказ МОУ від 31.03.2010р. №173 "Про затвердження введення в дію видатків за кошторисом МОУ"

16. Наказ МО від 13.03.12 №140 "Про розподіл бюджетних програм"

17. Військові Статути Збройних Сил України (Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України). - К. : Воєнне видавництво України "Варта". - 1999.

18. Шпильовий С.Є. "Шляхи вдосконалення функцій військових фінансів."2012рік.

19. Фінанси - Юрій С.І., Федосов В.М. 6.5. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація. 2011

Размещено на Allbest.ru