Державний фінансовий аудит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з системі державного фінансового контролю

на тему: Державний фінансовий аудит



Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади здійснення державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів

2. Практичні аспекти проведення аудиту виконання місцевих бюджетів

3. Проблеми та напрями вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю

Висновки

Література



Вступ

Реалізація ефективної політики у сфері державних фінансів посідає важливе місце у процесі регулювання економічного розвитку держави.

Одним з основних інструментів державного регулювання економіки є система державного фінансового контролю, як важливий чинник соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць а також держави в цілому.

Тільки належне застосування контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами надасть можливість створити необхідні передумови для здійснення в державі ефективної економічної політики.

Державний фінансовий аудит є:

- різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна;

- різновидом інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Нині проблеми державного фінансового контролю виконання місцевих бюджетів перебувають у центрі уваги:

- багатьох науковців-фінансистів;

- органів державного управління.

Мають місце численні науково-практичні дискусії щодо:

- сутності та необхідності організації фінансового контролю виконання місцевих бюджетів;

- підходів щодо побудови відносин держава - територіальна громада;

- контролю за делегованими повноваженнями та відповідальності на територіальному рівні;

- пошуку методів та інструментів впливу держави на місцеві бюджети.

Система державного фінансового контролю України.

Система державного фінансового контролю, яка створена в Україні, не забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну як в державі в цілому, так і на регіональному рівні та не відповідає основним сучасним європейським вимогам.



1. Теоретичні засади здійснення державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів

Основні засади проведення аудиту виконання місцевих бюджетів регламентовані Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів» і «Методичними рекомендаціями щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів».

Аудит проводиться з метою перевірки та аналізу фактичного виконання місцевого бюджету, ефективності використання комунальних коштів, майна та інших активів, достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Основними завданнями державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів є:

- надання оцінки формування і рівню виконання місцевого бюджету;

- встановлення причин, що негативно впливають на виконання місцевого бюджету;

- визначення шляхів удосконалення управління бюджетними коштами, державним та комунальним майном, в тому числі можливості збільшення доходів бюджету.

Аудит виконання бюджету проводиться стосовно окремого бюджету конкретної адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому період аудиту має бути обраний таким чином, щоб дозволяти оцінити показники місцевого бюджету у динаміці, визначити характер причин, що впливають на ефективність виконання бюджетного процесу (разовий або триваючий). Враховуючи наведене, період аудиту виконання бюджету доцільно обирати не меншим, ніж 2 роки. Водночас для порівняння окремих показників бюджету у динаміці може використовуватись і більший період.

Здійснюючи аудит виконання бюджету, аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним обставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки, зокрема:

- аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій стосовно досліджуваного бюджету;

- аналіз результатів раніше здійснених контрольних заходів, в тому числі державного фінансового аудиту виконання програм, що фінансуються з досліджуваного бюджету;

- аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

- інтерв'ювання, анкетування (процес опитування учасників бюджетного процесу та громадян з метою встановлення проблемних питань, результати якого фіксуються письмово);

- одержання інформації від юридичних осіб.

Процес аудиту виконання бюджету складається з таких основних етапів:

- попередній аудит;

- проведення аудиту;

- реалізація результатів аудиту.

Попередній аудит (I етап) включає в себе збір фонової інформації, тобто інформації, що характеризує досліджуваний бюджет, оцінку виконання бюджету, визначення ризиків у формуванні та виконанні бюджету, забезпеченні ефективного використання коштів бюджету та завершується складанням програми аудиту. Мета збору фонової інформації - забезпечити формування загальної уяви щодо досліджуваного бюджету.

Зокрема, доцільно зібрати дані про:

- загальні обсяги доходів та видатків бюджету (планові та фактичні в розрізі років досліджуваного періоду);

- основні соціально-економічні показники території досліджуваного бюджету (кількість жителів, основна виробнича сфера, наявні природні ресурси тощо);

- основні джерела доходів досліджуваного бюджету;

- структуру головних розпорядників бюджетних коштів досліджуваного бюджету, наявну мережу бюджетних установ, розподіл видатків бюджету між ними.

Джерелами фонової інформації є форми річних звітів про виконання досліджуваного бюджету, програми соціально-економічного і культурного розвитку територій та звіти про їх виконання, статистична звітність, дані органів ДКРС щодо бази підконтрольних об'єктів, матеріали засобів масової інформації тощо.

Оцінка стану виконання досліджуваного бюджету надається на підставі порівняння фактично виконаних та запланованих обсягів доходів та видатків бюджету.

