Аналіз ринку оптової торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В умовах ринкових трансформацій вітчизняні підприємства все більше у своїй діяльності застосовують стратегічне планування з метою збалансування існуючих можливостей і загроз та адаптації до умов зовнішнього середовища.

Організації, що приділяють пильну увагу питанням фінансової стратегії, виявляються більш конкурентоспроможними і стійкими.

Проте, через нестабільність економічного і політичного стану України та недосконалість наукових та організаційних методик створює перешкоду в формуванні успішної фінансової стратегії, яка займає важливе місце в функціонуванні підприємства. Таким чином, є актуальним розроблення раціонального та науково-обґрунтованого механізму вибору та реалізації фінансової стратегії для підвищення конкурентоздатності, платоспроможності та прибутковості підприємства.

Метою даної роботи є поглиблення набутих теоретичних знань з фінансового управління та набуття практичних навичок в формування основних напрямків фінансової стратегії підприємства.

Об'єктом дослідження є процес формування та реалізації фінансової стратегії торгівельного підприємства.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування та реалізації фінансової стратегії торгівельного підприємства.

Базою практики є Товариство з обмеженою відповідальністю «НТЦ «ХПІ»

Для досягнення поставленої мети бути висунуті наступні завдання:

ознайомитися з підприємством ТОВ «НТЦ «ХПІ» та методами роботи його спеціалістів на різних рівнях управління;

зібрати необхідної інформації для проведення оцінки управління фінансового стану підприємства ТОВ «НТЦ «ХПІ»;

проаналізувати рівень розвитку галузі (оптової торгівлі) в Україні;

оцінити фінансовий стан ТОВ «НТЦ «ХПІ»;

провести стратегічний аналіз ТОВ «НТЦ «ХПІ» та розробити основні напрямки його фінансової стратегії.

При написання звіту будуть використанні такі методи , як: аналіз та синтез, дедукція, спостереження, логічне узагальнення, порівняння, абстрагування, стратегічний аналіз.

фінансовий управління торгівля оптовий



1. Аналіз ринку оптової торгівлі та посередницької діяльності в Україні

На сучасному етапі розвитку економіки оптова торгівля як ніяке інше ланка, пов'язане з реалізацією товарів, здатна активно регулювати регіональні та галузеві ринки за рахунок накопичення та переміщення товарів. Найважливіше завдання оптової торгівлі - планомірно регулювати товарну пропозицію у відповідності з попитом. Об'єктивна можливість успішно вирішення цього завдання обумовлена ??проміжним положенням оптової торгівлі: у ній концентрується значна частина товарних ресурсів, що дозволяє не обмежуватися операціями пасивного характеру, а активно впливати на сферу виробництва, роздрібну торгівлю і через неї - на сферу споживання.

Оптові підприємства покликані удосконалювати товарорух, розвивати централізовану поставку і кільцевий завіз товарів. У зв'язку з цим вивчення теоретичних і практичних аспектів оптової торгівлі є актуальним і надає можливість досить орієнтуватися на ринку. Постійний моніторинг стану ринку оптової торгівлі дозволяє своєчасно виявляти тенденції розвитку та контролювати їх для підвищення рівня ефективності функціонування оптових підприємств. Тому доцільно провести статистичний аналіз галузі оптової торгівлі в Україні. [10]

Оптова торгівля це продаж товару у великих обсягах і великими партіями. В основному оптова закупівля продукції виробляється для подальшого перепродажу або з метою подальшого виробництва, за допомогою переробки купленої продукції ( виготовлення виробів із закупленого сировини).

Оптова торгівля це вид посередництва між виробником і роздрібним реалізатором і це є основною складовою в відношенні - опт і роздріб. Іноді як покупця виступає безпосередньо споживач. Тоді ланцюжок на цьому етапі замикається, так як товар купується з метою його споживання, а не для бізнесу.

Але все ж основною метою оптової торгівлі є виступити в ролі сполучної ланки між виробником і реалізатором продаваної продукції. За допомогою торгівлі товари оптом, збільшується швидкість руху товару і синхронізується випуск і споживання. У процесі оптової торгівлі взаємодіють два підприємця, дві організації, або підприємець і організація. У таких випадках придбання продукції відбувається з метою перепродажу або подальшої переробки. [6]

Підприємство, яке реалізує оптом від виробника Україна, є проміжною ланкою між постачальником і споживачем товару. Воно необхідне для просування великих потоків товару на ринок споживача . Без оптової ланки виробнику вельми скрутно охоплювати великі простори ринку , навіть якщо це дрібний опт. Адже потрібно доставляти продукцію в різні регіони країни , а можливо і за її межі.

Оптова реалізація продукції зазвичай відбувається в два етапи. Перший етап - це закупівля товару торговельним підприємством у виробника, або в іншого торгового підприємства. Другий етап - це збут продукції безпосередньо споживачам.

