Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки

Української академії аграрних наук

Лаврук Віталій Валерійович

УДК 631.162:657.3

Механізм формування та використання державного

бюджету (на матеріалах підприємств АПК)

Спеціальність 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік УААН САБЛУК Петро Трохимович, директор Інституту аграрної економіки УААН.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ОСАДЕЦЬ Семен Степанович, Київський національний економічний університет, кафедра фінансів підприємств і страхової справи; кандидат економічних наук, доцент ПУТЯТІНА Алла Костянтинівна, Національний аграрний університет, кафедра фінансів і кредиту.

Провідна установа: Київський університет імені Тараса Шевченка (кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту).

Захист відбудеться “21” березня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д.26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх.

Автореферат розісланий “21” лютого 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук Малік М.Й.

державний бюджет сільське господарство

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Після набуття Україною суверенітету розпочався процес становлення національної фінансової системи, важливою складовою якого є збільшення грошових ресурсів централізованого фонду держави, як об'єктивної економічної реальності, властивої фінансовим системам усіх розвинених держав. Однак соціально-економічна криза та реформування виробничо-трудових відносин викликають певні зміни в основних складових економічного та фінансового потенціалу країни. За цих умов значну роль, як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їх регулювання з боку держави, відіграє бюджет, виступаючий невід'ємною часткою ринкових стосунків і важливим інструментом реалізації державної політики.

Тому дослідження самої суті державного бюджету і характерних особливостей його формування, функціонування і способів використання в інтересах інтенсивного та ефективного розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва має велике теоретичне та практичне значення. Особливої уваги заслуговує аграрний сектор економіки, виступаючий специфічною і важливою складовою ланкою всього народного господарства України, в якому одне з основних місць відводиться сільському господарству. Цій галузі в даний час необхідно приділити особливу увагу як з боку господарюючих структур так і бюджету.

У дослідження практичних завдань, розробку теоретично-методологічних аспектів бюджетних взаємовідносин з господарюючими суб'єктами в аграрному секторі економіки вагомий внесок зробили такі відомі українські вчені-економісти, як О. Василик, В. Грушко, М. Дем'яненко, П. Лайко, М. Малік, С. Осадець, В. Панскова, Б. Пасхавер, Д. Полозенко, А. Путятіна, П. Саблук, В. Федосов та інші.

Однак цілий ряд питань щодо формування та використання бюджету, до цього часу залишаються недостатньо дослідженими. В своїх наукових працях більшість вчених надавали увагу в основному макроекономічним проблемам. В цей же час механізм взаємовідносин бюджету з підприємствами АПК досконало не досліджувався, або ж вивчався тільки у напрямку висвітлення проблем податкової політики. Крім того, значна частина досліджень проводилась до ринкових перетворень і тому окремі положення потребують нового погляду з врахуванням сучасного стану економіки країни. В зв'язку з цим виникає потреба проведення комплексних досліджень процесу ефективного виконання державного бюджету підприємствами і організаціями АПК та розробки основних напрямків вдосконалення їх взаємовідносин в перспективі, з урахуванням специфіки перехідного періоду. Важливість, актуальність і недостатня наукова розробка названих проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації покладено результати досліджень автора, проведених в Подільській державній аграрно-технічній академії (1995-1999рр.). Дослідження здійснювались у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт кафедри фінансів і фінансового обліку (шифр теми №0199V003764). Крім того, дослідження проводилися згідно з виконанням ряду завдань-замовлень Хмельницького обласного управління державного казначейства, Дунаєвецької державної податкової інспекції, Новоушицького відділення державного казначейства, Кам'янець-Подільського управління АПК щодо розробки нових та вдосконалення існуючих механізмів ефективного і раціонального виконання державного бюджету підприємствами та організаціями АПК, застосування математичних методів прогнозування бюджетних надходжень.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-обґрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій стосовно вдосконалення взаємовідносин підприємств АПК з державним та місцевими бюджетами в умовах формування ринкової економіки.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких основних задач дослідження:

уточнити визначення економічної категорії “державний бюджет”;

вивчити та проаналізувати сучасний стан взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з державним бюджетом;

здійснити аналіз процесу виконання доходної частини бюджету підприємствами АПК та зробити висновки щодо його ефективності;

внести пропозиції по раціоналізації міжбюджетних відносин регіону;

дослідити коло питань, які розкривають економічні передумови ефективного використання бюджетних коштів підприємствами та організаціями АПК;

дати оцінку сучасним методикам прогнозування та розробити власний прогноз надходжень до бюджету від підприємств аграрної сфери;

обґрунтувати основні напрямки вдосконалення взаємозв'язків бюджету з сільськогосподарськими підприємствами в процесі його виконання;

розробити концепцію поліпшення організації кредитування сільськогосподарського виробництва за допомогою участі фінансових ресурсів державного бюджету.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом проведеного дисертаційного дослідження є взаємовідносини аграрних підприємств та організацій АПК з бюджетом в умовах ринкової трансформації економіки. Об'єктом дослідження стали сільськогосподарські підприємства усіх форм власності Кам'янець-Подільського та інших районів Хмельницької області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання взаємопов'язаних і взаємозумовлених бюджетних процесів формування та раціонального використання грошових коштів. Дослідження здійснювались на основі узагальнення результатів вивчення проблем загальної економічної теорії вітчизняних та закордонних вчених-економістів.

Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної науки, законодавчі акти, урядові рішення і постанови, методичні рекомендації різних рівнів управління державним бюджетом.

При виконанні дисертаційної роботи використовувались такі методи: порівняльно-економічний, монографічний, економіко-статистичний, абстрактно-логічний, розрахунково-конструктивний, прогнозування, експертних оцінок та інші.

Інформаційна база дослідження. Інформаційною базою для написання дисертації послужила оперативна і річна звітність сільськогосподарських підприємств Кам'янець-Подільського району, матеріали районного відділу земельних ресурсів, дані первинного бухгалтерського обліку відділень державного казначейства адміністративних районів, фінансового відділу та податкової інспекції, статистичні матеріали окремих господарств і організацій АПК Хмельницької області, а також законодавчі акти, що приймалися Верховною Радою, Кабінетом Міністрів України, матеріали Держкомстату і Міністерства АПК України, науково-дослідних установ України.

Наукова новизна дисертаційної роботи характеризується теоретичним обґрунтуванням економічного механізму формування взаємовідносин підприємств та організацій АПК з державним бюджетом і внесенням пропозицій по його вдосконаленню та практичній реалізації в фінансах сільськогосподарських товаровиробників.

Основні положення, що складають наукову новизну, полягають у наступному:

отримало подальший розвиток трактування економічної природи категорії “державний бюджет”, як основного елементу фінансових відносин, що складаються між державою та суб'єктами господарювання;

на основі поглибленого дослідження виявлена пропорційна залежність між зростанням заборгованості і надходженнями до зведеного бюджету від підприємств АПК та характерні закономірності в зміні доходів бюджету;

визначено економічну ефективність застосування єдиного фіксованого сільськогосподарського податку та проведено порівняльну оцінку надходжень до бюджету від аграрного сектору без нього та за умов його існування;

розроблено рекомендації щодо покращення методів кредитування підприємств АПК через залучення до них грошових коштів державного бюджету;

в процесі аналізу доведена недостатність бюджетної підтримки виробничої та соціальної сфер АПК, що виражається у зростанні клірингових розрахунків;

розроблено рекомендації по підвищенню ефективності виконання доходної частини бюджету шляхом часткового погашення суб'єктами агропромислового виробництва кредиторської заборгованості перед бюджетом за рахунок наявної переплати;

запропонована і реалізована за допомогою сучасних комп'ютерних технологій нова методика прогнозування надходжень до бюджету, використання якої сприятиме ефективному плануванню та збільшенню його доходної частини.

Практичне значення. Застосування на практиці розроблених автором рекомендацій дозволить підвищити рівень ефективності виконання бюджету підприємствами та організаціями АПК.

Викладені в дисертаційній роботі основні положення виступають в якості методичних розробок, конкретних пропозицій і впроваджені в практичну діяльність сільськогосподарських підприємств, районних казначейств та податкових інспекцій.

Рекомендації і пропозиції, які містяться в дисертаційній роботі, можуть бути використані при підготовці інструктивних матеріалів з касового виконання державного бюджету як за доходною, так і за видатковою частинами.

Одержані економічні результати відображені в актах впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що:

удосконалено теоретичні основи сутності державного бюджету та проблем його формування підприємствами і організаціями АПК;

обґрунтована доцільність участі державного бюджету у створенні фондів кредитування сільськогосподарського виробництва;

розроблені пропозиції щодо удосконалення методики прогнозування грошових надходжень до бюджету від сільськогосподарських товаровиробників;

запропоновано і підтверджено розрахунками можливість погашення суб'єктами агропромислового виробництва кредиторської заборгованості перед бюджетом за рахунок наявної переплати;

встановлено сутність та проведено економічну оцінку ефективності фіксованого сільськогосподарського податку у бюджетних надходженнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати проведених досліджень доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам'янець-Подільський, 1996-1999рр.), обласній нараді працівників державного казначейства “Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету” (м. Хмельницький, 1997р.), районному семінарі працівників державного казначейства та податкової інспекції “Про єдиний сільськогосподарський податок” (м. Кам'янець-Подільський, 1999р.). Повний зміст роботи доповідався на розширеному засіданні кафедри фінансів і фінансового обліку Подільської державної аграрно-технічної академії (листопад 1999р.).

