Оцінка фінансового стану ПАТ "Артемівськ Вайнері"

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкому обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості. Розглянемо основні показники, що характеризують ділову активність ПАТ "Артемівськ Вайнері".

Таблиця 2.6 Показники ділової активності ПАТ "Артемівськ Вайнері", 2011 - 2012 рр.

Оборотність активів в 2012 р. збільшилась порівняно з 2011р. на 0,2, і показує скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активі. При чому, період зменшився у 2012 році в порівнянні з 2011 роком, що є позитивним, для діяльності підприємства. Отже, ефективність використання господарством наявних ресурсів покращилась.

У звітному періоді на підприємстві має місце збільшення ділової активності. Відзначається збільшення кругообігу матеріальних оборотних коштів, про що свідчить збільшення коефіцієнта оборотності оборотних засобів з 1,1 до 1,2, а також зменшення періоду їхнього обороту на 28 днів за звітний період. Період обороту матеріальних оборотних коштів показує, що для продажу матеріально-виробничих запасів потрібно 304 днів за станом на кінець року.

Коефіцієнт оборотності запасів вказує на кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси. Його збільшення в 2012 р порівняно з 2011р. на 0,1 підтверджує, що швидкість реалізації запасів підприємства збільшилась. Отже, за рік запаси роблять 1,9 обороту. Тривалість одного обороту -- 192 днів. Період одного обороту запасів, тобто період, протягом якого запаси трансформуються в кошти зменшився з 203 в 2012 р. до 192 в 2011 р. Оскільки це зменшення для даного підприємства не перешкоджає нормальному процесу виробництва і не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів є позитивним результатом.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2012 році порівняно з 2011 роком збільшився на 0,1. Збільшення даного показника вказує на збільшення швидкості обертання дебіторської заборгованості та її зменшення порівняно з попереднім періодом. В 2012 р. зменшився період погашення дебіторської заборгованості порівняно з 2011 р. на 13, що говорить про підвищення ефективності господарювання підприємства.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості вказує на те, у скільки разів виручка перевищує середню кредиторську заборгованість. Збільшення цього показника на 0,2 є позитивним. Період погашення кредиторської заборгованості, тобто середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості зменшився на 14 днів в 2012 році, що також підтверджує підвищення ефективності господарської діяльності.

Термін погашення дебіторської заборгованості приблизно 31 день, тоді як термін погашення кредиторської заборгованості приблизно 261 день, що є позитивно для підприємства, оскільки на дату розрахунку з кредиторами підприємство вже має кошти від дебіторів.

Збільшення на 0,1 в 2012 р. коефіцієнта оборотності власного капіталу, є свідченням того, що власний капітал в 2012 р використовувався ефективніше, ніж в 2011 р.

Фондовіддача в 2012 році зріс на 0,3 порівняно з 2011 роком, що свідчить про більш ефективне використання основних засобів підприємства, тобто збільшилась виручка, що припадає на одиницю основних виробничих фондів.

На основі аналізу та порівняння показників ділової активності підприємства можна зробити висновок, що ділова активність господарства та ефективність його господарювання в 2012 році були більш високими і результативнішими в порівнянні з 2011 р.

3. Напрями покращення фінансового стану ПАТ " Артемівськ Вайнері"

3.1 Оптимізація структури капіталу

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988-2000 рр.

Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв'язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, як уже зазначалося вище, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що оборотні кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.

Мета управління структурою капіталу - мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.

Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для таких розрахунків був обраний критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.

Сутність фінансового важеля полягає в тому, щоб посилити вплив зміни прибутку на динаміку фінансової рентабельності.

Eфект фінансового важеля - відображає вплив структури капіталу на підвищення фінансової рентабельності. Вплив важеля обумовлений тим, що при позитивному значенні диференціалу для підприємства доцільне залучення позикових коштів, однак постійне нарощування плеча важеля може знизити загальний ефект, так як залучення великих розмірів кредитних ресурсів, як правило, супроводжується жорсткістю умов їх залучення. В такому випадку ефект важеля не буде давати максимальної віддачі, а при певних умовах (коли диференціал стане менше нуля) буде знижувати фінансову рентабельність [8].

Позитивний вплив ефекту фінансового важеля проявляється тоді, коли економія за рахунок зниження податкових платежів перевищує витрати підприємства за користування позиковими коштами. Значення ефекту фінансового важеля повинно бути таким, щоб компенсувати податкові вилучення з прибутку та забезпечити мінімізацію відхилення між економічною та фінансовою рентабельністю.

Нашою метою є максимізація рентабельності власного капіталу при дотриманні фінансової стійкості. Отже якщо наше підприємство використовує позикові кошти, рентабельність власного капіталу збільшується під впливом використання кредиту. Проведемо аналіз дії фінансового важелю на ПАТ "Артемівськ Вайнері".

