Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Розділ І. Фінансове планування на підприємстві

1.1 Сутність та значення фінансового планування на підприємстві

1.2 Необхідність фінансового планування

Розділ ІІ. Основні методи фінансового планування на підприємстві

2.1 Характеристика основних методів планування

2.2 Основні етапи фінансового планування на підприємстві

Розділ ІІІ. Зміст і структура фінансового планування підприємства

3.1 Характеристика розділів фінансового плану

3.2 Зміст фінансового плану та порядок його складання

Список використаних джерел.

Додатки.

Вступ

Фінансове планування -- це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Актуальність фінансового планування сьогодні є очевидною, так як для успішної господарської діяльності потрібне забезпечення фінансових можливостей, одержання необхідних для цього засобів, та досягнення прибутковості всіх видів діяльності підприємства.

Можливість і необхідність планування як певного виду діяльності управлінського персоналу зумовлені загальними умовами господарювання. За допомогою планування зводиться до мінімуму невизначеність ринкового середовища та його негативні наслідки для суб'єкта господарювання.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

* забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

* установлення раціональних фінансових відносин з суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

* визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;

* виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

* здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

* які грошові кошти може мати підприємство у своєму розпорядженні;

* які джерела їх надходження;

* чи достатньо засобів для виконання запланованих завдань;

* яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

* як повинен здійснюватись розподіл прибутку на підприємстві;

* як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Фінансове планування пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції. Вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Питання сутності фінансового планування на підприємстві розглядалося в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Значний вклад в дослідження сутності поняття «фінансове планування» внесли вчені А. М. Ковальова, М. Г. Лапуста, Л. Г. Скамай, В. С. Марцин. Науковці,які займалися вивченням проблем фінансового планування відносяться, Малік А. В., Ровенко А.

Розділ і. Фінансове планування на підприємстві

1.1 Сутність та значення фінансового планування на підприємстві

Фінансово-господарська діяльність будь-якого підприємства спрямована на завоювання чи збереження в умовах ринку достойної конкурентної позиції, тому передбачає не тільки аналіз і оцінку досягнутих результатів, а й планування майбутньої діяльності, зокрема складання коротко- та довгострокових фінансових планів. Успішна реалізація таких планів забезпечує досягнення відповідної конкурентної позиції на ринку та сприяє подальшому економічному зростанню підприємства.

Фінансове планування -- це процес розробки системи фінансових планів, який полягає у визначенні фінансових цілей, встановленні ступеня відповідності цих цілей поточному фінансовому стану підприємства та формулюванні послідовності дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. У процесі планування розробляють узагальнюючі фінансові показники кількісного та якісного характеру і визначають найбільш ефективні шляхи їх досягнення.

Процес фінансового планування обов'язково включає такі етапи:

· аналіз поточного фінансового стану підприємства,

· прогнозування майбутніх значень планових показників,

· безпосереднє складання планів та розробка процедури внесення коректив в процес реалізації планів.

Запровадження системи фінансового планування на підприємстві передбачає не тільки складання та затвердження фінансових планів, а й контроль за їх виконанням та внесення необхідних змін до них в процесі їх реалізації.

Ретельний аналіз поточного фінансового стану дає змогу сформулювати реальні фінансові цілі, а прогнозування майбутньої діяльності підприємства -- визначити найбільш оптимальні шляхи досягнення цих цілей.

Прогнозування є досить складним етапом фінансового планування, який потребує від фінансового менеджера високого рівня фахової підготовки у сфері не тільки фінансів, а й вищої математики та програмування, а також розуміння того, що математичні методи -- це лише ефективний інструментарій, який не може замінити здатність фінансиста виділяти найважливішу інформацію, правильно її оцінювати та передбачати майбутні зміни на ринку.

Прогнозування завжди пов'язано з невизначеністю і передбачає багатоваріантність, оскільки фінансові плани можуть складатись при різних припущеннях щодо очікуваних змін у діяльності підприємства і кон'юнктурі ринку. Оскільки достовірні прогнози не можна отримати при неправильних припущеннях, при прогнозуванні діяльності підприємства важливо виділити і врахувати найважливіші серед множини чинників, одні з яких підлягають оцінці й управлінню, а інші мають зовнішній характер і їх не завжди можна точно оцінити.

