Історія і розвиток теорії грошових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Педагогічний інститут

Реферат на тему:

Історія і розвиток теорії грошових відносин

Виконала студентка:

Групи ГТ-32

Захарчишин Т.

Перевірив :

Ціжма Ю.І.

м. Івано-Франківськ

План

1. Виникнення та сутність грошей і грошових відносин

2. Теорії грошових відносин

3. Пропозиція грошей

4. Рівновага на ринку грошей

Використана література

Вступ

Суспільство пройшло великий шлях розвитку, і на певному його етапі виникло таке унікальне явище, як гроші. Тепер їм належить визначальне місце в економіці. Вони виступають як її судинна система, що забезпечує обіг доходів і витрат суб`єктів ринку, життєздатність кожної із структур.

Роль грошей неможливо переоцінити, бо саме дієздатна грошова система сприяє ефективному використанню ресурсів, стійкому зростанню виробництва, його збалансованості. І навпаки, деформована грошова система може бути головною причиною розбалансованості виробничих процесів, різких коливань рівня цін і зайнятості, порушення рівноваги всієї економічної системи країни.

У економіці грошам належить визначне місце. Вони забезпечують життєдіяльність суб'єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин.

Справді, величезна кількість людей у світі щоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Проте не кожна людина задумується про те, яке важливе значення мають гроші. А вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Отже, будучи предметом попиту, гроші впливають на ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умов економічної рівноваги. Так, при інфляції люди по-іншому підходять до розподілу своїх доходів між заощадженням і споживанням, ніж у періоди стабілізації цін.

Особливого значення вивчення грошей набуває для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Оскільки Україна йде до ринкової економіки сучасного типу, регулююча економічна роль держави достатньо велика, то гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.

Грошові відносини є найскладнішим елементом ринку. Вони мають широко розгалужену, багатоступінчасту структуру, реалізуються не на одному, а на декількох рівнях.

Гроші є унікальною особливістю ринкової економіки, яка полягає в тому, що кожен із її структурних елементів одягнений в єдину, спільну для всіх, функціональну форму. Такою унікальною формою є грошова оболонка, яка огортає всі клітини системи виробничих відносин.

В кінцевому рахунку стабільність нашої країни також напряму залежить від стабільності вітчизняної валюти. Її життєвий шлях набагато коротший порівняно з розвитком грошей в світовому масштабі. І це зумовлює ще більше проблем. Грошова політика України має будуватись на засадах цивілізованості, доцільності, обґрунтованості, ефективності.

1. Виникнення та сутність грошей і грошових відносин

Для виявлення природи та об'єктивних основ саморозвитку грошей сукупність грошових відносин як об'єкт пізнання розглядають на трьох рівнях:

По-перше, на рівні якісної суті грошей, що означає визначення причин та генетичної основи їх виникнення, структури та законів саморозвитку;

По-друге, на рівні виконуваних ними функцій;

По-третє, на рівні їх функціональних форм, в яких вони існують в безпосередній реальності.

Гроші - одне з найдавніших явищ у житті суспільства. Вони відіграють важливу роль у його економічному й соціальному розвитку. Вивчення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки. «гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала свою увагу економічна наука».

2. Теорії грошових відносин

Існують різноманітні теорії грошей, найвідоміші з них -- металістична, номіналістична, кількісна і товарна.

Размещено на http://www.allbest.ru

Металістична теорія

У металістичній теорії ототожнюються грошовий обіг і товарний обмін, а також стверджується, що золото і срібло за своєю природою є грошима, які у свою чергу є простим технічним знаряддям обміну. Зачатки цієї теорії виникли ще за античних часів, але найбільшого поширення вона набула в середні віки, в епоху первісного нагромадження капіталу. Її розвивали, зокрема, каноніст Н. Орем (ХІV ст.), меркантилісти В. Стаффорд (ХVІ ст.), Т. Мен і Ф. Галіані (ХVІІ ст.). Меркантилісти пов'язували металістичну теорію з ученням про гроші як багатство нації. Таке уявлення про роль грошей відображало погляди купців, зайнятих у зовнішній торгівлі. Металістична теорія містила низку помилок: ототожнення грошей з товарами, нерозуміння того, що гроші -- товар особливого роду, загальний еквівалент усіх інших товарів. Її прихильники заперечували правомірність існування грошових знаків -- замінників справжніх грошей. З поширенням паперових грошей металістична теорія поступово втратила своє значення.

Номіналістична теорія

Номіналістична теорія розглядає гроші як умовні знаки, що не містять внутрішньої вартості. Вона заперечує товарну природу грошей, розглядає їх виникнення як результат домовленості людей з метою полегшити обмін або як наслідок ухвалення державних законодавчих актів. Згідно з цією теорією, вартість грошей не залежить від їх матеріального вмісту і визначається лише найменуванням. Номіналістична теорія, на відміну від металістичної, розриває зв'язок грошей з золотом. Об'єктивною передумовою виникнення номіналістичної теорії послужив перехід від зливкового золотого обігу до монетного, коли гроші почали приймати не за вагою, а за найменуванням. З виникненням паперових знаків грошей посилився вплив цієї теорії. З подальшою демонетизацією золота номіналістична теорія стала пануючою теорією грошей. Перші уявлення про гроші як номінальні знаки для полегшення товарного обміну виникли в рабовласницьку епоху. Подальший розвиток номіналістична теорія одержала у XVIII ст. (англійські економісти Дж. Стюарт, Дж. Берклі та ін.), найдетальніше її розробили уже в ХХ ст. німецький економіст Г. Кнапп і австрієць Ф. Бендіксен. Прихильником цієї теорії був і Дж. Кейнс та його послідовники. Дж. Кейнс оголосив золоті гроші “варварським пережитком”, а у випущених в обіг паперових грошах бачив важливий засіб забезпечення “ефективного попиту” і “цілковитої зайнятості”. Науковий опонент Дж. Кейнса американський монетарист М. Фрідмен поділяв думку видатного англійського економіста про суть грошей і вважав, що гроші -- “експериментальна теоретична конструкція” і засіб регулювання ринкової економіки. П. Самуельсон вважав гроші “соціальною умовністю”.

Кількісна теорія

Кількісна теорія грошей виникла у ХVIII ст. Її основоположники -- французький просвітник і філософ Ш. Монтеск'є, а також англійський економіст Д. Юм стверджували: гроші не мають внутрішньої вартості, їх вартість, як і рівень цін, залежить від кількості грошей в обігу. Що більше грошей в обігу, то вищі ціни, і навпаки. Це твердження стосувалось як металевих, так і паперових грошей. Прихильники кількісної теорії повністю ігнорують функцію грошей як міри вартості, а також функцію грошей як скарбу, яка регулює кількість грошей при металевому обігу. На початку ХIХ ст. кількісну теорію грошей захищав Д. Рікардо, який, на відміну від інших її прихильників, намагався поєднати цю теорію з теорією трудової вартості. З переходом до системи паперових грошей кількісна теорія дедалі більше поширювалася, оскільки дуже органічно пояснювала природу і закони обігу паперових грошей. За цих умов кількісна теорія стає керівництвом для регулювання грошової маси в країні як способу впливу на рівень товарних цін і на стан господарської активності. Методи цього впливу розробив Дж. Кейнс, який вважав: збільшення в обігу грошової маси й обсягу кредитних ресурсів сприяє пожвавленню економіки, зростанню інвестицій і доходу і повній зайнятості. Нині кількісна теорія переживає другу молодість в економічному вченні монетаристів, глава яких М. Фрідмен розробив свій варіант кількісної теорії грошей.

Товарна теорія

Товарна теорія грошей ґрунтується на марксистському варіанті теорії трудової вартості. Вона розглядає гроші як товар особливого роду, що служить загальним еквівалентом для всіх інших товарів. Основні положення товарної теорії грошей співпадають з положеннями теорії трудової вартості і розглянуті у відповідному підрозділі. В сучасній економічній науці відбувається поєднання номіналістичної і кількісної теорії грошей, що дало змогу досить реально пояснити основні закономірності обігу паперових грошей, регулювання грошової маси, сутність інфляції та дефляції, виробити основні принципи антиінфляційної політики. Видатний український економіст М. Туган-Барановський, творець номіналістично-кількісної (кон'юнктурної) теорії грошей, вперше поєднав ці теорії ще на початку XX ст.

гроші емісія монетизація

3. Пропозиція грошей

Функції пропозиції грошей - забезпечення економіки країни необхідними платіжними інструментами. Ідеться не лише про кількісні параметри, але й інструменти певної якості.

Відповідно до попиту формується структура грошової маси, яка обумовлює економіку.

Емісія - випуск в обіг грошей в усіх їх формах (готівкова та безготівкова емісія), що веде до збільшення грошової маси.

Існують наступні два стандарти утворення грошей:

Первинна емісія грошей - здійснюється виключно ЦБ (НБУ), шляхом надання кредитів уряду та комерційним банкам. В деяких країнах ЦБ може надавати кредити іншим країнам, якщо таке передбачається національним законодавством.

Субєктом першого рівня емісійної діяльності є ЦБ, йому належить монопольне право на здійснення первинної емісії.

Вторинна емісія грошей - комерційні банки залучають депозитні кошти на свої рахунки і далі забезпечують на цій основі акредитацію своїх клієнтів. Здійснюється на основі кредитного мультиплікатора, який примножує кількість грошей в обігу.

Субєктом другого рівня є комерційні банки, мінфін, крупні фірми …

Відбувається взаємозалежність пропозиції грошей з розвитком економічних процесів.

Рівень насиченості грошової маси в економіці визначається коефіцієнтом монетизації.

Таблиця 2.1 Коефіцієнт монетизації

Рівень монетизації =

Існує дві моделі (два альтернативних підходів, дві теоретичні моделі), що пояснюють цей звязок (залежність пропозиції грошей та економіки країни).

Монетаристська модель - гроші мають екзогенний характер по відношенню до економіки, звідси випливає, що ключова позиція монетаризму полягає в екзогенній емісії грошей. Тобто пропозиція грошей не залежить від тих реальних процесів, що відбуваються в економіці країни, бо є ЦБ, для якого “економіка - це чорний ящик”, бо ЦБ не вмішується в процеси економіки, але тільки задає ритм. Монетаристи виходили з того, що ЦБ спроможній контролювати не лише первинну, а й вторинну емісію.

Кейнсіанська модель - гроші мають ендогенний фактор економіки, тому пропозиція грошей формується на основі реальних економічних процесів, бо гроші мають суто природне походження.

Матеріальною основою грошової емісії є:

Боргові зобовязання підприємств та організацій, повязані з обслуговуванням відтворювального циклу;

Боргові зобовязання держави:

Касове обслуговування бюджету, тобто про плата бюджетом своїх зобовязань (наприклад: зарплата вчителям, пенсії …);

Обслуговування бюджетного дефіциту:

Прямі позики ЦБ (НБ) бюджету (мінфіну), що рівнозначні прямій емісії, що дуже погано;

Емісія, повязана з обслуговуванням казначейських білетів;

Емісія, повязана з погашенням зовнішніх зобовязань держави;

Обслуговування інноваційної діяльності, тобто підтримка високо затратних досліджень.

4. Рівновага на ринку грошей

Важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між їх попитом і пропозицією, формування ситуації за якої Md = Ms. Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об'єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон'юнктури цього ринку.

На рис. 2.2 - 2.6 представлені найтиповіші моделі встановлення рівноваги на грошовому ринку.

Рис. 2.2 Монетаристська модель рівноваги

Рівновага розглядається як функція від цінової динаміки. Монетарний ринок знаходитиметься у стані рівноваги, коли рівень цін на товари та послуги досягне точки Pe.

Рис. 2.3 Кейнсіанська модель рівноваги

В кейнсіанській моделі рівновага попит і пропозиція залежить від норми відсотка.

Пропозиція грошей в цій моделі є екзогенним параметром (формується банківською системою), а величина попиту - змінною величиною.

Графічне зображення кривої пропозиції залежить від цілей грошово-кредитної політики.

Якщо тактичною метою політики є підтримання на незмінному рівні грошової маси в обігу - то крива пропозиції грошей матиме вертикальний вигляд(рис. 2.4).

Рис. 2.4 Сучасна монетарна модель рівноваги

Якщо грошово-кредитна політика визначає ціль утримання на незмінному рівні процентної ставки при вільному русі грошової маси, то крива пропозиції грошей буде горизонтальною (рис. 2.5).

Рис. 2.5

Рівновага на монетарному ринку при орієнтації монетарної політики на підтримання процентної ставки на незмінному рівні. Крива пропозиції має вигляд нахиленої лінії, якщо грошово-кредитна політика передбачає збільшення маси грошей.

Проте меншою мірою ніж це потрібно для збереження рівня відсотка (рис. 2.6).

Рис. 2.6 Рівновага на грошовому ринку при монетарній політиці на одночасну зміну маси грошей і процентної ставки

За кейнсіанською та монетаристською концепціями центральною проблемою грошової політики є маніпулювання грошовою пропозицією з метою впливу на макроекономічні параметри.

Кейнсіанці вважають:

Грошова політика менш впливова, ніж бюджетно-податкова.

Зміна грошової пропозиції може впливати на сукупний попит опосередкованого через зміну процентної ставки.

Коливання грошової пропозиції змінює ставку процента, яка визначає рівень інвестування, а інвестиції як елемент сукупних витрат впливають на сукупний попит і рівноважний обсяг виробництва.

Існують певні обмеження впливу грошової пропозиції на ставку процента, а ставки процента на інвестиції.

Монетаристи вважають:

Зростання грошової маси призводить до зростання темпів інфляції.

Зміна грошової пропозиції безпосередньо впливає на сукупні витрати.

Маніпулюючи грошовою масою, не можна вплинути на ставку процента.

Головним засобом пожвавлення економіки має бути не збільшення пропозиції грошей, а структурні зміни економіки, розширення виробничих можливостей. [6, с. 125]

Використана література

1. Основи економічних знань: Навіч. посіб. / Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. -К.: Вища школа, 1998 - 544 с.

2. Основи економічної теорії: Підручник / Ред. О.О.Мамулай, 2003

3. Основи економічної теорії: Підручник / Ред.. Ю.В.Ніколаєнко, 2003

4. Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка / Ред. Д.М.Черваньов. Вип..64 - 65, 2003

5. Гроші та грошова політика: Навч. посібник / Н.І.Костіна, 2001

Размещено на Allbest.ru