Податкова політика

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Податкова політика

та напрями реформування податкової системи України

Міні-лекція

з дисципліни "Фінанси"

Виконала: студентка 3 курсу

денної форми навчання

Савенко В.С.

Перевірила:

Івасенко Ю.Г.

Київ 2013

ЗМІСТ

Вступ

1. Податкова політика України

2. Недоліки податкової системи України

3. Оцінка та перспектива реформування сучасної податкової системи

4. Напрями реформування податкової системи України

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

У більшості країн світу податки є “ефективним знаряддям державної політики” відносно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу ВВП у соціальному, віковому, територіальному, галузевих аспектах компенсації недоліків ринкових механізмів, розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами, заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, антициклічного регулювання економіки, підтримання рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон'юнктури.

Податкова система в кожній країні є однією із стрижневих основ економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини.

Податкова політика є важливою складовою державної фінансової політики. Податкова політика може здійснюватися на загальнодержавному та місцевому рівнях. Крім того, податкова політика проводиться і на рівні підприємств та їх об'єднань.

Державна податкова політика - це діяльність органів державної влади з формування та удосконалення податкової системи.

Реформування податкової системи має проходити поетапно, що забезпечить передбачуваний, планомірний характер податкового реформування, а податкова політика набуде визначеності. Планується проводження реформування на три етапи. Одним з головних завдань реформування податкової системи має бути ефективне використання Податкового кодексу.

Проблемою реформування податкової системи України у своїх працях займалися вітчизняні фахівці права, зокрема, П. Гега, В. Федосова, В. Федоров, В. Опарін, Ю. Козак, Т. Савченко та інші. Проте, слід зауважити, що шляхи вдосконалення нині чинної податкової системи не до кінця визначені, а головне - пріоритетні напрями розбудови ще не розроблені та не вирішено ряд колізійних питань, що на сьогоднішній день так чітко простежуються у нормативно-правовому обґрунтуванні елементів податкової системи України.

1. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики.

Загальні засади податкової політики викладено в "Основних положеннях податкової політики в Україні", затверджених постановою Верховної Ради України від 4 грудня 1996 р. Згідно з Основними положеннями система оподаткування в Україні має будуватися на засадах:

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

- обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, і встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

- рівнозначності й пропорційності - справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків на рівні прибутку і пропорційно більших податків на більші доходи;

- рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включно з нерезидентами) за визначення обов'язків щодо сплати податків;

- соціальної справедливості

- стабільності - забезпечення незмінності податків та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- економічної обгрунтованості - встановлення податків на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей, з огляду на необхідність досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

- рівномірності сплати - встановлення строків податків із метою забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування видатків;

- компетенції - встановлення і скасування податків, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до чинного законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами;

- єдиного підходу до розроблення податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку, податкового періоду, ставок податку, строків і порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

Стабільні, загальновідомі та єдині для всіх принципи податкової політики забезпечують нормальні умови господарювання і поступовий розвиток ринкових відносин.

Таблиця1. Динаміка обсягів податкових надходжень до державного бюджету України в період з 2002 по 2009 рр.

Дані табл. 1 свідчать про значне зростання питомої ваги податкових надходжень в загальному обсягу доходів бюджету за ці вісім років: з 64 % у 2002 році до 71 % у 2009 році. В українській бюджетно-податковій системі переважно використовуються непрямі податки (податок на додану вартість, акцизи), що підтверджує той факт, що Україна є країною, яка тільки розвивається.

Слід наголосити, що у 2011 році був запроваджений Податковий кодекс. Разом з Податковим кодексом України був опублікований закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України. Ставка податку на прибуток, що складала тоді 25%, була знижена у 2011 році до 23%, у 2012 році - до 21%, у 2013 році - до 19% і з 2014 року - буде 16%. Крім того, податок на додану вартість з 2014 року також буде зменшено до 17% з нинішніх.

У частині оподаткування доходів фізичних нинішня єдина ставка 15% перетворена на малопрогресивну шкалу за рахунок додаткової ставки 17% для доходів, що перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (зараз мінімальна зарплата становить 922 грн на місяць).

