Банкрутство професійних учасників ринку цінних паперів

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Банкрутство професійних учасників ринку цінних паперів

На ринку цінних паперів присутні різні учасники, які згідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 діляться на такі групи:

1) емітенти;

2) інвестори;

3) саморегулівні організації;

4) професійні учасники.[1]

Професійні учасники ринку цінних паперів - це юридичні особи, у тому числі кредитні організації, а також фізичні особи, зареєстровані як підприємців, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Професійними учасниками ринку цінних паперівброкери, дилери, керуючі, клірингові організації, депозитарії, власники реєстру, організатори торгівлі на ринку цінних паперів.

Брокер - професійний учасник ринку цінних паперів, що займається брокерською діяльністю. Брокерською діяльністю зізнається здійснення цивільно-правових угод із цінними паперами як повірник або комісіонера, що діє на підставі договору доручення або комісії, а також доручення на здійснення таких угод при відсутності вказівок на повноваження повірника або комісіонера в договорі.

Дилер - професійний учасник ринку цінних паперів, що займається дилерською діяльністю. Дилерською діяльністю зізнається здійснення угод купівлі-продажу цінних паперів від свого ім'я й за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін покупки й (або) продажу певних цінних паперів із зобов'язанням покупки й (або) продажу цих цінних паперів за оголошеними цінами. Крім ціни, дилер має право оголосити інші істотні умови договору купівлі-продажу цінних паперів: мінімальна або максимальна кількість що купуються й (або) продаваних цінних паперів, а також строк, протягом якого діють оголошені ціни.

Керуючий - професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює діяльність по керуванню цінними паперами. Діяльністю по керуванню цінними паперами зізнається здійснення юридичною особою або індивідуальним підприємцем від свого ім'я за винагороду протягом певного строку довірчого керування переданими йому ео володіння й приналежна інша особа в інтересах цієї особи або зазначених цією особою третіх осіб:

· цінними паперами;

· коштами, призначеними для інвестування в цінні папери;

· коштами й цінними паперами, одержуваними в процесі керування цінними паперами.

Клірингова організація - професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює клірингову діяльність (кліринг). Клірингом зізнається діяльність по визначенню взаємних зобов'язань (збір, звірення, коректування інформації з угод із цінними паперами й підготовка бухгалтерських документів по них) і їхньому заліку по поставках цінних паперів і розрахункам по них.

Депозитарій - професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює депозитарну діяльність. Депозитарною діяльністю зізнається надання послуг зі зберігання сертифікатів цінних паперів і (або) обліку й переходу прав на цінні папери. Договір між депозитарієм і депонентом, що регулює їхні відносини в процесі депозитарної діяльності, іменується депозитарним договором (договором про рахунок депо).[2,c.243]

Власник реєстру (реєстратор) - професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює діяльність по веденню реєстру власників цінних паперів. Під такою діяльністю розуміється збір, фіксація, обробка, зберігання й надання дану, ськладову систему ведення реєстру власників цінних паперів. Власниками реєстру можуть бути тільки юридичні особи. Реєстр являє собою список зареєстрованих власників цінних паперів із вказівкою кількості, номінальній вартості й категорії приналежних їм іменних цінних паперів, ськладений за станом на будь-яку встановлену дату й що дозволяє ідентифікувати цих власників, кількість і категорію приналежних їм цінних паперів. Договір на ведення реєстру укладається тільки з однією юридичною особою. Реєстратор може вести реєстри власників цінних паперів необмеженого числа емітентів.

Організатор торгівлі на ринку цінних паперів - професійний учасник ринку цінних паперів, що надає послуги, що безпосередньо сприяють висновку цивільно-правових угод із цінними паперами між учасниками ринку цінних паперів.[2,c. 254]

Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів регламентуються такими нормативно - правовими актами як:

Закон України «Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом», Закон України «Про банкрутство», та інші.

При розгляді справ про банкрутство професійного учасника ринку цінних паперів учасником провадження у справі про банкрутство визнається державний орган з питань регулювання ринку цінних паперів.[3]

Зокрема регулюються статтею 46 закону України «Про банкрутство» Розпорядник майна професійного учасника ринку цінних паперів повинен мати ліцензію арбітражного керуючого, а також ліцензію, що видається державним органом з питань регулювання ринку цінних паперів. Обмеження на здійснення угод професійним учасником ринку цінних паперів, щодо якого порушено справу про банкрутство, не поширюються на угоди з цінними паперами його клієнтів, що здійснюються за дорученнями клієнтів і підтверджені ними після порушення провадження у справі про банкрутство. Клієнтом є інвестор на ринку цінних паперів, що уклав відповідну угоду з професійним учасником ринку цінних паперів.