Основними цілями оптової торгівлі є: інтенсивність потоку товарів, структурний розвиток руху товарів, створення нових фінансових джерел руху товарів.

У завдання оптової торгівлі входить: пошук постачальників для покупців продукції, забезпечення ринку товарами користуються попитом, вивчення потреб ринку товарів, поліпшення якості пропонованої продукції, створення асортименту товарів, забезпечення можливості збуту товару для виробників, маркетингові дослідження та інформаційна підтримка. [10]

Завдяки концентрації товаро - грошових відносин і легкому контролю над ними з боку держави оптовий ринок може стати інструментом політики країни чи певного регіону. Через оптовий ринок уряд і місцева влада створюють політику врівноваженого розвитку роздрібної торгівлі та місцевого виробництва. За допомогою державних і місцевих контролюючих органів здійснюється моніторинг якості продукції , ціни , обсягів продажу.

Концентрація оптової торгівлі в одному місці зменшує витрати дистрибуції, оптову ціну, роздрібну ціну. До того ж, оптовий ринок - це елемент, який зменшує рівень інфляції і надає стабільні місця роботи для тих, хто працює у фірмах, розташованих на території оптового ринку. Це гарантія функціонування в майбутньому на території міста роздрібних базарів, маленьких магазинів і пунктів вуличної торгівлі. [7]

Основний показник господарської діяльності підприємств та організацій оптової торгівлі - оптовий товарооборот. Він являє собою продаж товарів народного споживання та виробничого призначення для подальшої реалізації населенню, а також постачання для позаринкових споживачів та експорту. Оптовий товарообіг відбиває перехід товарів зі сфери виробництва в сферу обігу та їх рух усередині сфери обігу.

В Україні обсяги оптового товарообороту за період з 2005 по 2013 рр. збільшився в 2,1 рази. та склали в 1053719,0 млн. грн. (рис. 1.1) [12]:

Рис. 1.1 Обсяг оптового товарообороту в Україні з 2005 по 2012 рр.



За даними 2013 р. 37,6 % всього товарообороту концентровано в м. Києві, 16,4% в Донецькій області, 8,4 в Дніпропетровській, 5,8 % - в Київській, 4,1% - в Одеській, 3,9% - в Харківський та 3,6% - в Львівській. [12]

Динаміка обсягів оптового товарообороту в Харківській області порівняно із загальноукраїнський товарооборотом в період з 2005 по 2012 рр. представлена на рис. 1. 2.

В Україні обсяги оптового товарообороту в розрахунку на одне підприємство з 2009 по 2011 рр. збільшилися у 1,5 рази і склали 17208,6 тис. грн, цей показник Донецької області складав 44265 тис. грн., що в 2,6 рази перевищує середній показник по країні, також показник м. Києва перевищує середній у 1,9 рази, оптовий товарооборот в розрахунку на одне підприємство Київської області перевищує показник по Україні в 1,54 рази. Оптовий товарооборот у розрахунку на одне підприємство інших областей є нижчим узагальненого показника по країні.[8]

На початок 2013 року в Україні діяло 55 тис. підприємств, основним видом економічної діяльності яких була оптова торгівля.[12]

У 2012 році оптовий товарообіг у середньому на одне підприємство зріс на 16,6% і становив 19,7 млн. грн. (у 2010 році - 17,2 млн. грн.).



Рис. 1.2 Обсяги оптового товарообороту в Україні та Харківський області з 2005 по 2012 рр.

Кількість підприємств оптової торгівлі з річним товарообігом більше 500 млн. грн. у 2012 році зменшилася на 6,4%.

Провідне місце у структурі оптового товарообігу продовжують займати непродовольчі товари. У 2012 році непродовольчих товарів реалізовано на суму 878,1 млрд. гривень, що складає 80,3% загального обсягу оптового товарообігу. Їх частка в оптовому продажу порівняно з 2011 роком скоротилася на 2,1%.[11]

Підприємствами оптової торгівлі у 2012 році було реалізовано продовольчих товарів на суму 215,2 млрд. грн., що складає 19,7% загального обсягу оптового товарообігу. Їх частка в оптовому продажу порівняно з 2011 роком зросла на 2,1%.[13]

Але фінансові результати до оподаткування має дуже нестійку динаміку протягом 2009 - кінця 2013 рр. (рис. 1. 3):



Рис. 1.3 Фінансові результати підприємств до оподаткування

Як видно з рис. 1. 3. найбільший фінансовий результат припадав на 2011 р., коли вітчизняна економіка виходила з кризи 2008-2009 рр. Таким чином, спостерігається тенденція зменшення фінансових результатів до оподаткування та загальним товарооборотом підприємств оптової торгівлі. Зворотню тенденцію має частка підприємств від загальної кількості підприємств, які отримали збитки. Протягом 2009-2010 рр. їх частка зростала, протягом 2011-2012 рр. зменшувалась, але у 2013 р. знову збільшилась, що і зумовило зменшення фінансових результатів до оподаткування у цьому році.