Публікації. Найбільш важливі теоретичні і практичні результати досліджень, висновки і пропозиції автора відображені в 6 публікаціях загальним обсягом 1,5 друкованих аркушів. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 143 найменувань і включає 28 таблиць, 14 рисунків, 7 додатків. Повний обсяг дисертації становить 195 сторінок комп'ютерного тексту, з них таблиці займають 25 сторінок, рисунки - 14, список використаних джерел - 11, додатки - 7 сторінок.

Складові частини роботи:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ТА МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ БЮДЖЕТУ І ЙОГО КОМПОНЕНТІВ

1.1. Соціально-економічна суть бюджету

1.2. Участь підприємств АПК у формуванні державного бюджету

РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ'ЄКТІВ АПК З ДЕРЖАВНИМ БЮДЖЕТОМ В ПРОЦЕСІ ЙОГО ВИКОНАННЯ

2.1. Стан розрахунків підприємств з державним бюджетом

2.2. Регулювання та фінансовий контроль формування доходної частини бюджету

2.3. Аналіз міжбюджетних відносин регіону та фінансова збалансованість бюджету

2.4. Ефективність витрачання бюджетних ресурсів при виконанні видаткової частини бюджету

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ПІДПРИЄМСТВАМИ АПК

3.1. Основні шляхи поліпшення взаємовідносин аграрного сектора з державним бюджетом

3.2. Раціоналізація фінансово-кредитних відносин сільськогосподарського виробництва з державним бюджетом

3.3. Розробка нової методики фінансового прогнозування і планування показників доходної частини бюджету.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

державний бюджет сільське господарство

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

В дисертаційній роботі розглядається зміст, характер та дається визначення суті державного бюджету, який є економічним, політичним документом і виступає формою цілеспрямованого виявлення державних пріоритетів для ефективного формування та розподілу фінансових ресурсів, що направляються на потреби розширеного виробництва, соціально-культурного обслуговування населення, оборони і управління державою.

Досліджується вплив державного бюджету на стан економіки країни в процесі міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з врахуванням потреб виробничих структур різних галузей народного господарства. Все це дає можливість стверджувати, що основними завданнями бюджетної політики в умовах поглиблення ринкових реформ повинні стати:

ліквідація спаду виробництва та забезпечення ефективного розвитку економіки;

досягнення стійкості та стабільності фінансової системи;

стимулювання інвестиційної активності;

зміцнення доходної бази бюджету за рахунок вдосконалення механізму оподаткування та посилення контролю за своєчасністю та повною сплатою податків;

вдосконалення системи фінансового контролю за ефективним та цілеспрямованим використанням державних видатків.

При проведенні оцінки стану і перспектив розвитку аграрного сектору розглядаються проблеми виконання державного бюджету, в якому значну частку грошових ресурсів повинно забезпечити сільське господарство. Динаміка формування доходної частини бюджету агропромисловим комплексом свідчить про стабілізацію загальної кількості надходжень від цього сектору економіки на рівні 19,5% від загальній кількості платежів до консолідованого бюджету (табл. 1).

Таблиця 1. Стан участі підприємств та організацій АПК у формуванні державного бюджету України по Кам'янець-Подільському району

Показники	Рік
	19951	1996	1997	1998	1999
Платежі до консолідованого бюджету, тис. грн..	4904	50506	64917	66382	62138
в тому числі: до державного бюджету	2103	26711	47183	34498	37283
до місцевих бюджетів	2801	23795	17734	31884	24855
Сплачено підприємствами та організаціями АПК, тис.грн.	920	9158	12762	14041	12106
в тому числі: до державного бюджету	720	8252	11659	11388	9856
до місцевих бюджетів	200	906	1103	2653	2250
Питома вага надходжень від підприємств та організацій АПК в загальній кількості платежів, %	18,8	18,1	19,7	21,2	19,5
в тому числі: до державного бюджету	34,2	30,9	24,7	33,0	26,4
до місцевих бюджетів	7,1	3,8	6,2	8,3	9,1
Видатки державного бюджету на потреби АПК, тис.грн.	302	3427	4760	3893	4810
Питома вага видатків на розвиток АПК в загальній кількості платежів до консолідованого бюджету, %	6,2	6,8	7,3	5,9	7,7
в тому числі до державного бюджету	14,5	12,8	10,1	11,3	12,9

Примітка. В мільйонах грошових одиниць.

Так, за період з 1995 по 1999 роки загальна частка сплачених платежів до бюджету підприємствами аграрного сектора коливалась у межах 18,1-21,2%, причому до державного бюджету було сплачено в середньому до 30% всіх надходжень. До місцевих бюджетів надійшло майже 7% грошових коштів, що пояснюється виключенням непрямих податків з складу регулюючих і спрямуванням їх до державного бюджету.