Таблиця 3.1 Розрахунок рівня рентабельності власного капіталу при різних значеннях коефіцієнта фінансового важеля

Як видно з наведеної таблиці, найбільший приріст чистої рентабельності власного капіталу (4,86 %) ПАТ "Артемівськ Вайнері" отримало у варіанті 3. В подальшому він відсутній, так як коефіцієнт фінансового важеля досягнув свого оптимального значення 1,000, що визначає співвідношення позикового та власного капіталу в пропорції 90 / 90 та наступні позики недоцільні. Необхідна умова приросту чистої рентабельності власного капіталу: рентабельність активів більше середньої відсоткової ставки за кредит. Саме такий максимальний результат отриманий у варіанті 3 (25% > 16%).

Отже, здійснення таких розрахунків з використанням механізму фінансового важеля дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу, яка призводить до максимізації рівня фінансової рентабельності.

3.2 Пропозиції щодо прискорення оборотності коштів підприємства

В управлінні фінансовими ресурсами підприємства провідна роль приділяється управлінню оборотними коштами, оскільки саме оборотні кошти підприємства забезпечують безперервність процесу виробництва.

На стан оборотних коштів впливають два види факторів: внутрішні, зокрема технологія виробництва, і зовнішні, наприклад, фінансово - кредитний механізм. Їх незбалансованість нині є однією з основних причин задовільного фінансового стану суб`єктів виробничих взаємовідносин.

Основними завданнями управління оборотними коштами на підприємстві є:

- визначення науково обґрунтованої потреби в оборотних коштах;

- визначення оптимального співвідношення джерел формування оборотних коштів;

- організація поточного і перспективного управління операційною та фінансовою діяльністю, що забезпечує конкурентоздатність і фінансову стійкість підприємства;

- організація і оцінка ефективності управління матеріальними та фінансовими потоками на підприємстві [10].

В свою чергу прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і може досягатися різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів можливе впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва - прискорення науково-технічного прогресу; розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; удосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів; збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом. На стадії обігу - наближення споживачів продукції до її виробників; удосконалення системи розрахунків.

Отже, політика управління оборотними коштами має забезпечити пошук компромісу між ризиком утрати ліквідності й ефективністю роботи підприємства (рентабельністю). Крім того, слід зазначити, що економічна ситуація в країні також значною мірою впливає на склад і структуру оборотних коштів підприємства. Так, у структурі оборотних коштів підприємства ПАТ "Артемівськ Вайнері"значну частину займає дебіторська заборгованість. Тому підприємству необхідно стежити за своєю дебіторською заборгованістю, намагатися укладати договори з покупцями продукції на умовах передоплати або оплати за фактом постачання. Для зменшення рівня дебіторської заборгованості можна запропонувати підприємству використовувати факторинг, а також зменшити кількість продажів продукції з відстроченням платежу.

Просторове розташування об'єктів у певній послідовності один за одним передбачає, що операції процесу в часі мають виконуватися в тій самій послідовності. Для цього доцільно проаналізувати операційний і фінансовий цикл ПАТ "Артемівськ Вайнері". Операційний цикл (ОЦ) - це роміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Операційний цикл розраховується сума періоду обертання запасів та періоду обертання кредиторської заборгованості.

У підприємства за 2011 рік

ОЦ = 202,8 + 304,2 = 507 днів,

тоді як за 2012 рік

ОЦ = 192,1 + 280,8 = 473 днів.

Отже, як бачимо підприємство купує запаси і перетворює їх в готову продукцію і відвантажує у пункт призначення у 2011 році за 203 дні, а у 2012 році - 192 дні. Підприємство одержує оплату за відвантажену продукцію у 2011 році за 304 дні, а у 2012 році - за 281 день. Отже, 2011 році

ОЦ = 304 +203 = 507 днів,

а у 2012 році

ОЦ = 192+281 =473 дні.

Зменшення операційного циклу на 34 дні є позитивною тенденцією. Отже, в середньому для виробництва, продажу та розрахунків за продукцію підприємству необхідно у 2011 році 507 днів, а у 2012 році - 473 дні.

Фінансовий цикл (ФЦ) - це розрив між термінами сплати за своїми зобов'язаннями перед постачальниками і отримання коштів від покупців. Фінансовий цикл розраховується як різниця операційного циклу і періоду обертання кредиторської заборгованості. Період обороту кредиторської заборгованості у 2011 році 166 днів, а у 2012 році - 152 дні. Отже, у 2011 році

ФЦ = 507 - 166 = 341 дні,

а у 2012 році

ФЦ = 473 - 152 = 321 дні.

Фінансовий цикл зменшився на 110 днів, що є позитивно для підприємства. 341 > 0 і 321 > 0 отже підприємство потребує додаткового залучення грошових коштів, тобто залучення їх зі сторони, оскільки воно фактично кредитує своїх дебіторів грошовими засобами. Підприємство зменшує тривалість фінансового циклу (на 110 днів), але у діяльності підприємства спостерігається зменшення періоду обороту кредиторської заборгованості.

