Управління державним боргом в умовах фінансової кризи

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Львівська державна фінансова академія

Кафедра державних і місцевих фінансів

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни «Управління державним боргом»

на тему:

«Управління державним боргом в умовах фінансової кризи»

Львів - 2013

План

Вступ

1. Сутність, функції та елементи державного боргу

2. Вплив державного боргу на економіку

3. Методи управління державним боргом в умовах кризи

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Задля наближення фінансової системи України до стандартів Європейського Союзу потрібно вдосконалювати державні фінанси нашої країни. Складність їх формування полягає в неоднакових підходах різних політичних сил до цього питання.

Роль державних фінансів у формуванні добробуту країни досліджена на достатньо високому рівні такими авторами: як В.М.Федосов, В.М.Опарін, В.І.Грушко, І.О.Лютий, М.І.Карлін, М.І.Крупка та іншими. Але практичні рішення у сфері державних фінансів часто не відповідають науковим постулатам, що потребує докладання зусиль щодо зближення теорії й практики.

Безумовно, одним із найбільш важливих питань, які ставляться перед науковцями й практиками управління державними фінансами, є питання управління державним боргом.

Особливо це питання загострюється під час фінансових криз. Переважна більшість дослідників і практиків сходиться на думці, що існування державного боргу є об'єктивною реальністю й часто супроводжує процеси економічного зростання.

Але думки вчених суттєво розбігаються щодо оптимальних розмірів державного боргу, впливу його величини на темпи економічного зростання, рівень державної безпеки тощо. Саме неодностайність думок учених стосовно вказаних проблем зумовлює актуальність обраної теми на сучасному етапі.

Важливість дослідження даного питання саме на сучасному етапі полягає в тому, що нині Україна, як і більшість країн світу, проходить один з етапів кризового розвитку економіки, у зв'язку із чим було досягнуто домовленості з МВФ про виділення Україні кредиту за програмою Stand-By (отримання дозволу на видачу кредиту за першою вимогою, яким можна й не скористатися).

Важливою є неупереджена оцінка наслідків отримання цього кредиту для подальшого розвитку економіки України, зважаючи на те, що думки вчених, практиків і політиків із цього питання часто кардинально розбігаються.

Головною метою індивідуального науково-дослідного завдання є визначення доцільності (недоцільності) збільшення державного боргу в умовах кризового стану фінансів та економіки. Досягнення мети передбачає оцінку статистичних даних щодо змін державного боргу України в динаміці й прогнозуванні ситуації на майбутнє відповідно довгочікуваних змін у макроекономічних показниках.

1. Сутність, функції та елементи державного боргу

Державний борг - це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами. Величина державного боргу, динаміка й темпи його зміни відображають стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування державних структур.

Економічна сутність державного боргу виявляється через такі його функції:

- фіскальну - залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків;

- регулюючу - коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів Національним банком України [1].

Борг є важливим елементом кругообігу “доходи - витрати”. Коли в економіці зростають доходи, то зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами й урядом. Створення боргу - це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним агентам, що здійснюють витрати.

Якщо домогосподарства та фірми не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадження мають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.

Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основними причинами створення й збільшення державного боргу є:

- збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

- циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;

- скорочення податків із метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;

- вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів із метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

Державний борг, як і комерційні борги, є платним. Витрати за користування борговими коштами обчислюються за формулою:

В = DGі, (1)

де DG - обсяг державного боргу;

і - номінальна процентна ставка.

Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроекономічним індикатором, оскільки борг зростає зі збільшенням ВВП і на його величину впливає інфляція. Більш змістовними є відносні показники заборгованості, а саме:

- відношення боргу до ВВП;

- відношення зовнішнього боргу до ВВП;

- відношення зовнішнього боргу до експорту;

- відношення суми обслуговування зовнішнього боргу до експорту;

- відношення суми обслуговування боргу до ВВП.

Відносна величина державного боргу (“борг/ВВП”) залежить від таких факторів, як рівень реальної процентної ставки, якою визначаються розмір виплат щодо боргу, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дефіциту.

Зменшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реальної процентної ставки будуть нижчими за темпи зростання реального ВВП, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься [2].

2. Вплив державного боргу на економіку

Ступінь впливу державної заборгованості на внутрішній попит і сукупну пропозицію, зовнішньоекономічну рівновагу повною мірою визначається структурою державних доходів і видатків. Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткострокові - це наслідки бюджетного дефіциту, відомі як проблема “витіснення”. Довгострокові - економічні наслідки державного боргу, відомі як “тягар боргу”. Ефект “витіснення” виникає через підвищення ринкових процентних ставок, яке трапляється в разі фінансування бюджетного дефіциту за допомогою випуску державних цінних паперів на відкритому ринку країни. При борговому фінансуванні бюджетного дефіциту ставки процента зростають найбільше тоді, коли поєднуються стимулююча фіскальна й антиінфляційна грошово-кредитна політики. Боргове фінансування бюджетного дефіциту збільшує попит на гроші, у той час як центральний банк обмежує їхню пропозицію. Таке поєднання заходів економічної політики й стимулює швидке зростання процентних ставок.

