Головні джерела оподаткування у різних країнах світу. Податки на виїзд, підприємництво, кредит. Податкова пільга і реформа
Головні джерела оподаткування у США, джерела федерального бюджету Канади. Історія розвитку та національна специфіка оподаткування Японії. Цілі проведення зваженої податкової політики сучасними державами. Погляди Стародавньої Греції на оподаткування.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.06.2014 |
| Размер файла | 69,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ
Кафедра фінансів та кредиту
Контрольна робота
з дисципліни
“ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”
Кривий Ріг -2011
1. Головні джерела оподаткування у США
Федеральний бюджет США формується здебільшого за рахунок прямих податків. У той же час основними джерелами поповнення місцевих бюджетів є непрямі податки.
Найбільшу питому вагу в загальному федеральному бюджеті США має прибутковий податок з фізичних осіб. Він може розраховуватись двома способами: дохід окремого громадянина або дохід сім'ї (дохід сім'ї складається з доходів усіх її членів).
Для розрахунку цього податку визначаються всі доходи: заробітна плата; дохід від підприємницької діяльності; пенсії (з усіх джерел, у тому числі з недержавних фондів); державна допомога; доходи з інших джерел (наприклад, від цінних паперів).
Деякі доходи (приміром, від продажу майна або цінних паперів) оподатковуються спеціальним податком або податком у складі особистого доходу.
Дохід оподатковується за прогресивною шкалою. Платники податку поділяються на чотири категорії, які мають різні ставки та межі доходу. До цих категорій належать: подружжя, які мають сукупний дохід; подружжя, які мають роздільні доходи; самотній глава сім'ї; самотній громадянин.
Ставка оподаткування коливається у межах від 15% до 39,6%. В останні роки з'явилась тенденція до збільшення мінімуму доходів, які не оподатковуються, та до зменшення максимальної ставки оподаткування (раніше вона становила майже 50% доходу).
Друге місце в дохідній частині федерального бюджету займають відрахування на соціальне страхування. Воно здійснюється як роботодавцями, так і найманими працівниками в рівних частках (50% на 50%). Відрахування має цільове призначення й тенденцію до підвищення.
Третє місце в дохідній частині бюджету займає податок на доходи корпорацій. Особливістю цього податку є те, що він сплачується як у федеральний бюджет, так й в бюджети штатів, тобто в місцеві бюджети. Ставка оподаткування у федеральний бюджет становить 34%. Вона встановлюється за прогресивною шкалою: на перші $50 тис. - 15%, на наступні $25 тис. - 25% і понад $25 тис. - 34%. На доходи від $100 тис. до $335 тис. встановлюється додатковий збір 5%. Як видно, цей податок має тенденцію до зменшення для підприємств малого та середнього бізнесу і стимулює їх розвиток.
Ставки згаданого податку в різних штатах визначаються місцевими органами влади і становлять від 3% - у штаті Міссісіпі до 12% - у штаті Айова.
Додатком до цього податку є податок на надприбуток. Він вирівнює прибуток корпорацій, зменшує внутрішні ціни на той чи інший виріб. Крім того, бюджет одержує додаткові кошти. У монопольних підприємствах США більша частина коштів, як правило, належить державі, яка встановлює та контролює не тільки ціни, а й обсяги виробленої продукції, доступ на ринок виходячи із суспільних потреб громадян держави.
Податок з продажу капітальних активів. Найбільша ставка оподаткування цих доходів становить 34 %. Об'єктом оподаткування є дохід, одержаний від продажу обладнання, інших основних фондів та майна підприємства.
Акцизні збори займають незначне місце в загальній сумі дохідної частини бюджету. Вони встановлюються на алкогольні та тютюнові вироби, а також на такі послуги, як повітряні перевезення тощо. В останні роки з'явилась тенденція до збільшення кількості підакцизних товарів (на дорогі автомобілі, коштовності, хутро, приватні літаки та ін.) та підвищення ставки оподаткування.
Податок на спадщину нараховується на майно, яке переходить у спадщину або дарується. Ставка залежить від ступеня спорідненості та вартості спадщини. Наприклад, майно вартістю до $10 тис. від сплати податку звільняється. На цінніші подарунки або майно ставка встановлюється за прогресивною шкалою - від 18 до 50 % (найвища ставка застосовується на майно вартістю понад $2,5 млн).
Особливістю податкової системи США є її децентралізація. Крім федеральної податкової політики, на рівні штатів проводиться своя податкова політика, яка формує свою податкову систему.
