Інвестиційна привабливість Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Одним з основних завдань реформування національної економіки країни є активізація інвестиційної діяльності та формування її нового організаційно-правового економічного механізму, що має відповідати вимогам подолання кризи й оздоровлення економіки, лібералізації умов роботи підприємств в умовах ринку. Вихід із соціально-економічної кризи неможливий без кардинального збільшення інвестицій у реальний сектор економіки, а створення надійної і керованої системи, залучення інвестиційних ресурсів, що забезпечить економічне зростання, є однією з ключових проблем сучасного етапу економічного розвитку України.

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко - географічного положення, його природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.

Оцінювання інвестиційної привабливості територій набуло досить значного поширення у світовій практиці. Так, у США регулярно публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість: політичну, економічну, екологічну. Ряд відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують рангований за ступенем інвестиційної привабливості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів. Назріла потреба в оцінюванні інвестиційної привабливості й регіонів України.

Відповідно до методики, запропонованоі Держкомстатом України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» наказ Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р. [2] інвестиційну привабливість регіонів пропонують оцінювати за такими показниками:

1) інвестиції в основний капітал, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

2) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

3) обсяг прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

4) зміна обсягу прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

5) густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 кв. км території);

6) обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).

Показники, за якими вітчизняні та зарубіжні аналітики в різні періоди часу пропонували визначати рівень інвестиційної привабливості регіонів, можна систематизувати у 3 великі групи факторів, які визначають рівень привабливості регіону для інвесторів:

1. Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіону (природно-географічний, трудовий, виробничий, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, фінансовий, споживчий потенціали).

2. Фактори, що визначають рівень некомерційних інвестиційних ризиків (законодавчі, політичні, соціальні, економічні, екологічні та кримінальні ризики).

3. Інвестиційна активність (концентрація і розподіл інвестиційного капіталу, активізація впровадження нових виробничих потужностей, розвиток прямих і портфельних інвестицій).

Сьогодні рейтинг інвестиційної привабливості регіонів в Україні визначається за методикою та системою показників, запропонованими Інститутом реформ [3]. Вона в основному ґрунтується на використанні показників, на які регіональні органи влади практично не можуть впливати, що зменшує можливості практичного використання цієї методики в процесі вдосконалення регіональної інвестиційної політики.

Метою даної роботи є дослідження інвестиційних пріоритетів Закарпатської області та факторів, які визначають інвестиційну привабливість даного регіону, а також окреслення напрямів активізації інвестицій в область.

1. Загальна економіко-географічна характеристика Закарпаття

Закарпаття - мальовничий куточок України, має унікальне, надзвичайно вигідне географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низовину.

Закарпатська область як адміністративно-територіальна одиниця України утворена 22 січня 1946 р. Указом Президії Верховної Ради у результаті воз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

В області збіглося важливе географічне перехрестя не лише кордонів, але й тісних родинних зв'язків із мешканцями прикордонних областей сусідніх закордонних країн. Такої національної різноманітності немає в жодній області України і ніде в Європі. І попри національну, культурну і релігійну різницю, впродовж віків населення Закарпаття зуміло знайти між собою спільну мову. Досить сказати, що в області проживають українці, русини (78,4%), угорці (12,5%), росіяни (4,0%), румуни (2,4%), цигани (1,0%), словаки (0,6%), німці (0,3%), євреї (0,2%) - усього представники понад 80 національностей.

За площею і населенням у масштабах України область невелика. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1,28 млн. осіб, що трохи більше двох відсотків від території і населення України.

Закарпаття поділяється на 17 адміністративно-територіальних одиниць, з яких 5 - міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачеве, Хуст, Берегове, Чоп) і 13 районів. Закарпатська область є єдиною областю України, що межує з такими державами: на північному заході з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), на заході - зі Словаччиною (98,5 км), на південному заході - з Угорщиною (130 км), на півдні - з Румунією (205,4 км), а на північному і південному сході з Львівською і Івано-Франківською областями. Завдяки географічним особливостям Закарпаття з давніх-давен було зручним з'єднувальним шляхом між державами Північної та Південної, Східної та Західної Європи, Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною.

Клімат області - м'який, помірно-континентальний. Майже 80% території займають Карпатські гори, решту - Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України - гора Говерла (206 метрів над рівнем моря). На території краю протікає 9429 потоків і річок, знаходиться 137 природних озер.

