Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

Актуальність теми даної курсової роботи обумовлюється правильним а головне ефективним розподілом прибутку українських підприємств в сучасних умовах господарювання.

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств раціонального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї діяльності, до визначення фінансової і виробничої політики, аналізу отриманих результатів.

Однією з найголовніших складових фінансової політики підприємства є політика розподілу прибутку підприємства.

Прибуток - одна з основних форм грошового накопичення, що створюється у галузях економіки, вона займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і є рушійною силою ринку.

Саме прибуток визначає для виробничої діяльності рішення трьох корінних взаємозалежних проблем: що продавати, як продавати і для кого продавати, і, таким чином, визначає політику формування та розподілу прибутку.

Дослідження формування прибутку, рентабельності підприємства, витрат звертання, валових доходів, є найважливішим чинником при прийнятті організаційних і господарсько-управлінських рішень, створення сприятливих умов для реалізації планів і програм по нарощуванню прибутку. Іншими словами підприємства повинні чітко уявляти резерви збільшення прибутку, від чого він залежить і які основні параметри впливають на його величину.

В умовах ринкової економіки, прибуток - найважливіший оціночний показник діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту підприємства і його працівників, держави в цілому. Саме політика розподілу прибутку визначає пропорції розподілу прибутку на внутрішні інвестиції, соціальні заходи, відшкодування в бюджет.

РОЗДІЛ 1.ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ

1.1 Економічна сутність та функції прибутку підприємства

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Економісти використовують поняття «прибуток» для вираження різниці між доходом підприємства і його витрат. Прибуток виступає як перевищення доходів від продажу товарів (послуг) над зробленими витратами (капіталом).

Прибуток є одним з узагальнюючих оціночних показників діяльності підприємств (фірм).

Прибуток -- це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником. При цьому зарплата розглядається як витрати на ресурсну складову підприємницької діяльності -- персонал. [14. с.15]

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.

Прибуток як найважливіша економічна категорія ринкових відносин виконує низку функцій:

1. Прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Однак підприємству потрібен не прибуток взагалі, а конкретний його розмір для задоволення потреб усіх зацікавлених осіб: власника підприємства, його працівників і кредиторів. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті нижче.

2. Прибуток має стимулюючу функцію. Виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування.

Прибуток у ринковій економіці -- основне джерело приросту власного капіталу, оскільки рішення про дивідендну й інвестиційну політику приймаються тільки з орієнтацією на розмір прибутку, що залишається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів та продукції, що випускається. І нарешті, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залишку здійснюються матеріальне заохочення, надання соціальних пільг, утримання об'єктів соціальної сфери.

3. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів.

Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, визначених видатковою частиною бюджету і затверджених у законодавчому порядку.

Таким чином, прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. Результат цього -- вироблена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.

На стадії продажу до вартості товару включать витрати минулого (упредметнені) і живої праці. Установивши ціну на продукцію, що реалізується, продавець одержує виручку від реалізації. Для одержання фінансового результату треба зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво -- собівартість виробництва продукції (робіт, послуг).

Можливі три випадки:

1) виручка перевищує собівартість -- отримуємо прибуток -- позитивний фінансовий результат;

2) виручка дорівнює собівартості -- вдається тільки відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію -- немає ні збитку, ні прибутку;

3) виручка менша, ніж витрати -- зазнали збитків -- негативний результат.

Сучасний стан української економіки характеризується глибоким спадом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств і нестачу, а найчастіше -- й відсутність прибутку.

Для підприємця прибуток -- це сигнал, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інвестування. Збитки теж відіграють свою роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції.

З розвитком ринкових відносин відбувається розширення традиційного розуміння прибутку, що зводився до різниці між доходами і витратами. В економічній теорії і господарській практиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток .[16. с.80]

Бухгалтерський прибуток -- різниця між загальним доходом і явними витратами. Враховує при розрахунку тільки явні (грошові) платежі, що фіксуються в бухгалтерській звітності підприємства.

Економічний прибуток -- різниця між загальним доходом і загальними витратами фірми, явними і неявними.

Нормальний прибуток -- це той мінімальний прибуток, що повинний заробити підприємець, якщо він хоче залишитися у своєму бізнесі і продовжувати діяльність. Це -- плата за виконання підприємницьких функцій.

Поняття «нормальний прибуток» часто використовують для позначення альтернативних (неявних) витрат капіталу фірми. Нормальний прибуток -- це прибуток, від якого власник фірми відмовляється, використовуючи свої власні ресурси у своїй фірмі, але яку він міг би одержати, вкладаючи свої ресурси в іншу справу.

Нормальний прибуток повинний бути досить високим, щоб існуючі підприємства залишалися в даній галузі і досить низьким, щоб нові підприємства не входили в цю галузь. Він відбиває неявний фактор витрат, що виробник визначає собі за можливість керувати. Цей фактор відображає власну вартість виконання управлінської праці в даній галузі.

