Акціонерні товариства потенційно мають значно більшу ефективність, ніж інші організаційні форми підприємств, фінансову стійкість в зв'язку з більш широкими можливостями залучення фінансових фондів, оскільки їх діяльність пов'язана з функціонуванням фондового ринку, який обслуговує і інтегрує акціонерний капітал. Це розширює можливості акціонерних товариств щодо формування його обсягів і структури завдяки емісії звичайних та привілейованих акцій.

Особливості формування власного капіталу акціонерних товариств пов'язані з мобілізацією коштів шляхом капіталізації (реінвестування) нарахованих, але не виплачених дивідендів (якщо на це отримана згода акціонерів), або нової емісії акцій. Значну роль зіграє можливість випуску конвертованих облігацій, які у визначені проспектом терміни конвертуються в акції. Це дозволяє акціонерному товариству збільшити обсяг власного капіталу. Проте, на відміну від світової практики, в Україні залишається неврегульованим питання випуску конвертованих облігацій, що сповільнює розвиток фондового ринку і вимагає доопрацювання діючого законодавства.

Створення ВАТ в процесі приватизації і визначення їхнього акціонерного капіталу безпосередньо пов'язано з оцінкою вартості майна. Існуюча методика оцінки вартості майна базується на даних звітного балансу підприємства з урахуванням індексації основних фондів, тобто за їх залишковою вартістю. Оскільки основні фонди багатьох вітчизняних державних підприємств значно амортизовані, то визначення статутного капіталу за залишковою вартістю майна на певну дату призводить до заниження його величини, що зменшує ефект приватизації. Внаслідок застосування цієї методики на фондовому ринку обертаються акції підприємств, які відображають різну вартість майна. Щодо реальної вартості майна, яка стоїть за номіналом, то у такий спосіб розрахунку вони значно відрізняються.

Необхідно також враховувати, що останнім часом реалізація значних за обсягом пакетів акцій відбувається переважно за конкурсом. Умовами конкурсного продажу передбачено, що номінальна ціна акцій буде початковою. Тому оцінка ринкової вартості ВАТ, особливо за сучасних умов, коли ринок цінних паперів тільки формується, набуває актуальності.

Аналіз різних методів оцінки майна підприємств, що використовуються в практиці зарубіжних країн, показує, що вони грунтуються на трьох підходах:

витратному, що грунтується на оцінці вартості майна за балансовою вартістю активів, за залишковою вартістю активів, за відновленою вартістю (в західній термінології “вартість заміщення підприємства”);

доходному, який враховує прибутковість підприємств в майбутньому за рахунок визначення величини поточного та очікуваного доходу підприємства з урахуванням ступеня ризику отримання очікуваного доходу. Найбільш поширеними в рамках цього підходу є метод капіталізації доходу та метод дисконтування грошового потоку;

ринкового, заснованого на аналізі та порівнянні ринкової вартості аналогічних підприємств із застосуванням мультиплікаторів, що нівелюють відмінності в умовах їх діяльності.

Рис.1. Підходи та методи оцінки вартості підприємств

Порівняльна характеристика різних методів оцінки підприємств в умовах ринкової економіки свідчить, що кожний з розглянутих методів окремо не спроможний забезпечити отримання достатньо повної оцінки майна підприємств.

Для апробації запропонованого комплексного підходу до оцінки вартості майна ВАТ в дисертації здійснено розрахунки вартості енергопостачаючих компаній України, показники якої порівнюються з ринковою капіталізацією вказаних підприємств, яка свідчить про ринкову величину акціонерного капіталу виходячи з вартості їхніх корпоративних прав.

Результати аналізу розрахунів, проведених на основі використання даних бухгалтерської звітності, свідчать, що вартість власного капіталу значно перевищує ринкову капіталізацію, доводячи недостатність бухгалтерських даних для оцінки вартості компаній. Це пов'язано в першу чергу з наявністю у складі власного капіталу значної частки несплаченого капіталу (додаткового капіталу у вигляді індексації основних фондів). Проведені розрахунки свідчать, що індексація основних фондів призвела до парадоксів у балансовій вартості окремих активів і збільшила вартість основних фондів безвідносно до рівня їх ринкової вартості. З метою поглибленого аналізу в роботі використано метод оцінки, заснований на розрахунку чистої теперішньої вартості, яка в економічній літературі трактується як “справедлива вартість”. За результатами дослідження виявлено, що вартість компаній за даним методом перевищує ринкову капіталізацію в середньому в 2 рази і складає від розрахункової вартості власного капіталу за бухгалтерською звітністю від 20 до 77%. Це пояснюється як загальною депресією на фондовому ринку під час проведення розрахунків, так і перевантаженням більшості компаній активами, які недостатньо ефективно використовуються і не приносять дохід.

