Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні та методологічні основи податкового регулювання діяльності підприємств.

2. Вплив податкового регулювання на економічну діяльність підприємств

3. Підвищення дієвості податкового регулювання як комплекс заходів збільшення економічної ефективності діяльності підприємств

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Результати фінансово-економічної політики України останніх десятиліть стійко свідчать про те, що державне регулювання сучасної економіки має базуватися на механізмах ринкового регулювання і стимулювання як економічного, так і соціального розвитку. Досягти підвищення ефективності господарюючих суб'єктів тієї чи іншої галузі неможливо, застосовуючи лише принципи планової економіки, заснованої, перш за все, на прямих вказівках органів влади, квотування і раціоналізації використання ресурсів. Саме тому, зважаючи на наявність і функціонування об'єктивних економічних законів ринку, механізм оподаткування займає одне з переважних напрямів державного регулювання економічної діяльності підприємств регіону.

Державне регулювання ефективності діяльності підприємств за допомогою оподаткування є об'єктивною формою втручання держави в економіку, тобто тією системою взаємовідносин органів влади з економічним базисом, яка давно існує в найбільш розвинених країнах світу.

У системі державного регулювання промисловості механізму оподаткування відводиться суттєва роль, як на національному рівні, так і місцевому. Конкуренція, яка різко посилилася між регіонами за основні мобільні фактори виробництва, вимагає від регіональної влади прийняття відповідних рішень у місцевій економічній політиці, у тому числі і в оподаткуванні. Законодавство, що динамічно міняється, неадекватність інструментів, які використовуються для державного регулювання економічної дійсності, неминуче призводить до збільшення відмінностей в умовах і рівнях розвитку економіки регіонів. Ці та інші проблеми і зумовили вибір зазначеної теми.

Метою даної роботи є політекономічне обґрунтування податкового регулювання економічної поведінки та діяльності підприємств і розробка напрямків такого впливу, яке робило б поведінку підприємств адекватною сформованим умовам і ефективною у отриманні прибутків та формуванні держбюджету. Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:

· Визначити теоретичні та методологічні основи податкового регулювання діяльності підприємств.

· Охарактеризувати вплив податкового регулювання на економічну діяльність підприємств.

· Окреслити шляхи підвищення дієвості податкового регулювання як комплекс заходів збільшення економічної ефективності діяльності підприємств.

Предмет і об'єкт дослідження . Предметом даного дослідження є система економічних відносин між державою та підприємствами - платниками податків з приводу оптимізації діяльності останніх в умовах становлення і розвитку ринкових відносин в Україні. Об'єктом дослідження виступає процес податкового регулювання діяльності підприємств під впливом мінливої системи оподаткування .

Методологічною основою для дослідження послужила матеріалістична теорія пізнання. Автором використовувалися принципи діалектичної логіки, діалектика явища і сутності, форми і змісту. Дослідження побудовано з використанням структурно-системного та функціонального.

Логіка дослідження зумовила наступну структуру дослідження: вступ, три розділи, висновок та список використаних джерел із 19 найменувань. Загальний обсяг реферату - 20 сторінок.

регулювання податковий державний

1. Теоретичні та методологічні основи податкового регулювання діяльності підприємств

Історичні приклади становлення і розвитку оподаткування демонструють, що форми оподаткування замінюють одна одну разом із трансформацією суспільного устрою, однак, ідея податку зберігається як одна з основ існування держави. Розвиток оподаткування спричиняє перехід частини податкових зобов'язань від фізичних до юридичних осіб, з'являється тенденція звільнення від податків коштів, що необхідні для оплати витрат на здійснення господарської діяльності, впроваджується фінансове планування. Це свідчить про те, що еволюційне вдосконалення систем оподаткування стало основою створення механізму сплати податків у сучасних країнах, у тому числі в Україні.

Особливу роль в оподаткуванні відіграють функції податків. Основна функція оподаткування - фіскальна. Регулююча функція оподаткування полягає в його використанні для орієнтації і корекції діяльності економічних агентів. Оподаткування здійснюється для акумулювання коштів на фінансування державної діяльності, яка охоплює і проведення соціальної політики. Воно виконує соціальну функцію, постачаючи ресурси для розвитку охорони здоров'я, освіти, культури, спорту. Контрольна функція притаманна скоріше не оподаткуванню, а системі, за допомогою якої воно здійснюється, - це перевірка правильності і своєчасності зборів, відповідності їх обсягів, а також розподілу між об'єктами, джерелами, платниками до економічної стратегії і фінансової політики держави. Функції оподаткування можна визначити як ефект, який воно викликає в економічному та соціальному середовищі в процесі збору обов'язкових платежів. Таким чином, функції оподаткування є впливом на економічну кон'юнктуру, дією на окремих суб'єктів господарювання, значенням для розвитку країни, регіонів, роллю у фінансовій системі країни та його адміністративних одиниць [3, с. 6].

