Організаційно-методичне забезпечення використання лізингової форми інвестування на промислових підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК: 658. 148

Організаційно-методичне забезпечення використання лізингової форми інвестування на промислових підприємствах

Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Пілецька Саміра Тимофіївна

Донецьк 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донбаській державній машинобудівній академії Міністерства освіти і науки України (м.Краматорськ) на кафедрі “Економіка і фінанси”

Захист відбудеться “21” лютого 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий 19 січня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

інвестування лізинг фінансовий

АНОТАЦІЯ

Пілецька С.Т. Організаційно-методичне забезпечення використання лізингової форми інвестування на промислових підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню і розвитку організаційно-методичних основ аналізу фінансового стану підприємства в процесі прийняття інвестиційних рішень, розробці методичних і практичних рекомендацій щодо вибору ефективних форм інвестування, упровадженню лізингової форми інвестування.

У роботі обгрунтовано економічну доцільність застосування лізингу для реалізації інвестиційних програм, запропоновано критерії проведення лізингової операції “лізинг виробника”, запропоновано й обгрунтовано класифікацію ризиків, характерних для проведення лізингових операцій, запропоновано методичний підхід на основі урахування ризиків до визначення вартості основних виробничих фондів, що беруться в лізинг, і розміру лізингового платежу. З метою звільнення фінансових ресурсів підприємства обгрунтовано доцільність застосування на підприємстві оберненого лізингу обладнання, яке використовується у виробничому процесі. Запропоновано підхід до розрахунку лізингового платежу для оберненого лізингу, що дозволяє враховувати ризики і особливості визначення вартості обладнання. Запропоновано модель оцінки фінансової стійкості підприємства, розроблено методичний підхід до аналізу фінансового стану підприємства в процесі прийняття інвестиційного рішення, надано рекомендації до розрахунку виробничого і фінансового леверіджа з урахуванням податкового законодавства. Розроблено організаційно-методичні принципи вибору форми інвестування і на їх основі розроблено комплексну методику вибору форми інвестування з використанням програмного забезпечення. Розвинуто принципи структурної розбудови інформаційних потоків системи аналізу.

Основні результати дисертації впроваджено на промислових підприємствах машинобудівної і енергетичної галузей.

Ключові слова: лізинг, інформаційні потоки, леверідж, фінансова стійкість, ризики, фінансові ресурси, інвестування, фінансовий аналіз, основні виробничі фонди.

SUMMARY

Piletskaya S.T. Organizational and methodic backing for the use of the leaning investment at the industrial enterprise. - Manuscript.

Thesis for a Candidate`s degree in specialty - 08.06.01 - Economics of enterprise and Production Organization. - The Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2001.

The dissertation is devoted to the questions of deepening the organizational and methodic bans of the enterprise financial status analysis while adopting investment decisions.

These work deals with methodic and practical advises for choosing effective forms of investment and introduction of new forms of investment. Reasons are given for. Economic justification of the use for leasing investment programs introduction. The organization plan of introducing the leaning operation is suggested, i. e. manufactories leasing. Risk classification of leasing operations are described. Methodic of risk consideration concerning cost defining of basic enterprise funds and leasing size payment are suggested. Economic expediency of returned used on production processes in order to free enterprise funds are motivated. The model of fund fixity marc of enterprise us offered. Organizational and methodical approach to analyses of enterprise financial condition in the course of investment decision. Advises on production and financial leverage calculations based on taxes laws are given. Complex methods of choosing investment forms are developed on PC. Structural plan for data flow system analyses is developed.

Main results of this dissertation are introduced at the industrial and pour enterprises.

Key word: leasing, data flour, leverage, financial status, risk, financial resources, investment, financial analysis, basic enterprise.

АННОТАЦИЯ

Пилецкая С.Т. Организационно-методическое обеспечение использования лизинговой формы инвестирования на промышленных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика предприятия и организация производства. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2001.

Диссертация посвящена исследованию и развитию организационно-методических основ анализа финансового состояния предприятия при принятии инвестиционных решений, разработке методических и практических рекомендаций по выбору эффективных форм инвестирования, внедрению лизинговой формы инвестирования.

Проведенный анализ преимуществ и недостатков основных источников и форм инвестирования на предприятии позволил обосновать экономическую целесообразность активного применения финансового лизинга для реализации инвестиционных программ в современных кризисных условиях. Это обеспечит наиболее эффективное использование финансовых ресурсов предприятия.

Обоснованы критерии проведения лизинговой операции. Учитывая возможность снижения размера лизингового платежа за счет применения льготного процента за предоставленные ресурсы, снижения кредитного риска, использования гибких условий платежа и особенностей налогообложения по налогу на добавленную стоимость, рекомендуется осуществлять лизинговую операцию “лизинг производителя”.

Инвестиционная деятельность предприятия это сфера повышенного риска. Лизингу как одной из форм инвестирования также присущи риски. Для эффективного применения методов анализа и приемов управления рисками возникает необходимость их классификации при лизинговых операциях. На основе адаптации приведенных классификаций рисков, выделения характерных для них признаков и групп предложена классификация, присущая проведению лизинговой операции и наиболее полно отражающая ее специфику. Это позволяет применять разнообразные способы прогнозирования наступления рискового случая и устанавливать предельные размеры лизингового платежа.

Предложена модель оценки финансовой устойчивости промышленных предприятий, разработанная на основе многофакторного корреляционного анализа. Основным преимуществом ее применения является возможность отслеживания динамики финансовой устойчивости предприятия.

Разработан методический подход к анализу финансового состояния предприятия в процессе принятия инвестиционного решения. В его основе лежит анализ изменения финансового состояния предприятия в адаптивном режиме на уровнях текущего и прогнозного анализа. Это позволяет оценить динамику финансовой устойчивости предприятия, ориентировать его работу в определенном интервале производственно-финансовых показателей и наметить пути укрепления платежеспособности.

Даны рекомендации по расчету производственного и финансового левериджа с учетом нормативных положений налогового законодательства, что позволит предотвратить необоснованное занижение валового дохода предприятия.

Предложен экономический подход к определению стоимости основных производственных фондов, берущихся в лизинг, в том числе для обратного лизинга, и размера лизингового платежа на основе учета рисков. Это позволит обеспечить более точную оценку внутреннего состояния предприятия, внешней среды с точки зрения возникающих рисков, учитывать особенности налогового законодательства и предельные возможности предприятия-лизингополучателя, наиболее эффективно использовать его финансовые ресурсы и разработать комплекс мероприятий для снижения риска лизинговых операций.

В современных условиях предприятия сталкиваются с нехваткой инвестиционных средств, необходимых для модернизации предприятия. Преодоление этих проблем возможно при внедрении обратного лизинга оборудования, используемого в производственном процессе. Эффективность его применения основана на анализе рисков, условий налогообложения и особенностей производственного процесса.

Предложены организационно-методические принципы выбора формы инвестирования и на их основе разработана комплексная методика с использованием программного обеспечения. Они основаны на применении методического подхода к анализу финансового состояния предприятия и сравнительного анализа различных форм инвестирования, базирующегося на исчислении современной стоимости потоков платежей. Они позволяют: оценить финансовое состояние предприятия в ретроспективном и прогнозном периодах; определить максимально допустимую сумму заемных средств; определить оптимальные параметры производственно-финансовой деятельности предприятия; оценить уровень риска, характерный для данной формы инвестирования; проводить контроль за изменением финансового состояния предприятия.

Поскольку эффективность использования организационно-методических принципов и методики выбора формы инвестирования во многом определяется полнотой и качеством информации, развиты принципы структурного построения информационных потоков. В основе его лежит разделение потока информации на два уровня - внешнего и внутреннего анализа, что облегчает процесс обработки информации и позволяет решить определенные проблемы.

Основные результаты диссертации внедрены на промышленных предприятиях машиностроительной и энергетической отраслей.

Ключевые слова: лизинг, информационные потоки, леверидж, финансовая устойчивость, финансовые ресурсы, современный поток платежей, инвестирование, финансовый анализ, основные производственные фонды.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішна діяльність підприємств в умовах ринкової трансформації економіки в значній мірі залежить від динаміки та ефективності реалізації інвестиційних процесів, але загальний стан економіки і стан фінансів підприємств не сприяють активному інвестуванню. Обсяги виробництва і реалізації продукції в Україні суттєво зменшились. Значно знизилась рентабельність промислового виробництва, багато підприємств стали збитковими. Надмірні темпи інфляції обумовили швидке зниження ділової інвестиційної активності підприємств, втрати їх оборотних коштів. Недостатній розвиток банківської системи як суб'єкта кредитування, незацікавленість у довгостроковому інвестуванні реального виробництва, недоступність кредитів підприємствам через високі ставки свідчать про неефективність використання кредитних операцій в інвестиційній діяльності. Фіскальна податкова політика не дозволяє накопичувати фінансові ресурси для розширеного відтворювання.

Щоб перейти до практичної реалізації задач інвестування, підприємствам необхідно вишукувати як внутрішні резерви, так і раціонально використовувати нові вигідніші зовнішні джерела і форми інвестування, зокрема лізинг. Упровадження лізингу завжди супроводжувалось великими труднощами. Але без використання лізингових операцій українські підприємства можуть залишитись без значної можливості придбати нову техніку, модернізувати виробництво.

Перехід до широкого використання лізингу на підприємствах передбачає реалізацію ними науково обгрунтованих методичних підходів до вибору цієї форми інвестування, яка базується на глибокому аналізі фінансового стану та урахуванні специфічних ризиків.

Водночас не можна не відзначити, що деякі сторони цієї важливої проблеми потребують більш детальнішого дослідження.

У теперішній час фінансовий стан об'єктів інвестування дуже складний, а методи їх оцінки не завжди адекватні умовам, що склалися на сьогодні в промисловості України. Необхідний розвиток організаційно-методичних основ аналізу фінансового стану підприємства в процесі прийняття інвестиційних рішень. Оскільки процес інвестування пов'язаний з ризиком, актуальним є питання оцінки ступеня його впливу на зміну виробничо-фінансового стану підприємства.

Для розвитку лізингу як перспективної форми фінансування капіталовкладень, альтернативної банківському кредитуванню, повинна бути вирішена проблема раціональної організації економічних взаємовідносин учасників лізингових операцій, визначення елементів орендної плати і її розміру з урахуванням виникаючих ризиків, специфіки фінансово-податкового законодавства.

Теоретична і практична значущість вирішення цих проблем обумовлює високий ступінь актуальності теми дисертаційної роботи, вибір мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до науково-дослідної тематики Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти і науки України (м. Краматорськ), зокрема теми Г-03-98 “Стратегія антикризового управління промисловим підприємством в умовах реформування економіки” (номер державної реєстрації 00197U001599), при виконанні якої запропоновано комплексну методику вибору форми інвестування з використанням програмного забезпечення, а також Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк): тема 020299 “Проблеми, тенденції й умови переходу до економічного зростання в промисловості України” (номер державної реєстрації 0196U001190), в якій автором проведено аналіз економічних можливостей і наслідків використання джерел і форм інвестування промислових підприємств, та тема 380296 “Дослідження і науково-методичне забезпечення процесів стабілізації і розвитку промислового виробництва в Україні” (номер державної реєстрації 0196U006337), в межах якої запропоновано організаційно-методичний підхід до аналізу фінансового стану підприємства при прийнятті інвестиційного рішення за допомогою методів адаптації та прогнозування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ, методичних положень і підготовка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня обгрунтованості рішень щодо застосування лізингової форми інвестування на промислових підприємствах.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:

проаналізувати економічні можливості та наслідки використання джерел і форм інвестування на промислових підприємствах;

виявити тенденції розвитку лізингу на загальноєвропейському ринку лізингових послуг і обгрунтувати значення й особливості лізингу як форми інвестування промислових підприємств в умовах переходу до ринку в Україні;

визначити критерії здійснення лізингової операції “лізинг виробника” і запропонувати рекомендації по впровадженню зворотного лізингу з урахуванням конкретних умов оподаткування та кредитування;

проаналізувати методи оцінки фінансового стану промислових підприємств і дати рекомендації щодо їх адаптації в умовах перехідної економіки;

розробити організаційно-методичний підхід до аналізу фінансового стану підприємства при прийнятті інвестиційного рішення;

обгрунтувати класифікацію ризиків, характерних для лізингових операцій, і методи їх оцінки та аналізу;

проаналізувати існуючі підходи до розрахунку лізингового платежу;

розробити економічний підхід до урахування ризиків при лізингових операціях;

розробити організаційно-методичні принципи вибору форми інвестування з використанням програмного забезпечення;

розвинути принципи структурної розбудови інформаційних потоків системи фінансового аналізу.

Об'єкт дослідження - процес реалізації лізингової форми інвестування на промислових підприємствах. Особливу увагу приділено підприємствам машинобудівної та енергетичної галузей.

Предметом дослідження є методи фінансового аналізу й оцінки інвестиційних ризиків при здійсненні лізингової форми інвестування.

Методи дослідження. Теоретичними і методологічними основами дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку інвестиційної діяльності, аналізу й оцінки ризиків, упровадження лізингових операцій, аналізу фінансового стану підприємств, а також законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, укази Президента України.

У ході дослідження як джерела інформації використовувалися вітчизняні та зарубіжні наукові публікації, спеціальна довідкова література, статистичні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, статистичні звіти підприємств, матеріали конференцій, а також матеріали, зібрані автором на підприємствах і в організаціях, результати авторських досліджень і узагальнень.

За допомогою комплексного аналізу подано порівняльну економічну характеристику джерел і форм інвестування. З використанням методів статистичного та економічного аналізу здійснено аналіз та оцінку фінансового стану підприємств Донецького регіону. На основі використання багатофакторного кореляційного аналізу запропоновано модель оцінки фінансової стійкості підприємств. На основі застосування економіко-математичних методів моделювання розроблено оптимізаційну модель визначення розміру платежу за використання позичкових коштів, прибутку та умовно-постійних витрат та модель прогнозування досягнення максимальної платоспроможності, які вирішуються за допомогою лінійного програмування.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у розвитку методичних засад аналізу фінансового стану та економічного обґрунтування доцільності лізингу як сучасної форми інвестування промислових підприємств.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну виконаного дослідження і виносяться на захист, полягають в такому:

обгрунтовано економічну доцільність активного застосування на промислових підприємствах фінансового лізингу в сучасних кризових умовах на основі дослідження переваг і недоліків основних джерел і форм інвестування, що забезпечить найбільш ефективне використання їх фінансових ресурсів, та визначено критерії здійснення операції “лізинг виробника” з урахуванням конкретних умов кредитування й оподаткування;

запропоновано удосконалену класифікацію ризиків, характерних для лізингових операцій, на основі узагальнень існуючих класифікацій інвестиційних ризиків. Виділення характерних ознак і груп ризиків дозволяє застосовувати різноманітні засоби прогнозування настання ризикового випадку і встановити доцільні розміри лізингового платежу;

запропоновано нову модель оцінки фінансової стійкості підприємств на основі використання багатофакторного кореляційного аналізу. Це дозволить виключити складні розрахунки, використовувати відкриту звітність, застосовувати її на всіх етапах аналізу для оцінки динаміки фінансового стану підприємства, підвищити точність, оперативність та якість управлінських рішень;

розроблено новий організаційно-методичний підхід до здійснення адаптивного фінансового аналізу стану підприємства на двох рівнях (поточному і прогнозному) на основі економіко-математичних моделей оптимізації обсягів позичкового капіталу та прибутку, запасів і витрат та кредиторської заборгованості. Він дозволяє відслідкувати динаміку фінансового стану підприємства, прогнозувати можливі значення основних фінансових показників, оцінити ступінь залежності результатів виробничо-фінансової діяльності підприємства від несистематичних ризиків, визначити шляхи зміцнення платоспроможності;

запропоновано модель формування виробничого і фінансового леверіджу з метою запобігання необґрунтованому заниженню валового прибутку підприємства;

удосконалено засади та економічний підхід до визначення вартості основних виробничих фондів, що беруться у лізинг, і розміру лізингового платежу, в тому числі для зворотного лізингу, з урахуванням ризиків, умов оподаткування і особливостей виробничого процесу. Це дозволяє враховувати вплив інфляційних процесів, забезпечити ефективне використання вкладених фінансових ресурсів та економічно прийнятні для лізингоодержувача умови лізингу;

розроблено організаційно-методичні принципи вибору форми інвестування з використанням програмного забезпечення. Це створює можливість комплексного вирішення проблеми оцінки фінансової стійкості підприємства та визначення ефективності альтернативних форм інвестування (кредит або лізинг);

розвинуто принципи структурної розбудови інформаційних потоків системи фінансового аналізу, яка полегшує виконання аналітичної процедури на базі використання традиційно сформованої організаційної системи підрозділів і служб підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження, які узагальнені в дисертації, знайшли відображення: у розробці методичного підходу і впровадженні рекомендацій по визначенню лізингового платежу і вартості основних виробничих фондів з урахуванням ризиків у фінансовому лізингу; в апробованій на ПЕОМ програмі реалізації комплексної методики порівняльної економічної оцінки джерел і форм інвестування в акціонерному товаристві відкритого типу “Краматорський завод металоконструкцій” (ВАТ “КЗМК”, довідка про впровадження №152 от 08.02.2000 р.), у розробці і апробуванні організаційно-методичного підходу до аналізу фінансового стану підприємства, в визначенні структурної схеми інвестиційних потоків системи аналізу і практичних рекомендацій по впровадженню зворотного лізингу у відкритому акціонерному товаристві “Слов'янський завод високовольтних ізоляторів” (ВАТ “СЗВІ”, довідка про впровадження №186 от 13.01.2000 р.). Отримані результати, висновки і рекомендації були викладені в наукових доповідях.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною працею, в якій викладено авторській підхід до вирішення наукових задач, спрямованих на підвищення рівня обґрунтованості рішень щодо застосування лізингової форми інвестування на промислових підприємствах. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні, практичні результати і пропозиції, одержані в дисертаційній роботі, доповідались на вченій раді ІЕП НАН України і його секції, на науково-практичних конференціях: на секції вченої ради ІЕП НАН України при відділенні “Проблеми мікроекономіки” (29 березня 1999 р. м. Донецьк, доповідь “Организационно-методический подход к оценке финансового состояния предприятия”); на міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціальноорієнтованої ринкової економіки” (17-19 листопада 1999 р. м. Харків, доповідь “Методы оценки эффективности инвестиций”), на науковій конференції “Проблемы технологии, управления и экономики” (15 - 16 грудня 1999 р. м. Краматорськ, доповідь “К вопросу об анализе финансового положения предприятий”).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 6,6 д.а., з яких автору належить 5,9 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 172 найменувань, містить 208 сторінок тексту, що включають 18 таблиць, 14 рисунків, 4 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено організаційно-методичні підходи і практичні пропозиції, які спрямовані на активізацію інвестиційної діяльності підприємств.

Розділ 1. Наукові основи використання лізингу в інвестиційній діяльності підприємства. Активізація діяльності підприємства в умовах ринкової економіки пов'язана з пошуком джерел і форм інвестування, що повинні забезпечити баланс між інвестиційними витратами і фінансовими можливостями. Проведений аналіз переваг, особливостей і можливостей використання різноманітних джерел і форм інвестування промислових підприємств дозволяє відзначити таке.

Внутрішні інвестиційні ресурси залежать від формування прибутків та амортизаційного фонду підприємства. Динаміка обсягів прибутку свідчить про зниження можливостей підприємств щодо використання його для фінансування інвестиційних проектів. Амортизаційні відшкодування не тільки не забезпечують розвиток підприємств, але й просте фінансування заміни фондів. На розвиток інвестиційних процесів на базі внутрішніх фінансових джерел впливають інфляційні процеси, податкова система й амортизаційна політика, що проводяться в Україні і які не стимулюють ефективну діяльність підприємств. Використання цінних паперів як метода мобілізації фінансових ресурсів має як недоліки, так і достоїнства. Умови кредитування непривабливі, використовувати їх в інвестиційній діяльності підприємств не ефективно. За умов дефіциту ресурсів лізинг є однією з перспективних форм інвестування капітальних вкладень.

Основними критеріями здійснення лізингової операції є: тип об'єкта, його вартість, вид лізингових операцій, фінансовий стан лізингоодержувача, доступність джерел фінансування, вигідність лізингової операції для лізингоодержувача, рівень виникаючих ризиків. На підставі цього рекомендується використовувати лізингову операцію, що називається “лізинг виробника”, основною перевагою якої є зниження розміру лізингового платежу за рахунок особливостей оподаткування за податком на додану вартість.

Податкове законодавство України недостатньо стимулює використання лізингових операцій. Так, Закон України “Про внесення змін і доповнень у Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачає пільги оподаткування прибутку від лізингових операцій, в ньому встановлено мінімальний термін договору фінансового лізингу, що не сприяє залученню лізингодавців. Не стимулює розвитку лізингу Закон України “Про податок на додану вартість”. На основі його використання при здійсненні фінансового прямого й зворотного лізингу має місце подвійне оподаткування. Воно полягає в тому, що при передачі права власності на основні виробничі фонди за договором фінансового лізингу у лізингодавця виникає податкове зобов'язання, при цьому базою оподаткування є договірна ціна, тобто ціна, що складається з вартості обладнання і суми податку з доданої вартості, яка раніше сплачена лізингодавцем і пред'явлена лізингоодержувачу, тобто на суму раніше сплаченого податку з доданої вартості ще раз нараховується податок. Виходом з даної ситуації може бути законодавча зміна бази оподаткування, яка не повинна включати раніше сплачену суму податку з доданої вартості.

Формування вітчизняного лізингового ринку багато в чому визначається станом нормативної бази, низькою платоспроможністю лізингоодержувачів, економічною нестабільністю, низькою фаховою підготовкою спеціалістів, які займаються лізинговими операціями, що обумовлює високі ризикі для лізингу в Україні.

Проблемі ризиків і їх класифікації присвячено багато робіт, проте вона, як і раніше, залишається актуальною, особливо для країн СНД, де ринкові відносини ще недостатньо розвинені. Відзначено, що зниження обсягів інвестицій у виробництво, різкі стрибки інфляції, невпевненість у законодавчій сфері, криза платежів та інші подібні обставини характеризують інвестиційну діяльність підприємства як сферу підвищеного ризику. Для лізингу як однієї з форм інвестування також характерні ризики. З метою ефективного застосування аналізу, відповідних методів і заходів управління ризиком виникає необхідність його класифікації при лізингових операціях. На основі адаптації приведених класифікацій ризиків, виділення характерних для них ознак і груп запропоновано класифікацію, яка характерна для лізингових операцій (рис.1).

Рис. 1 Ризики лізингових операцій

Розділ 2. Методи аналізу та оцінки фінансових показників при обґрунтуванні інвестиційних рішень. Існують два основних напрямки аналізу фінансової стійкості підприємств. Один з них полягає у застосуванні для аналізу ряду показників (коефіцієнтів). Другий напрямок полягає в застосуванні при аналізі балансової моделі забезпеченості запасів і витрат власними і позичковими джерелами їх формування, що дозволяє визначити тип стійкості в довгостроковому, поточному і короткостроковому періоді.

Проведено аналіз фінансової стійкості сорока п'яти промислових підприємств Донецького регіону з використанням дванадцяти показників фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності. Він показує, що пропонується надлишкова кількість дублюючих показників; деякі з них у сучасних кризових умовах взагалі не можуть застосовуватись, зокрема коефіцієнти фінансової стабільності та структури джерел формування активів. Фінансовий стан підприємств як об'єктів інвестування дуже складний, тому необхідні спеціальні методики його оцінки.

На підставі результатів аналізу відібрано дев'ять коефіцієнтів фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності, які є вихідною базою для виведення моделі фінансової стійкості промислових підприємств. Для комплексної оцінки фінансової стійкості підприємств пропонується використовувати методику багатомірного порівняльного аналізу. За допомогою застосування апарату багатофакторного кореляційного аналізу визначається ступінь впливу кожного коефіцієнта на рівень результативного показника. Відбір коефіцієнтів для упорядкування моделі проводиться на основі оцінки їх значущості за критерієм Стьюдента. Для остаточного виведення моделі в процесі дослідження розраховано рівняння зв'язку, розв'язання якого проводиться кроковим методом з визначенням коефіцієнтів, які дозволяють оцінити надійність цього рівняння.

Рівняння зв'язку, за яким пропонується оцінити фінансову стійкість промислових підприємств, має такий вигляд:

W К2 К3 К4 К5 К12, (1)

де К2 - коефіцієнт поточної ліквідності;

К3 - коефіцієнт критичної ліквідності;

К4 - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

К5 - коефіцієнт структури активів;

К12 - коефіцієнт забезпеченості матеріальними запасами.

У моделі представлено коефіцієнти з їх порядковими номерами у вихідній сукупності проаналізованих фінансових показників.

Застосування даної моделі при аналізі фінансової стійкості промислового підприємства дозволяє: спростити розрахунки; використовувати інформацію відкритої звітності; робити оцінку динаміки фінансової стійкості підприємства; оцінювати вплив кожного з показників на результативний показник фінансової стійкості, підвищити точність, оперативність та якість управлінських процесів.

Розглядаючи інший напрямок аналізу, відзначаємо, що за умови платоспроможності підприємства випливає два напрямки оцінки фінансової стійкості - виходячи зі ступеня покриття запасів і витрат джерелами коштів і виходячи зі ступеня покриття основних засобів і позаоборотних активів джерелами коштів. Беручи до уваги результати проведеного аналізу групи промислових підприємств Донецького регіону (табл.1 і 2), а також враховуючи їхній реальний стан (високу кредиторську і дебіторську заборгованість), рекомендується проводити оцінку фінансової стійкості виходячи зі ступеня покриття основних засобів і позаоборотних активів джерелами коштів.

Можливість організації, розвиток і ефективне здійснення лізингових операцій

залежать від створення економічного механізму взаємовигідних відносин між лізингоодержувачем і лізингодавцем. Мотивація до взаємодії лізингоодержувача і лізингодавця грунтується на конкретних розрахунках лізингових платежів.

Таблиця 1 Динаміка фінансової стійкості по промислових підприємствах Донецького регіону (ступінь покриття запасів і витрат джерелами коштів)

Тип стійкості	Формула для розрахунку коефіцієнту стійкості	Розподіл підприємств за типом фінансової стійкості по періодах
		на 01.01.1997 р.	на 01.01.1998 р.	на 01.01.1999 р.
		кількість підприємств	питома вага, %	кількість підприємств	питома вага, %	кількість підприємств	питома вага, %
Абсолютна стійкість		9	20,0	9	20,0	8	17,8
Нормальна стійкість		14	31,1	13	28,9	7	15,6
Нестійке становище		-	-	-	-	1	2,2
Кризисне становище		22	48,9	23	51,1	29	54,4
РАЗОМ		45	100,0	45	100,0	45	100,0

ВОК- власні оборотні кошти підприємства;

ЗВ - запаси і витрати;

ДФЗ - джерела формування запасів (оборотні кошти, короткострокові кредити, кредиторська заборгованість);

С - кредити та позики, що непогашені в строк.

Таблиця 2 Динаміка фінансової стійкості по промислових підприємствах Донецького регіону в довгостроковому періоді (ступінь покриття основних засобів та позаоборотних активів джерелами коштів)

Тип стійкості	Умова стійкості в довгостроковому періоді	Розподіл підприємств за типом фінансової стійкості по періодах
		на 01.01.1997 р.	на 01.01.1998 р.	на 01.01.1999 р.
		кількість підприємств	питома вага, %	кількість підприємств	питома вага, %	кількість підприємств	питома вага, %
Абсолютна стійкість	К >Ст.з+Дк.п	2	4,4	2	4,4	2	4,4
Нормальна стійкість	Кс>Ст.з+Дк.п	7	15,6	6	13,3	7	15,6
Нестійке становище	Кс+ЗВ>Ст.з+Дк.п	32	71,1	31	69,0	28	80,0
Кризисне становище	Дс+ЗВ<Ст.з+Дк.п	4	8,9	6	13,3	8	17,8
РАЗОМ		45	100,0	45	100,0	45	100,0

К -кошти та короткострокові фінансові вкладення;

С т.з - найбільш термінові зобов'язання та короткострокові пасиви;

Кс - кошти, розрахунки та інші оборотні активи;

Дк.п - довгострокові кредити та позикові кошти.

Існують два основних підходи до визначення плати при лізингу. Вадами одного з них є те, що при його використанні ускладнюється розрахунок амортизаційних відрахувань, отже, і орендної плати. Розмір складових платежу залежить від чинників, які важко врахувати і передбачити. Орендний відсоток і ставка комісійної винагороди не залежать від вартості обладнання і є основним об'єктом торгу, що, в основному, не відбиває інтереси лізингоодержувача. Не враховується чинник часу (коефіцієнт дисконтування), тобто очікувані платежі за лізинговою угодою.

Другий методичний підхід засновано на використанні ренти постнумерандо. У порівнянні з раніше розглянутим методом він має істотні переваги. Розмір орендної плати як при фінансовому, так і при оперативному лізингу багато в чому визначається вартістю орендованого майна і ставкою за надані ресурси, що спрощує розрахунки, а також відбиває інтереси лізингоодержувача і лізингодавця. Враховується чинник часу.

Проте основними вадами розглянутих методичних підходів до визначення розміру лізингових платежів в умовах становлення ринку лізингових послуг є: орієнтація на інтереси тільки лізингоодержувача на шкоду інтересам інших учасників лізингової угоди; коригування лізингового платежу з урахуванням темпу інфляції; відсутність чітких рекомендацій з урахування ризиків, що виникають у процесі реалізації лізингового договору.

В діючих методиках розрахунку лізингового платежу передбачається його коригування на темпи інфляції в залежності від ставки рефінансування НБУ. У дисертаційній роботі відзначається, що лізинговий платіж доцільно корегувати на фактичну зміну індексу цін за кожний рік для конкретного виду обладнання, взятого в лізинг. Крім того, обґрунтовано необхідність врахування ризиків.

Аналіз виникаючих ризиків запропоновано проводити в такому порядку: визначення мети проведення аналізу; оцінка імовірності виникнення; ідентифікація (природа, опис, класифікація за основними ознаками); вибір методу аналізу; диференціація за ступенем їх впливу на результати діяльності підприємства в процесі інвестування; визначення розміру можливих збитків по кожному виду; інтегральна оцінка; оцінка висновків проведеного аналізу з метою їх розподілу між учасниками угоди і зниження; встановлення припустимого рівня; розробка методів зниження ризику.

Розглянуто методи аналізу ризиків та оцінки ступеня можливості їх виникнення. Відзначено, що при лізингу, у зв`язку з його недостатньою поширеністю і відсутністю необхідної інформації, доцільно використовувати для проведення аналізу ризиків метод бальних оцінок експертів, а при оцінці ступеня можливості їх виникнення - розрахунково-аналітичні й експертні методи.

Проведений аналіз основних понять, що використовуються у моделі леверіджей підприємства та застосовуються для аналізу виробничого, кредитного і сукупного ризиків, відповідно до трактування українських, російських і зарубіжних учених, свідчить, що при їхньому використанні необхідно враховувати розходження, які існують у фінансовій звітності та оподаткуванні цих країн. Виходячи з цього пропонується при розрахунку показників прибутку для визначення леверіджей валовий прибуток підприємства (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) визначати як суму прибутку від реалізації продукції і сальдо прибутків і витрат від іншої реалізації і позареалізаційних операцій. З метою виключення необґрунтованого заниження прибутку відсотки по позиках, які сплачуються, не повинні включатися у суму валових витрат, а відраховуватися з прибутку (до сплати відсотків по довгострокових кредитах і позиках, податків і зборів).

Розділ 3. Удосконалення методів фінансового аналізу і вибору форми інвестування підприємств. З метою більш точної і повної фінансової оцінки стійкості підприємств, впливу рівня виникаючих ризиків, визначення граничного значення позичкового капіталу і прибутку, прогнозування шляху зміцнення його платоспроможності запропоновано організаційно-методичний підхід до аналізу фінансового стану підприємства. В основі його лежить оцінка зміни фінансового стану підприємства в адаптивному режимі на рівні поточного і прогнозного аналізу. Це дозволяє для кожного з рівнів застосовувати індивідуальні методи оцінки і визначати можливі рішення. Послідовна двоступенева система аналізу дає можливість постійно здійснювати параметричне налагодження системи і використовувати адаптивні механізми і зворотний зв'язок.

Рівень поточного аналізу базується на ретроспективній оцінці фінансової стійкості з використанням багатофакторної моделі (1). Рівень прогнозного аналізу базується на оцінці фінансової стійкості підприємства в довгостроковому періоді, впливу несистематичних ризиків і прогнозуванні зміцнення його платоспроможності. Оцінка фінансової стійкості в довгостроковому періоді проводиться за допомогою балансової моделі забезпеченості основних засобів і позаоборотних активів власними і позиковими джерелами їх формування.

Граничне значення позичкового капіталу (Pi) і прибутку (П) визначається за допомогою запропонованої оптимізаційної моделі

 (2)

де УПВ - умовно-постійні витрати підприємства;

- мінімально і максимально припустимі значення виробничого леверіджу;

- мінімально і максимально припустимі значення фінансового леверіджу;

- мінімально і максимально припустимі значення сукупного леверіджу.

Наведена модель (2) дозволяє визначити, при якому платежі, кредиті (Pi) і умовно-постійних витратах (УПВ), прибуток (П) буде максимальним при заданих нижніх і верхніх значеннях коефіцієнтів виробничого, фінансового і сукупного леверіджей.

Прогнозування досягнення максимальної платоспроможності запропоновано здійснювати на основі застосування економіко-математичної моделі оптимізації запасів і витрат (ЗВ) та кредиторської заборгованості (КЗ):

(3)

де - короткострокові кредити банків, позикові кошти, кредити та позики, що не погашені в строк;

- інші короткострокові зобов`язення;

- кошти, розрахунки та інші оборотні активи;

- товари відвантажені, не сплачені в строк;

- дебіторська заборгованість;

- використання позикових коштів, інші оборотні активи;

- валюта балансу;

- основні засоби та інші позаоборотні активи.

Запропонований підхід має ряд особливостей. У результаті використання багатофакторної моделі фінансової стійкості для кожного періоду розраховується коефіцієнт фінансової стійкості, що дозволяє відслідкувати динаміку фінансового стану підприємства. Забезпечується адаптивне настроювання фінансового аналізу, що дозволяє контролювати зміни виробничо-фінансової діяльності підприємства в обраному часовому інтервалі. Прогнозується можливе значення основних фінансових показників, що впливають на стійкість підприємства. Враховуються умови зберігання платоспроможності та фінансової стійкості підприємства при використанні зовнішнього джерела фінансування, що важливо в перспективі довгострокового інвестування. Нетрадиційні методи (модель Альтмана, розрахунок виробничого, фінансового і сукупного леверіджей) дають можливість аналізувати рівень ризиків, що виникають у процесі інвестування. Реалізовано ідею поєднання поточного і прогнозного аналізу, що дозволяє не тільки проаналізувати фінансову стійкість підприємства, але й оцінити ступінь залежності результатів його виробничо-господарської діяльності від несистематичних ризиків, а також визначити шляхи зміцнення платоспроможності (модель оптимізації запасів і витрат і кредиторської заборгованості). Блок-схему алгоритму реалізації методичного підходу, що пропонується, представлено на рис. 2.

У роботі запропоновано новий підхід до урахування ризиків при лізингових платежах. Відзначено, що в лізингові платежі доцільно включати вартість обладнання, яке здане в оренду та амортизується, і лізинговий відсоток, що визначається з урахуванням виникаючих ризиків. Загальний рівень ризику враховує специфічні галузеві умови господарювання підприємства, його фінансовий стан.

Удосконалена формула для розрахунку лізингового платежу (Ур) на термін контракту (n) з урахуванням ризиків, вартості обладнання, що береться в лізинг (Вн), та лізингового відсотку (jp) має вигляд

(4)

Для розрахунку лізингового відсотка запропоновано формулу

(5)

де i - плата за ресурси (відсоток за кредит);

R - загальний рівень ризику, характерний для лізингової операції.

Для визначення загального рівня ризику доцільно враховувати критерії, запропоновані американським ученим Б. Берлімером: утрати від ризику незалежні один від одного; втрата по одному напрямку з “портфеля ризиків” не обов`язково збільшує можливість утрати по іншому (за винятком форс-мажорних обставин);можливий максимальний збиток не повинен перевищувати фінансових можливостей учасника. На підставі цього доцільно загальний рівень ризику по проекту (R) розраховувати як суму складових ризиків.

Запропоновано і на ВАТ “СЗВІ” апробовано економічний підхід до визначення вартості основних виробничих фондів, що беруться у фінансовий лізинг, і розміру лізингового платежу з урахуванням ризиків. Реалізація даного підходу дозволяє: забезпечити більш точну оцінку внутрішнього стану підприємства і зовнішнього економічного середовища з погляду виникаючих ризиків при виконанні лізингових операцій; найбільш ефективно використовувати вкладені фінансові ресурси; враховувати граничні можливості підприємства - лізингоодержувача, які пов'язані з платежами по наданим ресурсам; розробити комплекс заходів для зниження ризику лізингової операції; як лізингодавцю, так і лізингоодержувачу сформувати оптимальну, науково обґрунтовану стратегію інвестування.

У роботі обгрунтовано доцільність лізингової операції, що засновується на зворотному лізингу обладнання, яке використовується у виробничому процесі. Лізингові платежі при даному виді лізингу запропоновано розраховувати за формулою (4). Під вартістю майна, що береться в лізинг, розуміється ціна (Ц), за якою продаються основні фонди і потім беруться у фінансовий зворотний лізинг. Ціна визначається за формулою

Ц = S Kз.в , (7)

де S - відбудовна вартість основних фондів;

Kз.в - коефіцієнт залишкової вартості.

Коефіцієнт залишкової вартості основних фондів визначається за формулою:

(8)

Фінансово-економічна оцінка ефективності використання різноманітних джерел і форм інвестування займає важливе місце в процесі обґрунтування альтернативних варіантів вкладення коштів.

У роботі запропоновано організаційно-методичні принципи вибору форми інвестування і на їх основі практично реалізовано на ВАТ “СЗВІ” комплексну методику з використанням програмного забезпечення (рис.3). Вона дозволяє: оцінити фінансовий стан підприємства; визначити максимально припустиму суму позичкових коштів; оцінити рівень ризиків, які характерні для лізингових операцій; визначити оптимальні параметри виробничо-фінансової діяльності підприємства; дати порівняльну оцінку ефективності альтернативним формам інвестування; простежити тенденції фінансової стійкості при виборі джерела формування коштів.

Результати оцінки ефективності фінансування інвестиційного проекту за методикою, яка запропонована, наведені у табл. 3.

Викладені організаційно-методичні принципи і методика багато в чому вирішують проблеми укладання лізингових угод і сприятимуть розвитку лізингу в інвестиційній діяльності вітчизняних промислових підприємств.

Таблиця 3 Оцінка ефективності фінансування інвестиційного проекту на ВАТ “СЗВІ”

Джерела фінансування	Показники ефективності джерел інвестування, тис.грн.
	розмір щорічних платежів за термін угоди	теперішня вартість потоку платежів
Кредит на 5 років	319,6	1113,5
Фінансовий лізинг без урахування ризиків	319,6	218,3
Фінансовий лізинг з урахуванням ризиків	400,0	233,2

Необхідною умовою успішної реалізації запропонованих організаційно-методичних принципів і методики є структурування інформаційних потоків за рівнями наданої інформації. Запропоновано організацію системи аналізу на підприємстві, яка пов'язана з вирішенням визначених проблем: полегшення виконання аналітичної процедури на базі використання традиційно сформованої організаційної системи підрозділів і служб підприємства; підвищення кваліфікації спеціалістів до рівня, що відповідає вимогам сучасної економіки; впровадження комп'ютерної техніки, оскільки для детального і достовірного аналізу важлива динаміка зовнішніх і внутрішніх інформаційних потоків.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до вирішення задачі підвищення ефективності застосування лізингу на промислових підприємствах, що виявляється в розробці методичного та організаційного забезпечення його запровадження В умовах дефіциту фінансових ресурсів у підприємств лізингова форма інвестування дозволить забезпечити: найбільш ефективне використання фінансових ресурсів підприємства; максимальне використання виробничих ресурсів; можливість координувати витрати та фінансування капітальних вкладень за надходженнями; використання гнучких платежів.

Узагальнення існуючих підходів щодо аналізу фінансової стійкості та їхня перевірка на фактичному матеріалі підприємств Донецької області свідчать про надмірну кількість пропонованих оціночних показників та невідповідність деяких з них умовам кризового стану. Розроблена багатофакторна кореляційна модель оцінки фінансової стійкості підприємств дозволяє відслідкувати їхній фінансовий стан на всіх етапах аналізу, підвищити точність, оперативність та якість управлінських рішень.

Фінансовий стан об'єктів інвестування дуже складний, а методи їх оцінки не завжди адекватні умовам. що склалися нині в промисловості України. Виникає проблема оцінки інвестиційної можливості підприємств з метою пошуку джерел їх інвестування. Ця проблема вирішується за допомогою запропонованого підходу до аналізу фінансового стану підприємства в процесі прийняття інвестиційного рішення, який дозволяє відслідкувати динаміку фінансового стану підприємства, орієнтувати його роботу у визначеному інтервалі виробничо-фінансових показників, намітити шляхи зміцнення платоспроможності.

Процес інвестування пов'язаний з ризиком. Для лізингу як однієї з форм інвестування також характерні ризики. Запропонована класифікація ризиків, характерних для лізингової операції, на основі узагальнень існуючих класифікацій інвестиційних ризиків. Ця класифікація дозволяє найбільш повно враховувати специфіку лізингу, прогнозувати настання ризикового випадку і встановлювати доцільні розміри лізингового платежу. Запропонований економічний підхід на основі урахування ризиків при визначенні вартості основних виробничих фондів, що беруться в лізинг, і розміру лізингового платежу, в тому числі для зворотного лізингу, дає можливість забезпечити оцінку впливу систематичних і несистематичних ризиків, характерних для лізингової операції, і розробити заходи для їхнього зниження. Розроблений організаційно-методичний підхід до аналізу фінансового стану підприємства в процесі прийняття інвестиційного рішення дозволяє оцінити вплив на його стан несистематичних ризиків.

Ефективному використанню фінансових ресурсів підприємств в умовах їх дефіциту сприяє застосування зворотного лізингу і проведення лізингової операції - “лізинг виробника”, які дозволяють визволити необхідні йому кошти, забезпечують оптимальне формування лізингового платежу за рахунок особливостей оподаткування за податком на додану вартість.

Вибір форми інвестування є складним завданням, яке треба розглядати у комплексі. Запропоновані організаційно-методичні принципи вибору форми інвестування і розроблена на основі їх комплексна методика з використанням програмного забезпечення, які надають адекватну оцінку фінансової стійкості промислового підприємства, контроль тенденцій її зміни, визначення ефективності альтернативних форм інвестування.

При поширенні застосування лізингової форми інвестування особливу увагу необхідно приділяти організаційному забезпеченню її впровадження. Розвинуті принципи структурної розбудови інформаційних потоків системи фінансового аналізу дають можливість полегшити виконання аналітичної процедури на базі використання традиційно сформованої організаційної системи підрозділів і служб підприємства; підвищити кваліфікацію спеціалістів до рівня, що відповідає вимогам сучасної економіки; запровадити комп'ютерну техніку.

Проведені в роботі дослідження виявили, що податкове законодавство в Україні недостатньо стимулює використання лізингових операцій: не передбачені пільги оподаткування прибутку від лізингових операцій; установлений мінімальний термін договору фінансового лізингу не приваблює лізингодавців; при здійсненні фінансового прямого й зворотного лізингу має місце подвійне оподаткування за податком на додану вартість. Виходом з даного становища є вдосконалення податкового законодавства з лізингу, зміна бази оподаткування, яка не повинна включати раніше сплачену суму податку з доданої вартості.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Збаразская Л.А., Пилецкая С.Т. Сравнительный анализ источников инвестирования // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С.24-45.

2. Особистий внесок: виконано аналіз джерел і форм інвестування промислових підприємств.

...