Нормальний прибуток є неявним чинником витрат, призначених для оплати на управлінську працю. Будь-яке перевищення прибутку над загальними економічними витратами відбивають економічний, чи чистий, прибуток.[12. с.70]

У конкретних галузях підприємства можуть діставати прибуток тільки у визначений час. Прибуток працює як сигнал. Якби всі галузі були конкурентними, то підприємства могли б постійно вступати в нову для себе галузь, чи залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У тривалий період часу жодна фірма в жодній галузі не змогла б одержувати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток неминуче зменшиться до нуля, як тільки нові виробники вступлять у дану галузь. Це називається парадоксом прибутку: економічний прибуток породжує міжгалузеву конкуренцію, що зводить її до нуля.

Аналогічно збитки є також тимчасовими. Якщо підприємство працює зі збитком у конкретній галузі, то зрештою воно неї залишить. Тому що підприємство залишить галузь, то ціни виростуть, і збитки в галузі в кінцевому рахунку зникнуть. У довгостроковому періоді часу жодна фірма не може сподіватися на прибуток більший, ніж нормальний.

На кожному підприємстві формуються чотири показники прибутку, які істотно розрізняються по величині, економічному змісту і функціональному призначенню. Базою всіх розрахунків служить балансовий прибуток -- основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Для цілей оподатковування розраховується спеціальний показник -- податковий прибуток, а на його основі -- прибуток, що оподаткується, та прибуток, що не оподаткується. Частина балансового прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після внесення податків і інших платежів у бюджет, називається чистим прибутком. Вона характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

1.2 Механізм формування чистого прибутку підприємства

Прибуток є економічною категорією, що виражає певні економічні виробничі відносини з приводу формування та використання сукупного національного продукту, вартості та доданої вартості.

Прибуток - це частина заново створеної вартості, виробленої та реалізованої, готової до розподілу продукції. Підприємство отримує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обігу та набере грошову, або ресурсну форму, або форму вигод.

Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку. Слід зазначити, що окремо оподатковується прибуток від звичайної діяльності і окремо -- прибуток від надзвичайних подій.

Якщо в результаті настання надзвичайних подій у діяльності підприємства виникли втрати, то їх суму (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати») записують у Звіті про фінансові результати зменшеною на суму податку на прибуток унаслідок збитків від надзвичайних подій. На цю ж суму зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства.

На другому етапі розподіляють прибуток, що залишається після сплати податків, -- чистий прибуток. Чистий прибуток підприємства можна використовувати для створення фонду виплати дивідендів та виплат учасникам; поповнення резервного фонду; поповнення статутного капіталу; здійснення інвестицій; формування інших цільових фондів; для покриття поточних витрат тощо.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконаленням його матеріально-технічної бази. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізувати його на певному рівні. Процес накопичення прибутку відбувається під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього факторів.

Внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори, які залежать від діяльності підприємства:

· обсяг діяльності підприємства;

· стан та ефективність використання ресурсів підприємства;

· рівень доходів;

· рівень витрат;

· ефективність цінової та асортиментної політики.

Зовнішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори, які не залежать від діяльності підприємства:

· державне регулювання цін в сучасних умовах на товари, які входять до споживчого кошика (хлібобулочні вироби, м'ясні та молочні продукти);

· подорожчання послуг інших галузей народного господарства - зростання цін на електроенергію, тарифів на паливо-мастильні матеріали, теплову, парову енергію.

· система оподаткування - залежність між прибутком та податками обернено-пропорційна - чим менше податків заплатить підприємство, тим більше прибутку залишиться в його розпорядженні;

· зміна нормативних документів по кредитуванню, збільшення облікової ставки за користування кредитними ресурсами - збільшує поточні витрати та негативно впливає на формування прибутку;

· політика держави по формуванню доходів, відсутність індексації доходів населення залежно від темпів інфляції впливає на зниження купівельної спроможності населення, що приводить до зниження обсягів реалізації продукції, а отже зниження прибутків.[4,23]

Розмір прибутку залежить від взаємопов'язаних факторів. До них відноситься:

1. Кількість проданих товарів. Кожна одиниця товару при продажі приносить певний прибуток, тому чим більше товару реалізовано, тим більше прибутку отримує підприємство від реалізації товарів.

2. Розмір встановленої націнки. Встановлення граничного рівня націнки на регульовані ціни не дозволяє встановити більш високий рівень. По вільних цінах націнка залежить від попиту та пропозицій на товар та від цін підприємств-конкурентів.

3. Цінова політика. При укладенні торговельних угод підприємство повинно користуватися золотим правилом бізнесу - закупити товар по більш низькій ціні, а продати його - по більш високій ціні. Такого результату можна добитися шляхом скорочення посередників при закупівлі товарів. Збільшення бартерних угод сприяє при вигідному співвідношенні рівня цін, отримати товар по нижчих цінах, ніж у посередників.

4. Обсяг діяльності. Розмір прибутку залежить від обсягу виробничої діяльності по реалізації товарів. Збільшити прибуток можна шляхом вивчення попиту на ринку на даний товар, розширення асортименту за рахунок взаємодоповнюючих та взаємозамінних товарів, надання додаткових платних послуг.

5. Валові витрати. Залежність між прибутком та валовими витратами обернено-пропорційна. По-перше, чим менший рівень комерційних витрат, тим більший прибуток може отримати підприємство при реалізації товарів. По-друге, чим менша сума витрат обігу, тим більше зниження витрат. Зниження витрат обігу можливе при:

· виборі найбільш оптимального місцезнаходження підприємства;

· зниження тарифів на транспортні послуги;

· посилення режиму економії;

· ефективне використання трудових ресурсів;

· ефективне використання матеріальних ресурсів.

