Розробка політики фінансування за умов нарощування економічного потенціалу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПІВ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

2 ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТРЕБ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ НАРОЩУВАННІ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

3. АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ І РИЗИКУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Визначення критичного обсягу продажу

3.2 Оцінка запасу фінансової міцності

3.3 Оцінка ризику та доцільності зміни структури капіталу

3.4 Розрахунок операційного і фінансового циклу

4 ВИЗНАЧЕННЯТА ОБГРУНТУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ РОЗШИРЕНН ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

5 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЛІТИКИ ФІНАНСУВАННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

беззбитковість фінансування ризик

Фінансовий менеджмент являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, зв'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства й організацією обороту його коштів.

Ефективний фінансовий менеджмент, організований з урахуванням викладених принципів, дозволяє формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства, забезпечувати постійний ріст власного капіталу, істотно підвищувати його конкурентну позицію на товарному і фінансовому ринках, забезпечувати стабільний економічний розвиток у стратегічній перспективі. З урахуванням змісту і принципів фінансового менеджменту формуються його мета і задачі. Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді. Ця мета одержує конкретне вираження в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників. У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення його основних задач Основні задачі фінансового менеджменту спрямовані на реалізацію його головної мети - забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періодах, а саме:

1. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді.

2. Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства.

3. Оптимізація грошового обігу.

4. Забезпечення максимізації прибутку підприємства при рівні фінансового ризику, що передбачається.

5. Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при рівні прибутку, що передбачається.

6. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

Усі розглянуті задачі фінансового менеджменту взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку і т.п.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі задачі повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.

Об'єктом даної дослідницької роботи є ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика», яка функціонує протягом багатьох років у м. Чернігів.

1 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПІВ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ПДПРИЄМСТВА

Відкрите акціонерне товариство "Чернігівська макаронна фабрика" засноване в процесі приватизації згідно з наказом регіонального відділення Фонду Державного майна по Чернігівській області від 08 травня 1996 року № 532 шляхом перетворення державного підприємства "Чернігівська макаронна фабрика" у відкрите акціонерне товариство згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 51-93 від 17.05.93 “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, раніше перереєстрованого виконавчим комітетом Чернігівської міської Ради народних депутатів, розпорядження №179-р від 22 травня 1996 року.

ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика” працює на ринку макаронного виробництва майже 50 років.

11 листопада 1956 р. на базі артілі ім. Сталіна була створена макаронна фабрика потужністю 3 тис. тон макаронних виробів на рік. На протязі наступних 20 років поступово проводилась заміна всього технологічного обладнання, що дало можливість виробляти 7 тис. тон виробів на рік.

В 1983 - 1986 рр. проведена повна реконструкція підприємства, виробництво перенесено в новий корпус, замінено все обладнання, удосконалено технологічний процес. А в 1990 р. на фабриці встановлено лінію Швейцарської фірми “Бюлер” по виробництву довгих макаронних виробів “екстра”. Планова потужність підприємства на той час становила 23,2 тис. тон продукції на рік.

В 1996 р. на базі державного підприємства Чернігівська макаронна фабрика створено відкрите акціонерне товариство (наказ Держмайна України № 532 ), форма власності - колективна.

Через відомі економічні обставини фабрика разом з іншими підприємствами галузі в 90-х роках пережила спад виробництва до 7,9 тис. тон виробів на рік і поступовий його підйом до рівня 10 - 15 тис. тон в 1999 - 2001 рр.

На сьогоднішній день на фабриці працює 180 чол. Вони пропонуємо вісім найменувань довгих макаронних виробів “екстра” в різноманітній розфасовці, десять видів короткорізаних макаронних виробів ,що реалізуються в усіх регіонах України та країнах ближнього зарубіжжя (Прибалтика, Білорусь, Молдова) та дев'ять найменувань хлібобулочних виробів, які реалізуються фірмовою та міською торгівлею. Ведеться підготовка до технічного переоснащення процесу виробництва короткорізу.

З 2000 року ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика” працює з головним дистриб'ютором - ТОВ “Українські макарони”. Спільними зусиллями впроваджена торгова марка “Тая”.

Поштова адреса підприємства :14017, м. Чернігів, вул. Комінтерна, 23.

Стратегія фінансової політики підприємства є ключовим моментом в оцінці припустимих, бажаних чи прогнозованих темпів нарощування його економічного потенціалу.