Відповідно до Податкового кодексу, з 2015 року запроваджується оподаткування доходів по депозитах за ставкою 5%, але одночасно вже з 2011 року ставка оподаткування дивідендів була знижена з 15% до 5%. Документ вперше в Україні вводить податок на нерухомість, однак звільняє від неї тих, у кого площа житлової нерухомості не перевищує 120 кв.м за проживання в квартирі і 250 кв.м - в будинку.

2. НЕДОЛІКИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Незважаючи на численні зміни, що перманентно вносяться до податкового законодавства і спрямовані на вдосконалення податкової системи України, вона не позбавлена серйозних недоліків:

1. Податкова система характеризується, передусім, фіскальною спрямованістю, що є лейтмотивом більшості змін до податкового законодавства. Водночас її регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання.

2. Нормативно-правова база оподаткування в Україні є складною неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми - недостатньо узгодженими, а інколи й суперечливими. Принциповим недоліком податкового законодавства є існування економічно необґрунтованих розбіжностей в підходах до визнання та оцінки доходів і витрат для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток і ПДВ та нормативно-правовою базою бухгалтерського обліку в частині розрахунку фінансового результату, що унеможливлює складання декларації про прибуток підприємств за даними бухгалтерського обліку.

3. Застосування в Україні спрощеного режиму оподаткування суб'єктів малого підприємництва поряд з позитивними наслідками (активізація підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, стимулювання раціонального використання ресурсів, зменшення витрат на адміністрування податків) породило низку проблем.

4. Податкова система України є дорогою в адмініструванні. Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно із доходами бюджету, що забезпечуються за рахунок їх справляння.

5. Система митно-тарифного регулювання не дозволяє оперативно реагувати на зміни кон'юнктури світових ринків, а також торговельних режимів в інших країнах та структури економіки в Україні.

6. Недостатньо врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що призводить до втрати об'єкта (бази) оподаткування в частині податку з доходів фізичних осіб.

7. Недосконалою є система формування коштів соціального призначення, що базується на досить високих ставках внесків та характеризується нераціональною структурою джерел фінансування (основний фінансовий тягар несуть роботодавці, а найманими робітниками фінансується значно менша частка загальних надходжень).

3. ОЦІНКА ТА ПЕРСПЕКТИВА РЕФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

За роки незалежності в Україні сформовано податкову систему, що за своїм складом та структурою в цілому є подібною до податкових систем розвинутих європейських країн. Закони, якими регулюється справляння більшості податків, розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства. На відміну від країн ЄС податкова система України не стала інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяла зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів віддзеркалює недосконалість та суперечності перехідної економіки, та сформована в умовах високих соціальних зобов'язань держави і тому має переважно фіскальний характер. Поряд з цим Україна підтримує стосунки у сфері оподаткування з іншими країнами, які базуються на діючих в усьому світі стандартах, розроблених Організацією економічного співробітництва та розвитку і Організацією Об'єднаних Націй, завдяки чому забезпечується уніфікація законодавства України у сфері міжнародного оподаткування з законодавством інших країн.

Україна уклала міжнародні договори у сфері уникнення подвійного оподаткування практично з усіма країнами СНД, Європи, з багатьма країнами Азії, Північної та Південної Америки та декількома країнами Африки. Вони охоплюють найбільших торговельних та інвестиційних партнерів України.

4. НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Метою реформування податкової системи України є досягнення такого її стану, який найбільш повною мірою відповідає забезпеченню поступального розвитку економіки та вирішенню соціальних проблем. При цьому до уваги береться як досвід розвинутих країн у формуванні системи оподаткування, так і особливості стану економічного, соціального і культурного розвитку України. Отже, основними задачами податкової реформи є:

- забезпечення стабільного, поступального розвитку економіки;

- формування достатнього обсягу ресурсів державного сектору для вирішення гострих соціальних проблем, наявних в Україні;

- проведення змін у системі податкового адміністрування, спрямованих на використання сучасних методів і форм, які запроваджено в розвинутих країнах.

Проведення податкової реформи спрямоване на підвищення інвестиційної активності в Україні, продовження структурної перебудови господарського комплексу, стимулювання інноваційного розвитку, зміцнення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, сприяння розвитку підприємницької діяльності, сприяння прискореному розвитку регіонів. Важливою залишається задача забезпечення фінансування соціальних програм та соціального захисту громадян.

