Ринок позичкового капіталу та шляхи його покращення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Ринок капіталів пройшов еволюцію від зародження на ринку простого товарного виробництва у формі обігу лихварського капіталу до широкого розвитку ринку позикових капіталів на загальному ринку (об'єкт угоди -- наданий у позику грошовий капітал на основі співвідношення попиту і пропозиції на цей товар і ставки позикового (кредитного) відсотка). Найрозвиненішим можна вважати ринок капіталів США. Він вирізняється розгалуженістю, наявністю могутньої кредитної системи і розвиненого ринку цінних паперів, високим рівнем нагромадження грошового капіталу, широкою інтернаціоналізацією.

Актуальність даної теми зумовлена динамічним розвитком ринку позикового капіталу та ефективним використанням позикових коштів на підприємстві, що призведе до отримання більшого прибутку і розширення виробництва.

Метою дослідження є встановлення основних тенденцій розвитку ринку позикового капіталу в Україні.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- визначити поняття ринку позикового капіталу та особливостей його побудови;

- розглянути основні тенденції розвитку ринку позикового капіталу;

- розглянути сучасний стан ринку позикового капіталу в Україні;

- розглянути можливі шляхи удосконалення функціонування ринку позикового капіталу в Україні.

Об'єктом дослідження є відносини, що опосередковують рух позикового капіталу та особливості побудови ринку позикового капіталу.

Предметом дослідження є тенденції становлення та розвитку ринку позикового капіталу в Україні.

В курсовій роботі застосовано логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу, абстракції, синтетичних оцінок, метод багатовимірного статистичного аналізу, групувань, вибірок тощо.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних вчених з функціонування ринку позикового капіталу, методичні матеріали та рекомендації міністерств і відомств, матеріали органів статистики, періодичні видання.



РОЗДІЛ 1. ПОЗИЧКОВИЙ КАПІТАЛ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

1.1 Сутність і джерела формування позичкового капіталу

Позичковий капітал і кредит - це одна із складових частин фінансових відносин, що забезпечують життєдіяльність та функціонування ринкового господарства. Під впливом багатьох факторів кредитні та фінансові відносини проходять ряд змін, тому постійне вивчення світового досвіду на ринку позичкового капіталу і кредиту являють великий інтерес для формування позиції, що здатна визначити плідні кроки у непростій, сучасній ринковій економіці. ринок кредит позика

Отже, використання позикових коштів є важливим питанням для кожного підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них, вибору їх джерел та обсягів залучення.

Джерелами позичкового капіталу можуть бути:

- капітали осіб, які не схильні займатися підприємництвом і живуть на процент;

- заощадження населення;

- капітали осіб, які займаються підприємницькою діяльністю;

- бюджетні залишки;

- вільні капітали підприємств, амортизаційні фонди;

- капітали, які переходять від підприємства до підприємства у формі товарного кредиту;

- капітали, утворені за рахунок випуску банкнот тощо.

Зовнішні короткострокові позикові фінансові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансового капіталу, для чого придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний (комерційний) кредит (Додаток А).

Форма кредиту синтезує зміст і організацію кредитних відносин. Вона визначається за такими функціональними ознаками: характером кредитних відносин; складом учасників (суб'єктів) кредитної операції, об'єктом і сферою кредитування, а також за іншими параметрами. До функціональних форм кредиту відносяться: комерційний, банківський, споживчий, державний і міжнародний кредит.

Друга група - внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять позикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і прострочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов'язань (Додаток Б) [2, с.104-106].

При нормальній ринковій економіці обсяг позикових ресурсів не досить значний. Однак у перехідний період ці позикові кошти використовуються досить активно для формування довгострокового і короткострокового фінансового капіталу.

Залежно від строків виконання зобов'язань вітчизняними ста-ндартами бухгалтерського обліку позичковий капітал поділяється на довгостроковий і поточний.

1.2 Особливості функціонування та складові позичкового капіталу

Позичковий капітал це капітал, який приносить доход у вигляді процента.

Як відомо, в процесі обігу капітал виступає у грошовій, продуктивній і товарній формах. Позичковий капітал постійно знаходиться у грошовій формі, однак його поняття значно вужче за змістом від поняття «грошовий капітал». У широкому розумінні грошовий капітал розглядається економічною теорією як вартісна форма всього дійсного капіталу, який функціонує у матеріально-уречевленій та у грошовій (вартісній) формі. Грошовий капітал може втілюватись у різні функціональні форми, однією з який і є позичковий капітал.

Позичковий капітал як різновид грошового капіталу можна виразити формулою: Г Г, де Г = Г + Г. Ця формула визначає, що ціль та рушійний мотив функціонування позичкового капіталу становить отримання (Г) приросту грошей порівняно з їх початковою авансовою сумою (Г). Розглядаючи формулу складається враження, що гроші функціонують за принципом «гроші роблять гроші» тобто, що гроші самі-собою мають властивість приносити прибуток. Насправді позичковий капітал приносить доход у вигляді процента тільки тому, що в руках позичальника він використовується як функціонуючий капітал, тобто із грошового переходить у продуктивний, що дає додатковий прибуток. Якщо кругообіг грошового капіталу виразити формулою: Г Т…В…Т Г, то її крайні елементи (Г та Г) виражатимуть обіг грошей як капіталу: авансовані на виробництво вони повертаються до вихідного пункту, але в більшій сумі. Здійснюючи такий обіг, гроші забезпечують розширене відтворення капіталу. У цьому випадку капітал існує в найбільш абстрактній функціональній формі. Його втіленням стає особливий різновид грошей гроші як капітал, гроші як носій капітальної (самозростаючої) вартості [7, с. 96-101].

Позичковий капітал характеризується такими ознаками:

- позичковий капітал це капітал власність. Особливість позичкового капіталу полягає в тому, що він безпосередньо авансується (інвестується) у виробничу сферу не його власником, а зовсім іншою особо підприємцем-позичальником, якому капітал передається на тимчасове користування. В результаті відбувається роздвоєння позичкового капіталу на капітал власність і капітал функцію:

- власність на капітал залишається у кредитора навіть після того, як вона з його рук перейшла боржникові. Реальним підтвердженням цієї власності є зобов'язання позичальника повернути отриману позику в строк з виплатою процента;

- капітал функція означає, що підприємець повинен одержати прибуток на авансовані гроші не менший, ніж розмір плати за позичковий капітал. Інакше немає сенсу організовувати підприємницьку діяльність. А тому кредитор як власник капіталу отримує за це частину прибутку у вигляді позичкового процента; решта прибутку залишається у розпорядженні позичальника підприємця у вигляді підприємницького доходу.