6. Оборотність обігових активів. Чим більше оборотів здійснюють обігові кошти за місяць, тим швидше вивільняються грошові кошти і тим самим збільшується товарообіг та прибуток.

7. Склад капіталу. Співвідношення між власними та позиковими коштами на різних етапах діяльності підприємства змінюється, але треба завжди пам'ятками, що позикові кошти мають бути нижчі від власного капіталу.

8. Фондоозброєність працівників. Чим вищий технічний розвиток підприємства, тим вища продуктивність праці і відповідно більший обсяг реалізації, тим вищий розмір прибутку.

9. Чисельність працівників. Чим більше працюючих в штатному розписі підприємства, більші витрати на оплату праці, більші витрати, а отже, нижчі прибутки.

10. Податкомісткість. Чим більший фонд оплати праці, тим вищий розмір податків, які нараховуються на фонд оплати праці. А це в свою чергу приводить до збільшення витрат, а отже зниження рівня прибутку.

11. Затрати, що фінансуються з прибутку. Розмір чистого прибутку залежить від розміру економічних санкцій, пов'язаних з порушенням чинного податкового законодавства, цінової політики, санітарного режиму, техніки безпеки та охорони праці.

Своєчасне дослідження та аналіз даних факторів на розмір прибутку, виявлення позитивних та негативних причин зміни прибутку, дозволяє підприємству скоригувати розмір прибутку та відповідно управляти ним в майбутньому періоді.

Згідно з "Податковим кодексом України" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною Кодексом, від оподатковуваного прибутку за такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Для виробників сільськогосподарської продукції, які не є платниками фіксованого сільськогосподарського податку річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

При розрахунку податкового прибутку необхідно керуватися законодавчо установленим переліком доходів і витрат, які формують податковий прибуток і є підґрунтям для складання Декларації з податку на прибуток підприємства.

Перелік доходів, які включаються до розрахунку об'єкта оподаткування, передбачено в статті 135 ПКУ.

Оподатковувані доходи класифіковано на доходи від операційної діяльності та інші доходи, перелік яких визначено в п. 135.5 ПКУ.

До доходів від операційної діяльності відносяться доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші доходи включають:

- дивіденди, отримані від нерезидентів, процентів, роялті;

- дохід від операцій оренди;

- дохід за операціями в іноземній валюті, у тому числі дохід від курсової різниці;

- суми штрафів або неустойки, фактично отримані за рішенням договору або відповідних державних органів, суду;

- суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді;

- доходи платника податку, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, до яких включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів;

- доходи від продажу окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів, до яких включається сума перевищення доходу від продажу над балансовою вартістю;

- доходи від реалізації необоротних та оборотних активів;

- вартість товарів, робіт, послуг безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді визначена не нижче звичайної ціни;

- інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, які розглядаються у попередніх розділах підручнику.

До доходів, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування відносяться:

- суми попередньої оплати та авансів в рахунок оплати товарів, виконання робіт, наданих послуг;

- суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку;

- сума коштів або вартість майна отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податків в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються Законом, у разі, якщо вони не були віднесенні до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

- сума коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених Законодавством;

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат;

- суми отриманого платником податку емісійного доходу;

- номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь платника податку як підтвердження заборгованості такого боржника;

Основна ставка податку становить 16 відсотків. Податковим кодексом України встановлені ставки податку на прибуток підприємств:

- з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 %;

- з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно-21 %;

- з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19%;

- з 1 січня 2014 року - 16%;

Податок на прибуток нараховується платником податку самостійно за ставкою, що наведена в попередньому питанні, від податкової бази. Податковою базою є грошове вираження прибутку, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суми інших витрат звітного податкового періоду.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

При обчисленні податку на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

1.3 Розподіл і використання прибутку

Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під її розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчий розподіл прибутку регулюється в тій її частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей її використання знаходиться в компетенції підприємства. Принципи розподілу прибутку можна сформулювати наступним чином:

- Прибуток, одержаний підприємством в результаті виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як суб'єктом господарювання;

- Прибуток для держави надходить до відповідних бюджетів у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх обчислення і внесків до бюджету встановлюються законодавчо;

- Величина прибутку підприємства, що залишився в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягу виробництва і поліпшення результатів виробничо-господарської та фінансової діяльності;

- Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу спрямовується на накопичення, що забезпечує його подальший розвиток, і тільки в іншій частині на споживання.

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів. З неї стягуються санкції, що сплачуються до бюджету і деякі позабюджетні фонди.

Розподіл чистого прибутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва та розвитку соціальної сфери [9, c .18].

Розподіл чистого прибутку - один з напрямів внутрішньо-фірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Найголовніше у розподілі прибутку - це поєднання бюджетних, госпрозрахункових та особистих інтересів працівників. Виходячи з цього, господарська практика і економічна наука постійно займаються пошуком оптимальних критеріїв розподілу прибутку комерційної організації, враховуючи при цьому конкретну економічну ситуацію.

Порядок розподілу та використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керівним органом підприємства. Відповідно до статуту підприємства можуть складати кошториси витрат, які фінансуються з прибутку, або ж утворювати фонди спеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку) і фонди споживання (фонд матеріального заохочення). Кошторис витрат, які фінансуються з прибутку, включає витрати на розвиток виробництва, соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників і благодійні цілі. До витрат, пов'язаних з розвитком виробництва, належать витрати:

- На науководослідні, проектні, конструкторські та технологічні роботи;

- Фінансування розробки та освоєння нових видів продукції і технологічних процесів;

- Витрати щодо вдосконалення технології та організації виробництва;

- Модернізації обладнання;

- Витрати, пов'язані з технічним переозброєнням і реконструкцією діючого виробництва, розширенням підприємств.

У цю ж групу витрат включаються витрати з погашення довгострокових позик банків і відсотків за ними. Тут же плануються витрати на проведення природоохоронних заходів.

Внески підприємств з прибутку в якості внесків засновників у створення статутного капіталу інших підприємств, кошти, що перераховуються спілкам, асоціаціям, концернам, до складу яких входить підприємство, також вважаються використанням прибутку на розвиток.

Розподіл прибутку на соціальні потреби включає витрати:

- По експлуатації соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства;

- Фінансування будівництва об'єктів невиробничого призначення;

- Організації та розвитку підсобного господарства;

- Проведення оздоровчих, культурно-масових заходів.

До витрат на матеріальне заохочення відносяться одноразові заохочення за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплата премій за створення, освоєння і впровадження нової техніки, витрати на надання матеріальної допомоги робітникам і службовцям, одноразові допомоги ветеранам праці, які виходять на пенсію, надбавки до пенсій, компенсація працівникам подорожчання вартості харчування в їдальнях, буфетах підприємства у зв'язку з підвищенням цін.

Весь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, поділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства і бере участь в процесі накопичення. Друга характеризує частку прибутку, що використовується на споживання. При цьому не обов'язково весь прибуток, який спрямовується на нагромадження, використовувати повністю. Залишок прибутку, не використаної на збільшення майна, має важливе резервне значення і може бути в наступні роки направлений для покриття можливих збитків, фінансування різних витрат.

Нерозподілений прибуток в широкому сенсі як прибуток, використаний на накопичення, і нерозподілений прибуток минулих років, свідчать про фінансову стійкість підприємства, про наявність джерела для подальшого розвитку.

Висновок: розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечує як покриття потреб підприємців, так і формування доходів.

Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб усіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання. У залежності від об'єктивних умов суспільного виробництва на різних етапах розвитку російської економіки система розподілу прибутку змінювалася й удосконалювалася.

Однією з найважливіших проблем розподілу прибутку як до переходу на ринкові відносини, так і в умовах їх розвитку, є оптимальне співвідношення частки прибутку, акумульованої у доходах бюджету та залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів. Економічно обґрунтована система розподілу прибутку в першу чергу повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства [15, c .26].



РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансових результатів ПАТ «Мотор Січ»

2.1 Організаційно - економічна характеристика ПАТ «МОТОР СІЧ»

Акціонерне товариство "Мотор Січ" засновано Фондом державного майна України у вигляді відкритого акціонерного товариства шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності державного підприємства "Мотор Січ" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994р. № 216-Р і Наказу Фонду державного майна України від 04 травня 1994р. № 38-АТ і діє відповідно до Законів України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про підприємництво", "Про господарчі товариства", "Про цінні папери й фондову біржу".

Підприємство створене з метою виробництва авіаційної техніки, продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, цивільної продукції на основі оптимального використання виробничих потужностей і науково-технічного потенціалу, сільськогосподарської продукції, надання платних послуг населенню, ведення торговельної, комерційної, інвестиційної й зовнішньоторговельної діяльності й одержання прибутку. Діяльність підприємства спрямована на подальший його розвиток, одержання прибутку на вкладений капітал, як усередині України, так і за її межами.

Засновником ПАТ "Мотор Січ" є держава в особі Фонду державного майна України. Акціонерами підприємства є:

· фонд державного майна України щодо акцій, не реалізованих у процесі приватизації;

· юридичні й фізичні особи України й інших країн, які придбали права власності на акції «Мотор Січ» в процесі приватизаціїй на вторинному ринку цінних паперів.

У складі ПАТ "Мотор-Січ" 8 спеціалізованих машинобудівних заводів, розташованих на території України:

· Запорізький моторобудівний завод;

· Сніжнянський машинобудівний завод (СМЗ);

· Волочиський машинобудівний завод (ВМЗ);

· Лебединський моторобудівний завод (ЛМЗ-1);

· Запорізький машинобудівний завод ім. В. И. Омельченко;

· Гуляйпольский машинобудівний завод (ГМЗ);

· Гуляйпольский механічний завод (Гмехз);

· Лебединський машинобудівний завод (Лмашз);

· Запорізький завод товарів народного споживання (ЗЗТНП).

Статутний фонд підприємства ПАТ "Мотор Січ" становить 280528650 гривень, сформований за рахунок його майна відповідно до діючого законодавства. Статутний фонд розділений на 2077990 простих іменних акцій номінальною вартістю 135 гривень кожна. Акції ПАТ "Мотор Січ" - це випущені цим підприємством цінні папери необмеженого строку.

Прибуток ПАТ "Мотор Січ" створюється з надходжень від господарської діяльності після покриття всіх витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією. Порядок розподілу чистого прибутку (доходу) і покриття збитків визначається вищим органом ПАТ "Мотор Січ" простою більшістю голосів, які беруть участь у зборах.

ПАТ "Мотор-Січ" створює цільові фонди, зв'язані зі своєю діяльністю:

· резервний фонд;

· фонд нагромадження й технічного обслуговування;

· фонд споживання;

· фонд оплати дивідендів;

· фонд викупу акцій;

· інші фонди.

Динамічно розвиваючись протягом 85 років, ПАТ "Мотор Січ" сьогодні - одне з найбільших у світі і єдине в Україні підприємство з виробництва, обслуговуванню й ремонту 55 типів і модифікацій авіадвигунів.

Основними напрямами діяльності цього товариства є виробництво, випробування, ремонт та технічне обслуговування авіадвигунів (понад 60 типів двигунів для більше ніж 88 видів літаків і вертольотів). Поставки продукції ПАТ «Мотор Січ» здійснюються в понад 100 країн світу.

Сьогодні «Мотор Січ» - одна з небагатьох структур, яка успішно працює на світовому ринку.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства ПАТ «МОТОР СІЧ»

Товариство визначає такi фактори (чинники) ризику, пов'язанi з iнвестуванням у цiннi папери емiтента:

- фактори, якi обмежують можливiсть акцiонерiв впливати на рiшення стосовно обрання членiв органiв управлiння емiтента або iнших питань, що вирiшуються шляхом голосування акцiонерiв слiд оцiнювати як незначнi. Власники акцiй товариства мають рiвнi права впливати на рiшення стосовно обрання членiв органiв управлiння емiтента або iнших питань, що вирiшуються шляхом голосування акцiонерiв;

- фактори, що можуть спричинити «розмиття» поточної частки акцiонера у статутному капiталi емітента

- фактори, що можуть обмежувати виплати дивiдендiв за акціями емiтента слiд вважати як не суттєвими. Через те, що власники акцій мають рiвнi права, в Товаристві існує єдина прозора, багаторічна дивідендна політика емітента. За підсумками роботи Товариства за 2011 рік загальними зборами прийняте рішення про нарахування дивідендів на 1 акцію у розмірі 25 грн.

- недостатню лiквiднiсть чи iншi фактори, що можуть обмежити можливiсть вiдчуження цiнних паперiв емiтента їхнiми власниками слiд вважати несуттєвими, оскiльки Товариство має стабiльне фiнансове становище, акції Товариства є високоліквідними, та активно котируються на організованому біржовому ринку;

- данi про законодавчi акти, якi регулюють питання iмпорту та експорту капiталу, i якi можуть вплинути на виплату дивiдендiв, процентiв або iнших виплат нерезидентам є загальновiдомими i їх вплив кожна зацiкавлена сторона повинна оцiнювати самостiйно;

 - порядок оподаткування доходiв за розмiщеними емiсiйними цiнними паперами та цiнними паперами, що розмiщуються, що може вплинути на розмiр прибутку власникiв цiнних паперiв також є загальновiдомим, але будь-які змiни в податковому законодавствi можуть вплинути на існуючий порядок оподаткування;

- будь-якi iншi фактори, що можуть негативно вплинути на права власникiв цiнних паперiв емiтента, включаючи можливiсть реалiзацiї цих прав не прогнозуються.

Основні фактори ризику:

- Галузеві ризики

- Ризики втрати споживачів

Попит на продукцію авіадвигунобудівництва на українському ринку дотепер залишається невеликим. Українські авіакомпанії не мають досить коштів для кредитування будівництва літальних апаратів, а бюджетне фінансування здійснюється не систематично. Тому основними ринками збуту для нашого підприємства залишаються Росія й країни Азії.

Істотним ризиком для ПАТ «МОТОР СІЧ» є орієнтація продажів на російський ринок, на частку якого традиційно доводиться більше половини обсягу реалізації продукції й послуг. У цей час, завдяки підвищенню уваги до проблем авіації на різних рівнях російської державної влади, у Росії підсилюється тенденція розвитку ринку технічного обслуговування й ремонту авіатехніки. В умовах високої конкуренції з російськими авіаційними заводами існує ризик втрати частини споживачів за рахунок переходу російських авіакомпаній на ремонт й обслуговування авіадвигунів на вітчизняних авіапідприємствах. На сьогоднішній день ремонт різних типів авіадвигунів виробництва АТ «МОТОР СІЧ» виконують багато російських авіаремонтних заводів: у Ростові-на-Доні, Омську, Хабаровську.

Для забезпечення стабільної роботи й збільшення доходів підприємство проводить послідовну маркетингову політику, спрямовану на пошук нових споживачів і диверсифікованість ринків збуту.

На зовнішніх ринках нашому підприємству доводиться конкурувати з найбільшими двигунобудівними компаніями, такими як Pratt & Whitney (Канада), Snecma/Turbomeca (Франція), BMW Rolls-Royce (Німеччина/Англія), «General Electric» (США), які користуються вагомою підтримкою своїх держав і мають значні фінансові ресурси для вдосконалення, розробки й впровадження нових видів продукції. Провідні компанії є багатопрофільними структурами, що поєднують випуск продукції з післяпродажним обслуговуванням і надання фінансових послуг (страхування, лізинг літаків і двигунів та інше). На сьогоднішній день вони пропонують замовникам сімейства сучасних авіаційних двигунів у широкому діапазоні тяги для літаків різного призначення, на їхню частку доводиться більша частина поставок нових двигунів.

ПАТ «МОТОР СІЧ» для втримання своїх позицій на світових ринках проводить систематичну роботу з підвищення якості й характеристик випускаємої продукції, що розробляє нові конкурентоздатні двигуни й модифікації, удосконалює систему технічного супроводу двигунів. Ці роботи вимагають значних матеріальних витрат. Дотепер фінансування робіт з підготовки серійного виробництва підприємство здійснювало, в основному, за рахунок власних коштів і банківських кредитів. Обсяги бюджетного фінансування дуже незначні. В умовах твердої конкуренції підприємству особливо необхідна державна підтримка. В 2010 році прийнятий Закон України «Про внесення змін у деякі закони щодо державної підтримки літакобудівної промисловості», що повинен створити сприятливі умови для розвитку літакобудування, забезпечити конкурентоздатність літаків, двигунів для них й авіаційного встаткування вітчизняного виробництва. На підставі цього закону наше підприємство одержало ряд пільг до 01.01.2016, які дозволяють ефективніше використати оборотні кошти для технічного переозброєння підприємства, освоєння нових видів продукції й нарощування обсягів виробництва. 

Фінансові ризики.

Фінансово-господарська діяльність підприємства в конкурентному середовищі сполучене із численними ризиками, ступінь впливу яких на результати діяльності цієї організації досить висока. Під ризиком прийнято розуміти ймовірність втрати підприємцем частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або поява додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої й фінансової діяльності. Ризиком необхідно управляти, тобто використати різні міри, що дозволяють деякою мірою прогнозувати настання ризикової події й вживати заходів до зниження ступеня ризику. Ризики, що супроводжують фінансової діяльності підприємства, виділяються в особливу групу ризиків, що звуться «Фінансові ризики». І оскільки всі галузі економіки зв'язані в єдиний механізм завдяки фінансовій сфері, фінансові ризики відіграють значну роль у загальному портфелі підприємницьких ризиків організації. На сучасному етапі до числа основних і найнебезпечніших видів фінансових ризиків підприємства ставляться наступні: кредитний ризик, ризики ліквідності, валютний ризик й інфляційний ризик.

Кредитний ризик.

 Кредитний ризик проявляється у формі ймовірності непогашення позичальником основного боргу й відсотків по кредиту, а також у формі підвищення процентних ставок. В 2011 році всі умови й зобов'язання по кредитних договорах, договорам банківських гарантій й акредитивів були виконані вчасно й у повному обсязі. Уникнути підвищення кредитного ризику дозволили такі фактори:

- ретельний вибір банків, заснований на іміджі й стабільності фінансової установи;

 - аналіз умов кредитування, за допомогою якого вдалося понизити процентні ставки по кредитних договорах і зменшити витрати при супроводі кредитів;

 - постійний контроль фінансового стану підприємства, його здатність і готовність погасити кредит, що дозволило зменшити кредитну заборгованість підприємства в цілому.

Успішне виконання всіх цих заходів гарантувало ПАТ «МОТОР СІЧ» зниження кредитного ризику до мінімуму. 

Інфляційний ризик.

Інфляційний ризик характеризується можливістю знецінювання реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів і прибутку фірми від здійснення фінансових угод в умовах інфляції. Джерелом виникнення даного ризику є зовнішнє середовище стосовно організації, тобто ризик, що не залежить від її діяльності. Компанія не може впливати на зовнішні фінансові ризики, вона може тільки передбачати й ураховувати їх.

Мінімізація негативного впливу інфляційного ризику на діяльність АТ «МОТОР СІЧ» реалізується наступними методами:

- своєчасний контроль рівня рентабельності, що закладає в ціну продукції;

- одержання реального доходу по фінансових операціях і зміст кредитного портфеля в стабільно конвертованих валютах, таких як долар США і євро.

В 2011 році ПАТ «МОТОР СІЧ» успішно вдалося виявити й оцінити ризики, а також прийняти ефективні управлінські рішення по їхньому зниженню для того, щоб дістати максимальний прибуток при мінімальних витратах і закріпити лідируючі позиції на світовому ринку.

Валютний ризик.

Валютні ризики пов'язані з несприятливими змінами курсу іноземної валюти. Особливо піддана таким ризикам зовнішньоекономічна діяльність. Експортери зазнають збитків при зниженні курсу валюти, для імпортерів валютні ризики виникають при підвищенні курсу валюти.

Розповсюдженою практикою в міжнародних торговельних відносинах є вибір як валюта контракту найбільш надійних валют, показники курсів яких відносно стабільні на світовому валютному ринку.

ПАТ «МОТОР СІЧ» має можливість у значній мірі відгородити себе від валютних ризиків, оскільки проводить великий обсяг експортних й імпортних операцій, здійснюваних в одній валюті. Основна валюта в міжнародних контрактах підприємства - долар США й рублі РФ. Крім того, для мінімізації валютного ризику основна частина кредитних ресурсів для закупівлі нового імпортного обладнання залучається в іноземній валюті.

Ризик ліквідності.

Ризик ліквідності - це ймовірність втрат, викликаних неможливістю купити або продати активи в потрібній кількості за досить короткий період часу в чинність погіршення ринкової кон'юнктури, імовірність виникнення дефіциту коштів або інших високоліквідних активів для виконання зобов'язань перед контрагентами. Керування й мінімізація ризику ліквідності здійснюються за рахунок реалізації комплексних мір, спрямованих на підвищення доходів і скорочення витрат.

Керування ризиком ліквідності спрямовано на підтримку достатнього рівня грошових ресурсів для фінансування виробничих, управлінських й інвестиційних потреб, а також на забезпечення стабільності виконання фінансових зобов'язань і створення оптимальної структури капіталу. На підприємстві проводиться регулярний моніторинг факторів ризику, реалізується комплексна програма амортизації обліку коштів і планування бюджету підприємства. Прийняті заходи щодо регулювання ризику ліквідності дозволяють ПАТ «МОТОР СІЧ» зберегти конкурентоздатність і довгострокову фінансову стабільність.

Політичні й макроекономічні ризики.

 ПАТ «Мотор Сич», як експортноорієнтоване підприємство, особливо гостро відчуває недоліки чинного законодавства, його суперечливість і схильність змінам, які перешкоджають ефективному проведенню зовнішньоекономічної діяльності. Наприклад, підприємство регулярно зіштовхується із проблемами при митному оформленні товарів (складна процедура митного оформлення, труднощі зі своєчасним і повним наданням документів), а також при одержанні дозволів ДСЕК (тривала й багатоступінчаста процедура одержання дозволів на ведення переговорів і виконання експортних контрактів). Також підприємство зазнає труднощів зі своєчасним виконанням гарантійних зобов'язань по продукції, поставленої на експорт, через необхідність додаткового оформлення дозволів як на експорт самої послуги з гарантії, так і товарів для її виконання (запасних частин, інструментів і т.д.)

Для нормативного врегулювання проблем експорту АТ «Мотор Сич» направляє свої пропозиції по внесенню змін у діючі нормативні акти в області експортного контролю й митного оформлення товарів, а також у Закони України, нормативні акти Кабінету Міністрів і різних міністерств і відомств, що регулюють інші сфери діяльності підприємства. Ці пропозиції, на нашу думку, будуть сприяти підняттю рівня вітчизняного авиадвигателестроения, поліпшенню умов ведення господарської діяльності для підприємств галузі, формуванню стабільних позицій українських підприємств на зовнішніх ринках, а також стимулювати розробку й освоєння нової техніки.

Політична нестабільність в Україні, непродумані зміни курсу уряду, пріоритетних напрямків його діяльності впливають на господарську діяльність нашого підприємства. Зокрема, наміри про вступ України в НАТО завдають значної шкоди взаєминам з Росією, одним з великих споживачів нашої продукції, особливо в області військово-технічного співробітництва. В останні роки керівництвом Російської Федерації поставлене завдання розробки Державної програми розвитку газотурбінного двигателестроения на період до 2015 року (з перспективою до 2025 року). Практичним кроком на шляху до скорочення залежності від українського виробника стало рішення Міністерства промисловості й енергетики РФ, про організації самостійного виробництва вертолітних газотурбінних двигунів сімейства ТВ3-117 і ВК-2500.

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності ПАТ «МОТОР СІЧ»

Аналіз фінансових результатів на підприємстві дасть можливість дослідити зміну кожного показника за поточний період та зміну фінансових результатів за звітний період.

Проведемо аналіз фінансових результатів ПАТ «Мотор Січ» за 2011-2012 рр. Почнемо із аналізу доходів в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Аналіз динаміки та структури доходів ПАТ «Мотор Січ» за 2011-2012 рр.

Вид доходу	За рік тис. грн.	Питома вага у підсумку за рік, %	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення, %
	2011	2012	2011	2012	2012 від 2011	2012 від 2011
Чистий дохід	5792524	5031158	57,84%	57,21%	-761366	-0,63%
Інші операційні доходи	4194492	3733089	41,88%	42,56%	-451403	-0,68%
Інші доходи	27836	19959	0,28%	0,23%	-7877	-0,05%
Всього доходи	10014852	8794206			-1220646

Чистий дохід в 2012 році склав 5031158 тис. грн., що на -761366 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -13,14%. Питома вага чистого доходу підприємства в 2012 році склала 57,21%.

Інші операційні доходи склали в 2012 році 3743089 тис. грн., що на -451403 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -10,76%. Питома вага інших операційних доходів в доходах підприємства в 2012 році склала 0,68%.

Інші доходи в 2012 році склали 19959 тис. грн., що на -7877 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -28,30. Загальна сума доходів в 2012 році становила 8794206 тис. грн., що на 1220646 тис. грн. більше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -12,19%.

Проведемо аналіз витрат ПАТ «Мотор Січ» в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз витрат ПАТ «Мотор Січ» 2010-2012 рр.

Види витрат	За рік тис. грн.	Питома вага у підсумку за рік %	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення, %
	2011	2012	2011	2012	2012 від 2011	2012 від 2011
Собівартість реалізації продукціі	2927924	-2531021	38,24%	38,61%	396903	0,37%
Адміністративні витрати	-474070	-361071	6,19%	5,51%	112999	-0,68%
Інші операційні витрати	-4182952	-3608491	54,63%	55,05%	574461	0,41%
Фінансові витрати	-42425	-19070	0,55%	0,29%	23355	-0,26%
Інші витрати	-28829	-35540	0,38%	0,54%	-6711	0,17%
Всього	-7656200	-6555193			1101077

Собівартість реалізації продукції в 2012 році становила -2531021 тис. грн., що на 396903 тис. грн. більше значення 2011 року. Темп приросту за 2011-2012 роки склав 13,56%. Питома вага собівартості реалізації у загальних витратах підприємства в 2012 році склала 38,61%.

Адміністративні витрати склали в 2012 році -474070 тис. грн., що на 112999 тис. грн. більше значення попереднього року. Темп приросту за останній рік склав 23,84. Питома вага адміністративних витрат у загальній їх сумі в 2012 році склала 5,51%.

Інші операційні витрати в 2012 році склали -3608491 тис. грн., що на 574461 тис. грн. більше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав 13,73%. Питома вага інших операційних витрат у витратах підприємства в 2012 році склала 55,05%.

Фінансові витрати в 2012 році склали -19070 тис. грн., що на 23355 тис. грн. більше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав 55,05%. Питома вага фінансових витрат у витратах підприємства в 2012 році склала 0,29%.

Інші витрати в 2012 році склали -35540 тис. грн., що на -6711 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав 23,28%. Питома вага інших витрат у витратах підприємства в 2012 році склала 0,54%.

Загальна сума витрат в 2012 році склала -6555193 тис. грн., що на 1101007 тис. грн. більше значення 2011 року.

Аналіз динаміки та структури операційних витрат ПАТ «Мотор Січ» за 2011-2012 роки.

Проаналізуємо динаміку та структуру операційних витрат в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та структури операційних витрат ПАТ «Мотор Січ» за 2011-2012 рр.

Види витрат	За рік тис. грн.	Питома вага у підсумку за рік, %	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відхилення питомої ваги, %
	2011	2012	2011	2012	2012 від 2011	2012 від 2011
Матеріальні витрати	2879870	2467122	57,68%	56,82%	-412748	-0,86%
Витрати на оплату праці	942211	784635	18,87%	18,07%	-157576	-0,80%
Витрати на соціальне страхування	343838	287724	6,89%	6,63%	-56114	-0,26%
Амортизація	197208	192161	3,95%	4,43%	-5047	0,48%
Інші витрати	629640	609993	12,61%	14,05%	-19647	1,44%
Всього	4992767	4341635			-651132

Матеріальні витрати в 2012 році склали 2467122 тис. грн., що на -412748 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -14,33%. Питома вага матеріальних витрат в загальній сумі операційних витрат підприємства в 2012 році склала 56,82%.

Витрати на оплату праці в 2012 році склали 784635 тис. грн., що на -157576 тис. грн. більше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -16,72%. Питома вага витрат на оплату праці в загальній сумі операційних витрат підприємства в 2011 році склала 18,07%.

Витрати на соціальне страхування в 2012 році склали 287724 тис. грн., що на -56114 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -16,32%. Питома вага витрат на соціальне страхування в загальній сумі операційних витрат підприємства в 2012 році склала 6,63%.

Амортизаційні витрати в 2012 році склали 192161 тис. грн., що на -5047 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -2,56%. Питома вага амортизаційних витрат в загальній сумі операційних витрат підприємства в 2012 році склала 4,43%.

Інші витрати в 2012 році склали 609993 тис. грн., що на -19647 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -3,12%. Питома вага інших витрат операційної діяльності в загальній сумі операційних витрат підприємства в 2012 році склала 14,05%.

Загальна сума витрат в 2012 році становила 4341635 тис. грн., що на -65132 тис. грн. більше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -13,04%.

Проаналізуємо формування прибутку та його динаміку в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Формування прибутку ПАТ «Мотор Січ» 2011-2012 рр.

Показник	За рік, тис. грн.	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Темп приросту, %
	2011	2012	2012 від 2011 рр.	2012 від 2011рр.
Доходи	10014852	8794206	-1220646	-12,19%
Витрати	-7656200	-6555193	1101007	-14,38%
Прибуток до оподаткування	2358652	2239013	119639	-5,08
Чистий прибуток	1344161	1422400	78239	5,82%

Доходи у 2012 році склали 8794206 тис. грн. що на 1220646 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту за останній рік склав -12,19%.

Витрати у 2012 році склали 6555193 тис. грн. що на 1101007 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту склав -14,38%

Прибуток до оподаткування 2012 року склав 2239013 тис. грн. що на 119639 тис. грн. менше значення 2011 року. Темп приросту склав -5,08%

Чистий прибуток у 2012 році склав 1422400 тис. грн. що на 78239 тис. грн. більший значення 2011 року. Темп приросту склав 5,82%.

...