Будь-яке підприємство, що стійко функціонує протягом визначеного періоду, має цілком сформовані значення фінансово-економічних показників, а також тенденції їхньої зміни. Якщо орієнтуватися на їх поточні значення, тобто не змінювати сформовану структуру активів, джерел засобів, використання прибутку, тоді темп приросту обсягів виробництва є визначеним (з певним ступенем точності) і може бути розрахований за формулою (1.1):

, (1.1)

де q -- темп приросту економічного потенціалу (бажаний чи прогнозований);

r -- коефіцієнт реінвестування прибутку: ;

РR - прибуток, що реінвестований в звітному періоді;

РN - чистий прибуток звітного періоду;

р -- коефіцієнт рентабельності продукції: ;

S - обсяг реалізованої продукції;

RО -- ресурсовіддача: ;

А - майно підприємства (актив балансу);

FD -- коефіцієнт фінансової залежності: ;

Е - власний капітал підприємства;

L - залучений капітал підприємства.

Дані, які використовуватимуться при розрахунках є форма№1 - «Баланс» та форма№2 - «Звіт про фінансові результати» ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика», що представлені відповідно у додатках А, Б.

Згідно форми №2 чистий збиток становить -439 тис. грн. у звітному році, а згідно форми №1 реінвестований прибуток складає -439 ((П350+П340)кр. - (П350+П340)пр.) і в даному випадку коефіцієнт реінвестування прибутку (r) дорівнює 1.

Коефіцієнт рентабельності продукції становить :

р= (-3%)

Рентабельність продукції складає лише -3%, що є досить низьким показником, а основна причина такого результату - це високі витрати підприємства на виробництво продукції.

Ресурсовіддача :

RО=(грн/грн)

На 1 грн. вкладених ресурсів підприємство отримує 1,61грн. доходу. Дане значення ресурсовіддачі є позитивним, адже підприємство раціонально використовує свої активи.

Коефіцієнт фінансової залежності :

FD=

Структура балансу свідчить, що дане підприємство є самостійним. Майже всі активи фінансуються за рахунок власних коштів.

Таким чином темп приросту економічного потенціалу становить:

( -9%)

Виходячи з отриманого результату темп приросту економічного потенціалу ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика» складає -9%, тобто підприємство, на даний момент, немає економічного потенціалу, через наявність збитків в розмірі 439 тис. грн.

Модель (1) є жорстко детермінованою факторною моделлю, що встановлює залежність між темпом приросту економічного потенціалу підприємства, що виражається в нарощуванні обсягів виробництва та основними факторами, що його визначають. Ці фактори дають узагальнену і комплексну характеристику різних сторін фінансово-господарської діяльності підприємства:

- виробничої (ресурсовіддача);

- фінансової (структура джерел засобів);

- взаємин власників і управлінського персоналу (дивідендна політика);

- положення підприємства на ринку (рентабельність продукції).

Якщо ж власники і керівництво підприємства мають намір нарощувати економічний потенціал більш високими темпами, вони можуть зробити це в даному випадку за рахунок одного чи декількох факторів:

- підвищення оборотності активів підприємства (зростання ресурсовіддачі, зокрема, за рахунок інтенсифікації виробничої діяльності);

- збільшення рентабельності продукції за рахунок відносного скорочення витрат виробництва та обігу.

Якщо підприємство зростає тільки за рахунок внутрішніх джерел, тобто за рахунок реінвестованого прибутку, то коефіцієнт внутрішнього зростання можна записати наступним чином:

(1.2)

де - реінвестований прибуток в прогнозному періоді;

- сума загальних активів в звітному періоді.

Для нашого підприємства:

.

Якщо у підприємства оптимальна структура капіталу, то слід додержуватися незмінної структури капіталу при якій при цьому коефіцієнт стійкого зростання розраховуватимуть так:

(1.3)

де - сума власного капіталу у звітному періоді.

.

Щоб оцінити поточний темп зростання підприємства, розрахуємо фактичний коефіцієнт зростання:

(1.4)

де - значення чистої виручки в прогнозному та звітному періоді відповідно.

.

Фактичний коефіцієнт зростання становить 0,5, при цьому зростання власного капіталу становить 0,066, отже зростання в основному відбулося за рахунок зміни довгострокових зобов'язань підприємства - 0,434.

Коефіцієнт стійкого зростання становить 0,14, а фактичного - 0,5, то це означає, що підприємство не має оптимальної структури капіталу. Так як <, то це свідчить про те, що підприємство не використовує повністю всі свої можливості.

