Податкова система в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Контрольна робота

з дисципліни «Податкова система»

Податкова система в Україні

Студент Пономарьова О.О.

Керівник роботи Зеленко О.О.

1. Неподаткові платежі в бюджет

податковий бюджет кредиторський прибуток

На відміну від податків неподаткові доходи мають, як правило, цільове призначення, чітко виражений умовний та відплатний характер і можуть частково зараховуватися до доходів тих державних органів, які їх збирають. Саме за цими ознаками здійснюється розмежування податкових та неподаткових доходів. Також, на відміну від податків, неподаткові платежі, зокрема митні, можуть сплачуватися як у національній, так і в іноземній валюті. Серед неподаткових доходів, які також у значному обсязі формують доходну частину Державного бюджету України та відповідних місцевих бюджетів, виділяють митні платежі (мито, що стягується митницею, та державне мито), рентні і ресурсні платежі та інші надходження. Порядок зарахування неподаткових надходжень до бюджетів відповідного рівня визначається Бюджетним кодексом України, поточними актами про бюджет та спеціальними законами й незаконними актами, які встановлюють правовий режим справляння зазначених платежів.

В системі платежів в доходну частину бюджету входить досить стійка група надходжень за вчинення державними органами юридичне значущих дій. Вони посідають досить специфічне місце в системі фіскальних платежів. З одного боку, вони дуже схожі на податкові платежі як за історією виникнення, так і за механізмом вилучення. Найбільш близько митні платежі прилягають до непрямих податків (деякі автори об'єднують їх в одну групу платежів). З іншого боку, на відміну від податків подібні платежі носять чітко виражений умовний характер, що не властиво податкам.

Неподаткові доходи визначаються законами України про державний бюджет України і постановами Кабінету Міністрів України, включаються до Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів і справляється на підставі відповідних положень.

Відмінність між ними і податками, а також податковими платежами дуже проста і виходить із їхнього функціонального призначення. Податки й податкові платежі із самого початку створюються як фіскальні інструменти формування бюджету. Неподаткові платежі такого значення не мають. У них може бути досить різноманітна роль, ніяк не пов'язана з бюджетом. Спрямування таких неподаткових надходжень до бюджету визначається одним фактором - бюджет є основним централізованим фондом держави, а ці платежі не мають цільового призначення.

Неподаткові платежі, як це розуміло із їхньої суті, посідають практично невідчутне місце в доходах бюджету, їх можна тільки прогнозувати, але ніяк не планувати.

Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкової системи, досить широкий. Сюди включають:

Неподаткові надходження

1. Доходи від власності та підприємницької діяльності

2. Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу.

3. Надходження від штрафів та фінансових санкцій

4. Інші неподаткові надходження

Інші надходження:

Надходження спеціальних коштів бюджетних установ;

Збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;

Суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації;

Надходження коштів від реалізації конфіскованого митними органами майна;

Надходження сум різниці в ціні на природний газ;

Надходження від перевищення валових доходів над видатками;

Національного Банку України;

Збори, що стягуються інспекціями Державного комітету України по нагляду за охороною праці;

Перерахування підприємцями частки вартості нестандартної продукції, виготовленої з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації;

Надходження коштів від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними та іншими уповноваженими органами і конфіскована валюта;

Надходження сум перевищення фактичного фонду споживання над розрахунковим;

Надходження від грошово-речових лотерей;

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах;

Адміністративні штрафи та інші санкції;

Надходження сум кредиторської та депонентської;

Заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності;

Надходження амортизаційних відрахувань для фінансування заходів структурної перебудови базових галузей національної економіки;

Надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

Плата від осіб, поміщених у медичні витверезники;

Надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки;

Вилучення коштів спеціальних фондів цільового призначення;

Доходи від операцій з іноземною валютою;

Надходження дивідендів (частини прибутку) від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій;

Плата за утримання вихованців спеціальних шкіл та спеціальних профтехучилищ;

Надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, майна, передавання в оренду основних фондів Збройних Сил України та інших військових формувань, а також за виконані ними роботи та надані послуги;

Надходження різниці між ставками ввізного мита на продукти нафтопереробки, вугілля кам'яне;

Рентна плата;

Плата пробірування і клеймування виробів та сплавів із дорогоцінних металів;

Надходження карбованцевого покриття на надані державою валютні кошти;

Інші надходження;

Плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ;

Плата за навчання іноземних громадян у навчальних закладах;

Плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Державне мито являє собою плату, що стягується за вчинення юридичне значущих дій уповноваженими на те компетентними органами в інтересах юридичних і фізичних осіб та видачу їм відповідних документів, що мають правове значення. Особливості застосування механізму державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. “Про державне мито” з багатьма доповненнями, які вносяться майже щорічно.

Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні особи, що звертаються до відповідних органів та в інтересах яких останні здійснюють значущі дії і видають документи, які це підтверджують. Об'єктом обкладання виступають певні дії, з яких стягується державне мито (подача в суд позовних заяв, касаційних скарг, здійснення нотаріальних дій, реєстрація актів громадянського стану, оформлення документів на право виїзду за кордон і запрошення в Україну громадян інших держав, видача паспортів, прописка тощо. Ставки державного мита визначаються декількома методами:

у відсотках (до ціни договору, вартості майна, позову і т.ін.);

в твердих сумах:

а) в абсолютних грошових сумах;

б) в сумах, обчислених у відповідних частинах до офіційно встановлених величин (мінімальна заробітна плата, неоподатковуваний мінімум заробітної плати).

Перелік ставок державного мита являє собою досить просторий список, оскільки встановлюється по відношенню конкретних видів об'єктів обкладання (дій, що вчинюються). Сплата мита може здійснюватися в декількох формах:

а) готівкою:

безпосередньо в національній валюті;

в іноземній валюті, перерахованій за курсом Національного банку України;

б) перерахуванням через установи банків сум мита із рахунків платників;

в) митними марками.

Особливістю державного мита, на відміну від податків, є можливість сплати в іноземній валют. Якщо податки сплачуються тільки в національній валюті України, то державне мито може сплачуватися і в іноземні валюті (позови, подані до суду чи арбітражного суду по відношенню до об'єктів, що оцінюються в іноземній валюті, або за дії і операції в іноземній валюті).

Мито, що стягується митницею, входить в систему митних платежів, що являють собою всі види зборів, відрахувань, платежів при перетині митного кордону держави. Систему митних платежів можна поділити на дві групи:

1. Основні обов'язкові платежі, що стягуються в більшості випадків при перетинанні митного кордону та стягуються із суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливостями:

мито, що стягується митницею;

митні збори за митне оформлення;

непрямі податки, що стягуються в подібних ситуаціях (податок на добавлену вартість, акцизний збір).

2. Податкові митні платежі, що стягуються з платників за додатково надані послуги чи дії, або що характеризують платника, що відрізняється специфічними особливостями (за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь в митних аукціонах тощо.

Величезна кількість коштів, що надходять за рахунок основних митних платежів, пов'язана з нарахуванням мита, податку на додану вартість і акцизного збору.

Систему основних митних платежів доповнюють збори, за митне оформлення та зберігання. Збори за митне оформлення стягуються в національній та іноземній валюті. Державний митний комітет має право коригувати механізм застосування даних зборів (зменшувати їх розміри, звільняти від сплати, змінювати валюту сплати зборів). Збори за зберігання товарів на митних складах та інших, якими володіють митні органи, носять тимчасовий характер. Розміри їх визначаються Державним комітетом на підставі середньої вартості наданих послуг. З дозволу і під контролем митного органу товари протягом трьох років можуть знаходитися на митному складі, де по відношенню до них можуть здійснюватися дії по підготовці до продажу та транспортуванню. Митний склад режим, при якому товари, переміщені через митний кордон, зберігаються під митним контролем без стягнення митних платежів.

Додаткові митні платежі складають систему зборів, регулюючих сплату при різних митних режимах. Особливості їх начислення регулюються Державним митним комітетом.

Мито вид митного платежу, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон держави (ввозяться, вивозяться або слідують транзитом). Поряд із чисто фіскальними, мито виконує як стимулюючу, так і захисну функції. Захисна функція мита припускає формування бар'єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентноздатних по відношенню до національних, або просто тих, в яких не зацікавлена держава.

Особливе місце в доходах бюджету посідають доходи від реалізації майна, що перейшло у власність держави. На відміну від решти неподаткових платежів і зборів, стягнення яких здійснюється різноманітними організаціями та установами і контролюється фінансовими органами, вказані доходи контролюються податковими інспекціями.

До майна, яке згідно з чинним законодавством переходить у власність держави, належать такі його види:

конфісковане;

визнане в установленому порядку безхазяйним;

майно, що перейшло у власність держави за правом спадкоємця;

скарби, передані державним податковим інспекціям;

незатребуване від органів зв'язку майно, відправлене посилками, бандеролями, листами й грошовими переказами;

бездокументні, незатребувані, реалізовані в дорозі вантажі та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному та автомобільному транспорті;інше майно.

Інші надходження, які формують доходну базу бюджету, мають, як правило, неподатковий характер. Одним з основних видів цих надходжень є прострочені суми кредиторської та депонентської заборгованості.

Так, згідно з чинним законодавством України підлягають перерахуванню до бюджету прострочені суми кредиторської заборгованості, щодо яких минув один рік із дня виникнення цієї заборгованості. Днем виникнення кредиторської заборгованості вважається:

день зарахування суми на розрахунковий рахунок підприємства або оприходування товарно-матеріальних цінностей;

день проведення останньої операції при розрахунках за допомогою планових платежів;

день фактичного виконання робіт та послуг щодо сум, одержаних підприємствами в рахунок оплати цих робіт та послуг.

Слід також звернути увагу на форму власності тих підприємств, між якими виникла кредиторська заборгованість: підлягає перерахуванню до бюджету тільки кредиторська заборгованість на користь підприємств державної форми власності, незалежно від того, у підприємства якої форми власності вона виникла.

В бюджет перераховується кредиторська заборгованість, яка виникла рік тому в підприємствах усіх форм власності на користь державних підприємств та бюджетних організацій. Щодо всіх інших юридичних осіб кредиторська заборгованість до бюджету не перераховується, а відноситься на прибуток цих підприємств. Суми простроченої кредиторської заборгованості мабуть бути перераховані до бюджету до 10 числа місяця, наступного за тим, у якому вона виникла рік тому.

До інших неподаткових надходжень також відносять надбавки до цін на телевізори, радіоприймачі. Платниками є підприємства - виробники цих товарів. Сума надбавки визначається у відсотках до відпускної ціни, яка не включає в себе суму ПДВ і акцизного збору. На суму надбавки збільшується ціна реалізації, тобто ця надбавка сплачується за рахунок покупців і не зачіпає доходів підприємства - виготовлювача. Одержані кошти використовуються для розвитку телебачення та радіомовлення.

За порушення цінової політики органи Державного комітету по цінах мають право стягувати з юридичних осіб суму, яка одержана внаслідок перевищення цін. Відповідно до чинного законодавства, а також штраф у двократному розмірі цієї суми. За них з експлуатацією автомототранспорту, зокрема збори стягуються за технічний огляд засобів автомототранспорту, за видачу номерних знаків та технічних паспортів, за прийом іспитів і видачу посвідчень водіїв.

У бюджет надходять також суми, що стягуються у зв'язку з порушенням правил полювання, риболовства й охорони рибних запасів відповідними органами, які здійснюють нагляд за додержанням цих правил.

Цілий ряд державних органів та їх посадових осіб мають право накладати адміністративні штрафи на фізичних осіб. Так, органи міліції вправі накладати адміністративні штрафи на осіб, які порушують правила громадського порядку, паспортної системи тощо. Органи всіх видів транспорту накладають штрафи за порушення правил користування відповідними видами транспорту, митні органи - за порушення митних правил та контрабанду, органи державного пожежного нагляду - за порушення правил пожежної безпеки, і т. д.

Державні податкові інспекції не беруть безпосередньої участі в стягненні зазначених надходжень, на них покладається лише контроль за правильністю та своєчасністю надходжень цих сум до бюджету.

Одним із напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожної статті протягом попередніх років та врахування певних об'єктивних причин відхилення від передбачених показників. Відомо, що з року в рік не виконуються надходження по статті сплати рентних платежів за нафту й природний газ, що добуваються в Україні, та різниця в цінах на природний газ.

При визначенні суми надходжень по цій статті необхідно враховувати певні економічні чинники -- паління виробництва у цій сфері та зростання неплатежів. Посилення лібералізації в економіці передбачає збільшення надходжень від права володіння державним майном дивідендів, отриманих державою в акціонерних товариствах, надходжень від оренди цілісних майнових комплексів, приватизації. Найважливіша проблема, пов'язана з ефективним використанням державного майна, -- визначення його реальної вартості.

Досягнення збалансованості державного бюджету може здійснюватись за рахунок знаходження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна завдяки впровадженню комерційних конкурсів. Принцип формування витратної частини бюджету на основі наявних фінансових ресурсів застосовується при формуванні бюджету з метою реального його виконання, недопущення додаткового залучення емісійних джерел покриття дефіциту бюджету. Проте його дотримання потребує нових підходів щодо вирішення питання державного регулювання економіки та забезпечення соціальних гарантій.

Аналіз податкової системи України засвідчує її фіскальний характер, який стимулює затратні методи виробничо-комерційної діяльності підприємств, стримує економічний розвиток країни.

У законах слабо виписана роль регіонів. До того ж суттєвим недоліком податкового законодавства є його нестабільність: часті зміни в правилах стягнення податків, скасування пільг або, навпаки, внесення нових. На сьогодні в Україні актуальним є вирішення питань податкової стабілізації, створення адекватної ефективної податкової системи, її розробка здійснюється на ґрунтовному вивченні податкового законодавства цивілізованих країн, класифікації податків, методів обліку та контролю податкових надходжень, аналізу впливу податків на фінансові показники підприємств.

Організація Об'єднаних Націй надає підтримку країнам, що стали на шлях осучаснення своєї економіки, сприяючи тим самим їх участі в міжнародному розподілі праці. Одним із напрямків надання допомоги є сприяння створенню податкової системи -- відносно простої, доступної для розуміння і виконання і разом з тим такої, що покращує взаємовідносини з країнами світового співтовариства.

2. Задача 1

Таблиця 1 Фірма протягом податкового періоду одержала такі показники

Назва товарів	Випуск, шт	Реалізовано, шт	Вартість за одиницю, в т.ч. ПДВ, грн.
А	1410	1605	47,18
Б	3110	3010	54,40
В	1110	1259	32,80

Для виготовлення вказаних товарів фірмою закуплено сировиниі матеріалів на 98880 грн (в т.ч. ПДВ), які використані у виробничому прцесі.

На підставі наведених даних необхідно визначити:

а) податкове забов'язання;

б) податковий кредит;

в) суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет;

г) скласти податкову декларацію на бланку встановленої форми.

Рішення:

Податкове забов'язання:

(1605*47,18 + 3010 *54,40 + 1259*32,8)/6 = (75723,9+163744+41295,2)/6 = 280763,1/6 = 46793,9 грн.

Податковий кредит:

98880/6 = 16480 грн.

Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет:

46793,9 - 16480 = 30313,9 грн.

Складена податкова декларація на бланку встановленої форми додається (Додаток 1).

2. Задача 2

Таблиця 2 На підприємстві «А» станом на 01 січня 2009 року на складі обліковувалася готова продукція

Номенклатура	Од. Виміру	Кількість	Ціна,грн. (без ПДВ)	Сума, грн.
Продукція А	шт.	125	0,13	16,25
Продукція Б	шт.	155	0,23	35,65
Всього

За січень 2009 року підприємством «А» здійснювались наступні господарські операції:

1. Вироблено та оприбутковано:

Продукції А - в кількості 160 шт. по ціні собівартості 1,15 грн.

Продукції В - в кількості 220 шт. по ціні собівартості 1,20 грн.

2. Реалізовано покупцям:

Продукції А - в кількості 105 шт. по ціні продажу 5,20 грн.

Продукції В - в кількості 220 шт. по ціні продажу 5,30 грн.

3. Витрати виробництва, що підтверджені первинними документами:

по придбанню сировини і матеріалів - на суму 114,50 грн, в т.ч. ПДВ;

витрати на оплату праці - 70,00 грн;

витрати на обов'язкове державне страхування - 16,10 грн;

сума інших податків та зборів - 7,80 грн;

інші виробничі витрати - 154,88 грн, в т.ч. ПДВ;

амортизація основних засобів - 17,20 грн.

4. Покупець - підприєство «Б» - повернуло підприємству «А» готову продукцію С в кількості 25 штук по ціні продажу 4,10 грн на загальну суму 102,50 грн в т.ч. ПДВ.

Визначити за січень 2009 року:

доходи та витрати;

об'єкт оподаткування;

податок на прибуток до сплати в бюджет.

Заповнити декларацію з податку на прибуток підприємства за січень 2009 року.

Рішення:

Розрахуємо доходи:

Продукція «А»: 105*5,20 = 546 грн.

Продукція «В»: 155*5,30 = 821,5 грн.

546 + 821,5 = 1367,5 грн.

ПДВ: 1367,5/6 = 227,95 грн.

Чистий дохід: 1367,5 - 227,95 = 1139,55 грн.

Сума повернення: 102,5 грн.

ПДВ: 102,5/6 = 17,08 грн.

Чиста вартість поверненного товару: 102,5 - 17,08 = 85,42 грн.

Чистий дохід: 1139,55 - 85,42 = 1054,13 грн.

Розрахуємо витрати:

Сировина: 114,5 - 19,08 = 95,42 грн

ПДВ: 114,5/6 = 19,08 грн

інші виробничі витрати: 154,88 - 25,81 = 129,07 грн,

ПДВ: 154,88/6 = 25,81 грн.

Загальні витрати: 95,42 + 70 + 16,1 + 7,8 + 129,07 + 17,2 = 335,59 грн.

Таблиця 3 Звіт о русі готової продукції зі складу

	На 01.01.09	Прихід	Витрати	Залишок на 01.02.09
	К	Ц	?	К	Ц	?	К	Ц	?	К	Ц	?
«А»	125	0,13	16,25	160	1,15	184	105	0,13	13,65	20	0,13	2,6
										160	1,15	184
«В»	155	0,23	35,65	220	1,20	264	155	0,23	35,65	220	1,20	264
?	280	-	51,9	380	-	448	260	-	49,3	400	-	450,6

Таблиця 4 Залишок запасів на 01.02.2009 рік

	К	Ц	Сума
Продукція «А»	180	1,15	207
Продукція «Б»	220	1,2	264
Усього	400	-	471

Знайдемо прирост або убилі балансовой вартості запасів:

471 - 51,9 = 419,1 грн

Знайдемо об'єкт оподаткування:

1054,13 + 419,1 - 335,59 = 1137,64 грн

Знайдемо суму податку на прибуток (23%) до сплати в бюджет:

1137,64 * 0,23 = 261,66 грн.

Заповнена декларація з податку на прибуток підприємства за січень 2009 року додається (Додаток 2).

Висновок

В першій задачі практичної часті контрольної роботи на підставі наведених даних мною було визначено:

- податкове забов'язання (46793,9 грн);

- податковий кредит (16480 грн);

- сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет (30313,9 грн);

Також було складено податкову декларацію на бланку встановленої форми.

Розв'язуючі другу задачу було знайдено:

- чистий дохід (1139,55 грн.);

- загальні витрати (335,59 грн);

- об'єкт оподаткування ( 1137,64 грн);

- сума податку на прибуток (23%) до сплати в бюджет ( 261,66 грн.).

Додатком до другої задачі є декларація з податку на прибуток підприємства за січень 2009 року.

Використана література

1. Податковий кодекс України від 2.12.2010 № 2755 - IV.

2. Закон Украины «О налоге на добавленную стоимость» от 03.04.1997, № 168/97-ВР.

3. Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» от 22.05.1997 № 283/97-ВР.

4. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Шарль Бланкарт; пер. з нім. С.І.Терещенко та О.О.Терещенка.; передмова та наук. Редагування В.М.Федосова. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.

5. Золотько І.А. Податкова система: Навч. Посібник / І.А.Золотько. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.

6. Иванов Ю.Б. Современные проблемы налоговой политики: Учебное пособие / Ю.Б.Иванов, А.Н.Тищенко. - Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru

...