Залежно від горизонту планування розрізняють коротко- (до 1 року), середньо- (від 1 до 3--5 років) та довгострокові (від 3--5 років) плани. Різні види фінансових планів вирішують різні завдання. Останні, в свою чергу, обумовлюються горизонтом планування. Так, основною метою короткострокового фінансового плану ванн я є ефективне управління оборотним капіталом" що передбачає забезпечення неперевності виробничого процесу та збуту продукції, підтримку ліквідності й платоспроможності підприємства на належному рівні, мінімізацію витрат на фінансування оборотного капіталу.

Оскільки більшість завдань з управління оборотним капіталом фактично пов'язані з управлінням потоком грошових коштів, у процесі короткострокового фінансового планування потрібно з великою точністю визначати основні параметри грошового потоку підприємства і складати плани руху грошових коштів з розбивкою на місяці, декади чи тижні (залежно від інтенсивності та обсягів проведення операцій підприємством). При плануванні руху грошових коштів та складанні відповідних фінансових документів необхідно правильно спрогнозувати приплив та відплив коштів із підприємства, їх розподіл у часі, виявити надлишок або нестачу коштів в окремі моменти часу з тим, щоб підготувати відповідні управлінські рішення.

Основним інструментарієм короткострокового фінансового планування на сьогодні є:

* розрахунок циклу обороту грошових коштів (фінансового циклу);

* платіжний календар, який відображує обов'язкові платежі підприємства протягом планового періоду;

* готівковий бюджет, що визначає обсяги надходжень та витрат коштів підприємства протягом планового періоду, а також моменти часу, в які очікуються ці надходження та витрати.

Метою середньо- та довгострокового планування є ефективне здійснення капіталовкладень, які б забезпечили подальше економічне зростання підприємства. Процес такого планування ґрунтується на прогнозі обсягів і специфіки виробництва, визначенні на основі цього потреби в активах, обсягах інвестицій для їх придбання, а також визначенні відповідних їм джерел фінансування. Характер і значення цільових функцій у таких планах залежать від встановленої підприємством дивідендної політики, поглядів на структуру капіталу і рівень ризику, який підприємство може на себе прийняти з тим, щоб забезпечити інтереси акціонерів та максимізувати вартість підприємства.

Одним із найважливіших інструментів планування в середньо- та довгостроковому періоді є бізнес-план, який в концентрованій формі розкриває суть діяльності новоствореного підприємства або запропонованого нового напряму діяльності існуючого підприємства і відображує ключові показники, що обґрунтовують доцільність того чи іншого варіанта капіталовкладень .

Залежно від цільового спрямування розрізняють оперативне, поточне та стратегічне фінансове планування.

Оперативне та поточне фінансове планування вирішують тактичні завдання, що постають у коротко- та середньостроковій перспективі.

Стратегічне фінансове планування спрямоване на середньо- та довгострокову перспективу і орієнтоване на вирішення ключових, визначальних для підприємства фінансових цілей, від досягнення яких залежить його існування в майбутньому. Часто цілі формулюються на якісному рівні або містять дуже загальні кількісні орієнтири. Основу стратегічного планування становлять прогнозування й моделювання, які ґрунтуються на методах лінійного, нелінійного програмування і економетричних моделях.

У процесі планування окреслюється позиція підприємства на ринку, а також формулюються і вирішуються питання, що стосуються різних аспектів життєдіяльності підприємства, зокрема, визначаються:

* структура виробництва і системи технологічних процесів;

* джерела фінансування й прогнозні фінансові результати;

* фінансові відносини з бюджетом та іншими суб'єктами ринку;

* система контролю за фінансовим станом підприємства.

Для того щоб стратегічний план розвитку підприємства був життєздатним, він повинен певною мірою задовольняти соціальні потреби всього суспільства або окремих його прошарків. v Стратегічний план -- більш містке поняття, ніж довгостроковий, оскільки передбачає формулювання лише стратегічних для підприємства цілей, охоплює всі сфери його діяльності й окреслює основні етапи досягнення сформульованих у плані цілей.

