Податковий контроль і його роль в управлінні державними фінансами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “ФІНАНСИ”

Тема: Податковий контроль і його роль в управлінні державними фінансами

ВИКОНАВ:

студент Паюк Володимир Володимирович

(прізвище, ім'я, по батькові)

курс III, спеціальність 6104, група 18

форма навчання денна

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

Гризоглазов Денис Валерійович

КИЇВ - КНЕУ - 2008

Зміст

Вступ

Теоретичні аспекти та нормативно-правове забезпечення податкового контролю як функції держави

Податковий контроль як один із найважливіших елементів управління державними фінансами

Іноземний досвід по застосуванню податкового контролю та перспективи його впровадження в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Сформована за роки незалежності податкова система України за складом і структурою загалом наближається до використовуваної в європейських країнах, теоретично за законодавчо встановленими принципами є досить прогресивною, але на практиці вона ще дуже далека від досконалості. податковий держава фінанси контроль

На сучасному етапі розбудови національної економіки України, при розробленні та застосуванні власної моделі соціально-орієнтованої ринкової економічної системи постає питання найбільш повного і ефективного наповнення державного та місцевих бюджетів коштами від різного роду податків та зборів. Так як саме надходження від податків та зборів складають більше 70% від всіх находжень до державного бюджету України за 2007 рік [див. Додаток 4]. Одним з основних засобів забезпечення надходження коштів до бюджетів різних рівнів є державний податковий контроль.

Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки, обов'язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Його основна мета - сприяння реалізації податкової політики держави в процесі формування і використання бюджетів різних рівнів і цільових державних фондів. Від його ефективності значною мірою залежить економічний добробут держави та її безпека.[9, с. 9]

Основною метою курсової роботи є розкриття сутності податкового контролю як засобу управління державними фінансами, обґрунтування його значущості в формуванні дохідної частини бюджетів всіх рівнів, а також наповнення спеціалізованих державних цільових фондів, та відповідно у збільшенні можливостей держави та місцевих органів влади щодо фінансування і стимулювання розвитку всіх сфер життя громадян від економічної до соціо-культурної.

Для написання курсової роботи були використані методи аналізу, синтезу, групування, узагальнення та інші.

Курсова робота складається з трьох розділів; в першому проаналізована теоретична та нормативно-правова база податкового контролю; в другому - розглянуто податковий контроль як засіб управління державними фінансами, а в третьому проаналізовано іноземний досвід застосування податкового контролю.

1. Теоретичні аспекти та нормативно-правове забезпечення податкового контролю як фунції держави

Контроль є обов'язковим елементом будь-якої галузі державного управління. Організація контролю є обов'язковим елементом управління суспільними фінансовими коштами, оскільки таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством. Саме об'єктивні потреби держави та органів місцевого самоврядування у грошових коштах вимагають забезпечення повного і своєчасного їх надходження у вигляді податків і зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Контроль як функція державного управління має певні особливості та притаманні йому ознаки. Особливістю контролю є те, що він здійснюється з метою перевірки дотримання і виконання поставлених завдань, прийнятих рішень, тобто фактично після здійснення інших функцій управлінської діяльності. Точніше кажучи, контроль перевіряє і оцінює процес управлінської діяльності. Метою такої оцінки є приведення діяльності у відповідність до чинних правових норм та прийнятих згідно з ними управлінських рішень. Отже, контроль “перевіряє” здійснення інших функцій управління та органічно пов'язаний з ними. Здійснення контролю на кінцевих етапах управлінської діяльності свідчить, що він є інтегруючим засобом щодо дотримання і виконання поставленої мети й завдань перед управлінням та про відповідність йому всіх інших функцій державного управління.

Будь-який вид контролю, в тому числі податковий включає в себе три основних етапи:

1. Констатацію фактів і перевірку виконання планів, завдань, прийнятих рішень (податковий контроль, здебільшого, виконання податкових зобов'язань).

2. Критичну оцінку фактів або оцінку того, що якісні та кількісні показники досягнуті підконтрольним об'єктом.

3. Розробку заходів щодо поліпшення роботи та усуненню виявлених недоліків.

Податковий контроль як елемент керування процесом оподаткування є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв'язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими правами і повноваженнями з усіх питань оподаткування.

Податковий контроль внутрішньо властивий будь-якій державі. Саме він створює умови для виконання податками повною мірою своєї фіскальної функції - формування грошових ресурсів держави.

Разом з тим теорія оподаткування доводить, що розробка ефективної податкової політики і виконання нею повною мірою своїх головних функцій неможливі у випадку, коли контроль буде обмежений лише проведенням перевірок платників податків і застосуванням санкцій до порушників. Без масової роз'яснювальної роботи, проведення профілактичних заходів, глибокого аналізу економічної ситуації та оперативного вживання необхідних запобіжних заходів неможливо реалізувати великий регулюючий, стимулюючий і перерозподільний потенціал оподаткування. Здійснюючи податковий контроль, працівники державних органів виявляють відхилення параметрів доходної частини бюджету від заданих умов, аналізують їх причини і визначають шляхи подальшого розвитку оподаткування.