Для аналізу зміни показників, що вплинули на зміну темпу стійкого зростання використаємо факторну модель:

(1.5)

де - чистий прибуток в прогнозному періоді;

S - чиста виручка від реалізації.

Проведемо факторний аналіз даних показників. Перший показник є коефіцієнтом реінвестування прибутку і відображає дивідендну політику підприємства. Зміна цього показника на прогнозний не змінить значення коефіцієнта стійкого зростання.

Наступний показник є коефіцієнтом рентабельності продукції, який характеризує положення підприємства на ринку. Зміна цього показника на прогнозний збільшить значення коефіцієнта стійкого зростання до 8,65%.

Третій показник - ресурсовіддача, який характеризує ефективне використання ресурсів. Зміна цього показника на прогнозний збільшить значення коефіцієнта стійкого зростання на 0,34%.

Останній показник - коефіцієнт фінансової залежності, який характеризує фінансову діяльність підприємства, змінився на прогнозний і призвів до зростання коефіцієнта стійкого зростання на 5,21%.

Найбільше вплинули на значення показника стійкого зростання зміна коефіцієнта реінвестування прибутку та коефіцієнт фінансової залежності.

Бажану стійкість економічного зростання можна досягти лише при забезпеченні приросту джерел фінансування для реалізації програм нарощування економічної ваги суб'єкта господарювання. Основними показниками стійкого економічного зростання є:

1) стабільні або зростаючі темпи приросту вартості підприємства. Важливо виділити вплив інфляції на зміну ціни капіталу підприємств;

2) приріст обсягу довготермінового фінансування (довготермінові інвестиції та довготермінове залучення капіталу) за параметром реальної прибутковості й оптимістичного ризику;

3) збільшення обсягу власного капіталу (абсолютний приріст і стійкі темпи зростання) насамперед за рахунок акціонерної діяльності та фінансових результатів діяльності;

4) приріст оборотності активів і капіталу, що зумовлює їх вивільнення для розширення підприємницької діяльності;

5) збільшення рентабельності продукції за рахунок відносного скорочення витрат виробництва та обігу.

2 ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТРЕБ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ НАРОЩУВАННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Важливим моментом в управління фінансами підприємства є побудова прогнозної фінансової звітності.

Найбільш загальним показником розміру підприємства є обсяг реалізованої продукції (S). Збільшення обсягів реалізації може свідчити про нарощення виробничої діяльності підприємства. За умов ефективного використання активів і пасивів підприємства, що відповідає оптимальному їх розміру і структурі, для розширення обсягів виробництва і реалізації продукції необхідно збільшувати активи підприємства.

Якщо активи оптимальні, то можна припустити, що всі вони будуть змінюватися пропорційно зміні S. Якщо пасиви оптимальні, то пропорційно зміні S будуть змінюватися поточні пасиви підприємства.

Наскільки ефективна операційна, інвестиційна і фінансова діяльність можна оцінити на основі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства і його фінансової звітності.

Результати аналізу є основою для прогнозування фінансової звітності.

Прогнозування починається з форми №2. Необхідно визначити чистий прибуток (збиток) з урахуванням:

1) заходів щодо зниження собівартості продукції (закупка більш дешевої сировини, удосконалення технології, зменшення простоїв, підвищення продуктивності праці та ін. (стр.040 форми №2);

2) динаміки змінних і постійних витрат - постійні, умовно-постійні витрати змінюються непропорційно темпам зростання виручки від реалізації (стр. 040, 070, 090 форми №2);

3) маркетингових заходів - витрати на рекламу, збут тощо (стр. 080 форми №2);

4) змін в системі оподаткування (стр. 180 форми №2);

5) заходів щодо зниження інших операційних та фінансових витрат;

6) заходів щодо збільшення доходів від інвестиційної, фінансової діяльності та ін.

Далі визначається прибуток, що реінвестується у виробництво - RN (з урахуванням змін в дивідендній політиці).

Прогнозування балансу починається з прогнозу активів. Як наводилося вище, пропорційно зміні S = qпр будуть змінюватися ті активи, які оптимальні (ефективно використовуються). Активи, яких більше, чи менше в балансі за оптимальне значення слід змінювати таким чином, щоб досягти їх більш ефективного використання, тобто покращити фінансовий стан підприємства. Для цього слід враховувати:

1) рівень завантаження основних засобів (порівняти фактичну і потенційну потужність підприємства);

2) оптимальний рівень запасів (порівняти фактичний і нормативний обсяг виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, готової продукції);

3) заходи щодо підвищення оборотності виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів;

4) заходи щодо прискорення розрахунків з дебіторами;

5) заходи щодо управління грошовими коштами підприємства (досягнення оптимального обсягу грошових коштів);

6) заходи щодо підвищення оборотності активів;

7) заходи щодо покрашення структури активів та ін.

Після цього визначається сума всіх активів.

Потім прогнозується пасив балансу. Пропорційно зміні S змінюється поточна заборгованість, якщо структура пасиву оптимальна і розрахунки з кредиторами проводяться в зазначений термін. В іншому випадку поточну заборгованість прогнозують з урахуванням:

1) змін у фінансовій політиці підприємства;

2) заходів щодо підвищення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

3) заходів щодо прискорення розрахунків з кредиторами;

4) заходів щодо зменшення фінансового циклу підприємства;

5) покрашення структури пасиву балансу та ін.

Після цього розраховується сума пасивів і порівнюється з сумою прогнозних активів.

Якщо сума прогнозного активу більше за суму прогнозного пасиву ( Апр - Ппр = EFN), то підприємству для нарощування економічного потенціалу необхідно залучити додаткові джерела фінансування.

У 2011 році підприємство планує збільшувати обсяги виробництва. Прогнозуємо, що збільшення обсягів реалізації продукції, виходячи із ситуації, яка склалася на підприємстві, відбудеться на 50%.

Спрогнозуємо "Звіт про фінансові результати", результати якого зведемо в таблицю 2.1

Врахувавши заходи щодо зниження собівартості продукції (закупка більш дешевої сировини, удосконалення технології, зменшення простоїв, підвищення продуктивності праці), адміністративних витрат та витрат на збут, провівши маркетингові заходи, заходи по підвищенню доходів від інвестиційної та фінансової діяльності, визначимо чистий прибуток, який матиме підприємство у 2011 - прогнозованому році. Змінні та постійні витрати змінюються непропорційно випуску продукції, тому з врахуванням цих та інших особливостей відобразимо прогнозовані показники у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Прогнозний звіт про фінансові результати, тис.грн.

Стаття	Код рядка	Звітний період	Прогнозний період	Темп зростання , %
1	2	3	4	5
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	14872	22308	150,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	11685	17177,2	147,00
Валовий:
прибуток	050	3187	5130,8	161,00
збиток	055	-	-	-
Інші операційні доходи	060	745	1192	160,00
Продовження таблиці 2.1
Адміністративні витрати	070	1658	1906,7	115,00
Витрати на збут	080	1081	1513,4	140,00
Інші операційні витрати	090	1523	2132,2	140,00
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	330	770,5	233,50
збиток	105	-	-	-
Доход від участі в капіталі	110	-	-	-
Інші фінансові доходи	120	0	-	-
Інші доходи	130	-	-	-
Фінансові витрати	140	-	-	-
Втрати від участі в капіталі	150	-	-	-
Інші витрати	160	4	2	50,00
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	-	768,5	100,00
збиток	175	334	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	105	161,5	153,71
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	-	607	100,00
збиток	195	439	-	-
Надзвичайні:
доходи	200	-	-	-
витрати	205	-	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-	-
Чистий:
прибуток	220	-	607	100,00
збиток	225	439	-	-

Отже, в результаті прогнозу з урахуванням всіх факторів чистий прибуток складає 607 тис.грн., що більше ніж попереній результат на1046 тис. грн. Весь прибуток реінвестуватиметься у виробництво, тобто власний капітал підприємства у прогнозному році зросте саме на суму чистого прибутку. Головним напрямком прогнозування фінансових результатів для даного підприємства було обрано максимізацію доходів та мінімізацію витрат.

Після розрахунку «Звіту про фінансові результати» можна спрогнозувати баланс. Пропорційно зміні виручки будуть змінюватися лише запаси та грошові кошти підприємства оскільки інші статті, зокрема дебіторська заборгованість, використовуються неефективно, тобто є неоптимальними. При прогнозуванні пасиву балансу зміни відбудуться лише у власному капіталі та ІV розділі, крім короткострокових кредитів.

Результати прогнозу занесемо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Прогнозний баланс, тис.грн.

Актив	Код рядка	На кінець звітного періоду	Прогнозний період	Темп зростання, %
1	2	3	4	5
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	24	36	150,00
первісна вартість	011	68	102	150,00
Незавершене будівництво	020	1171	1756,5	150,00
Основні засоби:
залишкова вартість	030	3949	5923,5	150,00
первісна вартість	031	14536	21804	150,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
інші фінансові інвестиції	045	90	135	150,00
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	-	-	-
Відстрочені податкові активи	060	90	135	150,00
Інші необоротні активи	070	-	-	-
Усього за розділом I	080	5264	7986	150,00
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	867	1300,5	150,00
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-	-
незавершене виробництво	120	-	-	-
готова продукція	130	69	103,5	150,00
товари	140	59	88,8	150,00
Векселі одержані	150	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	2787	3483,8	125,00
первісна вартість	161	2793	4189,5	150,00
резерв сумнівних боргів	162	-	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	-	-	-
Продовження таблиці 2.2
за виданими авансами	180	111	155,4	140,00
з нарахованих доходів	190	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	39	58,5	150,00
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	6	9,6	160,00
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	2	3	150,00
Усього за розділом II	260	3940	5203	150,00
III. Витрати майбутніх періодів	270	8	9	110,00
Баланс	280	9212	13198	143,00
Пасив	Код рядка	На кінець звітного періоду	Прогнозний період	Темп зростання , %
1	2	3	4	5
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	1395	1395	100,00
Пайовий капітал	310	-	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	-	-	-
Інший додатковий капітал	330	4770	4770	100,00
Резервний капітал	340	87	87	100,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	(2015)	(1408)	199,00
Неоплачений капітал	360	-	-	-
Вилучений капітал	370	-	-	-
Усього за розділом I	380	4237	4844	154,00
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	1	-	-
Інші забезпечення	410	-	-	-
Цільове фінансування	420	-	-	-
Усього за розділом II	430	1	-	-
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	-	-
Усього за розділом III	480	-	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-	-
Векселі видані	520	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	4506	5857,8	130,00
Продовження таблиці 2.2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-	-
з бюджетом	550	185	222	120,00
з позабюджетних платежів	560	-	-	-
зі страхування	570	87	121,8	140,00
з оплати праці	580	169	211,3	125,00
з учасниками	590	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	27	37,8	140,00
Усього за розділом IV	620	4974	6450,7	130,00
EFN	630	-	1903	-
Баланс	640	9212	11295	127,00

В результаті складання прогнозного балансу активи підприємства перевищують пасиви: А = 13198 тис.грн., а П = 11295 тис.грн., а це означає, що у 2011 році дане підприємство потребує додаткових джерел фінансування на суму 1903 тис.грн.

3 АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ І РИЗИКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Визначення критичного обсягу продажу

Точка беззбитковості розраховується за формулами (3.1, 3.2):

BEP = FC / (P-AVC), (3.1)

де BEP -точка беззбитковості (одиниць продукції),

FC - постійні витрати підприємства,

P - ціна одиниці продукції,

AVC - змінні витрати на одиницю продукції,

P-AVC = СМ - вкладений дохід.

BEP = FC / ПВсм, (3.2)

де BEP - точка беззбитковості (тис. грн.),

ПВсм - питома вага вкладеного доходу (ПВсм =СМ / P).

Для визначення критичного обсягу продажу необхідно оцінити змінні і постійні витрати підприємства. Постійні витрати - це витрати, які безпосередньо не залежать від обсягів виробництва, змінні - навпаки, напряму залежать від масштабів виробництва. В результаті оцінки наявної інформації постійні і змінні витрати можна розподілити таблиця 3.1.

Отже, сума умовно-постійних витрат становить 4262 тис.грн., змінних - 11685 тис. грн. Критичний обсяг продажу, при якому підприємство працюватиме без прибутків, але і не отримуватиме збитків визначимо за допомогою точки беззбитковості, яка розраховується за формулами (3.1, 3.2).

Таблиця 3.1 - Змінні і постійні витрати ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика”

Постійні витрати	Змінні витрати
Адміністративні витрати	1658	Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг)	11685
Витрати на збут	1081
Інші операційні витрати	1523
Всього	4262	Всього	11685

Відомо, що обсяг випуску продукції становить 10 тис.кг, а виручка, яку отримує підприємство від реалізації даної продукції за звітом про фінансові результати становить у звітному періоді 17716 тис.грн. Таким чином, ціна за одиницю продукції, становить 17716/10 = 1771,6 (грн./шт.).

Змінні витрати на одиницю продукції розраховуємо наступним чином :

Отже, для того, щоб підприємство працювало беззбитково, йому необхідно виробляти принаймні 7,1 тис. штук одягу. У вартісному виразі це становить

При такій виручці підприємство отримає дохід, що покриє витрати на виробництво та реалізацію продукції, але така виручка не забезпечить підприємству додаткового доходу.

ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика” необхідно виробляти продукції на 12535,3 тис.грн. за даного рівня частки вкладеного доходу, щоб покрити витрати виробництва. Точка беззбитковості відображена на рисунку 3.1.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.1 - Точка беззбитковості ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика

3.2 Оцінка запасу фінансової міцності

Запас фінансової міцності можна визначити за формулами (3.3, 3.4):

Зфм = S - BEP, (3.3)

де Зфм - запас фінансової міцності (тис. грн.)

Зфм = (S - BEP) *100% / S , (3.4)

де Зфм - запас фінансової міцності (%).

Таким чином

або .

Отже, ми бачимо, що дане підприємство знаходиться від точки беззбитковості на відстані 5180,7 тис. грн., або 29,2%, що вказує на збитковість підприємства і високий ризик опинитися там і в майбутньому.

В наступному році керівництво прагне підвищити економічний потенціал, враховуючи ті фактори, які були наведені в розділі 2 до 50%. Враховуючи це, в таблиці 3.2 визначимо, який обсяг випуску продукції дозволить підприємству працювати беззбитково у прогнозному періоді.

Таблиця 3.2 - Визначення критичного обсягу продажу

Показники	Базовий період 2010 рік	Питома вага, %	Прогнозний період 2011 рік	Питома вага, %	Темп зростання, %
1	2	3	4	5	6
Змінні витрати
Змінні витрати продукції	11685	100,00	11685	100,00	100 ,00
Постійні витрати
Адміністративні витрати, тис.грн.	1658	38,90	1906,7	34,34	115,00
Витрати на збут, тис.грн.	1081	25,36	1513,4	27,26	140,00
Інші операційні витрати, тис. грн..	1523	35,74	2132,2	38,40	140,00
Всього , тис.грн.	4262	100,00	5552,3	100,00	130,30
Аналіз беззбитковості
Ціна одиниці продукції, грн.	1771,6	100,00	1771,6	100,00	100,00
Змінні витрати на одиницю продукції , грн.	1168,5	65,96	1168,5	65,96	100,00
Вкладений дохід , грн.	603,1	34,04	603,1	34,04	100,00
Критичний обсяг продажу:
одиниць продукції (тис.шт)	7,1	-	9,2	-	110,00
Тис. грн.	12535,3	-	16330,3	-	110,00
Оцінка прибутку
Обсяг продажу, тис.шт.	10	-	15	-	150,00
Виручка від реалізації, тис.грн.	17716	100 ,00	26574	100,00	150,00
Змінні витрати, тис.грн.	11685	65,96	17177,2	64,64	147,00
Постійні витрати , тис.грн.	4262	24,06	5552,3	20,89	110,00
Прибуток , тис.грн.	1769	9,98	3844,5	14,47	217,33
Запас фінансової міцності:
Тис. грн.	5180,7	-	10243,7	-	197,73
%	29,2	-	38,55	-	132,02

Використовуючи формули 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 маємо такі результати :

точка беззбитковості :

запас фінансової міцності :

Отже, у 2011 році обсяги реалізації у підприємства зростатимуть до 15 тис.кг, тобто на 50% проти 2010р. При цьому ціна реалізації у 2011 році не зміниться, як і вкладений дохід у виробництво. Тоді виручка від реалізації продукції у 2011 році зросте до 26574 тис. грн.

Щодо витрат виробництва, то змінні витрати на підприємстві зростатимуть пропорційно обсягу реалізації і у 2011 році становитимуть 17177,2 тис. грн., тоді як постійні зростуть на 30,3% порівняно з 2010р., тобто до 5552,3 тис. грн. В результаті збільшиться і прибуток даного підприємства до 14,47%.

Беззбитковий обсяг реалізації у 2011 році становитиме 9,2 тис. кг або 16330,3 тис. грн. При цьому запас фінансової міцності зросте до 38,55%, порівняно з показником 2010 року - 29,2%.

3.3 Оцінка ризику та доцільності зміни структури капіталу

Діяльність будь-якого підприємства пов'язана з ризиком, як виробничим, так і фінансовим.

Виробничий ризик залежить від галузевих особливостей бізнесу, тобто відбивається в структурі активів підприємства.

Фінансовий ризик пов'язаний із структурою пасивів підприємства.

Для оцінки ризику визначається рівень левериджу - взаємозв'язок прибутку і вартісної оцінки витрат активів чи пасивів, які було здійснено для отримання цього прибутку.

Рівень фінансового левериджу зростає при збільшенні частки залученого капіталу і при цьому зростає розмах варіації рентабельності власного капіталу. Якщо ефект фінансового левериджу позитивний, то збільшення частки залученого капіталу призводить до збільшення рентабельності власного капіталу.

Структура капіталу впливає на ступінь фінансового ризику, тому керівництво підприємства досліджує доцільність її зміни, визначає і регулює рівень фінансового левериджу, з'ясовує на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні прибутку до сплати відсотків і податків на 1% при різних обсягах залученого капіталу.

Розрахунок фінансового левериджу виконується за формулою 3.5:

FL =EBIT / (EBIT - I), (3.5)

де FL - рівень фінансового лівереджу;

EBIT - прибуток до сплати відсотків та податків;

I - сплачені відсотки.

Прибуток до сплати відсотків та податків згідно звіту про фінансові результати становить у 2010 році: EBIT = -334 (тис.грн)

Для даного підприємства: FL10 = -334/(-334-0) = 1

Тут варто зазначити, що підприємство практично не бере участі в капіталі інших установ.

Визначимо, як при цьому змінилася рентабельність власного капіталу.

FL = tROE / tEBIT, (3.6)

де tROE - темп зміни рентабельності власного капіталу : ROE=;

tEBIT - темп зміни прибутку до сплати відсотків та податків.

=

Тобто, протягом 2010року відбулися значні зміни на підприємстві, які призвели до неефективного використання власного капіталу.

Звідси, темп зміни рентабельності власного капіталу становить:

На початок року прибуток до сплати відсотків та податків згідно звіту про фінансові результати складав -247 тис. грн.

OL= CM / EBIT (3.7)

де OL - рівень операційного левериджу;

СМ - вкладений дохід.

Знаючи рівень фінансового левериджу та рівень операційного левериджу, розрахуємо рівень загального левериджу за формулою 3.8.

TL = FL * OL (3.8)

де TL - рівень загального левериджу.

Дослідимо рентабельність власного капіталу ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика» від різних структур джерел коштів (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Дослідження рентабельності власного капіталу в залежності від структури джерел коштів

№	Показники	Питома вага залученого капіталу, %
		0	15	30
1	Капітал ,тис.грн., в тому складі:	4237,00	4237,00	4237,00
2	- власний (E),тис.грн.	4237,00	3601,45	2965,90
3	- залучений (L), тис.грн	-	635,55	1271,10
4	Прибуток до спл- ти відсотків та по- датків (EBIT)	-247,00	-334,00	768,50	-247,00	-334,00	768,50	-247,00	-334,00	768,50
5	Сплачені відсотки (I=20%), тис.грн.	-	-	-	127,11	127,11	127,11	254,22	254,22	254,22
6	Прибуток до оподаткування, тис.грн.	-247,00	-334,00	768,50	-374,11	-461,11	641,39	-501,22	-588,22	514,28
7	Податок на прибуток (21%), тис.грн.	51,87	70,14	161,39	78,56	96,83	134,69	105,26	123,53	108,00
8	Чистий прибуток,тис.грн	-298,87	-404,14	607,11	-452,67	-557,94	506,7	-606,48	-711,75	406,28
9	Рентабельність власного капіталу (ROE),%	-7,1	-9,5	14,33	-12,57	-15,49	14,07	-20,45	-24,00	13,70

Розрахуємо рівень фінансового левериджу при різних структурах залученого капіталу, запропонованих в таблиці 3.3.

Темп зміни рентабельності власного капіталу при різних структурах залученого капіталу відповідно становлять:

Темп зміни прибутку до сплати відсотків і податків при різних структурах залученого капіталу буде однаковим і становитиме:

tEBIT 0%, 15% , 30% =

Звідси:

;

;

.

Дію фінансового левериджу відобразимо графічно (рисунок 3.2).

Отже, при зменшенні частки власного капіталу у фінансуванні діяльності підприємства спостерігається зниження ефективності його використання, про що свідчить зменшення рентабельності капіталу впродовж трьох років діяльності підприємства. Як висновок необхідно збільшувати частку власного капіталу для підвищення ROE.

При обсязі залученого капіталу 30 % ризик є найвищим, за рахунок отриманого прибутку не покриваються витрати, що пов'язані з обслуговуванням залученого капіталу.

Найменш ризиковою є перша структура капіталу, яка передбачає виключне використання власного капіталу в фінансуванні діяльності підприємства.

Так як, прогнозований прибуток знаходиться зліва від точки перетину прямих, то для підвищення рентабельності слід збільшувати обсяг власного капіталу.

Рисунок 3.2 - Дія фінансового левериджу при різних структурах капіталу

3.4 Розрахунок операційного і фінансового циклу

Операційний цикл характеризує час, протягом якого грошові кошти перебувають в формі запасів і дебіторської заборгованості.

Фінансовий цикл, або цикл обертання грошових коштів (готівки), це час, протягом якого грошові кошти відволікаються з обігу.

Розрахунок фінансового циклу виконується за формулою 3.9.

ФЦ = ОЦ - , (3.9)

де ОЦ - тривалість операційного циклу,

- тривалість обігу кредиторської заборгованості.

Тривалість операційного циклу можна розрахувати за формулою 3.10.

ОЦ = + (3.10)

де - тривалість обігу виробничих запасів,

- тривалість обігу дебіторської заборгованості.

Для порівняльного аналізу розрахуємо відповідні показники для двох періодів.

= 365 / (3.11)

де - коефіцієнт оборотності запасів

(3.12)

та

та

= 365 / (3.13)

де - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

(3.14)

та

та

= 365 / , (3.15)

де - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

(3.16)

та

та

Отже, операційний цикл складає:

та

Відповідно до цього тривалість фінансового циклу дорівнює.

та

Розраховані показники показують, що на підприємстві, в розрізі ділової активності, відбуваються позитивні зміни. Зменшення термінів обігу запасів свідчить про те, що продукція продавалася швидше ніж в попередньому році, тобто не залежувалась, а також це призвело до збільшення виручки, яку отримало підприємство.

Прискорення розрахунків дебіторів з підприємством можливе шляхом використання нових форм управління дебіторською заборгованістю: факторинг, облік векселів та їх продаж на фінансовому ринку, форфейтинг.

Термін обігу кредиторської заборгованості є значно більшим ніж термін обігу дебіторської заборгованості, що є негативним, адже підприємство не встигає отримати кошти від дебіторів і розрахуватися ними з кредиторами, не вилучаючи інших грошових коштів з обороту.

Зменшення терміну операційного циклу на 10 днів, свідчить про те, що підприємство стало краще працювати, знайшло більше клієнтів, виготовляє нові види продукції які стали більше купувати їх клієнти.

Все це призвело до того, що термін фінансового циклу теж скоротився, що позитивно впливає на розмір доходу підприємства.

Схематично етапи обігу грошових коштів зображено на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 - Етапи обігу грошових коштів на кінець року

4 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Будь-яке підприємство фінансує свою діяльність з різноманітних джерел. Основними джерелами фінансування є :

a) довгострокові джерела:

1) звичайні акції;

2) привілейовані акції;

3) нерозподілений прибуток;

4) довгостроковий кредит;

5) облігаційна позика;

b) короткострокові джерела:

1) короткостроковий кредит;

2) кредиторська заборгованість.

За користування авансованими в діяльність підприємства фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди та ін., тобто несе обґрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Кожне джерело коштів має свою вартість. Показник, що характеризує відносний рівень загальної суми витрат за користування джерелами коштів відображає вартість авансованого капіталу і розраховується за формулою:

WACC= (4.1)

де - вартість i-го джерела коштів;

- частка i-го джерела коштів у загальній їхній сумі.

Цей показник відображає мінімум повернення на вкладений в діяльність підприємства капітал, тобто рівень рентабельності будь-яких рішень інвестиційного характеру повинен бути не нижче показника WACC при сформованій на підприємстві структурі джерел коштів, вимогах інвесторів і кредиторів, дивідендній політиці.

В політиці фінансування слід враховувати ефект фінансового левериджу:

PFL= (Pk - i )(1-T) L / E (4.2)

де PFL - ефект фінансового левериджу;

Pk - рентабельність капіталу підприємства (Pk =EBIT / (L+E));

EBIT - прибуток до сплати податків та відсотків;

i - відсоткова ставка по кредитах і позиках;

T - ставка податку на прибуток;

L - сума залучених коштів підприємства;

E - сума власних коштів підприємства.

При визначенні додаткових джерел фінансування підприємства врахуємо заходи, щодо:

1) підвищення ефективності фінансової політики підприємства;

2) підвищення ефективності використання активів підприємства;

3) оптимізації структури капіталу, тобто мінімізації WACC і максимізації ринкової вартості підприємства;

4) покращення положення підприємства на ринку;

Враховуючи попередній аналіз балансу даного підприємства можна сказати, що його структура є майже...