Поточні плани складаються на основі стратегічних і визначають фінансово-господарську діяльність підприємства більш докладно, але на короткостроковий період. Поточні плани дають можливість визначити на плановий період джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру доходів і витрат, визначити структуру активів та капіталу підприємства на кінець планового періоду, а також отримати інформацію про рух грошових коштів протягом планового періоду.

Основними фінансовими документами, які розробляють у ході поточного фінансового планування, є план бухгалтерського балансу, план звіту про фінансові результати та план руху грошових коштів.

Інформація, наведена в цих документах, дає можливість контролювати надходження і витрачання коштів підприємством, підтримувати його платоспроможність та ліквідність на належному рівні, а також оцінити очікувані фінансові результати та фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду.

Відповідно до вітчизняного законодавства державні підприємства зобов'язані, а підприємствам недержавної форми власності рекомендовано складати поточні фінансові плани на рік з розбивкою за кварталами. Дані, наведені в таких планах, характеризують фінансову стратегію підприємства, результати фінансового аналізу за попередній звітний період, заплановані обсяги виробництва і реалізації продукції, інші економічні показники операційної діяльності підприємства, систему розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих видів ресурсів, чинні системи оподаткування і норми амортизаційних відрахувань, середні ставки кредитного й депозитного процентів на фінансовому ринку тощо. В розділах плану відображають джерела формування та надходження коштів, запланований на кінець періоду приріст активів підприємства, механізм повернення залучених коштів, витрати, пов'язані зі сплатою обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, спосіб покриття збитків минулих періодів.

Оперативне планування є короткостроковим. Воно доповнює систему поточного фінансового планування, тому його використовують з метою фінансового забезпечення неперервності виробничого процесу та контролю за надходженням і витрачанням грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства.

Кваліфіковане використання фінансовими менеджерами підприємства у процесі фінансового планування всіх типів фінансових планів дає змогу значно підвищити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства та поліпшити його конкурентну позицію на ринку.

1.2 Необхідність фінансового планування

Основне завдання фінансового планування полягає в тому, щоб представити передбачувану виробничо-господарську діяльність підприємства і необхідні для її реалізації управлінські рішення у виробничо-господарських або фінансово-економічних розрахункових величинах і проаналізувати, як ці рішення вплинуть на доходи і витрати підприємства.

Основні завдання фінансового планування зображені на рис. 1.2.1.

Фінансове планування, чи планування платежів має справу з усіма потоками платежів. Воно необхідне для того, щоб формувати всі, хто входить і що йдуть потоки платежів усередині підприємства та між підприємством та зовнішнім середовищем з урахуванням стану платіжних засобів за один або кілька періодів. Потоки платежів та запаси платіжних коштів для фінансового планування потрібно визначати за виглядом, розміром і моменту часу їх настання виходячи з передбачуваної діяльності підприємства в планованому періоді. Це дає можливість мати інформацію про очікувані процесах платежів.

Фінансове планування є в першу чергу для збереження фінансової рівноваги підприємства, а з іншого боку перешкоджає накопиченню зайвих ліквідних коштів. Оскільки встановлювати неплатоспроможність ex - post занадто пізно, набагато більше значення надається прогнозами ліквідності та фінансового планування на підприємстві. Це необхідно для того, щоб своєчасно надавати необхідні фінансові кошти для реалізації як довгострокових, так і короткострокових рішень.

У довгостроковому плані необхідно дбати про збереження структурного фінансової рівноваги у формі узгодження потреби капіталу (інвестиції) і покриття цієї потреби (фінансування). Цей структурний фінансову рівновагу, яке можна дотримуватися з допомогою правил фінансування. У короткостроковому періоді фінансову рівновагу досягається через поточне узгодження надходжень / доходів і витрат і тим самим гарантується ситуативна ліквідність. За допомогою фінансового планування можна також контролювати ситуацію з платежами (надлишок або дефіцит платіжних засобів) і забезпечувати необхідну величину ліквідних резервів.

Фінансове планування має охоплювати всі фінансово-економічні та виробничо-господарські процеси, а отже, і всі платежі всередині підприємства і зв'язують його з зовнішнім середовищем, а саме:

· планування потоку грошових коштів, виходячи зі стану платіжних коштів на початок періоду;

· планування інвестицій і дезінвестицій;

· планування зовнішнього фінансування і дефінансірованія;

· планування резервів ліквідності для визначення бажаного стану платіжних засобів в кінці періоду.

Виконати ефективно це завдання можна тільки в рамках одночасного планування, тобто з урахуванням всіх платежів, що виникають в ході планування виробничої програми і потенціалу підприємства. Щоб зв'язати всі розрахунки Один з одним, розробляють інтегроване загальне планування на підприємстві, або систему планування. Подібне інтегроване планування, дозволяє модифікувати ці платежі з тим, щоб не виникло фінансове нерівновагу.

Інакше кажучи, фінансове планування представляє собою фінансове забезпечення господарської діяльності підприємства і створює основу для прийняття фінансових рішень. Ось чому фінансове планування є серцевиною планування на підприємстві. Крім того, взаємозв'язок планування фінансових процесів на підприємстві випливає з взаємозв'язків інвестицій і фінансування. Тому й фінансове планування пі підприємстві має бути загальним, що охоплює всі відділи та сфери його діяльності.

Фінансове планування може бути як похідним, так і первинним плануванням. Як похідне, фінансове планування виводиться з первинного планування збуту, виробництва, постачання, персоналу, інвестицій та потужностей підприємства. При первинному фінансовому плануванні йдеться про планування всіх платежів (надходжень і виплат) на підприємстві у зв'язку з виробничим плануванням.

Кількісне формування процесів на підприємстві пов'язано з фінансовим господарством, завдання якого - забезпечити певний фонд капіталу для реалізації всіх рішень. Виробничо-господарські процеси та їх зміни супроводжуються зв'язуванням капіталу і його вивільненням, тобто процесами інвестування і фінансування. Пов'язані з ними руху фінансових коштів повинні бути відображені в фінансовому плані. Фінансове планування виконує функцію обліку і переробки фінансових наслідків всіх прийнятих при плануванні виробництва рішень. Процес фінансового планування починається з отримання інформації з планів виробництва і даних аналітичного обліку. Потім ця інформація аналізується і перетворюється у фінансову інформацію. Нарешті, за допомогою прогнозування надходжень і виплат через відповідні заходи намагаються прийти до вирівнювання платежів.

Фінансове планування має бути доповнено фінансовим контролем, який являє собою систематичне, регулярне і інституціоналізованої порівняння запланованих і реалізованих (фактичних) платежів і запасів платіжних засобів. Тільки через фінансовий контроль можна визначити ефективність фінансового планування.

Розділ ІІ. Основні методи фінансового планування на підприємтві

2.1 Характеристика основних методів планування

Фінансове планування може здійснюватися за допомогою декількох методів. Методи планування - це конкретні способи та прийоми планових розрахунків.

До таких методів відносяться:

1. Розрахунково-аналітичний;

2. Нормативний;

3. Балансовий;

4. Метод оптимізації планових рішень;

5. Економіко-математичного моделювання.

Розрахунково-аналітичний метод передбачає прогнозування величини фінансових показників на майбутній період на основі досягнутої їх величини у звітному та минулих періодах. Цей метод планування застосовується у тих випадках, відсутні фінансово-економічні нормативи, а взаємозв'язок між показниками може бути встановлена на основі вивчення їх динаміки за ряд періодів. Використання даного методу дає змогу встановити планову потребу в оборотних активах підприємства, величина амортизаційних відрахувань тощо.

Нормативний метод фінансового планування передбачає визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах та джерелах їх формування на основі заздалегідь встановлених норм та нормативів. В фінансовому плануванні застосовується ціла система норм та нормативів, тобто існують загальнодержавні, регіональні, місцеві (муніципальні), галузеві нормативи та нормативи, визначені на конкретних підприємствах..