Практика, в свою чергу, довела, що з метою забезпечення державної скарбниці податковими доходами потрібно враховувати економічні інтереси власників, надаючи їм можливість здійснювати розширене відтворення. Податковий контроль пронизує обидві площини такого функціонального призначення системи оподаткування, оскільки ні при формуванні доходів держави, ні при регулюванні руху фінансових (грошових) потоків по горизонталі (усередині галузей, підприємств і організацій) та вертикалі (у системі міжбюджетних відносин) неможливо досягти вагомих результатів без запровадження належного контролю. При цьому повне і своєчасне виконання платниками податків своїх обов'язків неможливо забезпечити тільки лише за рахунок нагляду, примусових заходів і покарання.

Податковий контроль як складова частина державного управління економікою має певну специфіку практики застосування і цільову спрямованість, що відрізняє його від інших видів контролю. Він проводиться шляхом застосування науково обґрунтованих методів встановлення ступеня відповідності практики оподаткування положенням розробленої податкової політики. Інститут податкового контролю являє собою складовий елемент загальної структури контролюючих органів держави і разом з тим виступає як найважливіша ланка фінансового механізму в цілому .

Таким чином, податковий контроль - це багатоаспектна міжгалузева система спостереження державних контролюючих органів за фінансово-господарською діяльністю платників податків з метою об'єктивного забезпечення заданого рівня доходів бюджету згідно з вимогами чинного законодавства.[9, с.12]

Суб'єктоми податкового контролю можуть бути фізичні чи юридичні особи - платники податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, господарська діяльність яких регулюється нормами податкового законодавства.

Об'єктом податкового контролю є правильність обчислення податкового платежу, своєчасне і повне його перерахування, здійснення інших дій, безпосередньо пов'язаних з виконанням платником своїх податкових обов'язків (постановка на облік в органах податкової служби, складення та подання податкової звітності тощо).

Предметом контролю є задокументовані та відображені в податковому обліку й звітності результати фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта за відповідний період, які підлягають контролю (перевірці) у зв'язку зі справлянням податків та на які спрямовано контрольні дії.

Також при дослідженні податкового контролю виділяють такі поняття як контролюючий та підконтрольний суб'єкти, контрольні дії. [див. Додаток 1]

Податковий контроль як підсистема державного фінансового контролю повинен базуватися на таких принципах:

· Законність - діяльність контролюючих органів згідно з нормами чинного законодавства, які визначають їх функції, права, обов'язки та відповідальність.

· Об'єктивність - забезпечення контролючими органами неупередженого рівного підходу до всіх підконтрольних суб'єктів під час здійснення контрольних дій, при узагальненні та реалізації результатів контролю.

· Регулярність - здійснення заходів контролю всіма контролюючими органами на засадах планомірності в терміни, що регламентують контрольний процес.

· Системність - забезпечення контролю на всіх стадіях руху державних коштів у фінансовій та виробничій сферах шляхом створення відповіної організаційної системи контролю в країні.

· Скоординованість - контролюючі органи координують діяльність з метою запогання перевірок і зайвого відволікання працівників підконтрольних органів; у разі потреби організовують спільні з іншими контролюючими органами ревізії та перевірки.

· Гласність - висвітлення в засобах масової інформації основних резутьтатів діяльності контроюючих органів з перевірок щодо дотримання законодавства, викриття зловживань, запобігання неефективного, нецільового використання державних коштів.

Деякі вчені-економісти розглядатають податковий контроль як складову частину і в контексті державного фінансового контролю, інші як частину бюджетного менеджменту. Ці точки зору не є протилежними і не виключають одна одну, але враховуючи те, що цілісної теорії податкового контролю ще не розроблено, я вважаю, що слід привети погляди вчених на цю економічну катеорію.

Якщо розглядати податковий контроль з точки зору державоного фінансового котролю у бюджетній системі - контролю держави на макрорівні, який здійснюється державними органами влади й управління під час складання, розгляду, затвердженя бюджетів, їх виконання та контролю за за їх виконанням, а також при затвердженні звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України [див. 7, с.427], то він без умовно є його самостійною та невід'ємною складовою. Характерним для нього є певна стадія фінансової діяльності -- стадія мобілізації коштів до публічних грошових фондів. Забезпечення режиму суворого додержання приписів норм податкового законодавства зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин є головною метою податкового контролю. Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

Якщо ж розглядати податковий контроль як частину податкового менедженту - системи принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із вибором податкової системи, розрахунком податкових платежів, постійним контролем за їхнім здійсненням [9], то податковий контроль є останньою за порядком, але не за важливістю самостійним елементом податкового менеджменту.

В економічній літературі податковий контроль прийнято класифікувати за видами та формами.

Відповідно існують наступні види податкового контролю:

1. Державний - здійснюється органами державної влади, які наділені відповідними по6вноваженнями; результатом державного податкового контролю можуть бути застосування різного роду санкцій до порушників податкового законодавства.

2. Аудиторський - цей вид податкового контролю здійнюється спеціалізованими аудиторськими компаніями, які мають ліцензію на аудиторську діяльність;результатом аудиторських перевірок є аудиторська записка, де вказуються порушення, що можуть виникати в процесі податкового обліку на підприємствах і в організаціях;

3. Внутрішньогосподрський - такий вид контолю може проводитися на підприємствах чи в організаціях власними відділами аудиту чи працівниками на яких безпосередньо покладені такі обов'язки для запобігання порушень податкового законодавства і правльного ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємствах чи в організація.