Гроші, як відомо, за своєю природою не є капіталом. Вони стають капіталом, коли використовуються не як простий посередник обміну, а як гроші задля отримання прибутку, гроші як вартість самозростання. Отже, кредитор передає позичальникові не просто гроші, а гроші як капітал; він передає вартість, що в процесі свого функціонального використання не лише зберігає себе, а й зростає у своїх розмірах приносить прибуток.

Особливістю позичкового капіталу, котрий функціонує як товар є те, що на відміну від продажу звичайного товару він надається в позику тобто відчужується від свого власника лише на певний строк і за умови повернення з позичковим процентом. На відміну від акту купівлі-продажу, коли товар одночасно переміщується від продавця до покупця, а гроші назустріч від покупця до продавця, при кредитній операції позичковий капітал передається: при наданні позики від кредитора до позичальника, а при її погашенні від позичальника до кредитора з виплатою позичкового процента [24, с.202-205].

Отже, позичковий капітал необхідно розглядати як одну із форм грошового капіталу, що надається його власником на тимчасове користування підприємцеві з метою отримання прибутку у вигляді позичкового процента.

Основою формування позичкового капіталу є закономірності кругообігу капіталу в процесі відтворення, які призводять до того, що в окремих учасників економічних відносин з'являються тимчасово вільні капітали, а в інших виникає потреба в позичкових коштах. За допомогою кредиту тимчасово вільні капітали (а також заощадження населення) перетворюються в позичковий капітал, котрий втягується в новий кругообіг, забезпечує процес відтворення і прибуток його власникам.

Джерелом з якого всі підприємці черпають гроші для авансування своєї діяльності, є грошовий ринок. Оскільки в ринковому господарстві ніхто вільних грошей не тримає на руках «мертвими», а розміщує їх у кредитних установах, тобто на грошовому ринку, а самі гроші якими тут торгують називається позичковим капіталом.

Ринок позичкових капіталів це сегмент фінансового (грошового) ринку, на якому формується попит і пропозиція на позичковий капітал.

За своєю інфраструктурою ринок позичкових капіталів представляє, головним чином, банківські установи, а тому його ще називають ринком банківських кредитів. Крім того, на ньому діють й інші кредитно-фінансові установи (пара-банки), що входять до складу кредитної системи. З функціональної точки зору він представляє систему економічних відносин, яка забезпечує нагромадження і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення ресурсами ринкове господарство [19, с. 66-72].



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз та оцінка позичкового капіталу

Аналіз кредитної діяльності комерційних банків забезпечує комплексну оцінку її ефективності, показує слабкі та сильні сторони кредитування в банках. У процесі аналізу виявляють, де, коли, кому, на який строк і в якій формі надано позики і наскільки вони ефективні.

Перш ніж аналізувати стан кредитування в Україні, необхідно звернути увагу на розвиток економіки в цілому. Починаючи з 2000 р. економіка та банківська система України розвивалася динамічно. Цьому сприяв суттєвий приплив іноземних інвестицій у фінансовий сектор, а також стабілізація макроекономічної ситуації в країні - уповільнення темпів інфляції, стабільність обмінного курсу, ріст ВВП тощо.

Впродовж 2009-2011 р. відбувався відтік депозитів та інших ресурсів із банківських установ та суттєве зростання запозичень держави через випуск ОВДП, що найбільше обмежувало обсяги кредитування реального сектору економіки. В 2011 р. обсяги кредитування починають зростати у незначній мірі, що зумовлено зростанням довіри до банківських установ та стабілізації їх ресурсної бази, уповільнення темпів інфляції тощо.

Розмір кредитів, наданих банками резидентам, протягом 2011 р. збільшився на 5,6% (42,5 млрд. грн.) і становив 801,8 млрд. грн. станом на 01.01.2012 р.

Кредити в розрізі секторів економіки. Розмір кредитів нефінансовим корпораціям на кінець IV кварталу 2011 р. дорівнював 575,5 млрд. грн., що на 74,6 млрд. грн. (або на 14,9%) більше, ніж станом на 01.01.2011 р., та на 5,4 млрд. грн. (або на 0,9%) більше, ніж станом на 01.10.2011р. Розмір кредитів, наданих домашнім господарствам (входять в групу «інші сектори економіки»), скоротився на 7,4 млрд. грн. (або на 3,6%) порівняно з їх розміром станом на 01.01.2011 р. та на 6,1 млрд. грн. (або на 2,9%) порівняно з станом на 01.10.2011 р. (Малюнок 2.1).

Малюнок 2.1 Структура наданих кредитів, у розрізі секторів економіки

У порівнянні з результатами 2010 р., частка кредитів нефінансовим корпораціям збільшилась на 3,2 п.п. із 64,7% до 67,9%. Частка кредитів, яка припадає на інші сектори економіки (в тому числі домогосподарства), зменшилась на 3,3 п.п з 27,1% до 23,8%. Величина кредитів, виданих депозитним корпораціям, нерезидентам, іншим фінансовим корпораціям та сектору загального державного управління в сукупності не перевищує 8,5% загального розміру кредитного портфелю. Зміни питомої ваги кожної з перелічених статей були незначними.

Протягом 2011 р. структура кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, за цільовим спрямуванням, значних змін не зазнала (Малюнок 2.2). Станом на 01.01.2012 р. продовжує переважати кредитування поточної діяльності (84,1%). Кредити в інвестиційну діяльність, в тому числі на придбання нерухомості, складають лише 14,1%.



Малюнок 2.2 Кредити нефінансовим корпораціям, за цільовим спрямуванням

Кредити, надані домашнім господарствам, станом на 01.01.2012 р. становили 201,2 млрд. грн., протягом IV кварталу їх розмір зменшився на 6,1 млрд. грн. (або на 2,9%). За результатами 2011 року значно збільшилась частка кредитів, виданих на споживчі потреби з 58,7% до 85,2%. Збільшення відбулось за рахунок значного зменшення об'єму кредитів на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості, на 76,0% (61,9 млрд. грн.) та одночасного збільшення об'єму кредитів на споживчі потреби, на 2,6% (3,2 млрд. грн.). Частка кредитів на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості протягом 2011 р. зменшилась з 39,1% до 13,2% (Малюнок 2.3).



Малюнок 2.3 Структура кредитів домогосподарствам за цільовим спрямуванням

Кредити нефінансовим корпораціям в розрізі видів економічної діяльності.

Розподіл кредитів за видами економічної діяльності протягом 2011 р. не зазнав значних структурних змін. Найбільша частка кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, продовжує припадати на торгівлю, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку (36,3% станом на 01.01.2012 р. та 34,8% станом на 01.01.2011 р.). Розподіл кредитів між іншими видами економічної діяльності наступний: 21,6% кредитів спрямовано в переробну промисловість (24,3% станом на 01.01.2011 р.), 15,9% - в операції з нерухомим майном, на оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (15,5% станом на 01.01.2011 р.). На будівництво припадає 7,7% кредитів (8,6% станом на 01.01.2011 р.), на сільське господарство - 5,9% (5,3% станом на 01.01.2011 р.) (Малюнок 2.4).