Аналіз виконання затверджених обсягів доходів доцільно здійснити за такими видами як податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та трансферти, щодо їх питомої ваги в загальному обсязі надходжень та темпів зростання у досліджений період.

Аналіз виконання видатків бюджету доцільно проводити окремо за загальним та спеціальним фондами, при цьому доцільно провести порівняння затверджених обсягів видатків із потребою у бюджетних коштах.

Крім того бажаним є проведення оцінки стану забезпечення за рахунок коштів досліджуваного бюджету надання громадянам соціальних гарантій та послуг. Таку оцінку доцільно проводити за галузями, на функціонування яких спрямовано найбільше бюджетних коштів, наприклад, дошкільну освіту, охорону здоров'я тощо.

Обрані для оцінки показники необхідно дослідити в динаміці за декілька років, порівняно з середніми регіональними значеннями, їх відповідність нормативам (потребі) тощо.

На підставі фонової інформації та оцінки стану виконання місцевого бюджету визначається проблема аудиту, тобто основне питання, яке буде досліджуватись.

На підставі зібраної інформації визначаються ризикові напрями у формуванні та виконанні досліджуваного бюджету (в залежності від джерел доходів, напрямів використання бюджетних коштів, державного та комунального майна тощо), на підставі чого формулюються можливі (вірогідні) причини прорахунків у формуванні ресурсної бази самоврядної території та/або її неефективного використання, тобто гіпотези аудиту.

Загалом під гіпотезами аудиту розуміються можливі причини існування визначеної проблеми, які доказуються в ході аудиту.

Гіпотези можуть стосуватись:

- загальних проблем бюджетного процесу;

- прорахунків у формуванні ресурсної бази;

- незабезпечення ефективного використання бюджетних коштів і комунального майна;

- вузьких місць в системі внутрішнього контролю.

До того ж на підставі зібраної інформації готується доповідна записка керівництву регіонального КРУ, щодо доцільності проведення ревізій фінансово-господарської діяльності, перевірки державних закупівель головних розпорядників, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів досліджуваного бюджету, комунальних підприємств з наведенням визначених ризикових операцій, що можуть свідчити про незаконне, нецільове використання бюджетних коштів та комунального майна. Також може бути ініційовано проведення державних фінансових аудитів виконання окремих регіональних програм, державних фінансових аудитів діяльності суб'єктів господарювання комунальної форми власності.

За результатами проведеної роботи розробляється програма аудиту, у якій наводяться:

- фонова інформація;

- оцінка рівня виконання досліджуваного бюджету;

- проблема аудиту;

- гіпотези аудиту або орієнтовні питання для опрацювання в ході аудиту виконання бюджету, методи їх дослідження.

Метою розробки програми є визначення заходів, які необхідно виконати під час проведення аудиту виконання бюджету, та надання детальної інструкції з роботи.

До програми аудиту доцільним є складання таблиць, анкет тощо для спрощення процесу збору та узагальнення інформації.

Програма аудиту, як правило, узгоджується з керівником органу місцевого самоврядування та/або місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

В окремих випадках, за рішенням керівника органу ДКРС, програма аудиту також може погоджуватись з ініціатором його проведення.

У разі непогодження керівником органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради) розробленої програми аудиту, в ході аудиту виконання бюджету досліджуються питання, визначені програмою, яку затвердив керівник органу ДКРС, що проводить аудит.

При залученні до проведення аудиту виконання бюджету фахівців інших державних органів, підприємств, установ та організацій у програмі аудиту доцільно визначати питання, що будуть ними досліджуватись. При цьому програма має бути узгоджена з керівниками державних органів, підприємств, установ та організацій, фахівці яких приймають участь у проведенні аудиту.

Проведення аудиту виконання бюджетів (II етап) складається з таких стадій:

- збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту;

- підготовка аудиторського звіту та обговорення результатів аудиту;

- підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень ефективності використання державних ресурсів.

При виконанні I та II етапів аудиту доцільно направити запити до органів влади, підприємств, установ та організацій щодо отримання необхідних для доказу гіпотез даних.

На всіх етапах проведення аудиту виконання бюджету бажаним є проведення нарад, обговорень, обмінів думками тощо з представниками органів державної влади, підприємств, установ та організацій для отримання різних точок зору на існуючі проблеми досліджуваного бюджету.

Доцільно в ході аудиту керівникам груп з проведення ревізій та аудиту організовувати спільні періодичні наради (наприклад, кожних три дні, щотижнево) щодо попередніх результатів ревізій та аудиту для визначення питань, на яких необхідно зосередити увагу працівників, залучених до проведення як ревізій, так і аудиту.