Податковий контроль також можна поділити за формами його здійснення. [див. Додаток 2].

Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний та наступний податковий контроль.

Попередній податковий контроль у часі передує здійсненню фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид контролю охоплює взяття на облік платників податків в органах державної податкової служби та органах фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. З метою організації ефективного попереднього податкового контролю створюються різні державні реєстри платників податків, які містять систематизовану інформацію про них та забезпечують єдиний державний облік.

Поточний контроль здійснюється в процесі фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид передбачає використання різних методів, серед яких слід виділити облік податкових надходжень до бюджетів та державних цільових фондів, перевірку правомірності використання податкових пільг, проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування.

Наступний контроль здійснюється за підсумками звітного податкового періоду. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль.

Проведення документального контролю передбачає отримання інформації щодо виконання податкового обов'язку на підставі аналізу документів (облікових, розрахункових документів, документальних форм додаткової звітності), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Фактичний податковий контроль зумовлює використання контролюючими органами специфічних прийомів і способів, що дозволяють встановити фактичні дані щодо кількісних та якісних показників об'єктів оподаткування, їх відповідності даним податкового обліку. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридичні адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходу.

У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути камеральним (за місцезнаходженням податкового органу) або виїзним (за місцезнаходження платника податків або приміщень чи територій, відповідних об'єктів оподаткування).

Поряд із вказаними, фахівці виділяють й такі форми податкового контролю: комплексний і тематичний, плановий і позаплановий, обов'язковий та ініціативний та ін.

Враховуючи те, що проведення податкового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання в Україні покладено на Державну податкову службу України, зокрема на її низову ланку - Державну податкову Інспекцію, то всі нормативно-правові акти, що визначають статус, функції, права та обов'язки цього органу державної влади можна вважати правовою базою для організації та проведення державного податкового контролю.

Основними ж нормативно-правовими документами, які регламентують діяльність органів державної влади на які покладено обов'язки проведення податкового контролю є: Конституцію України, господарський, митний та бюджетний кодекси України, закони України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб» і т.д.

Нажаль в Україні досі не прийнято Податкового кодексу, який зміг би врегулювати досить багато спірних питань, зокрема встановити чіткі межі в повноваженнях таких органів державної влади як державної податкової адміністрації, контрольно-ревізійного управління та митної служби України, які можуть «перехрещуватися» в результаті недосконалого законодавства.

2. Податковий контроль як один із найважливіших елементів управління державними фінансами

Для того, щоб розібратися в сутності податкового контролю потрібно проаналізувати його форми та роль на всіх рівнях економіки країни: від мікроекономічного - на рівні взємозв'язків та взаємодії підприємства та податкової інспекції, до макроекономічного значення цього виду державного контролю, який полягає в основному в забезпеченні виконання доходної частини державного та зведеного бюджетів України. Поетапна класифікація податкового контролю за формами його здійснення подана в Додатку 3.

Безпосередній податковий контроль здійснюється низовою ланкою Державної податкової служби - податковою інспекцією. Її основними завданнями є:

— виявлення та облік платників податків;

— первевірка правльності обчислення податків та податкових платежів;

— контроль за своєчасною надходження нарахованих сум до бюджету.

Облік платників податків здійснюється окремо за юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Обліковим реєстром юридичних осіб є «Єдиний банк даних про платників податків юридичних осіб» куди вносяться всі підприємства, що розташовані на території району чи міста, а також їхні філії, відділення та інші структурні підрозділи незалежно від їх місцезнаходження.

Відповідно для реєстрації та обліку фізичних осіб в 1996 році створено «Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», який передбачає облік усіх громадян-платників незалежно від джерела їх доходу. Тобто туди в цей реєстр входять громадяни, які отримують доходи не за основним місцем роботи та від підприємницької діяльності та громадяни, які отримують доходи лише за місцем основної роботи.[див. 7, с.486-488]

Для реєстрації в податковому органі, новоутворені підприємства подають до податкової інспекції за місцем розташування документи за встановленим переліком (заява, копія статуту, і т.д.). Податкові органи протягом двох днів перевіряють подані документи та завідсутності зауважень реєструють підприємство і вносять його до Єдиного банку даних. Після взяття на облік платника напримірнику статуту ставлять спеціальний штапм, та платнику видається довідка про взяття його на податковий облік.

Підприємства, які не зареєстровані у встановлені строки, несуть передбачену чинним законодавством відповідальність.

Для обліку та виявлення всіх платників, які перебувають на території району чи міста податкова інспекція аналізує діяльність тих органзацій та установ, діяльність яких пов'язана звідкриттям нових підприємств. Зокрема, це дані:

Ш від банківських установ - про підприємства, яким відкрито, закрито чи змінені поточні чи позичкові рахунки;

Ш від органів державної реєстрації - про зареєсровані підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності;

Ш від підприємтсв зв'язку;

Ш органів обліку нежитлових приміщень;

Ш страхових органів і т.д.

