Регулювання рівня доходів сільського населення

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит

РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ДОХОДІВ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Виконала Саловська Леся Віталіївна

Кіровоград - 2003

АНОТАЦІЯ

Саловська Л.В. Регулювання рівня доходів сільського населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит. - Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук, Київ, 2003.

Дисертація присвячена актуальним питанням наукового обґрунтування методології, методів і практики регулювання рівня доходів сільського населення. Досліджено сутність категорії «доходи сільського населення» і запропоновано уточнення її визначення. Розроблено класифікацію доходів сільського населення на основі 7 класифікаційних ознак. Обґрунтовано основні засади ефективного механізму регулювання доходів сільського населення. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення інформаційного забезпечення і методів оцінок рівня доходів сільського населення та його диференціації, а саме: застосування неперсоніфікованих даних податкової адміністрації, шкали еквівалентності, прогнозування рівня доходів сільського населення та мінімального споживчого бюджету за допомогою економіко-математичних методів в умовах автоматизованої обробки економічної інформації. Сформульовані пропозиції щодо регулювання рівня доходів сільського населення на макроекономічному і регіональному рівнях.

дохід бюджет трансферт сільський

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової трансформації економіки України відбулося надмірне розшарування населення за рівнем життя. Значна частина населення опинилася за межею бідності або малозабезпеченості, що обумовлює соціально-економічну нестабільність у суспільстві. Особливої гостроти набули ці процеси у сільській місцевості.

Усунення негативних наслідків надмірної диференціації рівня доходів, які у сільській місцевості вирізняються багатофакторністю формування, потребує удосконалення системи його фінансового регулювання.

Проблема регулювання рівня доходів у ринкових умовах потребує, насамперед, формування концептуальних засад такого регулювання, створення дієвого фінансового механізму, який би сприяв підвищенню загального рівня доходів і зменшенню його диференціації по групах сільського населення.

Теоретичні, методологічні, методичні і практичні аспекти регулювання рівня доходів населення ґрунтовно вивчали такі зарубіжні і вітчизняні вчені, як Л. Ерхард, Дж. Кейнс, С. Кларк, Ю. Краснов, Л. Краснолуцька, Л. Лестер, М. Лощінін, А. Маршал, В. Райцін, Г. Саркісян, В. Соколінський, Г. Форд, М. Фридмен, Дж. Хікс та інші. Макроекономічні аспекти непрямого регулювання рівня доходів сільського населення шляхом формування міжгалузевих економічних відносин на основі норми прибутку, пільгового оподаткування і кредитування, а також застосування інших фінансових важелів, досліджували В. Алексейчук, О. Булавко, М. Дем'яненко, М. Кісіль, П. Лайко, П. Саблук, О. Чернявський та інші. Питаннями регулювання рівня окремих видів доходів населення, зокрема сільського, займалися: оплати праці - С. Бандур, Д. Богиня, В. Дієсперов, А. Колот, М. Масхма, І. Микитенко, Л. Фільштейн; доходів від особистого селянського господарства - В. Месель-Веселяк, О. Шпичак; соціальних трансфертів - К. Якуба, Т. Кір'ян та інші.

Проте, окремі теоретичні, методологічні і методичні аспекти регулювання рівня доходів сільського населення розроблені недостатньо . Зокрема відсутні: концепція комплексного регулювання рівня доходів сільського населення із застосуванням нових фінансових важелів; обґрунтування нормативного рівня доходів сільського населення на їх майнові права, перспективної структури доходів і механізму забезпечення мінімального рівня доходів на основі споживчого кошика; науково - обґрунтовані пропозиції щодо регулювання рівня доходів сільського населення на рівні регіону тощо. Все це визначає необхідність вирішення питань удосконалення фінансового механізму регулювання рівня доходів сільського населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт економічного факультету Кіровоградського державного технічного університету і є складовою теми «Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення» (№ держреєстрації 0198U0022060), а також теми Інституту аграрної економіки УААН «Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах (№ державної реєстрації 0196U016298).

