Фінансовий лізинг в АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.04.01.- Фінанси, грошовий обіг і кредит

Фінансовий лізинг в АПК

САБЛУК Ростислав Петрович

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Національного аграрного університету Міністерства агропромислової політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік УААН, Заслужений діяч науки і техніки України

Дем'яненко Микола Якович,

Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук, завідувач відділенням фінансово-кредитної та податкової політики, м. Київ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Заслужений економіст України

Полозенко Дмитро Васильович,

Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, завідувач відділом фінансових проблем держави, м. Київ

кандидат економічних наук, професор кафедри

Дема Дмитро Іванович,

Національний агроекологічний університет, завідувач кафедри фінансів і аудиту, м. Житомир

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів та кредиту, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “22“ травня 2003 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, м.Київ, вул.Васильківська, 90а, ауд 704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Володимирська 58, к. 10

Автореферат розісланий “15“ квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З переходом до ринкових відносин особливої актуальності набуває питання підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та ефективності їх фінансово-виробничої діяльності. Для вирішення цих питань потрібне якісне оновлення матеріально-технічної бази, запровадження нової техніки, технологій та організації виробництва. Це обумовлює необхідність пошуку нових форм фінансування виробничої діяльності, серед яких важливе місце посідає фінансовий лізинг, що виступає джерелом фінансового забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників та важливим фактором оновлення їх матеріально-технічної бази.

Проте розвиток фінансового лізингу в аграрній сфері поки що стримується недостатнім науковим, організаційним, правовим та фінансовим забезпеченням. Ефективне функціонування фінансового лізингу ускладнюється й через кризові явища у національній економіці, недосконалість державного моніторингу лізингу, мінливе правове середовище, низький рівень інформаційного забезпечення тощо.

У працях зарубіжних учених ґрунтовно досліджено більшість теоретичних і практичних аспектів організації та регулювання лізингових відносин. Однак, незважаючи на високий рівень розробок, їх безпосереднє використання в процесі організації лізингової діяльності у вітчизняному сільському господарстві потребує відповідної адаптації.

Окремі питання формування та використання матеріально-технічної бази, фінансового забезпечення цих процесів, у тому числі й через лізинг, досліджувалися в роботах вітчизняних учених Алексійчука В.М., Василика О.Д., Внукової Н.Н., Гайдуцького П.І., Гриценка О.Ф., Грушка В.І., Дем'яненка М.Я., Кравченка В.І., Лобаса М.Г., Лукінова І.І., Лютого І.О., Маліка М.Й., Пересади А.А., Пилипченка О.І., Сахацького М.П., Сосюрка Ю.В., Стецюка П.А., Трегобчука В.М. У роботах цих авторів визначено економічну сутність лізингу, проведено класифікацію лізингових операцій, досліджено особливості організації економічних взаємовідносин між лізингодавцем та лізингоодержувачем в Україні, обґрунтовано методи державного регулювання лізингових операцій, визначено правові та економічні умови розвитку лізингових операцій у трансформаційний період, інші окремі питання лізингової діяльності.

Однак залишаються недостатньо вивченими питання організаційно-методичного та фінансового характеру. Зокрема, відсутнє обґрунтування методів визначення розміру та схем здійснення лізингових платежів, прийнятних для всіх учасників лізингового договору, методичні аспекти аналізу ефективності лізингових операцій тощо.

Все це визначає необхідність вирішення питань удосконалення організації та механізмів функціонування фінансового лізингу в АПК на основі комплексного підходу та системності в опрацюванні конкретних питань, а також обумовлює практичне значення та наукову актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з програмою науково-дослідних робіт, що проводяться на економічному факультеті Національного аграрного університету і є складовою теми “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК” (№ державної реєстрації 0199U002510), а також теми “Фінансова політика та фінансово-кредитний механізм АПК у ринкових умовах”(№ державної реєстрації 0196U016298), що виконується в Інституті аграрної економіки УААН, в межах яких автором розроблені розділи, де обґрунтовано необхідність зменшення лізингових платежів для підвищення привабливості операцій фінансового лізингу.

Метою дослідження є вивчення та науковий аналіз теоретико-методичних та організаційно-економічних аспектів фінансового лізингу і на цій основі обґрунтування напрямків удосконалення та розвитку фінансового лізингу в АПК з позицій лізингоодержувача. Для досягнення цієї мети були поставлені та розв'язані такі завдання:

-дослідити економічну суть фінансового лізингу та теоретичні основи організації лізингових відносин;

-узагальнити та систематизувати підходи до класифікації лізингових операцій;

-розробити рекомендації щодо вдосконалення лізингових платежів;

-обґрунтувати пропозиції стосовно уточнення методів оцінки ефективності лізингових операцій;

-виявити фактори, що стримують розвиток фінансового лізингу в аграрній сфері національної економіки;

-визначити основні напрями розвитку фінансового лізингу в АПК України виходячи з інтересів лізингоодержувача;

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретично-методичне забезпечення фінансового лізингу в АПК. Об'єктом дослідження є відносини між суб'єктами фінансового лізингу в АПК.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є основні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з питань регулювання інвестиційної та лізингової діяльності, а також праці вітчизняних та зарубіжних вчених економістів.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний, монографічний, графічний та інші статистичні методи.