На сьогодні Закарпаття вважається одним з найекологічно чистих регіонів світу. Унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерваторів ЮНЕСКО.

Закарпатська область є активним членом Карпатського Єврорегіону - міжрегіонального об'єднання прикордонних регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Природні ресурси області є надзвичайно привабливими для інвестування. Так найбільшим скарбом області є ліси, що займають майже половину її території. Мінерально-сировинна база області представлена близько 150 родовищами, понад 30 видів корисних копалин, серед яких нетрадиційні для України (поліметали, цеоліти, ліпарити). Із неметалічних корисних копалин -- алунітів, розвідано 5,7 млн. тонн баритових руд, придатних для отримання бурових розчинів при проходженні глибоких свердловин, у т.ч. на нафту та газ.

Високу оцінку на світовому ринку має германій, який використовується як напівпровідник в сучасній радіоелектроніці, приладобудуванні, космічній техніці та інших галузях. Затверджені запаси

родовища, які поки не експлуатуються, становлять 850 тонн, прогноз - 1900-2000 тонн. Область має великі можливості в розвитку фарфорово-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін, виявлені запаси яких складають 5 млн. тонн є винятковими за своєю білизною і не мають аналогів в Україні, а за хімічним складом нагадують Китайські каоліни. Також регіон є багатим на сировину для будівельної індустрії. Виявлено 13 родовищ карбонатної сировини (мармуризований вапняк, доломіт, мармур), що використовується як облицювальний матеріал, декоративна крихта, вапнякове борошно, будівельний вапняк.

Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціал. Виявлено і досліджено понад 700 водопроявів у складі 67 основних родовищ мінеральних і термальних вод близько 30 типів, які за хімічним складом не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції, а їх лікувальні властивості згадуються в архівних документах середини XV ст. Мінеральні води Закарпатської області мають чудові смакові якості і споживаються як лікувально-столові в санаторно-курортних закладах. Закарпаття відоме як один із найпопулярніших куточків лікування та оздоровлення.

На сьогоднішній день в області нараховується 20 родовищ субтермальних (20-35°С), термальних (35-42°С) та високо термальних (більше 42°С) вод, переважно кременисті терми хлоридно-натрієвого складу, всього близько 80 термальних мінеральних вод і розсолів, тобто є великі можливості використання термальних вод, передусім з лікувальною метою. Тому невідкладним завданням є визначення перспективних для використання водопроявів термальних мінеральних вод, а також впровадження найбільш оптимальних методів їх використання - басейнів різного типу (відкритих, закритих, дитячих). Це дасть можливість їх широкого диференційованого використання для лікування, оздоровлення, тренування як дорослих, так і дітей. У перспективі це також дасть можливість створення курортів, оздоровчих комплексів.

2. Інвестиційні переваги та пріоритети Закарпатської області

Регулювання інвестиційної діяльності здійснюється внаслідок взаємодії об'єктів та суб'єктів інвестиційного процесу через механізм створення та ліквідації мотиваційних передумов для здійснення інвестицій у пріоритетних

сферах. Для розроблення ефективної стратегії регулювання інвестиційного процесу надзвичайно важливим є виділення пріоритетних сфер інвестування. Реалізація цього завдання неможлива без врахування специфічних рис регіонального інвестиційного процесу. Для Закарпатського регіону вони такі [1]:

1. Провідною мотиваційною стратегією прямих іноземних інвестицій (ПІІ) є орієнтація на внутрішній ринок. Це підтверджується результатами досліджень, що виявляють пріоритет ринково-шукаючої мотиваційної спрямованості прямих іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій (ТНК).

2. Спостерігається поєднання інвестиційної стратегії, зацікавленої у внутрішньому ринку, зі стратегією ПІІ, орієнтованою на підвищення ефективності виробничих процесів у країні-реціпієнті інвестицій.

3. Зниження ролі мотиваційної зацікавленості іноземних інвесторів у дешевій та доступній робочій силі, де серед мотиваційних критеріїв для ПІІ тільки один критерій - нижча вартість робочої сили, представляє ресурсно-орієнтовану стратегію.

4. Особливо позитивний вплив на динаміку залучення іноземних інвестицій має рівень відкритості економіки, ступінь її інтеграції у систему транскордонного співробітництва. Це особливо актуально для Закарпатського регіону, де міжнародна співпраця здійснюється як прикордонна.