Діюча система оподаткування та податкова політика в Україні визначалася досі тільки загальнодержавною потребою розв'язування тих чи інших проблем кризового політико-економічного та соціального характеру та не відповідає загальноприйнятим принципам впливу податкової системи на розвиток пріоритетних галузей національного господарства. Зрозуміло, що в кожній країні реформування податкової системи відбувається по-різному, тим більше, що ніде в світі не існує ідеальної системи. Кожна держава шукає свій шлях, зумовлений економічними, історичними та національними особливостями. Податкова реформа, що проводиться нині в Україні, передбачає вдосконалення чинного законодавства щодо таких принципових питань:

- розширення бази оподаткування за рахунок застосування презумптивного оподаткування, тобто введення оподаткування діяльності, пов'язаної з готівковим обігом, та залучення відтак до оподаткування неофіційного тіньового сектору економіки; обмеження до мінімуму переліку податкових пільг, залишивши такі лише як виняток для затверджених пріоритетів структурної перебудови та щодо обмеженого кола товарів (робіт, послуг) особливого соціального значення. Це забезпечить додаткові надходження до бюджету та розширення переплатників податків;

- забезпечення стабільних надходжень до бюджетів різних рівнів;

- досягнення суттєвого пом'якшення податкового клімату постійним зменшенням податкового тиску на вітчизняні підприємства-товаровиробники;

- стимулювання зростання випуску продукції вітчизняними підприємствами;

- створення повної та дієздатної правової бази оподаткування через дію Податкового кодексу України на основі удосконалення чинного податкового законодавства;

- спрощення податкового законодавства та узгодження його норм з іншими законодавчими актами;

- посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження платежів усіх рівнів [5, с. 22].

Державне регулювання діяльності підприємства в сучасних умовах реалізується в наступних напрямах:

1) податкове регулювання - визначення переліку податків та обов'язкових платежів, розмірів та порядку їх сплати;

2) цінове регулювання - встановлення граничного рівня цін або прибутковості для окремих видів підприємств, компенсація їх збитків;

3) регулювання умов та оплати праці - розроблення державного законодавства щодо праці та зайнятості, встановлення мінімальної заробітної плати;

4) соціальний захист - пенсійне забезпечення, страхування життя та здоров'я, виплати по безробіттю;

5) захист навколишнього середовища - заходи щодо захисту природи у вигляді штрафів та санкцій по забрудненню, проведення природозахисних заходів;

6) бюджетне регулювання - фінансування програм, спрямованих на підтримку соціально-значущіх підприємств, державне замовлення на виробництво продукції [12, с. 41].

Відносини, пов'язані з встановленням та скасуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, а також відносини, які виникають у процесі виконання обов'язків щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також здійснення податкового контролю та притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування, регулюються податковим законодавством.

До нормативно-правових актів з питань оподаткування належать:закони України з питань оподаткування; акти з питань оподаткування, прийняті Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених чинним законодавством України; акти з питань оподаткування, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим у межах визначених чинним законодавством України повноважень;акти з питань оподаткування, прийняті органами місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень, визначених чинним законодавством України. Нормативно-правові акти з питань оподаткування встановлюють перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що включаються до системи оподаткування України, основні засади визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав і обов'язків, об'єктів та бази оподаткування, розмірів податкових ставок та нормативів, порядку справляння та зарахування податків, регламентують порядок їх встановлення, зміни і скасування, а також надання податкових пільг, ведення податкового обліку, забезпечення виконання податкових зобов'язань та порядок і умови притягнення до відповідальності за порушення, допущені у сфері оподаткування [6, с. 19].