Стратегія підприємства повинна бути спрямована на зменшення тривалості операційного циклу та збільшення періоду обороту кредиторської заборгованості

Для максимізації припливу коштів підприємству слід розробити системи договорів із гнучкими умовами термінів і форм оплати: передоплата - звичайно припускає наявність знижки; часткова передоплата - поєднує передоплату і продаж у кредит; передача на реалізацію - передбачає, що компанія зберігає права власності на товари, поки не буде одержана оплата за них; виставляння проміжного рахунку - ефективне при довгострокових контрактах і забезпечує регулярний приплив коштів у міру виконання окремих етапів роботи; банківська гарантія - припускає, що банк відшкодовуватиме необхідну суму у разі невиконання дебітором своїх зобов'язань; гнучке ціноутворення - використовується для захисту підприємства від інфляційних збитків [11].

Отже, поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх і дає ряд позитивних ефектів: виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів; вивільняються матеріальні ресурси; прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку; поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів і вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути ефективно використані.

Висновки

У сучасних умовах кожне підприємство, в т.ч. акціонерне товариство повинно чітко орієнтуватися у складному середовищі ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства так і підприємств-партнерів.

Фінансовий стан - це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Акціонерна форма господарювання має істотні переваги:

фінансові - створює механізм оперативної мобілізації великих за розміром інвестицій і регулярного одержання доходу у формі дивідендів на акції;

економічні - акціонерний капітал сприяє встановленню гнучкої системи виробничо-господарських зв'язків, опосередкованих перехресним або ланцюговим володінням акціями;

соціальні - акціонування є важливою формою роздержавлення власності підприємств будь-яких розмірів, перетворення найманих працівників на власників певної частки майна підприємства.

Організація фінансів акціонерного товариства має ряд істотних особливостей, насамперед це розмежовування між власниками та управлінським персоналом підприємства, тобто, як правило, власники не приймають участі у повсякденному управлінні підприємством. Ще однієї особливістю організації фінансів є те, що частина прибутку підприємства має направлятись на задоволення інтересів власників, тобто на виплату дивідендів.

Об'єктом дослідження в даній роботі виступило підприємство ПАТ "Артемівськ Вайнері". Було проведено аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене для покращання фінансового стану та більш ефективного використання фінансових ресурсів підприємством ПАТ "Артемівськ Вайнері". необхідно:

для раціонального використання виробничих запасів запровадити чітку систему планування цих запасів;

для зменшення ризику неповернення коштів за реалізовану продукцію здійснювати аналіз платоспроможності та фінансової стійкості покупців;

для покращання роботи із дебіторами необхідно розробити політику збору платежів за реалізовану продукцію щодо своїх контрагентів;

запровадити моніторинг щодо стану дебіторської заборгованості та впроваджувати заходи для зменшення частки дебіторської заборгованості в структурі оборотного капіталу;

для збільшення ліквідності, підвищення рентабельності та прибутків підприємства слід використовувати такий вид банківських послуг, як факторинг.

Література

1. Артюшина, О.Л. Основні аспекти формування та розвитку корпоративного управління акціонерним товариством 03.04.2011.

2. Біла, О.Г. Фінансове планування і прогнозування: Навч. посібник. - Львів: Компакт - ЛВ, 2005. -312 с.

3. Воробйова І.А. Фінанси підприємств Навчальний посібник. Миколаїв: УДМТУ, 2004. 148 с.

4. Господарський кодекс України [зі змін. та доп.].

5. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 256 с.

6. Єфіменко, Н. А. Теоретичні засади відтворення якості основного капіталу підприємств/ Н. А. Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. -№ 5- С.74-85.

7. Зоріна, О.А. , Шевчук В.О. Необхідність аналізу фінансового стану акціонерних товариств 07.04.2011.

8. Квасницька Р. М. Інструментарій та методи оптимізації цільової структури капіталу підприємства/ Р. Квасницька // Економіст. - 2005.- № 5.- C.73-75.

9. Кравчук, О. М. Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва: навчальний посібник / О. М. Кравчук, В. П. Лещук. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 504 с.

10. Круш П.В. Внутрішній економічний механізм підприємства: посібник. / П.В. Круш, С.О. Тульчинська. - К.: ЦНЛ, 2008. - 206 с.

11. Партин, Г. О. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Г. О. Партин, А. Г. Загородній. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 379 с.

12. Про акціонерні товариства: Закон України вiд 17.09.2008 № 514-VI [зі змін. та доп.].

13. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України [зі змін. та доп.].

14. Рогов Г. І. Показники фінансової стійкості в системі стратегічного управління підприємством [Teкст] / Г. Рогов // Економіст. -2010. -№ 7. - С. 50-53.

15. Руденко, Л. В., Подольська, В. О., Яріш, О. В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ.навч. закл. -- К., 2000. -- 422 с.

16. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства.: Навчальний посібник.-К.:Знання, 2005-662 с.

17. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.

18. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. -369 с.

19. Цал - Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 566 с.

20. Шеремет, О. О. Фінансовий аналіз: начальний посібник - К., 2009. - 196 с. 343

21. Шило В.П. Аналіз фінансового стану виробничої і комерційної діяльності підприємства: Навч. пос.- К.: Кондор, 2005. - 240 с.

22. www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт Державного комітету статистики України.

23. http://www.krimart.com.ua - Офіційний сайт компанії Артемівськ Вайнері.

Размещено на Allbest.ru