Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Автореферат

Організаційно-фінансовий механізм забезпечення державних соціальних гарантій в регіоні

Дєєва Надія Миколаївна

Дніпропетровськ - 2002

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Сучасний період розвитку України характеризується прагненням досягти глибоких і якісних перетворень економіки та її соціальної переорієнтації і посилити вплив бюджетної політики на вирішення визначальних завдань стратегії економічного і соціального розвитку держави. Не виникає сумнівів і не віднайдено альтернатив створенню на базі непрогресивної соціально-економічної формації, що лише декларувала загальний добробут, підвалин принципово відмінного типу ведення господарства зі всебічно розвиненою, динамічною економікою ринкової форми, яка б дійсно працювала на споживача і задовольняла тим самим як суспільство, так і окремого індивіда.

Критерієм прогресивності зрушень у перехідній економіці є динаміка добробуту, тобто сукупності умов життя населення. За міжнародними стандартами Україна належить до держав з високим ступенем нерівності населення за доходами та споживанням. Позитивні результати економічних реформ за останні роки не дають підстав говорити про кардинальні зрушення у забезпеченні соціального захисту населення.

Відсутність очевидних та вагомих для науки і практики результатів соціальних перетворень виступає, передусім, свідченням недостатньо обґрунтованої стратегії і тактики її проведення. На наслідках соціального характеру позначилися і нестача уваги, і недостатнє усвідомлення наукового підходу до механізму здійснення та пріоритетності трансформаційних потоків. Економічна наука певною мірою виявилася непідготовленою до підпорядкування матеріально-речових аспектів розвитку соціальним та до пошуку адекватних стану суспільства компенсаційних і упереджуючих рішень. Проте це не означає повної відсутності наукової бази побудови соціальної держави. Людина як суб'єкт і об'єкт економіки вперше була поставлена в центр теоретичної концепції соціально спрямованої ринкової економіки німецькими вченими В.Ойкеном, В.Рьопке, Х.Лампертом, Л.Ерхардом. Набуті напрямки економічної думки щодо проблем соціально-ринкових перетворень дістали подальший розвиток у загальнотеоретичному плані в наукових працях вітчизняних вчених з початком переходу до ринкового господарства після розпаду СРСР, а саме А.Гальчинського, В.Гейця, А.Гриценко, В.Голікова, С.Дорогунцова, Б.Кваснюка, С.Киреєва, Е.Лібанової, І.Лукінова, С.Мочерного, М.Павловського, Ю.Пахомова, М.Соколика, В.Симоненка, Л.Тимошенко, В.Черняка та багатьох інших. Водночас з ринковою переорієнтацією та створенням на національних теренах власної економічної системи набували нового значення проблеми фінансового забезпечення соціальних програм і заходів. У цьому аспекті наукові досягнення знайшли відтворення в роботах В.Андрущенко, Й.Бескида, С.Буковинського, О.Василика, О.Галушко, А.Єпіфанова, О.Кириленко, В.Кравченка, П.Мельника, І.Розпутенко, В.Суторміної, І.Сало, В.Федосова, С.Юрія.

З посиленням ролі регіональної політики у вирішенні соціальних проблем виникла необхідність удосконалення державного стратегічного планування соціальних видатків для розробки відповідних розділів проектів регіональних соціальних програм і забезпечення додержання соціальних стандартів та надання державних соціальних гарантій, визначених Конституцією та законодавством України, з урахуванням поєднання економічних можливостей держави та місцевого самоврядування. У зв'язку з цим постало досить широке коло питань.

По-перше, на сьогодні бракує досліджень, які б займалися вирішенням проблем регіонального фінансового забезпечення програм ринкового реформування взагалі і соціальної конверсії зокрема. По-друге, наукове і методичне забезпечення соціальної політики потребує визначення як механізмів зламу патерналістських настроїв у процесі переходу на самозабезпечуючі підвалини добробуту, так і формування фінансового потенціалу надання державних соціальних гарантій у нестабільному ринковому середовищі. По-третє, в організаційно-економічному і фінансовому плані методологічно не відпрацьовано механізм поєднання в односпрямований потік соціальної динаміки сукупності різнопідпорядкованих інституцій соціальних послуг, між якими до останнього часу не існує притаманного їм за функціями зв'язку і взаємодії.