Органами державного регулювання підприємництва є центральні органі виконавчої влади, а також місцеві органи виконавчої влади та органів самоврядування, які реалізують державну політику щодо регулювання, підтримки та розвитку підприємництва. Зокрема, основним центральним органом влади стосовно здійснення державного регулювання і підтримки підприємництва та ліцензування підприємницької діяльності є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Існують й інші центральні органи влади, які здійснюють державне регулювання підприємництва, зокрема функції координатора макроекономічної політики держави в Україні виконує Міністерство економіки та європейської інтеграції України, функції контролю за дотримання антимонопольного законодавства, захисту суб'єктів підприємництва й споживачів від його порушень - Антимонопольний комітет України тощо [4, с. 134].

Аналіз існуючої методології податкового регулювання в Україні дозволив визначити, що принципи формування податкової системи країни, відображені в поточному законодавстві, не повною мірою можуть бути реалізовані за допомогою методів роботи органів податкового регулювання. Принципи формування податкової системи відображують класичні представлення про цей процес і постулірують обов'язковість стимулювання науково-технічного прогресу, стимулювання підприємницької, продуктивної діяльності й інвестиційної активності, економічну обґрунтованість, обов'язковість, соціальну справедливість і т.ін. Проте, методологія, що використовується для реалізації цих принципів, орієнтована, у першу чергу, на реалізацію фіскальної функції податків. Зокрема, підхід органів податкового регулювання до взаємодії з платниками податків враховує такі їх характеристики, як рівень фіскальної важливості і тип податкового поводження, що визначається на основі аналізу дотримання ними податкового і валютного законодавства.

У цілому, регуляторний потенціал сучасної податкової системи України знаходиться на низькому рівні. Якщо вести мову про регулювання як про систему факторів стимулювання, то варто визнати, що існуючий в Україні рівень податкового навантаження не дає можливості здійснювати заходи, що можуть привести до його зростання. З іншого боку, істотне зниження податкового навантаження є неможливим у зв'язку з необхідністю фінансування витрат бюджету в умовах відсутності альтернативних джерел його наповнення. Податкове регулювання в сучасних умовах потребує ретельного обґрунтування планових заходів з детальним розрахунком можливих ефектів [13].

2. Вплив податкового регулювання на економічну діяльність підприємств

У фінансовій системі України, частиною якої є податкова система, центральне місце займає державний бюджет. Проблема наповнення Державного бюджету України на сьогодні є однією з найгостріших, а наповнення за рахунок податків - одне із найголовніших завдань чинної податкової системи. Система державного оподаткування повинна не просто залучати частину вартості внутрішнього національного продукту на формування доходів Державного бюджету, але й активно впливати на підвищення ефективності суспільного виробництва, відновити галузі, що конче необхідні для підняття престижу країни, заохочувати окремого виробника, господарюючі суб'єкти до інвестування коштів у різні напрямки діяльності, поліпшувати рівень життя громадян, та сприяти розвитку середнього та малого бізнесу. Аналізуючи податкові надходження до державного бюджету, можна сказати, що за підсумками 2013 року вони складають 261,61 млрд. грн., що на 94,7 млрд. грн. більше відповідного показника попереднього року і становить 101,8% від річного плану податкових надходжень.

Отже, на відміну від попередніх двох років, коли основним стабільним бюджетним джерелом надходжень був акцизний податок, який завдяки підвищенню ставок мав стійку тенденцію до збільшення навіть в умовах фінансово-економічної кризи, у 2013 році стабільне наповнення бюджету забезпечили податок на прибуток підприємств (17,5%) та ПДВ (41,7%). Отже, ПДВ та податок на прибуток підприємств є найбільш значними за обсягом надходжень до Державного бюджету, тому в даному дослідженні доцільно зупинитися детальніше саме на аналізі податкової політики в сфері даних податків [14].

Що стосується сучасного податкового інструментарію та його стимулюючого впливу на інвестиційної діяльності, то необхідно зазначити, що головною позитивною стороною податку на прибуток вважається те, що він ставить рівень оподаткування в пряму залежність від джерела його сплати - прибутку. Отже, він може відігравати надзвичайно важливу роль в реалізації принципу справедливості та в регулюванні фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Тобто, регулюючі можливості податку на прибуток виходять з його об'єкта оподаткування - прибутку. Прибуток для підприємства є багатогранною категорією, яка впливає на всі сторони підприємницької діяльності. Сама суть підприємництва передбачає основною метою ведення господарської діяльності отримання прибутку [8, с. 54].

