Характеристика податків за їх основними елементами. Особливості оподаткування підакцизних товарів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Характеристика податків за їх основними елементами

Податкова політика -- це діяльність держави у сфері встановлення правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаданню господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва й обміну пропорції у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування справляє значно впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Історія цивілізації свідчить, що в різні періоди розвитку суспільства вводились різноманітні податки -- на землю, майно, прибуток, цінні папери, спадщину та дарування, додану вартість, заробітну плату, акцизи, збори й відрахування, на автомобілі, коней, собак, продуктивну худобу та птицю, бджіл, подушні податки і податки на неодружених чоловіків, податки на бороду, вікна, двері тощо.

Поняття податок першим розкрив А. Сміт у роботі «Про багатство народів» (1770 р.). За його словами «податок -- це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати».

Сучасна трактовка (ХХІ ст.) поняття «податок» дещо відрізняється від трактовки А. Сміта: «Податки -- дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Це -- обов'язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку -- позбавленою будь-якого сенсу».

Податок - універсальна вихідна категорія, яка виражає основні суттєві риси і властивості фінансів у будь-якій економічній системі ринкового типу.

Податки - це обов'язкові платежі які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових функціях для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Функції податків.

Функції податку - це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

Фіскальна функція є однією з головних функцій податків. ЇЇ сутність полягає в забезпеченні фінансування та надходження грошових коштів до державного бюджету. В будь-якому суспільстві ця функція є такою, що послідовно реалізовується. За її допомогою відбувається формування фінансових ресурсів держави, які акумулюються в державному бюджеті та різни позадержавних фондах і призначенні для покриття витрат, пов'язаних з виконанням державою своїх функцій: економічних, соціальних, оборонних, охорони здоров'я, екологічних та ін.

Регулююча функція. Вона є теж дуже важливою і її сутність полягає в перерозподілі вартості валового національного продукту між державою та платниками податків -- юридичними та фізичними особами. Податки, коли виконують цю функцію, утворюють такі механізми, які забезпечують баланс особистих та загальнодержавних інтересів.

Метою виконання цієї функції є забезпечення безперервності інвестиційних процесів, зростання фінансових результатів бізнесу, сприяння збільшенню грошових коштів.

В сучасних умовах розвитку економіки держави особливе значення відводиться третій функції податків -- соціальній. Виконання цієї функції суттєво впливає на добробут громадян держави та справедливий розподіл коштів державного бюджету між усіма верствами населення.

До основних елементів податку відносять:

1. Суб'єкт або платник податку - це та юридична чи фізична особа, яка безпосередньо його сплачує.

2. Об'єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується. Об'єктами оподаткування виступають: доходи або прибутки; додана вартість; вартість продукції; спеціальне використання природних ресурсів; майно юридичних і фізичних осіб; інші об'єкти оподаткування. Є два підходи до оцінки об'єкту:

- кількісний і натуральний;

- грошовий.

3. Джерело сплати -- це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок. Джерелом може виступати:

- доходи платника податку, отримані в різних формах;

- частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу;

- позика як джерело сплати.

4. База оподаткування -- законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку.

5. Масштаб вимірювання -- це та одиниця, яка покладається в основу виміру об'єкту оподаткування (грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця вимірювання площі для земельного податку).

6. Ставки податку -- це законодавчо встановлений розмір податку, виходячи із об'єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок:

- натуральні (тверді) -- встановлюються в грошовому виразі на одиницю об'єкта оподаткування в натуральному обчисленні;

- процентні ставки -- встановлюються у певних процентних відношеннях до об'єкту оподаткування.

Процентні ставки є таких видів:

- пропорційна -- процентна ставка, яка забезпечує пропорцію нарахування податку;

- прогресивна -- при збільшенні об'єкту оподаткування збільшується ставка податку. Якщо темпи росту ставки податку відповідають темпу росту об'єкту оподаткування -- це проста прогресія. Якщо темпи росту ставок податку випереджують темпи росту об'єкту оподаткування -- складна прогресія;

- регресивні ставки -- при збільшенні об'єкту оподаткування зменшується ставка податку.

Існує три методи встановлення ставок:

- інтуїтивний -- ставки встановлюються на основі бажання та волі законотворців;

- емпіричний -- ставки встановлюються на основі аналізу за попередній період і у відповідності з потребами;

- метод математичного моделювання.

7. Податкові пільги -- це законодавчо встановлені умови та можливості пониження податкового навантаження та послаблення податкового пресу. Існує чотири види пільг:

- повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника;

- повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об'єкту оподаткування;

- пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки;

- зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту;

8. Норма оподаткування -- відношення податкових надходжень до податкової бази.

9. Податкове зобов'язання -- зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законодавством України".

10. Податковий борг (недоїмка) -- податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

11. Податкові канікули -- відстрочення на певний період належних до сплати сум податків або повне звільнення від сплати податку протягом певного періоду.

12. Податкове право є складовою частиною фінансового права і являє собою сукупність юридичних норм, які визначають сутність податків в даній державі, порядок їх сплати, розрахунок, функціонування, зміни, скасування та взагалі регулювання податкових відношень. Воно містить загальні закони та підзаконні акти і нормативи, які закріплюють принципи побудови податкової системи, права та обов'язки учасників податкових правовідносин, види платежів та інше, а також методичні та теоретичні положення, які пояснюють й інші положення, явища, обставини, терміни. Тобто податкове право -- це сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі оподаткування.

13. Податковий звіт - документ, що подається до податкової інспекції із звітними даними про розрахунки з бюджетом.

14. Податковий період - строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання.

15. Податковий кредит -- термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році.

16. Податковий тиск -- відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту.

17. Податкове розслідування -- виявлення і розслідування фактів ухилення від оподаткування шляхом приховування доходів та інших об'єктів оподаткування.

18. Ухилення від сплати податків -- дії платників податків, спрямовані на несплату податків шляхом заниження доходу та оцінки майна або повного приховування їх.

19. Податкові правовідносини -- суспільні відносини, які виникають при сплаті податків та інших платежів і які урегульовані нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права.

2. Оподаткування підакцизних товарів: суть, порядок обчислення та сплати, пільги

Акцизні податки є однією з ранніх форм оподаткування, їх активне запровадження датується XVI--XVII ст. Першою країною, в якій акцизні податки набули істотного значення і стягувалися за звичними для нас принципами, була Голландія, услід за якою акцизні податки почали активно запроваджувати в інших країнах. У середні віки акцизами обкладалися не тільки предмети розкоші, а й предмети широкого вжитку, в тому числі першої необхідності, такі як сіль і цукор. З кінця XVIII ст. перелік підакцизних товарів почав скорочуватися, насамперед у сфері предметів першої необхідності. Проте ще тривалий час акцизні податки були основним видом непрямих податків у податкових системах більшості країн світу, і лише з появою універсальних акцизів специфічні акцизи почали поступово втрачати свою домінуючу роль. Однак зростання значення універсальних акцизів як стабільного джерела доходів бюджетів багатьох країн світу не привело до відмови від використання акцизних податків як дієвого інструмента податкової політики.

Обмежена сфера застосування акцизних податків має свої переваги при вирішенні специфічних завдань податкової системи, які полягають як в узгодженні чинної системи оподаткування з основними нормативними принципами оподаткування, так і в задоволенні певних економічних та соціальних інтересів.

Акцизний збір в Україні справляється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" і Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби". Крім того, ставки і порядок сплати податку з конкретних видів товарів додатково встановлюється окремими законами. Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Акцизний збір може обчислюватися за декількома варіантами:

1) за ставками у процентах до обороту з продажу:

- товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє без податку на додану вартість та акцизного збору;

- товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

3) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

4) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

Дата виникнення податкового зобов'язання.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стала раніше:

- дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Суми акцизного збору.

Суми акцизного збору з товарів, які завезені на територію України для подальшої реалізації, зараховуються до державного бюджету, а з тих товарів, які вироблені на території України - до державних та місцевих бюджетів за місцем їх виробництва у співвідношеннях, які визначає Верховна Рада України. По цьому податку існують пільги: він не сплачується з реалізації автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення -- швидкої медичної допомоги, міліції. Не підлягає обкладанню цим податком реалізація спирту етилового який використовується для виготовлення лікарських засобів та ветеринарних препаратів або виробництво підакцизних товарів сільськогосподарськими підприємствами, які потім використовуються для обміну на пально-мастильні матеріали, ліс, гербіциди та ін. Встановлюються особливі пільги і для підприємств, які здійснюють свою діяльність в спеціальних економічних, зонах України.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками. Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору. Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, увезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики. У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації максимальні роздрібні ціни.

Декларація повинна бути подана виробником або імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін. Декларація подається у двох примірниках уповноваженою особою виробника або імпортера, при цьому один з примірників декларації у день її подання повертається виробнику або імпортеру з відміткою про дату прийняття та реєстраційним номером прийнятої декларації, засвідченими печаткою центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

У разі необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, виробник або імпортер повинен подати до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України нову декларацію. При цьому зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, може здійснюватися не частіше одного разу протягом календарного місяця.

У суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

ринковий процентний підакцизний

Список використаної літератури

1. Тарасим П.М., Десятник О.М., Журавель Г.П. та інші. Система оподаткування та її інформаційно-облікове забезпечення. Навч посібник. К: ВД «Професіонал», 2006. - 736с.

2. Ватуля І.Д., Ватуля М.І., Рибалко Л.В. Податки, збори, платежі. Навч. посібник. К: ЦНЛ, 2006. - 352с.

3. Олійник О.В., Філон І.В., Податкова система. Навч. посібник. К: ЦНЛ, 2006. - 456с.

4. Педь І.В. Непрямі податки в податковій системі України. Навч. посібник. К: «Знання», 2008. - 348с.

5. Захожай В.Б., Захожай К.В., Литвиненко Я.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч. посібник. К: ЦНЛ, 2006. - 468с.

6. Головач І. Поняття «податок»: історія виникнення та розвиток. // Економіка, фінанси, право - 2002. - № 9. - 18-23с.

Размещено на Allbest.ru