У цих умовах необхідні цільові інтегровані рішення щодо забезпечення права кожного громадянина на достатній життєвий рівень.

У цілому наявність багатьох дискусійних питань і програм у дослідженні механізму реалізації соціальних прав та гарантування мінімальних стандартів життя, а також об'єктивна необхідність його реалізації в економіці перехідного періоду зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до положень основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року, затверджених Указом Президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000 в частині розробки регіональної моделі соціального бюджету, плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства праці і соціальної політики і НАН України в межах теми “Розробка регіонального соціального бюджету” (2000-2001 рр., номер державної реєстрації 0100U006554). Окрім цього, дисертація тісно пов'язана з бюджетною тематикою кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Дніпропетровського національного університету в рамках досліджень за темами “Методологічне обґрунтування стійкого розвитку Придніпров'я в умовах соціально-економічної кризи” (№ 117-95 а/б номер державної реєстрації 0195V023123) та “Актуальні проблеми адаптації промислового сектора економіки України до ринкових перетворень” (№ 05-191-00), в яких автор брала участь.

Дослідження дисертаційної роботи проведені в руслі пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, які визначені у розпорядженні Президента України від 24 січня 1997 року № 52/97 “Про наукові дослідження з питань економічної та соціальної політики на замовлення Президента України”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування цілісної наукової концепції фінансового забезпечення соціалізації, розвиток теоретичних положень і розробка методичних підходів для впровадження засад організаційно-фінансового механізму планування і виконання державних соціальних гарантій в регіоні в умовах соціально-ринкової економіки.

Згідно з метою дослідження в дисертації були поставлені до вирішення такі завдання:

· з'ясування змісту поняття “соціальна держава”, уточнення напрямів його впровадження в конкретне суспільне й економічне середовище;

· визначення механізмів функціонування держави, які мають забезпечити соціальну ходу на ринкових засадах господарювання;

· уточнення соціальної, а також економічної сутності джерел фінансування соціальної сфери та обґрунтування шляхів їх оптимального поєднання у задоволенні потреб населення;

· узагальнення і поглиблення сутності детермінант соціального розвитку;

· дослідження тенденцій соціальних процесів у рамках промислово розвиненого регіону в порівнянні із загальнодержавними в частині доступності соціальних послуг і рівня задоволення соціальних потреб;

· виявлення фінансових спроможностей регіональної системи фінансування соціально-культурної сфери та заходів соціального захисту і соціального забезпечення, а також деструктивних процесів і форм, що обмежують можливості забезпечення життя населення на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму;

· дослідження основних методів та принципів національної моделі соціального бюджету;

· обґрунтування методичних основ формування регіонального соціального бюджету;

· практичне впровадження методичного інструментарію безперервного соціального прогнозування на рівні регіону відповідно до змін у державній соціальній політиці.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси формування доходів і здійснення видатків на соціальні цілі в регіоні.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є організаційно-фінансовий механізм забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну базу дослідження складають дедуктивний та індуктивний методи, економічна теорія, системний підхід, праці класиків економічної науки, провідних сучасних вітчизняних та зарубіжних економістів і фінансистів, а також законодавчі та нормативні акти України, що регулюють хід здійснення соціальної політики та їх фінансове забезпечення.

У процесі роботи було вивчено і систематизовано вітчизняний та зарубіжний досвід консолідації фінансових спроможностей різних бюджетів і фондів, які функціонують на рівні адміністративно-територіальних одиниць.

При виконанні дисертаційної роботи було використано загальнонаукові методи логічного узагальнення, засоби якісного та кількісного, зокрема індексного аналізу, математичної статистики при визначенні тенденцій соціальних процесів і стану фінансування соціальної сфери та заходів, а також економіко-математичні методи у процесі імітаційного моделювання доходів і видатків соціального бюджету для регіону. Обробка економічної інформації та прогнозні розрахунки доходів і видатків зведеного бюджету області та регіональних позабюджетних фондів здійснювалися із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій.

Інформаційною базою для дослідження були дані, що характеризують формування і виконання Державного бюджету України, зведеного бюджету Дніпропетровської області, матеріали обласних фінансово-економічних і соціальних органів управління, зведені дані органів статистики щодо функціонування соціальної інфраструктури, видатків соціального характеру.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в роботі сформульовано і поставлено в якості предмету соціального дослідження фінансову систему області, яка забезпечує державні соціальні гарантії населенню регіону, визначено новий напрям у вирішенні фінансових проблем соціалізації, розроблено інструментарій прогнозування фінансових ресурсів регіонів для забезпечення виконання державної соціальної політики.

До найбільш вагомих наукових результатів, що відзначаються новизною, відносяться наступні:

теоретично розвинено й всебічно обґрунтовано необхідність запровадження в практику “регіонального соціального бюджету” як плану утворення і сукупного використання в соціальних цілях різнопідпорядкованих фінансових ресурсів, забезпечуючих соціальний захист населення;

вперше розроблено соціальний бюджет Дніпропетровської області як відображення реальної системи соціального забезпечення за функціями в межах діючих джерел фінансування в регіоні на основі динаміки соціально-економічного розвитку області, демографічного прогнозу, законодавчо визначених соціальних стандартів і нормативів;

теоретично обґрунтовано і окреслено межі прояву в ході трансформаційних процесів детермінант соціального розвитку та встановлено їх вплив на зменшення фінансових коштів держави, що звужує потенціал конституційно закріплених соціальних прав і гарантій і віддаляє різнобічний сектор соціалізації від громадян;

на основі функціонального аналізу формування і виконання показників бюджету області по соціальних видатках встановлено невідповідність між обсягами фінансових ресурсів регіону і обсягами завдань та обов'язками, які на нього покладаються в процесі розподілу повноважень та відповідальності між центральними і місцевими органами влади;

доповнено сутність категорії “соціальна держава” в аспекті здатності до забезпечення нею добробуту і соціального розвитку громадян країни на основі саморозвитку, а також захисту малозабезпечених верств населення;

дістало подальший розвиток поняття “соціально орієнтована ринкова економіка”, яка визначена у якості системи, що гарантує громадянам споживання матеріальних і духовних благ у межах прогресивно-змінюваного прожиткового мінімуму.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для запровадження організаційного механізму прогнозування і фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій, які дотепер надаються різними інституціями сфери соціальних послуг. Крім того, практичне значення дослідження полягає у створенні умов регулювання соціального захисту населення згідно з затвердженими державними соціальними стандартами та упередження зменшення обсягу фінансових ресурсів регіону відповідно до обґрунтовано визначених напрямів соціальних видатків і контингенту їх отримувачів.

Положення та висновки даної дисертації за безпосередньою участю автора використані у процесі складання регіонального соціального бюджету Дніпропетровської області в період 2000-2002 рр. та прогнозу його показників на 2002-2004 рр. (довідка Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 5724/01 від 29.11.2001).

Наукові розробки дисертанта, що торкаються методичних основ забезпечення соціальної спрямованості видатків регіонального соціального бюджету, раціо-налізації структури витрат бюджетів усіх рівнів і різної підпорядкованості, а також удосконалення системи соціального захисту вразливих верств населення, вико-ристані при підготовці рекомендацій міжнародної науково-практичної конференції “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання”.

Розроблені дисертантом теоретичні підвалини та методичні основи побудови регіонального соціального бюджету увійшли складовою частиною до НДР НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці і соціальної політики і НАН України “Розробка регіонального соціального бюджету” в 2000-2001 рр. (№ державної реєстрації 0100U006554), виконаної за участю автора.

Теоретичні результати дисертаційної роботи використані в авторських спецкурсах, які розроблені і викладаються у вищих навчальних закладах у системі підвищення кваліфікації працівників фінансових органів і соціальної сфери (довідка Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України від 14.12.2001 р. № 95), та підготовці фахівців фінансового профілю (довідка Дніпропетровського держав-ного фінансово-економічного інституту Мінфіну України від 19.12.2001 за № 8).

До дисертації додаються документи, що підтверджують реалізацію в соціальній практиці наукових розробок дисертанта.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій викладено науковий підхід до прогнозування і забезпечення фінансування витрат по соціальному захисту громадян на основі дотримання державних соціальних стандартів та відповідного надання державних соціальних гарантій з урахуванням поєднання фінансових ресурсів держави та відповідних регіонів. Основні ідеї і розробки, що містяться в цьому дослідженні, належать особисто здобувачеві, опубліковані без співавторів і відтворюють його погляди на формування і шляхи реалізації на регіональному рівні концепції подолання фрагментарності в реалізації соціальної політики і досягнення гарантованої соціальної динаміки у відповідності з визначеними пріоритетами державної соціальної політики.

Апробація результатів дослідження. Дисертаційна робота відтворює узагальнення результатів досліджень, що проводилися автором протягом досить тривалого періоду реалізації основних положень соціальної політики, і тому дозволили визначальну частину розробок апробувати і запровадити у практику.

Основні положення дисертації доповідалися і отримали позитивний відгук під час проведення першої міжвузівської науково-практичної конференції “Передумова активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (17-18 лютого 2000 р., м. Дніпропетровськ), науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України на рівні регіонів та шляхи її кадрового і професіонального забезпечення” (5-6 грудня 2000 р., м. Дніпропетровськ), міжнародної науково-практичної конференції “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання” (25-26 травня 2001 р., м.Київ).

Результати досліджень доповідалися на фінансово-економічних нарадах Дніпропетровської облдержадміністрації, вченій раді Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту, щорічних науково-практичних конференціях за підсумками науково-дослідної роботи 1998-2001 рр. Дніпропетровського національного університету.

Публікації за результатами дослідження. За темою дисертаційного дослідження особисто автором опубліковано 8 наукових статей у фахових виданнях, розділ у монографії і одну статтю - у збірнику наукових праць, виданому за результатами міжнародної науково-практичної конференції. Загальний обсяг публікацій складає 5,3 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 161 найменування, 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок, у тому числі: 23 таблиці, які займають 19 сторінок, 14 рисунків - 8 сторінок, список використаних джерел - 11 сторінок, додатки - 59 сторінок.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Нові аспекти соціалізації в перехідному суспільстві” розглянуто та проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів до визначення понять “соціальна держава” і “соціально орієнтована ринкова економіка”, запропоновано власну концепцію їх змістовного сприйняття, досліджено основні фінансові проблеми забезпечення необхідного для життя громадян спектра соціальних послуг і окреслено групу реальних соціальних детермінант, які справляють негативний вплив на динаміку соціальних зрушень і віддаляють різнобічний сектор соціалізації від громадянина.

У роботі започатковується принципово нове бачення місця людини в економіці, яка може виступати в якості як її об'єкта, так і суб'єкта. Ідеал “соціальної держави” на перехідний період, у баченні автора, можна окреслити як набуття державою якостей і здатності до забезпечення добробуту і соціального розвитку громадян країни на основі саморозвитку, а також захисту соціально вразливих верств населення в обсягах, які визначаються її реальними діями щодо підвищення їх соціального статусу.

За проведеними в дисертації оцінками, концепцію руху до сучасної соціальної економіки можливо реалізувати, застосовуючи ринкову систему господарювання. Соціальним підґрунтям останньої виступають власні трудові зусилля та ініціатива людей. За обґрунтованим у дослідженні підходом, який поєднує ринкову активність з укоріненою у свідомості нації соціальною місією держави, соціально орієнтована ринкова економіка на тлі трансформаційних перетворень у національному економічному просторі вбачається в якості проміжної віхи прагнень до добробуту, що гарантує громадянам різного соціально-економічного статусу споживання матеріальних і духовних благ у межах прожиткового мінімуму у повному обсязі і нарощування життєвого рівня шляхом самореалізації особистісного потенціалу.

У контексті загальнотеоретичного задуму соціально орієнтована ринкова економіка не становить окремо фундамент соціалізації, а виступає лише його нормативним підґрунтям.

В умовах нестабільного ринкового середовища, коли ще залишаються незадіяними в повній мірі ринкові саморегулятори, визначальною в соціальній динаміці є міра матеріалізації спроможностей держави щодо впливу на процеси соціалізації. Можливими джерелами фінансування заходів соціальної сфери виступають бюджетні асигнування, фінансові ресурси підприємств та організацій різних форм власності, державних позабюджетних фондів, благодійних організацій тощо. Конкретизувати фінансові посилання не тільки адресно, а й у територіальному аспекті здатні державний і місцеві бюджети та позабюджетні фонди. Але на фоні змін, що відбулися в ході соціально-ринкової трансформації, автор не віднайшов фактів закінчення циклу формування та виконання із названих джерел фінансування соціальної сфери чіткої цілеспрямованої системи.