За рахунок прибутку підприємство має можливості вкладати кошти в розширення спектру своєї господарської діяльності, тобто придбавати нові засоби праці, основні фонди, в більших об'ємах сировину, матеріали, фінансувати діяльність щодо створення інноваційних технологій та ін. Прибуток може спрямовуватись на формування резервного фонду, здійснення інвестиційної діяльності, створення додаткових соціальних гарантій працівникам, для виплати частини прибутку власникам підприємства [9]. Але, таким чином перерозподіляється чистий прибуток, тобто прибуток після оподаткування. Тому, наслідком оподаткування прибутку вже будуть масштаби та обсяги здійснення такого розподілу.

Податкове регулювання економіки держава здійснює через використання правових, адміністративних та економічних методів.

Податкове регулювання здійснюється в процесі мобілізації доходів бюджету. Інструментами регулювання є прямі і непрямі податки. Регулюючий вплив здійснюється через підвищення або зниження ставок податків, їх диференціації для різних категорій платників податків, розширення або звуження бази оподаткування та неоподатковуваних мінімумів, звільнення від податків окремих категорій платників, надання податкових пільг та податкових знижок. Зміни періодичності сплати податків, розподіл податків по рівнях податкової системи [15, 279].

Протягом останніх років в Україні дещо удосконалилися підходи щодо формування дохідної частини бюджету, в основу яких покладено сучасні ринкові принципи і засади податкового регулювання економіки. Держава почала враховувати причинно-наслідкові тенденції та зв'язки у сфері наповнення бюджету.

З 01 січня 2011 року в Україні почав діяти Податковий кодекс, який замінив велику кількість законодавчих актів з питань оподаткування. Податковий кодекс розглядався як документ, який повинен оптимально поєднати фіскальну функцію податків, від якої залежить фінансова забезпеченість держави, та регулювальну з метою зниження обсягів тіньової економіки.

У Податковому кодексі України вдосконалено деякі види податків, принципи та норми оподаткування, зменшено кількість податків та зборів: загальнодержавних - з 29 до 18, місцевих - з 14 до 5. Крім того, передбачено зниження ставок: податку на прибуток - поступово з 25 до 16 відсотків у 2014 році, податку на додану вартість - з існуючих 20 до 17 відсотків у 2014 р. [1].

Частка податкових надходжень за 2013 рік зросла порівняно із 2012 на 11,8 в.п. та становила 83,2 відсотка відповідно, неподаткових - знизилась на 9,7 в.п. до 15,6 відсотка. У 2013 році надходження від податку на прибуток підприємств до Державного бюджету України збільшились на 37 відсотків (або на 14770,2 млн. грн.) до 54739,4 млн. гривень. Надходження від ПДВ із вироблених на території України товарів збільшилися в 1,4 раза у 2013 році порівняно з 2012 роком та на 0,2 відсотка (або на 153,1 млн. грн.) більше, ніж визначено в законі про бюджет. Державний бюджет України у 2013 році отримав 33011,2 млн. грн. акцизного податку. Порівняно з 2012 роком надходження акцизного податку збільшилися на 19,5 відсотка, або на 5390,5 млн. гривень.

Виконання запланованого обсягу доходів загального фонду місцевих бюджетів вдалося досягнути за рахунок двох основних бюджетоутворюючих податків - податку на доходи фізичних осіб (отримано в сумі 54065,1млн.грн.) та плати за землю (отримано 10700,9 млн. гривень) [10, с. 8].

Сучасна наука й практична економіка доводять, що ефективне господарювання і соціально-економічний розвиток неможливі без державного регулювання виробництва та розподілу благ.

Одним із найпотужніших механізмів соціально-економічного стимулювання є податки. Однак, маючи опосередкований вплив на економічну активність, оподаткування потребує постійної пильної уваги, оскільки будь-які деформації його механізму можуть мати непередбачувані наслідки.

В умовах високих податкових ставок неправильний або недостатній облік податкового фактора може призвести до досить несприятливих наслідків або навіть викликати банкрутство підприємства. З іншого боку, правильне використання передбачених податковим законодавством пільг і знижок може забезпечити не тільки збереженість і отримані фінансові нагромадження, але і можливості фінансування розширення діяльності, нових інвестицій за рахунок економії на податках або навіть за рахунок повернення податкових платежів.