До основних напрямів проведення реформування податкової системи України належать:

- оптимізація фіскальної функції оподаткування;

- підвищення регулювальної функції оподаткування;

- проведення реформування системи платежів до соціальних фондів;

- формування системи оподаткування відповідно до вимог СОТ та забезпечення її адекватності умовам ЄС.

Оптимізації фіскальної функції оподаткування передбачено досягнути шляхом вживання таких заходів, як:

- спрощення податкової системи та податкової звітності;

- зниження податкового навантаження на платників податків;

- збільшення частки непрямого оподаткування та зменшення ролі прямих податків;

- зниження оподаткування операцій з використання факторів виробництва, зокрема, зменшення частки податку на прибуток підприємств у системі оподаткування;

- удосконалення податкового адміністрування у напрямі використання більш прозорих важелів та встановлення більш чітких правил регулювання взаємовідносин державних органів управління і платників.

Для забезпечення достатніх обсягів надходжень до бюджетної системи передбачається:

- розширювати податкову базу (шляхом обмеження ухилення від оподаткування);

- впроваджувати нові податки і збори, наприклад, податку на нерухоме майно;

- підвищувати оподаткування операцій з використання ресурсів (збільшення рентних платежів);

- поступово підвищувати ставки збору за забруднення навколишнього середовища;

- збільшувати частку податку з доходів фізичних осіб у структурі податкової системи;

- збільшувати частку місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів;

- вирівнювати податкове навантаження на суб'єкти господарювання, скасовуючи пільгові ставки плати за землю та шляхом звільнення від її сплати;

- упорядковувати спрощену систему оподаткування шляхом прийняття більш раціональних умов, спрямованих на обмеження незаконних схем мінімізації оподаткування;

- удосконалювати адміністрування податків і зборів.

Підвищення функції стимулювання економічного розвитку передбачається за рахунок:

- поетапного зниження ставки податку на прибуток підприємств;

- податкового стимулювання активної амортизаційної політики підприємств (запровадження прискореної амортизації);

- впровадження інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб'єктів, які здійснюють кваліфіковані інвестиції інноваційного спрямування, а також для підприємств, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

податкова система реформування страхування

ВИСНОВКИ

Досягненню цілей реформування податкової системи сприятимуть заходи щодо реформування системи соціального страхування:

Реформування податкової системи України, як ми вже з`ясували проходитиме у три етапи:

На першому етапі (2009-2010 роки) ми вже виконали поставлені цілі.

Під час виконання другого етапу (2011-2013 роки) планувалось скоротити бюджетні видатки у структурі валового внутрішнього продукту та податки (платежі), які впливають на собівартість національних товарів (послуг) та їх конкурентоспроможність, шляхом здійснення заходів щодо:

зменшення навантаження на фонд оплати праці у результаті реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; поетапного зниження ставки податку на прибуток підприємств; забезпечення переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу з метою встановлення справедливої плати за використання природних ресурсів; досягнення нейтральності оподаткування доходів від капіталу; запровадження методики проведення оцінки діапазону коливання цін, розширення переліку пов'язаних осіб у контексті невідповідності бази оподаткування ринковій вартості (окремі питання трансфертного ціноутворення); монетизації пільг.

На третьому етапі (2014-2018 роки) планується завершити реформування податкової системи з урахуванням принципів економічної ефективності та соціальної справедливості, зокрема щодо: зниження ставки податку на прибуток підприємств і підвищення ставки податку з доходів фізичних осіб з метою забезпечення їх уніфікації; активного застосування податкових інструментів стимулювання економічної діяльності; запровадження диференційованого неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб; завершення адаптації податкового законодавства до вимог ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права. - К., 1998.

2. Михасюк І. Державне регулювання економіки. - К., 2000.

3. Безбородова Т.В. Передумови та напрями реформування податкової системи в Україні. Класичний приватний університет.

4. Благун І. Г. Функціонування податкової системи в умовах трансформації економіки України. - Львів. 1998.

5. Дьяконова І.І. Податки та податкова політика України. - К.: Наук. Думка, 1997

6. Сітшаєва Л.З. Аналіз динаміки обсягів податкових надходжень

7. Іванов Ю. Функції податків та податкове регулювання // Формування ринкової економіки в Україні: Науковий журнал. - 2009. - № 19. - с.36-43.

Размещено на Allbest.ru