Проміжна фінансова звітність

Дана концептуальна основа розповсюджується на фінансові звіти всіх торговельних, промислових та комерційних підприємств, що звітують, незалежно від їхньої форми власності. Підприємством, що звітує, є підприємство, яке має користувачів, котрі використовують фінансові звіти як основне джерело фінансової інформації про це підприємство.

Користувачі фінансової інформації та їх інформаційні потреби

Користувачами фінансових звітів є існуючі та потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, замовники, уряд та урядові установи і громадськість. Вони використовують фінансові звіти для задоволення певних різноманітних потреб у фінансовій інформації. Такі потреби, зокрема, мають:

А. Інвестори. Особи, які дають венчурний капітал, та їх консультанти, стурбовані ризиком, притаманним інвестиціям і доходам від цих інвестицій, їм потрібна інформація, яка допомагає визначити, що необхідно робити: купувати, утримувати або продавати. Акціонери також зацікавлені в інформації, що дозволяє їм оцінити спроможність підприємства сплачувати дивіденди.

Б. Працівники. Працівники і групи їх представників, зацікавлені в інформації щодо стабільності та прибутковості роботодавців. Вони також зацікавлені в інформації, яка дозволяє їм оцінити здатність підприємства забезпечувати оплату праці, пенсію та зайнятість.

В. Позикодавці. Позикодавці зацікавлені в інформації, яка дозволяє їм визначити, чи будуть їхні позики та відсотки з суми позик сплачені своєчасно.

Г. Постачальники та інші торгові кредитори. Постачальники та інші торгові кредитори зацікавлені в інформації, яка дозволяє їм визначити, чи будуть вчасно сплачені заборговані їм суми. Ймовірно, що торгові кредитори будуть цікавитися підприємством протягом більш короткого проміжку часу порівняно з позикодавцями, якщо тільки вони не залежать від існування підприємства як головного клієнта.

Д. Клієнти. Клієнти виявляють інтерес до інформації щодо безперервності діяльності підприємства, особливо у випадках, коли вони мають довгострокові угоди з підприємством або залежать від нього.

Е. Уряди та урядові установи. Уряди та урядові установи зацікавлені у розміщенні ресурсів, а значить, і у діяльності підприємства. Інформація їм також потрібна для того, щоб регулювати діяльність підприємств, визначати податкову політику і як основа статистичних даних про національний дохід та інших даних.

Є. Громадськість. Підприємства впливають на членів суспільства різним чином. Наприклад, підприємства можуть здійснювати суттєвий внесок у місцеву економіку різними шляхами, в тому числі шляхом забезпечення зайнятості і здійснення патронажу серед місцевих постачальників. Фінансові звіти можуть допомогти громадськості через надання інформації щодо останніх тенденцій і досягнень у добробуті підприємства та обсягів його діяльності.

Хоча фінансові звіти не спроможні задовольнити інформаційні потреби всіх цих користувачів, існує ряд потреб, які є спільними для всіх користувачів інформації. Оскільки інвестори є постачальниками венчурного капіталу підприємству, подання фінансових звітів, які відповідають їхнім потребам, також відповідатиме більшості потреб інших користувачів фінансових звітів.

Відповідальність за складання і подання фінансових звітів підприємства в першу чергу несе керівництво підприємства. Керівництво також зацікавлене в інформації, яку містять фінансові звіти, хоча воно має доступ до додаткової управлінської та фінансової інформації, яка допомагає виконувати функції планування, прийняття рішень та контролю. Керівництво може визначати форму й зміст такої додаткової інформації, яка б задовольняла його власні потреби. Але відображення подібної інформації виходить за межі даної концептуальної основи. І все ж, фінансові звіти, що публікуються, базуються на інформації, яку використовує керівництво і яка стосується фінансового стану, результатів діяльності та змін у фінансовому стані підприємства.[21, c. 493]

Мета фінансових звітів

Метою фінансових звітів є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень.

Фінансові звіти, складені з такою метою, відповідають загальним потребам більшості користувачів. Проте фінансові звіти не надають всієї інформації, яка може знадобитися користувачам при прийнятті ними економічних рішень, оскільки вони в основному відображають фінансові наслідки останніх подій і не обов'язково мають містити інформацію нефінансового характеру.