Результати аудиту виконання бюджету відображаються в аудиторському звіті.

Типовий аудиторський звіт має таку структуру:

- резюме (супровідний лист);

- вступ (фонова інформація);

- структура аудиту;

- оцінка досліджуваного бюджету;

- результати аудиту;

- висновки аудиту;

- пропозиції;

- джерела інформації;

- додатки.

Резюме (супровідний лист) - короткий зміст проведеного аудиту з описом результатів та висновків аудиту, який призначено для тих, хто не має часу для вивчення всього звіту, але повинен зосередитись на основних його аспектах.

Вступ - коротка характеристика досліджуваного бюджету (території).

Структура аудиту - опис процесу організації та поетапного здійснення роботи аудиторів, містить інформацію про масштабність досліджень, методи збирання даних, учасників дослідження.

Оцінка досліджуваного бюджету - оцінка виконання доходної та видаткової частин бюджету, стану надання громадянам соціальних гарантій та послуг, визначення проблеми аудиту.

Результати аудиту - доказ гіпотез аудиту (дослідження питань програми аудиту) із наведенням застосованих процедур та отриманих результатів. Цей розділ аудиторського звіту є найбільшим за обсягом.

Висновки аудиту - підсумки проведеного аудиту із зазначенням причин та наслідків, у тому числі й у вартісному виразі, невикористаних резервів, втрачених можливостей щодо залучення додаткових надходжень до бюджету, а також неефективного використання комунальних коштів та майна. У тексті цього розділу наводяться лише узагальнені дані, іноді з наведенням 1-2 прикладів.

Пропозиції - необхідні дії щодо проведення якісних змін в управлінні комунальними коштами та майном, які мають ґрунтуватись на результатах аудиту.

Джерела інформації - перелік нормативно-інструктивних документів, облікових та звітних форм, інформаційних та аналітичних матеріалів, на які аудитор посилається в аудиторському звіті.

Зведені розрахунки, анкети, аналітичні матеріали, які підтверджують результати аудиту, у разі необхідності включаються до аудиторського звіту як додатки. До додатків аудиторського звіту долучається аналітична записка, яка складається керівником групи з проведення ревізій за результатами проведених одночасно з державним фінансовим аудитом виконання місцевого бюджету ревізій та перевірок державних закупівель головних розпорядників, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів досліджуваного бюджету, комунальних підприємств.

Аудиторський звіт має виключати можливість двоякого трактування та нечіткість і містити тільки ту інформацію, яка отримана з компетентних джерел, є об'єктивною та забезпечена надійними та достовірними доказами.

Інформація аудиторського звіту має бути зрозумілою та конструктивною, речення - короткими та чіткими. Звіт не повинен містити будь-яких обвинувачень з приводу порушень, помилок або невідповідностей.

За можливості інформацію доцільно подавати у вигляді таблиць, діаграм, графіків. Робочі матеріали, які підтверджують встановлені факти, можуть бути оформлені як додатки до звіту.

При посиланні на документи, статистичні, бухгалтерські, аналітичні дані доцільно у тексті аудиторського звіту зазначати джерела інформації. З метою не загромадження текстової частини аудиторського звіту посилання на джерела інформації в тексті доцільно позначати цифрами, що відповідають порядковому номеру використаних документів, наведеному у переліку, який є додатком до аудиторського звіту.

За результатами проведення аудитів виконання окремих (індивідуальних) бюджетів на певній території (наприклад, району чи області) готується загальний аудиторський звіт.

Реалізація результатів аудиту (III етап). Матеріали ревізій та перевірок державних закупівель, що проводились одночасно з аудитом, реалізуються у встановленому законодавством порядку. Реалізація матеріалів аудиту виконання бюджету може здійснюватись разом з матеріалами комплексної ревізії виконання цього бюджету. Аудиторський звіт виконання бюджету може виноситись на розгляд колегії місцевої державної адміністрації та/або сесії відповідної ради, а у випадку проведення аудиту виконання бюджету області - і Мінфіну. Орган ДКРС здійснює моніторинг та облік стану впровадження відображених в аудиторському звіті пропозицій. Рішення щодо оприлюднення аудиторського звіту приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит виконання бюджету.



2. Практичні аспекти проведення аудиту виконання місцевих бюджетів

Система державного фінансового контролю, яка побудована в Україні, не повною мірою забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну як в цілому в державі, так і на регіональному рівні зокрема. Це є наслідком низки проблем, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень.

Основною метою діяльності державного фінансового контролю необхідно визначити забезпечення попередження та недопущення фінансово-бюджетних порушень.

Проблема полягає в тому, що система державного фінансового контролю не відповідає основним сучасним європейським вимогам, що невизначеність механізму встановлення відповідальності посадових осіб, уповноважених на здійснення державного фінансового контролю на місцевому рівні, створюють умови для значного зниження рівня фінансово-бюджетної дисципліни як в цілому по країні, так і в переважній більшості регіонів країни.

Показники, які характеризують фінансово-бюджетну дисципліну, свідчать про значну кількість та обсяги фінансових порушень, а також тенденції щодо їхнього зростання.

Звіти про результати контрольно-ревізійної діяльності органів Державної контрольно-ревізійної служби складаються за старою системою показників з порушенням термінів.

Це суттєво впливає на об'єктивність, достовірність та оперативність формування даних про стан фінансово-бюджетної дисципліни.

Місцеві органи влади взагалі не уповноважені складати такі звіти і системно не відслідковують ситуацію із дотримання бюджетного та фінансового законодавства.

Як свідчить практика, найбільш ефективним є здійснення контролю місцевих бюджетів у поєднанні двох форм - аудиту та інспектування (проведення ревізій фінансово-господарської діяльності установ, в тому числі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів).

Здійснення контролю у зазначених формах сприяє комплексній оцінці стану виконання місцевого бюджету, як з погляду дотримання бюджетного процесу на всіх його стадіях в частині законності операцій з бюджетними коштами, так і щодо ефективності управління комунальним майном усіма суб'єктами на місцевому рівні.

Типові порушення, які встановлені за результатами аудиту виконання місцевих бюджетів та ревізій використання бюджетних коштів на утримання органів місцевого самоврядування в частині мобілізації доходів та виконання бюджетів:

- порушення норм бюджетного законодавства щодо зарахування окремих доходів до місцевих бюджетів відповідного рівня;

- планування та здійснення видатків, не віднесених відповідно до вимог Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів відповідного рівня, а також проведення впродовж бюджетного періоду фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

- порушення в частині використання земель державної та комунальної власності, які призводять до недоотримання місцевими бюджетами фінансових ресурсів;

- встановлення органами місцевого самоврядування місцевих податків та зборів в незначних розмірах, не справляння вже встановлених зборів, надання пільг по їх сплаті;

- незаконні витрати внаслідок зайвої оплати за виконані ремонтно-будівельні роботи (оплата фактично невиконаних робіт та ненаданих послуг, завищення обсягів та вартості виконаних робіт);

- недоліки при плануванні бюджету;

- заниження в обліку вартості активів та лишки (не проведення або неправильне проведення індексації житлового фонду та інших основних засобів, не відображення в обліку придбаних або безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей тощо);

- недотримання вимог бюджетної класифікації, здійснення видатків, сутність яких не відповідає напрямам, визначеним законодавством, меті, на виконання якої ці кошти виділяються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

- недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти як щодо організації роботи тендерних, так і щодо здійснення процедур закупівель;

- неподання звітності про результати проведених торгів.

Інші порушення, адміністративну відповідальність за які несуть керівники:

- не створення належних умов для ведення бухгалтерського обліку - відсутність наказу про облікову політику та графіку обороту документів;

- не проведення інвентаризацій або неякісне і несвоєчасне їх проведення, внесення неправдивих даних у первинні документи - накази, акти виконаних робіт, що були підставою для здійснення незаконних витрат тощо).

У разі виявлення порушень фінансової дисципліни доцільно забезпечувати їх усунення в ході ревізії.

3. Проблеми та напрями вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю

Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на Державну контрольно-ревізійну службу. Однак, у своїй діяльності органи державної контрольно-ревізійної служби стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Однією із важливих проблем можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій.

Для вирішення таких проблем доцільно провести низку заходів, серед яких:

- чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них;

- запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей;

- визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи Державного казначейства, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій.

Існує також проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю. Нині фінансовий контроль з боку органів державної контрольно-ревізійної служби носить каральний і виховний характер, але не має превентивного характеру щодо попередження порушень бюджетної дисципліни та запобігання зловживань у фінансово-бюджетній сфері.

З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації.

Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення.

Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на виявленні факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом ужиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес.

Важливим фактором підвищення ефективності державного фінансового контролю на місцевому рівні є вибір форм контролю. Вибір форм здійснення державного фінансового контролю стосується не лише контрольних заходів із виконання місцевих бюджетів, а й фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, заснованих на комунальній власності.

Слід зважити і на те, що при здійсненні контрольних заходів у формі інспектування виконання місцевих бюджетів, контролери повною мірою не охоплюють питання дотримання бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях, а також операції, які у форматі ревізії не можуть кваліфікуватися як порушення. Проте насправді вони призводять або можуть призвести до втрат грошових або матеріальних ресурсів. Йдеться про:

- виділення земель замість їх продажу на умовах конкурсу чи аукціону;

- здачу в оренду майнових комплексів, будівель та споруд з подальшою приватизацією, продаж будівель та споруд без одночасного продажу земельних ділянок, на яких останні розміщені.

Отже, практика вказує на доцільність та високу вірогідність ефективності проведення контролю місцевих бюджетів у поєднанні двох форм - аудиту та інспектування. Здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів у зазначених формах сприяє комплексній оцінці стану виконання місцевого бюджету, як з погляду дотримання бюджетного процесу на всіх його стадіях в частині законності операцій з бюджетними коштами, так і щодо ефективності управління комунальним майном усіма суб'єктами на місцевому рівні.

Слід також окреслити коло суб'єктів бюджетного процесу на місцевому рівні та вписати в нього ті установи і організації, у яких проводиться аудиторське дослідження. До таких варто зарахувати: місцевий фінансовий орган, територіальний орган Державного казначейства України, головних розпорядників бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів, інші органи або посадових осіб, які наділені бюджетними повноваженнями, одержувачів коштів місцевого бюджету, комунальні підприємства. фінансовий державний бюджет

Перед аудитом потрібно висунути такі завдання:

- з'ясування стану виконання учасниками бюджетного процесу функцій та повноважень, закріплених за ними законодавством, законності та ефективності використання бюджетних коштів, державного та комунального майна;

- встановлення зовнішніх і внутрішніх факторів, які негативно позначаються на виконанні місцевого бюджету;

- надання пропозицій щодо удосконалення системи управління бюджетним процесом, залучення резервів наповнення бюджетів, підвищення ефективності використання коштів, державного та комунального майна.

Планування аудиту необхідно здійснювати в розрізі об'єктів аудиту а сам аудит здійснюється шляхом:

- надіслання запитів на отримання від учасників бюджетного процесу та інших суб'єктів господарювання інформації з предмета аудиту;

- проведення аудиторських досліджень в учасників бюджетного процесу за їх місцезнаходженням із складанням двосторонньої довідки;

- опрацювання інформаційних матеріалів (матеріалів контрольних заходів, результатів опитувань, цих засобів масової інформації тощо) в частині предмету аудита.

Реалізація запропонованого допоможе підвищити ефективність державного фінансового контролю за виконанням місцевих бюджетів та забезпечить зацікавленість органів влади усіх рівнів у такому форматі оцінки управління фінансовими ресурсами та майном.



Висновки

Проблеми і напрямки вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю на сьогодні є дуже актуальними, тому що для впорядкування бюджетного процесу особливо в частині планування та виконання видаткової частини бюджетів усіх рівнів, передусім необхідно удосконалити державний фінансовий контроль, що здійснюється як на рівні держави, так і на рівні відповідних регіонів.

Однак чинний нині інститут фінансового контролю не може повною мірою запобігти розбазарюванню бюджетних коштів, зловживанням та маніпуляціям із фінансовими і матеріальними ресурсами держави та окремих регіонів, а, отже, сприяти оптимізації бюджетного процесу та поступальному розвитку соціально-економічних відносин.

Незважаючи на посилання окремих етапів фінансового контролю, слід констатувати, що кількість фінансових порушень з року в рік не зменшується. Результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому.

Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат.



Література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р., №698 «Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів»: Офіц. текст.

2. Гетьманець О.П. Законодавче забезпечення контрольної функції органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в управлінні бюджетним процесом в Україні // Теорія та практика державного управління. - Х., 2009. - Вип. 1 (10). - С. 134-137.

3. Король В.М. Правові колізії у діяльності органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. Вип. 29. - К., 2010. - С. 290-294.

4. Монаєнко А.О. Правове регулювання фінансового контролю в Україні / Монаєнко А. // Вісник НАДУ. - 2009. - №3. - С. 244-250.

5. Монаєнко А.О. Роль фінансового контролю у забезпеченні фінансової дисципліни в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. Вип. 2 (24). - Д., 2009. - С. 160-166.

6. Піхоцький В.Ф. Удосконалення і розвиток державного фінансового контролю та аудиту за надходженням коштів Державного бюджету України та їх використанням // Фінанси України. - 2009. - №3. - С. 75-82.

Размещено на Allbest.ru

...