Доцільним є розглянути рівень рентабельності галузі для з'ясування рівня прибутку на витрати операційної діяльності. (рис. 1. 5.)

Рентабельність операційної діяльності протягом 2008-2013 року мала таку саму динаміку як і фінансові результати до оподаткування. Особливе зниження спостерігається у 2013 р. тобто прибуток, отриманий з кожної витраченої одиниці грошових коштів знижується, що негативно характеризує галузь.

У загальному обсязі оптового продажу продовольчих товарів найбільша частка припадала на тютюнові вироби, алкогольні напої, безалкогольні напої та пиво, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, яйця, олію, тваринні масло та жири, цукор, шоколадні та кондитерські вироби.

Рис. 1.4 Підприємства, які одержали збиток у % до загальної кількості підприємств

Рис. 1.5 Рентабельність операційної діяльності підприємств

Оптовий продаж товарів виробництва України у 2012 році становив 644,2 млрд. грн., що складає 58,9% оптового товарообігу.

Зростанню оптової торгівлі сприяє декілька факторів: зростання масового виробництва на великих підприємствах, віддалених від основних споживачів готової продукції, збільшення обсягів безперебійного виробництва, а не для задоволення конкретних заказів, загострення необхідності пристосовувати товарів до вимог проміжних та кінцевих споживачів з точки зору кількості, упаковки та асортименту.

Аналіз свідчить, що збільшення кількості оптових підприємств не супроводжується належними якісними змінами. Більш того , оптова торгівля (зокрема споживчими товарами ) через оптову ланку значно втратила свої позиції. Суб'єкти господарювання віддають істотне перевагу товарам виробничо-технічного призначення, тому випереджаючими темпами збільшується кількість таких посередників і обсяг їх товарообороту . Внаслідок чого питома вага оптових підприємств, що займаються торгівлею споживчими товарами , вкрай малий - він становить лише 28 % загального обсягу оптового товарообороту . У той час як досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить про переважну роль оптових підприємств у торгівлі споживчими товарами.[9]

Оптові підприємства України відрізняються значною подрібнені. Чисельність працівників приблизно половини оптових посередників України не перевищує двох осіб, які в загальному обсязі оптового товарообороту займають приблизно 20 %. Причому переважна частина оптових підприємств працює без визначення свого цільового ринку.

На зміну спеціалізованим оптовим підприємствам інфраструктура оптового ринку України з кожним роком все більше поповнюється посередниками, які одночасно займаються не тільки споживчими товарами змішаного асортименту (без визначення конкретної спеціалізації), а й товарами виробничо-технічного призначення.

На сьогоднішній день вітчизняне оптову ланку не має в достатній кількості і сучасно обладнаних складів з новітньою технологією складської обробки товарів . Станом на 1 січня 2013 р. лише 9 % оптових підприємств мали власні склади . При низькому рівні забезпеченості складами 14 % площі закритих складів здавалося в оренду , так як для суб'єктів господарювання це найбільш легкий спосіб отримання доходів.[6]

Більшість таких посередників не здатні професійно виконувати свої функції. Тому 68 % оптового товарообігу припадає на перепродаж товарів іншим оптовим підприємствам.

Це збільшує ланки руху товару і витрати на його здійснення. Більше того, дрібні посередницькі підприємства не в змозі запропонувати магазинам широкий вибір товарів і підтримувати асортиментну стабільність, гарантувати їх якість і своєчасну поставку, так як не мають умов для накопичення та належного зберігання товарів. Такі оптові посередники не можуть виступати в ролі рівноцінних партнерів у відносинах з товаровиробниками. Більш великі оптові підприємства також слабо адаптувалися до умов ринкових відносин. Вони суттєво відстають від перетворень в роздрібній торгівлі, де йде прискорений розвиток нових типів магазинів і корпоративних торгових мереж , створюються сучасні інформаційні системи, впроваджується електронна комерція , починають проводитися маркетингові дослідження та ін..

Деспеціалізація оптових підприємств, нестабільність у взаєминах з постачальниками товарів, погіршення складського фонду призвели до зниження якості обслуговування оптових покупців. [7]

Отже, обсяги оптової посередницької діяльності в Україні стрімко збільшуються протягом останніх років, оптовій торгівлі притаманний регіональний аспект, лідерами за обсягами оптового товарообороту є м. Київ, Донецька, Дніпропетровська та Харківська області. Оптовий посередник є опорою виробника, професійна діяльність посередника веде до здешевлення товару і підвищенню його якості, оскільки виробник не займається функціями, які для нього не характерні. Посередницька діяльність робить ринок більш конкурентним і пристосовує його до вимог споживача.

Разом із тим, більшість підприємств оптової торгівлі не виконуються свої функції і займаються перепродажем товарів таким самим оптовим посередникам, що значно збільшує вартість товарів.

Прибутковість галузі має нестабільну динаміку і значно знижується після 2012 р., що негативно характеризує її привабливість.

2. Аналіз фінансового стану ТОВ «НТЦ «ХПІ» підприємства оптової торгівлі

ТОВ «НТЦ «ХПІ» було засновано у 2009 р. у м. Харків. Підприємство займається неспеціалізованою оптовою торгівлею та посередницькою діяльністю. В останній час ТОВ «НТЦ «ХПІ» займається поставками елементами огорожі та співпрацю з Заводом ім.Фрунзе.

За штатним розписом на підприємстві працює п'ятеро співробітників: директор, головний бухгалтер, три менеджери із продажу.

Приблизна організаційна структура ТОВ «НТЦ «ХПІ» представлена на рис.2.1:



Рис. 2.1 Організаційна структура ТОВ «НТЦ «ХПІ»

Фінансова звітність підприємства ТОВ «НТЦ «ХПІ» представлена на додатку А.

Для оцінки загального фінансового стану ТОВ «НТЦ «ХПІ» проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства та звіту про фінансові результати. Результати розрахунків представлені в табл. Б1 - Б.7 в додатку Б.

З розрахунків видно, що валюта балансу протягом аналізованого періоду з 2011-2013рр. зменшувалася, як то представлено на рис. 2. 2.

Основною причиною такого зменшення є зменшення необоротних активів підприємства, що для підприємства оптової торгівлі є природнім свідчить про мобільну структуру активів.



Рис. 2.2 Динаміка обсягів валюти балансу з 2011-2013 рр.

Частка власного капіталу в загальному обсязі фінансових ресурсів підприємства складає а кінець 2013 р. - 91,87%, що є дуже великим значенням. Позикові кошти представляють собою кредиторську заборгованість, тому підприємства у своїй діяльності використовує лише власні кошти, що характеризує його фінансову стійкість як дуже високу.

Рис. 2.3 Структура фінансових ресурсів підприємства



Позитивною тенденцією є зменшення обсягу непокритого збитку підприємства протягом року приблизно на 2%.

Кредиторська заборгованість складається із зобов'язаннями перед бюджетом, із оплати праці, із страхування та перед постачальниками. Найбільша питома вага в кредиторській заборгованості - зобов'язання за товари та послуги.

Щодо структури активів, то ТОВ «НТЦ «ХПІ» відрізняється «легкою» структурою. Оборотні активі складають більше 80% від загальної вартості майна підприємства. Структура представлена на рис. 2. 4.

Рис. 2.4 Структура майна підприємства з 2011-2013 рр.

Як видно із рис. 2.4. структура майна є «легкою» навіть при його скороченні.

Занепокоєння викликає відсутність протягом усього аналізованого періоду грошових коштів у підприємства і наявність великої питомої ваги дебіторської заборгованості - на кінець 2013 р. частка дебіторської заборгованості складає 34,21%. Це може свідчити про невірну політику розрахунків із клієнтами.

Підприємство характеризується активним сальдо заборгованості, тобто підприємство надало кредитів більше, ніж отримало відстрочок.

Наступним етапом в аналізі фінансового стану підприємства є оцінка фінансових результатів його діяльності. Результати розрахунків представлені в табл. Б. 1 в додатку Б.

З таблиці видно, що чистий дохід ТОВ «НТЦ «ХПІ» зменшився за період з 2011-2013 більше, ніж в 2 рази - з 88,9 тис. грн. до 41,4 тис. грн. Щодо до чистого прибутку, то він зменшився в 3 рази - з 0,6 тис. грн. до 0,2 тис. грн. Динаміка чистого доходу та чистого прибутку протягом 2011-2012 рр., та 2012-2013 рр. представлені на рис. 2. 5. - 2. 6.

Рис. 2.5 Динаміка Чистого доходу та Чистого прибутку протягом 2011 -2012 рр.

Ключовим етапом є аналіз фінансового стану підприємства, результати якого будуть використані в розробці та реалізації фінансової стратегії ТОВ «НТЦ «ХПІ».

Особливістю здійснення стратегічного фінансового аналізу є те, що він є не тільки ретроспективним, але і прогнозним, тобто оцінює перспективний стан фінансового потенціалу підприємства під впливом можливих змін окремих факторів і умов. Це визначає необхідність використання спеціальних методів проведення такого аналіз, які становлять основу його методичного апарату (ці спеціальні методи при необхідності можуть бути доповнені і традиційними методами аналітичного дослідження) .

Рис. 2.6 Динаміка Чистого доходу та Чистого прибутку протягом 2012 -2013 рр.

У стратегічному фінансовому аналізі найбільшого поширення набули такі групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства; коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) підприємства; коефіцієнти оцінки оборотності активів; коефіцієнти оцінки оборотності капіталу; коефіцієнти оцінки рентабельності та інші.

Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства дозволяють виявити рівень фінансового ризику, пов'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно і ступінь його фінансової стабільності в процесі майбутнього розвитку.

Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності. Проведення такої оцінки вимагає попереднього угруповання оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності.

Коефіцієнти оцінки оборотності активів характеризують наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. Певною мірою вони є індикатором його ділової (виробничо-комерційної) активності.

Коефіцієнти оцінки рентабельності (прибутковості) характеризують здатність підприємства генерувати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності і визначають загальну ефективність використання активів і вкладеного капіталу.

Розрахунки представлені в табл. 2. 1.

Коефіцієнт поточної ліквідності, який показує достатність обігового капіталу для покриття поточних зобов'язань, протягом аналізованого періоду збільшується від 4,5 до 11, при нормативному значенні 2. Це пояснюється наявністю поточних зобов'язань лише у вигляді невеликої кредиторської заборгованості та відсутністю позикових коштів.

Таблиця 2.1 Показники ліквідності підприємства у 2011 - 2013 роках

Показник	На початок 2011 р.	На кінець 2011 р.	На кінець 2012 р.	На кінець 2013 р.
1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)	4,513	5,292	9,579	11,036
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл)	1,883	2,372	3,944	4,229
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)	0,000	0,000	0,000	0,000
4. Власні оборотні кошти (ВОК)	147,200	149,800	152,700	166,600
5.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (Квок)	0,778	0,811	0,896	0,909
6.Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами (Кзвок)	1,336	1,470	1,522	1,474
7. Коефіцієнт покриття запасів (Кпокр.зап)	1,552	1,711	1,678	1,582

Коефіцієнт швидкої ліквідності також перевищує нормативні значення, та збільшується протягом періоду, тобто підприємству вистачає ліквідного оборотного капіталу для покриття поточних зобов'язань.

Відсутність грошових коштів спричинює низький результат розрахунку показника абсолютної ліквідності, тобто у підприємства немає коштів для покриття найтерміновіших зобов'язань.

Так як частка необоротних активів на підприємстві дуже незначна, то величина власного оборотного капіталу майже дорівнює власному капіталу, тобто більша частина власного капіталу покриває поточні активи підприємства. А саме 90,9% оборотних активів (на кінець 2013 р.) покривається власним капіталом, що свідчить про його високу платоспроможність.

Коефіцієнт покриття запасів перевищує нормативне значення 1, та показує, що запаси фінансуються за рахунок «нормальних» джерел фінансування запасів - власного оборотного капіталу.

Таким чином, навіть при відсутності найбільш ліквідних активів підприємство є досить платоспроможним.

Результати аналізу фінансової стійкості підприємства представлені в табл. 2. 2:

Таблиця 2.2 Відносні показники фінансової стійкості підприємства

Показник	На початок 2011 р.	На кінець 2011 р.	На кінець 2012 р.	На кінець 2013 р.
Коефіцієнт автономії	0,816	0,843	0,913	0,919
Коефіцієнт фінансової залежності	1,225	1,187	1,095	1,088
Коефіцієнт фінансового ризику	0,225	0,187	0,095	0,088
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,790	0,801	0,815	0,888
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	1,000	1,000	1,000	1,000

Коефіцієнт фінансової автономії показує, що власний капітал складає на кінець 2013 р. 91,9% від загальних фінансових ресурсів підприємства. При нормативному значенні в 0,5, можна сказати, що підприємство є фінансово стійким.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим попередньому показнику і має позитивну тенденцію зниження, що добре характеризує фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт фінансового ризику показує, що на одиницю власних коштів припадає 0,088 залучених.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що більша частина власного капіталу знаходиться в обігу.

Таким чином, підприємство характеризується високими показниками фінансової стійкості, так як використовує лише власний капітал в процесі своєї діяльності. Результати аналізу ділової активності підприємства представлені в табл. 2. 3.

Таблиця 2.3 Коефіцієнти оборотності економічних та фінансових ресурсів підприємства у 2011 - 2013 роках

Показник	На кінець 2011 р.	На кінець 2012 р.	На кінець 2013 р.
1. Коефіцієнт оборотності активів	0,395	0,314	0,202
2. Коефіцієнт оборотності основних фондів	2,333	1,866	1,487
3. Коефіцієнт оборотності оборотних активів	0,476	0,377	0,234
7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,476	0,358	0,221

Як показують коефіцієнти оборотності і майна, і фінансових ресурсів, ділова активність підприємства зменшується - всі показники свідчать про те, що кількість оборотів, які виконують ресурси, зменшуються, тобто вони менше беруть участь в процесі виробництва.

