Ліцензійна діяльність держави на фондовому ринку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра фінансових ринків

Реферат

з дисципліни «Держава на фінансовому ринку»

«Ліцензійна діяльність держави на фондовому ринку України»

Київ - 2013

Вступ

В Українській економічній літературі постійно вживаються такі терміни як «фінансовий ринок», «ринок капіталів», «ринок цінних паперів», «фондовий ринок». В той самий час, офіційного визначення цих термінів в Україні на даний момент не існує.

Єдиним більш-менш розробленим терміном, якому було дано офіційне визначення є «ринок цінних паперів».

Розглядаючи ліцензійну діяльність на фондовому ринку треба зясувати що таке фондовий ринок. На мій погляд фондовий ринок - це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Також можна сказати, що його ожна ототожнювати з ринком цінних паперів.

Основні функції щодо регулювання фондового ринку в країні належать державі, адже цей ринок є настільки масштабним та ризиковим для фінансової безпеки країни, пред'являє настільки високі вимоги до інфраструктури та ресурсів на його будівництво, що тільки зусилля держави «згори» можуть надати йому цивілізованої та безпечної форми. По суті, має бути масштабна програма створення ринку цінних паперів у країні, адекватна державним програмам приватизації та структурних змін у галузях господарства.

Функції регулювання і контролю за ринком цінних паперів здійснюється державою шляхом формування спеціальних структур, потреба в яких зумовлюється специфікою способів регулювання, пов'язаних з контролем за розкриттям обширних масивів інформації; видачею великої кількості ліцензій та спеціальних дозволів; організацією реєстрації випусків цінних паперів і професійних учасників фондового ринку, необхідністю постійної адаптації законодавства та підзаконних норм в індустрії цінних паперів, яка швидко розвивається і змінюється; необхідністю для широких верств інвесторів створення ну, який здатен захистити їх інтереси, а також цілим рядом інших обставин.

Світовий досвід не дає однозначної організації системи регулювання і контролю на ринку цінних паперів. Різноманітність підходів у цій сфері визначається, головним чином, ступенем розвитку ринку цінних паперів; особливостями законодавства, яке в різних країнах відрізняється за рівнем жорсткості; соціальною та правовою культурою суспільства; рівнем організації професійних об'єднань учасників фондового ринку, здатних взяти на себе значну частину роботи з регулювання діяльності на ньому тощо.

Світова практика свідчить, що в розвинутих країнах з ринковою економікою ринок цінних паперів пройшов значний еволюційний шлях - від хаотичності і роздрібленості до цілісності, централізації та досить жорсткого державного регулювання. Ці характеристики стали невід'ємними для усієї фінансової системи ринкових економічних відносин як у межах однієї країни, так і в міжнародних фінансово-економічних відносинах.

Ліцензійна діяльність на фондовому ринку

Розпочати треба з визначення ефективного ринку. Головними характеристиками та принципами функціонування такого ринку є:

Цілісність ринку у межах окремої країни, яка забезпечується наявністю єдиної національної (головної, якщо в країні історично збереглося декілька фондових бірж) фондової біржі як єдиного місця котирування цінних паперів, єдиного Центрального депозитарію цінних паперів і єдиного Клірингового банку (розрахункової палати), як правило, це Національний банк. Цілісність ринку означає визначення єдиних курсів на усі цінні папери, які допущені до обігу й котирування по всій території даної країни, тобто, якщо для контролю від держави є Національний банк, то для контролю тих же грошей у вигляді цінних паперів є той же Національний банк через фондову біржу.

- Централізація ринку цінних паперів, що означає державний контроль та безпосереднє регулювання цілісної системи обігу цінних паперів і забезпечується спеціально створеними державними органами.

- Прозорість ринку цінних паперів, що означає широке розповсюдження ринкової інформації, однаковість ціни на конкретні цінні папери по всій території країни, доступність та рівноправність замовлень будь-якого клієнта на купівлю-продаж цінних паперів та включає можливості компенсації цих замовлень фінансовим посередником за свій рахунок.