До податків, які сплачуються в бюджет штатів, належать наступні.
Прибутковий податок з корпорацій та громадян. Ставки прибуткового податку з громадян встановлюються від 2 до 12 %, причому податок із заробітної плати сплачується до бюджету штату, а з інших доходів - у штат за місцем проживання.
Основним джерелом дохідної частини бюджету штату є податок з продажу, або податок зі споживання. У деяких штатах він відсутній (застосовується в 44 штатах із 50). Ставка встановлюється в кожному штаті й коливається від 3% - у штатах Колорадо та Вісконсіна до 8,25 % - у штаті Нью-Йорк. Особливістю цього податку є те, що він може розподілятись за кількома напрямками. Наприклад, одна частина податку сплачується у бюджет штату, а інша - у бюджет великих міст.
У деяких штатах введений податок на ділову активність. Наприклад, у штаті Каліфорнія він складається з двох частин:
– оподаткування загального обороту підприємств та корпорацій у розмірі до 2,5%;
– податок з фонду заробітної плати - 1,6%.
Крім федерального бюджету та бюджетів окремих штатів, у США існують бюджети окремих міст. До основних джерел наповнення цих бюджетів належить податок на майно. Наприклад, у Нью-Йорку він становить 40% бюджету міста. Цей податок стягується із власників приблизно 900 будівель та споруд. При встановленні та сплаті податку на майно виділяють форми власності (приватна, комерційна та ін.). Залежно від цього й проводиться оподаткування.
Крім згаданих місцевих податків, у США існують і інші податки:
– податок на готельне обслуговування сплачується у розмірі 5 % від плати за готель;
– податок на комунальні послуги сплачується у розмірі 3 % від плати за телефон, газ, електроенергію;
– податок на угоди. Наприклад, при продажу та купівлі майна податок становить $2,5 на кожну $1000.
Місцеві органи влади видають різні ліцензії та дозволи, наприклад, на продаж продуктів (окремо молока), алкогольних напоїв, тютюнових виробів, володіння ресторанами, на право користування автомобілем, мотоциклом, утримання домашніх тварин. Ліцензійні збори є джерелом наповнення дохідної частини бюджетів штатів.
2. Головні джерела федерального бюджету Канади
Податкова система Канади складається з трьох рівнів: федеральний - 48% державних доходів: провінціальний - 42% державних доходів; місцевий - 10% державних доходів. Кожен із рівнів має свої джерела надходження.
Основним джерелом надходження доходів до федерального бюджету є:
– прибутковий податок з громадян;
– податок з корпорацій;
– податок на товари та послуги;
– акцизи;
– мито;
– податки у фонди соціального страхування.
Індивідуальні доходи громадян підлягають оподаткуванню, і надходження прибуткового податку з громадян складають найбільшу частину доходів федерального бюджету, причому їх доля постійно збільшується.
Значними є й надходження до федерального бюджету від податку з прибутків корпорацій, податку на товари та послуги, акцизів, мит та відрахувань до соціальних фондів.
Індивідуальні доходи громадян, які підлягають оподаткуванню прибутковим податком, обчислюються як різниця між загальним доходом сім'ї і видатками на утримання непрацюючих членів сім'ї, страхові виплати, в тому числі у пенсійний фонд та фонд на безробіття, на навчання та стажування, оплату консультацій податкового інспектора тощо.
З 1987 року в Канаді проводиться глобальна податкова реформа. Насамперед вона торкнулася двох податків: прибуткового податку та податку на прибуток. На федеральному рівні замість 10 ставок прибуткового податку було запропоновано три. У розрахунку на сім'ю податок з індивідуальних доходів складає при доході:
– до $29590 - 17%;
– від $29590 до $59180 - 5030 доларів фіксованого податку і 26% від суми доходу, що перевищує $29590;
– понад $59180- 12724 долари фіксованого податку і 29% від суми доходу, що перевищує $59180.
Змінилась і ставка податку на приріст ринкової вартості активів. До проведення реформи об'єктом оподаткування була половина доходу від збільшення вартості активів і ставка становила 26%. Нині частка доходу підвищилась до 75%, а ставка збільшилась до 30%.