Застосування податків є одним з економічних методів управління і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів з комерційними інтересами підприємців і підприємств, незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємовідносини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формується дохід і прибуток підприємства. Завдяки податкам держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також витрати по соціальному забезпеченню, що змінюють розподіл доходів. Система податкового обкладання визначає кінцевий розподіл доходів між людьми [11, с. 8].

Державне регулювання економіки здійснюється з допомогою арсеналу методів, тобто способів впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку і некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності у відповідності з національною економічною політикою.

За формами впливу на суб'єкти ринку методи державного регулювання можна розділити на методи прямого впливу (засновані на системі обмежень, штрафів, дозволів, ліцензій, квот, державних контрактів) і методи опосердкованого впливу, суть яких зводиться до встановлення певних умов длясуб'єктів ринку, які мотивують їх поведінку. До цих методів слід віднести податкове регулювання застосування політики прискореної амортизації, методи стимулювання конкуренції тощо.

В залежності від обраних засобів впливу на ринок розрізняють правові, адміністративні і економічні методи державного регулювання [19, с. 149].

Отже, бачимо, що навіть подана вище стисла характеристика способів впливу податкового регулювання на економічну діяльність підприємства показує, що вони мають надзвичайно важливий вплив на фінансову, інвестиційну сторони життя підприємства та є такими, від яких у значній мірі залежить його загальне функціонування.

3. Підвищення дієвості податкового регулювання як комплекс заходів збільшення економічної ефективності діяльності підприємств

Зміна економічних умов господарювання породжує нові проблеми стосовно підвищення ефективності податкового регулювання як у державі, так і на регіональному рівні.

Наповнюючи бюджети усіх рівнів, держава забезпечує перерозподіл валового внутрішнього продукту, змінює структуру суспільного виробництва, впливає на результати підприємницької діяльності, здійснює соціальні реформи. Податки повинні виконувати як фіскальну, так і стимулювальну функції. За допомогою податків держава сприяє стимулюванню розвиту тих чи інших галузей виробництва, досягненню найоптимальнішої структури виробництва. Використовуючи відповідну податкову політику, держава може регулювати територіальне розміщення виробничих сил. Як зазначає Ю.В. Касперович: “… податково-бюджетна політика може мати потужний вплив на сукупний попит, виробництво і зайнятість, коли економіка функціонує значно нижче від повної потужності національного виробництва, і там, де необхідно забезпечити стимулювання попиту для економіки” [7, с. 73].

При цьому держава застосовує різні форми впливу на економічні процеси - надання субсидій організаціям і населенню, здійснення державних інвестицій, бюджетне фінансування галузей, що визначають науково-технічний прогрес, досягаючи в такий спосіб у кінцевому рахунку змін економічних пропорцій. У процесі податкового регулювання та наповнення місцевих бюджетів створюються умови для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з врахуванням вимог найраціональнішого розміщення виробничих сил, економічного зростання територій. Можливості використання податкового регулювання на рівні територіальних громад пов'язані з умовами і результатами місцевого виробництва, рівнем розвитку економічних відносин на місцевому рівні. Ю. Радіонов зазначає, що: “… при плануванні та бюджетному регулюванні важливо створити такий механізм, який давав би можливість адміністративно-територіальним одиницям повністю використовувати власну економічну базу для наповнення місцевого бюджету, а не сподіватися на фінансову підтримку з центру. Завдяки цьому вони змогли б ефективніше планувати і використовувати існуючий потенціал для економічного зростання та соціального задоволення потреб громадян” [16, с. 73].

Загалом податкова система повинна будуватися на таких принципах:

? податок має бути точно визначеним, а податкова система стабільною;

? оподаткування виробників повинно бути однаковим, незалежно від галузевої належності підприємства і форми власності;

? податковий тягар для різних категорій платників повинен бути рівним за однакового рівня доходу;

? час і спосіб сплати податків повинні бути зручними для платника [2, с. 332].

Визначення основних напрямів податкової політики допомагає учасникам податкових відносин установити орієнтири в податковій сфері на значний період (принаймні, на три -- п'ять років), що повинно сприяти стабілізації та визначеності умов ведення економічної діяльності в Україні. Формалізація цих напрямів в окремому документі, незважаючи на те, що він не є нормативним правовим актом, являє собою основу для внесення змін до законодавства про податки і збори, які розробляються відповідно до передбачених у цьому документі положень. Такий підхід сприяє більшій прозорості і прогнозованості податкової політики держави.

Зрозуміло, що використання антикризового потенціалу податкового регулювання неможливе без відповідного впорядкування податкової системи. Тому вчасним буде негайне прийняття Податкового кодексу, основні положення якого відповідатимуть Стратегії реформування податкової системи України.

До їх числа належать:

-- удосконалення процедур адміністрування платежів;

-- запровадження стимулів для модернізації основних фондів шляхом звільнення від оподаткування частини прибутку, що спрямовується на реінвестування і збільшення груп основних фондів із запровадженням відповідної диференційованої шкали норм амортизації;

-- відновлення дії податкових векселів для товарів "критичного імпорту";

-- створення умов для розвитку малого й середнього бізнесу;

-- диференціація механізмів оподаткування операцій банківських установ залежно від видів операцій кредитування;

-- запровадження оподаткування лізингових операцій за прогресивною шкалою залежно від ставок лізингу;

-- удосконалення системи рентних платежів у сфері надро- і природокористування;

-- підвищення ставок акцизного збору до максимально можливого економічно обгрунтованого рівня;

-- удосконалення системи соціальних внесків шляхом запровадження єдиного соціального внеску з диференційованою ставкою. Введення зниження ставки єдиного соціального внеску для роботодавців, що збільшують кількість найманих працівників без зниження рівня заробітних плат [18, с. 68].

Вищевикладене дозволяє детермінувати антикризове податкове регулювання як “вбудований гнучкий інструмент” у системі загальнодержавних антикризових заходів, який діє цілеспрямовано й активно, виконуючи основну регуляторну функцію незалежно від волі суб'єктів господарювання задля зменшення глибини економічних криз, стабілізації господарської кон'юнктури та збільшення темпів економічного зростання.

Відмітимо, що антикризове податкове регулювання - це найбільш динамічний і мобільний елемент як загальнодержавного податкового менеджменту, так і антикризової політики [17, с. 59].

Наскільки ефективно будуть здійснені податкові антикризові заходи, залежить від чітких, скоординованих податкових рішень, де спроектується раціональний оптимум між державою та податкоплатниками. Разом з тим побудова такої довершеної моделі податкових відносин як у кризовий, і посткризовий період вимагає додаткових досліджень і теоретичних обґрунтувань.

Висновки

Жодна держава не може обійтися без податків. Податки є тим фоном, на якому відбуваються всі економічні та політичні процеси в суспільстві. Від того, який цей фон, залежить багато чого: стан фінансової системи, рівень накопичення і споживання, економічна поведінка суб'єктів господарювання (підприємств). Якщо податкова система адекватна сформованій економічній ситуації, держава має можливість сконцентрувати у своїх руках значні кошти, спрямувати їх на виконання тих функцій, які покладені на неї суспільством. Розумне з точки зору економічної ситуації оподаткування дозволяє ефективно і у правильному напрямку розвиватися економіці і багатіти громадянам. Нерозумні податки призводять до протилежних ефектів. Спотворюючи економічні процеси, вони часто призводять до стагнації і депресії, до економічних криз, а в окремих випадках до тяжких соціальних і політичних потрясінь.

Становлення ринкових відносин в Україні пов'язано з активізацією теоретичних досліджень податкового регулювання економікою, у тому числі і поведінки окремих економічних суб'єктів. В умовах, коли економіка стоїть на шляху виходу з економічної кризи, особливої гостроти набувають проблеми вироблення нових підходів до формування політики державної участі в господарських процесах. Точність і ефективність цієї політики значною мірою визначається розробленістю проблем оподаткування.

У руслі ринкової економіки податки - один з тих небагатьох, що залишаються в руках держави, економічних важелів, за допомогою якого воно може втручатися в процеси, що відбуваються в суспільстві, в економіці, впливати на них. Це обумовлює важливу роль оподаткування у визначенні поведінки підприємств, ступеня їх довіри державним органам влади, бажання і можливості їх участі у фінансовій та інвестиційній житті країни, що вимагає глибоких теоретичних і практичних досліджень з проблем податкового регулювання підприємств в економічному житті суспільства.

