Необхідність, методи, види, форми фінансового контролю на місцевому рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

Індивідуальне навчальне завдання

з навчальної дисципліни: «Місцеві фінанси»

Харків 2014

Необхідність, методи, види, форми фінансового контролю на місцевому рівні

Фінансові ресурси місцевих органів влади це на сам перед комплекс грошових потоків, які забезпечують реалізацію функцій господарської та соціальної спрямованості територій місцевого самоврядування. До джерел формування місцевих фінансових ресурсів відносять кошти місцевих бюджетів, які займають найбільшу частку в сукупному об'ємі фінансових ресурсів місцевого самоврядування, фінанси підприємств усіх галузей місцевого господарства, доходи населення, спонсорські внески та інші фінансові ресурси, які перебувають в місцевому економічному обігу.

Недооцінка ролі фінансового контролю призводить до значних порушень і зловживань у сфері фінансових відносин у державі, що і спостерігається в останні роки. Україну у світовому співтоваристві сприймають як країну, яка має високий рівень корупції. Цей фактор є одним із наслідків недосконалості контролю з боку держави, в тому числі і фінансового контролю. фінансовий господарська соціальний

Актуальність теми фінансового контролю полягає у сучасній необхідності створення досконалої системи фінансового контролю в Україні для забезпечення фінансової дисципліни під час проведення реформування народного господарства, що може стати запорукою ефективності намічених реформ у державі [4].

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів. Вона визначає призначення і зміст фінансового контролю. Разом з тим зміст контролю, його спрямованість змінюються залежно від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин в суспільстві. Так, розширення господарських прав підприємства, їх самостійності в здійсненні фінансової діяльності, поява різних організаційно-правових форм підприємництва значно збагачує зміст фінансового контролю.

Фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів господарювання і управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Фінансовий, у тому числі бюджетний, контроль є одним із функціональних елементів управлінської діяльності у сфері фінансів. Оскільки фінанси, і насамперед бюджет, пов'язані з вартісним розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту, вони мають властивість кількісно (через фінансові ресурси і грошові фонди) відбивати відтворювальний процес у цілому й окремі його фази, регулювати пропорції, які складаються в процесі формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

Фінансовий контроль є обов'язковим елементом управління місцевими фінансовими ресурсами та дієвим інструментом, що дасть змогу на належному рівні підтримувати фінансову дисципліну [5].

Організація фінансового контролю на місцевому рівні має враховувати особливості функціонування місцевих фінансів. У багатьох країнах органи центральної влади наділені значними контрольними повноваженнями у сфері місцевих фінансів. Це зумовлено насамперед тим, що держава відіграє велику роль у фінансуванні органів місцевого самоврядування, зокрема для забезпечення виконання делегованих нею повноважень. Відповідно, виникає потреба контролювати використання коштів, які спрямовуються на зазначені цілі, а також обсяг і якість послуг, які створюються за їх рахунок.

Завданнями фінансового контролю на місцевому рівні є:

1) безумовне дотриманням вимог чинного законодавства при ухваленні фінансових рішень органами місцевого самоврядування;

2) виявлення можливих резервів розширення ресурсної бази місцевого самоврядування;

3) забезпечення економного та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до рішень, ухвалених представницькими органами місцевого самоврядування;

4) попередження і виявлення фактів використання фінансових ресурсів із порушенням встановлених правил;

5) забезпечення достовірності інформації про фінансову діяльність органів місцевого самоврядування.

Реалізація поставлених завдань сприяє зміцненню фінансової дисципліни органів місцевого самоврядування, підвищенню ефективності управління суспільними фінансами в цілому [4].

Об'єктами фінансового контролю на місцевому рівні є місцеві бюджети, цільові фонди місцевого самоврядування, місцеві запозичення, комунальне майно та земля, а також фінансова діяльність учасників бюджетного процесу на місцевому рівні та підприємств комунальної власності.

Суб'єктами фінансового контролю на місцевому рівні є органи державного управління, органи місцевого самоврядування, спеціалізовані структурні підрозділи галузевих міністерств, відомств і державних комітетів, фінансові та бухгалтерські служби установ, підприємств і організацій комунальної власності, а також громадяни та громадські об'єднання, наділені контрольними повноваженнями щодо об'єктів фінансового контролю.

Для здійснення фінансового контролю створюються особливі контрольні органи. Їх права, обов'язки і відповідальність строго регламентовані, у тому числі і в законодавчому порядку.

Державний фінансовий контроль здійснюється через систему органів, які створені на законній основі і діють в межах виділених ним повноважень і в рамках компетенції (рис.1). Оскільки існуючі державні контролюючі організації мають порівняно невеликий період взаємодії, то в цілях виключення дублювання їх функцій необхідно чіткіше визначити їх повноваження.

Світова практика показує, що найвищі органи фінансового контролю, які створюються як інститути законодавчої влади, покликані сприяти в здійсненні зовнішнього контролю за використанням бюджетних ресурсів.