- Введення системи електронного обігу цінних паперів - їх дематеріалізованого обігу у формі комп'ютерних записів на рахунках через систему «національна фондова біржа - центральний депозитарій - кліринговий банк».

- Відповідність, як наслідок, національної системи обігу цінних паперів загальноприйнятим стандартам безпеки інтересів і прав інвесторів, що забезпечує високі гарантії для залучення місцевих та іноземних інвестицій в акціонерні капітали і розвиток національної економіки.

Треба зазначити, що державне регулювання ринку ЦП здійснюється з метою:

1) реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу ЦП і їх похідних;

2) створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку ЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

3) одержання учасниками ринку ЦП інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку ЦП;

4) забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок ЦП;

5) гарантування прав власності на цінні папери;

6) захисту прав учасників фондового ринку;

7) інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

8) дотримання учасниками ринку ЦП вимог актів законодавства;

9) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку ЦП;

10) контролю за прозорістю та відкритістю ринку ЦП. Державне регулювання ринку ЦП здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку(НКЦПФР). Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку ЦП у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку ЦП здійснюється у таких формах:

* прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку ЦП;

* регулювання випуску та обігу ЦП, прав та обов'язків учасників ринку ЦП;

* видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку ЦП та забезпечення контролю за такою діяльністю;

* заборона та зупинення на певний строк (до одного року) професійної діяльності на ринку ЦП у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

* реєстрація випусків (емісій) ЦП та інформації про випуск (емісію) ЦП;

* контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску ЦП та інформації про випуск ЦП, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

* створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами ЦП та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку ЦП;

* контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку ЦП, контролюючим органам;

* встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку ЦП та контролю за їх дотриманням.

Питання ліцензування діяльності в окремих галузях господарювання висвітлювали у своїх працях науковці та практики різних періодів, зокрема, Т.М. Кравцова, О.М. Олейник, П.М. Пальчук, І.Д. Пастух, І.Л. Радик та ін. проте недосконало досліджено питання щодо ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів.

З огляду на зазначене необхідно з'ясувати та підкреслити важливість здійснення ліцензування на ринку цінних паперів України як одного з основних напрямів державного регулювання обігу цінних паперів, оскільки, як відомо, саме шляхом встановлення режиму ліцензування держава в особі органів виконавчої влади виконує контрольні функції щодо відповідних суб'єктів господарювання. фондовий ринок монополізація

Ліцензування слід розглядати як процес, що здійснюється органами державної влади щодо видачі ліцензій на відповідний вид діяльності, а також здійснення наступного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання за умови виконання ліцензійних умов щодо даного виду діяльності.

Варто погодитися з твердженням, що за своєю суттю ліцензування визначають як один із проявів дозвільного способу регулювання, що застосовується тоді, коли виникає потреба забезпечення суспільно значимих інтересів, коли «автономність» поведінки суб'єктів права може піти в протиріччя із цими інтересами.

Досліджуючи питання здійснення ліцензування як одного із основних напрямів державного регулювання обігу цінних паперів на фондовому ринку України, важливо зазначити, що Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку здійснює ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів відповідно до Законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими Законами, та з урахуванням вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань встановлює порядок та видає ліцензії, зокрема, що стосується акцій, на діяльність з торгівлі цінними паперами: на брокерську та дилерську діяльність, андеррайтинг, діяльність з управління цінними паперами; на депозитарну діяльність; на діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку та інші передбачені законодавством ліцензії на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці ліцензії в разі порушення вимог законодавства про цінні папери.

Порядком та умовами видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 26 травня 2006 р. №345 (далі -- Порядок), встановлено процедуру та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (крім діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)), її переоформлення, видачі дубліката та копії ліцензії, перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії, її переоформлення, видачу дубліката та копії ліцензії, підстави відмови у її видачі. Цей Порядок визначає кваліфікаційні, організаційні та технічні вимоги, необхідні для отримання ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, її переоформлення, видачі дубліката ліцензії та копії ліцензії.