Взяття на облік фізичних осіб проходить за простішою схемою. Щоб стати на облік в податковій інспекції громадяни зобов'язані з'явитися у податковому органі і заповнити облікову картку за формою №1ДР. Надалі подактова інспекція також протягом двох днів перевіряє правльність поданих документів, та видає громаянам картки зфізичних осіб з ідентифікаційними номерами та переданням облікових номерів цих карток до реєстру.

Деякі особливості має взяття на податковий облік фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Для цього фізична особа у 5-денний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна з'явитися до податкового органу за місцем проживання і подати такі документи: заява, копія свідоцтва про державну реєстрацію, паспорт. Працівники податкової інспекції перевіряють подані документи і за відсутності зауважень вносять платника до Реєстру фізичних осіб. Платнику видається довідка про взяття на облік.

Слід зазначити, що усі операції з обліку фізичних осіб комп'ютеризовані і виконуються за допомогою спеціального програмного забезпечення, що дозволяє пришвидшити процес взяття громадян на податковий облік, а також підвищити ефективність контролю за цим процесом.

Другою складовою податкового контролю є перевірка правльності обчислення податків і податкових платежів. Вона включає в себе оперативний (поточний) контроль - при поданні звітності, та подальший контроль - при документальниї перевірці.

Платники податків зобов'язані у встановлений термін подавати до податкових органів декларації, звіти, та інші документи пов'язані зі сплатою та нарахуванням податків до бюджету. З одного боку податкова інспеція повинна без попередньої перевірки приймати звітність, хоча працівники податкової вже на етапі приймання звітів від платників повинні виявляти арифметичні чи методологічні помилки у поданих документах. Порядок прийняття, обробки та перевірки податкової звітності наведено на Рисунку 2.1.

Третім етапом податкового контролю є контроль за своєчасністю сплати нарахованих податків до бюджету. Такий контроль здійснюється відділом обліку і звітності. З цією метою для кожного платника відкриваються картки особових рахунків за окремими видами податків і платежів. У цих картках ведеться облік усіх надходжень авансовими чи фак тичними платежами, відбивається сальдо розрахунків при авансових платежах (доплати чи повернення переплат). Записи в картки особових рахунків робляться на підставі копій платіжних документів, які банк передає в податкову інспекцію щоденно після виконання операцій з перерахування податків і платежів на рахунки відповідних бюджетів разом з випискою із рахунків державного і місцевого бюджетів.

У разі виявлення недоїмки, тобто суми, не внесеної в бюджет, після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів податкові органи вживають заходи щодо усунення заборгованості платників перед бюджетом. Так, із сум недоїмки за кожен день прострочення нараховується пеня



Рисунок 2.1. «Порядок прийняття, обробки та перевірки податкової звітності»

На мою думку, слід більш детально розглянути такий елемент податкового контролю як документальні перевірки, адже саме вони дозволяють найбільш ефективно проаналізувати діяльність того чи іншого господарюючого суб'єкта і виявити, якщо такі є, порушення податкового та іншого законодавства.

Центральне місце у системі здійснення податкового контролю нині займають податкові документальні перевірки, які є однією з основних форм контролю держави за виконанням платниками податків своїх конституційних обов'язків - сплачувати податки. Основною законодавчою передумовою проведення податкових перевірок є статті 9-10 Закону України „Про систему оподаткування”.

Документальна перевірка проводиться згідно з програмами, які складаються у податковому органі, виходячи з головної мети перевірки -- виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і виконання зобов'язань перед бюджетом, оцінка стану звітної стану звітної дисипліни і ведення бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим перевірці підлягають такі основні питання:

1. Повнота і правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки.

2. Дотримання положень з інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів.

3. Дотримання порядку обліку основних фондів, нарахування амортизаційних відрахувань.

4. Правильність обліку і списання матеріальних цінностей.

5. Законність і правильність створення резерву майбутніх витрат.

6. Правильність відображення у звітності та віднесення на валові витрати:

— витрат на рекламу;

— представницьких витрат;

— витрат на відрядження;

— орендної плати;

— витрат на утримання об'єктів соціально-культурної сфери;

— інших витрат.

7. Правильність нарахування і своєчасність сплати в державні цільові фонди.

8. Правильність нарахування ПДВ.

9. Правильність нарахування акцизного збору.

10. Правильність відображення у звітності суми кредиторської та дебіторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності і безнадійної заборгованості.

Перевірка достовірності нарахування податків може здійснюватися не тільки за даними бухгалтерського та податкового обліку чи за первинними документами. Можна також застосовувати непрямі методи контролю. Згідно з чинним законодавством непрямі методи -- це сукупність прийомів і способів визначення сум податкових зобов'язань виходячи з витрат платника, приросту його активів, кількості найманих працівників та інших показників, що є елементами податкових баз.[2]

Хоча такі специфічні методи податкового контролю не можуть бути застосовані до всіх без вийнятку платників податків. Методи непрямого контролю можуть застосовуватися лише до юридичних осіб та їх філій та підрозділів, які не мають статусу юридичної особи, а також до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, крім платників єдиного та фіксованого податку.

Також існує список податків до яких можуть застрсовуватися методи непрямого податкового контролю. До цього переліку входять такі загальнодердавні податки як ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, рентні платежі, збір за геологорозвідувальні роботи, збір з а спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього середовища; та місцеві податки: податок на рекламу, готельний збір.

До непрямих методів податкового контролю відносяться наступні методи:

· Метод економічного аналізу

· Метод розрахунку грошових надходжень

· Метод зіставлення та аналізу доходів і витрат платника

Основною специфікою методів непрямого контролю є те, що для його проведення використовуються не інформація з первинних документів, податкового та бухгалтерського обліку платника, а та ж інформація з документів його партерів по господарській діяльності: постачальників, покупців, посередників, державних органів, які здійснюють ліцензування певних видів діяльності та інших органів державної та місцевої влади.

Якщо за результатами перевірки порушень не виявлено, то оформляється довідка про факт проведення перевірки і відсутність порушень податкового законодавства.[див. 9, с. 127-128].

Якщо ж за результатами перевірки виявлено факти порушення податкового законодавства, зокрема приховування або заниження сум податків, перекручення данних у бухгалтерських документах, податковій звітності, то посадові особи податкових органів оформляють акти, які складаються на спеціальних бланках і містять три частини: вступну, описову і підсумкову.

У вступній частині зазначають дані про підриємство (його реквізити, інформація про його діяльність, статутний фонд і т.д.) та дані про перевірку (хто проводив, де проводилася перевірка, категорія документальної перевірки, за який період і т.д.)[див. 11, с. 63]

У другій частині - описовій вказуються конкретні факти порушень, які виявлено в результаті переврки, з чіткою аргументацією та посиланнями на нормативно-правові документи.

В підсумковій частині акта в узагальненому вигляді викладають виявлені порушення з розбивкою по роках і податкових періодах суми занижених (завищених) податків та зборів.

Якщо в ході перевірки виявлено порушення і дораховано суми податків, то податковий інспектор на окремому аркуші розраховує фінансові санкції.

Акт підписується податковим інспектором, що проводив перевірку, керівником та головним бухгалтером підприємства.[див. 7, с. 522]

Розібравши механізм функціонування податкового контролю на мікрорівні, можна перейти до аналізу впливу податкового контролю на такі макроекономічні процеси як, на приклад, формування державного та місцевих бюджетів.

Так уже зазначалося, що податкові надходження до державного бюджету складають більше 70% від всіх його доходів, що без умовно посилює значення податкового контролю в державному управлінні економікою в цілому і державними фінансами як невід'ємною частиною національної економічної системи [див. Додаток 4]. Так податковий контроль покликаний забезпечувати постійні надходження до державного та місцевих бюджетів, і відповідно сприяти виконанню різного роду державних програм з фінансування тих чи інших сфер життя громадян.

Так завдяки провединню перевірок підприємств державною податковою інспекцією до державного бюджету України за 2002-2006 роки було донараховано близько 10 млрд. грн.., хоча варто зазначити, що майже 75% від донарахованих податків та зборів не поступає до державного бюджету, так як підприємства в судовому порядку скасовують такі податкові вимоги [див. Таблиця 2.1.].

Таблиця 2.1. «Аналіз стану сплати донарахованих податковими органами сум та фактично сплачених податків та зборів за період з 2002р. по 2006р.»

Показники	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.
1.Всього донараховано, млн. грн. %	3176,8	10099,5	3590,0	7440,9	5226,3
	100	100	100	100	100
2.Всього сплачено до бюджету донарахованих сум, млн. грн.	1251,2	1658,7	1638,0	2163,8	2127,4
- питома вага сплачених до бюджету в сумі донарахувань, %	39,4	16,4	45,6	29,1	40,7
3.Всього несплачених донарахувань до бюджету, млн. грн.	1925,6	8440,8	1952,0	5277,1	3098,9
- питома вага несплачених до бюджету донарахувань , %	60,6	83,6	54,4	70,9	59,3
У тому числі: 3.1.Внаслідок скасувань ДПС за скаргами платників, млн. грн.		81,9	100,5	297,8	1202,1
- у відсотках до несплачених в бюджет донарахованих сум, %		0,9	5,1	5,6	38,8
3.2. Внаслідок рішення суду, млн. грн.		1679,0	733,5	1400,6	975,6
- у відсотках до несплачених у бюджет сум , %		20,0	37,6	26,5	31,4
3.3. З інших причин, млн. грн.		6679,9	1118,0	3578,7	921,2
- у відсотках до несплачених у бюджет донарахованих сум, %		79,10	57,3	67,9	29,8

Така невідповідність між донарахованими податками та зборами та фактичними поступленнями в бюджет може бути пояснена в першу чергу недосконалістю податкового законодавства, що ще раз доводить необхідність прийняття Податкового кодексу, та окремого закону про податковий контроль, де повинні регламентуватися і засади проведення податкових перевірок із визначенням їх видів, підстав проведення, порядку, завдань і методів, бо більшість нормативних документів, які так або інакше визначають організацію податкових перевірок, мають відомчий характер з грифом „не для друку”, „секретно” або „для службового використання”, деякі з них не пройшли реєстрацію в Міністерстві Юстицій України й не погоджені з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, як того вимагає стаття 8 Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.[3]

Також таку ситуацію частково можна пояснити корумпованістю всіх гілок влади від виконавчої до судової, що також є однією з найбільших проблем на етапі інтеграції української економіки до міжнародних економічних організацій.

Як бачимо податковий контроль здійснюється на мікроекономічному рівні, хоча покликаний забезпечувати макроекономічну стабільність в державі шляхом забезпечення постійних поступлень податкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

3. Іноземний досвід по застосуванню податкового контролю та перспективи його впровадження в Україні

Вітчизняна наукова література зміст податкого контролю зводить виключно до проведення перевірок за дотриманням платниками законодавтва щодо оподаткування та підприємницької діяльності. У зарубіжній практиці прийнято трактувати податковий контроль дещо ширше - не лише як проведення податкових ревізій та перевірок, а й систему спостереження за платниками податків [19]. Метою такого спостереження є оцінка дотримання правил реєстрації та взяття на облік, легітимності господарської та фінансової діяльності,повноти обліку здійстення операцій, правльності обчислення об'єкта оподаткування, визначення податкових зобов'язань та декларування податкових платежів, тощо.

Подібне трактування податкового контролю дається в урядовому проекті «Податкового кодексу України», де він визначається як «єдина система обліку платників податків, а також контроль за правльністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, порядком проведення розрахунків, обліку товарів та коштів.»[20]

Одним з найефективніших методів контролю з боку держави, який використовується в країнах з високим рівнем розвитку таких як США та країни Європейського Союзу, є податковий аудит, який здійснюється структурними підрозділами подакових органів. Як зазначає В. Онищенко: «податковій аудит - це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правльністю обчислення, своєчасністю та повнотою сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також законністю здійснення операцій, пов'язаних з одержанням доходів та здійсненням розрахунків.»[15, с. 109].

Проте, незважаючи на значні напрацювання фахівців у дослідженні проведення податкового аудиту як складової податкового контролю, проблема його ефективного здійснення потребує подальшого практичного і теоретичного дослідження.

Сьогодні процес реформування податкового контролю триває за концепцією подальшої модернізації Державної служби України. Ця концепція передбачає врахування не лише досвіду українських органів оподаткування та «українських реалій сьогодення», але й застосування досвіду іноземних податківців.

Ідеологія податкового котролю в Україні повинна базуватися на таких же принципах, як і в країнах з високим ступенем розвитку ринкової економіки, а саме на принципі розширення бази оподаткування за рахунок контрольно-перевірочної роботи з метою виявлення недобросовісних платників, основними напрямками якої є:

а) посилення контролю за збитковими (малоприбутковими) підприємствами, які працюють у високорентабельних сферах діяльності, здійснюють реалізацію підакцизних товарів, надають послуги у галузі грального бізнесу, реалізують паливно-мастильні матеріали, тощо. На особливу увагу заслуговують підприємства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у яких більше 50% доходів від реалізації складають готівкові кошти, адже такі підприємства дуже часто декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування (прибутку). Також варто посилити контроль за підприємствами з значними обсягами річних оборотів, які сплачують не значні суми податків до бюджету;

б) виявлення схем ухилення від сплати податків та їх ліквідація шляхом документальних перевірок;

в) попередження безпідставного відшкодування податку на додану вартість;

г) попередження незаконного переміщення валютних цінностей за митну територію України;

д) посилення контролю за діяльністю фінансово-банківських установ, щодо виявлення та руйнування незаконних схем, що дозволяють суб'єктам підприємницької діяльності ухилятися від спалти податків;

е) підвищення контролю за підприємствами, що користуються податковими пільгами

ж) проведення за галузевим принципом компленксих перевірок підприємств, які мають пріорітетне значення як виробники значого обсягу ВВП, незалежно від форми власності. Паралельно з перевіркою основного підприємства може проводитися перевірка його партнерів - постачальників, покупців, підприємства, що входять з даним до однієї фінансової групи, консорціуму і т.д., задля виявлення фіктивних підприємств, що працюють з проведення «тіньових» податкових схем.

Також іноземний досвід показує, що проведення комплексних документальних перевірок не завжди є ефективним, тому в Україні необхідно впроваджувати систему взаємодії різних контрольних органів (Державної податкової служби, Митної служби, Контрольно-ревізійної служби) з метою проведення тематичних перевірок на підприємствах.

Для виконання цих завдань створюються та поступово впроваджуються нові технології податкової діяльності, які базуються на використанні сучасної комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення. Вони спрямовані на ефективне використання зовнішньої та внутрішної інформації з метою планування перевірок і якісного виконання фінансвого аудиту, а отже, і на ефективне боротьбу з ухиленням від сплати податків, на ліківдацію тіньової економіки, що на сьогодні є особливо актуальним в нашій державі.

Так Державною податковою службою України створено програмне забезпечення «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді», яке покликане спростити процедури подання податкової звітності від платників податків до місцевих податкових інспекцій, а також прискорити та підвищити ефективність роботи податківців щодо обробки та аналізу податкової звітності. Хоча слід зазначити, що дане програмне забезпечення не дуже популярне серед платників податків, оскільки дуже велика частина їх господарської діяльності все ще перебуває в «тіні» і не відображають в податковій звітності частини господарської діяльності.

Так за повідомленням на офіційному сайті ДПС наприкінці квітня цього року на 10%, або на 31230, зросла кількість платників податків - юридичних та фізичних осіб, що надсилають податкову звітність в електронному вигляді.