Досить близькими до “чистої теперішньої вартості” є показники вартості компаній, отримані за методом співставлення з компаніями-аналогами. Аналіз матеріалів дозволив зробити висновок, що найбільш відповідною базою для порівняння є енергетичні компанії Чехії. З метою співставлення досліджуваних компаній було проведено аналіз таких мультиплікаторів: капіталізація/чистий прибуток, капіталізація/продаж, капіталізація/операційний грошовий потік, капіталізація/власний капітал. Практичні розрахунки довели, що найбільш узагальнюючим є показник відношення ринкової капіталізації і операційного грошового потоку, в той час як в складі показнику продаж, розрахованого за методом нарахування, близько 3035% складає дебіторська заборгованість. Результати, отримані за цим методом, доводять, що вартість акцій українських енергокомпаній може бути збільшена на 30%.

Згідно з аналізом отриманих результатів можна стверджувати, що метод дисконтування грошового потоку і метод співставлення компаній-аналогів надають можливість отримати більш близькі оцінки ринкової вартості компаній по відношенню до ринкової капіталізації, ніж показники, отримані за бухгалтерською звітністю. Виходячи з цього, в роботі для оцінки вартості підприємств пропонується використовувати комплексний підхід з урахуванням ринкової вартості майна підприємства, його майбутньої дохідності, співвідношення попиту та пропозиції на аналогічні підприємства. Такий підхід сприятиме нівелюванню розбіжностей між отриманими показниками за допомогою побудови варіаційного ряду вартостей компаній та їх усереднення.

У ході дослідження визначено, що загальною тенденцією оцінки майна підприємств в кризовій економіці є заниження ціни продажу відносно їх реальної вартості. А поглиблені результати розрахунків за допомогою вказаних методів доводять потенційну можливість збільшення власного капіталу ВАТ, створених в процесі приватизації за рахунок емісії цінних паперів.

В розділі 3 “Розробка емісійної стратегії підприємств” розглянуто можливості мобілізації капіталу підприємствами України, виходячи з характеристики стану фінансового ринку та його складових кредитного ринку та ринку цінних паперів.

Дослідження показало, що кредитний ринок відзначається великим обсягом прострочених кредитів та безнадійної заборгованості, яка на 01.08.1999 р. становила 3,45 млрд грн., або майже 60% капіталу комерційних банків; високими процентними ставками та короткими термінами надання кредитів, що за умов низької платоспроможності підприємств обмежує використання ресурсної бази кредитного ринку. Зокрема, частка коротко- та довгострокових забов'язань в структурі капіталу промислових підприємств України в 1999 р. становить 6,9%, в тому числі досліджуваних енергопостачаючих компаній коливається в середньому в межах 10%.

Обмежені можливості довгострокового залучення банківських кредитів визначають необхідність для підприємств звертатися до ринку цінних паперів.

На розвиток ринку цінних паперів суттєвий вплив справляє відвернення капіталів на ринок ОВДП завдяки їх надвисокій прибутковості, яка у 1998 р. досягала 62% річних, та гарантованості повернення. Це негативно відбилося на інвестиційній привабливості цінних паперів, емітованих українськими підприємствами, і гальмувало їхню емісійну діяльність. Однак у міру зниження активності держави на ринку ОВДП у підприємств розширилися можливості залучення капіталу шляхом емісії. Так, за підсумками торгів на фондовій біржі у 1999 р., кількість укладених угод зросла на 24,5%, а обсяг залучених коштів досяг 1,9 млрд грн.

Дослідження показало, що основні заощадження знаходяться у двох суб'єктів фондового ринку: фінансових посередників та населення, витрати якого на придбання цінних паперів зросли протягом останніх років в десятки разів та у 1999 р. становили близько 4,5 млн грн. Це свідчить про зростаючий інтерес потенційних інвесторів до вітчизняних цінних паперів, що мають враховувати підприємства під час розроблення емісійної стратегії та підготовки цінних паперів до виходу на фондовий ринок.

Внаслідок проведеного аналізу визначено наступні етапи конструювання нової емісії акцій (рис. 2).

Рис.2. Поетапна схема конструювання нової емісії акцій

В результаті дослідження запропоновано процес конструювання нової емісії починати з аналізу фінансового стану підприємства, тенденцій до його зміни, цілей, для яких залучаються кошти, структури розподілу його акцій, стану ринку вторинних емісій інших акціонерних товариств тієї ж галузевої приналежності, загальної ситуації в економіці. Оскільки такий аналіз пов'язаний з обробленням великого обсягу інформації, запропоновано застосування математичного методу її обробки. В зв'язку з цим у роботі пропонується використовувати метод координатного ієрархічного класифікатора із застосуванням динамічного прогнозування. Таким чином фінансовий стан підприємства буде представлено у вигляді певних параметрів, які характеризують вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на прийняття рішення відносно проведення емісії. В якості основних параметрів для аналізу емісійної ситуації запропоновано використовувати:

коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів;

коефіцієнт абсолютної ліквідності;

коефіцієнт покриття;

рентабельність активів (ROA);

рентабельність власних коштів (ROE);

рентабельність продажу (обороту);

коефіцієнт оборотності активів;

коефіцієнт оборотності власного капіталу;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

середньозважений за рік курс долара;

коефіцієнт рівня ліквідності акцій.

Результатом розрахунків за даною методикою є визначення вирогідності успішного розміщення емісії.

З метою підвищення ефективності емісії в дисертаційній роботі обгрунтовано пропозиції щодо:

застосування випуску привілейованих акцій, відсутність практики використання яких на сучасному етапі в Україні значно гальмує розвиток фондового ринку; з метою активізації процесу залучення капіталу від емісії привілейованих акцій можливим є передбачення дисконту на рівні від 10 до 20%, що сприятиме зростанню їхньої інвестиційної привабливості;

здійснення емісії для виплати дивідендів за акціями попереднього випуску в разі обмежених можливостей підприємств щодо виплати дивідендів грошовими коштами на стадії накопичення капіталу;

емісії цінних паперів переважно в документарній формі на пред'явника, що сприятиме підвищенню ступеня залучення капіталу, але водночас потребує певного доопрацювання чинного законодавства. Розвиток фондового ринку певним чином гальмується іменною формою корпоративних цінних паперів;

здійснення емісій корпоративних облігацій, виплата доходу за якими може передбачатись у змішаній формі товарно-грошовій;

врегулювання на зоконодавчому рівні питання механізму випуску конвертованих облігацій, які після випуску та продажу в зазначені проспектом емісій терміни конвертуються в акції. Такий механізм конвертації облігацій в акції (прості або привілейовані) дозволив би підприємствам конвертувати свої борги у пайові цінні папери;

введення в чинне законодавство положення щодо можливостей застосування підприємствами дисконтних облігацій, які нині використовуються лише державою. Це дозволить розширити арсенал фінансових інструментів підприємств і підвищити ефективність емісії;

випуску цінних паперів, які мають можливість обертатися на міжнародному фінансовому ринку (глобальні депозитарні розписки та американські депозитарні розписки). Так, для великих підприємств, які мають за мету залучити не менше ніж 10 млн доларів США, пропонується випуск депозитарних розписок, зокрема АДР з виходом на фондовий ринок США з метою залучення іноземних інвестицій;

удосконалення чинного законодавства в частині оподаткування виплати дивідендів за акціями на випущені АДР, що сприятиме підвищенню привабливості акцій українських підприємств серед іноземних інвесторів;

реалізації цінних паперів нових емісій значними пакетами (не менше 30 40%), що покращить можливості їх розміщення серед стратегічних інвесторів, підвищить зацікавленість останніх завдяки можливості брати участь в управлінні підприємством і здійснювати контроль за його діяльністю;

розширення використання гарантованого розміщення акцій додаткової емісії шляхом залучення дилерів та надання їм певних знижок при купівлі акцій залежно від розміру пакета, що викуповується. За сучасних умов в Україні при проведенні відкритої підписки на акції зовсім не використовуються посередницькі фінансові інститути, що є звичайною практикою для інших країн. Перевага надається прямому зверненню до потенційних інвесторів;

вибору шляхів розміщення емітованих акцій з врахуванням обсягу емісії. При цьому за сучасних умов для більшості українських підприємств при відносно невеликих обсягах емісії найбільш доцільно використовувати закрите розміщення, що дозволить скоротити емісійні витрати.

Реалізація вказаних пропозицій дозволить підвищити обгрунтованість і виваженість емісійної стратегії підприємств, і на цій основі залучати капітал на більш вигідних умовах на фінансовому ринку з метою вирішення проблем фінансування поточної діяльності АТ.

У контексті запропонованої методики визначення вартості підприємства та динамічного прогнозування сформульовані рекомендації щодо емісійної політики на прикладі акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”. Прогнозна оцінка успішності проведення емісії цінних паперів за вказаною методикою побудована на основі використання аналізу оптимальної, за інформаційною насиченістю, сукупності характеристик емісійної ситуації. Запропонований підхід до розроблення концепції емісійної стратегії засновано на аналізі чинників як макро-, так і мікрорівня в їх тісному взаємозв'язку. Це дозволило простежити динаміку розвитку підприємства на фінансовому ринку і з'ясувати можливість його фінансування шляхом нової емісії.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження теорії і практики емісійної діяльності створених в процесі приватизації ВАТ дозволило зробити ряд висновків теоретично-методологічного і науково-практичного характеру, зокрема:

Емісія цінних паперів як механізм залучення капіталу акціонерними товариствами ще недостатньо використовується в Україні для вирішення фінансових та управлінських завдань (лише 18,49% від загального обсягу складають емісії ВАТ з метою залучення додаткового капіталу). Зростання обсягів емісій акцій пов'язано головним чином з процесами первинного розміщення акцій підприємств, створених у процесі приватизації, та збільшення статутних фондів товариств переважно у зв'язку з індексацією основних фондів, що не сприяє залученню капіталу в їх діяльність. Недостатній розвиток емісійної діяльності обумовлений недосконалістю чинного законодавства у цій сфері, відсутністю остаточно відпрацьованої політики держави стосовно державної частки акцій та досконалої емісійної стратегії українських ВАТ.

В результаті дослідження ролі цінних паперів у фінансовій діяльності підприємств конкретизовані та систематизовані існуючі класифікації цінних паперів за основними критеріями, на підставі чого обгрунтовано висновок щодо пріоритетності класифікації за економічною природою.

Аналіз сучасного законодавчого забезпечення випуску та обігу цінних паперів показав, що в ньому не врегульовані питання захисту інтересів інвесторів та емітентів, в першу чергу обліку права власності. Це гальмує розвиток фондового ринку в Україні та потребує доопрацювання чинного законодавства, зокрема Законів України “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про господарські товариства”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів”, і прискорення прийняття Закону “Про акціонерні товариства” та нового Цивільного Кодексу України.

Емісійна стратегія ВАТ повинна грунтуватись на визначенні реальної вартості підприємств, яка стане основою для підготовки концепції емісії (або політики підприємства щодо випуску та обігу власних корпоративних цінних паперів). Дослідження вартості енергопостачальних компаній показало, що вона є значно заниженою порівняно з ринковою оцінкою внаслідок застосування в процесі приватизації Фондом держмайна недосконалої методики оцінки. Проведення попередніх конкурсних торгів доводить, що вартість акцій енергопостачаючих компаній в 1,51,7 разу перевищувала початково запропоновану ціну.

З метою визначення вартості підприємств в дисертації доводиться необхідість впровадження комплексного підходу до її оцінки. Запропонований підхід базується на поєднанні методів дисконтування грошових потоків та порівняння з компаніями - аналогами з урахуванням оцінки активів за бухгалтерською звітністю і дозволяє отримати усереднену оцінку вартості компанії, яка може стати основою визначення ціни акцій ВАТ при просуванні їх на фондовий ринок та розробленні емісійної стратегії АТ на перспективу.

Досліджено джерела фінансування, які доступні українським підприємствам в сучасних умовах трансформаційної економіки, і визначено низький рівень залучення капіталу банківського сектора внаслідок високих реальних процентних ставок та умов надання кредиту. Це зумовлює підвищення ролі цінних паперів як інструментів залучення капіталу серед широких верств інвесторів.