Зростання процентних ставок призводить до зменшення інвестицій у приватному секторі й частково - до скорочення споживчих витрат. У підсумку в економіці відбувається падіння доходу.

Отже, боргове фінансування бюджетного дефіциту значно послаблює ефективність стимулюючої фіскальної політики. Але якщо економіка перебуває в стані спаду, то зростання державних витрат буде справляти на неї стимулюючий вплив завдяки ефекту мультиплікатора. Це може поліпшити очікування щодо прибутків у приватному бізнесі й викликати збільшення інвестиційного попиту.

Приріст інвестиційного попиту може частково елімінувати ефект “витіснення”.

Довгострокові наслідки державного боргу пов'язані з його впливом на нагромадження капіталу й споживання майбутніх поколінь, тобто на довгострокове економічне зростання [3].

Накопичення боргу й підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді призводять до заміщення приватного капіталу державним боргом. Це відбувається внаслідок того, що при зростанні процентних ставок приватні інвестиції скорочуються й приватні заощадження починають розміщуватися в державні боргові зобов'язання.

Зростання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, отже, воно буде мати нижчий рівень доходу.

Але взаємозв'язок боргового фінансування дефіциту бюджету й інвестиційного процесу та майбутнього споживання не є очевидним. Згадаємо, що в приватному секторі виробляються як споживчі, так й інвестиційні товари. Обсяг виробничого капіталу, який буде успадкований майбутніми поколіннями, зменшується в тому разі, коли приріст державних витрат відбувається переважно за рахунок витрат, які збільшують споживання (соціальні трансферти, субсидії на утримання низьких цін окремих товарів і послуг тощо). Державні інвестиції, навпаки, зміцнюють виробничий потенціал економіки. Якщо збільшення державних видатків збільшує інвестиції, наприклад капіталовкладення в шляхове будівництво або в систему освіти й охорони здоров'я (інвестиції в “людський капітал”), то виробничий капітал, успадкований майбутніми поколіннями, скорочуватися не буде. Зміниться лише його структура: частка капіталу державних підприємств зросте, а приватного - зменшиться. Проблема полягає в тому, що ефективність державних інвестицій може виявитися нижчою, ніж ефективність приватних.

Тоді збільшення державних інвестицій за рахунок скорочення приватних може бути рівноцінним зменшенню загального обсягу інвестицій і навіть капіталу. А компенсація зниження ефективності капіталу за рахунок збільшення його обсягу буде вимагати скорочення споживання та зниження життєвого рівня сучасного покоління.

Ще один довгостроковий ефект пов'язаний із накопиченням зовнішнього боргу.

Оскільки підвищення внутрішніх процентних ставок збільшує зовнішній попит на вітчизняні цінні папери, то наслідком цього є притік іноземного капіталу, отже, збільшення зовнішнього боргу. Але обслуговування зовнішнього боргу потребує передачі частини реального випуску продукції в розпорядження інших країн і, таким чином, може спричинити скорочення національного виробництва в майбутньому.

3. Методи управління державним боргом в умовах кризи

Під управлінням державним боргом розуміють сукупність заходів держави з виплати відсоткових доходів кредиторам і погашення позик, зміни умов уже випущених позик, визначення умов випуску нових позик.

Проблема управління державним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави, реальних джерел його погашення [1].

Під час управління державним боргом, передусім зовнішнім, треба шукати такі варіанти, які б мінімізували втрати для держави й населення. У цьому плані антиприкладом є досвід Румунії, яка з 1985 до 1989 рр. повністю сплатила зовнішній борг (12 млрд. дол.), але водночас різко впали доходи й рівень життя населення, настала криза в економіці.

Методами управління державним боргом є: конверсія, консолідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочка погашення, анулювання боргу, викуп боргу.