Професійний учасник фондового ринку має право проваджувати діяльність на всій території України після видачі відповідної ліцензії Комісією за умови вступу до саморегулюючої організації професійних учасників фондового ринку за відповідним видом професійної діяльності (за винятком фондової біржі та депозитарію) та внесення в установленому Комісією порядку запису про включення до державного реєстру фінансових уста-нов, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Порядком також передбачено, що Комісія приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів від дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, перелік яких установлено цим Порядком окремо за певним видом діяльності.

Для отримання ліцензії на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами ліцензіату треба:

1. Розробити положення про провадження діяльності з торгівлі цінними паперами.

2. Розробити положення про внутрішній контроль.

3. Розробити правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення.

4. Підготувати пакет документів для отримання ліцензії на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами.

5. Подати пакет документів у ДКЦПФР. Супроводження.

6. Отримання необхідної ліцензії.

Для отримання ліцензії, ліцензіат має відповідати певним вимогам:

1. Організатор торгівлі повинен провадити професійну діяльність за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

2. Ліцензіат зобов'язаний розробити та затвердити правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення не пізніше першої проведеної операції або укладеного договору.

3. У разі призначення на посаду нового керівника організатор торгівлі повинен перевірити його бездоганну ділову репутацію згідно з вимогами законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. Ліцензіат зобов'язаний протягом усього строку провадження діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку виконувати вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Для отримання ліцензії до НКЦПРФ подаються такі основні документи:

1.Заява на отримання ліценції

2.копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника, засвідчена нотаріально або органом, який видав документ;

3.засвідчена нотаріально або органом, який видав документ, копія установчого документазаявника із змінами (нова редакція), які зареєстровані в установленому порядку.

4.аудиторський висновок про сплату статутного (складеного) капіталу заявника.

5.виписка з Єдиного державного реєстру, що підтверджує державну реєстрацію юридичноїособи - засновника заявника.

6.довідка, складена заявником (крім банку) у довільній формі, про попередню діяльністьна фондовому ринку його керівника за останні два роки до дати подання заяви про видачувідповідної ліцензії.

7.довідка про власників заявникадовідка про юридичних осіб, у яких заявник має частку понад п'ять відсотків статутного(складеного) капіталу цих юридичних осіб.

8.копія Балансу (форма N 1).

9.довідка, складена заявником (крім банку) у довільній формі, про наявність у ньогообладнання та програмного забезпечення, яке відповідає вимогам його діяльності та обсягуінформації, що обробляється.

Комісія може повернути заявнику заяву про видачу ліцензії та відповідні документи без розгляду, якщо:

1. заява підписана особою, яка не має на це повноважень.

2. документи, що додаються до заяви, оформлені з порушенням вимог.

3. наданий неповний перелік документів.

4. не надана електронна форма документів.

З метою забезпечення контролю за діяльністю осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами НКЦПРФ висуває певні вимоги до таких осіб:

1. мати кваліфікаційне посвідчення фахівця з відповідної спеціалізації, яке видається у порядку, встановленому Комісією;

2. не бути за вироком суду позбавленою права посідати певні посади та займатися певною діяльністю;

3. не мати непогашеної судимості за господарські та посадові злочини.

Підставою для відмови особі в сертифікації можуть бути:

1. невідповідність поданих документів вимогам

2. звільнення з роботи відповідно до пунктів 2, 3, 8 частини 1 статті 40 та пунктів 1, 2 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України , якщо робота була пов'язана з діяльністю на ринку цінних паперів;

3. анулювання сертифіката якщо з дати його анулювання пройшло менше року.

Необхідно також зазначити, якщо розглядати ліцензування як один із напрямів державного регулювання обігу цінних паперів на фондовому ринку, то до процесу ліцензування варто віднести і контроль за здійсненням ліцензування.