Найбільше цей показник збільшився у Києві та в Одеській області - відповідно 35,4 та 30,6 відсотка. У Вінницькій області та АР Крим відповідно на 14,2 та 11,4 відсотка більше платників податків надіслали звітність в електронному вигляді.

В Україні за останні дні квітня кількість юридичних осіб, що перешли на електронну форму звітності, збільшилася на 3,87 відсотка. Значно збільшився цей показник в Одеській - на 8,27 відсотка, Волинській областях та м. Києві - на 8,11 відсотка. Всього в Україні 34,12 відсотка юридичних осіб - платників податків надали перевагу звітності в електронному вигляді.[20]

Проектом модернізації Державної податкової служби України передбачається оновлення і спрощення всіх процедур по адмініструванню податків. На підставі розроблених стандартів адміністрування всіх процесів необхідно створити єдину інформаційну систему платника податку, яка буде підтримуватися сучасним програмним забезпеченням та інформаційними технологіями, які повинні створити умови для максимального виключення людського фактора в прийнятті рішень.

Необхідною умовою модернізації податкового контролю є вдосконалення податкового законодавства, забезпечення його спрощеності, стабільності та передбачуваності. Як уже зазначалося необхідне прийняття «Податкового кодексу України», проетк якого вже дуже довго обговорюється як в органах законодавчої та виконавчої влади, так і в суспільстві., а також окремого закону «Про податковий контроль».

Важливий крок - підвищення кваліфікації та вдосконалення професійності працівників ДПС. Забезпечення можливості їх постійного професійного росту шляхом проведення економічних навчань державних службовців. Забезпечення належного рівня оплати праці для зменшення плинності кадрів в органах Державної податкової служби України, а також з метою викореннення корупції.

Як показує іноземний досвід, податковий контроль є більш ефективним, коли органи податкового контролю не просто виконують покладені на них контрольні функції, а й співпрацюють з платниками, прислуховуються до їх порад щодо вдосконалення податкової системи. Така взаєодія можлива припроведенні взаємних консультацій між податковими органами та представниками підприємців тієї чи іншої галузей економіки.

Необхідною умовою в зменшенні кількості правопорушень є застосування превентивних заходів податкового контролю. До комплексу попереджувальних заходів відноситься проведення консультативно-методологічної допомоги платникам податків, своєчасне висвітлення змін податкового законодавства в засобах масової інформації, публікації про найпоширеніші та найтиповіші порушення податкового законодавства та огляд судової практики.

Так Державна податкова служба служба України проводить роботу з роз'яснення податкового законодавста через свої інтернет-ресурси - веб-сайти Державної податкової служби України і через інтернет-портали місцевих державних податкових інспекцій. Також започатковано діяльність Інформаційно-довідкового департаменту, який займається роз'яснювальною роботою по телефону, надає безкоштовні консультації через безкоштовну гарячу телефонну лінію.

Основним принципом щоденної роботи повинна стати формування співпраці між державою і господарюючими суб'єктами, посилення довіри і загального розуміння між податковими працівниками і платниками податків. У Схемі 3.1. представлені головні принципи роботи податкових органів з платниками податків.

Після розширення інформаційного забезпечення податкового контролю стане можливим автоматизувати процес оподаткування, ефективніше використовувати наявні людські ресурси, зіставляти відомості з різних джерел для виявлення ухилень від сплати податків. зокрема цей напрям передбачає впровадження електронної системи звітності та реалізацію захищеного обміну інформаці з платниками податків за допомогою інтернет-технологій, про яку вже зазнанчалося,

Наступним етапом покращення системи податкового контролю, який використовується за кордоном і повинен використовуватися в нашій країні, є підвищення ефективності перевірок за допомогою розробки та впровадження непрямих методів перевірки платнків, системи автоматизованого відбору платників дял документальних перевірок, що дасть змогу збільшити імовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків призагальному зменшенні перевірок і перевіряючих.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 3.1. Основні засади роботи податкових органів

Модернізація перевірочної роботи Державної податкової служби України передбачає також залучення до оподаткування тіньових коштів наступними шляхами:

· відстеження товарно-грошових потоків;

· контролю за використанням готівки;

· легалізації зовнішньоекономічної діяльності;

· контролю за поверненням в Україну валютної виручки;

· запобіганню використанню банківської системи в протиправних цілях.

Розробка та впровадження цих заходів повинні створити умови для виводу з «тіні» значної частини господарської діяльності.

Основними формами взаємодії податкової служби з платниками податків повинні бути відносини партнерського типу, як це робиться у більшості західних країн, коли податкові органи не тільки наглядають та контролюють діяльність платників податків, але й допомагають платникам чіткіше виконувати свої обв'язки.[23] Більш детально форми взаємодії податкових органів з підприємствами та громадянами представлено у Схемі 3.2.

Проведення ефективного, модернізованого податкового контролю на основі досвіду іноземних податківців та скоригованого на умови української економіки, повинно слугувати чинником попередження неплатежів до бюджету. Покращення організації роботи податкової служби, загалом, та податкових інспекцій як безпосередніх виконавців податкового контролю при здійсненні цього контролю повинно забезпечуватися всіма організаійними процедурами на всіх рівнях ДПС та залежить від якісного, адекватного та своєчасного реагування податкових органів на отримані результати та недоліки, які виявленні в процесі проведення модернізації роботи ДПС.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 3.2. Форми організації роботи ДПС з платниками податків та громадянами.