Результати аналізу рентабельності підприємства представлені в табл. 2. 4:

Таблиця 2.4 Показники рентабельності підприємства у 2011 - 2013 роках

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік
1. Коефіцієнт рентабельності майна	0,0027	0,0023	0,0010
2 .Коефіцієнт рентабельності капіталу	0,0027	0,0023	0,0010
3.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,0032	0,0027	0,0011
4.Коефіцієнт рентабельності необоротних активів	0,0157	0,0139	0,0072
5.Коефіцієнт рентабельності оборотних активів	0,0032	0,0028	0,0011

Показники рентабельності показують дуже низьку прибутковість інвестованого та набутого капіталу. Всі без винятку показники зменшуються, що свідчить про зменшення одиниць прибутку, отриманого з кожної одиниці коштів, вкладеного в його активи.

Здебільшого це пояснюється дуже незначною величиною чистого прибутку, яка постійно зменшується. Таким чином, через незначну величину чистого прибутку та його постійне зменшення прибутковість вкладених коштів мінімальна.

З огляду на це, можна констатувати, що не дивлячись на високі показники ліквідності та фінансової стійкості, ділова активність та прибутковість діяльності підприємства знижується з кожним роком.



3. Методичні рекомендації щодо розробки фінансової стратегії ТОВ «НТЦ «ХПІ»

Стратегічний фінансовий аналіз здійснюється в такій послідовності:

На першому етапі проводиться аналіз зовнішньої фінансової середовища непрямого впливу.

На другому етапі проводиться аналіз зовнішньої фінансової середовища безпосереднього впливу.

На третьому етапі проводиться аналіз внутрішнього фінансового середовища.

На четвертому етапі здійснюється комплексна оцінка стратегічної фінансової позиції підприємства. [2]

Система основних методів стратегічного фінансового аналізу та область їх застосування представлені в табл. 3. 1 .

У нашій роботі використаємо метод аналізу фінансових коефіцієнтів, SNW- аналіз та SWOT- аналіз , як то пропонує Бланк І. О.[3]

Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі результати фінансової діяльності та рівень фінансового стану підприємства.

SWOT- аналіз є одним з основних методів здійснення стратегічного фінансового аналізу на підприємстві.



Таблиця 3.1 Система основних методів стратегічного фінансового аналізу та область їх застосування [1]

Основні методи стратегічного фінансового аналізу	Область застосування методів
	Аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища непрямого впливу	Аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища прямого впливу	Аналіз факторів внутрішнього фінансового середовища
SWOT-аналіз	+	+	+
PEST- аналіз	+
SNW- аналіз			+
Портфельний аналіз		+	+
Сценарний аналіз	+	+	+
Порівняльний фінансовий аналіз			+
Аналіз фінансових коефіцієнтів			+
Інтегральний аналіз по моделі Дюпона			+
Експертний аналіз	+	+	+

Назва цієї системи являє абревіатуру початкових букв термінів, що характеризують об'єкти цього аналізу:

S - Strehgths ( сильні сторони підприємства);

W- Weaknesses (слабкі сторони підприємства);

О - Opportunities (можливості розвитку підприємства);

Т - Trears (погрози розвитку підприємства).

Основним змістом SWOT- аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін фінансової діяльності підприємства, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх ( екзогенних) факторів на умови її здійснення в майбутньому періоді.

Результати SWOT - аналізу представляються зазвичай графічно з комплексного дослідження впливу окремих факторів на фінансову діяльність підприємства. [3]

SNW - аналіз використовується виключно при аналізі факторів внутрішнього середовища підприємства. Абревіатура SNW відображає характер позиції підприємства по досліджуваного фактору:

S - сильна позиція [ strenght position ];

N - нейтральна позиція [ neutral position ];

W - слабка позиція [ weakness position ].

Зіставлення SNW - аналізу та SWOT- аналізу (за характером оцінки впливу окремих факторів внутрішнього середовища підприємства показує , що система цієї оцінки в SNW - аналізі доповнюється нейтральною позицією (сильна і слабка оцінка позиції притаманна обом методам) . [2]

Характер факторів, що визначають сильні і слабкі сторони фінансової діяльності підприємства оцінюється за п'ятибальною системою (оцінка нейтральної позиції приймається за нульову).Комплексна оцінка стратегічної фінансової позиції підприємства інтегрує результати аналізу всіх видів фінансової середовища функціонування підприємств.

Модель стратегічної фінансової позиції підприємства базується на результатах оцінки окремих факторів у процесі SWOT - аналізу та SNW - аналізу ( з поглибленням окремих оцінок у процесі використання інших методів стратегічного аналізу). У цій моделі повинні бути представлені всі сегменти кожної з домінантних сфер ( напрямів) фінансового розвитку підприємства . Для інтеграції оцінок по домінанті в цілому , факторам окремих сегментів може бути присвоєно відповідний " вагу" , фактори кожного сегмента розташовуються за ступенем їх впливу на майбутнє фінансовий розвиток підприємства.