Малюнок 2.4 Структура кредитів за видами економічної діяльності

Розмір прострочених кредитів наданих не фінансовим корпораціям протягом 2011 року скоротився на 20,5% (14,2 млрд. гри.) і станом на 01.01.2011 р. дорівнював 54,7 млрд. грн. Протягом 2011 року найбільш значне зростання частки прострочених кредитів відбулось за кредитами, виданими таким видам економічної діяльності як: операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям - на 4 п.п. до 18,2%; переробна промисловість - на 2,3 п.п. до 25,2%; будівництво - на 0,2 п.п. до 11,6%. За кредитами, виданими підприємствам торгівлі, ремонту автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку, відбулось зменшення простроченої заборгованості на 2,6 п.п. до 32,7% (Малюнок 2.5). Загалом, структура прострочених кредитів подібна до структури сукупних обсягів виданих кредитів, що свідчить про відсутність значних фінансових проблем, пов'язаних зі здійсненням певного економічного виду діяльності.



Малюнок 2.5 Структура прострочених кредитів за видами діяльності

Кредити у розрізі валют і строків. За результатами 2011 року частка кредитів в національній валюті збільшилась на 5,8 п.п. і станом на 01.01.2012 р. складала 58,6%, частка кредитів в іноземній валюті становила 40,9% відповідно (Малюнок 2.6).

Малюнок 2.6 Структура виданих кредитів в розрізі строків і валют станом на 01.01.2012 р.



Як бачимо, в національній валюті продовжує переважати короткострокове та середньострокове кредитування (48,2% та 41,4% відповідно станом на 01.01.2012 р. та 36,2% та 45,7% станом на 01.01.2011 р.). На частку кредитів виданих в національній валюті строком понад 5 років, припадає 12,3% (12,2% станом на 01.01.2011 р.). В іноземній валюті переважають кредити на строк понад 5 років - 41,4% станом на 01.01.2012 р. (45,3% станом на 01.01.2011 р.), тоді як на кредити до 1 року припадає 29,5% (25,6% станом на 01.01.2011 р.). Дана тенденція пов'язана з нестабільністю національної валюти України (гривні), тому банки встановлюють за кредитами в національній валюті процентні ставки вищі, ніж за кредитами в більш стабільних валютах, таких як долар США та євро.

Протягом січня 2012 р. облікова ставка Національного банку України залишалася без змін. Процентна політика банків за кредитами формувалася переважно під впливом сезонних чинників. Вартість кредитів зменшилась переважно за рахунок зниження процентної ставки за кредитами, наданими не фінансовим корпораціям у національній валюті. Процентні ставки за кредитами сектору домашніх господарств зросли [21, с. 98-104].

Достатня ліквідність банківської системи (що зокрема підтверджувалося зменшенням процентних ставок на міжбанківському ринку) та сезонне зменшення попиту на кредити з боку позичальників сприяли зменшенню вартості кредитів. Порівняно з груднем вартість кредитів (без урахування овердрафту) знизилася на 1.4 п.п. - до 13.3% річних. Зменшення торкнулося, у першу чергу, вартості кредитів НК у національній валюті (знизилася на 2.1 п.п. - до 14.9% річних). Інтегрована процентна ставка за кредитами в національній валюті зменшилася за місяць на 1.8 п.п. - до 19.0% річних, а в іноземній - залишилася на рівні 8.6% річних.

Середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими НК, у січні зменшилася на 1.5 п.п. - до 12.7% річних. Вартість кредитів, наданих сектору домашніх господарств, навпаки, зросла як у національній, так і в іноземній валюті, у середньому на 0.9 п.п. - до 23.8% річних. Через здешевлення кредитів вищими темпами, ніж депозитів, процентна маржа банків порівняно з груднем 2011 р. зменшилася на 1.1 п.п. - до 4.0 п.п.(Додаток В).

Динаміка депозитних ставок вплинула на скорочення кредитних ставок. Окрім цього, банки тепер активно борються за хороших клієнтів (які наразі все ще поодинокі) для видачі позик, таким чином створюючи більший тиск на пониження ставок за новими позиками. Процентні ставки за корпоративними позиками (в національній валюті) впали до 13-17%, що фактично нижче докризового рівня. Також процентні ставки різко скоротились в сегменті роздрібного кредитування - наразі банки пропонують іпотечні кредити в гривні під 17-18% (порівняно з 25-30% в 2010р.). На мою думку процентні ставки за позиками все ще мають можливості зниження, беручи до уваги жорстку конкуренцію в секторі. [9, с. 41-43]

Відрахування до резервів за збитковими позиками у банківській системі досягли 19% загального обсягу виданих позик у порівнянні з 5,7% станом на кінець 2008 р. У 1 кв. 2011 р. переважно банки під управлінням НБУ проводили великі списання. Більшість банків тепер створили адекватні резерви на покриття збитків внаслідок стрибка кількості проблемних позик.

Рентабельність капіталу вітчизняних банків погіршилася у зв'язку зі значними відрахуваннями до резерву для покриття можливих збитків за кредитними операціями. Наведені вище дані дають змогу стверджувати про високий рівень ризикованості кредитної діяльності банків в Україні [12, с.33-35].

Отже, в результаті погіршення платоспроможності позичальників, збільшується розмір простроченої заборгованості в кредитному портфелі банків та погіршується його якість. Дане явище негативно впливає на розвиток банківського бізнесу. Тому пріоритетним для банківської системи України є нарощення обсягів кредитного портфелю саме в національній валюті.



2.2 Характеристика позичкового (кредитного) портфеля публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

Стратегічне управління банком передбачає наявність довгострокового бачення пріоритетів його розвитку, вироблення концепції дальності, у тому числі й у сфері кредитної діяльності. Одна із найважливіших частин аналізу кредитної діяльності банку на сучасному етапі є аналіз кредитного портфелю як складової системи управління кредитною установою.

Позичковий (кредитний) портфель - це сукупність всіх кредитів, що надані банком своїм клієнтам, а також сукупність інших активних операцій. До кредитного портфелю відносять: кредити надані суб'єктам господарювання та фізичним особам (окрім кредитів банкам); кредиті надані іншим банкам; кредити надані органам центральної та місцевої влади, а також іншим бюджетним установам; депозити розміщені в інших банках; кредити надані за врахованими векселями; гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви; інші активні операції по яким планується отримання доходу у майбутньому і відносно яких у банка можуть виникнути вимоги до контрагентів.