Враховуючи викладене, інвестиційний політика регіональних органів влади Закарпатської області повинна проводитись з врахуванням таких пріоритетів:

1. Розвиток експортоорієнтованого виробництва загалом, зокрема, за рахунок відновлення преференційних режимів для іноземного капіталу, таких як спеціальні економічні зони. Інвестиційна діяльність у межах СЕЗ повинна будуватись на таких принципах: виробництво товарів з високою часткою доданої вартості; інноваційність виробничого процесу; експортна спрямованість виробництва в межах СЕЗ.

2. Створення мотиваційних передумов для залучення іноземних інвестицій, з урахуванням того, що визначальними у стратегіях зацікавленості іноземних інвесторів мають бути фактори, які підвищують ефективність виробництва на цій території. Це сприятиме зростанню конкурентоспроможності виробництва, за рахунок розвитку внутрішнього виробничого сектору.

3. Розвиток інвестиційної інфраструктури регіону з метою залучення значних обсягів іноземного капіталу в реалізацію великих логістичних проектів. В умовах існування таких порівняльних переваг регіону як розгалужена транспортна система та сусідство з 4-ма європейським країнами, інвестиційні пріоритети повинні переноситись з виробничого сектору у сферу якнайкращого використання транзитного потенціалу регіону.

4. Розвиток туризму, рекреаційної сфери, сільського господарства, деревообробної галузі та логістики повинні стати пріоритетними напрямками залучення як іноземних, так і внутрішніх інвестицій. Зважаючи на природно-ресурсний потенціал області, а також на нерівномірність розподілу інвестицій по районах, особливий акцент потрібно робити на розвиток гірського туризму.

3. Аналіз стану інвестиційної активності регіону

Сформований привабливий для інвестора імідж області - це не лише поширення та сприйняття позитивної інформації про регіон, але також і матеріально реалізовані проекти (реалізована місцева інфраструктура, успішні бізнес-проекти тощо).

Інвестування в економіку області здійснили партнери із 48 країн світу, при цьому до найкрупніших інвесторів станом на 01.10.2013 року належать такі країни: Сполучені Штати Америки, Японія, Німеччина, Австрія, Польща, Угорщина. Детальніше про обсяги ПІІ з країн світу в економіку області подано в табл. 1.

Спостерігаючи динаміку прямих іноземних інвестицій можна спостерігати позитивні зміни (табл. 2). Так, збільшення ПІІ в економіку області спостерігалося щорічно, починаючи з 1995 року.

Вкладення нерезидентів в розрізі галузей подано в наступній діаграмі.

Схема 1 Питома вага ПІІ в розрізі галузей економіки Закарпатської області

На Закарпатті на сьогодні успішно працює низка підприємств з іноземним капіталом, зокрема:

– ТОВ «Ядзакі-Україна» (Японія);

– ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Україна» (США);

– ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»;

– ТОВ «Нідан+» (США);

– ЗАТ «Берегівський радіозавод» (Угорщина);

– ТОВ «ЕНО-меблі»;

– ТОВ “Сведвуд Україна” (Нідерланди);

– ТОВ “ВЕТ - Аутомотив Україне” (Німеччина);

– ТОВ “Гроклін - Карпати” (Польща);

– СП «Фішер-Мукачево».

4. Заходи з підвищення інвестиційної привабливості найбільш перспективних галузей Закарпатського регіону

інвестиційний фінансовий закарпаття

Закарпаття - надзвичайно перспективний регіон з точки зору туристично-рекреаційного потенціалу. Мальовничі низькогірні ландшафти, рельєф та інші сприятливі для гірськолижного спорту і відпочинку місця, унікальні родовища вуглекислих і гідрокарбонатних, натрієвих, сульфідних вод створюють реальні можливості для індустріалізації рекреації і туризму. На Закарпатті найдовше в Західній Україні триває період із найбільш сприятливими для літнього відпочинку умовами (+15-20°С) - 4 місяці, а загалом до 6 місяців.