Наприклад до загально державних нормативів відносяться: ставки загально державних податків, зборів та платежів; ставки рефінансування НБУ; розмір мінімальної заробітної плати; мінімальний розмір статутного капіталу акціонерних товариств тощо.

Нормативи підприємства розробляються самими суб'єктами господарювання та застосовуються ними для регулювання фінансово-господарської діяльності, а також дня контролю за ефективністю використання ресурсів. До таких нормативів відносяться: нормативи планової потреби в оборотних активах; норми кредиторської заборгованості, що постійно знаходиться в обороті підприємства; норми запасів виробничих запасів та незавершеного виробництва; нормативи розподілу чистого прибутку тощо.

Даний метод фінансового планування є найбільш простим та доступним, тому актуальною проблемою є розробка економічно обґрунтованих норм та нормативів для формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

Балансовий метод планування передбачає досягнення балансової відповідності наявних фінансових ресурсів та фактичної потреби в них. Балансовий метод застосовується при прогнозуванні надходжень та виплат грошових коштів підприємств, квартального плану доходів та видатків, платіжного календаря тощо.

Метод оптимізації планових рішень передбачає складання декількох варіантів планових розрахунків, з метою вибору з них найбільш оптимального. За цим методом можуть застосовуватися різні критерії вибору.

Економічно-математичне моделювання в фінансовому плануванні передбачає визначення кількісного вираженні взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які впливають на них. Такий взаємозв'язок виражається через економіко-математичну модель, яка представляє собою точний математичний опис економічних процесів за допомогою математичних символів та прийомів (рівнянь, нерівностей, графіків, таблиць тощо).

2.2 Основні етапи фінансового планування на підприємстві

Фінансове планування на підприємстві являє собою складний процес і включає такі етапи(рис.2.2.1.)

Рис.2.2.1. Основні етапи фінансового планування на підприємстві

На першому етапі аналізують фінансові показники діяльності підприємства за попередній період. Використовують дані фінансової документації: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, прибуток. Проведений аналіз дозволяє оцінити фінансові результати діяльності підприємства і визначити проблеми, що стоять перед ним.

На другому етапі проводять розробку фінансової стратегії та фінансової політики за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, складають основні прогнозні документи, які стосуються перспективних фінансових планів.

На третьому етапі уточнюють і конкретизують основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.

Четвертий етап передбачає ув'язування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та іншими планами і програмами, що розробляються підприємством.

На п'ятому етапі здійснюють оперативне фінансове планування, яке визначає розробку поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства і впливає на кінцеві фінансові результати його діяльності у цілому.

Процес фінансового планування на підприємстві завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів. Цей шостий етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, порівнянні їх із запланованими показниками, виявленні причин відхилень від планових показників, у розробці заходів щодо усунення негативних явищ.

Фінансове планування містить такі елементи (рис. 2.2.2.).

Рис. 2.2.2. Елементи фінансового планування

На підприємстві фінансове планування проводиться за трьома основними напрямами: перспективне фінансове планування; поточне фінансове планування; оперативне фінансове планування. Кожній з цих трьох підсистем властиві певні форми розроблюваних фінансових планів (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1. Характеристика підсистем фінансового планування

Підсистеми фінансового планування	Форми розроблюваних планів	Період планування
Перспективне (стратегічне) планування	Прогноз звіту про прибутки та збитки Прогноз про рух коштів Прогноз бухгалтерського балансу	3-5 років
Поточне планування	План доходів та витрат за операційною діяльністю План доходів і витрат за інвестиційною діяльністю План надходження і витрачання коштів Балансовий план	1 рік
Оперативне планування	Платіжний календар Касовий план	Декада, місяць, квартал

Усі підсистеми фінансового планування взаємопов'язані і взаємообумовлені, планування здійснюється у певній послідовності. Найважливішим етапом планування є прогнозування основних напрямів фінансової діяльності підприємства, яке здійснюється у процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу базою для розробки оперативних фінансових планів служить саме поточне фінансове планування. фінансовий планування

Розділ ІІІ. Зміст і структура фінансового планування підприємства

3.1 Характеристика розділів фінансового плану

Фінансовий план -- це документ, який розкриває спосіб досягнення фінансових цілей підприємства та узгоджує доходи з витратами.