В процесі аналізу кредитного портфелю банку вирішуються такі завдання:визначається ступінь та тип концентрації ризику кредитного портфелю, його відповідності зовнішньому покриттю і достатності створених резервів покриття фактичних і потенційних збитків;оцінюється адекватність кредитного ризику суми передбачуваного прибутку; визначається кредитоспроможність позичальників з метою зниження кредитного ризику проводиться аналіз ефективності кредитних операцій, що дає змогу вибрати доцільний варіант розміщення ресурсів.

Аналіз позичкового (кредитного) портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку [32, с.88-95].

Кредитні операції банку формують його кредитний портфель, що являє собою сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Якість кредитного портфеля банку відображає відповідність структури його кредитних вкладень базовим принципам організації кредитування з точки зору забезпечення поверненості, строковості та платності наданих у тимчасове користування грошових коштів. Ці параметри загалом характеризують ступінь кредитного ризику та дохідність позичкових операцій банку, що є стратегічними цілями його кредитної політики.

Дохідність кредитного портфелю - це дохід на одиницю активів, що вкладені в кредити, за певний період часу. Ризик кредитного портфелю - це ступінь імовірності того, що настануть події, при яких банк буде нести втрати, які викликані кредитами, які є елементами портфелю.

Для прикладу проаналізуємо якість кредитного портфеля Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (розмір кредитного портфеля Банку за період 2010-2012 рр. становив відповідно 18297534 тис. грн, 19909969 тис. грн та 17216978 тис. грн або близько 71,0% від загальних активів Банку).

Розглянемо більш детально та проаналізуємо кредити та заборгованість клієнтів банку. Структура кредитів представлена в таблиці №2(Додаток Г).

Найбільшу питому вагу у структурі кредитів за період дослідження займають кредити,що надані юридичним особам, але в динаміці їх загальна частка скорочується (з 75,9% у 2010 р. до, 65,83% у 2012 р.). Також значну часту у структурі кредитів займають кредити, що надані фізичним особам на поточні потреби. Даний показник у 2010 р. у дорівнював 18,3 %,у 2011 р. він знизився до 8 %, а у 2012 р. спостерігається його зростання до 11,8 %.

Управління кредитним портфелем дає змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, позиковим інструментам, кредитам та умовам діяльності. Аналіз кредитного портфеля потребує дослідження його структури в розрізі груп ризику,за строками, ступеня забезпеченості, галузевої структури (аналіз за видами економічної діяльності), форм власності позичальників і т. п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментації кредитного портфеля.

Що стосується аналізу структури кредитів за строками використання, то в ПАТ "Альфа-Банк" за період дослідження вона зазнала незначних змін. Питома вага короткострокових позик у 2012 р. в порівнянні з 2011 р. збільшилась на 3,3 %. Натомість частка довгострокових кредитів знизилась на 3,3 %.

Дослідження банківського кредитування соціально-економічної системи держави повинні ґрунтуватись на їх всебічному науковому та практичному аналізі. Без такого аналізу неможливо сформулювати пропозиції і рекомендації щодо підвищення обсягів кредитування, пошуку нових напрямів кредитних вкладень.

Сутність аналізу полягає у визначенні напрямів, рівнів і концентрації кредитних вкладень в соціально-економічну систему.

Проаналізуємо структуру кредитів ПАТ "Альфа-Банк" за видами економічної діяльності. Обсяги та структура банківських кредитів, наданих суб'єктам підприємництва реального сектору економіки, за видами економічної діяльності представлена в таблиці 3 ( Додаток Д).

У 2010 році найбільші обсяги кредитів були надані у переробну промисловість (16,6 %), торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (18,7 %), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (20,8 %),кредити фізичним особам (21,7 %).

Значні частки банківських кредитів були надані також у фінансову діяльність (10,4 %)та державне управління (3,4 %).

Підприємства реального сектору перелічених видів економічної діяльності в сукупності одержали 20 051 335 тис. грн банківських кредитів, що складає 91,62% від загальної суми кредитів, наданих банками підприємствам реального сектору у 2010 році. В цілому більше,ніж 90% кредитів одержали підприємства торгівлі і обслуговування, переробної промисловості, підприємства, що здійснюють операції з нерухомістю та орендою,операції з надання кредитів фізичним особам,а також на фінансову діяльність та державне управління.

У 2011 році в порівнянні з 2010 р. зростає частка кредитування переробних підприємств (на 1,5 %), торгівлі (на 1,6 %), виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (на 0,8 %), кредитування фізичних осіб (на 1,7 %). Частка кредитування інших видів економічної діяльності скорочується, але також на незначні величини.

У 2012 році найбільші обсяги кредитів були надані на будівництво(12,48%) торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (8,98%),діяльність транспорту і зв'язку (7,31%), фінансова діяльність (16,32%) кредити фізичним особам (32%).

У цілому можемо відмітити, що підприємства торгівлі і обслуговування, переробної промисловості, добувної промисловості, підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном і орендою, кредити фізичним особам, будівельні підприємства, фінансова діяльність та державне управління на протязі останніх трьох років залучали практично однакову частку банківських кредитів, що надавались суб'єктам підприємництва реального сектору економіки.

Для вимірювання рівня ризику існують критерії, які дають змогу кількісно визначити ризик, прийнятний для банку. Такими критеріями, зокрема, є встановлені НБУ економічні нормативи, які використовуються для забезпечення мінімізації рівня ризику є обов'язковими до виконання всіма банками. Відповідно до Постанови НБУ Про порядок регулювання діяльності банків в Україні, до нормативів кредитного ризику належать: Н7 - норматив максимального розміру на контрагента (не більше 25 %); Н8 - норматив великих кредитних ризиків (не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу); Н9 - норматив максимального розміру кредитів, гарантій, поручительств, наданих одному інсайдеру (не більше 5 %); Н10 - норматив максимального розміру кредитів, гарантій, поручительств, наданих інсайдерам (не більше 30 %).

Як видно з проведених розрахунків (таблиця 4.), протягом 2010-2012 рр. ПАТ "Альфа-Банк" виконував зазначені нормативи.

Таблиця 4. Нормативи кредитного ризику ПАТ "Альфа-Банк"

Роки	Нормативи
	Н 7	Н8	Н9	Н10
2010	21,01	210,84	3,6	4,3
2011	20,84	214,06	0,11	0,48
2012	21,05	217,03	1,9	2,6

Оцінка і аналіз структури кредитного портфеля через визначення ступеня його дохідності та ризику дають можливість банківським установам коригувати власну кредитну політику та змінювати структуру кредитного портфеля. Виконання стратегічних цілей кредитної політики банку неможливе без управління кредитним ризиком та забезпечення якості кредитного портфеля. Для підвищення ефективності кредитної діяльності банку вважаємо за необхідне звернути увагу на покращення кредитної політики банку,оптимізувати власний кредитний портфель шляхом покращення його структури за допомогою зменшення долі нестандартних кредитів;внести обмеження по відношенню до концентрації кредитного портфеля; проводити періодичну та повну перевірку кредитної документації, що дає достовірну інформацію про поточний стан клієнта та перспективи його розвитку; удосконалити навички персоналу банку із роботи щодо ефективного контролю та аудіювання кредитного процесу.



РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОЗИЧКОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Дослідження тенденцій розвитку та проблем кредитного ринку України засвідчує потребу більш ефективного розвитку та забезпечення стабільності банківської системи та вдосконалення законодавчої бази кредитного ринку. Цього можна досягти, запровадивши досконалі механізми регулювання кредитного ринку, а саме:

- Національному банку України в найближчій перспективі доцільно ініціювати прийняття Верховною Радою Закону України «Про кредит і кредитні відносини», який би законодавчо врегулював усі кредитні взаємовідносини між кредиторами та боржниками;

- Розробити механізми, які б не давали змоги банкам кредитувати фізичних осіб без наявності інформації про їх доходи, що б позитивно вплинуло на якість кредитних портфелів комерційних банків. Таким заходом, наприклад, міг бути нормативний акт, який би впровадив суттєве підвищення норми відрахувань у резерви за такими кредитами.

- Надання банками короткострокових кредитів на будівництво житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише відсотків по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник);

- Надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30% від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім'ї);

- Заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть передбачати повернення залишку кредиту самим підприємством у якості поручителя по кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя позичальника;

- Для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого житла;

- Для фінансування будівництва інженерної інфраструктури житлової забудови залучаються банківські кредитні засоби або муніципальні позики, забезпечені частиною майбутніх платежів за відповідні комунальні послуги.

Реалізація цих пропозицій та проведення подальших досліджень основних чинників формування кредитного ринку дасть змогу успішніше реалізовувати інтереси суспільства та забезпечувати ефективну стратегію розвитку національної економіки України [32, c.52].

Для забезпечення нормального функціонування кредитного ринку потрібно здійснити певні перетворення в основних напрямках діяльності банків і створити оптимальний нормативний клімат з боку держави (Малюнок 3.1).



Малюнок 3.1 Концептуальні підходи щодо вдосконалення сфери кредитування в Україні

В Україні в сучасних умовах актуальною є проблема реформування системи кредитування суб'єктів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про орієнтацію банківського сектора на першочергове кредитування пріоритетних у народногосподарському плані виробництв. Для виходу української економіки з кризи кредитні відносини мають бути підпорядковані пожвавленню інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансовому забезпеченню структурних перетворень та економічному зростанню.

Поки що вітчизняна кредитно-банківська система не виконує ролі прискорювача розвитку національної економіки. Недостатніми є власні кошти банків, а отже, й обсяги кредитування народного господарства. Негативний вплив на кредитну сферу здійснюють платіжна криза, дефіцит бюджету, різке зниження кредитоспроможності підприємств. По суті, відсутня практика надання кредитів під виробничі програми довгострокового характеру. Банки майже не залучають ресурсів на довгостроковій основі [21, c.209-210].

Довгострокове кредитування є основною рушійною силою розвитку інвестиційної діяльності, оскільки є основним джерелом вливання довгострокових ресурсів в економіку. Враховуючи те, що найактивнішими учасниками довгострокового кредитування на ринку України є банки, можна відзначити, що проблема нарощення обсягів довгострокових кредитів буде стосуватись і правового поля їх діяльності, і оптимізації ризиків, і багатьох організаційних аспектів. Основні економічні та організаційні заходи щодо нарощування обсягів довгострокового кредитування в Україні слід здійснювати за такими напрямами:

- стимулювання розвитку довгострокового банківського кредитування;

- забезпечення правового захисту банків у їх взаємовідносинах з клієнтами;

- вдосконалення системи управління ризиками банків;

- підвищення ефективності банківського моніторингу та ін.

Пожвавити процеси інвестиційного, іпотечного, довгострокового споживчого кредитування в Україні можна підтримуючи та стимулюючи політику довгострокового інвестування в регіонах. Для вирішення цих завдань на регіональному рівні доцільним було б створення інвестиційних центрів сприяння залучення інвестицій в економіку. Адже в межах роботи таких центрів можна здійснювати роботу з надання допомоги у підготовці та реалізації бізнес-планів підприємств. Особливо цей напрям роботи є актуальним для розвитку малого та середнього бізнесу.

Щодо мікрокредитування, то це загальновизнаний у світі метод боротьби з соціальною бідністю, забезпечення зайнятості населення, створення нових робочих місць.

Основними пріоритетами розвитку в Україні доступної, зручної, розгалуженої й соціально спрямованої системи мікрокредитування повинні стати такі завдання:

- стимулювання банків та небанківських установ до розширення мікрокредитування і вдосконалення законодавчого забезпечення їх діяльності;

- створення сприятливих умов для громадян і суб'єктів малого підприємництва в отриманні мікрокредитів, в тому числі, за рахунок спрощення порядку їх надання, зменшення відсоткових ставок, збільшення строків кредитування;

- вдосконалення механізмів державної підтримки суб'єктів малого підприємництва в отримання кредитів та розробку національної програми мікрокредитування;

- налагодження системи інформаційного забезпечення громадян у сфері кредитування;

- удосконалення нормативно-правового регулювання процедур кредитування банківськими і небанківськими фінансовими установами;

- вивчення і запозичення кращого світового досвіду у сфері розвитку мікрокредитування.

Говорячи про необхідність нарощення обсягів кредитування, важливо пам'ятати про те, що обсяги кредитування народного господарства, з одного боку не повинні перевищувати певну критичну межу, за якою починається посилення інфляційних процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання розвитку національного виробництва [24, с.113].

У теорії кредиту проблема впливу кредитних відносин на розвиток економіки розглядається у взаємозв'язку з економічними межами кредитування.

Економічні межі кредитування -- це межі існування і поширення кредиту, межі, в яких кредитні відносини мають об'єктивну природу і зберігають свої сутнісні риси, що відрізняють їх від фінансових відносин. При порушенні економічних меж кредитування процес перетворюється в процес фінансування.

На макрорівні економічні межі кредиту визначаються відповідністю (кількісною, якісною і в часі) між платоспроможною потребою економіки в позиках та наявністю кредитних ресурсів. Ця відповідність обумовлюється рівнем ефективності функціонування кредитної системи країни.