Державний контроль у сфері ліцензування є різновидом державного контролю підприємницької діяльності, що здійснюється уповноваженими державними органами (їхніми посадовими особами) у конкретній сфері господарювання та за конкретних умов і полягає у визначенні видів підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, оцінці реального стану господарської діяльності суб'єкта підприємництва, що є предметом ліцензування, застосуванні визначеного чинним законодавством порядку ліцензування, використання відповідних форм контролю та притягнення до юридичної відповідальності суб'єктів, які порушили вимоги законодавства у сфері ліцензування.

З метою попередження зловживань при купівлі та продажу цінних паперів, запобігання заподіянню шкоди учасникам ринку цінних паперів шляхом маніпуляцій з інформацією про емітентів та їхні цінні папери Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачена відповідальність за маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами.

Також законодавством визначено, що Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку має право, зокрема, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Здійснення діяльності на ринку цінних паперів без ліцензії кваліфікується як серйозне порушення законодавства, оскільки така діяльність може ввести в оману інвестора та призвести до дезорганізації торгівлі цінними паперами. П. 2 частини першої ст. 11 ЗаконуУкраїни «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності, -- у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку затверджено рішенням Комісії від 23 червня 2006 р. №43213. П. 1гл. 2 цього Порядку передбачено, що зупинення дії ліцензії застосовується за відповідною постановою про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів при встановленні порушень. Також цим Порядком, зокрема, п.1 г. 4 закріплено вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії (копії ліцензії). Серед підстав для анулювання ліцензії можна виділити, серед інших, наступні: встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній особі для провадження професійної діяльності на фондовому ринку; повторне порушення ліцензіатом законодавства; невиконання ліцензіатом вимог, установлених цим Порядком, щодо усунення порушень законодавства про цінні папери, за які дію ліцензії було зупинено; нездійснення ліцензіатом певного виду професійної діяльності на фондовому ринку протягом року (у тому числі з дати отримання ліцензії).

Станом на 31.10.2012 кількість ліцензій, які видано Комісією професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності, становила 1 631. в тому числі:

700 ліцензій на провадження діяльності з торгівлі пінними паперами: 383 ліцензії на провадження депозитарної діяльності зберігачів цінних паперів;

168 ліцензій на провадження діяльності з ведення реестру власників іменних пінних паперів:

351 ліцензій на провадження діяльності з управління активами інвестиційних інвесторів:

10 ліцензій на провадження діяльності з організації торгівлі на ринку пінних паперів;

2 ліцензії на провадження розрахунково-клірингової діяльності; 2 ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.

Висновок

Можна зробити висновок, що чинним законодавством чітко врегульовано питання ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів, оскільки нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку затверджено Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку, які визначають кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження кожного виду професійної діяльності. Саме тому можна стверджувати, що ліцензування на ринку цінних паперів займає вагоме місце в державному регулюванні як обігу акцій, так і цінних паперів загалом.

Також чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути зупинено чи анульовано ліцензію на здійснення відповідного виду професійної діяльності професійному учаснику ринку цінних паперів. Насамкінець, у межах даного дослідження варто зробити висновок, що ліцензування на ринку цінних паперів -- це адміністративно-правова діяльність спеціального органу державної влади -- Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, що полягає у видачі, переоформленні та анулюванні ліцензій на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, також видачі дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, здійснення контролю за додержанням ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та виконання ліцензіатами ліцензійних умов щодо певного виду професійної діяльності на фондовому ринку.

Література

1. Кравцова Т.М. Ліцензування як адміністративно-правова форма діяльності виконавчих органів державної влади //Адміністративна реформа в Україні: шлях Європейської інтеграції: Зб. наук. праць. -- К.:Київ. Регіон. центр Акад. правових наук, 2003. -- С. 111.

2. Радик І.Л. Правові проблеми екологічного ліцензування: Дис. ... канд. юрид. наук. -- X., 2001. -- С. 141

3. Зенькович Е.В. Рынок ценных бумаг: административно-правовое регулирование. -- М.: Волтерс Клувер, 2007. -- С. 119.

4. ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996.

5. ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006.

6. ЗУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку , діяльності з торгівлі цінними паперами» від 26.05.2006

7. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії» від 26 травня 2006 року N 345.

Размещено на Allbest.ru