Форма моделі стратегічної фінансової позиції підприємства представлена в табл. 3. 2. Таблиця 2.2. заповнюється на основі результатів коефіцієнтних аналізів, представлених в розділі 2 цієї роботи та загальному аналізі факторів зовнішнього середовища.

На заключному етапі стратегічного фінансового аналізу за результатами моделі стратегічної фінансової позиції підприємства встановлюються взаємозв'язки між факторами зовнішнього і внутрішнього середовища, для встановлення яких може бути використана матриця можливих стратегічних напрямків фінансового розвитку підприємства (табл. 3.3).

Таблиця 3.2 Форма моделі стратегічної фінансової позиції

Домінантні сфери та сегменти стратегічного фінансового планування	Сильна позиція	Нейтральна позиція	Слабка позиція	Можливості	Загрози
Потенціал формування фінансових ресурсів підприємства: Потенціал формування власних фінансових ресурсів із внутрішніх джерел; Потенціал формування власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел; Потенціал залучення позикових фінансових ресурсів.	Частка власного капіталу в загальній величині фінансових ресурсів - > 80%. ( +4).		2.,3. Залучені та позикові кошти майже відсутні ( -2)	Позитивна динаміка зниження комерційними банками процентних ставок за кредитами (+2). Розвинена кон'юнктура ринку цінних паперів (+2) Зниження ставок оподаткування прибутку з операційної діяльності (+3 )	Недосконала система оподаткування (-2); Відсутність можливості залучення іноземних інвестицій. (-3) Досить високі ризики інвестиційних проектів (-2) Зростання вимог комерційних банків щодо забезпечення кредиту (-4)
Ефективність розподілу та використання фінансових ресурсів підприємства: Рівень ефективності використання власного капіталу. Рівень ефективності використання активів.			Знижується оборотність власного капіталу (-2) Знижується рентабельність власного капіталу (-2) Знижується оборотність активів (-2) Знижується рентабельність активів (-2)	Стабільність відносин з покупцями.(+1)	Високі темпи інфляції.(-4) Непривабливий інвестиційний клімат галузі. (-2) Коливання фінансового ринку -1
Рівень фінансової безпеки підприємства: Рівень ліквідності; Рівень фінансової стійкості.	Високі показники ліквідності (+4) Високі показники фінансової стійкості ( +4)			Більш-менш стабільні темпи економічного зростання.(+1) Різноманітність послуг страхових компаній.(+1)	Нестабільність валютних курсів. (-3) Зниження платіжної дисципліни покупців ( -5)
Рівень якості управління фінансовою діяльністю підприємства: Рівень кваліфікації менеджерів; Повнота та широта інформаційної бази прийняття фінансових рішень; Рівень використання технічних засобів; Рівень організаційної культури фінансових менеджерів.	2.Керівництво не приховую інформацію від ключових працівників. ( +2)	Рівень кваліфікації менеджерів є середнім ( 0); 4. Організаційна культура фінансових менеджерів на достатньому рівні ( 0)	3.Відсутність програмного забезпечення для автоматизації прийняття фінансових рішень ( -3)	1. високий рівень підготовки фінансових спеціалістів в учбових закладах;(+3) 2. значний технічний прогрес в галузі управління.(+2) 3. Стабільний характер логістичних зв'язків з покупцями. (+2) 4.Вивчення нових продуктів фінансового ринку +2 5.Вивчення досвіду організацій у побудові ефективних організаційних структур +2	1. Низький корпоративний рівень культури в країні.(-1) 2. Низький рівень прозорості фінансового ринку.(-2) 3. Низький рівень стратегічного мислення фінансових фахівців (-5)

Таблиця 3.3 Матриця вибору можливих стратегічних напрямків

	Позиція внутрішньої фінансової середи
	«Сильна» 14	«Нейтральна»	«Слабка» 13
Позиція зовнішньої фінансової середи	Можливості 21	Розвинути потенціал формування позикових коштів за рахунок кредитів банків, що збільшить можливості підприємства. Використовувати знання досвідчених вітчизняних та іноземних компаній в фінансовому менеджменті.	Підвищити рівень кваліфікації працівників фінансового сектору за рахунок добре підготовлених спеціалістів	Розвинути потенціал формування ресурсів за рахунок коштів інвесторів. За пошуками інвесторів звернутися до відповідних консалтингових компаній, які спеціалізуються на пошуку іноземних інвесторів. Використання нових технічних засобів для фінансового управління.
	Загрози 34	Для підтримки високої ліквідності підприємства, розробити політику розрахунку з клієнтами, яка підвищувала їх платіжну дисципліну. Користуватися послугами страхових компаній для удосконалення фінансової безпеки підприємства.	Розвивати корпоративну культуру в середині підприємства (тім-білдінг)	Для підвищення ефективності використання капіталу підприємства, потрібно переглянути склад інших операційних витрат підприємства, які скорочують чистий прибуток підприємства до мінімуму, тим самим зменшує ефективність використання капіталу.