На мікрорівні економічні межі кредиту визначаються відповідністю (кількісною, якісною і в часі) між пасивними та активними операціями комерційних банків. Від обсягу пасивних операцій залежить розмір банківських ресурсів, а отже, й масштаби кредитування. З позицій позичальника, вирішальне значення має рівень його кредитоспроможності -- здатність забезпечувати своєчасне й у повному обсязі повернення позики.

Порушення меж кредитування призводить до деформації кредитних відносин, що виявляється або в надмірному кредитуванні (понад реальні потреби), або в недокредитуванні (нестачі кредитних вкладень у народне господарство). Відновлення економічних меж кредитування здійснюється у ході реалізації реформи кредитно-банківської сфери.

Для поліпшення стану справ у сфері кредитування необхідне досягнення в Україні фінансової і макроекономічної стабільності, проведення раціональної промислової і податкової політики( , що дозволило б банкам здійснювати виробничі інвестиції, а позичальникам -- відновити свою кредитоспроможність.



ВИСНОВКИ

В роботі проведено аналіз стану ринку позичкового капіталу та шляхів його покращення. На підставі проведеного аналізу можна зробити такі висновки, що грошовий капітал, переданий одним капіталістом у позичку іншому, і є позичковим капіталом.

Тимчасово вільні кошти промислових і торгових капіталістів є основними, але аж ніяк не єдиним джерелом позичкового капіталу. В умовах розвитої ринкової економіки , як джерело позичкового капіталу широко використовуються доходи і заощадження населення, які включають накопичення населення. Третім найбільшим джерелом позичкового капіталу є нагромадження держави. Сучасна держава перерозподіляє через бюджет більш 50% національного доходу. Його масштаби і визначають абсолютні суми державних нагромаджень. Джерелом позичкового капіталу є ті засоби державного бюджету, що прямо виділяються для кредитування, а також ресурси, що осідають в банках в результаті розбіжності термінів надходження і витрати державних доходів.

Нагромадження позичкового капіталу має велике значення для нормального здійснення відтворення як індивідуального, так і суспільного капіталу. Його розміри в значній мірі визначають норму нагромадження, а, отже, і темпи, і масштаби виробництва. Тому питання про джерела позичкового капіталу дуже важливе. В сучасних умовах головним джерелом формування позичкового капіталу стають заощадження населення: вони складають від третини до половини фонду нагромадження позичкового капіталу, використовуваного для інвестицій. Істотну роль продовжує грати нагромадження позичкового капіталу у виробничому секторі.

Формою руху позичкового капіталу є кредит. "Кредит - це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення, і, як правило, зі сплатою відсотків» Кредит виражає економічні відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення". Кредитори надають, а позичальники одержують вартість (капітал) у позику, повертаючи її потім з відсотком. Кредит як форма руху позичкового капіталу об'єднує в собі два процеси:

- акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів;

- вкладення, або розміщення, цих коштів.

В умовах розвинутого ринкового господарства кредит є обов'язковим атрибутом механізму господарювання для всіх економічних суб'єктів. Найбільшим кредитним ресурсом нині є грошові заощадження населення, що зберігаються як на рахунках у кредитних установах, так і на руках. Тимчасово вивільнені кошти постійно є на рахунках державного і місцевих бюджетів та бюджетних установ. Вони теж виступають кредитними ресурсами. Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних осіб, так і у фізичних осіб.

Аналіз обсягу наданих кредитів впродовж зазначеного періоду показав, що у з 2007-2008 роках обсяги наданих кредитів збільшувались суттєво і становили у 2007 році майже 216074 млн. грн., що у 2 рази більше за попередній. У 2008 році сума наданих кредитів збільшилася на 63% або 256876 млн. грн. Водночас впродовж 2009 року відбулось зменшення цих темпів унаслідок фінансово-банківської кризи на 5,67% або 44896 млн. грн. Починаючи з 2010 року відбувається поступове зростання темпів кредитування і на початок 2011 року загальний обсяг становить 755030 млн. грн., що на 1,02% або 7682 млн. грн. більше початку попереднього року. Більш суттєва динаміка відбувалась впродовж 2011 року, зокрема сума наданих кредитів зросла на 8,83% або 66655 тис. грн. У січні 2012 року спостерігалося сезонне зменшення кредитів, наданих резидентам. У цілому скорочення спостерігалося за всіма секторами економіки, строками і валютами. Водночас тривала стійка тенденція до зростання кредитів домогосподарств у національній валюті. Крім цього, відбулося збільшення кредитних вкладень у сектор нефінансових корпорацій в іноземній валюті.

Дослідження тенденцій розвитку та проблем кредитного ринку України засвідчує потребу більш ефективного розвитку та забезпечення стабільності банківської системи та вдосконалення законодавчої бази кредитного ринку. Цього можна досягти, запровадивши досконалі механізми регулювання кредитного ринку, а саме:

- Національному банку України в найближчій перспективі доцільно ініціювати прийняття Верховною Радою Закону України «Про кредит і кредитні відносини», який би законодавчо врегулював усі кредитні взаємовідносини між кредиторами та боржниками;

- Розробити механізми, які б не давали змоги банкам кредитувати фізичних осіб без наявності інформації про їх доходи;

- Запровадити публікацію в доступних широкому колу суб'єктів ринку засобах масової інформації даних про рейтингові оцінки банків;

- Здійснити масові перевірки банківських установ щодо дотримання ними вимог «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

- Національному банку України необхідно запровадити кваліфікаційні вимоги до працівників, які безпосередньо працюють на точках продажу кредитів;

- З метою забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян необхідно створення відповідного фінансово-кредитного механізму.

Реалізація цих пропозицій та проведення подальших досліджень основних чинників формування кредитного ринку дасть змогу успішніше реалізовувати інтереси суспільства та забезпечувати ефективну стратегію розвитку національної економіки України.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василик О.Д. Теорія фінансів: Навчальний посібник. /О.Д.Василик - К.: НІОС, 2000 - 368с.

2. Вахненко Т. Кредитно-боргова експансія банків та методи її стримування / Т. Вахненко [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000 / 2040/62969

3. Галіцин В.К., Бушуєва І.В.Система управління кредитними ризиками комерційного банку: навчальний посібник. / В.К.Галіцин, І.В.Бушуєва - К.: Наук, світ, 2007. - 146 с.

4. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи / В. Геєць // Економіка України. - 2009. - № 2. - С. 5 - 23.

5. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник./ А. М. Герасимович -- К.: КНЕУ, 2006. -- 600 с.

6. Говоруха С. Підходи до визначення поняття «кредитного портфелю» та аналіз його характеристик / С. Говоруха // Вісник Львівського університету. - 2008. - № 39. - С. 125-127.

7. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки: Навчальний посібник. / О.В. Дзюблюк - К.: Поліграф книга, 2007. -512 с.