Як правило, фінансовий план містить розділи, що стосуються особливостей інвестиційної, фінансової, дивідендної та облікової політики підприємства на плановий період. У розділах плану, зокрема, мають бути обґрунтовані та розкриті:

* політика фінансування капіталовкладень і специфіка управління довгостроковими фінансовими вкладеннями підприємства протягом планового періоду;

* механізм управління оборотним капіталом, зокрема товарно-матеріальними запасами, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами;

* загальна потреба в капіталі, потреба в зовнішньому фінансуванні та відповідна структура капіталу;

* очікувані зміни в економічному середовищі та відповідні їм структура доходів, витрат підприємства, а також прогнозна фінансова звітність;

* дивідендна політика;

* облікова політика, зокрема методи нарахування амортизації та визначення вартості реалізованих запасів;

* податкова політика підприємства;

* система управлінського контролю тощо.

Характеристика найбільш розповсюджених видів фінансових планів :

1. Баланс доходів і видатків складається на підприємствах. Це поточний фінансовий план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах.

Структура балансу доходів і видатків

І розділ. Доходи і надходження коштів:

· прибуток;

· амортизаційні відрахування;

· внутрішні фінансові ресурси, що виникають в основній діяльності (виручка від реалізації зайвих товарно-матеріальних цінностей, приріст стійких пасивів);

· внутрішні фінансові ресурси, що виникають у капітальному будівництві, яке проводиться господарським способом (виручка від реалізації попутного видобутку корисних копалин, прибуток та економія по будівельно-монтажних роботах, реалізація позатитульних споруд);

· кошти від продажу цінних паперів;

· пайові та інші внески членів трудового колективу;

· надходження коштів від вищестоящої організації.

II розділ. Видатки і відрахування:

· капітальні вкладення;

· капітальний ремонт основних фондів;

· приріст власних оборотних коштів;

· утворення фінансового резерву:

· фонди заохочення;

· науково-дослідні роботи:

· підготовка кадрів;

· утримання об'єктів соцкультпобуту.

III розділ. Взаємовідносини з бюджетом та позабюджетними фондами:

· податки, збори та інші платежі в бюджет і в позабюджетні фонди;

· асигнування з бюджету.

IV розділ. Взаємовідносини з кредитною системою:

· надання довгострокових позик;

· сплата відсотків по довгострокових позиках;

· погашення позик.

2. Платіжний календар - це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання - спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і видатків, який складається за певний період.

При складанні платіжного календаря обов'язково враховуються: строки виплати заробітної плати, премій, внесення податків та здійснення інших платежів. розрахунків з постачальниками і споживачами; стан дебіторської і кредиторської заборгованості та ін.

3. Бізнес-план - план реалізації певного проекту або угоди. Це не суто фінансовий план, але він містить розділи, в яких наводиться розрахунок фінансових показників, таких як затрати, прибуток, рентабельність, строк окупності затрат. Бізнес-плани обов'язково складаються у випадках приватизації підприємства, продажу контрольного пакета акцій на неконкурсних основах іноземному інвестору, при створенні спільних підприємств за участю держави. Крім того, кредитні установи при наданні довгострокових позик вимагають представлення підприємствами бізнес-планів для обгрунтування повернення кредитів.

Структура бізнес-плану: в перших розділах дається загальний опис проекту і вказується його мета і необхідність; характеристика товарів, робіт або результату, який досягається після завершення проекту і дає прибуток; дослідження і прогнозування ринкової ситуації, реклама, покупці і конкуренти; характеристика сировинної та експериментальної бази, забезпечення кваліфікованою робочою силою.

Заключні розділи бізнес-плану - фінансові - де надаються розрахунки прибутку і рентабельності від реалізації угоди або проекту, обґрунтовуються терміни і джерела повернення позик, а також строки окупності затрат.