Фінансові звіти також демонструють результати управління, здійснюваного керівництвом, або підзвітність керівництва за довірені йому ресурси. Ті користувачі, котрі бажають оцінити управління або підзвітність керівництва, роблять це для прийняття економічних рішень; ці рішення, зокрема, можуть стосуватися продажу або збереження їх інвестицій у підприємство, нового призначення або заміни керівництва.

Фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані

Економічні рішення, що їх приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне, саме ця здатність визначає, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної платні або розраховуватися з постачальниками, своєчасно сплачувати проценти, виплачувати позики або дивіденди. Користувачі отримують змогу краще оцінювати цю здатність генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо вони мають у своєму розпорядженні інформацію, сфокусовану на фінансовому стані, результатах діяльності та змінах у фінансовому стані підприємства.

На фінансовий стан підприємства впливають економічні ресурси, які воно контролює, його фінансова структура, його ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує. Інформація стосовно економічних ресурсів, які контролюються підприємством, і стосовно його здатності в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація щодо фінансової структури є корисною при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства; вона також корисна і для визначення вірогідності залучення фінансів в майбутньому. Інформація щодо ліквідності та платоспроможності підприємства є корисною для прогнозування спроможності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність стосується наявності грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Платоспроможність стосується наявності грошових коштів упродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язань[12, c. 397].

Інформація щодо результатів діяльності підприємства, зокрема його прибутковості, є необхідною для оцінки потенційних змін в економічних ресурсах, які воно ймовірно контролюватиме в майбутньому. В цьому плані важливою є інформація стосовно змінності результатів діяльності підприємства. Інформація щодо результатів діяльності підприємства є корисною при прогнозуванні здатності підприємства генерувати грошові кошти за рахунок існуючої бази ресурсів. Вона також корисна для формування думки про ефективність, з якою підприємство може використовувати додаткові ресурси.

Інформація, яка стосується змін у фінансовому стані підприємства, корисна для оцінки його інвестиційної, фінансової та операційної діяльності впродовж звітного періоду. Ця інформація корисна, оскільки вона служить користувачеві базою для оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти і визначає потреби підприємства у використан-ні цього руху грошових коштів. При складанні звіту про змі-ни у фінансовому стані кошти можна визначати по-різному, наприклад, як фінансові ресурси, робочий капітал, ліквідні активи або грошові кошти. У даній концептуальній основі не робиться спроба дати визначення поняттю кошти.

Інформація про фінансовий стан підприємства перш за все подається у балансі. Звіт про прибутки та збитки в першу чергу надає інформацію щодо результатів діяльності. Інформація стосовно змін фінансового стану підприємства подається у фінансових звітах у вигляді окремого звіту.

Складові частини фінансових звітів взаємозв'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших подій. І хоча кожний звіт надає інформацію, яка відрізняється від інших, жоден з них не може переслідувати тільки одну мету або надавати всю інформацію, необхідну для певних потреб користувачів. Наприклад, звіт про прибутки та збитки подає неповну картину результатів діяльності підприємства, якщо він розглядається окремо від балансу або звіту про зміни у фінансовому стані.

Висновки

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Фінансова звітність являє собою звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів та містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття ними рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі в капіталі підприємства, оцінки якості управління та здатності своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства, регулювання діяльності підприємства тощо.

Користувачами фінансової звітності можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства для прийняття рішень. Такими особами можуть бути власники, засновники підприємств, трудові колективи цих підприємств, органи державної статистики, інші органи виконавчої влади та користувачі відповідно до законодавства.

Фінансові звіти складаються багатьма підприємствами і надаються зовнішнім користувачам у багатьох країнах світу. І хоча такі фінансові звіти можуть виглядати однаково, вони відрізняються один від одного, оскільки кожна країна має свої соціальні, економічні та законодавчі особливості. Крім того, при встановленні національних вимог беруться до уваги потреби різних користувачів фінансових звітів.

Це розмаїття обставин призвело до використання різних визначень елементів фінансових звітів, наприклад таких, як активи, зобов'язання, власний капітал, дохід та витрати. Вони також спричинили використання різних критеріїв визнання статей фінансових звітів та різних баз оцінки. Це також вплинуло на обсяг фінансових звітів і розкриття інформації.

КМСБО прагне звузити ці відмінності шляхом гармонізації регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку та процедур, пов'язаних зі складанням і поданням фінансових звітів. Він вважає, що подальшої гармонізації найкраще можна досягти шляхом концентрації уваги на фінансових звітах, які складаються з метою надання інформації, корисної для прийняття економічних рішень.

Рада КМСБО вважає, що фінансові звіти, складені з такою метою, відповідають загальним вимогам більшості користувачів. А пояснюється це тим, що майже всі користувачі приймають економічні рішення, наприклад, з метою:

а) визначитися, коли купувати, утримувати або ж продавати інвестиції в капітал;

б) оцінити управління та підзвітність керівництва;

в) оцінити спроможність підприємства сплачувати заробітну плату та надавати інші виплати своїм працівникам;

г) оцінити забезпеченість сум, позичених підприємству;

д) визначити податкову політику;

е) визначити суми прибутку та суму дивідендів, що підлягають розподілу;

є) підготувати та використовувати статистику національного доходу

ж) регулювати діяльність підприємства.

Проте Рада визнає, що уряди можуть, зокрема, визначати відмінні або додаткові вимоги з огляду на свої власні цілі. Але такі вимоги не повинні впливати на фінансові звіти, які друкуються для інших користувачів у разі, якщо вони не відповідають їхнім потребам.

Фінансові звіти у своїй більшості складаються відповідно до моделі бухгалтерського обліку, яка базується на очікуваному відшкодуванні історичної собівартості та на концепції збереження номінального фінансового капіталу. Інші моделі й концепції можуть виявитися більш відповідними меті надання інформації, корисної для прийняття економічних рішень, проте консенсусу щодо змін нині не досягнуто. Дана концептуальна основа була розроблена з метою використання в умовах існування різних моделей бухгалтерського обліку та концепцій капіталу і його збереження.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік в Україні / За ред. Р.Хом'яка. - 2004.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.

3. Ворона В. "Смачний бізнес" для бухгалтера: погляд зсередини //"Галицькі контракти - Дебет--Кредит", 2001. - № 37 і 39.

4. Все про бухгалтерський облік. - Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета. 2000--2003 pp.

5. Газета "Бухгалтерський облік і аудит" - 2000--2003 pp.

6. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет. - К.: Скарби, 1998. - 384с.

7. Грабова H.H., Добровский В.H. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях. - К.: А.С. К., 2000. - 624 с.

8. Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса.--К. : ВИРА-Р; Дакор., 2000. - 608 с.

9. Загородиш А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності: Навчальний посібник. --Львів, 1995. --208 с.

10. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.

11. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003р. №422.

12. Мізюк В. Суб'єкти малого підприємництва: особливості ведення обліку та звітності//Все про бухгалтерський облік. - 2001. --№19. - С. 4--11.

13. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Нормативно-практичний довідник. Навч. посібник. Станом на 1 лютого 2000 р. / Р.Л. Хом'як, В.І. Лемішовський - Львів: "Інтелект-Захід", 2000. - 188 с.

14. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: Нормативно-практичний довідник. Навчальний посібник. / Р.Л. Хом'як, В.І. Лемішовський, О.І. Карий, О.М. Синичич, І.С. Колодка, В.І. Воськало. - Львів: "Інтелект-Захід", 2000. - 180с.

15. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Нормативно-практичний довідник. Навч. посібник. За ред. Р.Л. Хом'яка - Львів: "Інтелект-Захід", 2000. - 444 с.

16. Негода Г. Відображення в бухгалтерському обліку фінансових доходів та витрат// "Вісник податкової служби України". - листопад 2002 p., № 43, с. 55

17. Партин Г.О., Мороз A.C. Основи бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - Львів: Державний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ+" Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), 2003. - 132 с.

18. Пархоменко В. Бухгалтерський облік доходів і витрат за будівельними контрактами // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - № 6. - С. 6--9.

19. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.

20. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

21. Харченко Н. Фінансова звітність СМП: складаємо по-новому // Баланс. - 2001. --№15.-- С. 51--57.

22. Церетелі Л. Облік у виробництві продукції// "Вісник податкової служби України". - грудень 2000 p., № 47, с. 50.

Размещено на Allbest.ru