8. Дзюблюк О.В. Механізм забезпечення якості кредитного портфеля й управління кредитним ризиком банку в період кризових явищ в економіці / О.В. Дзюблюк // Журнал європейської економіки. - 2010. - № 9. - С. 108-124.

9. Єпіфанов А.О. Методологічні складові ефективного розвитку банківського сектору економіки України: монографія / А.О. Єпіфанов- Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. - 417 с.

10. Єпіфанов А.О., Міщенко В.О. Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності клієнтів банку/ А.О. Єпіфанов, В.О. Міщенко// Банківська справа. - 2006. - 39-45 с.

11. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Навчальний посібник./ Б.С. Івасів - К.: КНЕУ, 2007. - 404 с.

12. Карпенко Г.В. Кредитна діяльність вітчизняних банків та можливості їх інтеграції до світової фінансової системи. / Г.В. Карпенко // Фінанси України. - 2008. - № 2. - С. 89-96.

13. Кіндрацька Л. Формування та використання резервів під кредитні ризики та методика обліку цих операцій у комерційних банках України./ Л. Кіндрацька // Банківська справа. - 2009. -33-35 с.

14. Лис І. Удосконалення управління ліквідністю банку в умовах світової фінансової кризи / І. Лис // Банківська справа. - 2011. - № 6. - С. 19 - 25.

15. Майовець Є. Розвиток фінансових ринків як передумова економічного зростання в Україні / Є. Майовець, Х. Флюд // Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 19. - С. 88 - 116.

16. Міщенко В.І., Слав'янська Н.Г. Банківські операції: Навчальний посібник / В.І. Міщенко, Н.Г. Слав'янська - К.: Знання, 2006. - 727 с.

17. Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін. Банківські операції: Навчальний посібник / A.M. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна - К.: КНЕУ, 2006. - 384 с.

18. Національний банк України. Постанова Правління НБУ. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків: від 06 липня 2000 №279 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - (Офіційний веб-сайт Верховної Ради України). - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-11.

19. Опарін В.М. Фінанси: Навчальний посібник./ В.М. Опарін - К.: КНЕУ, 2001 - 421с.

20. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] // www.bank.gov.ua.

21. Офіційний сайт ПАТ "Альфа-Банк". [Електронний ресурс] //www.alfabank.com.ua.

22. Пахомов В.І., Стрільчук Л.В. Гроші та кредит: Навчальний посібник./ В.І. Пахомов, Л.В. Стрільчук - К.: МАУП, 2004. - 56 с.

23. Перспективи вдосконалення кредитних операцій комерційних банків. Фінансові проблеми економіки перехідного типу: збірник наукових праць./ О.В. Дзюблюк - Тернопіль: ТАНГ, 2005. -15-17 с.

24. Пірог В.В. Оцінювання якості кредитного портфеля банків з урахуванням виконання економічних нормативів НБУ / В.В. Пірог // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.18. - С. 228-235.

25. Пустовійт Р. Тенденції та перспективи управління проблемними активами в глобальній банківській системі / Р. Пустовійт, Р. Лисенко // Вісник Хмельницького національного університету 2009.- № 5. - С. 179-182.

26. Тиркало P.І. Банківська справа: Навчальний посібник. / P.І Тиркало.-Тернопіль: Вид-во «Економічна думка», 2007 -219 с.

27. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навчальний посібник./ Шелудько В.М.- К., 2005. - 426 с.

28. Шелудько Н.М. Оздоровлення банківської системи / Н.М. Шелудько. [Електроннийресурс]. - Доступний з http://www.ukrslovo.org.ua/index.php? option=com_content&view=article &id=39:2009-05-20-15-34-22&catid=4: econom&Itemid=7.



ДОДАТКИ

Додаток А.

Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу



Додаток Б

Внутрішні джерела створення позичкового фінансового капіталу



Додаток В

Таблиця 1. Процентні ставки за кредитами (без урахування овердрафту), %

Показники	Нефінансові корпорації	Домашні господарства
	2011	2012	2011	2012
	січень	грудень	січень	січень	грудень	січень
кредити	12.2	14.2	12.7	19.5	22.9	23.8
У гривнях	12.9	17.0	14.9	20.6	23.2	24.3
У доларах США	10.6	8.3	8.5	9.6	10.8	10.7
В євро	8.3	9.7	8.9	14.2	9.2	10.3



Додаток Г

Таблиця 2. Аналіз кредитів та заборгованості клієнтів ПАТ "Альфа-Банк"

Вид кредиту	2010	2011	2012
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Кредити що надані органами державної влади та місцевого самоврядування	750006	3,27	769845	3,35	650000	3,18
Кредити,що надані юридичним особам	17390106	75,9	16845110	73,23	13426318	65,83
Кредити,що надані за операціями «репо»	__	__	19949	0,08	__	__
Кредити,що надані фізичним особам-підприємцям	36530	0,15	724653	3,15	763218	3,74
Іпотечні кредити фізичних осіб	575540	2,51	1494000	6,49	1386 341	6,79
Кредити,що надані фізичним особам на поточні потреби	4188313	18,28	1862935	8	2644556	11,8
Інші кредити,що надані фізичним особам	___	___	1285018	5,58	1523872	7,47
Усього кредитів	22907595	100	23001510	100	20394305	100



Додаток Д

Таблиця 3. Аналіз структури кредитів ПАТ "Альфа-Банк" за видами економічної діяльності

Вид економічної діяльності	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги	243083	1,1	242759	1,0	400362	2,0
Добувна промисловість	134001	0,6	129626	0,6	1078517	5,5
Переробна промисловість	3628698	16,6	4226919	18,1	612403	3,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	454398	2,1	665417	2,9	517296	2,6
Будівництво	557623	2,6	777078	3,3	2464679	12,5
Машинобудування	-	-	-	-	387470	2,0
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів	4 099 404	18,7	4744206	20,3	1773680	9,0
Діяльність транспорту та зв'язку	398370	1,8	298117	1,3	1443860	7,3
Військово-промисловий комплекс і авіобудування ...

Подобные документы

• Функціонування капіталу в різних сферах економіки

  Розгляд сутності функціонування капіталу в різних сферах економіки, його вплив на трудові відносини, а також з’ясування особливості функціонування позичкового і акціонерного капіталу. Трактування матеріально-речового змісту капіталу. Види капіталу.
  
  курсовая работа [55,6 K], добавлен 28.01.2009
  

• Вдосконалення системи управління залученням позикового капіталу з метою забезпечення фінансової системи підприємства

  Розробка комплексу задач "Вдосконалення системи управління залученням позикового капіталу з метою забезпечення фінансової стабільності підприємства". Аналіз складу та структури позикових фінансових ресурсів ДП "Діапазон" в динаміці.
  