Змін зазнав і податок на прибуток. Так, на федеральному рівні ставку для більшості компаній встановлено на рівні 28%, для компаній обробної промисловості - 23%. Щодо цього податку передбачаються пільги, до яких належать інвестиційний податковий кредит, податковий кредит на витрати на науково-дослідні та конструкторські роботи (НДКР), застосування прискореної амортизації, пільгові умови оподаткування приросту ринкової вартості активів, знижки на виснаження копалин. Наведені пільги диференційовані залежно від території, напрямку і особливостей діяльності підприємства. Для Атлантичного узбережжя інноваційний податковий кредит становить 15%, а для особливо визначених територій - 10%. Податковий кредит на капіталовкладення в НДКР становить 30%, а в компанії обробних галузей - 45%.
Значна увага в Канаді приділяється розвитку підприємств малого бізнесу. Вони становлять 97% усіх підприємств у країні. До таких компаній належать ті, що мають річний оборот реалізації до $20 млн., а річний прибуток не менш як $200 тис. і в яких зайнято не більше 100 працюючих. Підприємства малого бізнесу з метою подальшого розвитку оподатковуються за єдиною ставкою - 12%.
Податкова політика Канади спрямована на зниження ставок оподаткування при розширенні бази оподаткування. Тому велике значення мають непрямі податки.
Одним із таких податків є податок з продажів. Він має дві характерні особливості:
– розповсюджується тільки на споживання і не стосується виробничого процесу;
– має більш широку базу оподаткування.
Негативним є те, що половина податку стягується з виробничих ресурсів, а це підвищує вартість інвестицій на 4%. Цей податок утримувався із внутрішнього продукту у більших розмірах, ніж з імпорту (приблизно на 35%). У вартості товарів, які придбаваються громадянами, 15% складає податок на товари та послуги, 7% з яких спрямовуються до федерального, а 8% - до провінційного бюджету. Деякі види товарів та послуг - продукти харчування, ліки, медичне устаткування, послуги охорони здоров'я та освіти - взагалі звільняються від сплати цього податку.
В Канаді 53% від роздрібної ціни палива разом з акцизом становить податок на пальне. Цей податок передбачає стягнення 8,5 центи за 1 літр бензину, 4 центи - за 1 літр дизельного пального та 9,5 центи - за 1 літр авіаційного бензину.
Відрахування до пенсійного фонду у Канаді проводяться у розмірі 2,8%, а до фонду на безробіття - 2,95% від фонду заробітної плати.
Податкова політика в Канаді є складовою загальноекономічної політики і має досить суттєвий вплив на економічні процеси, які відбуваються в державі. Найбільшу питому вагу серед усіх податків, які стягуються, має прибутковий податок - до 45%, у тому числі прибутковий податок з фізичних осіб - 37%, 8% - податок з корпорацій. Податок на споживання становить близько 30%.
Останні тенденції в розвитку податкової системи пов'язані з розширенням бази оподатковування й зниженням розмірів ставок податків і спрямовані на скорочення дефіциту федерального бюджету при збереженні можливостей задіяти на економічні процеси.
3. Історія розвитку та національна специфіка оподаткування Японії
Податкова система Японії характеризується множинністю податків. Їх має право стягувати кожний орган територіального управління. Але всі податки країни зафіксовані в законодавчих актах. Кожний вид державного податку регулюється законом. Закон про місцеві податки визначає їхні види й граничні ставки, усі інші встановлює місцевий парламент.
У країні діють близько 25 державних і 30 місцевих податків. Їх можна класифікувати по трьом великим групам;
перша - прямі прибуткові податки з юридичних та фізичних осіб, питома вага яких складає 56% податкових надходжень до бюджету;
друга - прямі податки на майно, які складають 25%;
третя - прямі та непрямі споживчі податки, питома вага яких дорівнює 19%.
Таке співвідношення цілком закономірно, якщо врахувати те, що значна кількість споживчих податків направляється до місцевих бюджетів Японії
Важливе значення у податковій політиці Японії мають державні податки. Серед усіх податкових надходжень приблизно 2/3 (або 64-65%) становлять державні податки і лише третина - місцеві. З урахуванням невеликої їх частки в загальній сумі податків фінансування місцевих бюджетів здійснюється за рахунок державних податків (близько 2/3 державних ресурсів витрачається на місцеві податки).
Крім податкових відрахувань, для Японії характерні також неподаткові надходження (вони становлять близько 15% податкових надходжень до державного бюджету). Місцеві органи одержують майже 25% неподаткових надходжень. Сюди входять: орендна плата, продаж земельних ділянок і іншої муніципальної нерухомості, пені, штрафи, продаж облігацій, доходи від лотерей, позики. У неподаткові статті доходу включається також залишок попереднього року.