Розпорядник майна зобов'язаний у десятиденний строк з дня його призначення направити клієнтам, які передали боржнику - професійному учаснику ринку цінних паперів в управління належні їм цінні папери, повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна. В повідомленні зазначаються реквізити ліцензії розпорядника майна, вид і реквізити ліцензії, виданої розпоряднику майна державним органом з питань регулювання ринку цінних паперів, а також пропонується дати розпорядження щодо дій, які необхідно вчинити з цінними паперами, що належать інвестору на ринку цінних паперів, які знаходяться в управлінні професійного учасника ринку цінних паперів, що є боржником.

Цінні папери та інше майно клієнтів, які передані в управління професійному учаснику ринку цінних паперів і не перебувають у його власності, не включаються до складу ліквідаційної маси. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання професійного учасника ринку цінних паперів банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури цінні папери клієнтів підлягають поверненню клієнту, якщо інше не передбачено угодою керуючого санацією або ліквідатора з клієнтом.

Якщо вимоги клієнтів щодо повернення належних їм цінних паперів на пред'явника одного виду (одного емітента, однієї категорії, одного типу, однієї серії) перевищують кількість зазначених цінних паперів, які знаходяться у розпорядженні професійного учасника ринку цінних паперів, повернення зазначених цінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно вимогам клієнтів. Вимоги клієнтів у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов'язаннями і задовольняються в загальноприйнятному порядку. банкрутство санація цінний паливний

При проведенні санації професійного учасника ринку цінних паперів керуючий санацією має право передати цінні папери, передані такому професійному учаснику ринку цінних паперів клієнтами, іншому суб'єкту підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних паперів.[3,4]

2. Банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності. Фінанси підприємств є основою фінансової системи країни. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. Вихід України з тривалої економічної кризи безпосередньо пов'язаний з поліпшенням фінансового стану суб'єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності. За цих умов необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. У процесі становлення ринкових відносин в Україні, питання пов'язані з банкрутством підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з'явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства повинний реально оцінювати к власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів. Недостатній фінансовий стан підприємства є причиною його неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, які приводять до незапланованих втрат і не досягнення необхідного фінансового результату чи навіть банкротства. Виходячи з цього питання дослідження фінансових засад проведення санації та стабілізації діяльності підприємства є важливим для забезпечення його подальшої роботи в ринкових умовах.[5]

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - одна з найважливіших структурних складових економіки України, ключовий фактор забезпечення життєдіяльності держави. Паливно-енергетичний комплекс складається з підприємств, що спеціалізуються на видобутку, збагаченні, переробці та споживанні твердого, рідкого і газоподібного палива, виробництві, передачі та використанні електроенергії і тепла. До складу підприємств ПЕКу входять вугільні шахти, нафтові та газові свердловини, електростанції, лінії електропередач. Вони групуються у галузі які виступають основними елементами галузевої структури ПЕКу. Основні складові ПЕКуГалузі комплексу тісно пов'язані з усіма галузями господарства. Паливно-енергетичний комплекс має велике районоутворююче значення. Він створює передумови для розвитку паливоємних виробництв і є базою для формування промислових комплексів, у тому числі не тільки електроенергетичних, нафтохімічних, вуглехімічних, газопромислових, але й металургійних, хімічних, лісохімічних тощо. Паливо використовується не тільки в енергетиці, а й є сировиною для одержання різноманітних цінних продуктів. Наприклад, нафта необхідна для розвитку хімічної промисловості. З неї одержують, окрім паливних матеріалів, різні масла й змащувальні матеріали, пластмаси, миючі речовини, синтетичні волокна та тканини, добрива. З природного газу виробляють синтетичні спирти і білкові препарати, вилучають сірку. Вугілля є цінною технологічною сировиною у чорній металургії, джерелом для одержання пластмас, бензину та інших продуктів виробництва.[6,c. 170]

Відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» підприємство паливно-енергетичного комплексу, може прийняти рішення про участь у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, передбачених чинним законодавством. [7]

Однією із найважливіших проблем при функціонуванні оптового ринку електричної енергії є погашення заборгованості за електроенергію, питома доля якої утворилася у період структурної перебудови економіки, коли підприємства паливно-енергетичного комплексу виконували зобов'язання щодо постачання енергоносіїв без належної і своєчасної їх оплати та за тарифами, які не завжди забезпечували покриття виправданих витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу на виробництво, передачу та постачання енергоносіїв.

Відносини з погашення підприємствами паливно-енергетичного комплексу кредиторської та дебіторської заборгованості регулюються Законом України від 23.06.2005 р. № 2711- IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» , який є базовим законодавчим актом, що визначив особливості урегулювання відносин між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, іншими суб'єктами господарювання, розпорядниками коштів державного та місцевих бюджетів, державними цільовими фондами щодо погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Крім зазначеного, з лютого 2011 року Україна набула статусу Договірної Сторони у Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства відповідно до Протоколу про приєднання України до Договору, підписаного 24 вересня 2010 року та ратифікованого Законом України від 15.12.2010 № 2787. Україна взяла на себе зобов'язання щодо адаптації законодавства ЄС, зокрема у сфері енергетики, та лібералізації ринку електроенергії шляхом запровадження ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку. [5]

Чинним законодавством визначені окремі особливості банкрутства підприємств паливно-енергетичного комплексу. Зокрема статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу

Участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство (підготовче, попереднє засідання, стадія розпорядження майном підприємства-боржника)

Відповідальність щодо здійснення заходів із внесення до Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, щодо якого прийняте рішення про проведення процедури розпорядження майном, несе особа, що здійснює функції органів управління підприємства-боржника.

У разі відсутності призначеного господарським судом арбітражного керуючого функції, , виконуються органом управління підприємства-боржника.[7]

Господарським судом приймається рішення про продовження терміну проведення підготовчого чи попереднього засідання, процедури розпорядження майном підприємства-боржника на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості.

Під час участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості арбітражний керуючий зобов'язаний сприяти здійсненню органами управління підприємства-боржника заходів із погашення заборгованості.

Пункт 4.2 зазначеного закону регламентує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, щодо якого прийнято рішення про проведення санації

Відповідальність щодо здійснення заходів із внесення до Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, щодо якого прийнято рішення про проведення санації підприємства, несе особа, що здійснює функції органів управління підприємства-боржника.

Господарським судом приймається рішення про продовження процедури санації підприємства-боржника на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості.

На арбітражного керуючого підприємства-боржника покладається обов'язок щодо здійснення всіх необхідних заходів для участі підприємства-боржника у процедурі погашення заборгованості.[7]

Також необхідно відмітити, що на даний момент в Україні діє закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі», яким до 1 січня 2014 р. продовжила мораторій на банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Метою закону є створення сприятливих умов для забезпечення сталої роботи підприємств енергетичного комплексу та погашення підприємствами паливно-енергетичного комплексу заборгованості, що утворилася внаслідок боргів населення.

Погашення заборгованості здійснюється відповідно до договорів про реструктуризацію, які укладають органи державної податкової служби та підприємства паливно-енергетичного комплексу, договорів суб'єктів господарської діяльності-кредиторів підприємств паливно-енергетичного комплексу з підприємствами паливно-енергетичного комплексу. При цьому порядок проведення розрахунків встановлює Кабінет Міністрів України, а підприємства паливно-енергетичного комплексу надають відповідну звітність до Міністерства енергетики та вугільної промисловості. До того ж, враховуючи те, що за змістом відповідних положень Конституції України (ст.116) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечення проведення фінансової, цінової, податкової політики, забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності, здійснення відповідно до закону управління об'єктами державної власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.[8]

Список використаної літератури

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3480-15

2. Боронос В.Г. Управління фінансовою санацією підприємств : навчальний посібник / В.Г. Боронос, І.Й. Плікус, І.М. Кобушко. - Суми : Вид-во СумДУ, 2010. - 437 с.

3. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.456.67&nobreak=1

4. Закон України «Про внесення змін до закону про банкрутство» від 30.06.1999 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1087.207.2&nobreak=1

5. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45272

6. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л.Л., Горленко І.О., Євтушенко Г.І. - К., 2000 - 264 с.

7. Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 25.06.2005. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2711-15/page2

8. Верховна Рада продовжила мораторій на банкрутство підприємств ПЕК до 1 січня 2014 р[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/top/politics/verhovnaya-rada-prodlila-moratoriy-na-bankrotstvo-predpriyatiy-15052013143400

Размещено на Allbest.ru