Надано рекомендації щодо можливостей фінансування за рахунок освоєння таких інструментів ринку цінних паперів, як привілейовані акції та корпоративні облігації. З метою активізації процесу залучення капіталу в роботі обгрунтовано пропозиції щодо емісій привілейованих акцій з передбаченням дисконту на рівні від 10 до 20%, що сприятиме зростанню їхньої інвестиційної привабливості; здійснення емісій корпоративних облігацій, виплата доходу за якими може передбачатись у змішаній формі товарно-грошовій; введення в чинне законодавство положення щодо можливостей застосування підприємствами дисконтних облігацій, які нині використовуються лише державою; удосконалення чинного законодавства в частині оподаткування виплати дивідендів за акціями на випущені АДР, що сприятиме підвищенню привабливості акцій українських підприємств серед іноземних інвесторів; розширення використання гарантованого розміщення акцій додаткової емісії шляхом залучення дилерів та надання їм певних знижок при купівлі акцій залежно від розміру пакета, що викуповується.

В результаті проведеного критичного аналізу шляхів підвищення привабливості цінних паперів нової емісії зроблено висновок, що емісійна стратегія ВАТ повинна включати наступні елементи: обгрунтування і визначення обсягу емісії, вибору типу фінансового інструменту, ринку його реалізації (внутрішнього або зовнішнього) та способу розміщення.

З метою апробації розроблених в дисертації методичних підходів до конструювання нової емісії в роботі проведено всебічний аналіз тенденцій фінансового стану та зміни структури капіталу енергопостачальної компанії “Київенерго”, розподілу акцій та рівня їх ліквідності, стану ринку цінних паперів інших підприємств цієї галузі та їх інвестиційної привабливості. Це дозволило простежити динаміку розвитку підприємства на фінансовому ринку і розробити математичну модель визначення вирогідності успіху проведення нової емісії, та оптимізації витрат у разі підготовки емісії за умов низької ймовірністі розміщення цих цінних паперів.

Перелік опублікованих праць

У наукових фахових виданнях:

1. Куліш Г.П. Формування організаційної структури ФПГ // Фінанси України. 2000. № 9. С.35 40.

2. Куліш Г.П. Порівняльний аналіз методів оцінки підприємств // Економіка: проблеми теорії і практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Дніпропетровський державний університет,2000. № 32. С.8794.

3. Куліш Г.П. Класифікація акціонерних товариств і проблеми формування їх статутного капіталу // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Дніпропетровський державний університет, 2000.№ 39. С.79 -85.

В інших виданнях:

1. Куліш Г.П. Підвищення ефективності розміщення додаткових емісій // Економічні науки. Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту, 2000. № 11. С.167172.

2. Куліш Г.П. Цінні папери: поняття, види, проблеми. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Bedeutung und Probleme auenwirtschaftlicher Beziehungen der Transformationsstaaten unter besonderer Berucksichtіgung auslandischer Direktinvestitionen”. Deutschland, 1999. С.123 131.

Анотація

Куліш Г.П.

Емісійна стратегія відкритих акціонерних товариств: теорія і практика. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2001.

Дисертаційна робота присвячена теоретичним і практичним питанням емісійної стратегії акціонерних товариств в Україні. В роботі висвітлюються теоретичні питання економічної природи цінних паперів, подається характеристика їх видів, досліджується стан сучасного ринку цінних паперів в Україні та його правового забезпечення.

Значна увага приділена обгрунтуванню напрямків вдосконалення законодавства щодо операцій з цінними паперами з метою їх ефективного використання в фінансовій практиці підприємств; узагальненню світового досвіду оцінки вартості компаній та їх капіталу, на основі яких розроблена методика визначення вартості вітчизняних компаній та їх корпоративних цінних паперів.

В роботі виконано аналіз стану фінансового ринку України з точки зору можливостей залучення підприємствами капіталу та обґрунтовано висновки щодо переваг цінних паперів як інструменту залучення фінансових ресурсів на довгостроковій основі. Запропоновано методичні підходи до розроблення емісійної стратегії ВАТ і наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності розміщення цінних паперів нової емісії.

Ключові слова: акціонерні товариства, корпоративні цінні папери, емісія, капітал, методика оцінки майна, емісійна стратегія, фондовий ринок, облігація.

Аннотация

Кулиш А.П. Эмиссионная стратегия открытых акционерных обществ: теория и практика. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. финансы, денежное обращение и кредит. Киевский национальный экономический университет, Киев, 2001.

Диссертационная работа посвящена теоретическим и практическим вопросам эмиссионной стратегии акционерных обществ в Украине.

В работе освещены экономическая сущность ценных бумаг, их двойственная природа как капитала и обязательств, представлена классификация ценных бумаг с выделением групп паевых и долговых ценных бумаг, которая положена в основу исследования процессов формирования капитала открытых акционерных обществ (собственного и заёмного). Изучение фондового рынка показало, что развитие экономических отношений обуславливает возникновение новых виов ценных бумаг и их модификаций, которые способны удовлетворить потребности как финансового, так и реального секторов.

Приведен аналитический обзор действующего законодательства в сфере выпуска и обращения ценных бумаг в Украине, выявлены его недостатки и несогласованность в отдельных вопросах, предложены направления его совершенствования.

Рассмотрены процессы реформировани собственности и акционирования предприятий в Украине, создания акционерных обществ, формирования их собственного капитала и его отражение в отчетности предприятий. Подчеркнуты особенности формирования капитала акционерных обществ, связанные с мобилизацией средств путём капитализации (реинвестирования) начисленных, но не выплаченных дивидендов, либо новой эмиссии ценных бумаг.

Выявлены недостатки информационного обеспечения наполняемости и структуры капитала предприятий при размещении корпоративных акций и облигаций. Обоснованы направления достижения большей информационной открытости с целью привлечения инвестора.

В работе акцентируется внимание на том, что создание акционерных обществ открытого типа непосредственно связано с процессом приватизации и определение размера их акционерного капитала непосредственно связано с оценкой стоимости имущества уже действующих предприятий.

Изучен опыт отечественной практики оценки имущества предприятий в процессе их приватизации, а также мировой опыт оценки компаний и различные подходы, которые могут использоваться. Изучение международной

и отечественной практики оценки позволило обосновать вывод о целесообразности применения комплексного подхода к оценке при создании открытых акционерных обществ в Украине.

С целью апробации предложенного комплексного подхода к оценке стоимости имущества открытых акционерных обществ осуществлены расчеты стоимости энергоснабжающих компаний, которые базируются на определении “чистой настоящей стоимости”, в сопоставлении со стоимостью компаний-аналогов и балансовой стоимостью с последующим построением

вариационного ряда стоимостей компаний и усреднением полученных результатов. В соответствии с полученными результатами, доказано, что

метод дисконтированного денежного потока и метод сопоставления с компаниями - аналогами дают достаточно близкие оценки стоимости исследуемых компаний. Проведенное исследование стоимости энергоснабжающих компаний показало, что она значительно занижена в сравнении с рыночной оценкой, вследствие применения в процессе приватизации Фондом государственного имущества несовершенных методик оценки. Подтверждением данного вывода является анализ

проведения конкурсных торгов: стоимость акций энергоснабжающих

компаний в 1,5 - 1,7 раз превышала первоначально запрашиваемую цену. В связи с этим, в работе доказано, что эмиссионная стратегия акционерных обществ должна базироваться на определении реальной стоимости предприятий, которая ложится в основу при разработке концепции дополнительной эмиссии.

Осуществлен анализ состояния финансового рынка Украины и его составляющих (кредитного рынка и рынка ценных бумаг) с точки зрения возможностей привлечения предприятиями капитала. Исследование показало ограниченные возможности долгосрочного кредитования деятельности отечественных предприятий банковским сектором, что позволило сделать обоснованные выводы о преимуществах ценных бумаг как инструмента привлечения капитала на долгосрочной основе.

Предложены методические подходы к разработке эмиссионной стратегии открых акционерных обществ и приведены рекомендации по повышению эффективности размещения ценных бумаг дополнительной эмиссии.

На основе разработанных подходов и рекомендаций определены возможность дополнительного выпуска ценных бумаг и их характеристики на примере работы ОАО “Киевэнерго”.

Основные положения диссертационной работы использованы при выработке рекомендаций по оценке имущества предприятий в процессе их приватизации и продаже оставшихся пакетов акций, а также подготовке дополнительных эмиссий.

Ключевые слова: акционерные общества, корпоративные ценные бумаги, эмиссия, капитал, методика оценки имущества, эмиссионная стратегия, фондовый рынок, облигация.

Annotation

цінний фінансовий ринок капітал

Kulish A. Open joint-stok companies emission strategy: theory and practice.Ї manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate in economic science, speciality 08.04.01. “Finance, money turnover and credit”Ї Kiev national economic university, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to enterprises emission activity matters aimed at extra capital attraction.The dissertation deals with theoretical guestions of securities economic nature, characterizes them, investigates the state of securities modern market in Ukraine and its legal insuring.

Much attention in paid to giving proofs of legislature improving as to securities operations with the purpose of their effective using in enterprises financial practice; summarizing of the world experience of companies and their capital evaluvation on the basis of which methods of home companies market price was worked out.