Найбільшу питому вагу серед усіх податкових надходжень мають прямі податки. Основні з них - це прибутковий податок з фізичних та юридичних осіб, податок на майно та споживчий податок.
Прибутковий податок з юридичних осіб сплачується підприємствами, але ставки залежать від того, куди сплачується цей податок. Так, ставка державного прибуткового податку становить 33,48%; префектурного - 5% від державного, або 1,67% від прибутку; місцевий, районний - 12,3% від державного, або 4,12% від прибутку. Отже, до бюджету надходить близько 40% податку на прибуток.
Прибутковий податок з фізичних осіб теж має багаторівневу систему сплати. Державний податок має 5 ставок оподаткування - від 10% до 50%; Префектурний податок має три ставки - від 5% до 15%. Діє також місцевий податок. Крім того, стягується податок на кожного мешканця один раз на рік. При розрахунку цього податку встановлюється досить високий неоподатковуваний мінімум, який враховує різні чинники, а також сімейний стан платника.
Податок на майно. Ним оподатковуються як фізичні, так і юридичні особи, причому ставка для них однакова - 1,4% вартості майна. Переоцінка вартості майна проводиться один раз на три роки. Оподаткуванню підлягають нерухоме майно, земля, цінні папери, проценти за банківськими депозитами.
Податок з продажів є одним зі споживчих податків. Ставка оподаткування становить 3%.
До державних податків також належать:
– податок з реєстрації ліцензій;
– гербовий збір;
– податок на спадщину;
– податок на іригацію та покращення землі;
– податок з власників автотранспортних засобів;
– акцизи (здебільшого вони встановлюються на алкогольні напої, тютюнові вироби, нафту, газ);
– податок на розвиток джерел електроенергії;
– акцизи на послуги (проживання у готелях, харчування у ресторанах тощо)
– мито.
Податкова політика Японії передбачає зміцнення фінансів місцевих органів влади: префектур, міст, районів, селищ і т.д. Власні податкові надходження, незважаючи на множинність місцевих зборів, забезпечують в останні роки близько 40% дохідної частини місцевих бюджетів, а поповнення відбувається за рахунок державного бюджету. Серед місцевих податків понад 50% становлять прибуткові податки. Друге місце займає податок на майно і третє - споживчий податок.
Прибуткові податки мають високу питому вагу в загальній сумі державного бюджету (55-57% усіх податкових надходжень), податки на майно становлять 25%.
Розподіл різних груп податків між державою й місцевими органами управління в Японії характеризується наступними цифрами: приблизно дві третини всіх доходів дають державні податки й лише 1/3 - місцеві.
Розподіл податкових надходжень здійснюється через державний бюджет.
Як бачимо, місцеві податки аж ніяк не домінують у місцевих бюджетах, становлячи значно менше половини їх дохідної частини. Це відрізняє японську податкову систему від північноамериканської, де місцеві податки найчастіше перевищують дві третини бюджету муніципалітетів. Досить істотну роль, хоча й меншу, ніж в ряді європейських країн, відіграють відрахування від загальнодержавних податків.
4. Якими є цілі проведення зваженої податкової політики сучасними державами
В умовах сучасного суспільства податки перетворилися на важливий економічний, соціальний i політичний фактор розвитку. Великий вплив система оподатковування має на функціонування й ділову активність підприємницьких структур, які створюють фінансовий потенціал країни, що обумовлює необхідність проведення зваженої податкової політики на основі збалансування фіскальної та стимулювальної функції податків.
Політики, бізнесмени й учені-економісти досить ясно розуміють, що добробут будь-якої сучасної країни з ринковою економікою в значній мірі залежить від того, наскільки успішно ця країна реалізує ефективну податкову політику, що адекватно відображає економічну політику держави в цілому і є частиною цієї загальної економічної політики.
Якщо конкретизувати цілі проведення зваженої податкової політики, то насамперед необхідно відзначити, що головна мета податкової політики полягає не в наповненні скарбниці за всяку ціну, а в стимулюванні підприємницької й інвестиційної діяльності. Тому головна ціль податкової політики збігається з метою соціально-економічної політики держави - забезпечення економічного росту й росту добробуту громадян.
Таким чином, зважена податкова політика являє собою курс дій, систему заходів, проведених державою в області податків і оподатковування з метою забезпечення добробуту громадян країни, стимулювання рівномірного й позитивного розвитку економіки й формування основної частини доходів бюджету.
Надлишковий податковий прес приводить лише до ще більшого спаду виробництва, уходу від сплати податків і розквіту “тіньової економіки”.
Оптимальний рівень податкового вилучення припускає такий сукупний тягар на юридичних і фізичних осіб, при якім податки не виявляють гнітючого впливу на підприємницьку й інвестиційну діяльність, а також на життєвий рівень населення, одночасно забезпечуючи в необхідному обсязі надходження в бюджет.
При цьому бюджетні обмеження повинні бути, з однієї сторони досить твердими й універсальними, щоб не допустити підтримки (за допомогою зайвої диференціації) неконкурентноспроможних підприємств і галузей, що закріплює існуючу нераціональну структуру виробництва. З іншого боку, необхідно використовувати податкові методи як важіль, що впливає на економічну поведінку господарських суб'єктів і стимулюючого їхню виробничу й інвестиційну діяльність.
5. Розкрийте погляди Стародавньої Греції на оподаткування
У стародавності, при нескладному державному устрої, при слабкому розвитку державних потреб і при задоволенні останніх особистою службою й натуральними повинностями громадян, податки або зовсім були не потрібні або відігравали досить скромну роль у державнім господарстві. Так, наприклад, у державах Древньої Греції, де законодавство, суд, управління й військова справа відправлялися особистими повинностями громадян, правильних прямих податків не було.
У Древній Греції в IV-VII ст. до н. е. представники знаті ввели податки на доходи в розмірі 1/10 або 1/20 частини доходів. Існували також у Древній Греції акцизи у формі приватних зборів, що стягуються при в'їзді в місто.
Це дозволяло концентрувати й витрачати кошти на утримання найманих армій, зведення укріплень навколо міст-держав, будівництво храмів, водопроводів, доріг, улаштування свят, роздачу грошей і продуктів біднякам і на інші суспільні цілі.
В афінській державі не існувало прямого й постійного оподатковування громадян, і великі суми на державні потреби вишукувалися в результаті разових державних позик. Одним з таких джерел коштів на державні потреби були літургії - податкові повинності, що покладали на найбільш заможних громадян.
Також кошти на суспільні видатки надходили від общинної власності, наприклад із земельних ділянок, рудників, від мит, податей на іноземців, від податків із продажів, судових мит і штрафів. Особливий податок - метекіон виплачували на території Аттики й Афін метеки (вихідці з інших громад, які не приймалися до складу філ, фратрій і родів, приналежність до яких визначалася кревно родинними зв'язками корінного аттичного населення)
У той же час у прадавньому світі була й серйозна протидія прямому оподатковуванню. В Афінах, наприклад, уважалося, що вільний громадянин не повинен платити прямих податків. Тобто в Афінах стягнення податків не мало примусового характеру, а здійснювалося як добровільні пожертвування. Вільні громадяни Афін податків не платили, воліючи їм добровільні пожертвування.
Однак якщо перед державою стояли великі видатки - війна або велике будівництво, народні збори вводили обов'язкове оподатковування для всіх і встановлювали обов'язкові відсоткові відрахування від доходів.
6. Які ознаки розглядаються для визнання юридичної і фізичної особи резидентом
Прямі податки з доходів і прибутку стягуються на основі критерію податкового резидентства, який припускає необмежені зобов'язання по їхній сплаті з доходів, отриманих у країні й за її межами. Критерій податкового резидентства необхідний для рівномірного розподілу податкового навантаження між іноземними й місцевими платниками.
Резидентом називається особа (юридична або фізична), постійно зареєстрована або постійно перебуває на території даної країни не залежно від громадянства або приналежності капіталу.
Резидент - фізична або юридична особа, центр економічних інтересів якого пов'язаний з економічною територією країни.
Для кожної країни світу характерні деякі особливості визначення статусу (резидент або нерезидент), але можна виділити наступні загальнопоширені критерії:
1. Для фізичних осіб:
а) період фактичного знаходження на території країни. Як правило, використовується критерій знаходження протягом не менш 183 днів у році (наприклад, використовується в Україні й країнах СНД);
б) наявність постійного місця проживання: наявність постійного житла у власності або оренді, а також готельного номера, що знімається на тривалий строк. Тобто наявність адреси, по якій можна розшукати платника податків (наприклад, використовується в Німеччині й Швейцарії);
в) центр життєвих або економічних інтересів: наявність родички, майна й одержання доходів на території країни враховуються (окремо або в сукупності) для визначення статусу податкового резидента (наприклад, використовується в Італії, Франції);
г) громадянство. Критерій заснований на концепції національної прихильності, яка припускає, що громадянин країни повинен платити податки незалежно від його фактичного місця знаходження (наприклад, використовується в США).
2. Для юридичних осіб:
а) факт інкорпорації: реєстрація компанії в спеціальному комерційному реєстрі юрисдикції (наприклад, використовується в США, Росії, Японії);
б) тісні комерційні зв'язки з юрисдикцією: наявність органів фактичного управління й контролю компанії або одержання доходів із країни (наприклад, використовується в Ірландії, Швейцарії).
Розбіжність критеріїв визначення резидента, застосовуваних різними країнами, може приводити до визнання тих самих осіб резидентами відразу двох і більш країн.
Розв'язання спірних ситуацій здійснюється на основі норм внутрішнього права кожної із країн або шляхом застосування відповідних положень податкових угод.
7. Податок на виїзд - це…
Податок на виїзд (Departure Tax, Exit Tax) - стягується із усіх осіб, що виїжджають із країни, або з окремих категорій осіб.
Податок відомий також за назвою посадковий податок, пасажирський збір, збір за обслуговування в аеропорті. При авіарейсах усередині країни, що застосовує такий податок, збори можуть або повністю бути відсутні, або стягуватися по більш низьких ставках. У деяких країнах податок на виїзд являє собою попередню оплату прибуткового податку з населення й стягується з кожної особи, що має постійне проживання в даній країні й залишає її. У такому випадку він стягується при кожній поїздці за кордон і оплачується в аеропорті разом з посадковим податком.
8. Податок на підприємство - це…
Податок на підприємство (Business Tax) - визначає деякі спеціальні податки на підприємства, такі, як:
– спеціальний податок на підприємницький дохід і власний капітал, а в деяких випадках - на відрахування із зарплати. Ці податки на підприємство звичайно стягуються на додаток до прибуткових податків, а також податків на власний капітал;
– збір за реєстрацію підприємства;
– податок на валовий дохід - попередник загального прибуткового податку;
– податок на валовий виторг - попередник податку з обігу.
9. Податковий кредит - це…
Податковий кредит (Tax Credit) - пільга у вигляді заліку або зменшення належного податку. Кредит може стосуватися податку, сплаченого за кордоном, а також капітальних витрат.
У деяких країнах основні суми, що не підлягають оподаткуванню, пред'являються у вигляді податкового кредиту.
Податковий кредит - це й альтернативна форма надання податкових пільг, що враховують особисті обставини платника (його додаткові обов'язки, наявність дітей, утриманців і т.д., страхування життя, внески в різні пенсійні фонди). У більшості випадків податковий кредит являє собою тверду суму й не може перевищити величини підлягаючого сплаті податку.
10. Податкова пільга - це….
Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
(п. 30.1 ст. 30 Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (станом на 01.01.2011)
Податкові пільги (Tax Reliefs) - часткове або повне звільнення певного кола платників податків (фізичних і юридичних осіб) від сплати податків.
Пільга стандартна податкова (Standart Tax Relief) - не пов'язана з фактичними видатками платника податків, але надається залежно від його особистих обставин (сімейний статус, утриманці, вік, здоров'я, джерело доходу). Стандартна податкова пільга має вигляд відрахування або податкового кредиту. Відрахування проводиться з оподатковуваного доходу, а податковий кредит зменшує фактичну суму податку, що підлягає сплаті.
11. Податкова реформа - це…
Податкова реформа - це коли в результаті змін податкового регулювання стимулюється економіка, прискорюється розвиток пріоритетних галузей, створюється нова база для оподаткування через довгострокові джерела зростання економіки, або хоча б виводиться з тіні існуюча база.
Також податковою реформою можна назвати обмеження волюнтаристських дій податкових органів, зменшення можливостей для незаконного тиску на бізнес, який відбиває у бізнесменів бажання вести справу, давати людям роботу і країні податки.
До податкової реформи можна віднести й ліквідацію найбільш "корупційномістких" податків і запровадження найлегших для адміністрування.
12. Тест
У яких з перелічених країн переважають прямі податки?
а) США;
б) Франція;
в) Японія;
г) Канада;
д) Великобританія;
е) всі відповіді вірні.
Відповідь: е)
До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна.
У розвинених країнах світу, таких, як США, Канада, Франція, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40-90% в загальній сумі податкових надходжень.
13. Тест
Основними джерелами державних доходів у середні віки були:
а) військова здобич;
б) благодійні внески від друзів та інших осіб;
в) мита від союзників;
г) данини;
д) податки з підданих;
е) всі відповіді вірні.
Відповідь: а), б), в), г)
Прикладом фінансових поглядів того періоду на систему державних доходів можуть служити ідеї Жана Бодена, твір якого "Шість книг про республіку" був однією з перших спроб класифікувати державні доходи і являє собою зразок поглядів, що панували в цей період, на державні фінанси.
Ж. Боден указував 7 джерел державних доходів: домени, доходи з державної торгівлі, збори із привозу й вивозу, здобич від ворогів, подарунки від дружніх держав, збори із союзників, данина зі скорених народів.
Іншими словами, у якості основного джерела доходів держави Ж. Боден визнавав державне майно (домени), а в якості додаткових - державні регалії (державну торгівлю), обов'язкові платежі (митні збори), фінансову допомогу й контрибуції.
Перевагою регалій знаменується перехідна епоха від доменного фінансового господарства до податкового. З виснаженням домен їх доходи не могли більш покривати державних видатків, а податкова система була ще мало розвинена, і дозвіл на введення нових податків добувався на превелику силу. У середньовічній Європі король не міг змусити підданих платити податки, але міг укласти з ними добровільний і рівноправний податковий договір.
14. Тест
Якими є види подвійного оподаткування?
а) внутрішнє;
б) вертикальне;
в) горизонтальне;
г) зовнішнє (міжнародне);
д) всі відповіді вірні.
Відповідь: а), г)
Виділяють кілька видів подвійного оподатковування, серед яких найпоширеніші:
1. Внутрішнє - подвійне оподатковування в країнах, де той самий податок стягується на рівнях різних адміністративно-територіальних одиниць. Воно може виступати як:
– вертикальне - сплата однакового податку на місцевому й державному рівні (у Швеції сплачується місцевий і державний прибутковий податок);
– горизонтальне - оподатковування на одному адміністративному рівні за рахунок розходжень у визначенні оподатковування (у США при сплаті прибуткового податку в деяких штатах уважаються доходом тільки доходи громадян, отримані в його границях; в інші тільки доходи, отримані за межами штату; у третіх всі види доходів).
2. Зовнішнє (міжнародне) - оподатковування, при якому зіштовхуються національні законодавства у визначенні об'єкта оподатковування або платника, розглядаючи його як зобов'язану особу за аналогією із законодавством іншої держави.
податковий політика бюджет федеральний
Література
1. Андрущенко В. Л., Данілов О. Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Комп'ютер прес, 2004. - 300 с.
2. Конспект лекцій з дисципліни "Податкові системи зарубіжних країн" / Д.Ю. Ляшко. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2005. - 74 с.
3. Литвиненко Я. В. Податкова політика: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 224с.: іл. - Бібліогр.: с. 219-221.
4. Литвиненко Я. В., Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країні: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2004. - 208 с. - Бібліогр.: с. 203.
5. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. Г. Князева, проф. Д. Г. Черника. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. - 191 с.
6. Олійник О. В., Філон І. В. Податкова система: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 456 с.
7. Шувалова Е. Б. Налоговые системы зарубженых стран: учебно-практическое пособие / Е.Б. Шувалова, В.В. Климовицкий, А.М. Пузин. - М.: Изд. центр ЕАОИ, 2010. - 134 с.
http://www.humanities.edu.ru/db/msg/1873
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні: податки та пільги. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємництва, їх вплив на доходи зведеного бюджету. Оцінка доходів бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 р.
курсовая работа [152,1 K], добавлен 06.03.2012Поняття, види та економічні функції податків, їх ставки. Основні принципи побудови, особливості та значення податкової системи України. Сутність державної податкової політики, важливі умови її ефективного функціонування. Головні принципи оподаткування.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 08.05.2009Роль податкової системи у формуванні доходів держави. Історія розвитку та сутність оподаткування як джерела наповнення бюджетів та інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Особливості податкової політики та системи урядових заходів.
доклад [24,2 K], добавлен 06.04.2012Сутність оподаткування підприємств і податкова система. Оподаткування прибутку підприємств. Платежі та ресурси. Непрямі податки, збори і цільові відрахунки які сплачують підприємства. Місцеві податки і збори. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
лекция [570,1 K], добавлен 15.11.2008Цілі, завдання і принципи оподаткування закріплені в українському законодавстві. Розвиток концепції міждержавної податкової уніфікації та гармонізації. Проведення збалансованої бюджетної політики. Аналіз фінансового та економічного розвитку України.
контрольная работа [27,2 K], добавлен 24.03.2015Сутність, суб’єкти, об’єкти, основні принципи та призначення системи оподаткування. Характеристика основних видів податків у розвинутих країнах світу. Загальнодержавні податки та збори. Оподаткування бізнесу, підприємницької діяльності, нововведення.
реферат [26,1 K], добавлен 04.12.2010Етапи розвитку та прагматика оподаткування в сучасних умовах. Удосконалення податку на додану вартість. Структура оподаткування в країнах-членах Європейського Союзу. Принцип "податкової недискримінації". Переваги та недоліки Податкового Кодексу України.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 08.10.2012Історичний аспект розвитку оподаткування банківської діяльності, його вплив на дохідність і напрямки розвитку банків в Україні. Особливості оподаткування банківського сектору в зарубіжних країнах. Перспективи вдосконалення оподаткування банків в Україні.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 03.04.2014Об’єктивна неминучість та необхідність гармонізації оподаткування. Особливості процесів гармонізації та уніфікації податкової політики у межах Європейського союзу. Вектори гармонізації української податкової системи у глобальне податкове середовище.
научная работа [55,7 K], добавлен 26.02.2010Поняття та види податків як елементів системи оподаткування. Офшор — „податкова гавань". Система оподаткування на Кіпрі. Зміни в оподаткування на Кіпрі — вимога часу. Характерині риси сучасного оподаткування на Кіпрі, Мальті.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 15.01.2005Сутність прямого оподаткування. Аналіз системи прямого оподаткування в Україні. Вдосконалення прямого оподаткування в Україні. Оподаткування майна за зовнішніми ознаками. Основні переваги прямого оподаткування. Податок з володарів транспортних засобів.
доклад [254,8 K], добавлен 12.08.2016Детермінанти податкової політики в Україні. Стан податкової політики в сфері оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Застосування зарубіжних моделей податкової політики для умов України. Охорона праці в органах ДПС.
дипломная работа [179,7 K], добавлен 06.11.2004Історичні аспекти розвитку податкової системи. Сутнiсть податкiв, їх мiсце в економiчнiй системi суспiльства. Система оподаткування підприємств. Види податків: податок на додану вартість (ПДВ); акцизний збір; мито. Прибуткове оподаткування підприємств.
курсовая работа [178,8 K], добавлен 28.05.2010Характеристика особливостей податкової системи в Швейцарії. Податкове навантаження порівняно з іншими країнами світу. Результуюче та попереднє оподаткування. Рівні швейцарської системи оподаткування: федеральні, кантональні та місцеві комунальні податки.
реферат [156,1 K], добавлен 02.10.2014Податкова система України: формування та етапи розвитку. Сутність спрощеної системи оподаткування та нарахування Єдиного соціального внеску, пропозиції щодо вдосконалення. Покращення діяльності підприємства з урахуванням впливу на неї податкової системи.
дипломная работа [254,2 K], добавлен 08.02.2013Оподаткування банківської діяльності в Україні, історичний аспект його розвитку. Сучасний стан оподаткування банків в Україні. Вплив оподаткування на дохідність і напрямки розвитку банківської діяльності. Проблеми оподаткування банків, шляхи їх вирішення.
курсовая работа [100,1 K], добавлен 28.03.2014Система оподаткування, її принципи та правове регулювання оподаткування підприємств. Види податків, ставки та база оподаткування для загальної та спрощеної системи. Порівняльна характеристика двох систем оподаткування та їх вплив на фінансову діяльність.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 17.09.2011Розвиток оподаткування банківської діяльності. Особливості оподаткування банківської діяльності в Україні. Вплив оподаткування на дохідність і напрямки розвитку банківської діяльності. Перспективи розвитку та вдосконалення оподаткування банків в Україні.
курсовая работа [80,7 K], добавлен 27.03.2014Податки – усі обов’язкові платежі держави для забезпечення фінансування її видатків. Структура і функції податкових надходжень в Україні. Елементи системи оподаткування та принципи побудови податкової системи. Регулювання економіки за допомогою податків.
контрольная работа [114,4 K], добавлен 17.11.2010Генезис податків як обов'язкового елементу економічної системи держави. Етапи формування податкової системи в країнах світу та в Україні. Нормативно-правові акти, якими регулюється діюча податкова система України. Шляхи удосконалення податкової роботи.
реферат [1,4 M], добавлен 03.12.2014