Сучасний рівень економічних знань часто виявляється недостатнім для пізнання і прогнозування податкового впливу на стан підприємств, їх взаємовідносин, динаміку доходів. Звідси очевидна постійна необхідність подальшої активізації теоретичних досліджень з проблем ролі і значення податків в економічній поведінці суб'єктів господарювання. Теорія покликана пояснити залежність матеріального благополуччя та фінансового стану підприємства від розподілу доходів у суспільстві, від можливості використання пільг, відстрочок, податкових кредитів для зосередження коштів на розширення і оновлення виробництва, збільшення своїх і загальнодержавних доходів.

Суб'єкти господарювання негативно сприймають завищені податки, прагнуть різними способами уникнути їх сплати, піти «в тінь». Така їх поведінка негативно позначається на формуванні дохідної частини державного бюджету, викликає недовіру у відносинах між державою та підприємствами, знижує інвестиції у реальний сектор, робить напруженою всю фінансову ситуацію в країні у цілому. Звичайно, не можна всі негативні наслідки такої поведінки пояснити тільки податками. На поведінку економічних суб'єктів впливають безліч інших не менш важливих факторів, що визначають їх економічне становище. Але було б неправильно применшувати їх значення в економічній поведінці підприємств в українській економіці.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI // Голос України. - № 229. - № 229-230.

2. Барвінська Є.С. Особливості та перспективи сучасного етапу реформування податкової системи України / Є.С. Барвінська, Н.Я. Процак // Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Менеджмент та підприємництво в Україні. - 2013. - № 767. - с. 331-336

3. Босенко А.В. Податкове регулювання господарської діяльності підприємства / А.В. Босенко // БІЗНЕСІНФОРМ. - 2013. - №3. - Ст. 5-

4. Гой І. В. Підприємництво [текст] : навч. посіб. / І. В. Гой, Т. П. Смелянська. - К. : «Центр учбової літератури», 2013. - 368 с

5. Гриньова В.М. Державне регулювання економіки : підручник / В. М. Гриньова, М. М. Новікова. - К. : Знання, 2008. - 398 с.

6. Данілов О.Д. Податкова система та шляхи ЇЇ вдосконалення / О.Д. Данілов, Н.П. Фліссак. - К.: Парламентське вид-во, 2001. - 204 с.

7. Касперович Ю.В. Фіскальна трансмісія та ії наслідки на формування доходів бюджету / Ю.В. Касперович // Економіка і держава. - 2012. - № 3. - С. 70-75.

8. Кириленко О.П. Модернізація механізму справляння податку на прибуток малих підприємств [Текст] / О.П. Кириленко, О.Р. Квасовський // Фінанси України : Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. - 2004. - №4. - С. 52-62.

9. Левошко Л.В. Податок на прибуток як інструмент регулювання підприємницької діяльності : [Електронний ресурс] Сьома Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Сучасний соціокультурний простір 2010». - Режим доступу: http://intkonf.org/levoshko-lv-podatok-na-pributok-yak-instrument-regulyuvannya-pidpriemnitskoyi-diyalnosti/

10. Лейба Д.І. сутність та особливості податкового регулювання в Україні / Д.І. Лейба, М.М. Сорохан // Аспект. - 2014. - №1. - Ст. 6-8.

11. Литвин В.М. Методические основы комплексного анализа системы налогообложения промышленности. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2008. - 53 с.

12. Нестеренко В.Ю. Конспект лекцій з дисципліни Економіка і організація виробництва / В.Ю. Нестеренко, І.І. Токар І.І. - Харків: ХНАДУ, 2012. -- 58 с.

13. Овчаренко Р.В. Методологічний аспект державного механізму податкового регулювання / Р.В. Овчаренко // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2012. - №3.

14. Офіційний сайт електронного журналу «Ефективна економіка». Гречко А. В. Дослідження впливу податкової політики на економічний розвиток України / А. В. Гречко : [електронний ресурс] : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1443

15. Поколодна О.В. Податкове регулювання в Україні/ О.В. Поколодна// Вісник економіки транспорту і промисловості .- 2012.- №38.- С. 278-281.

16. Радіонов Ю. Причини і наслідки неефективного використання міжбюджетних трансфертів / Ю. Радіонов // Економіка України. - 2012. - № 3. - С. 68-79.

17. Римар О.Г. Податкове регулювання в системі антикризових заходів держави / О.Г. Римар // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2013. - №3. - Ст. 56-70.

18. Романюк М.В. Податкове регулювання як дієвий інструмент антикризової економічної політики / М.В. Романюк // Фінанси України. - 2009. - №12. - Ст. 66-78.