Створена система органів державного фінансового контролю в своїй практичній діяльності доказала свою недосконалість з погляду чіткості розділення функцій. Тим самим, дієвість її роботи може поступово знижуватися і як превентивна міра, необхідно вже зараз виробити єдину ідеологію проведення державного фінансового контролю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Система органів, через які здійснюється фінансовий контроль на місцевому рівні

Створення чіткої системи фінансового контролю, яка відображає багаторівневий характер бюджетних відносин, являється об'єктивною необхідністю формування і розвитку цілісної бюджетної політики держави. Визначення місця і ролі найвищих органів фінансового контролю в єдиній його системі, загальних принципів і механізмів їх організації і функціонування повинно забезпечити уніфікацію і узгодженість контроля за перерозподіл бюджетних ресурсів, зіставність показників економічної ефективності використання державних фінансових ресурсів в цілому [6].

Світова спільнота на основі багаторічного досвіду розробила основні принципи організації фінансового контролю. До них відносяться універсальні принципи, які відображені на рис. 2 [7].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Основні принципи організації фінансового контролю

За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль поділяється на:

1) бюджетний;

2) податковий;

3) валютний;

4) кредитний;

5) страховий;

6) інвестиційний;

7) контроль за грошовою масою в обігу.

Для більш чіткого визначення сфери контрольних функцій відповідних органів на всіх рівнях управління і раціональної організації бюджетного контролю його, як і фінансовий контроль у цілому, класифікують за видами, формами і методами.

По формах проведення фінансовий контроль залежно від часу його здійснення поділяється на: попередній; поточний; наступний (рис. 3) [2].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Форми проведення фінансового контролю

Залежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють такі види фінансового контролю: загальнодержавний, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський [2].

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють державні органи законодавчої і виконавчої влади і спеціальні державні органи контролю. Він направлений на об'єкти, що підлягають контролю незалежно від їх відомчої підлеглості. Суб'єктами загальнодержавного фінансового контролю є: ВРУ, КМУ, НБУ, Рахункова палата, МФУ, Державний департамент фінансового моніторингу, Державна податкова служба, ДФІ, Державне казначейство України, Державна митна служба, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Фонд державного майна України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, а також дирекції державних цільових фондів тощо.

Муніципальний - це контроль органів місцевого самоврядування, який здійснюють органи представницької і виконавчої влади місцевих рад через відповідні комісії і місцеві фінансові органи.

Об'єктом муніципального контролю є місцеві бюджети, позабюджетні фонди, господарсько-фінансова діяльність підприємств і організацій комунальної власності.

Відомчий фінансовий контроль здійснюють контрольно-ревізійні служби галузевих міністерств, відомств, концернів і інших органів управління. Його об'єктом є виробнича і фінансова діяльність підвідомчих підприємств, установ. Функціями відомчого фінансового контролю є: перевірка законності господарських і фінансових операцій; контроль використання матеріальних і фінансових ресурсів; перевірка збереження грошових коштів і матеріальних цінностей; правильність постановки бухгалтерського обліку.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними службами підприємств, організацій і установ (бухгалтерії, фінансові відділи, служба фінансового менеджера), а на приватних підприємствах їх власниками. Об'єктом тут виступає виробнича і фінансова діяльність самого підприємства, а також його структурних підрозділів (цехів, відділів, філій).

По методах проведення фінансового контролю, тобто прийомах і способах його здійснення, розрізняють: перевірки, обстеження, ревізії, нагляд, спостереження (моніторинг) [5].

Перевірка проводиться по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності на основі звітних, балансових і витратних документів. Виявляються порушення фінансової дисципліни і намічаються заходи щодо усунення їх негативних наслідків.

Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємств, організацій, установ, але на відміну від перевірок - по ширшому колу показників, і визначає фінансове положення суб'єктів господарювання, перспективи їх розвитку, необхідність реорганізації або переорієнтації виробництва. Проводиться шляхом ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якого виявляються її позитивні і негативні сторони. Характерним для обстеження є зіставлення фактичного стану справ з нормативним.

Ревізія - метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, організації, установи, дотриманням законодавства по фінансових питаннях, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недостач, витрат, привласнень і крадіжок грошових коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Нагляд проводиться контролюючими органами за економічними суб'єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності, і контролюється дотримання ними встановлених правил і нормативів.

Моніторинг - система заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового контролю, що пов'язана зі спостереженням за фінансовими явищами і процесами і використовується для прийняття оперативних рішень. Це, наприклад, постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики і фінансовим станом підприємства - клієнта; неефективне використання отриманої позики і зниження платоспроможності може привести до зміни умов кредитування, вимоги дострокового повернення позики.

Говорячи про проблеми системи фінансового контролю в Україні на місцевому рівні, необхідно сказати, що система яка побудована в Україні, не забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну як в цілому в державі, так і на регіональному рівні зокрема. Це є наслідком низки проблем, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень.