4. Кошториси доходів і видатків складають установи невиробничої сфери і, в першу чергу, бюджетні організації.

Види кошторисів:

1) індивідуальні(єдиний кошторис доходів і видатків) це фінансові плани окремих бюджетних установ;

2) загальні кошториси складаються по однотипних бюджетних установах (школах, лікарнях);

3) кошториси на проведення централізованих заходів (змагань, конкурсів, олімпіад);

4) зведені - це зведені в єдині індивідуальні кошториси та кошториси на проведення централізованих заходів в розрізі окремого міністерства.

5. Бюджети, як фінансові плани на рівні держави або її окремих територіальнихформувань, завжди мають дві частини - дохідну і видаткову. Дохідна частина включає поступлення податків і обов'язкових зборів, неподаткові надходження. У видатковій частині вказуються напрями витрачання бюджетних коштів, які визначаються бюджетною політикою, а також діючим порядком розмежування видатків між окремими бюджетами.

3.2 Зміст фінансового плану та порядок його складання

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:

· давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

· містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;

· розкривати принципи та методи керівництва підприємством;

· обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;

· показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.

При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:

1) подати інформацію про підприємство та про наміри власників;

2) викласти стратегію і тактику підприємства та показати, як взаємодіють різноманітні підрозділи підприємства, будучи одним цілим;

3) висвітлити фінансові цілі та розробити детальні кошториси, з допомогою яких можна проконтролювати фактичні витрати та доходи;

4) переконати третю сторону надати необхідні кошти або сприяти підприємству в іншій формі.

Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:

· вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;

· підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;

· складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;

· залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;

· обгрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.

За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану. У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

· прогноз обсягів реалізації;

· баланс грошових надходжень та витрат;

· таблицю доходів та витрат;

· прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

· розрахунок точки беззбитковості.

Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, що її вони вважають для себе найбільш прийнятною.

Враховуючи зміни в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, які відбуваються з введенням національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, можуть бути запропоновані такі форми і зміст поточного фінансового плану (Додаток 1,Додаток 2)

Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні Доходів та витрат. Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.

Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.

Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалізації визначають методом прямого рахунку, виходячи із запланованого обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого методу. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у "Прогнозі обсягів реалізації".

У процесі складання плану доходів та витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).

Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У другому розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою. Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівнюють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Сальдо всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий результат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходження коштів. Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.

Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльності з розбивкою по кварталах.

За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Закони України. - В 11 т. - К., 1997.- т.10.- с.3-41.

2. Бюджетний кодекс України: Офіційний текст.- К.: Кондор,2011.-92с.

3. Господарський кодекс України: Офіційний текст.- К.: 2004.

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI/ Офіційний сайт Верховної Ради України.- http\\zakon.rada.gov.ua|

5. Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 21.12.2000 // Уряд.кур`єр.- 2001.- №8.

6. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” №996-ХІУ від 16.07.99. // Все про бухгалтерський облік.- 2000.-№311.

7. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р., №2664-111 Офіційний сайт Верховної Ради України.- http\\zakon.rada.gov.ua|

8. Положення(стандарти) бухгалтерського обліку в Україні. - К: Компас, 2001.- 168 с.

9. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посібник для самостійного вивчення дисципліни.-2-ге вид.,випр.і доп.- К.: Знання- Прес,2006.

10. Данілов О.Д. -Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях

11. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник.-- К.: Либідь, 2002.

12. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч.посібник.-К.: КНЕУ,

2002.-240 с.

13. Шелудько В.М.- Фінансовий менеджмент ,2010

14. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / А.М. Поддєрьогін та ін.К.:КНЕУ, 2002.

15. Фінанси: Навч. Посіб./ Загорський В.С., Вовчак О.Д., Благун І.Г., Чуй І.Р.- К.: Знання, 2006.- 247 с.

16. Фінанси підприємств / За ред. А.М. Поддєрьогіна.- К.: КНЕУ, 2000.

Додаток 1

Додаток 2

Размещено на Allbest.ru

...