Висновки

Об'єктивна необхідність забезпечення надходженння відповідних податкових платежів, дотримання податкової дисципліни як умови належного виконання суб'єктами господарювання зобов'язань перед державою зумовило підвищення ролі податкового контролю в формуванні державних фінансів та управлінні ними.

Податковий контроль розгядають і як підсистему бюджетного менеджменту, і як підсистему податкового менеджменту, хоча одної думки щодо сутності податквого контролю та його економічної суті вчені поки не дійшли. Узагальнюючи більшість теоретичних напрацювань в сфері податкового контролю його можна визначити як систему дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення додержання суб'єктами господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів.

Податковий контроль як і будь-який вид контролю включає в себе три етапи: констатацію фактів, їх критичну оцінку та розробку заходів для покращення результатів, в податковому контролі цими результатами можуть бути суми сплачених чи не спалчених податків, правльність (не правльність) їх нарахування і т.д.

Податковий контроль має свій об'єкт та предмет. Об'єктом податкового контролю є відповідні об'єкти оподаткування платників податків, визначені чинним законодавством (доходи, прибуток, обсяги реалізації, обороти з реалізації, митна вартість тощо), Предметом контролю відповідно є задокументована в податковому та фінансовому обліку звітність суб'єктів господарювання.

Основними принципами податкового контролю є: законність, об'єктивність, регулярність, системність, скоординованість, гласність.

Податковий контроль класифікують за різнмими ознаками. Так за часовою ознакою виділяють: попередній, поточний та подальший; за джерелами даних: документальний та фактичний; за методом здійснення контролю: аналіз, перевірка, ревізія, обстеження, моніторинг;за місцем проведення: виїзний та камеральний; за контролюючим суб'єктом: державний, аудиторський та внутрішньогосподарський. За іншими ознаками виділяють тематичний та комплексний податковий контроль, плановий та позапалановий, обов'язковий та ініціативний.

Законодачим підґрунтям для проведення податкового контролю є Конституція України, закони України «Про Державну податкову службу України», «Про систему оподаткування», Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові документи. Хоча для підвищення ефективності податкового контролю повинні бути прийняті Податковий кодекс України, та окремий закон «Про податковий контроль».

Проведення податкового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання в Україні покладено на Державну податкову службу України, зокрема на її низову ланку - Державну податкову Інспекцію.

Основними функціями Державної податкової інспеції є: виявлення та облік платників податків, первевірка правльності обчислення податків та податкових платежів, контроль за своєчасною надходження нарахованих сум до бюджету.

Найефективнішим методом податквого контролю є документальна перевірка. Документальна перевірка проводиться згідно з програмами, які складаються у податковому органі, виходячи з головної мети перевірки -- виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і виконання зобов'язань перед бюджетом, оцінка стану звітної стану звітної дисипліни і ведення бухгалтерського обліку. Вона проводиться на підприємстві не рідше, ніж раз у 3 роки і не частіше, ніж раз на рік.

Перевірка достовірності нарахування податків може здійснюватися не тільки за даними бухгалтерського та податкового обліку чи за первинними документами. Можна також застосовувати непрямі методи контролю -- сукупність прийомів і способів визначення сум податкових зобов'язань виходячи з витрат платника, приросту його активів, кількості найманих працівників та інших показників, що є елементами податкових баз. Хоча для їх застосування можливе тільки до певного списку податків та за певних умов, також застосувати такі методи податкового контролю неможливо до громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності. До методів непрямого податкового контролю відносять: метод економічного аналізу, метод розрахунку грошових надходжень, метод зіставлення та аналізу доходів і витрат платника.

На жаль, через недосконалу систему законодавтсва та корумпованість всіх гілок влади в Україні дуже часто робота податкових органів є даремною, так як дуже велика частина сум донарахованих в результаті документальних перевірок податків так і не доходить до бюджету країни, хоча трапляється, що такі донарахування і через непрофесійність податкових працівників. Це свідчить про те, що нашим податковим органам ще треба багато вчитися у своїх іноземних колег.

Так у зарубіжній практиці прийнято трактувати податковий контроль не лише як проведення податкових ревізій та перевірок, а й систему спостереження за платниками податків. Метою такого спостереження є оцінка дотримання правил реєстрації та взяття на облік, легітимності господарської та фінансової діяльності,повноти обліку здійстення операцій, правльності обчислення об'єкта оподаткування, визначення податкових зобов'язань та декларування податкових платежів, тощо. Подібне трактування сутності податкового обліку наводиться і в проекті Податкового кодексу України.

Модернізація роботи Держаної податкової служби України передбачає впровадження інформаційних техтологій для податкового контролю, застосування новітнього програмного забезпечення для аналізу роботи підприємств та виявлення тих підприємств, які ухиляються від сплати податків. Також в процесі модернізації роботи податкових органів потрібно переходити до партнерських стосунків з платниками та заохочувати їх працювати чесно та виводити свою господарську діяльність з «тіні», що є особливо актуальним для сучасної економічної ситуації в Україні.

Список використаної літератури

...