Мета і задачі дослідження: Метою дисертаційної роботи є розробка науково - обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення механізму регулювання рівня доходів сільського населення з урахуванням специфіки процесу ринкової трансформації відносин власності в аграрному секторі економіки. Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання наступних завдань:

- узагальнити теоретичні засади регулювання рівня доходів сільського населення, зокрема уточнити поняття «доходи сільського населення» як об'єкта регулювання і розробити класифікацію доходів сільського населення з урахуванням сучасних особливостей відносин власності в аграрному секторі економіки;

- дослідити рівень доходів сільського населення, умови, методи і механізм його регулювання, а також недоліки існуючого фінансового механізму регулювання;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення інформаційної бази для аналізу та прогнозування розподілу рівня доходів сільського населення;

- обґрунтувати прогноз рівня і структури доходів сільського населення;

- науково - обґрунтувати пропозиції щодо регулювання рівня доходів сільського населення у регіоні.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і практичних аспектів проблеми регулювання рівня доходів сільського населення. Об'єктом дослідження є механізм регулювання рівня доходів сільського населення. Поглиблені дослідження здійснювалися на матеріалах Кіровоградської області.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід, що дало змогу комплексно дослідити питання регулювання рівня доходів сільського населення з врахуванням їх динаміки, впливу факторів, а також виявити закономірності та тенденції.

При узагальнені теоретичних та методологічних засад регулювання рівня доходів сільського населення використовувалися прийоми абстрактно-логічного методу, а саме: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і співставлення. В аналітичних дослідженнях застосовувалися методи порівняння, графічного зображення, аналізу рядів динаміки і табличного подання. При дослідженні інформаційної бази регулювання рівня доходів сільського населення використовувалися методи групувань та економіко-математичного моделювання (на основі програмного забезпечення MS Excel).

Визначення вартості прожиткового набору харчування здійснено шляхом розв'язання оптимізаційної задачі дієти у комплектній постановці. При прогнозуванні середньої заробітної плати сільського населення Кіровоградської області та мінімального споживчого бюджету використано методи економіко-математичного моделювання на основі програмного забезпечення Stadia. Аналіз диференціації рівня доходів населення проведено за допомогою статистичних методів, а саме розрахунку коефіцієнта Джині та побудови кривої Лоренца (розрахунок і графічне зображення виконане з використанням програмного забезпечення MS Excel). Загальний прогноз доходів сільського населення здійснено на основі розрахунково - конструктивного методу. Сукупність перелічених методів та прийомів складає методику дисертаційного дослідження.

Джерелами інформації послужили статистичні матеріали Держкомстату України, Кіровоградського обласного управління статистики, результати досліджень Інституту аграрної економіки УААН, результати анкетних опитувань домогосподарств Кіровоградської області.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження теоретичних засад та фінансового механізму регулювання рівня доходів сільського населення в умовах ринкової трансформації економіки, що дозволило одержати наступні теоретичні і практичні результати, які характеризують наукову новизну дослідження і особистий внесок автора:

- поглиблено теоретичні засади механізму регулювання рівня доходів сільського населення, зокрема, уточнено визначення поняття «доходи сільського населення», шляхом включення до нього двох додаткових аспектів - доходів від власності та особистого селянського господарства і фактору часу, і вперше розроблено класифікацію доходів сільського населення, класифікаційні ознаки якої враховують наслідки реформування відносин власності на селі, наявність легальних і нелегальних форм діяльності населення, а також поділ доходів на еквівалентні та нееквівалентні;

- встановлено тенденцію більш глибокої диференціації доходів сільського населення порівняно з міським в умовах ринкової трансформації агарної економіки та обґрунтовано необхідність забезпечення пріоритетності заходів щодо регулювання рівня доходів сільського населення у відповідному загальнодержавному механізмі регулювання;

- розроблено пропозиції щодо використання не персоніфікованих даних податкової адміністрації як інформаційної бази для прогнозування розподілу рівня доходів сільського населення між його групами;

- науково - обґрунтовано прогноз рівня і структури доходів сільського населення Кіровоградської області;

- розроблено оптимізаційну динамічну модель споживчого кошика для сільського населення Кіровоградської області;

- обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення макроекономічного фінансового механізму регулювання рівня доходів сільського населення;

- науково - обґрунтовано пропозиції щодо регулювання рівня доходів сільського населення у регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у роботі, спрямовані на удосконалення механізму регулювання рівня доходів сільського населення. Вони можуть бути використані при прогнозуванні рівня доходів сільського населення та їх диференціації. Застосування запропонованих методичних підходів дозволяє визначити шляхи підвищення ефективності фінансового регулювання рівня доходів сільського населення та їх диференціації, а також удосконалити макроекономічні і регіональні складові механізму його регулювання. Результати дослідження були використані у навчальному процесі Кіровоградського державного технічного університету (довідка №18-18/2-1778 від 02.12.2002 р.) і прийняті Головним управлінням економіки Кіровоградської обласної державної адміністрації до впровадження при формуванні програми соціально-економічного розвитку Кіровоградської області на період до 2010 року (довідка №3046 від 02.06.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Одержані в дисертаційному дослідженні наукові результати висновки і пропозиції щодо удосконалення механізму регулювання рівня доходів сільського населення отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідалися та обговорювалися на 9 міжнародних, всеукраїнських й інших наукових конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування» (м. Запоріжжя, Гуманітарний університет «ЗІДМУ» 15-16 листопада 2001 р.), Міжнародній науково-методичній конференції «Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах» (м. Кіровоград, Кіровоградський державний технічний університет, 16 листопада 2000 р.), I Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці та підприємництві» (м. Запоріжжя, Запорізька державна інженерна академія, 20-23 травня 2002 р.), науково-практичній конференції «Теорія і практика перебудови економіки» (м. Черкаси, Черкаський інженерно-технологічний інститут, 4-5 жовтня 2000 р.) і Республіканській науково-практичній конференції «Розширення ринку праці в центральному економічному регіоні України (м. Кіровоград, Кіровоградський державний технічний університет, 11-12 листопада 2002 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У «Вступі» обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні, методологічні та методичні засади регулювання рівня доходів сільського населення» узагальнено теоретичні засади регулювання рівня доходів сільського населення. У зв'язку з тим, що доходи є фінансовою категорією, у механізмі регулювання доходів сільського населення найважливіше значення мають фінансові інструменти, зокрема політика регулювання трудових доходів, бюджетна, податкова, інвестиційна і кредитно-грошова політики, встановлення мінімального рівня орендних ставок, соціальні трансферти і страхування тощо. Більшість поширених у світі моделей регулювання доходів населення передбачають створення сприятливих умов для бізнесу, і як наслідок, збільшення прямих і непрямих доходів власників бізнесу та працюючих; розподіл і перерозподіл доходів на користь бідних, малозабезпечених і соціально незахищених прошарків населення; створення ефективної системи соціального захисту населення; усунення негативних наслідків ринкових процесів, вирішення проблеми регіонів тощо.

При формуванні доходів селян України нині важливе значення мають надходження коштів від реалізації продукції особистих селянських господарств і передачі ними в оренду земельних ділянок і майна спільної часткової власності або земельних сертифікатів і майнових паїв. Враховуючи це, а також важливість фактору часу, у дослідженнях було уточнено визначення поняття «доходи сільського населення» шляхом включення до нього аспектів, пов'язаних з доходами на власність і від товарного виробництва на присадибних та інших земельних ділянках, а також з фактором часу.

В роботі досліджено класифікації доходів населення. Зроблено висновок про невідповідність існуючих класифікацій сучасним джерелам формування доходів сільського населення України. У зв'язку з цим розроблено класифікацію доходів сільського населення, яка включає 7 основних класифікаційних ознак.

На основі закордонного і вітчизняного досвіду зроблено висновок щодо необхідності формування національної моделі механізму регулювання рівня доходів сільського населення з врахуванням позитивних і негативних наслідків ринкової трансформації аграрної економіки. Цей механізм має включати як загальні важелі регулювання доходів населення, так і спеціальні для сільських жителів: загальні - встановлення мінімальних рівнів заробітної плати і пенсій, соціальні трансферти і страхування, кредитна підтримка окремих груп населення тощо; спеціальні - встановлення мінімального рівня ставок орендної плати за земельні ділянки і майно селян, державна підтримка фермерських господарств, інвестування розвитку соціальної сфери села, податкові пільги для сільськогосподарських товаровиробників тощо.

У другому розділі «Оцінка сучасних умов і практики регулювання рівня доходів сільського населення» проаналізовано соціально-економічні умови формування доходів сільського населення України, їх динаміку, структуру та диференціацію. Встановлено, що внаслідок формування приватної власності селян на землю і майно реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств в них виникло додаткове джерело доходів у формі орендної плати, яка, наприклад, з розрахунку на одне сільське домогосподарство Кіровоградської області у 2002 р. склала 133 грн. Загальна кількість сільського населення зменшується, а у його структурі збільшується частка непрацюючих, що підвищує значення доходів через механізм пенсійного забезпечення та соціального захисту селян. У сільській місцевості різко збільшилася кількість безробітних. В умовах погіршення життєвого рівня сільське населення збільшило обсяги і товарність виробництва на присадибних та інших земельних ділянках. У аграрних регіонах негативні тенденції процесу формування доходів сільського населення були більш виразними і стійкими.

Номінальні і реальні доходи населення України за останні роки зростають і у 2001 р. з розрахунку на 1 особу населення склали відповідно 2248 і 2118 грн., зокрема в аграрній Кіровоградській області - 1603 і 1511 грн. У структурі доходів населення переважає частка зарплати, яка підвищилася з 48% у 1998 р. до 52% у 2001 році. В області питома вага зарплати нижча, ніж загалом по державі, відповідно по зазначених роках - 44% і 43%. Доходи селян від продажу продуктів сільського господарства зростають. Їх частка у 2001 р. склала 7%. Водночас питома вага пенсій та інших видів доходів хоча й зменшується, але залишається досить суттєвою (відповідно 31-28% і 18-17%). Позитивна динаміка має місце не лише по номінальних, а й реальних доходах населення.

На матеріалах обстежень 55 сільських домогосподарств здійснено оцінку репрезентативності методики багатоступінчастої ймовірносної вибірки, яка застосовується у світовій практиці в оцінках рівня доходів населення. Згідно цієї методики доходи населення розраховуються по витратах домогосподарств. Зроблено висновок, що у вибіркову сукупність потрапляють переважно домогосподарства з низьким рівнем доходів. Як правило, високодоходні групи населення відмовляються від участі в обстеженні, що робить вибірку не репрезентативною. У зв'язку із зазначеним у роботі запропоновано визначати рівень доходів населення, зокрема сільського, з використанням неперсоніфікованих даних про сукупний річний доход громадян, що подаються до податкової адміністрації.

Ринкова трансформація аграрної економіки обумовила розшарування сільського населення за рівнем доходів. З метою вивчення цього процесу запропоновано використовувати коефіцієнт Джині, що характеризує ступінь диференціації доходів і змінюється у межах від нуля до одиниці, чим ближче він до одиниці, тим сильніша диференціація доходів населення. Встановлено, що коефіцієнт концентрації доходів Джині по сільському і міському населенню України у 2000 р. складав відповідно 0,32 і 0,22. Це свідчить, що диференціація доходів сільського населення вища, ніж міського, майже у 1,5 рази. Ступінь диференціації доходів населення характеризує крива Лоренца (рис. 1).

Відхилення точок кривої Лоренца для сільського населення вниз від теоретичного ряду розподілу у бік горизонтальної осі координат свідчить про більш значну, а порівняно з відповідною кривою для міського населення - про більш глибоку диференціацію їх доходів. На основі аналізу коефіцієнтів Джині і кривих Лоренца запропоновано виділити доходи сільського населення в окремий і пріоритетний об'єкт регулювання.

Рис. 1. Криві Лоренца для сільського (ряд 1) і міського населення (ряд 2) та теоретичний ряд рівномірного розподілу (ряд 3).

Сучасний законодавчо визначений механізм регулювання доходів населення, зокрема сільського, декларативно орієнтований на забезпечення його мінімальних потреб. Хоча такі основні елементи вітчизняного механізму регулювання рівня доходів населення як встановлення мінімальної заробітної плати і споживчого бюджету відповідають міжнародній практиці, фактичний стан реалізації цих положень законодавства має суттєві недоліки. Так, у 1998 - 2001 рр. реально не було забезпечено мінімальну заробітну плату селян на рівні прожиткового мінімуму. Співвідношення між мінімальною заробітною платою і прожитковим мінімумом на початок року склало: 1998 р. - 61%, 1999 р. - 82, 2000 р. - 82, 2001 р. - 44, 2002 р. - 41 і 2003 р. - 54%. У зв'язку із зазначеним зроблено висновок щодо неефективності діючого механізму регулювання доходів сільського населення і необхідності його удосконалення.

У третьому розділі «Основні напрями удосконалення механізму регулювання рівня доходів сільського населення» - обґрунтовано прогноз і пропозиції щодо регулювання рівня доходів сільського населення за допомогою макроекономічних і регіональних важелів. На основі даних, отриманих шляхом анкетного опитування 55 сільських домогосподарств різних районів Кіровоградської області, визначено розмір сукупних доходів, які, на їх думку, будуть забезпечувати мінімальні потреби членів сімей. Встановлено, що така середня потреба по домогосподарствах, що складаються з осіб пенсійного віку (1 група), працездатних (2 група), пенсіонерів, працездатних і дітей (3 група) складає відповідно 300, 350 і 350 грн. на одну особу в місяць. Визначені на основі опитування мінімальні потреби сільських домогосподарств у грошових доходах наближаються до розміру затвердженого мінімального споживчого бюджету. Враховуючи, що рівень потреб сільського населення у доходах буде зростати у часі, обґрунтовано модель динаміки і прогноз мінімального споживчого бюджету сільських домогосподарств (прожиткового мінімуму). За розрахунками, розмір мінімального споживчого бюджету однієї особи сільського населення в 2005 р. має скласти 563 грн., а в 2010 р. - 937 грн. на місяць.

Доходи сільського населення у перспективі будуть формуватися в умовах неоднозначної демографічної ситуації: у структурі населення збільшиться частка жінок пенсійного віку, при стабільному у динаміці навантаженні на працюючого збільшиться питома вага пенсіонерів, зменшиться середня чисельність сільських домогосподарств (з 2,4 чол. у 2002 р. до 2,3 чол. у 2010 р.).

Основною складовою сукупних доходів сільського населення має бути заробітна плата. Якщо у перспективі збережеться існуюча тенденція динаміки рівня заробітної плати, то до 2010 року вона зростатиме помірно. Прогноз рівня оплати праці сільського населення здійснено з використанням програмного забезпечення Stadia. Отримана модель є простою регресією, яка характеризується лінійним рівнянням . Прогнозовані показники розміру щомісячної заробітної плати для сільського населення на 2005 і 2010 рр. складуть відповідно 192 і 267 грн., що відповідно у 35 і 88% більше порівняно з 2001 роком (рис. 2).

Рис. 2. Фактичні і прогнозні показники середньомісячної зарплати сільського населення Кіровоградської області в 1997 - 2010 роках

З метою забезпечення співставності доходів домогосподарств різного складу в процесі регулювання рівня доходів сільського населення запропоновано застосовувати Шкалу Організації по економічній співпраці та розвитку (шкала еквівалентності). Ця шкала відноситься до класу експертних, не залежить від економічних показників домогосподарства і повністю визначається його демографічними характеристиками. У зв'язку з цим при визначенні диференціації населення за рівнем доходів замість середніх на одну особу показників доцільно використовувати шкалу еквівалентності.

Фактичний рівень доходів на одного жителя області нижчий, ніж законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати За неперсоніфікованими даними податкової адміністрації, середня зарплата по першій доцільній групі населення складає 12 грн. у місяць. У зв'язку з цим розраховано трансформацію ряду розподілу доходів населення Кіровоградської області при зміні фактичної мінімальної заробітної плати до мінімального її рівня, затвердженого законодавчо(рис. 3).

Рис. 3. Трансформація базисного ряду при зміні мінімального рівня заробітної плати сільського населення у Кіровоградській області (ряд 1 - реальна диференціація заробітної плати; ряд 2 - теоретична диференціація заробітної плати при її підвищенні до законодавчо встановленого мінімального рівня)

Встановлено, що лише дотримання вимоги законодавства щодо забезпечення мінімальної заробітної плати дозволяє вирівняти ряд розподілу, а отже, зменшити диференціацію доходів сільського населення. Водночас, економічно доцільно щоб працівники сільськогосподарських підприємств отримували заробітну плату на рівня середньому по державі, який нині фактично вищий у 2,1 рази. Це завдання може бути розв'язано лише за умови забезпечення цінового паритету між сільським господарством і галузями, які постачають йому товари і надають послуги.

Враховуючи, що на рівень споживання населення різних регіонів впливають цінові особливості місцевих ринків, у роботі запропоновано встановлювати мінімальний рівень заробітної плати для регіону. З цією метою при прогнозуванні зміни вартості мінімального споживчого бюджету домогосподарств Кіровоградської області розв'язано оптимізаційну модель задачі дієти в комплектній постановці. У процесі розв'язання задачі дієти визначено набір продуктів харчування, який забезпечує фізіологічну потребу і раціональну структуру раціону працездатної людини в енергії при мінімальних витратах коштів домогосподарств на придбання цих продуктів за цінами, що склалися на вересень 2002 р. Встановлений набір продуктів харчування, до якого входять крупи, бобові, хлібобулочні вироби і макарони, цукор, крохмаль, молоко і молокопродукти, м'ясо і м'ясні вироби, риба і рибні вироби, масло, жири та олія, овочі свіжі та консервовані, а також плоди, ягоди та плодові консерви, містить 3008 Ккал і коштує 82 грн. на місяць.

Ефективне регулювання рівня доходів населення можливе лише у комплексі з іншими заходами щодо непрямої підтримки підприємств аграрного сектора економіки, його кредитного забезпечення, вдосконалення податкових відносин; оптимізації управління фінансовими ризиками суб'єктів господарювання, вдосконалення страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників і селян, збільшення доходів селян на земельну і майнову власність тощо. З цією метою слід забезпечити макроекономічні заходи щодо подолання збитковості сільського господарства, підтримки цін і доходів; створення державного фонду кредитної підтримки інвестиційних проектів сільськогосподарських товаровиробників, зокрема фізичних осіб; сприяння створенню сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими селянами власних систем кредитного забезпечення та розвитку іпотеки; забезпечення підвищення рівня страхового забезпечення селян і створення ними кооперативних обслуговуючих підприємств тощо.

Сучасна пенсійна система відіграє важливу роль у забезпеченні сільських пенсіонерів грошовими коштами, які дозволяють їм вирішувати життєво необхідні питання. Однак низький рівень заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств у більшості випадків дозволяє селянам отримати лише мінімальну пенсію. Тому пропонується удосконалити порядок нарахування пенсій селянам, зокрема при визначення розміру пенсій враховувати вартість їх живої праці в особистих господарствах. У зв'язку з цим середній розмір пенсії селянина у 2010 р. необхідно забезпечити на рівні не менше 150 грн.

Прогнозними розрахунками передбачено, що у структурі доходів сільського населення будуть зростати доходи від власності. Середній розмір земельних паїв і земельних ділянок з розрахунку на одне домогосподарство у сільській місцевості області нині складає 13,6 га, а вартість 128 тис. грн. Окрім того, у спільній сукупній і спільній частковій власності селян знаходиться майно реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств на суму майже 600 млн. грн., при середній вартості майнового паю 2,9 тис. грн. Орендна плата за майно, яку отримують селяни від підприємств правонаступників колективних сільськогосподарських підприємств та інших користувачів, складає 1,1% вартості майна, що не відповідає світовій практиці. Тому у роботі пропонується в період до 2010 р. забезпечити поступове підвищення ставок орендної плати за землю і майно або земельні сертифікати і майнові паї до рівня ставки по депозитних валютних вкладах у банках.

Враховуючи, що особисте селянське господарство є важливим фактором самозабезпечення сільських домогосподарств продуктами харчування і джерелом отримання грошових доходів, у прогнозних розрахунках передбачено збереження існуючого рівня чистих доходів від нього. Водночас, частка цього джерела у сукупних доходах сільського населення у перспективі буде зменшуватися.

Встановлено, що сукупні грошові доходи сільських жителів у 2005 і 2010 рр. порівняно з 2001 р. збільшаться відповідно у 1,6 і 2,7 рази (табл.1).

Таблиця 1. Прогноз обсягів і джерел формування сукупних грошових доходів сільського населення Кіровоградської області (у гривнях на одну особу в місяць)

У разі, якщо в перспективі не буде забезпечено паритетність економічних відносин між сільським господарством і галузями промисловості і збережеться неприпустимо низький рівень заробітної плати селян (1варіант), то у 2010 році сукупні грошові доходи працюючих і пенсіонерів складуть відповідно 48 і 60% від прогнозного рівня мінімального споживчого бюджету. Підвищення рівня заробітної плати селян області до середнього рівня по економіці держави (варіант 2) забезпечить працюючим селянам 92% від мінімальної потреби грошових доходів, що створює можливість виведення переважної більшості сільських жителів із-за межі малозабезпеченості у 2011 - 2012 роках. Розв'язання цієї проблеми для селян пенсіонерів можливо лише у більш віддаленій перспективі. У разі, якщо не буде здійснено заходів, що пропонуються, і збережуться існуючі тенденції, структурні зрушення у джерелах формування сукупних грошових доходів сільського населення на перспективу будуть характеризуватися: по працюючому населенню - скороченням часток зарплати, чистих доходів від реалізації продукції особистих селянських господарств та інших доходів і збільшенням питомої ваги доходів від власності; по пенсіонерах - зменшенням часток доходів за рахунок пенсій, від продажу продукції особистого селянського господарства та інших доходів. Згідно варіанта 2, у перспективі збільшиться питома вага доходів селян за рахунок зарплати, пенсій і доходів від власності при одночасному зменшенні частки чистих грошових доходів від товарного присадибного виробництва та інших доходів.

Одним з важливих негативних наслідків ринкової трансформації аграрної економіки є високий рівень безробіття сільського населення. Частка безробітних у сільській місцевості Кіровоградської області перевищує 15%. Високий рівень безробіття буде також зберігатися у найближчий перспективі, а до 2010 року може лише дещо знизитися. Тому для безробітного сільського населення, особливо при збереженні варіанта 1 прогнозу, життєво важливою є допомога по безробіттю. Доходи від власності не забезпечують безробітним селянам навіть рівня мінімальної заробітної плати. Це свідчить про необґрунтованість пропозицій окремих авторів і державних службовців щодо доцільності відміни допомоги по безробіттю селянам, які виділили належні їм земельні паї у натурі.

ВИСНОВКИ

1. У зв'язку з важливістю і багатоаспектністю доходів сільського населення вони потребують державного регулювання, у механізмі якого найбільш важливе значення мають фінансові інструменти. В Україні доцільно застосовувати поширену у світі модель регулювання доходів сільського населення, яка включає комплекс заходів і важелів, що забезпечують встановлення мінімальних рівнів трудових доходів і орендних ставок, застосування відповідних податкових, інвестиційних і кредитних форм підтримки сільськогосподарських товаровиробників, розвиток соціальної сфери села, державну підтримку малого бізнесу на селі, надання селянам соціальних трансфертів і соціального страхування, а також використання інших інструментів макроекономічного і регіонального характеру. Основними напрямами такого регулювання є створення сприятливих умов для агробізнесу, розподіл і перерозподіл доходів на користь бідних, малозабезпечених і незахищених прошарків сільського населення; створення ефективної системи соціального захисту селян на рівні держави і регіону; усунення негативних наслідків ринкових процесів, вирівнювання доходів сільського і міського населення та доходів селян у різних регіонах.

2. В умовах ринкової трансформації аграрної економіки рівень і структуру доходів сільського населення значною мірою визначають їх грошові надходження від реалізації товарної продукції, виробленої в особистих селянських господарствах і доходи від власності на землю та майно колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. У зв'язку з цим у наукових дослідженнях і експертних оцінках доцільно використовувати запропоноване у роботі визначення поняття «доходи сільського населення», уточнене шляхом включення до нього аспектів, пов'язаних з доходами на власність, чистим доходом особистих селянських господарств, а також з фактором часу.

3. Існуючі класифікації доходів населення не відповідають сучасним особливостям і джерелам їх формування у сільській місцевості України. Тому доцільно використовувати розроблену у дослідженнях класифікацію доходів сільського населення, яка включає 7 наступних класифікаційних ознак - за формою, джерелом і базою отримання, суб'єктами і методами обчислення і за податковою та юридичною оцінками. Цю класифікацію доцільно покласти у основу формування національної моделі механізму регулювання рівня доходів сільського населення.

4. В умовах ринкової трансформації економіки динаміка обсягів і структурні зрушення у доходах сільського населення були неоднозначними і характеризувалися переважно негативними тенденціями. Поряд із зростанням номінальних і реальних доходів сільського населення, їх обсяги не були достатніми для забезпечення мінімального рівня життя більшості сільських жителів. Найбільш вагомим фактором, що негативно вплинув на динаміку і структуру сукупних доходів сільського населення, є зниження частки заробітної плати у джерелах їх формування.

5. Методи і бази первинної інформації, що використовуються у вітчизняній практиці в оцінках доходів сільського населення, потребують удосконалення. Тому, при визначенні рівня доходів сільського населення доцільно використовувати не персоніфіковані дані податкової адміністрації про сукупний річний доход громадян. З метою забезпечення співставності доходів різних груп сільського населення при визначенні диференціації їх доходів доцільно використовувати шкалу еквівалентності.

6. Ринкова трансформація аграрної економіки обумовила розшарування сільського населення за рівнем доходів. Встановлений у дослідженнях коефіцієнт концентрації доходів Джині по сільському і міському населенню складає відповідно 0,32 і 0,22, а тому диференціація доходів населення у сільській місцевості у 1,5 рази вища, ніж у містах. У зв'язку з цим, доходи сільського населення слід виділити в окремий об'єкт і пріоритетний напрям державного регулювання.

7. Сучасний механізм регулювання рівня доходів сільського населення хоча й орієнтований на забезпечення його мінімальних життєвих потреб, однак реально не забезпечує селянам мінімального рівня заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, а тому є неефективним і потребує удосконалення.

8. З метою визначення стратегії і напрямів удосконалення механізму регулювання рівня доходів сільського населення доцільно використовувати результати опитування домогосподарств різних районів Кіровоградської області про сукупні грошові доходи, що, за оцінкою селян, забезпечують їх мінімальні потреби і залежно від групи сімей складають 300-350 грн. на одну особу в місяць.

9. Згідно з науково - обґрунтованим у дисертації прогнозом, результати якого доцільно використати на регіональному і макроекономічному рівнях, розмір мінімального споживчого бюджету однієї особи сільського населення Кіровоградської області дорівнює на 2005 р. - 563 грн., а на 2010 р. - 937 грн. у місяць. При збереженні існуючої тенденції динаміки зарплати сільського населення її рівень у перспективі зростатиме помірними темпами і не забезпечуватиме мінімальних потреб.

10. Формуванню мінімального споживчого бюджету, встановленого в дослідженнях, сприятиме впровадження оптимального набору продуктів харчування. Цей набір, визначений на основі оптимізації задачі дієти в комплектній постановці, забезпечує одній працездатній особі 3008 Ккал і коштує 82 грн. на місяць.

11. З метою удосконалення існуючого механізму регулювання рівня доходів сільського населення слід використовувати макроекономічні фінансові інструменти непрямого впливу, які забезпечать підтримку цін на продукцію сільського господарства, кредитну підтримку довгострокових інвестиційних проектів сільськогосподарських товаровиробників, формування кредитної інфраструктури на кооперативних засадах, розвиток іпотеки, підвищення рівня страхового забезпечення селян по безробіттю тощо.

12. Низький рівень заробітної плати селян у довготривалому періоді забезпечує їм лише мінімальні розміри пенсій, а пенсійна система не враховує працю сільського населення в особистих господарствах. Тому при нарахуванні селянам пенсій необхідно враховувати вартість їх праці в особистих господарствах.

13. Доходи селян на їх власність нині є необґрунтовано занижені до 1,0 - 1,5%, що не відповідає нормальним економічним відносинам. Необхідно в період до 2010 року забезпечити поступове підвищення ставок орендної плати за земельні ділянки і майнові об'єкти, передані селянами у користування правонаступникам колективних сільськогосподарських підприємств та іншим користувачам.

14. При формуванні фінансового механізму регулювання рівня доходів сільського населення слід передбачати можливість встановлення мінімального рівня зарплати для сільського населення регіону, забезпечення розвитку соціальної сфери села за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також використання інших форм допомоги незахищеним і малозабезпеченим групам сільського населення.

СПИСОК ПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Саловська Л. Роль податків в державному регулюванні рівня життя (доходів). //Демографія, економіка праці та соціальна політика (Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування). Фаховий збірник наукових статей. 1998. - Вип.. 3. - Частина II.- С. 121-123

Саловська Л. Оцінка рівня життя. //Демографія, економіка праці та соціальна політика (Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування). Фаховий збірник наукових статей. 1998. - Вип.. 5. - Частина I.- С. 121-123 (0,4 д.а.).

Саловська Л. Деякі пропозиції до регулювання рівня життя населення. // Демографія, економіка праці та соціальна політика (Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування). Збірник наукових праць. 1999. - Вип. 6. - Частина II.- С. 120-122 (0,18 д.а.).

Саловська Л. Розподіл доходів у суспільстві і заходи щодо його регулювання.// Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. 2000. - Вип..8. - С. 89 -95 (0,4 д.а.).

Саловська Л. Методичні підходи до обчислення рівня диференціації доходів населення (регіональний аспект).// Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. Економічні науки. - вип. 3. - Кіровоград: КДТУ, 2002.- С. 237- 243 (0,37 д.а.).

Саловська Л. Аналіз структури доходів сільського населення на прикладі Кіровоградського регіону.// Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. Частина II. вип. 4, Кіровоград РВЛ - 2003. - С. 230 - 234 (0,3 д.а.).

Савченко В.М., Саловська Л. Фінансове регулювання економіки (історичний аспект).// Науково-практичний журнал Регіональні перспективи № 4-6 (29-30) 2003 р. С. 39 - 40 (0,4 д.а.). Автору належить обґрунтування поділу сучасних економічних систем на два основних типи.

Размещено на Allbest.ru