  курсовая работа [69,5 K], добавлен 10.09.2007
  

• Становлення та особливості функціонування парабанківської системи на фінансовому ринку України

  Місце, роль небанківських фінансових інститутів на міжнародному ринку. Перспективи розвитку парабанківської системи, ринку послуг ломбардів в Україні. Шляхи вдосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в країні та напрями його розвитку.
  
  курсовая работа [2,4 M], добавлен 17.12.2015
  

• Особистості та перспективи розвитку фондового ринку України

  Дослідження фондового ринку України, сутність фондового ринку і його елементів, аналіз даних про динаміку його розвитку та перспективи. Умови функціонування та структурні елементи фондового ринку, ринкова інфраструктура та динаміка основних індексів.
  
  курсовая работа [347,1 K], добавлен 06.03.2010
  

• Шляхи вдосконалення ринку цінних паперів в Україні

  Особливості становлення ринку цінних паперів в Україні. Шляхи підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку. Методи інтеграції до міжнародних ринків капіталу. Визначення проблем українського ринку цінних паперів та шляхів його поновлення.
  
  реферат [28,0 K], добавлен 09.11.2010
  

• Становлення та перспективи розвитку валютного ринку України

  Сутність валютного ринку, його класифікація, структура, основні функції. Поняття та різноманітність фінансових операцій. Дослідження валютного ринку України та його сучасного стану. Нормативно-правова основа функціонування та принципи його регулювання.
  
  курсовая работа [69,3 K], добавлен 29.12.2013
  

• Фінансові інструменти фінансового ринку, їх економічна та правова природа

  Сутність і класифікація фінансових інструментів. Проблеми становлення ринку фінансових інструментів. Шляхи та перспективи розвитку фінансових інструментів в Україні. Стратегія впровадження новітніх фінансових інструментів на ринках капіталу України.
  
  курсовая работа [48,6 K], добавлен 05.11.2014
  

• Вплив фінансової глобалізації на Фондовий ринок України

  Динаміка розвитку фондового ринку України, вплив міжнародних потоків капіталу на обсяг операцій із цінними паперами. Аналіз залежності стану національного фондового ринку від обсягу і структури приватних запозичень фінансових установ на світових торгах.
  
  контрольная работа [616,9 K], добавлен 03.03.2011
  

• Основні особливості функціонування фінансового ринку України та його роль у економічній системі України

  Поняття і сутність фінансового ринку. Основні напрями його вдосконалення. Мета, принципи і завдання організації управління фінансовим ринком держави. Аналіз фінансово-економічних показників формування фінансового ринку України. Вплив держави на його стан.
  
  курсовая работа [162,6 K], добавлен 20.06.2014
  

• Державне регулювання грошового ринку в Україні

  Сутність та правове регулювання грошового ринку. Аналіз його сучасного стану, тенденції та перспективи розвитку. Заходи щодо вдосконалення його законодавчої бази. Платіжний баланс України. Характеристика операцій на міжбанківському валютному ринку.
  
  курсовая работа [845,5 K], добавлен 18.05.2015
  

• Міжнародний ринок позичкових капіталів. Особливості функціонування та регулювання

  Поняття міжнародного ринку позичкових капіталів, структура та принципи функціонування даного ринку. Вплив світової фінансової кризи на нього та оцінка стану в умовах глобалізації. Україна на світовому ринку позичкових капіталу, проблеми та перспективи.
  
  курсовая работа [82,8 K], добавлен 14.09.2016
  

• Сутність та складові ринку грошей

  Рух грошових потоків на фінансовому ринку. Інструменти державного регулювання та складові грошового ринку (ринок позикових капіталів, ринок цінних паперів). Аналіз особливостей функціонування грошового ринку України, його проблеми і перспективи розвитку.
  
  курсовая работа [84,4 K], добавлен 20.09.2013
  

• Аналіз грошового ринку України

  Сутність, особливості функціонування та графічна модель грошового ринку. Попит та пропозиція на гроші. Рівновага на грошовому ринку. Становлення грошового ринку в Українi. Фiнкцiонування та перспективи розвитку грошового ринку України та сучасному етапi.
  
  курсовая работа [319,0 K], добавлен 20.11.2010
  

• Грошовий ринок та взаємозв’язок його окремих сегментів

  Сутність та еволюція становлення грошового ринку. Загальна характеристика структури грошового ринку та специфіка функціонування окремих його елементів. Специфічні особливості регулювання грошового ринку. Перспективи розвитку грошового ринку України.
  
  курсовая работа [72,9 K], добавлен 19.02.2015
  

• Проблеми функціонування фінансового ринку України

  Аналіз фінансового ринку України за 2013-2014 роки як одного із основних джерел забезпечення ресурсами господарюючих суб'єктів. Дослідження шляхів вдосконалення процессу залучення додаткових ресурсів суб'єктів господарювання на фінансовому ринку.
  
  дипломная работа [122,8 K], добавлен 27.07.2015
  

• Розвиток кредитного ринку України

  Роль та сутність кредиту в умовах ринкової економіки. Аналіз пропозиції та попиту на кредитному ринку України, його структура та взаємозв’язок окремих елементів. Основні засади формування кредитної політики на 2013 рік, шляхи вдосконалення і перспективи.
  
  курсовая работа [319,9 K], добавлен 23.06.2013
  

• Валютний ринок та валютна система

  Характеристика валютного ринку: сутність, призначення, суб'єкти, структура, класифікація. Види валютних операцій, поняття кон'юнктури ринку. Особливості формування валютної системи України, її проблеми в умовах кризи та шляхи забезпечення стабільності.
  
  курсовая работа [79,0 K], добавлен 30.05.2013
  

• Особливості функціонування ринку FOREX

  Теоретичні аспекти дослідження виникнення і розвитку валютного ринку. Економічні передумови виникнення ринку Форекс, його фінансова характеристика, суть роботи та переваги перед фондовим ринком. Функціонування ринку FOREX у світовому середовищі.
  
  курсовая работа [240,4 K], добавлен 18.05.2011
  

• Сучасний стан фондового ринку України

  Становлення і розвиток української держави. Фондовий ринок, його сутність, структура, функції. Сучасний стан фондового ринку України. Організований ринок цінних паперів. Вітчизняний ринок деривативів. Перспективи розвитку фондового ринку України.
  
  курсовая работа [858,5 K], добавлен 13.12.2010
  

• Функціонування валютного ринку в Україні

  Сутність валютного ринку та його структура. Функції валютного ринку, групи суб'єктів. Структура та особливості функціонування. Валютні операції на світовому валютному ринку. Валютний ринок України та проблеми його існування в умовах української економіки.
  
  реферат [21,0 K], добавлен 18.10.2007
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам