Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ (на прикладі державних медичних установ м. Києва)

спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік аналіз та аудит

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Чередніченко Тетяна Володимирівна

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку в бюджетних та кредитних установах та економічного аналізу Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Ткаченко Іван Терентьйович, Київський національний економічний університет, доцент кафедри обліку в бюджетних та кредитних установах та економічного аналізу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мних Євген Володимирович, Львівський національний університет ім. І. Франка,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту кандидат економічних наук Добровський Василь Миколайович, Київський національний економічний університет, доцент кафедри обліку підприємницької діяльності

Провідна установа Київський національний університет ім. Тараса Шевченко, кафедра обліку та аудиту.

Захист відбудеться " 5 " грудня 2003 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, Київ, прос. Перемоги, 54/1, аудиторія.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, Київ, прос. Перемоги, 54/1, аудиторія 201.

Автореферат розісланий " 5 " листопада 2003 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Поддєрьогін А.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Соціальна медицина й організація охорони здоров'я передбачає розробку та наукове обґрунтування органічного поєднання соціальних, медичних і економічних заходів щодо забезпечення оптимального рівня здоров'я населення.

У період економічно-соціальних перетворень значно зростає роль економічного аналізу як однієї з важливих функцій управління. Адже виживання в жорстких умовах конкуренції неможливе без реалізації економічних методів, дієвість яких стає реальною лише при глибокому й всебічному аналізі використання усіх наявних ресурсів. За даними бухгалтерського обліку і економічного аналізу в бюджетних установах розкриваються факти безгосподарності і марнотратства у використанні бюджетних коштів.

Інтерес до економіки охорони здоров'я пов'язаний, перш за все, зі зростанням рівня витрат на утримання служб галузі та зі скороченням ресурсів охорони здоров'я у співвідношенні зі швидко зростаючими потребами суспільства в медичному забезпеченні.

Актуальність питань оптимізації структури лікувальної мережі зумовлена тим, що задачі, обсяг і характер роботи лікувальних установ з різних об'єктивних причин постійно змінюються, що потребує прийняття рішень щодо перерозподілу ліжкового фонду. Необхідні для їх обґрунтування дані надає аналіз обсягу роботи медичних установ, рівень потреби населення в медичній допомозі, якість наданих медичних послуг.

Ефективність та якість роботи медичних установ підвищується в результаті систематичного й глибокого аналізу використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів установ. Особливість економічного аналізу полягає в тому, що він притаманний усім іншим управлінським функціям медичних установ (організації, плануванню, обліку, аудиту). Застосування методів аналітичних досліджень сприяє удосконаленню й підвищенню рівня управління медичними установами, поліпшенню їх економіки, підвищенню фінансової стійкості і взагалі рентабельній життєдіяльності.

Значний внесок в розробку методологічних, організаційних, інформаційних засад економічного аналізу у цілому, і аналізу фінансово-господарської діяльності медичних установ зокрема, зробили такі вчені як С.М. Альошин, М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, О.М. Голядченко, А.О. Грищенко, І.І. Каракоз, А.М. Кузьмінський, Н.І. Малов, Г.М. Мельничук, Є.В. Мних, Я.А. Накатис, В.В. Рудень, В.І. Самборський, В.В. Сопко, В.І. Стражев, М.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет.

Однак слід зазначити, що в Україні відчувається значний дефіцит спеціальних досліджень, які стосуються безпосередньо економіки сфери охорони здоров'я. Бракує конкретних методичних розробок щодо аналізу кошторисних видатків медичних установ.

У державній системі охорони здоров'я за останні роки відчутний дефіцит коштів. Бюджетне фінансування лікувально-профілактичних закладів здійснюється в обмежених розмірах, що значно ускладнює їхнє функціонування. За багатьма напрямами лікувальної та профілактичної діяльності медична допомога поступово стає платною. Це призводить до нерегульованого та неконтрольованого зростання цін на медичні послуги та появи неофіційного ринку надання медичної допомоги. У результаті загострюються проблеми медичного обслуговування населення, які можуть перетворитися на джерело значного соціального напруження і потребують глибокої уваги з боку держави.

Вагомість охарактеризованої проблематики, необхідність її вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та свідчать про її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету за державною темою "Організація і методологія обліку, аналізу й контролю в галузях народного господарства", номер державної реєстрації 0198V000785.

Роль автора полягає в удосконаленні методики економічного аналізу кошторисних видатків медичних установ з метою розробки моделі ефективного управління функціональною діяльністю закладів охорони здоров'я, а також у вивченні прикладних питань та можливості реалізації методики аналізу якості медичної допомоги на основі інтегрального показника з урахуванням фактору соціальної задоволеності населення якістю медичних послуг.

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення методики аналізу фінансово-господарської діяльності медичних установ з урахуванням адміністративних реформ у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до поставленої мети, у дисертації вирішувалися такі завдання:

визначити методичні підходи до організації та проведення економічного аналізу функціональної діяльності медичних установ та обґрунтувати вибір об'єктів аналітичного дослідження;

розробити аналітичну модель забезпеченості медичних установ кадровими ресурсами;

проаналізувати структуру медичного персоналу з урахуванням факторів, що впливають на якість медичної допомоги;

розробити модель аналізу стаціонарного лікування з урахуванням впливу факторів соціальної потреби й задоволеності якістю медичної допомоги;

удосконалити організаційні засади економічного аналізу з урахуванням специфіки діяльності медичних установ;

медична установа бюджетна фінансовий

вивчити особливості функціонування лікувально-профілактичної мережі України та визначити напрямки реформування сфери охорони здоров'я;

удосконалити методику аналізу кошторисних видатків медичних установ;

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність державних медичних установ м. Києва.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних підходів та методів економічного аналізу діяльності медичних установ.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети було використано сукупність наукових методів, що застосовуються у пізнанні соціально-економічних процесів і явищ, а саме: методи наукового узагальнення, порівняння, системного аналізу - використано при обґрунтуванні необхідності поєднання соціальних, медичних і економічних заходів із метою ефективної організації державної системи охорони здоров'я й підвищення якості медичної допомоги. Економіко-математичні методи застосовувалися при розробці моделей аналізу кошторисних видатків медичної установи, аналізу надання лікарняних послуг, аналізу обґрунтування стаціонарного лікування, аналізу накладних витрат на одиницю вироблення медичної послуги, аналізу якості медичної допомоги. Методи технічного, графічного, порівняльного, статистичного аналізу використовувалися при розробці пропозицій щодо планування стаціонарної допомоги та при обґрунтуванні стратегії ефективного управління госпіталізацією населення.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:

визначено пріоритетні напрями економічного аналізу фінансово-господарської діяльності медичних установ з урахуванням вимог адміністративних реформ у сфері охорони здоров'я;

формалізовано поняття видатків медичних закладів за суспільним призначенням, як основного індикатора інструменту аналітичних досліджень, та запропоновано групування видатків медичних закладів у розрізі суб'єктів процесу надання й процесу отримання медичних послуг;

удосконалено методичні засади економічного аналізу діяльності медичних установ через доповнення моделі факторного аналізу надання медичних послуг;

побудовано стохастичну факторну модель аналізу взаємозв'язку між індексом обіговості ліжка та індексами соціальної потреби і соціальної задоволеності якістю медичної допомоги;

розроблено багатофакторну модель аналізу якості медичної допомоги, що базується на розрахунках інтегрального показника якості та ефективності медичної допомоги;

удосконалено організаційні засади економічного аналізу діяльності медичних установ через установлення взаємодії виконавців при плануванні стаціонарної допомоги;

уперше застосовано методику SWOT - аналізу з урахуванням специфіки діяльності медичних установ;

удосконалено методику аналізу надання лікарняних послуг шляхом доповнення її фактором нерівномірності територіального розподілу лікарів.

Практичне значення одержаних результатів.

Результати дисертаційної роботи мають як теоретичне, так і практичне значення. Упровадження наукових висновків дисертації та практичних рекомендацій сприятиме функціонуванню медичної установи в умовах формування ринку. Це дасть можливість виявити резерви зниження видатків ЛПУ, визначити потребу установ охорони здоров'я у фінансових ресурсах залежно від обсягу виконаних медичних послуг, та визначити потребу в якісній медичній допомозі. Такий підхід стане основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень як у межах окремої медичної установи, так і в галузі в цілому. Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, були використані на нарадах головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва (№039-1389/1 від 11.07.03 р.) та КП "Науково - дослідний інститут соціально-економічних проблем міста" (довідка № 11/219-661 від 13.08.03 р.) з метою програмно-цільового управління лікувальною мережею у м. Києві, та реалізацією державних програм у сфері охорони здоров'я. Запропонована автором модель управління госпіталізацією населення та планування стаціонарної допомоги дозволила оцінити ефективність медичного обслуговування у дитячій клінічній лікарні № 5 Святошинського району м. Києва (довідка № 225 від 08.08.03 р.). Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження використані при написанні курсу лекцій з дисципліни "Фінансовий аналіз" та "Методи й моделі прийняття рішень в аналізі й аудиті" для студентів спеціальності 8106/3 "Облік і аудит в управлінні бюджетними та фінансовими установами" (довідка від 30.08.03р.).

Апробація результатів дисертації. Результати наукових розробок та досліджень дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу Київського національного економічного університету. Основні положення роботи доповідались на І Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми управління", в секції управління соціальної сфери (м. Київ 30 листопада - 1 грудня 2001 року), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених за підтримки Київської міської державної адміністрації (22-24 травня 2002 р. м. Київ); на Міжнародній науково-методичній конференції "Трансформація курсу "Економічний аналіз діяльності підприємства" (16-17 травня 2002 р. м. Київ).

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано шість наукових праць загальним обсягом 1,8 д. а., із них 3 статті у провідних наукових фахових виданнях, 3 - в інших виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 174 сторінок друкованого тексту і містить 26 таблиць на 16 сторінках, 12 рисунків на 8 сторінках, 8 додатків на 18 сторінках. Список використаних джерел налічує 144 найменувань на 12 сторінках

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і задачі, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 " Механізм системи управління медичними установами у сучасних умовах господарювання" розкриваються особливості функціонування лікувально-профілактичної мережі України, специфіка фінансового забезпечення та напрями реформування сфери охорони здоров'я.

Вивчення законодавчої та нормативної бази, а також огляд літературних джерел дали можливість дослідити механізм системи управління медичними установами в сучасних умовах господарювання та теоретично обґрунтувати організаційні та методичні засади економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров'я. (рис.1)

В дисертаційній роботі особлива увага приділяється первинній медико-санітарній допомозі, яка є основним інструментом у вирішенні завдання розвитку суспільства в напрямі соціальної справедливості. Ця допомога повинна включати такі основні медико-санітарні заходи, котрі будуть доступні окремим особам та сім'ям, а також будуть втілюватися за їх всебічної участі на основі науково обґрунтованих і соціально прийнятних умов існування суспільства й країни в цілому на кожному етапі суспільного розвитку відповідно до принципу самозабезпечення та самовизначення. Виділено методологічні основи розробки управлінських рішень у системі національної охорони здоров'я та визначено такі принципи управління медичними закладами:

- забезпечення всьому населенню країни найвищого можливого рівня кваліфікованої, загальнодоступної профілактичної й лікувальної допомоги, яка надається без фінансових чи інших обмежень;

- організація раціональної підготовки національних кадрів охорони здоров'я усіх рівнів;

- використання досягнень світової медичної науки й практики охорони здоров'я з метою, забезпечення умов для отримання максимальної ефективності усіх проведених заходів у галузі охорони здоров'я.

Дослідження показали, що до основних завдань організації та проведення економічного аналізу діяльності медичних установ слід віднести:

вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення;

розробка напрямів оздоровлення населення та визначення принципів функціонування національної системи охорони здоров'я;

аналіз діяльності органів та закладів охорони здоров'я з метою створення їх раціональних структур;

наукове обґрунтування найбільш раціональних форм організації роботи;

розробку пропозицій щодо проведення реформування та реструктуризації бюджетних медичних установ.

Рис. 1. Методологічні основи розробки управлінських рішень у національній системі охорони здоров'я

З метою поліпшення медичного обслуговування, необхідно шукати резерви для широкої підтримки різних секторів системи охорони здоров'я. Як показали дослідження цієї мети можливо досягнути лише при ефективному використанні коштів, які спрямовують у ці сектори, при вдосконаленні організації та управління всією економічною системою країни.

Зростання витрат на охорону здоров'я майже в усіх країнах світу пов'язано перш за все зі збільшенням потреб у медичному обслуговуванні та підвищенням вимог до неї, тому проблеми забезпеченості медичних установ виробничими ресурсами та ефективності їх витрачання потребують глибокого аналітичного дослідження.

Напрями аналітичного дослідження пропонується сформувати відповідно до напрямів адміністративних і функціональних реформ у сфері охорони здоров'я, а саме:

аналіз динаміки державних асигнувань;

підвищення ефективності їх використання;

пошук джерел позабюджетного фінансування охорони здоров'я;

аналіз індивідуальних параметрів програм надання медичних послуг та пошук шляхів покращення якості медичного обслуговування;

аналіз забезпеченості медичних закладів необхідними ліками та медобладнанням;

аналіз обсягів та структури державних видатків на охорону здоров'я.

На підставі вивчення в дисертації правового поля соціального медичного законодавства в дисертації виділено такі об'єкти аналізу діяльності медичних установ:

- джерела фінансування системи надання медичних послуг;

- перелік базових медичних послуг, що надаються в рамках системи державного медичного страхування;

- структура касових та фактичних видатків медичних установ.

В дисертаційній роботі показано, що раціональна реструктуризація існуючої мережі закладів охорони здоров'я потребує прогнозування чисельності медичного персоналу у відповідності з обсягом запланованої роботи й потребами населення в медичній допомозі. Це вимагає постійного вивчення кількісного складу хворих відповідно до існуючих груп здоров'я та обсягу діяльності медичного персоналу. Впровадження сучасних методів економічного аналізу в практичну діяльність органів та закладів управління охороною здоров'я дозволить визначити об'єктивну потребу в медичному персоналі відповідно з урахуванням стану здоров'я населення та встановити оптимальний обсяг та якість медичних послуг.

В розділі 2 " Методика аналізу функціональної діяльності медичних установ" сформульовано напрями удосконалення методики та організації економічного аналізу діяльності суб'єктів господарювання. Це дало змогу зробити узагальнення щодо методики аналізу стану і джерел фінансування та методики аналізу кошторисних видатків закладів охорони здоров'я.

В дисертаційній роботі доведено, що економічний аналіз функціональної діяльності медичних установ - це функція управління сукупністю закладів охорони здоров'я, яка забезпечує науковість прийняття рішень у системі соціальної медицини та організації діяльності лікувально-профілактичних закладів.

За результатами проведених досліджень установлено, що інформаційне забезпечення аналізу діяльності медичних установ потребує дотримання відповідних вимог, а саме: аналіз поточного періоду повинен ґрунтуватися на даних кошторису доходів і витрат; джерелом оперативного аналізу касових та фактичних видатків будуть дані бухгалтерського обліку й одноразових спостережень; попередній аналіз спирається на облікову й звітну інформацію за попередній період та матеріали спеціальних обстежень обсягів надання та якості лікарняних послуг. Аналіз діяльності медичної установи пропонується проводити в кілька етапів:

аналіз джерел фінансування лікувально-профілактичних закладів;

систематизація показників активу й пасиву балансу медичної установи;

аналіз результатів використання кошторису доходів і витрат закладів охорони здоров'я.

Суттєву увагу приділено дослідженню систем економічних показників для аналізу функціональної діяльності медичних установ. Зокрема, визначено, що ця система показників має охоплювати: інформацію про грошові потоки обсягів фінансування та асигнувань; інформацію з розрахунків і заборгованості дебіторів і кредиторів, підзвітних осіб; інформацію про наявність і рух медикаментів; інформацію з відділу кадрів про плинність медичного персоналу; дані про рух пацієнтів і наявність вільних місць; показники собівартості і реалізаційної ціни ліжко-дня та медичної послуги.

В процесі дослідження виявлено, що аналіз джерел фінансування медичної установи доцільно проводити з використанням методів структурного й порівняльного аналізу у розрізі муніципальних утворень і окремих медичних установ. Методика аналізу надання медичних послуг має ґрунтуватися на трьох основних показниках процесу надання лікарняних послуг:

показник середнього терміну перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні;

індекс зайнятості ліжка;

індексі обіговості ліжка.

Вперше у вітчизняній практиці застосовано методику SWOT аналізу в процесі дослідження діяльності медичних установ (рис. 2).

Результати аналізу стану фінансування медичних установ засвідчили, що з державного бюджету на охорону здоров'я реально виділяється (за останні 3 роки) менше 50% коштів від обсягу запланованих. Автор вважає за необхідне підкреслити той факт, що в Україні розмір коштів, які виділяються на забезпечення функціонування й розвиток системи охорони здоров'я, коливається в межах 3,8-4,1% ВВП, і не досягає показника, який Всесвітня організація охорони здоров'я вважає межею, нижче котрої охорона здоров'я є нежиттєздатною (6,5% ВВП).

Рис. 2. Схема SWOT-аналізу надання медичних послуг при оцінці діяльності лікарні

Дослідження показали, що факторний аналіз ефективності використання фінансових ресурсів в установах охорони здоров'я проводиться шляхом моделювання кореляційної залежності між обсягами фінансування й основними показниками діяльності медичних установ, а саме: кількістю лікарів і середнього медичного персоналу, обіговістю ліжка, середньою тривалістю лікування хворих, рівнем завантаженості ліжка.

В дисертації доведено, що головним об'єктом аналізу надання медичних послуг та результатів виконання кошторису є видатки. Групування доходів, видатків та фінансування медичних закладів за економічними ознаками, функціональною діяльністю, організаційним устроєм опирається на бюджетну класифікацію. Автором запропоновано нове групування видатків медичних закладів для аналізу результатів використання кошторису за такими ознаками:

перша група - витрати медичних установ на організацію і дію медичної послуги (витрати на медикаменти, харчування, перев'язні матеріали, заробітну плату з нарахуваннями, комунальні платежі, капітальні витрати);

друга група - це грошові витрати пацієнтів і їхніх родин, а також втрати пацієнтами і їхніми родинами робочого часу, пов'язані з лікуванням чи профілактичними заходами;

третя група - це прогнозні витрати, пов'язані з профілактикою хвороб або медичним страхуванням.

У другому розділі автором розроблено рекомендації щодо послідовності процедур методики аналізу результатів виконання кошторису доходів і витрат медичних установ:

оцінка дотримання кошторисних призначень у цілому, за окремими статтями й економічними елементами витрат;

аналіз складу і структури витрат, а також аналіз їх динаміки;

моделювання причинно-наслідкових зв'язків між кошторисними видатками медичної установи та якістю медичних послуг;

факторний аналіз фактичних витрат медичної установи;

розробка та прийняття рішень у системі управління госпіталізацією населення та планування стаціонарної допомоги.

Результати дослідження дають можливість зробити висновок, що розробка моделі управління кошторисними видатками медичної установи має бути спрямована не на зниження розміру витрат обігу, а на їх оптимізацію.

В розділі 3 " Аналіз кошторисних видатків медичних установ та шляхи підвищення якості медичних послуг" досліджено структуру та динаміку видатків закладів охорони здоров'я у розрізі груп економічної класифікації витрат бюджету, та окреслено шляхи покращення якості надання медичних послуг.

Дослідження показали, що планування стаціонарної медичної допомоги і раціональне розміщення мережі лікувальних установ потребує розробки програми аналізу діяльності системи охорони здоров'я на всіх рівнях народного господарства. Плануванню стаціонарної допомоги має передувати аналітична робота з вивчення динаміки джерел покриття видатків медичної установи у розрізі груп економічної класифікації витрат бюджету.

При плануванні аналітичних показників результатів діяльності лікувальної мережі на основі оцінки потреби населення в стаціонарній допомозі автором рекомендується в аналітичну модель управління госпіталізацією населення включати і розраховувати вплив таких факторів: склад госпіталізованих хворих, важкість їх захворювань, терміни госпіталізації, кваліфікаційний склад медичного персоналу та його рух, забезпечення населення лікувальними ліжками та медикаментами, рівень і якість діагностики захворювань.

За результатами проведеного аналізу установлено, що організаційні форми та якість надання медичної допомоги населенню залежать від структури лікувальних установ і їх розміщення. Тому аналіз результатів діяльності медичних установ, рекомендується починати з вивчення стану і забезпеченості закладів охорони здоров'я кадровим потенціалом.

Проведений автором аналіз забезпеченості медичних установ трудовими ресурсами показав, що у 2000-2002 роках кількість лікарів на 10 тисяч осіб населення у м. Києві та Київської області була такою: у 2000 - 42,0 лікаря, у 2001 - 39,9; у 2002 - 44,4. Для порівняння в США, на 10 тисяч жителів припадає 25 лікарів, у ФРН - 30, в Японії - 20, у Великобританії - 18. Це дозволило зробити висновок, що високий рівень забезпеченості лікарями в Україні у цілому, в м. Києві та у Київській області, зокрема, не впливає на рівень якості медичного обслуговування. Це дало підстави застосувати кореляційну модель взаємозв'язку між забезпеченістю закладів охорони здоров'я трудовими ресурсами та якістю їх медичних послуг, яка включає діагностичний пошук факторів, що мають включатися у модель.

Аналіз кваліфікаційного складу медичних працівників та його структури вказує на те, що в Україні спостерігається нерівномірність розміщення лікарів, тобто більшість кваліфікованого персоналу сконцентровано в столиці і найбільших промислових центрах Київської області. Тому саме цей фактор рекомендується враховувати при складанні моделі аналізу надання лікарняних послуг.

Вивчення зарубіжного досвіду провідних країн, які досягли високого рівня медичного обслуговування, показує, що кількість кваліфікованого обслуговуючого персоналу має бути значно більшою, ніж кількість лікарів. Тому пропонується в процесі аналізу структури медичних кадрів обов'язково розраховувати показник питомої ваги чисельності обслуговуючого персоналу медичних установ та вивчати його динаміку.

В роботі обґрунтовано, що за умов комплексного підходу до аналізу результатів діяльності медичних установ необхідно враховувати вплив двох основних факторів: кількості ліжко-днів, який характеризує лікувальну функцію лікарні з урахуванням часу функціонування мережі, та кількості осіб, які пройшли лікування, що відображає обсяг медичного обслуговування населення.

Особливу увагу у третьому розділі приділено аналізу заборгованості лікувально-профілактичних установ. Аналіз пропонується проводити за попередній рік і 6 місяців поточного року в наступних розрізах:

за загальною сумою отриманих коштів;

за коштами, отриманими з бюджетної системи;

за коштами, отриманими за рахунок додаткових джерел.

Встановлено, що при оцінюванні фактичних видатків одним з основних об'єктів аналізу ефективності надання медичної послуги є накладні витрати на 1 годину робочого часу лабораторії та витрати на 1 ліжко-день закладу лікувальної мережі (без лікування й обстеження). Дисертантом запропоновано методику аналізу накладних витрат на одиницю вироблення медичної послуги, що опирається на метод східчастого віднесення витрат на 1 ліжко-день і на 1 годину лабораторного часу. Такий метод розподілу накладних витрат дає можливість скласти найбільш точну калькуляцію собівартості медичних послуг.

У ході дослідження визначено, що для зменшення кошторисних видатків на утримання установи доцільно проводити попередній аналіз обсягів послуг та витрат на ці послуги з метою зменшення необґрунтованих витрат клінічних лікарень.

З метою оптимізації діяльності медичних установ автором пропонується скорочувати середні терміни лікування хворих у стаціонарі шляхом удосконалення діагностики на до госпітальному етапі (у першу чергу, на амбулаторно-клінічному) та вдосконалення взаємозв'язку поліклінік і стаціонарів.

Наведену в дисертації методику аналізу якості медичної допомоги у лікувально-профілактичному закладі рекомендується базувати на розрахунку інтегрального показника якості й ефективності медичної допомоги за формулою:

,

де Кя - інтегральний показник якості надання медичної допомоги;

Кодз - коефіцієнт обсягу діагностичних заходів;

Кд - коефіцієнт ступеню обумовленості клінічного діагнозу;

Колз - коефіцієнт обсягу лікувально-профілактичних заходів;

Кпмп - коефіцієнт прибутковості медичної послуги;

Ксз - коефіцієнт соціальної задоволеності;

Ксп - коефіцієнт соціальної потреби в термінах обстеження і лікування.

Допустимі інтервали даних коефіцієнтів при аналізі якості надання медичної допомоги обираються відповідно до існуючої методики експертної оцінки роботи лікарів. Для визначення економічного ефекту оцінки якості надання медичної послуги пропонується атестаційна шкала оцінки прибутковості медичної послуги, побудована за допомогою використання зв'язку між семантичними категоріями і прийнятою системою балів відповідно від 2 до 5 (таблиця 1):

Таблиця 1

Шкала оцінок прибутковості медичної послуги

Ступінь досягнення результату лікування (за даними анкетування пацієнтів)	Оцінка якості надання медичної послуги	Ранжування показників прибутковості за обмежуючим ресурсом фінансування медичної установи (оцінка в балах)
1 - 0,76	Висока	5
0,75 - 0,51	Нормальна	4
0,5 - 0,21	Малоефективна	3
0,2 - 0,1	Неефективна	2

В дисертаційній роботі обґрунтовано раціональну організаційну структуру аналітичного процесу, а саме: керуючий орган медичного закладу, що контролює результати діяльності аналітична служба, що готує необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень у медичному бізнесі лікарі та молодший медичний персонал, що забезпечують якість надання медичних послуг.

Дослідження показали, що в процесі прийняття управлінських рішень у сфері охорони здоров'я слід опиратися на чітку цільову установку, що враховує тривалість періоду обстеження та лікування хворих, наявність певних ресурсів медичних установ, відповідно до сформульованого напряму діяльності, плану розвитку, програм фінансування.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та одержано нові наукові результати, що виявляється у розкритті сутності та завдань аналізу фінансово-господарської діяльності медичних установ у сучасних умовах господарювання; опрацюванні напрямів подальшого розвитку фактору соціальної задоволеності населення якістю медичних послуг. Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити низку висновків теоретико-методологічного й науково-практичного характеру.

1. Як показує вивчення історичних етапів розвитку соціальної медицини метою ефективної організації системи охорони здоров'я мають стати розробка, наукове обґрунтування й поєднання соціальних, медичних і економічних заходів щодо забезпечення оптимального рівня здоров'я населення і його активного довголіття. Зростання витрат на охорону здоров'я майже в усіх країнах світу пов'язано перш за все зі збільшенням потреб у медичному обслуговуванні та підвищенні вимог до неї. У зв'язку з цим проблеми забезпеченості медичних установ виробничими ресурсами та ефективності їх витрачання потребують глибоких аналітичних досліджень.

2. Напрямами аналітичного дослідження, сформованими відповідно до спрямування адміністративних і функціональних реформ у сфері охорони здоров'я, є такі: аналіз динаміки державних асигнувань; виявлення резервів підвищення ефективності їх використання; пошук джерел позабюджетного фінансування охорони здоров'я; аналіз індивідуальних параметрів програм надання медичних послуг; пошук шляхів покращення якості медичного обслуговування, аналіз забезпеченості медичних закладів необхідними ліками та медобладнанням, аналіз обсягів та структури державних видатків на охорону здоров'я.

3. Раціональна реструктуризація існуючої мережі закладів охорони здоров'я потребує прогнозування чисельності медичного персоналу відповідно до обсягів запланованої роботи й потреб населення в медичній допомозі. Це вимагає постійного вивчення кількісного складу хворих у розрізі існуючих груп та обсягів діяльності медичного персоналу. Економічний аналіз дозволить органам та закладам управління охороною здоров'я визначити об'єктивну потребу в медичному персоналі з урахуванням стану здоров'я населення і встановити оптимальні обсяги та якість медичних послуг.

4. Інформаційне забезпечення аналізу діяльності медичних установ потребує дотримання відповідних вимог, а саме: аналіз поточного періоду ґрунтується на даних кошторису доходів і витрат; джерелом оперативного аналізу касових та фактичних видатків є дані бухгалтерського обліку й одноразових спостережень; попередній аналіз спирається на облікову й звітну інформацію за попередній період та матеріали спеціальних обстежень обсягів надання та якості лікарняних послуг.

Аналіз діяльності медичної установи слід проводити в кілька етапів:

аналіз джерел фінансування лікувально-профілактичних закладів;

систематизація показників активу і пасиву балансу медичної установи;

аналіз результатів використання кошторису доходів і витрат закладів охорони здоров'я.

5. Аналіз джерел фінансування медичної установи проводиться з використанням методів структурного, тимчасового і порівняльного аналізу у розрізі муніципальних утворень і окремих медичних установ. Методика аналізу ґрунтується на трьох основних показниках процесу надання лікарняних послуг: показник середнього терміну перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні; індекс зайнятості ліжка; індекс обороту ліжка.

6. В аналітичну модель управління госпіталізацією населення необхідно включати й розраховувати вплив таких факторів: склад госпіталізованих хворих, важкість їх, захворювань, терміни госпіталізації, кваліфікаційний склад медичного персоналу та його рух, забезпечення населення лікувальними ліжками та медикаментами, рівень і якість діагностики захворювань.

7. Вивчення зарубіжного досвіду провідних країн, які досягли високого рівня медичного обслуговування, доводить, що кількість кваліфікованого обслуговуючого персоналу має бути значно більшою, ніж кількість лікарів. Пропонується в процесі аналізу структури медичних кадрів обов'язково розраховувати показник питомої ваги чисельності обслуговуючого персоналу медичних установ та вивчати його динаміку.

8. Комплексний аналіз результатів діяльності медичних установ передбачає врахування впливу двох основних факторів: кількості ліжко-днів, який характеризує лікувальну функцію лікарні з урахуванням часу функціонування мережі, та кількості осіб, які пройшли лікування, що відображає обсяг медичного обслуговування населення.

9. У процесі аналізу фактичних видатків одним з основних об'єктів аналізу ефективності вироблення медичної послуги є накладні витрати на 1 годину робочого часу лабораторії та витрати на 1 ліжко-день закладу лікувальної мережі без обліку лікування й обстеження. Запропонована дисертантом методика аналізу накладних витрат на одиницю вироблення медичної послуги, що опирається на метод ступінчатого віднесення витрат на 1 ліжко-день і на 1 годину лабораторного часу. Такий метод розподілу накладних витрат дає можливість найточніше обчислити собівартість медичних послуг.

10. Прийняття управлінських рішень у сфері охорони здоров'я повинно опиратися на чітку цільову установку, що враховує тривалість періоду обстеження та лікування хворих, а також наявність певних ресурсів медичних установ, які слід зазначити відповідно до сформульованого напряму діяльності, плану розвитку, програм фінансування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Чередніченко Т.В. Фінансування і перехід на страхову медицину в Україні // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. - К.: КНЕУ, 2001. - Вип.6. - с. 200-205, (0,4 д. а.).

2. Чередніченко Т.В. Роль економічного аналізу діяльності медичних закладів за сучасних умов управління // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. - К.: КНЕУ, 2002. - Вип.9. - с.181-184, (0,4 д. а.).

3. Чередніченко Т.В. Вдосконалення аналізу обсягу функціонування лікувальних установ // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Вип.180. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - с.46-49, (0,3 д. а.)

В інших виданнях:

4. Чередніченко Т.В. Медицинское страхование - одна из главных форм социальной защиты граждан // Сучасні проблеми управління. Збірник матеріалів 1 міжнародної науково-практичної конференції (Київ, ЗО листопада-1 грудня 2001 року). - с.210-211, (0,2 д. а.)

5. Чередніченко Т.В. Економічний аналіз діяльності медичних установ - як функція управління // Трансформація курсу " Економічний аналіз діяльності підприємства". - Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції (Київ, 16-17 травня 2002 р.). - с.211-213, (0,3 д. а.).

6. Чередніченко Т.В. Охорона здоров'я народу - основа соціальної політики держави // Крок у майбутнє. - Тези доповідей 2 Всеукраїнської науково - практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених за підтримки Київської міської державної адміністрації (Київ, 22-24 травня 2002 р.). - с.17-18 (0,2 д. а.).

Анотація

Чередніченко Т.В. "Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ (на прикладі державних медичних установ м. Києва)". - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2003.

У дисертації дослідженні теоретичні й науково-практичні питання, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю та з ефективністю медичного обслуговування населення.

У роботі розглянуто механізм функціонування системи управління медичними установами у сучасних умовах господарювання і визначені пріоритетні напрямки ефективної організації охорони здоров'я відповідно до економічних реформ; визначено методичні підходи до організації та проведення економічного аналізу функціональної діяльності медичних установ та обґрунтовано вибір об'єктів аналітичного дослідження. Оцінили стан фінансування медичних установ і розробили рекомендації щодо вибору найвпливовіших методів аналізу надання лікарняних послуг при виявленні майбутніх тенденцій у бюджетному фінансуванні закладів охорони здоров'я.

До основних результатів дослідження належать пропозиції щодо удосконалення методики економічного аналізу кошторисних видатків медичних установ із метою розробки моделі ефективного управління функціональною діяльністю закладів охорони здоров"я, а також щодо вивчення прикладних питань та можливості реалізації методики аналізу якості медичної допомоги, на основі інтегрального показника з урахуванням фактору соціальної задоволеності населення якістю медичних послуг.

Ключові слова: лікувально-профілактичні установи (ЛПУ), якість медичної допомоги, аналіз кошторисних видатків, методика аналізу функціональної діяльності, медична послуга, оцінка фінансово-господарської діяльності.

Аннотация

Чередниченко Т. В." Анализ финансово-хозяйственной деятельности бюджетных учреждений (на примере государственных медицинских учреждений г. Киева) ". - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04. - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2003.

В диссертации исследованы теоретические и научно-практические вопросы, связанные с финансово-хозяйственной деятельностью и эффективностью медицинского обслуживания населения.

В работе рассмотрен механизм функционирования системы управления медицинскими учреждениями в современных условиях хозяйствования и определены приоритетные направления эффективной организации здравоохранения соответственно экономическим реформам; определены методические подходы к организации и проведению экономического анализа функциональной деятельности медицинских учреждений и обоснован выбор объектов аналитического исследования. Оценили состояние финансирования медицинских учреждений и разработали рекомендации относительно выбора более влиятельных методов анализа предоставления медицинских услуг при выявлении будущих тенденций в бюджетном финансировании учреждений здравоохранения.

В диссертации раскрыты теоретические основы понятий "медицинская услуга" и "качество медицинской помощи" как экономических категорий, научно обосновано целесообразность использования этих трактований в экономической терминологии при определении объектов анализа хозяйственной деятельности медицинских учреждений. В диссертации предлагается определять сущность экономического термина "медицинская услуга" как показателя расчетной единицы анализа финансирования медицинских учреждений и термина "качество медицинской помощи" как показателя эффективности использования имеющихся ресурсов лечебных организаций.

Соискателем сформированы направления аналитического исследования хозяйственной деятельности медицинских учреждений с учетом требований административных и функциональных реформ в сфере здравоохранения

В диссертационной работе научно обосновано необходимость рациональной реструктуризации существующей сети учреждений здравоохранения путем моделирования мультипликативных связей между численностью медицинского персонала, объемом предоставления медицинских услуг, потребностями населения в медицинской помощи, а также качеством медицинской помощи.

В результате исследования дополнена методика анализа источников финансирования медицинских учреждений относительно группирования медицинских учреждений в разрезе муниципальных образований и отдельных медицинских учреждений, дополнена методика анализа результатов выполнения сметы медицинского учреждения путем разработки модели управления госпитализацией населения.

Диссертантом предложены применения графической методики анализа предоставляемых больничных услуг как наиболее влиятельной при выявлении будущих тенденций в бюджетном финансировании учреждений здравоохранения. Разработана корреляционная модель анализа эффективности использования финансовых ресурсов медицинскими учреждениями. И рекомендовано аналитическое группирование расходов медицинских учреждений в разрезе субъектов процесса предоставления и процесса получения медицинских услуг.

В результате проведенного стохастического анализа за моделью управления сметными расходами медицинского учреждения предложены пути оптимизации деятельности медицинских учреждений.

В диссертационном исследовании внесены предложения относительно построения факторной модели анализа обеспеченности медицинских учреждений кадровыми ресурсами с учетом фактора качества медицинской помощи, дополнена факторная модель анализа предоставления медицинских услуг фактором неравномерности размещения врачей по территориальным единицам.

Аргументировано в диссертации предложение относительно усовершенствования методики анализа структуры медицинских кадров путем углубленного изучения структуры и движения обслуживающего медицинского персонала как фактора, который влияет на обеспечение качества медицинской помощи.

Автором разработана методика анализа обоснованного стационарного лечения путем построения стохастической факторной модели взаимосвязи между индексом оборачиваемости койко-места и индексами социальной потребности и социальной удовлетворенности качеством медицинской помощи.

В результате проведенного анализа предложена методика анализа накладных затрат на единицу изготовления медицинской услуги, которая опирается на метод ступенчатого отнесения затрат на 1 койко-день и на 1 минуту лабораторного времени.

В результате исследования определены приоритетные направления эффективной организации здравоохранения, как науки в контексте обоснованного объединения и системного анализа социальных, медицинских и экономических мер, выделен перечень важных проблем в развитии функционирования национальной системы медицинских учреждений и разработаны методологические основы принятия управленческих решений в системе здравоохранения на основе моделирования оптимальной структуры финансирования лечебных учреждений.

Ключевые слова: лечебно-профилактические учреждения (ЛПУ), качество медицинской помощи, анализ сметных расходов, методика анализа функциональной деятельности, медицинская услуга, оценка финансово-хозяйственной деятельности.

Annotation

Cherednіchenko T. V. Analysis of financial and economic activity of budgetary establishments (by the example of the state medical institutions of Kyiv) ". - Manuscript.

The dissertation for obtaining of a scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.06.04. - Accounting, the analysis and audit. - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2003.

Theoretical and practical problems, connected with financial economic activity and effectiveness of population health care are examined in the thesis.

The mechanism of the functioning of the management system of medical institutions in modern economy is considered in the thesis.

The certain priority directions of the effective health care organization according to economic reforms are determined in the dissertation; methodical approaches toward the organization and carrying out economic analysis of medical institutions functional activity are defined.

The choice of the objects of analytical research are granted in the scientific work. The financial condition of medical institutions is estimated and the recommendations as to the choice of the most important methods of analysis of providing health care services while revealing future trends in the budget financing of health care institutions are developed.

The offers as to improving of the methods of the economic analysis of medical institutions overhead costs are referred to the basic results. The aim is to develop the models of the effective management of health care institutions functional activity and to study the applied issues and opportunity to realise the methods of the analysis of health care quality on the basis of integrated parameter paying attention to the factor of population social satisfaction with the quality of medical service.

Key words: treatment and prophylactic establishments (TPE), quality of medical service, overhead cost analysis, methods of the analysis of functional activity, medical service, an estimation of financial and economic activity.

Размещено на Allbest.ru

...