Органам влади необхідно здійснити низку системних заходів, які б дозволили стабілізувати фінансово-бюджетну дисципліну на місцевому рівні. Зокрема:

1) Розробити та прийняти закон про фінансовий контроль та кодекс етики аудиторів.

2) Підготувати зміни до Бюджетного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3) Створити внутрішній державний аудит в органах місцевої виконавчої влади, при цьому, розмежувати функції інспектування (ревізії) та аудиту.

4) Вжити відповідних заходів щодо впровадження системи муніципального фінансового контролю та аудиту на регіональному та місцевому рівні.

5) Посилити відповідальність керівників на всіх рівнях управління та чітко встановити її межі в законодавстві.

6) Запровадити оцінку ризиків при проведенні державних аудитів і фінансового управління та прозорий механізм планування проведення контрольних заходів.

7) Створити умови на місцевому рівні з підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до нових кваліфікаційних вимог та методик. Запровадити у відповідних навчальних закладах курс з підготовки державних аудиторів.

8) Розробити єдину форму та порядок звітності у сфері державного фінансового контролю та аудиту для місцевих органів виконавчої влади.

9) Звіт про стан фінансово-бюджетної дисципліни на місцевому рівні включити до звіту про виконання відповідного бюджету.

10) Створити єдину інформаційну базу у сфері державного фінансового контролю з можливістю використання її на місцевому рівні [6].

Отже, фінансовий контроль є важливою функцією держави, що забезпечує умови нормального функціонування фінансової системи.

Практичне завдання

Аналіз складу власних та закріплених доходів місцевого бюджету за звітній рік: план, факт, відхилення

Проаналізуємо склад власних та закріплених доходів бюджету м. Харкова за 2013 рік. Дані відображені у табл. 1:

Таблиця 1 Показники звіту про виконання бюджету міста Харкова за 2013 рік за доходами, тис. грн. [3]

Таким чином, на основі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що загальний фонд доходів склав 2573387 тис. грн., був виконаний на 96,51%, тобто до загального фонду надійшло на 93133,1 тис. грн. менше від запланованого обсягу. Зокрема, закріплені доходи бюджету м. Харкова склали 1915921 тис.грн., що є меншим на 100774 тис.грн. від планового показника (відсоток виконання - 95%), власні доходи міста склали 657466 тис. грн., виконані у обсязі 101,18%, тобто до місцевого бюджету надійшло власних доходів на 7641,1 тис. грн. більше від планового показника.

Аналізуючи власні доходи у розрізі х складових, можна сказати, що у звітньому році податок на доходи фізичних осіб (без фіксованого податку) надійшов у обсязі 1911868 тис. грн., що менше від запланованого обсягу на 102507 тис. грн. Сума реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних та фізичних осіб за звітній рік склала 906,6 тис. грн., це менше на 93,4 тис. грн. від планового показника. Державне мито було закумульовано у сумі 3146,2 тис. грн., що становить більше на 1825,6 тис. грн. від запланованої суми.

Щодо власних доходів бюджету м. Харкова, то загалом фактичний показник більший від планового, на це позитивно більшим чином вплинули наступні складові: податок на прибуток підприємств та організацій, що знаходяться у комунальній власності, який був виконаний у обсязі на 8000,8 тис. грн. більше від запланованого; плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів, фактичний показник складової на 6182,8 тис. грн. більше від планового; інші надходження загального фонду, які були закумульовані у сумі 11265,5 тис. грн, що на 1265,5 тис. грн. більше від планового показника.

Негативно на загальну суму виконання власних доходів більшим чином вплинули плата за землю (виконаний у сумі 547497 тис. грн., що на 7255 тис. грн. менше від планового показника), надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (закумульовані у сумі, що на 1900,9 тис. грн. менше від запланованої) та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності ( фактичний показник менше від запланованого на 56,4 тис. грн.).

Отже, закріплені доходи міста Харкова характеризуються значним обсягом невиконання, що є негативним явищем і потребує впровадження заходів задля покращення показників виконання доходів бюджету. Власні доходи міста Харкова виконані у обсязі більшому від запланованого, що очевидно, є позитивним явищем для фінансового стану міста та деякі складові також потребують покращення методів планування та механізму акумулювання бюджетних надходжень.

Список використаних джерел

1. Віхров О.П. Фінансове право: конспект лекцій. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2005. - 280 с.

2. Глущенко А. С. Финансы: Учебное пособие. - Х.: ХНУ, 2003. - 139 с.

3. Про виконання бюджету міста Харкова за 2012 рік. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.city.kharkov.ua

4. Стан та проблеми державного фінансового контролю на регіональному та місцевому рівні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua

5. Фінансовий контроль [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

6. Фінансовий контроль - запорука ефективного управління фінансовими ресурсами місцевих органів влади [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com

7. Юрій С.І. Казначейська система: підручник. - Тернопіль, 2007. - 394 с.

Размещено на Allbest.ru