Добре розуміючи, що туристично-рекреаційна галузь - не тільки джерело швидких прибутків, яке дає найскорішу компенсацію витрат, а й стимул для розвитку всього господарського комплексу. Обласна державна адміністрація приділяє значну увагу розвиткові цієї важливої галузі, розширенню географії міжнародних маршрутів, співпраці у розвитку туристично-рекреаційного руху. Останнім часом представники держав Центральної та Західної Європи починають проявляти великий інтерес до нетрадиційних форм туризму та рекреації в краї. Регіон має всі передумови для втілення і перспективного розвитку, зокрема, сільського туризму, велотуризму, екотуризму та високогірного елітного туризму. Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним туризмом взимку, наявність родовищ мінеральних і термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення туристично- рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

Особливого значення для створення сприятливого інвестиційного клімату набуває функціонування на території області міжнародних транспортних коридорів. Через територію області проліг міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) за маршрутом Лісабон - Трієст - Любляна - Будапешт - Київ - Волгоград, який з'єднує західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі з метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень в напрямку Європа - Азія. Транспортно-експедиційне та сервісне обслуговування транзитних, міжнародних вантажних перевезень в області здійснюють ряд державних та комерційних структур, найбільшими з яких є на залізничному транспорті ВАТ «Закарпатінтерпорт»; на автомобільному транспорті - ЗАТ «Автопорт - Чоп», мережа служб міжнародних автомобільних перевезень (СМАП) та пунктів автомобільного сервісу (ПАС) Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс». Міжнародний аеропорт «Ужгород» класу 4 «Г» приймає повітряні судна типу АН - 24,26,32, Як - 40, 42, Іл - 18, АН - 12 та гелікоптери. Пропускна спроможність аеропорту на прийом та випуск 1500 осіб на добу. З аеропорту «Ужгород» виконуються рейси на Харків, Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Вінницю, Рівне, Будапешт, Москву.

Територією області проходить понад 1700 магістральних трубопроводів, якими здійснюється транспортування енергоносіїв та сировинних ресурсів. По чотирьох трубопроводах газ із єдиної газотранспортної системи України подається на експорт у країни Європи. По двох гілках трубопроводу «Дружба» нафта із родовищ Росії транспортується до Словаччини, Угорщини і Чехії. Світлі нафтопродукти по трубопроводу «Самара - Західний напрямок» з нафтопереробних заводів Росії та Білорусії експортуються в Угорщину. Етилен, який виробляється хімічним концерном «Оріана», що в Івано-Франківській області, трубопроводом «Калуш-Тисоварош» транспортується в Угорщину.

Висновки

Проведений аналіз стану інвестиційної привабливості Закарпатської області дозволяє прогнозувати подальший ріст залучення обсягів інвестування, створення нових робочих місць і стабілізацію економічного та соціального стану області.

Загалом економічний розвиток області характеризується закріпленням тенденцій до стабілізації обсягів виробництва та фінансового стану підприємств, зменшенням суми допущених збитків та кількості збиткових підприємств.

Разом із цим, проблемними питаннями розвитку залучення інвестицій в регіон є:

- політична нестабільність в країні;

- недосконалість існуючої правової бази для інвестиційної діяльності, суперечливість та неповнота чинних законів та нормативно-правових актів;

- не врегульований процес оформлення інвестицій, велика кількість дозвільних та реєстраційних органів та процедур;

- недостатня інформатизація та доступність даних як про об'єкти інвестицій, так і про процесс оформлення інвестицій;

- нестабільні перспективи економіки в цілому;

- фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція);

- неврегульованість питань фінансування та кредитування, високі процентні ставки на банківські кредити, високі вимоги банків до кредиторів, складна процедура оформлення кредиту;

- недостатня державна підтримка підприємницької діяльності.

Основними пріоритетами розвитку інвестування Закарпатської області мають бути:

- забезпечення захисту прав та інтересів інвесторів, забезпечення вільного доступу до інформації про об'єкти інвестицій;

- спрощення процедур отримання дозволів та погоджень для інвестування, спрощення процедури оформлення прав власності на об'єкт інвестицій;

- здійснення інвестиційно-орієнтованої рекламної компанії, розвиток інвестиційного ринку, заохочення конкуренції.

Список використаних джерел

1. Маргіта Н.О. Формування регіональної політики регулювання залучення прямих іноземних інвестицій у Закарпатській області [Електронний ресурс] / Н.О. Маргіта // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - № 22.1 - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/22_1/294_Mar.pdf

2. Наказ Держкомстату України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» № 114 від 15 квітня 2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uapravo.net/index.htm.

3. Офіційний сайт Інституту Реформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ir.org.ua

4. Сайт Головного управління статистики в Закарпатській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.stat.uz.ua

5. Сайт «InvestUkraine» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://investukraine.com/uk/

Размещено на Allbest.ru