Фрагментарне задіяння потенціалу різних джерел фінансових ресурсів держави не дозволило уникнути хиб у здійсненні соціальної реформи і спричинило до появи небажаних соціальних детермінант, пов'язаних із розшаруванням населення за доходами та споживанням, згортанням виробничої діяльності, зниженням рівня зайнятості і платоспроможності і т.ін. Опертям існування і навіть прогресування соціальних детермінант небажаного виду виступає гіпертрофоване роздування функцій і повноважень держави у різнобічному секторі соціалізації, у покладенні нею на себе тих зобов'язань, які можуть і повинні здійснювати регіони та самі громадяни.

Другий розділ “Аналіз практики виконання соціальних заходів та механізмів і засобів забезпечення соціального захисту населення у регіоні” присвячено аналізу специфіки протікання соціальних процесів у Дніпропетровській області і проблемам формування механізму здійснення видатків місцевими бюджетами, а також регіональними фондами стосовно фінансування соціальних заходів. За результатами проведеного наукового дослідження установлено, що специфічність соціальних процесів і міра їх відповідності вимозі задоволення потреб населення визначаються структурними змінами, які узагальнюються статистикою вікових груп громадян країни.

Темпи зниження питомої ваги населення у віці, молодшому від працездатного, що перевищували в Дніпропетровській області середні по країні, потребували відповідних дій щодо збільшення чи зменшення дитячих дошкільних закладів, освітніх установ, закладів охорони здоров'я, соціального забезпечення і захисту, культури тощо.

Відтворення в роботі змісту динаміки соціалізації у послідовності, що співпадає з упорядкованою сукупністю соціальних прошарків, тобто згідно з хронологією вступу у суспільне життя і поступового переходу від одного соціального статусу до іншого, дозволило установити закономірності, що потребують підтримки, і хиби, що вимагають усунення. Останні пов'язуються здобувачем з тими діями, які призвели до охоплення лише 47,9% дітей дошкільного віку дошкільними закладами, наявності серед населення 5,9% осіб, які не мають початкової загальної освіти, та 27% громадян, що володіють знаннями в рамках базової середньої або початкової освіти. Результати проведених у межах дисертаційного дослідження розрахунків свідчать, що тільки шість із 100 пересічних жителів області в кінці 90-х років мали можливість відвідувати заклади культури. З усіх діагностованих захворювань у 2000 році на 1000 пересічних громадян припадало 760, або на 10,7% більше, ніж у 1990 році. Установлено, що протягом 2000 року близько 94% осіб лікувалися в лікарнях в основному за рахунок власних медикаментів, 82% - продуктів харчування. До того ж 78,4% членів домогосподарств потребували протягом року медичної допомоги, і лише 3,9% з них віднайшли кошти на задоволення цих потреб.

Важливим моментом є також виокремлення тенденції скорочення робочих місць у регіоні у відповідь на приріст населення у працездатному віці в 1990-2000 роках. Промисловість скоротила майже на 30% кількість робочих місць, сільське господарство - більш ніж наполовину, будівництво - на дві третини, торгівля - на 46,4%, охорона здоров'я - на 17,5% і освіта - на 22,6%. Вивільнення працівників у переважній більшості протікало і протікає на підприємствах державної і комунальної форми власності, тобто там, де в більш повній мірі можливо забезпечити право на працю.

Неповне урахування соціальної ситуації викликало неефективні витрати суспільства. Кожна країна тримає рівень видатків соціального спрямування, виходячи з внутрішніх умов і можливостей. Варто відмітити, що можливості бюджету області у 2000 році щодо соціальних видатків склали 36,9% від рівня 1990 року. Негаразди з обсягами фінансування соціальних заходів спонукали до пошуку новітніх підходів до повноцінного виконання функцій соціального захисту населення. Однак ретельне вивчення характеру і способів фінансового забезпечення прав на соціальний захист, що постали в усій їх величі після прийняття Конституції України, з переходом до ринкових відносин не підтвердило набуття цим процесом міри достатності. Автором обґрунтовано, що подібний стан пояснюється розмежуванням видаткових джерел, які за їх спрямуванням мають інтегративний характер, оскільки у сфері соціальних послуг дотепер задіяні різні інституційні форми їх виконання, насамперед за рахунок державного і місцевих бюджетів, тобто за рахунок коштів платників податків. В умовах фрагментарного забезпечення соціальних потреб суспільства немає можливостей для гарантованої соціальної динаміки відповідно до економічних можливостей, тим більше, що одночасно податкове законодавство не виконується, а соціально-політична потреба зростає.

У третьому розділі “Організаційно-методичні основи адаптації соціальної політики до ринкових умов господарювання” теоретично обґрунтовано необхідність розробки організаційно-фінансового механізму впровадження державної соціальної політики на рівні регіонів на основі складання регіонального соціального бюджету, що обумовлено зростанням ролі регіонів у вирішенні питань соціальної спрямованості та переходом до формування місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом. У ході дослідження розроблено методичний інструментарій впровадження вказаного бюджету в практику.

У дисертаційній роботі визначені власні підходи до забезпечення стратегічного прогнозування соціальних видатків в регіоні через соціальний бюджет і сформульовано його авторське визначення. Під регіональним соціальним бюджетом пропонується розуміти спектр видатків соціального спрямування, визначених на підставі державних соціальних гарантій відповідно до діючих законів і нормативно-правових актів, та доходів на їх забезпечення. Крім того, визначено, що останній повинен реалізуватися на рівні такої територіальної одиниці як область, на яку покладено конституційне зобов'язання щодо забезпечення виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку.

Соціальний бюджет регіону, як і будь-який бюджет взагалі, складається з видаткової та дохідної частин. Він об'єднує в собі соціальні видатки, які фінансуються за рахунок зведеного бюджету області та обласних цільових фондів (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття тощо). Витратна частина бюджету включає витрати на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, а також витрати цільових фондів. Витрати на соціальний захист та соціальне забезпечення включають: пільги ветеранам війни та праці, кошти на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, допомоги сім'ям з дітьми, допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, утримання закладів соціального захисту, витрати на соціальні програми, житлові субсидії та інші види соціальних допомог. Доходна частина бюджету формується за рахунок доходів зведеного бюджету області, страхових внесків, інших надходжень і зборів до цільових фондів. Особливістю формування витратної і дохідної частини соціального бюджету є поєднання процесу бюджету-вання з конструюванням механізму управління ними. Докорінною відмінністю регіонального соціального бюджету від бюджету в його класичному розумінні є те, що розрахунки видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення та їх прогноз на довгостроковий період виконуються на основі макроекономічних показників, демографічних прогнозів, відповідно до затверджених соціальних норм та нормативів в повному обсязі при об'єднанні фінансових ресурсів різнопідпорядкованих інституцій надання соціальних послуг.

Соціальний бюджет розроблено за допомогою складних і багатоваріантних, витікаючих один з одного розрахунків, на основі взаємопов'язаних між собою модулів. Модульний підхід дозволяє визначити складові як всієї моделі, так і соціального бюджету, їх основні характеристики. Крім того, дає можливість враховувати цілу низку зовнішніх факторів (макроекономічного середовища та демографічної ситуації, стану ринку праці тощо), що робить прогнози більш точними, дозволяє відслідковувати прямий та зворотний вплив модулів один на одного. Наприклад, вплив економічного стану на соціальну сферу і навпаки - соціальної сфери на економічну ситуацію в регіоні. До основних модулів соціального бюджету, згідно з детермінантами соціального розвитку, автором віднесено модулі демографічний, робочої сили, економічний, пенсійний та соціальний (рис.1). Головною метою соціального модуля є прогноз витрат сфери соціального захисту населення та доходів на їх покриття.

Концепція “регіонального соціального бюджету” втілена в практику. У ході дослідження розроблено регіональний соціальний бюджет Дніпропетровської області до 2004 року. Соціальний бюджет у відсотках до ВДВ наведено в табл.1. Орієнтирами регіонального соціального бюджету є не ті чи інші суми видатків, а виключно рівні споживання, які у сукупності складають щаблі підйому соціальних стандартів.

Таблиця 1 Регіональний соціальний бюджет Дніпропетровської області на період до 2004 року (в % до ВДВ)