При цьому загальний стан видатків на розвиток АПК потребує нових підходів до визначення розміру бюджетної підтримки цієї галузі. Адже, як свідчать дані таблиці, питома вага виділених коштів на фінансування АПК в 1999 році складала 7,7%, а в 1998 - 5,9%. З огляду на те, що розмір надходжень від господарюючих суб'єктів АПК до бюджету був в 2,8 рази більший, ніж видаткова частина, необхідно переглянути фінансування галузі і встановити її асигнування у розмірі, наближеному до кількості сплачених підприємствами АПК коштів до бюджетів.

За умов зменшення видатків з бюджету на виробничий і соціальний розвиток агропромислового комплексу дуже важко сформувати необхідні фінансові ресурси для налагодження нормального процесу виробництва як в АПК, так і в інших галузях народного господарства. Тому в Україні виникла необхідність у створенні необхідних методів державної підтримки, адекватних умовам ринку, за допомогою яких можна було б здійснювати комплексне регулювання економіки, домогтися фінансової стабілізації. Таким чином, цілеспрямована бюджетна політика забезпечить ефективний розвиток АПК як високо розвинутого й ефективно працюючого сектора економіки.

Використовуючи інформаційні масиви даних підприємств та організацій АПК, в роботі вивчався стан сплати податків та платежів до бюджетів різних рівнів. За результатами досліджень встановлено, що чисельність платників податків в АПК складає в середньому 3,1% від їх загальної кількості, але питома вага надходжень до бюджету від цієї групи платників була досить великою, тобто 18,1 в 1996, 19,7 в 1997 і 21,2% в 1998 роках, яка і надалі матиме тенденцію до зростання.

В сучасних умовах застосування існуючих ставок податкових платежів, які доповнюються сплаченими штрафними санкціями, значно впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва (табл.2).

Таблиця 2. Динаміка розміру оподаткування та його вплив на рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції у господарствах Кам'янець-Подільського району

Показники	Рік
	19941	19951	1996	1997	1998
Виручка від реалізації (з ПДВ), тис.грн.	437251	1675587	24493	28359	30997
Прибуток (збиток), тис.грн.	193963	393559	-3289	-6656	-8955
Нараховані податки та платежі, тис.грн.	76118	197944	4198	2910	5726
в тому числі: ПДВ	49100	99105	2443	952	1649
Фонд Чорнобиля	11601	42813	674	817	559
інші платежі	15417	56026	1081	1141	3518
Питома вага податків у сумі виручки, %	17,4	11,8	17,1	10,3	18,5
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	117845	195615	-7487	-9566	-14681
Рівень рентабельності (збитковості), %: по прибутку	73,7	36,4	-10,3	-13,6	-22,4
по чистому прибутку	34,7	15,3	-20,8	-18,4	-32,1

Примітка. В мільйонах грошових одиниць.

В попередньому періоді спостерігалися різкі коливання в рівні рентабельності, а за останні три роки намітилася тенденція росту збитковості виробництва в господарствах району.

Аналізуючи механізм формування доходної частини бюджету підприємствами АПК слід зазначити, що основною причиною незначного надходження платежів від сільськогосподарських товаровиробників є економічний стан платника, який опинився в такому скрутному положенні, коли виконання будь-якого зобов'язання, в тому числі по сплаті податків, приводить до зростання заборгованості перед бюджетом. Все це сприяє виникненню і росту недоїмки (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка та структура заборгованості по платежах до бюджету підприємств Кам'янець-Подільського району

Вид платежу	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	всього, тис.грн.	в т.ч. по АПК,%	всього, тис.грн.	в т.ч. по АПК,%	всього, тис.грн.	в т.ч. по АПК,%
Платежі до держбюджету, всього	859,6	50,4	1641,3	51,9	10549,7	59,2
в тому числі: податок на прибуток	157,2	35,9	220,3	16,5	-	-
Податок на додану вартість	-	-	749,4	50,3	6269,8	64,0
акцизний збір	568,2	60,8	341,8	60,1	3747,4	49,2
Штрафи та санкції	64,3	42,3	86,3	75,0	210,6	76,4
плата за воду	2,5	72,0	17,1	52,0	15,2	86,2
Фонд Чорнобиля	3,2	0,0	15,6	41,7	16,3	68,1
інші платежі до держбюджету	64,2	3,4	210,8	73,0	290,4	70,5
Платежі до місцевих бюджетів	1123,5	51,0	426,3	68,1	4274,7	23,4
Всього недоїмки	1983,1	50,7	2067,6	55,3	14824,4	48,9

Співставлення отриманих результатів показало, що, поряд з іншими причинами, вилучення обігових коштів сільськогосподарських товаровиробників у вигляді податків до бюджетів негативно позначається на суб'єктах агропромислової сфери. В зв'язку з цим оподаткування аграрного сектора слід здійснювати, виходячи із сукупності взаємопов'язаних податків, які повинні враховувати сучасний стан АПК, доповнювати один одного і відображати всі характерні особливості виробництва сільськогосподарської продукції.

Найбільший вплив на виконання доходної частини державного бюджету мають такі непрямі податки, як податок на додану вартість та акцизний збір. Недоїмка по цих платежах невпинно зростає і в 1998 році склала 67,6% від загальної суми. Через зростання недоїмки підприємств АПК зі сплатою податків в 1998 році бюджет недоотримав 7249,5 тис. грн., що складає 10,9% від загальної суми надходжень. А тому виникає необхідність поновлення механізму залікового методу погашення заборгованості, який у 1999 році забезпечив виконання бюджету на 11,5 млн. грн., що складає 55,3% від сукупної кількості доходів державного бюджету.

Встановлено, що погашення заборгованості сільськогосподарськими товаровиробниками, заготівельними і обслуговуючими підприємствами АПК за отримані позики є важливим моментом у доходній частині бюджету, так як у бюджетному плануванні під величину поверненої позички закладаються необхідні для сільського господарства статті видатків, зокрема створення лізингового фонду для забезпечення цієї галузі машинами, механізмами та устаткуванням вітчизняного виробництва. Аналізуючи повернення бюджетної позички 1994-1997 років слід зазначити, що за цей період в 1998 році повернуто до бюджету лише 0,7% всієї заборгованості.

В зв'язку з цим доведена необхідність виведення з функцій державного бюджету надання позички заготівельним організаціям і переробним підприємствам для заготівлі сільськогосподарської продукції та передання її комерційним банкам під фіксований процент за кредит. При цьому бюджет повинен відшкодовувати маржу комерційним банкам. За цих умов вивільнені кошти зможуть без перешкод формувати лізинговий фонд.

Разом з тим потребує уваги і фінансова допомога, надана державним бюджетом на виконання комплексних робіт в осінньо-зимовий період та на забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки для проведення весняно-польових робіт. На кінець 1999 року підприємствами та організаціями АПК Хмельницької області було повернуто лише 24,4% належних бюджету коштів, причому коштами покрито лише 88,9 тис. грн. або 2,4% заборгованості. За таких умов інтерес до агропромислового комплексу, як перспективного об'єкта фінансування, буде втрачено не тільки з боку державного бюджету, але й комерційних структур.

Необхідним є дослідження взаємовідносин підприємств та організацій АПК з держбюджетом в процесі виконання видаткової частини. В ході дослідження виявлено, що мають місце випадки неефективного використання матеріальних цінностей і грошових коштів, неповне документальне підтвердження витрат та тенденція до збільшення залишків бюджетних коштів в установах банків, які тривалий період не використовуються бюджетними установами і організаціями, що фінансуються з бюджету.

Поряд з цим недоінвестування народного господарства посилює спад сільськогосподарського виробництва, а це, в свою чергу, призводить до зниження інвестиційних можливостей держави по відношенню до суб'єктів господарювання. Така тенденція повністю підтверджується щорічним скороченням обсягів централізованого фінансування та освоєння капіталовкладень, а це є наслідком зменшення інвестиційних можливостей переважної більшості підприємств.

Дослідження показали, що у період кризи власні джерела фінансування інвестиційних коштів підприємств в середньому за останні чотири роки становили майже 90%, в той час як оптимальна їх частка повинна коливатися в межах 45-50%. Питома вага бюджетних коштів за цей же період склала 10%, причому у 1998 році розмір фінансування різко зменшився. В такому випадку доцільно запровадити в практику господарювання метод управління видатками за рахунок фактичних поточних надходжень у регіонах, тобто введення в дію системи видатків територіальними органами державного казначейства за рахунок коштів, що надходять на рахунки державного бюджету, відкритих на їх ім'я, та встановлення системи управління обсягами мобілізованих коштів, які можуть бути використані в регіоні. Це дозволить значно підвищити оперативність і раціональність видатків та визначити ефективність пріоритетності їх у межах затверджених кошторисів розпорядників коштів з обов'язковим урахуванням залишків невикористаних грошових коштів.

Слід також розробити систему управління залишками коштів на рахунках установ і організацій та залучення їх до поточного фінансування ряду інших установ, що дозволить збільшити розмір грошових ресурсів для найбільш важливих напрямків видатків. Цей захід також забезпечить зворотній контроль з боку державного казначейства за достовірністю та обґрунтованістю затверджених кошторисів і ефективністю використання виділених державних коштів.

Проведені розрахунки дозволили виявити значні резерви по виконанню доходної частини бюджету (табл. 4). У 1997 році переплата по платежах до бюджету в 1,5 рази перевищувала розмір недоїмки і була в 3,1 рази більша, ніж заборгованість. В цей же час місцеві бюджети виконуються значно краще за державний. З метою вдосконалення стану розрахунків з бюджетом та покращення кінцевих фінансових результатів більшості підприємств, прискорення кругообігу фінансових ресурсів доведена та обґрунтована необхідність застосовування механізму погашення заборгованості перед бюджетом за рахунок наявної переплати, що дозволить уникнути нарахування пені.

Таблиця 4. Співвідношення переплати та недоїмки з платежів до бюджету у сільськогосподарських підприємствах Кам'янець-Подільського району

Показники	Платежі до державного бюджету	Платежі до місцевих бюджетів	Всього платежів
	всього	в т.ч. ПДВ	Всього	в т.ч. податок на землю
1997 рік	Переплата, тис. грн.	1361,1	-	12,6	147,5	1508,6
	Недоїмка, тис. грн.	433,3	-	152,4	572,9	1006,2
	Переплата в % до недоїмки	314,1	-	8,3	25,7	149,9
1998 рік	Переплата, тис. грн.	136,2	69,5	3,4	16,4	152,6
	Недоїмка, тис. грн.	722,2	820,0	283,3	895,3	1617,5
	Переплата в % до недоїмки	18,9	8,5	1,2	1,8	9,4
1999 рік	Переплата, тис. грн.	81,8	43,9	1,4	116,3	252,5
	Недоїмка, тис. грн.	1325,2	1127,1	251,7	574,3	1899,5
	Переплата в % до недоїмки	6,2	3,9	0,6	20,3	13,3

В дисертації проведено оцінку ефективності єдиного фіксованого сільськогосподарського податку і обґрунтовані зміни в надходженнях до бюджету від сільськогосподарських підприємств на мікрорівні. В результаті проведених досліджень встановлено, що введення вищезгаданого податку не виправдало сподівань щодо збільшення податкових надходжень до бюджетів в зв'язку із значним рівнем збитковості господарств та великими коливаннями в розмірах податку. За цих умов платники не в змозі забезпечити стабільні надходження до бюджету (фіскальна функція податку) та нарощувати обсяги виробництва (стимулююча функція податку).

В умовах формування ринкових відносин подальший розвиток сільського господарства неможливий без ефективного функціонування кредитної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Але в існуючих умовах високий рівень інфляції викликав збільшення процентної ставки і скорочення строків кредиту. В результаті аграрний сектор опинився в такій глибокій фінансовій кризі, коли власних оборотних коштів не вистачає, а кредити для більшості господарств недоступні. В зв'язку з цим в роботі розроблені заходи по впровадженню нових підходів до кредитування сільськогосподарського виробництва з обґрунтованими формами і методами участі в них грошових коштів державного бюджету.

В роботі вказується на необхідність організації фондів підтримки сільського господарства регіонального та державного рівнів, які б формувалися за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків, зокрема податку на додану вартість. За цих умов величина кредитних ресурсів фонду розраховується за формулою:

де П - процент відрахувань від загальнодержавних податків;

НП - надходження ПДВ за рік;

ВЗ - проведені взаємозаліки;

ВР - взаєморозрахунки;

ВП - відшкодовані суми ПДВ.

Грошові ресурси створеного кредитного фонду накопичуються на окремому бюджетному рахунку державного казначейства №2512 і є цільовими коштами державного бюджету. Запропонований механізм формування кредитних ресурсів є найбільш простим і не потребує значних витрат. Крім того, він вигідний державі, адже комерційні банки нараховують відсотки за користування тимчасово вільними коштами державного бюджету.

Здійснювані кроки до становлення ринкової економіки, які відбуваються в умовах складних інфляційних процесів, спаду виробництва, кризи платежів, вимагають значних змін у структурі грошових надходжень до бюджетів усіх рівнів по відношенню до раніше запланованих. В силу цього державний бюджет, як основний фінансовий план держави, є не завжди реальним, а лише припущенням про можливі надходження доходів і напрямів їх використання. На основі виявлених тенденцій і відхилень у виконанні держбюджету в роботі розробляються методичні підходи та пропонується методика прогнозування бюджетних надходжень від підприємств аграрного сектора. Розрахований прогноз забезпечує отримання більш точних розрахунків, так як враховує майже всі можливі темпи росту грошових надходжень до державного бюджету.

Вважаємо, що здійсненню більш реальнішого прогнозування грошових надходжень у держбюджет сприятиме створення та розвиток комп'ютерних інформаційних систем. Впровадження нових інформаційних технологій при формуванні та використанні держбюджету дасть можливість автоматизувати збір та реєстрацію інформації в базах та банках даних, забезпечить ефективність її передачі в локальних та глобальних мережах. А це, в свою чергу, сприятиме суттєвим зрушенням в покращенні взаємостосунків між підприємствами аграрної сфери і державним бюджетом.

державний бюджет сільське господарство

ВИСНОВКИ

1. В умовах складної економічної ситуації особливого і пріоритетного значення, як показали результати дослідження, набуває державний бюджет, покликаний раціонально і ефективно забезпечити перерозподіл фінансових ресурсів у відповідності з потребами в них підприємств і організацій, виробничих та невиробничих структур.

2. Результати дослідження процесу розрахунків підприємств АПК з державним бюджетом показали неспроможність сільськогосподарських товаровиробників збільшувати бюджетні надходження, які на даний момент часу складають 1,5% консолідованого бюджету і мають тенденцію до зменшення. За таких обставин ця ситуація викликана нестабільним економічним станом платника та зростанням заборгованості підприємств перед бюджетом.

3. Аналіз динаміки зростання заборгованості підприємств АПК перед бюджетом дозволив виявити значні відхилення у виконанні аграрним сектором доходної частини бюджету, а це потребує поновлення залікового методу погашення недоїмки по платежах. Виходячи з цього, в роботі запропоновано механізм погашення недоїмки за рахунок наявної переплати.

4. В сучасних умовах, як показали результати дослідження, в інтересах АПК є ефективне виконання державного бюджету за доходами, основною складовою частиною якого виступає контроль за повним і своєчасним зарахуванням комерційними банками платежів, сплачених підприємствами АПК та іншими галузями економіки в доход держбюджету. В зв'язку з цим пропонується вдосконалений механізм контролю за встановленим порядком касового виконання державного бюджету, який повністю виключає помилкове зарахування державних платежів у місцеві бюджети та порушення черговості погашення картотеки.

5. Враховуючи те, що стан повернення бюджетних позичок та іншої фінансової допомоги підприємствами АПК є незадовільним, доцільно виключити цей напрямок бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва з функцій державного бюджету і передати його у повноваження Агропромбанку під гарантований державою фіксований процент за кредит.

6. Забезпечення стійкого розвитку виробництва і фінансової стабільності підприємств та організацій АПК можливе за умов ефективного і цільового використання державних коштів при виконанні видаткової частини бюджету. Результати дослідження дозволили виявити неодноразові факти витрачання бюджетних коштів не за призначенням та значні накопичення їх залишків на рахунках бюджетних установ. Враховуючи дефіцит державних фінансових ресурсів рекомендується застосовувати модель управління залишками коштів через залучення їх до поточного фінансування інших установ, що дозволить більш ефективно використовувати бюджетні фінанси.

7. Розрахунки розміру бюджетних коштів, які спрямовуються на виробничі і соціальні потреби сільськогосподарських підприємств та організацій, підтвердили необхідність збільшення в загальній сумі бюджетних асигнувань питомої ваги грошових ресурсів для росту об'ємів виробництва і реалізації продукції сільського господарства шляхом запровадження механізму державної підтримки, який сприятиме підвищенню рівня ефективного використання коштів бюджету.

8. В системі дотаційної підтримки сільського господарства біля 90% загальної суми припадає на виробництво молока та яловичини. В даний час частка дотацій в закупівельній ціні по молоку і м'ясу складає відповідно 9,1 і 19,2%, тоді як проведені розрахунки свідчать про недостатню суму державної підтримки. А тому для сільськогосподарських підприємств пропонується встановлювати розмір дотацій, по відношенню до ціни реалізації, на рівні 65% за молоко та 70% за м'ясо.

9. При оцінці ефективності різних видів кредитування сільськогосподарського виробництва за безпосередньою участю держави доцільно створювати регіональні фонди сільськогосподарського кредиту, які б формувалися за рахунок розщеплення регулюючих податків.

10. З метою оперативного і ефективного планування розміру доходної частини бюджету рекомендується прогнозувати бюджетні надходження від підприємств різних форм господарювання на основі широкого використання інформаційних технологій, що дасть можливість автоматизувати збір та реєстрацію інформації в базах даних, забезпечить покращення взаємостосунків між підприємствами аграрної сфери і держбюджетом в локальних та глобальних мережах.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лаврук В.В. Автоматизація інформаційних зв'язків по регулюванню доходів державного бюджету // Аграрна наука - селу / Міжвідомчий науковий збірник. Випуск 3. - Чернівці, вид-во “Буковина”, 1997. - с. 211-213.

2. Краснолуцька Л.М., Лаврук В.В. Про бюджетні взаємовідносини у регіоні // Аграрна наука - селу / Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії. Випуск 6. - Кам'янець-Подільський, 1998 - с.134-136., в т.ч. автора - с. 134-135 (динаміка розподілу бюджетних надходжень міста та структура доходів міського бюджету).

3. Лаврук В.В. Аналіз та прогнозування надходжень до державного бюджету // Аграрна наука - селу / Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії. Випуск 6. - Кам'янець-Подільський, 1998. - с.189-191.

4. Лаврук В.В. Аудит виконання державного бюджету // Економіка АПК. - 1998. -№11. - с. 64-68.

5. Лаврук В.В. Стан розрахунків підприємств АПК з державним бюджетом // Економіка АПК. - 1999. - №8. - с. 58-60.

6. Лаврук В.В. Казначейська система виконання державного бюджету та її переваги над банківською // Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії. Випуск 8. - Кам'янець-Подільський, 1999. - с. 253-257.

АНОТАЦІЇ

Лаврук В.В. Механізм формування та використання державного бюджету (на матеріалах підприємств АПК). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит, Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2000.

Метою роботи є дослідження взаємовідносин підприємств і організацій АПК с державним бюджетом, розробка пропозицій по їх вдосконаленню. Викладено основні результати комплексного дослідження сучасного стану взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з державним бюджетом. Розкрито методологічні, методичні та практичні засади дослідження проблем використання бюджетних коштів підприємствами та організаціями АПК. Розроблено концепцію поліпшення організації кредитування аграрного сектору за допомогою участі коштів державного бюджету.

Реалізація запропонованого вдосконалення взаємовідносин держбюджету з підприємствами та організаціями АПК буде сприяти поліпшенню їх фінансового стану та ефективному виконанню державного бюджету.

Ключові слова: бюджет, бюджетна політика, бюджетна класифікація, податок, податкова система, доходи бюджету, видатки бюджету, недоїмка, переплата.

Лаврук В.В. Механизм формирования и использования государственного бюджета (на материалах предприятий АПК). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - Финансы, денежное обращение и кредит. - Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2000.

Целью работы является исследование взаимоотношений предприятий и организаций АПК с государственным бюджетом, разработка предложений по их совершенствованию. Изложено основные результаты исследования современного состояния взаимоотношений сельскохозяйственных предприятий с государственным бюджетом. Раскрыты методологические, методические и практические основы исследования проблемы использования бюджетных средств предприятиями и организациями АПК. Разработана концепция улучшения организации кредитования аграрного сектора с помощью денежных средств государственного бюджета.

Реализация предложенного усовершенствования взаимоотношений госбюджета с предприятиями и организациями АПК будет способствовать улучшению их финансового состояния и эффективному исполнению государственного бюджета.

Научная новизна диссертационной работы характеризуется теоретическим и методологическим обоснованием экономического механизма формирования взаимоотношений предприятий и организаций АПК с государственным бюджетом в условиях острого бюджетного дефицита.

Основные положения, которые составляют научную новизну, состоят в следующем:

· получила дальнейшее развитие трактовка экономической природы категории “государственный бюджет”, который является основным элементом финансовых отношений, которые складываются между государством и субъектами хозяйствования;

· на основании углубленного исследования выявлена пропорциональная зависимость между ростом задолженности и поступлениями в сводный бюджет от предприятий АПК и характерные закономерности в изменениях доходов бюджета;

· определено экономическую эффективность единого фиксированного сельскохозяйственного налога и проведено сравнительную оценку поступлений в бюджет от аграрного сектора без него и при условии его функционирования;

· разработаны рекомендации по улучшению методов кредитования предприятий АПК путем вовлечения в них денежных средств государственного бюджета;

· в процессе анализа доказана недостаточность бюджетной поддержки производственной и социальной сферы АПК, что нашло свое отражение в росте клиринговых расчетов;

· разработаны рекомендации по повышению эффективности исполнения доходной части бюджета частичным погашением субъектами агропромышленного производства кредиторской задолженности перед бюджетом за счет существующей переплаты;

· предложена и реализована, с помощью современных компьютерных технологий, новая методика прогнозирования поступлений в бюджет, использование которой будет способствовать эффективному планированию и увеличению его доходной части.

Практическое значение полученных результатов заключается в применении на практике предложенных автором рекомендаций, что позволит повысить уровень эффективности исполнения бюджета предприятиями и организациями АПК.

Изложенные в диссертационной работе основные положения выступают в качестве методических разработок, конкретных рекомендаций и внедрены в практику сельскохозяйственных предприятий, районных казначейств и налоговых инспекций.

Рекомендации и предложения, содержащиеся в диссертационной работе, могут быть использованы в подготовке инструктивных материалов по кассовому исполнению доходной и расходной части государственного бюджета.

Ключевые слова: бюджет, бюджетная политика, бюджетная классификация, налог, налоговая система, доходы бюджета, расходы бюджета, недоимка, переплата.

Lavruk V.V. The mechanism of forming and using of the state budget (on material of enterprises AIC). - Manuscript.

The thesis is written to obtain the degree of Bachelor of Economic Science, specialty 08.04.01 - The Finance, money address and credit, Agriculture Economy Institute, Ukrainian Academy of Agriculture Science, Kiev, 2000.

The aim of the work is the research of the interrelations of enterprises and organization agricultural industrial complex with the state budget, elaboration of proposals on their perfection. Stated main results of studies of modern condition of relations of agricultural enterprises with the state budget. Open methodical and practical bases of problem study of using the budgetary funds by enterprises and organizations AIC. Designed by concept perfecting an organization of lending an agrarian sector by means of bankrolls of state budget.

The realization of proposal perfection of mutual relations of the state budget with enterprises and organizations AIC will promote the improvement of their financial state and rational carrying out of the state budget.

Key words: budget, budget policy, budget classification, tax, taxing system, income budget, expenses budget, debts, overpay.

...