Таким чином, в табл. 3. 3 представлені найважливіші напрямки фінансової стратегії, які були сформовані за методикою Бланка І. О. Головними напрямками є:

Підвищити потенціал підприємства формування фінансових ресурсів за рахунок позикових та залучених коштів для розширення своєї діяльності, яка буде направлена на збільшення обсягів чистого прибутку підприємства.

В момент розширення залучити до своєї команди спеціалістів з високою кваліфікацією.

Розробити політику поведінки із клієнтами для удосконалення платіжної дисципліни - знижки, вигідні умови.

Переглянути склад інших операційних витрат підприємства, які скорочують чистий прибуток.

Розвивати корпоративну культуру в середині підприємства (тім-білдінг).



Висновки

Під час проходження практики були узагальненні знання з фінансового управління та набуті практичні навички розробки фінансової стратегії підприємства оптової торгівлі.

Загалом галузь оптової торгівлі стрімко розвивається в останні роки. Збільшується кількість підприємств оптової торгівлі та зростає сукупний товарообіг. Найрозвинутішими регіонами в цій галузі є м. Київ та Київська область, Донецька, Дніпропетровська та Харківська область. Проте, разом із тим, більша частка підприємств оптової торгівлі не мають чіткої спеціалізації та не можуть виконувати свої функцій. Таким чином, вони перепродають товар таким самим оптовим посередникам, що значно збільшує його вартість.

ТОВ «НТЦ «ХПІ» є яскравим представником підприємства неспеціалізованої оптової торгівлі, яке є посередником між іншими підприємствами оптової торгівлі.

Фінансовий стан ТОВ «НТЦ «ХПІ» відрізняється значною ліквідністю та фінансовою стійкістю. Причиною цього є відсутність у підприємства позикових коштів, які не підривають ані платоспроможність підприємства, ані його фінансову незалежність. Проте їх відсутність має свої негативні наслідки. Можливо, при залучені позикових коштів підприємства розширило свою діяльність і збільшило б чистий прибуток, що значно підвищило ефективність використання вкладених коштів.

Для розвитку підприємства був проведений стратегічний аналіз за методом Бланка І.О., який має на увазі аналіз як зовнішньої, так і внутрішньої середи підприємства. Стратегічний аналіз показав, що привабливі кредитні умови банків дають можливість залучення позикових коштів, які б були направлені на покращення ділової активності підприємства. Для того щоб поява зобов'язань не погіршила ліквідність підприємства. Слід покращити клієнтську політику для підвищення платіжної дисципліни, яка в свою чергу приведе до підвищення обсягів грошових коштів.

Крім того, ряд стратегічних напрямків, що були запропоновані, стосувалися підвищення фінансової культури на підприємстві. Це стосується перш за все підвищення фінансової грамотності працівників, формування корпоративної культури на підприємстві та використання сучасних технічних та технологічних засобів фінансового управління.



Список використаних джерел

1. Бланк И. А. Финансовая стратегия предприятия / И. А. Бланк. - М., 2006. - 711 с.

2. Бланк И. А. Финансовая стратегия предприятия / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр: Эльга, 2004. - 720 с.

3. Бланк І. О. Фінансова стратегія підприємства : [монографія] / Бланк І. О., Ситник Г. В., Корольова-Казанська О. В., Ганечко І. Г.; за заг. наук. ред. І.О. Бланк. -- К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - 2009. - 147 с.

4. Косова Т. Д., Сухарев П. М., Ващенко Л. О. та ін. Організація і методика економічного аналізу. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528 с.

5. Тігова Т. М., Селіверстова Л. С, Процюк Т. Б. Аналіз фінансової звітності: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 268 с.

6. Аустен Я. Программа создания оптовых рынков в Украине / Я. Аустен // Журнальный вариант доклада в рамках второй международной конференции "Овощи и фрукты Украины-2005"

7. Белякова Т.Б. Оптовая торговля: роль и проблемы развития в рыночной экономике / Т.Б.Белякова // Институт экономики и права Ивана Кушнира/ - 2012. - http://www.be5.biz/index.htm

8. Ковальчук К. Ф., Хименко О. О. Структурний аналіз оптової посередницької діяльності в Україні / К. Ф. Ковальчук, О. О. Хименко // БІЗНЕСІНФОРМ. - 2013. - № 4. - С. 237 - 242.

9. Концепция развития оптовой торговли Украины. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.retai.net/articles/ukraine-group/ukrainian_mcm/6255/

10. Хильская И.И. Анализ рынка оптовой торговли в Украине / И.И. Хильская / Институт экономики и права Ивана Кушнира. - 2010. - http://www.be5.biz/index.htm

11. Статистичний щорічник України за 2012 р. Державна служба статистики україни

12. Державна служба статистика. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

13. Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.me.gov.ua

Размещено на Allbest.ru

...