Коли криза в Україні стала очевидною для бізнесу й усіх гілок влади, переважна більшість експертів і практиків стали вказувати на доцільність отримання позики від МВФ для стабілізації ситуації у фінансовому секторі. Після проведення ряду переговорів і консультацій МВФ надав згоду на видачу позики, але під ряд конкретних умов (засоби масової інформації називали такі умови, як зменшення соціальних стандартів, зменшення податків, зменшення підтримки НБУ курсу гривні, збільшення ціни на газ для населення, початок продажу земель сільськогосподарського призначення). Після достатньо жорсткої дискусії, породженої здебільшого політичними, а не економічними факторами, Верховна Рада прийняла Закон України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” [7], яким було передбачено виконання основних вимог МВФ. 31 жовтня 2008 року Закон був підписаний Президентом України й став пов- ністю легітимним. Перший транш кредиту в обсязі 4,5 млрд. доларів надійшов на рахунки НБУ 10 листопада 2008 року. Ставка за користування кредитом склала 4 % річних, що є мінімальною з можливих відсоткових ставок на сьогоднішній час. Загальна ж сума кредиту, передбачена угодою, складає 16,5 млрд. доларів терміном на два роки.

До позитивних наслідків отримання кредиту одностайно можна віднести:

- позитивний психологічний вплив на очікування інвесторів;

- уникнення Україною стану “технічного дефолту”, який міг настати в першому кварталі 2009 року, коли матиме місце пік виплат за раніше отриманими боргами;

- позитивний вплив на ситуацію на валютному ринку й у банківській системі.

До негативних сторін отримання кредиту слід віднести необхідність повернення боргу та нарахованих за ним відсотків.

Висновок

В Україні в 1992 році прийнято Закон “Про державний внутрішній борг України”, яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання уряду України в грошовій формі. Державний внутрішній борг України гарантується всім майном, що перебуває в загальнодержавній власності.

До складу державного внутрішнього боргу України входять позики уряду й позики, здійснені за безумовною гарантією уряду для забезпечення фінансування загальнодержавних потреб. Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років і заборгованості, що виникає знову за борговими зобов'язаннями уряду [4].

Державний зовнішній борг - це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними.

Ситуація внутрішнього боргу вважається більш сприятливою, ніж боргу зовнішнього, оскільки за зростання зовнішнього боргу країна може потрапити не тільки в економічну, а й у політичну залежність від країни-кредитора. Тому в розвинутих країнах парламенти встановлюють різні обмеження для зовнішніх запозичень уряду.

Державний борг є об'єктивною категорією, існування якої зумовлене рядом причин, серед яких можна назвати циклічність розвитку економіки, необхідність фінансування державних програм прискореними темпами, політичну ситуацію в країні та ін.

Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроекономічним індикатором, оскільки борг зростає зі збільшенням ВВП і на його величину впливає інфляція. Змістовнішими є відносні показники заборгованості, а саме: відношення боргу до ВВП; відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Ступінь впливу державної заборгованості на внутрішній попит і сукупну пропозицію, зовнішньо-економічну рівновагу повною мірою визначається структурою державних доходів і видатків.

Вивчивши динаміку основних показників, які характеризують державний борг, можна зробити висновок про те, що в кризовий 2008 рік Україна вступила в хорошому стані. Тобто в такому стані, який дозволяє збільшувати державну заборгованість для вирішення стратегічних завдань виходу економіки з кризи.

У цілому можна зробити висновок про те, що позитивні сторони отримання кредиту від МВФ (позитивний психологічний вплив на очікування інвесторів; уникнення Україною стану “технічного дефолту”, який міг настати в першому кварталі 2009 року; позитивний вплив на ситуацію на валютному ринку й банківську систему) переважають недоліки та ризики отримання цього кредиту.

Подальші дослідження можуть проводитися за напрямами:

- раціонального використання коштів, виділених МВФ;

- удосконалення законодавства щодо використання зовнішніх позик;

- впливу боргового фінансування на структурні реформи економіки України.

державний інфляція кредит фінансовий

Список використаної літератури

Карлін М. І. Державні фінанси України : навч. посіб. / М. І. Карлін. - К. : Знання, 2008. - 348 с. -(Вища освіта ХХІ століття).

2. Базилевич В. Д. Державні фінанси : навч. посіб. / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик. - К. : Атіка,2002.

3. Бланкарт Шарль. Державні фінанси в умовах демократії: вступ до фінансової науки / С. І. Терещенко та О. О. Терещенко / Шарль Бланкарт ; пер. з нім. ; передмова та наук. ред. В. М. Федосова. - К. : Либідь, 2000. - 654 с.

4. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посіб. / В. М. Опарін. - 2-ге вид., доповн. і перероб.- К. : КНЕУ, 2004. - 240 с.

5. Бюджетний кодекс України, ухвалений Верховною Радою України 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38.

6. Фінанси : курс для фінансистів : навч. посіб. / [за ред. В. І. Оспіщева]. - К. : Знання, 2008. - 567 с.

7. Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України // Закон України № 639-VІ від 31 жовтня 2008 року.

8. http://times.liga.net.

9. Офіційний сайт Міністерства фінансів України // www.minfin.gov.ua.

10. Офіційний сайт Державного комітету статистики України // www.ukrstat.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru