Фінансове забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Чернівецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки

Української академії аграрних наук

УДК: 338.474

Фінансове забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Чернівецької області)

Спеціальність: 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Москаль Олександр Ілліч

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Полозенко Дмитро Васильович, Науково-дослідний фінансовий інститут Міністерства фінансів України, завідувач відділу фінансових ресурсів держави

кандидат економічних наук Мельник Віктор Миколайович, Академія державної податкової служби України, доцент кафедри податкової політики та оподаткування

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, кафедра фінансів

Захист відбудеться 3 жовтня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук за адресою: 03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України.

Автореферат розісланий “_1_” __вересня_ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.А. Пулім

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток агропромислового виробництва зумовлюється численними чинниками, серед яких особливе місце належить фінансовому забезпеченню з урахуванням особливостей регіону.

В основу створення сучасного фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону покладено принцип створення в регіоні такого фінансового механізму, який би через сприятливу систему фінансування, оподаткування сільгоспвиробника, кредитну підтримку банківською системою, через цінові та організаційні важелі, сприяв збільшенню обсягів виробництва та покращання якості продукції агропромислових виробників.

Успішне вирішення завдання ефективної дії фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону значною мірою залежить від рівня його теоретико-методологічного вивчення та узагальнення, що є науковою основою розробки практичних рекомендацій щодо вирішення шляхів підвищення ефективності розвитку агропромислового виробництва в регіоні.

Вивчення проблем ефективного розвитку АПК регіонів і його фінансового забезпечення висвітлені в роботах В.Г.Андрійчука, В.М. Алексійчука, П.П.Борщевського, О.Д.Василика, Л.В.Дейнеко, М.Я.Дем'яненка, С.І.Дорогунцова, М.І.Долішнього, В.В.Зіновчука, М.І.Кісіля, П.А.Лайка, І.І.Лукінова, А.С.Лисецького, М.Й.Маліка, М.Я.Месель-Веселяка, А.М.Поддєрьогіна, В.Д.Полозенка, К.Є.Раєвського, П.П.Руснака, П.Т.Саблука, О.М.Шпичака, В.В.Юрчишина та інших учених.

Разом з тим теоретичні, методичні, методологічні та практичні питання визначення ефективності сучасного фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва в конкретних регіонах України ще не повною мірою вивчені, досліджені і узагальнені, особливо в нових ринкових умовах господарювання та в регіонах, що мають свої особливості, до яких належить Чернівецька область. Зазначене визначає актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, ефективне вирішення актуального наукового завдання на матеріалах Чернівецької області, фінансове забезпечення розвитку агропромислового виробництва якої характеризується специфічними особливостями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження, проведені автором, спрямовані на виконання завдань, викладених у Посланні Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки”, Програмі діяльності Кабінету міністрів України на період до 20004 року. Вона тісно пов'язана з державними, регіональними та галузевими програмами, планами і темами наукових досліджень, затвердженими Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, науковими дослідженнями, що проводяться у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темах “Прогноз (схема) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” (шифр теми 3.1.5.),”Наукові засади формування організаційно-економічних важелів ринку цукру і олії” (шифр теми 03.13/316), “Наукові основи економічної оцінки раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів в агропромисловому комплексі”(шифр теми 8.4/116).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування основних напрямів удосконалення механізму фінансового забезпечення АПК регіону і ефективного використання фінансових ресурсів аграрних підприємств в умовах перехідної економіки.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі ставились наступні задачі:

з'ясувати суть фінансового забезпечення АПК регіону;

обгрунтувати зміст і складові елементи фінансого механізму забезпечення виробництва фінансовими ресурсами;

вивчити і узагальнити зарубіжний та передовий вітчизняний досвід ефективного фінансового забезпечення агропромислового виробництва, виявити джерела фінансових ресурсів в сучасних умовах господарювання і здійснити їх класифікацію;

оцінити фінансове забезпечення регіону і визначити ефективність його використання;

обгрунтувати пропозиції щодо покращання фінансового забезпечення агропромислового виробництва регіону.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єкт дослідження - підприємства агропромислового комплексу Чернівецької області.

Предмет дослідження - механізм фінансового забезпечення АПК регіону. фінансовий агропромисловий забезпечення виробництво

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення економічної і фінансової теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, інформація та розробки науково-дослідних установ з досліджуваної проблем„y. У дисертації використані загальнонаукові методи дослідження, у тому числі діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення процесів і явищ, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, а також спеціальні методи економічної науки: методи економіко-статистичного аналізу. Зокрема, діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення процесів і явищ використовувався при визначенні теоретичних засад фінансового забезпечення агропромислового виробництва регіону. Методи економіко-статистичного аналізу застосовувались при оцінці сучасного стану фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва в Чернівецькій області та визначенні основних напрямів підвищення його ефективності в регіоні. Інформаційну базу дослідження склала зведена статистична та бухгалтерська звітність сільськогосподарських підприємств Чернівецької області, інформація та річні звіти господарств регіону, законодавчі і нормативні акти, власні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у розробці нових теоретико-методологічних, методичних і практичних засад ефективності фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва у регіоні в ринкових умовах господарювання, наукова новизна яких полягає у наступному:

1. Поглиблено та розвинуто сутність і тлумачення змісту механізму фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва, визначено його місце і значення в досягненні ефективного соціально-економічного розвитку регіонів перехідний період.

2. Розроблено та обґрунтовано методологічні положення щодо визначення ефективності формування сучасного фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва у регіоні, запропоновано методичні підходи щодо кількісного та якісного виміру фінансового забезпечення ефективної діяльності агропромислових підприємств, які відбивають особливості формування ринкових відносин.

3. Вперше здійснено комплексне системне узагальнення тенденцій і закономірностей динаміки ефективності формування сучасного фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва у регіоні обласного рівня та виявлено вплив основних чинників і факторів, що зумовили її суттєві зміни на сучасному етапі.

4. Узагальнено проблеми та визначено шляхи удосконалення планування та управління фінансовим забезпеченням розвитку агропромислового виробництва у регіоні.

5. Визначено напрями удосконалення фінансового забезпечення АПК регіону, розроблено та запропоновано прогнозні напрями формування ефективного фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва у регіоні на довгострокову перспективу, запропоновані практичні заходи по їх реалізації.

Новизна одержаних наукових результатів полягає в тому, що вони одержані автором вперше на основі комплексного аналізу фінансового забезпечення розвитку АПК регіону, характеризуючи його особистий внесок у розвиток економічної науки, зокрема, такої її галузі як фінанси, грошовий обіг і кредит.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення результатів досліджень полягає у формуванні і систематизації нових знань з питань фінансового забезпечення агропромислового виробництва в регіоні, у тому числі в умовах економічних систем перехідного типу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці нових методичних підходів до кількісної та якісної оцінки фінансового забезпечення агропромислового виробництва, наданні пропорцій щодо удосконалення управління фінансовим забезпеченням АПК регіону, розробці напрямів формування механізму ефективного фінансового забезпечення агропромислового виробництва на короткострокову та довгострокову перспективу, які можуть бути використані державними та регіональними органами управління, зокрема, Мінагрополітики, Мінфіном та управлінням агропромислового комплексу Чернівецької обласної державної адміністрації при розробці довгострокових прогнозів, програм і планів розвитку агропромислового комплексу країни та окремих її регіонів, підприємствами АПК регіону в їх господарській діяльності.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації ідеї, основні положення, висновки і пропозиції, що стосуються удосконалення фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва в регіоні належать автору. Серед опублікованих праць немає таких, що були написані у співавторстві. Ідеї і положення, які містяться в дисертації та опублікованих працях, є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київ, березень, 2000), “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, квітень, 2000), “Власний статус і проблеми раціонального використання земель” (Київ, травень, 2000), “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (Чернівці, жовтень, 2000), на науково-практичних конференціях: “Передумови активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, лютий, 2000), “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, жовтень, 2000), “Податкова політика в Україні та її нормативно правове забезпечення” (Ірпінь, грудень, 2000).

Основні положення та результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальному процесі Академії державної податкової служби України при викладанні курсів державних фінансів, гроші та кредит, фінансів підприємства (довідка № 2086 від 12.08.2001 р.).

Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи обговорювались на засіданні методологічного семінару в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, отримали позитивну оцінку і були рекомендовані для використання в науково-дослідній роботі (довідка № 25/439-3-9 від 13.08.01).

Результати дисертаційної роботи впроваджено в господарську практику, головним управління сільського господарства і продовольства Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка №01/4-47 від 24.07.2001 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано чотирнадцять самостійно підготовлених наукових праць, з них 7 у фахових виданнях, загальним обсягом 3,0 друкованого аркуша.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, містить 19 таблиць на 21 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках та 7 додатків на 9 сторінках. Список літературних джерел включає 187 найменувань на 10 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 177 сторінок комп'ютерного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її необхідності в економічній літературі, визначається мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, теоретична і методологічна основи роботи, інформаційна база, наукова новизна, практичне значення та апробація результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади фінансового забезпечення агропромислового виробництва при переході до ринку” розкриваються теоретико-методологічні засади фінансового механізму, визначаються основні напрями та шляхи регіонального розвитку фінансового забезпечення, ньому дається сутнісно-змістовна трактовка поняття фінансового механізму як узагальнюючої економічної категорії.

Фінансовий механізм пронизує всі рівні економіки - макроекономічний, мікроекономічний, внутрішньогосподарські підрозділи підприємства та окремі робочі місця. На кожному з цих рівнів діє свій набір форм, методів та інших конкретних елементів механізму, за допомогою якого відбувається управління в конкретній господарській ланці.

Управління будь-яким механізмом, у тому числі таким складним, як фінансовий, може ґрунтуватися тільки на глибокому і всебічному вивченні його елементів, пізнанні його як єдиного цілого, дослідженні основ і принципів взаємодії всередині цього механізму його окремих елементів, взаємодії даного механізму з іншими механізмами та системами. Необхідно досконало володіти тими важелями, за допомогою яких він приводиться в рух. У даний час розвиток фінансового механізму багато в чому йде методом проб і помилок. Однією із причин такої ситуації є недостатньо повне його теоретичне дослідження.

Виходячи з цього, механізм фінансового забезпечення можна визначити як сукупність економічних відносин, що виникають з приводу пошуку, залучення і ефективного використання фінансових ресурсів та організаційно-управлінських принципів методів і форм їх впливу на соціально-економічну життєдіяльність територіальних одиниць та господарюючих суб'єктів у процесі розподільних і перерозподільних відносин. Його рушійною силою є кругооборот фінансових і кредитних ресурсів, у процесі якого вони тісно взаємодіють і практично нерозривні. Йде постійний перехід ресурсів з однієї форми в іншу.

Вплив фінансового механізму на різні сторони виробництва і суспільства має кількісну та якісну визначеність. Перша проявляється в сумі фінансових ресурсів, що виділяються на ті або інші цілі. Це першооснова функціонування фінансового механізму. Без відповідних асигнувань неможливе вирішення жодної задачі розвитку суспільства. Проте надзвичайно важливо, як здійснювалося формування цих ресурсів, у яких формах і за якими каналами відбувався їх рух, на яких умовах вони виділялися і використовувалися. Це характеризує якісний бік дії фінансового механізму.

Розглянуті сторони функціонування фінансового механізму на основі руху фінансових ресурсів характеризують два методи фінансового впливу на розвиток суспільства: фінансове забезпечення і фінансове регулювання. Встановлення їхньої пріоритетності визначається напрямками фінансової політики держави. Чим вище рівень розвитку суспільства і його народного господарства, тим важливіша роль фінансового регулювання.

Фінансове забезпечення реалізується через систему фінансування, що може здійснюватися в трьох формах: самофінансування, кредитування і безповоротне фінансування з бюджету. Особливе місце займає залучення фінансових ресурсів за допомогою акцій. Різні форми фінансового забезпечення застосовуються одночасно. Неприпустиме витіснення однієї форми іншою. Дуже важливим є встановлення оптимального для даного етапу розвитку суспільства співвідношення між ними. Знаходження і обґрунтування таких пропорцій найважливіше завдання фінансової науки.

Під фінансовими ресурсами, на нашу думку, слід розуміти грошові нагромадження і доходи, що створюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту на регіональному рівні, і виручки від реалізації, робіт і послуг на мікрорівні з метою забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення соціальних потреб. Таке їх визначення дозволяє пов'язати їх обсяг та склад із вартістю валового внутрішнього продукту і створює основу для забезпечення єдності прогнозування його динаміки.

Регіональні фінансові ресурси є джерелом забезпечення загально-держа-вних, поточних та інвестиційних потреб адміністративно-територіальних оди--ниць, а також регіональних цільових програм. Джерелом фінансування пото-чних інвестиційних потреб регіону можуть виступати не лише фінансові ресурси адміністративно-територіальних одиниць, але й кошти вищестоящих організацій і позабюджетних фондів, а також фінансові ресурси господарюючих суб'єктів і грошові засоби населення, що розміщені на цій території.

Сьогодні агропромисловий комплекс, особливо його аграрний сектор, потребує значних фінансових вкладень, які, за нинішньої економічної кризи держава йому надати просто не в змозі. Тому за такої ситуації найбільш актуальним є пошук інших шляхів надходження фінансових ресурсів у галузі АПК. Одним з них можуть стати створені акціонерні товариства у процесі роздержавлення переробних і сільськогосподарських підприємств. Саме через акціонерні відносини можливе активне залучення вільних капіталів, швидке переливання коштів інших галузей економіки, участь іноземних інвесторів у фінансуванні АПК.

До переходу на ринкові умови господарювання значні фінансові ресурси сільськогосподарські підприємства отримували на основі внутрішньогалузевого перерозподілу і бюджетного фінансування. Але принципи ринкової економіки потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів. Орієнтація на ініціативу і підприємливість, повна матеріальна відповідальність обумовили дві важливих зміни в області фінансових взаєморозрахунків сільськогосподарських підприємств з іншими структурами: по-перше, розвиток страхових операцій, і по-друге, значне скорочення сфери безоплатно отримуваних асигнувань.

Сільськогосподарські підприємства зможуть отримувати фінансові ресурси від асоціацій і концернів, в які вони входять, лише в тому випадку, якщо це передбачено механізмом використання відповідних грошових фондів; від вищестоящих організацій - при збереженні галузевих структур; від органів державного управління - у вигляді бюджетних субсидій на чітко визначений перелік витрат.

У другому розділі “Сучасний стан фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва в Чернівецькій області” досліджується стан фінансового забезпечення агропромислового виробництва в Чернівецькій області.

Розвиток агропромислового виробництва в Чернівецькій області на сучасному етапі характеризується даними табл.1.

Таблиця 1

Основні показники розвитку агропромислового виробництва Чернівецької області за 1991-2000 роки*

Показники	Роки	2000 р. у в % до
	1990	1995	2000	1990	1995
Продукція сільського господарства (млн.грн. в цінах 1996 р. ), всього	873,3	623,4	549,2	62,9	88,1
В тому числі: рослинництва	435,8	341,0	318,0	73,0	93,3
тваринництва	437,5	282,4	231,2	52,8	81,9
Продукція харчової промисловості	675,6	499,6	262,8	38,9	52,6

* Складено за даними: Статистичний щорічник Чернівецької області за 2000 рік. -Чернівці: Обл. управління статистики Держкомстату.-2001.-С.26,72,73.

Агропромислове виробництво відіграє і надалі відіграватиме визначальну роль в економіці Чернівецької області. Сучасний стан розвитку агропромислового виробництва в регіоні потребує розробки і реалізації стратегії аграрних економічних перетворень, спрямованих на якнайшвидше подолання кризових процесів, забезпечення необхідної адаптації підприємств агропромислового комплексу до умов ринкової кон'юнктури, зміцнення фінансового стану, розширення внутрішнього ринку і посилення експортоспроможності підприємств АПК.

У ході економічних реформ особливої ваги набувають питання фінансової самостійності регіонів, оскільки значно загострюються диспропорції між потребами в ресурсах і можливостями забезпечення соціально-економічного розвитку території.

Діючі засади їх формування надто зацентралізовані, зберігають жорстку фінансову залежність регіонів від центру. У розвинених країнах співвідношення між фінансовими можливостями органів місцевого самоврядування і контролем уряду залежали від соціально-економічної ситуації.

Регіональні фінанси значною мірою залежать від структури народногосподарського комплексу та рівня економічного розвитку відповідних територій. По Чернівецької області їх структура характеризується даними табл. 2.

Таблиця 2

Регіональні фінанси Чернівецької області, %^*)

Показники	1997 р.	1998р.	1999 р.
Ресурси місцевих бюджетів усіх рівнів	27,4	27,1	23,2
Довгострокові кредитні ресурси на фінансування національних програм розвитку народного господарства	3,7	0,5	0,4
Ресурси підприємств і організацій	45,9	45,6	47,4
Ресурси фондів, з них:	25,6	26,3	31,1
Пенсійного	22,5	23,9	28,7
Інноваційного	0,3	0,2	0,2
Соціального страхування	1,9	2,0	2,0
Охорони праці	0,2	0,2	0,0
Ресурси позабюджетних фондів, з них:	0,5	0,4	0,4
Приватизації комунального майна	0,4	0,4	0,3
Інші джерела	1,0	0,0	0,1
Усього фінансових ресурсів	100,0	100,0	100,0

*.Розраховано за даними: Статистичний щорічник Чернівецької області за 1999 рік.- С.12-13.

У загальному обсязі ресурсів чітко простежується деяке збільшення питомої ваги ресурсів підприємств та організацій. Якщо в 1997 р. вона становила близько 45,9 %, то у 1999 р. зросла до 47,4%.

Зрозуміло, що для забезпечення життєдіяльності область повинна напрацьовувати свої фінансові ресурси. Але ж для цього необхідне відповідне реформування стратегії у сфері фінансів з тим, щоб вони були орієнтовані на регіон, адже ринкова економіка вимагає суттєвого збільшення використання фінансових ресурсів на території їх створення.

Аналіз основного джерела ресурсів підприємств - прибутку свідчить про суттєве зниження його обсягів. Як свідчать дані державної статистики, ще у 1997 р. прибуток провідної галузі - промисловості був практично на одному рівні з минулим роком і забезпечував 80 - 86 % загальної його маси в цілому по території. Починаючи з 1997 р. сільське господарство - збиткова галузь. У 1997 р. збитки перевищили 46,3 млн. грн., у 1998 р. - 54,9 млн.грн., у 1999 р. - 50,2 млн. грн., що знизило фінансові результати області майже в 2 - 3 рази. Збиткові підприємства промисловості у 1997 р. становили 45,4 %, у 1998 р. - 54,8 %, у 1999 р. - 50,5 %, до загальної їх кількості, тоді як у сільському господарстві відповідно 86,4 %; 94,8 %, 88,6%, або в 1,7 - 1,9 рази більше. Це наслідки відсутності протекціоністської політики щодо вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, повільного реформування економічних відносин у галузі, недосконалості взаємозв'язків із переробною промисловістю, що призвело до різкого зниження економічних і фінансових результатів роботи сільськогосподарських підприємств, а також значно ускладнило фінансовий стан області в цілому.

При аналізі фінансового забезпечення важливо також визначити, у що обходиться підприємству залучення фінансових ресурсів із кожного джерела, тобто визначити вартість фінансування. У ринковій економіці кожний вид ресурсів має свою ринкову ціну, часто відмінну від його номінальної ціни.

Фінансові ресурси, що залучаються для фінансування діяльності підприємства, також мають свою ціну, відмінну від номінальної ціни, яка показує, скільки вони реально коштують для підприємства в нинішніх умовах господарювання. Ціна фінансових ресурсів, характеризує витрати підприємства, пов'язані з фінансуванням своєї діяльності.

Ціна фінансування виражається у відсотках, оскільки користування залученими ресурсами, з одного боку, передбачає сплату у відсотках платежів власнику позичених ресурсів, а з іншого - для покриття цих витрат підприємство повинне мати необхідну норму прибутку. У результаті проведених досліджень встановлено, що середньорічна ціна фінансування підприємств Буковини у 1997 - 1999 рр. становила відповідно по роках 35,5 %, 91,9 % та 75,5% при нормі прибутку відповідно 8.9%,13.1% та 6.5%,що є свідченням неефективності політики фінансування, що застосовувалася.

Як правило, на ціну фінансових ресурсів впливає цілий ряд факторів. Це поточна ринкова ставка відсотка за позиками, обсяг ресурсів, що залучаються, фінансова надійність підприємства, напрями вкладення коштів тощо. Проведений аналіз показав, що в основному вартість фінансування залежить від поточної ринкової ставки відсотка за користування позиками. Зростання поточної ставки відсотка за позиками в свою чергу обумовлене впливом інфляційних процесів та рівнем облікової ставки Національного банку України. Вплив інших факторів незначний.

Важливим важелем піднесення економіки будь-якого регіону є вміле залучення іноземних інвестицій. Природно-ресурсне забезпечення, науково - технічний потенціал, прикордонного межування з Молдовою та Румунією зробили Буковину привабливим регіоном для іноземного інвестування. Так, прямі іноземні інвестиції в агропромисловий комплекс Чернівецької області у 1996 році становили 176,7 тис. дол. США, що становило 3,1 % від загального обсягу інвестицій в економіку області в цьому році. Однак, починаючи з 1997 року до 2000 року, іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс області взагалі не було.

Дещо краща ситуація із залученням держаних інвестицій в сільське господарство Чернівецької області, що фінансуються з держбюджету, місцевих бюджетів, держпідприємствами.

Тенденцію спаду інвестиційної активності як внутрішньої, так і зовнішньої в Чернівецькій області зумовили, в основному такі фактори:

скорочення власних інвестицій товаровиробників внаслідок різкого погіршення їх фінансового стану, що у свою чергу, було зумовлено поглибленням цінового паритету і скороченням амортизаційних фондів через несвоєчасну переоцінку основних засобів;

знецінення інвестиційних ресурсів товаровиробників, які внаслідок гіперінфляції 1991- 1994 рр. формувалися не ритмічно;

різке погіршення умов отримання кредитів, відсоткові ставки за якими перевищують рівень беззбитковості інвестицій на об`єкт виробничого призначення;

скорочення зовнішніх нецентралізованих інвестицій у народне господарство України, внаслідок низької норми прибутку та високого ступеня ризиків.

Крім того, на інвестиційному процесі негативно позначилась криза фінансово-кредитної і банківської систем Чернівецької області, зростання неплатежів, бартерні відносини, порушення господарських зв`язків.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення та шляхи підвищення ефективності фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва в регіоні” обґрунтовані напрями оптимізації оподаткування сільгоспвиробників, виходячи з того, що податок повинен стимулювати розширене відтворення; запропоновані нові форми фінансування та кредитування сільгоспвиробників з урахуванням передового зарубіжного досвіду. Розглядаються пропозиції щодо оптимізації планування фінансового забезпечення агропромислового виробництва регіону та обґрунтовуються основні його етапи.

У ринкових умовах вилучення коштів у юридичних та фізичних осіб здійснюється головним чином через податкову систему. Тому податкові відносини стають основним видом фінансових відносин між державою і сільгоспвиробниками. Більшість економістів з цього приводу вважають, що податкова система в своїй основі повинна бути стабільна протягом хоча б трьох-п'яти років. Тільки за таких умов можна прогнозувати доходи і видатки на перспективу, з урахуванням цього фактора інвестувати прибуток у виробництво.

Крім стабільності, важливою умовою нормального функціонування податкової системи є дотримання принципу рівних можливостей. Для платників податків це означає створення рівних умов щодо податкового тиску і в методичному плані виправдовує прогресивність оподаткування.

Пропонується розробити й впровадити в практику господарювання ефективну систему оподаткування агропромислових товаровиробників, яка б, з одного боку максимально враховувала специфіку їх виробництва, з іншого -була складовою загальнодержавної системи оподаткування. Після цього можна реалізувати другий і подальші етапи запровадження податків, суть яких полягає у поступовому їх введенні в міру готовності суб'єктів господарювання до сплати того чи іншого податку. Для цього потрібно запровадити відповідні критерії за кожним об'єктом оподаткування, при досягненні яких суб'єкти господарювання ставали б платниками податків.

Паралельно з реформуванням безпосередньо механізму оподаткування повинні розроблятися і запроваджуватися інші заходи щодо удосконалення системи оподаткування:

удосконалити систему митного оподаткування імпорту техніки і технологій для сільського господарства, які не виробляються в Україні;

встановити пільгові ставки оподаткування (до 50%) тієї частини прибутку, яка спрямовується сільськогосподарськими товаровиробниками для розширеного відтворення їх матеріально-технічної бази;

упорядкувати ставки ПДВ у напрямі їх диференціації на різні види товарів: підвищити на предмети розкошу і знизити на сільськогосподарську продукцію та продукти харчування;

переглянути джерела сплати податків і податкових платежів у напрямі підвищення питомої ваги платежів з прибутку підприємств і зниження їх частки у витратах виробництва;

спростити податковий облік і звітність за рахунок максимальної уніфікації їх з бухгалтерським обліком.

Аналізуючи досвід зарубіжних країн щодо сільського господарства, необхідно зазначити, що ця галузь без фінансової підтримки не може нормально функціонувати навіть у високорозвинутих країнах, де міцна матеріально-технічна база аграрного сектора, де налагоджені чіткі механізми виробництва, переробки, зберігання і збуту продукції. У більшості країн заходу виділяються такі три основні групи фінансової підтримки сільського господарства:

- цінові важелі і тарифи, квоти, податки, експортні програми, імпортні ліцензії, політика державних цін, політика стабілізації цін. Ця група вважається найбільш ефективною з погляду швидкості впливу;

- прямі платежі (дефіцитний платіж, платіж у випадку зміни структури виробництва, платіж у випадку стихійного лиха, і т.п.);

- субсидії на матеріально-технічні ресурси (звільнення від податків на пальне, страхування врожаю, субсидії на добрива, транспортування).

Крім цього застосовують деякі інші регулятори діяльності сільського господарства такі як фінансування науково-дослідних робіт, що впливає на зменшення виробничих витрат.

Складовими кредитної політики держави повинні стати заходи, спрямовані насамперед на удосконалення організації виробництва дешевої й якісної сільськогосподарської продукції. Реалізація цієї мети передбачає створення умов для надходження до сільськогосподарського виробництва кредитних ресурсів.

Економічні інтереси банківських структур у регіонах повинні також пов'язуватися і з інтересами сільськогосподарських підприємств. Поки що цю роль не можна назвати активною. Банки, в тому числі і ті, що своїм функціональним призначенням зобов'язані обслуговувати сільське господарство, значно скоротили вкладення у цю галузь кредитних ресурсів порівняно з попередніми роками. Але така тенденція може негативно позначитися і на діяльності самих банків. Не вкладаючи в сільськогосподарське виробництво кошти, банки втрачають економічний вплив. Підприємства шукають вихід з такого становища, створюючи альтернативні діючим банкам структури. Тому найбільш перспективним є шлях залучення діючих банків Чернівецької області до більш активної участі у господарській діяльності сільгоспвиробників. На цьому шляху є труднощі як для господарств (не так просто налагодити нормування оборотних запасів, фінансове планування, відповідальність за фінансове забезпечення), так і для банків, так як зараз важко переорієнтуватися на інтереси села. Але оскільки альтернативи немає, потрібна і переорієнтація діяльності банків на обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.

Висновки

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності та обґрунтування формування системи методів і форм фінансового забезпечення агропромислового виробництва у регіоні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції:

1. Фінансовий механізм є інтегральним елементом механізму господарського і призначений для фінансового забезпечення розширеного відтворення. Він включає дві підсистеми: фінансове забезпечення і фінансове регулювання. Фінансове забезпечення включає бюджетне фінансування, банківське кредитування, самофінансування і залучення акціонерних ресурсів. Фінансове регулювання складається з сальдового і нормативного розподілу прибутку, різноманітних платежів і відрахувань. Він передбачає також стимули і санкції, умови та порядок формування доходів, нагромадження і фондів, умови та принципи фінансування і кредитування, норми та нормативи.

2. Механізм фінансового забезпечення визначається як сукупність економічних відносин, що виникають з приводу пошуку, залучення і ефективного використання фінансових ресурсів та організаційно-управлінських принципів методів і форм їх впливу на соціально-економічну життєдіяльність територіальних одиниць та господарюючих суб'єктів у процесі розподільних і перерозподільних відносин.

3. Встановлено, що у сучасних умовах господарювання фінансове забезпечення аграрних підприємств відбувається в основному за рахунок внутрішніх джерел і в меншій мірі - за рахунок зовнішніх. Головним внутрішнім джерелом фінансових ресурсів є виручка від реалізації продукції, робіт і послуг. Серед зовнішніх джерел зовсім відсутні фінансові кредити і незначна їх частка належить асигнуванням із бюджету і позабюджетних фондів.

4. Для аналізу стану фінансового забезпечення варто використовувати запропоновану модель оцінки вартості фінансування агропромислового виробництва, складовими елементами якої є вартість коротко- і довгострокового кредиту, залучених фінансових ресурсів, власних фінансових ресурсів і бюджетного фінансування зваженими на частку кожного джерела у загальній сукупності фінансових ресурсів підприємства.

5. Результати оцінки рівня фінансових ресурсів аграрних підприємств свідчать, що об'єктом дослідження повинен виступати загальний обсяг фінансових ресурсів, що знаходяться в їх володінні і розпорядженні, а також складові елементи - грошові кошти, кошти у короткострокових фінансових вкладеннях та кошти в розрахунках. Наявні обсяги та структура фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств за 1997-2000 рр. характеризуються значним погіршенням співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел. Основними напрямами використання фінансових ресурсів є покриття витрат на виробництво і реалізацію продукції, платежі до бюджету, витрати на виробничий розвиток. Динаміка основних показників ефективності використання фінансових ресурсів свідчить про деяке їх покращання за досліджуваний період.

6. Перебудова кредитних відносин на господарському рівні вимагає нормування оборотних засобів, складання поточних фінансових планів, розширення діяльності банків в агропромисловому виробництві, формування системи іпотечного кредитування, розвитку лізингу, зменшення процентних ставок за кредити за рахунок коштів бюджету, створення кредитних спілок та касових кооперативів, а також розширення фінансової бази фонду підтримки фермерських господарств тощо.

7. Сільське господарство не може нормально функціонувати без державної фінансової підтримки навіть у високо розвинутих країнах з міцною матеріально-технічною базою аграрного сектора, де налагоджені чіткі механізми виробництва, переробки, зберігання і збуту продукції. У більшості країн заходу виділяються такі три основні групи фінансової підтримки сільського господарства:

- цінові важелі і тарифи, квоти, податки, експортні програми, імпортні ліцензії, політика державних цін, політика стабілізації цін. Ця група вважається найбільш ефективною з погляду швидкості впливу;

- прямі платежі (дефіцитний платіж, платіж у випадку зміни структури виробництва, платіж у випадку стихійного лиха, і т.п.);

- субсидії на матеріально-технічні ресурси (звільнення від податків на пальне, страхування врожаю, субсидії на добрива, транспортування). Крім цього, застосовують деякі інші регулятори діяльності сільського господарства такі як фінансування науково-дослідних робіт, що впливає на зменшення виробничих витрат.

8. Проаналізовані правові та економічні основи, що створені в Україні з метою фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва дозволили зробити висновок про необхідність удосконалення, особливо в питаннях земельних відносин, кооперації, зміни підходів до земельної реформи та врахування при цьому регіональних особливостей, зміни порядку надання державної фінансової допомоги сільському господарству. Економічні методи державної підтримки цих процесів, на жаль, ще не достатні, до того ж таких заходів з боку держави з кожним роком усе менше, що призводить до погіршення економічного стану сільгоспвиробників у регіонах.

9. Потрібні заходи фінансової підтримки щодо організації системи обслуговуючих підприємств сільгоспвиробників (кредитування, постачання, збуту, технічного обслуговування тощо). Без створення державою відповідних сприятливих умов для розвитку сільськогосподарського виробництва зупиниться його розвиток, що може призвести до занепаду всього аграрного сектора.

10. Аналіз сучасного стану та проблем розвитку агропромислового виробництва Чернівецької області, проведений з урахуванням малоземельності та густонаселеності, засвідчив що прискорення розпаювання земель і запровадження ринку землі є більш нагальною проблемою у західному регіоні, ніж в інших областях України, що вимагає особливого підходу до шляхів створення сталого механізму фінансового забезпечення на цій території, де більш широко використовуються різні форми господарювання.

11. У Чернівецькій області фермерські господарства мають вищий рівень прибутковості, ніж сільськогосподарські підприємства інших форм власності. Більшість фермерів не мають заборгованості до бюджету по податках та по сплаті до централізованих фондів, простроченої заборгованості за позиками комерційним банкам, тоді як у сільськогосподарських підприємствах інших форм власності борги не ліквідовуються протягом 2 - 3 років. Порівняльний аналіз економічної діяльності селянських фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств інших форм власності за деякими показниками (чистий доход, платоспроможність, прибутковість за валовим прибутком) переконує, що у фермерських господарствах всі показники характеризуються як достатньо позитивні, а у сільськогосподарських підприємствах інших форм власності або ж від'ємними, або значно поступаються фермерським, тобто в умовах малоземельності Чернівецької області саме фермерські господарства є найбільш ефективною формою господарювання і завдяки цьому мають кращі можливості для фінансового самозабезпечення.

12. Оскільки держава сьогодні не має ресурсів для спрямування інвестицій у сільське господарство, тому в роботі запропоновані заходи, які створили б сприятливий інвестиційний клімат для залучення недержавного внутрішнього (вітчизняного) та зовнішнього (іноземного) фінансування. У зв'язку з цим важливо розвивати такий вид фінансового посередництва, як кредитний кооператив.

13. Одним з найважливіших напрямів поступального розвитку агропромислового виробництва є запровадження в Україні фінансових важелів сприяння розвитку цього сектора економіки. У першу чергу потрібна розробка та застосування системи пільг для АПК, зокрема на даному етапі доцільно передбачити створення системи пільг в оподаткуванні сільгоспвиробників, державному кредитуванні та ін.. Державне регулювання цін повинно бути спрямоване на скорочення розриву паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію.

14. Потрібно забезпечити пріоритетність розвитку галузей агропромислового комплексу через здійснення державної фінансової підтримки агропромислових підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, що дозволяло б забезпечувати випуск готової (кінцевої) конкурентноспроможної продукції. Необхідно планово передбачити пріоритет вітчизняного сільгоспвиробника, особливо над імпортером. Захистити вітчизняну продукцію сільського господарства повинні розумні податки, в тому числі митні, та постійний контроль якості закордонних виробів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Москаль О.І. Регіональні особливості розвитку продуктивних сил агропромислового комплексу Буковини: Наукове видання. Київ: РВПС, 1999. с. 185 - 188.

2. Москаль О.І. Визначення економічної ефективності інвестицій // Науковий Вісник Українського фінансово-економічного інституту. 1998. №3. C. 155 - 158.

3. Москаль О.І. Критерії та показники фінансово-кредитного забезпечення регіонального розвитку агропромислового виробництва (на матеріалах Чернівецької області) // Науковий Вісник Чернівецького університету. 2000. випуск 65. Економіка. С. 118-121.

4. Москаль О.І. Проблеми фінансування сільськогосподарських товаровиробників та умови їх господарювання в Чернівецькій області // Науковий Вісник Академії державної податкової служби України. 2000. №2(8). С. 55-61.

5. Москаль О.І. Вітчизняний та зарубіжний досвід фінансування та оподаткування агропромислового виробництва // Науковий Вісник Академії державної податкової служби України. 2000. №4(10). С. 73-81.

6. Москаль О.І. Особливості планування фінансово-господарського розвитку агропромислового виробництва в регіоні // Економіка АПК. 2001. №1. С. 53-58.

7. Москаль О.І. Напрямки розвитку кредитування агропромислового виробництва в регіоні // Науковий Вісник Чернівецького університету. 2001. випуск 109 - 110. Економіка. С. 47-52.

Анотація

Москаль О.І. Фінансове забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Чернівецької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - “Фінанси, грошовий обіг і кредит. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, 2001.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону, з метою підвищення забезпечення сільгоспвиробників фінансовими ресурсами й оптимізації джерел фінансування, кредитування, інвестування. На підставі аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств регіону, виявлено негативні результати відсутності належного фінансового забезпечення сільгоспвиробників за проаналізований період, вказані шляхи покращення та резерви залучення додаткових фінансових ресурсів.

Викладено напрями підвищення ефективності фінансового забезпечення агропромислового виробництва регіону за рахунок розвитку нових форм фінансування, оподаткування, кредитування сільгосп-виробників, з урахуванням досвіду зарубіжних країн.

Ключові слова: фінансовий механізм, фінансові ресурси, фінансове забезпечення, оборотні кошти, агропромислове виробництво, ефективність, оподаткування, інвестиції.

Аннотация

Москаль А.И. Финансовое обеспечение развития агропромышленного производства региона (на материалах Черновицкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - “Финансы, денежное обращение и кредит”. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, г. Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования финансового обеспечения развития агропромышленного производства в регионе с целью повышения удовлетворения сельхозпроизводителей финансовыми ресурсами и оптимизации источников финансирования, кредитования, инвестирования.

Изучена сущность, структура и основы функционирования механизма финансового обеспечения, дано его определение как совокупности экономи-ческих отношений, которые возникают по поводу поиска, привлечения и эффективного использования финансовых ресурсов. Проанализировано содержание и структура финансовых ресурсов. Дана классификация, механизм формирования и источники финансовых ресурсов.

Финансовый механизм рассматривается как интегральный элемент хозяйственного механизма, предназначенный для финансового обеспечения расширенного воспроизводства. На основании анализа условий, тенденций, закономерностей экономического развития агропромышленного производ-ства области дана оценка экономического состояния сельхозпроизводи-телей, указаны причины их низкой производительности. Установлено, что в современных условиях хозяйствования финансовое обеспечение аграрных предприятий происходит в основном за счет внутренних источников и в меньшей степени - за счет внешних. Главным внутренним источником финансовых ресурсов является выручка от реализации продукции, робот и услуг. Среди внешних источников совсем отсутствуют финансовые кредиты и незначительная их часть принадлежит ассигнованиям из бюджета и внебюджетных фондов. Поскольку собственные средства сельхозпред-приятий региона для осуществления расширенного воспроизводства крайне ограничены, это приводит к хронической убыточности и нерентабельности сельхозпроизводителя. Указаны пути эффективного использования финансовых ресурсов и резервов дополнительного их привлечения.

Анализ состояния и проблем развития агропромышленного производ-ства в Черновицкой области проведенный с учетом малоземельности и густонаселенности показал, что ускорение распаевания земель и организация рынка земли является более острой проблемой в западном регионе, чем в других областях Украины. Это требует особенного подхода к определению путей создания устойчивого механизма финансового обеспечения на этой территории разных форм хозяйствования в АПК.

Изложены направления повышения эффективности финансового обеспечения агропромышленного производства в регионе за счет развития новых форм финансирования, кредитования, оптимизации налогообло-жения, сельхозпроизводителей с учетом зарубежного опыта. Необходимо обеспечить приоритетность развития отраслей агропромышленного комплекса путем осуществления государственной поддержки агропромышленных предприятий за счет расширения видов их кредитования, разу много налогообложения, в том числе таможенного.

Ключевые слова: финансовый механизм, финансовые ресурсы, финансовое обеспечение, оборотные средства, агропромышленное производство, эффективность, налогообложение, инвестиции.

Annotation

Moskal Oleksandr Illich. „Financial providing the development of regional agro-industrial production” (upon the materials of Chernivtsi region). -Manuscript.

Thesis for an economic sciences candidate's academic degree in specialty 08.04.01. - “Finances, money circulation and credit”. - Council for the Study of Ukrainian Productive Forces, Kyiv, 2001.

Thesis is devoted to the problems of improvement financial ensuring of the development of regional agro-industrial production with purpose to increase financial resources providing of the agricultural producers and to optimize the sources of financing, crediting and investing. Analysis of financial state of the regional agricultural enterprises has revealed negatives results due to lack of appropriate financial providing the agricultural commodity producers for examined period and shown ways of improvement as well as reserves of the additional financial resources.

The trends were expounded for increasing efficiency of financial providing the regional agro-industrial production by means of development of new forms of financing, taxation, crediting to agricultural producers, experience of foreign countries having been taken into consideration.

Key words: financial mechanism, financial resources, financial providing, circulating working assets, agro-industrial production, efficiency, taxation, investing.

Размещено на Allbest.ru

...