Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Побудова соціально орієнтованої ринкової економіки з різними формами власності передбачає, що держава забезпечує відповідну організацію і дисципліну в діях суб'єктів ринку з метою досягнення збалансованості, пропорційності й оптимальності економічних процесів. Формування такої системи господарювання, як показує досвід економічно розвинутих країн світу, потребує становлення нової системи державного регулювання економіки, провідне місце в якій займає державний фінансовий контроль підприємницької діяльності.

На практиці в Україні має місце певна недооцінка ролі такого контролю. Внаслідок цього в економіці держави як на макро-, так і на мікрорівні протягом останнього десятиліття ХХ ст. нагромадилося чимало питань, на які не дано відповіді: не вдалося знайти збалансованої моделі сталого економічного розвитку, не відпрацьовано механізми взаємодії ринку та держави, не розв'язано проблеми платіжної кризи, більшість суб'єктів підприємницької діяльності функціонує неефективно, їх фінансово-економічний стан є нестабільним, що негативно впливає на всю соціально-економічну ситуацію в країні. Держава своєчасно не реагує на негативні явища в економічній сфері, що створює політичне напруження в суспільстві.

На фоні збільшення внутрішнього та зовнішнього боргу зростала кількість збиткових підприємств, через що зменшувався прибуток, збільшувалася дефіцитність бюджетів, зберігалася тенденція до зниження реальної заробітної плати та пенсій. Поглиблювалася тінізація економіки. У наступні роки ця ситуація суттєво не змінилася. І це - за наявності в державі більше десятка органів державного фінансового контролю зі штатом понад 100 тис. державних службовців, які покликані забезпечувати законність і ефективність використання державних коштів, майна і господарювання в цілому.

Ці проблеми соціально-економічного розвитку країни пов'язані не тільки з недооцінкою ролі і значення державного фінансового контролю підприємницької діяльності, а й з тим, що система такого контролю в Україні знаходиться на стадії становлення. В практичній діяльності органів державного фінансового контролю зберігаються старі підходи, які були властиві органам державного фінансового контролю командно-адміністративної системи. Процес переходу від системи державного фінансового контролю господарської діяльності до системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні значно затягнувся. Неузгодженим залишається правове поле. Немає єдиних концептуальних засад щодо організації його системи. Загальмувалося проведення адміністративної реформи, яка покликана сприяти становленню нової системи державного управління, зокрема державного фінансового контролю та дерегуляції підприємницької діяльності.

Водночас у вітчизняній науковій літературі та у виданнях країн ближнього зарубіжжя практично немає теоретичних розробок, пов'язаних з організацією державного фінансового контролю підприємницької діяльності: не визначено його сутність, об'єкти і суб'єкти; не розроблено питання функціонування його органів, форм і методів їх роботи. Спостерігається дублювання державного фінансового контролю в одних сегментах економіки при відсутності або недостатності його в інших, зниження ефективності функціонування органів державного фінансового контролю в цілому.

Все це обумовило актуальність обраної автором теми дисертаційної роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб провести комплексне дослідження процесів становлення та розвитку державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні і з урахуванням досягнень світової та української економічної науки, досвіду зарубіжної та національної практики обґрунтувати напрями і практичні рекомендації щодо підвищення його ефективності.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- сформулювати поняття та визначити сутність державного фінансового контролю підприємницької діяльності;

- уточнити місце і значення державного фінансового контролю підприємницької діяльності в системі державного регулювання економіки на макро- і мікрорівні;

- визначити систему суб'єктів державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні;

- удосконалити класифікацію основних видів і форм державного фінансового контролю підприємницької діяльності;

- виявити проблеми функціонування діючої системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні;

- обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні в контексті адміністративної реформи.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є система державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні.

Предмет дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні і практичні проблеми становлення та розвитку державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні.

1. Теоретичні основи державного фінансового контролю підприємницької діяльності

Визначено поняття державного фінансового контролю підприємницької діяльності, розкрито його сутність і форми, обґрунтовано мету, завдання та принципи здійснення. Розглянуто підприємницьку діяльність як об'єкт державного фінансового контролю, визначено елементи його системи.

Обґрунтовано, що державний фінансовий контроль підприємницької діяльності забезпечує стабільність ринкової економіки на мікрорівні, а відтак суттєво впливає на макроекономічну рівновагу, фінансову безпеку, створення умов для чесної конкуренції і захисту прав власників.

Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності покликаний забезпечити дотримання правил щодо створення суб'єктів підприємництва, проведення ними фінансових операцій відповідно до встановлених законодавством обмежуючих параметрів, законність джерел одержання доходів та правильність відображення їх в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, дотримання державних соціальних гарантій та нормативів витрат, пов'язаних із забезпеченням екологічної безпеки та безпеки праці, повноту і своєчасність сплати податків та інших обов'язкових платежів, використання за призначенням одержаних державних коштів.

У суб'єктів підприємництва, які належать до державного і комунального секторів економіки, державою контролюється також ефективність використання майна, результати фінансово-господарської діяльності, використання доходів та прибутків, коштів, виділених на виробничі та соціальні програми.

У роботі визначено суб'єкти і об'єкти державного фінансового контролю підприємницької діяльності, запропоновано класифікацію його за видами, формами і прийомами контролю, виявлено, що державний фінансовий контроль підприємницької діяльності здійснюється виключно органами державної влади і управління.

2. Організація державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні

Розглядається становлення системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні, утворення органів контролю, зміни їх функцій та тенденції розвитку.

Аналізуючи діяльність державної контрольно-ревізійної служби, дисертант дійшов висновку про недостатнє використання її органами наявних повноважень для підвищення ефективності державного фінансового контролю підприємницької діяльності.

Обґрунтовано, що на даний час в Україні не створено цілісної системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності, а недоліки нині діючої системи правового, організаційного і методологічного характеру спричиняють зростання прихованої економічної злочинності, поглиблення тіньової економіки.

До недоліків правового характеру належить недостатнє законодавче забезпечення формування в державі цілісної системи фінансового контролю. Це стосується: загальної процедури фінансового контролю; переліку органів і суб'єктів, яким делеговано право на здійснення спеціалізованого державного фінансового контролю; статусу, функцій і повноважень органів і суб'єктів спеціалізованого державного фінансового контролю, їх взаємовідносин і підзвітності; повноважень вищих органів державної влади в системі державного фінансового контролю підприємницької діяльності; єдиного методологічного забезпечення державного фінансового контролю в частині встановлення системи економічних показників, які відображають стан фінансової дисципліни, та методики їх розрахунку; механізму внутрішнього контролю за дотриманням чинного законодавства в системі державного фінансового контролю.

Недоліками організаційного характеру, по суті, є нереалізованість на практиці наданих органам державного фінансового контролю повноважень з організації і здійснення контролю. Це: порушення визначених законодавством принципів дерегулювання підприємницької діяльності; недостатня участь у розробці нових і удосконаленні чинних нормативно-правових актів з фінансових питань; недостатня профілактична спрямованість контрольних дій; відстороненість органів державного фінансового контролю від розробки та проведення організаційно-правових заходів щодо недопущення фінансових порушень; недостатня робота з громадськістю по роз'ясненню завдань державного фінансового контролю підприємницької діяльності і забезпечення усунення допущених порушень; невизначеність сегментів економіки, які підлягають державному фінансовому контролю; недостатнє застосування в контрольно-ревізійній роботі методик, спрямованих на визначення ефективності використання державних фінансових ресурсів; невиконання положень чинного законодавства в частині забезпечення належної взаємодії між органами державного фінансового контролю, що посилює дублювання і паралелізм в роботі; відсутність механізмів виконання положень законів, які визначають відповідальність за перешкоджання контрольним діям; порушення прав підконтрольних суб'єктів.

Основним недоліком методологічного характеру автор вважає відсутність методологічного забезпечення основних форм фінансового контролю (специфічних процедурних стандартів).

2. Основні напрями підвищення ефективності державного фінансового контролю підприємницької діяльності в контексті адміністративної реформи

Досліджено стан правового забезпечення державного фінансового контролю підприємницької діяльності та визначено напрями підвищення його ефективності.

Встановлено, що усунення недоліків здійснення державного фінансового контролю підприємницької діяльності ускладнюється через невирішення багатьох питань, пов'язаних з державним фінансовим контролем підприємницької діяльності, на теоретичному рівні; недостатнє розуміння широкою громадськістю місця і ролі державного фінансового контролю підприємницької діяльності в житті суспільства; ускладнення фінансових операцій; підвищення вимог до державного фінансового контролю підприємницької діяльності; зміну природи об'єкта державного фінансового контролю підприємницької діяльності; ускладнення правового врегулювання системи державного фінансового контролю; ускладнення процедури контролю; відсутність єдиного центру координації розвитку системи державного фінансового контролю; незадовільне матеріально-технічне забезпечення окремих суб'єктів державного фінансового контролю.

З метою розбудови державного фінансового контролю підприємницької діяльності необхідно ухвалити Закони “Про фінансовий контроль в Україні” та “Про державний фінансовий контроль підприємницької діяльності”; законодавчо закріпити повноваження на здійснення державного фінансового контролю підприємницької діяльності за Міністерством фінансів України, Державним казначейством України, Фондом державного майна України, а також іншими центральними і місцевими органами державної влади, до сфери відання яких входять суб'єкти підприємництва; розробити національні стандарти державного фінансового контролю; внести зміни і доповнення до Законів “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та “Про Рахункову палату”.

Зокрема, Рахункову палату та органи державної контрольно-ревізійної служби потрібно наділити правом на здійснення контролю щодо: достовірності даних, що є підставою для ухвалення рішень про надання суб'єктам підприємництва урядових гарантій щодо позик і кредитів; дотримання встановлених державою правил формування витрат виробництва суб'єктами підприємництва, які виробляють підакцизні товари, мають податкові пільги та/або виконують державні контракти; дотримання нормативно-правових актів щодо складання, затвердження та виконання фінансових планів державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких державна частка становить понад 50 %; законності надходження, цільового та ефективного витрачання коштів, матеріальних цінностей, фінансових інвестицій, нематеріальних активів, їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності у суб'єктів підприємництва державної та комунальної форм власності; цільового використання коштів, які залишаються у розпорядженні суб'єктів підприємництва в результаті одержання податкових пільг; забезпечення суб'єктами підприємництва соціальних гарантій працівникам, які встановлені державою.

З метою мінімізації випадків дублювання і паралелізму в роботі органів державного фінансового контролю і недопущення неконтрольованих сфер фінансових відносин пропонується законодавчо закріпити такі форми взаємодії між ними, як погодження нормативно-правових актів, які встановлюють або змінюють статус, функції, права і обов'язки суб'єктів контролю, процедуру здійснення контролю; координація дій при плануванні, організації та проведенні контролю; проведення спільних організаційних заходів з питань контролю, делегування представників суб'єктів контролю до складу колегіальних органів, створених за їх участю; обмін інформацією, необхідною для проведення контролю, та інформацією про його результати.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі основні висновки і сформулювати пропозиції:

1. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності є важливим інструментом державного регулювання економіки.

2. Сутність державного фінансового контролю підприємницької діяльності полягає в тому, що він є особливою управлінською функцією держави, реалізація якої передбачає встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб'єктами підприємницької діяльності фінансових ресурсів, проведення моніторингу за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень в частині використання фінансових ресурсів, їх усунення, блокування незаконних фінансових операцій та здійснення заходів щодо компенсації збитків, нанесених державі, суб'єктам підприємницької діяльності та громадянам.

3. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності забезпечує на макрорівні - підвищення ефективності функціонування економіки, обіг фінансових ресурсів відповідно до обмежуючих законодавством параметрів, повноту сплати податків та обов'язкових платежів, блокування діяльності, що загрожує національній безпеці держави, монополізує ринки, спрямована на організацію забороненого державою виробництва товарів і надання послуг, несе в собі значні соціальні загрози, які зачіпають інтереси великих груп громадян, порушує законні інтереси держави, суб'єктів підприємницької діяльності та суспільства в цілому; на мікрорівні - попередження та усунення порушень правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, забезпечення дотримання соціальних гарантій працівників та своєчасної виплати заробітної плати, стандартів ціноутворення та встановлення тарифів, платіжної дисципліни, попередження фіктивних фінансових операцій та фактів відмивання “брудних” грошей, попередження і усунення фактів незаконного, нецільового і неефективного використання бюджетних коштів, що передані суб'єктам підприємницької діяльності, фінансових ресурсів, які додатково отримують ці суб'єкти за пільгами з оподаткування, а також дотримання порядку та процедур державних і комунальних закупівель, виявлення нецільового і неефективного використання майна державної і комунальної власності, нецільового використання кредитів та позик, отриманих під гарантії Уряду України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності докорінно відрізняється від державного фінансового контролю господарської діяльності. В Україні процес становлення державного фінансового контролю підприємницької діяльності ще не завершено. В діяльності органів державного фінансового контролю зберігаються старі форми і методи роботи, що були властиві командно-адміністративній системі: мають місце спроби суцільних перевірок і безпідставного контролю суб'єктів підприємницької діяльності, пред'явлення їм неправомірних вимог за результатами контролю та застосування необґрунтованих фінансових санкцій, що є серйозним гальмом у розвитку підприємницької діяльності і ділової активності в Україні.

5. Об'єктами державного фінансового контролю підприємницької діяльності є операції з фінансовими ресурсами, які здійснюються суб'єктами підприємництва, порядок використання яких визначено законодавством. Якщо порядок використання фінансових ресурсів не визначено законодавством, то такі фінансові ресурси використовуються на розсуд власника і не є об'єктом державного фінансового контролю підприємницької діяльності.

Разом з тим сьогодні в результаті правової неврегульованості багатьох фінансових аспектів підприємницької діяльності значна частина фінансових ресурсів використовується поза межами правового регулювання і не стала поки що об'єктом державного фінансового контролю підприємницької діяльності.

6. Основними суб'єктами державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Рахункова палата, Міністерство фінансів України, Державний департамент фінансового моніторингу, державна податкова служба, державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство України, Державна митна служба України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна України, уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, дирекції державних позабюджетних цільових фондів, до сфери відання яких належать суб'єкти підприємницької діяльності.

7. Діюча система державного фінансового контролю підприємницької діяльності є недосконалою, що пов'язано з незавершеністю формування усієї системи фінансового контролю в Україні; зокрема відсутні єдині концептуальні засади його організації, розірване правове поле, відсутня методологічна цілісність та чіткість, допускається дублювання у функціях органів державного фінансового контролю. Внаслідок цього в економіці України мають місце негативні явища, які пов'язані з діями суб'єктів підприємництва: низька платіжна дисципліна, несвоєчасна виплата заробітної плати, приховування доходів від оподаткування, неповний відхід від негрошових форм розрахунків, порушення в процесі приватизації і в зовнішньоекономічній діяльності, нецільове використання бюджетних коштів. Все це обумовлює необхідність докорінної реформи системи державного фінансового контролю в Україні, зокрема державного фінансового контролю підприємницької діяльності.

8. Основними напрямами подальшого розвитку системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності є: формування єдиних концептуальних засад організації державного фінансового контролю підприємницької діяльності з урахуванням сучасних умов розвитку економіки України; створення єдиного правового поля розвитку системи державного фінансового контролю та законодавчого закріплення за його суб'єктами функцій щодо здійснення державного фінансового контролю підприємницької діяльності; формування нових і удосконалення діючих процедур державного фінансового контролю підприємницької діяльності; удосконалення методик державного фінансового контролю підприємницької діяльності; оптимізація організаційних структур державного фінансового контролю; удосконалення кадрового забезпечення системи державного фінансового контролю, створення сучасної науково-дослідної і навчальної бази за міжнародними зразками; створення адекватної сучасним умовам інформаційно-комунікаційної інфраструктури; покращання матеріально-технічного і фінансового забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю.

9. Проведене дослідження дозволило виявити ряд теоретичних і практичних проблем, які потребують розв'язання в інших роботах. Такими проблемами, зокрема, є: розробка нових форм і методів здійснення державного фінансового контролю підприємницької діяльності, яких немає в Україні, включаючи непрямі методи виявлення порушень; чітке визначення системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в ході адміністративної реформи; правове визначення системи органів державного фінансового контролю підприємницької діяльності та їх функцій, а також розмежування цих функцій в ході проведення адміністративної реформи з одночасним забезпеченням дерегулювання підприємницької діяльності.

фінансовий підприємницький державний

Література

1. Романів Є.М., Стефанюк І.Б., Сиротюк Я.М., Чернецький О.І. Про нові аспекти контрольно-ревізійної роботи: Практ. посібник ІІ. - Львів: Контрольно-ревізійне управління у Львівській області. - 1998. - 221 с. - 13,02 д.а. (в т. ч. автора - 1,4 д.а.). Особистий внесок дисертанта - визначення соціально-психологічних аспектів роботи контролера-ревізора та особливостей перевірок банківських установ.

2. Технологія розробки бізнес-плану (методичні вказівки). - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 1999. - 39 с. - 2,3 д.а. ( в т. ч. автора - 0,5 д.а.). Особистий внесок дисертанта - визначено основні етапи реалізації бізнес-плану та фінансові показники оцінки ефективності інвестиційного проекту.

3. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. Контрольно-ревізійна служба - суб'єкт державного фінансового контролю підприємницької діяльності. - К.: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 2001. - 203 с. - 11,74 д.а. (в т. ч. автора - 7,7 д.а.). Особистий внесок дисертанта - визначено теоретичні аспекти управління фінансовими ресурсами підприємництва, дано оцінку діяльності державної контрольно-ревізійної служби по забезпеченню ефективного використання фінансових ресурсів підприємництва, обґрунтовано основні напрями її реформування в умовах дерегулювання підприємницької діяльності.

4. Стефанюк І.Б. Мета і завдання державного фінансового контролю підприємницької діяльності // Фінанси України. - 2002. - № 4. - С. 133-137, 0,3 д.а.

5. Стефанюк І.Б. Фінансовий контроль: визначення поняття і системи // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. - № 7. - С. 3-6, 0,4 д.а.

Размещено на Allbest.ru