Інформаційною базою послужили статистична звітність сільськогосподарських підприємств, договори з лізингового обслуговування, розробки вчених-економістів, матеріали Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного лізингового фонду України, Міжнародної фінансової корпорації, Агенції з міжнародного розвитку США, соціально-економічні дані з публікацій у пресі, тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження лізингової діяльності в АПК, що дозволило одержати теоретичні і практичні результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, зокрема:

-поглиблено теоретичне обґрунтування фінансового лізингу в АПК, яке дозволило дати визначення лізингу як об'єктивного явища в ринковій економіці, що виступає формою фінансового забезпечення придбання основних фондів для потреб сільськогосподарьских виробників в умовах трансформації економіки;

-уточнено класифікацію лізингу та обґрунтовано, що всі види лізингу є різновидами двох основних їх видів: фінансового і оперативного, що дозволяє більш об'єктивно розмежовувати їх за економічною сутністю і джерелами фінансування;

-обґрунтовано рекомендації щодо розрахунку лізингових платежів та запропоновано виключити зі складу лізингового платежу плату, яку сплачує лізингоодержувач лізингодавцю за взятий ним кредит у банку, для зменшення витрат лізингоодержувача;

-обґрунтовано пропозиції з удосконалення схем та методів оцінки ефективності лізингових операцій, а саме визначено потребу об'єднання грошових потоків лізингодавця і лізингоодержувача в один, що дасть можливість здійснювати комплексну оцінку доцільності лізингових операцій певними показниками ефективності;

-доповнено функції лізингу в системі відтворення в АПК та запропоновано крім загальноприйнятих - фінансової та інвестиційної - розглядати реалізаційну функцію, що дасть можливість більш кваліфіковано здійснювати його аналіз;

-визначено основні напрямки вдосконалення організації лізингових взаємовідносин в АПК України, запропоновано вдосконалену схему оформлення ряду правових актів з метою спрощення організаційних процедур.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і пропозиції досліджень автора доведено до рівня методичних і практичних розробок. Вони використані при підготовці методичних матеріалів Міністерства аграрної політики України та Інституту аграрної економіки УААН, зокрема при підготовці "Рекомендацій по лізинговому обслуговуванню сільськогосподарських підприємств” (1998), посібника “Фінанси сільськогосподарських підприємств” (2000), “Фінанси в період реформування агропромислового виробництва” (2002).

Отримані у дисертації результати використовуються у навчальному процесі при читанні спецкурсів на спеціальності “Фінанси” в Європейському університеті (довідка № 62/04 від 22.012003 року). Пропозиції, що обґрунтовані в дисертації, використовуються при аналізі бухгалтерської звітності та управлінні діяльністю групи компаній “Маіріс” (довідка №10 від 10.01.2003 року) та ТОВ “Євросервіс-Холдінг” (довідка від 20.01.2003 року).

Особистий внесок здобувача. Одержані в дисертаційній роботі наукові результати, висновки та пропозиції щодо удосконалення лізингової діяльності в сільськогосподарському виробництві отримані дисертантом особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси і їх використання в агропромисловому виробництві” (16-18 листопада 1999 р.), доповідались на засіданнях кафедри фінансів та кредиту Національного аграрного університету і на засіданні відділення фінансово-кредитної та податкової політики Інституту аграрної економіки УААН.

Публікації. Основні результати досліджень викладені в 3 наукових статтях у фахових виданнях, збірнику тез науково-практичної конференції, а також в окремих параграфах у 8 монографіях загальним обсягом 7 др.арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури з 129 джерел та 7 додатків. Аналітично-цифровий матеріал представлений у 15 рисунках і 17 таблицях. Загальний обсяг роботи становить 226 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі висвітлено актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи фінансового лізингу” - розкрито сутність, функції та місце фінансового лізингу в системі ринкових відносин, досліджено механізми і форми організації лізингу в аграрному секторі України.

В економічній літературі немає загальноприйнятої класифікації видів лізингу. Однак домінує думка про те, що всі види лізингу є різновидами двох основних - фінансового та оперативного. Критерієм їх розмежування виступає обсяг зобов'язань лізингодавця та строки використання лізингового майна.

У дисертації визначено, що фінансовий лізинг - це комплекс економічних і майнових відносин, що виникають у зв'язку з придбанням майна у власність з подальшою його передачею в тимчасове володіння і користування за відповідну плату з послідуючим його викупом. Оперативний лізинг характеризується тим, що строк, на який майно передається в тимчасове володіння і користування, набагато менший нормативного строку служби майна.

Крім того, лізинг розмежовуються за терміном угоди, способом користування об'єктом лізингу, типом майна, умов договору щодо надання послуг з обслуговування об'єкта лізингу і т.д.

Розподіл компонентів власності на дві найважливіші складові - користування річчю, тобто застосування її з метою отримання прибутку або інших благ, і саме право власності як законодавчо оформлений спосіб володіння та користування річчю - дозволив виділити лізинг в особливий вид підприємницької діяльності. Особливість фінансового лізингу полягає у тому, що, з одного боку, він сприяє становленню приватної власності на засоби виробництва, а з іншого - веде до розширення суб'єктів користування, зміні власника та розпорядника майна.

Виходячи із діалектичної взаємодії змісту і форми явищ у лізинговій діяльності, як і у будь-якому економічному процесі, у роботі розкрито сутність та конкретні організаційні форми її практичного втілення у різних господарських структурах.

З економічної точки зору фінансовий лізинг у роботі розглядався як економічна категорія. Суть фінансового лізингу виражається в тих економічних відносинах, які виникають між постачальником майна, лізинговою компанією і лізингоодержувачем. Саме з позиції системних відносин трьох учасників лізингової угоди необхідно розглядати суть фінансового лізингу як економічної категорії.

У дослідженні розкрито особливість фінансового лізингу як економічної категорії, яка полягає в тому, що в системі економічних відносин суб'єктів лізингової угоди відбувається процес відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції. Економічні відносини обумовлюють належність об'єкта лізингової угоди в різних формах одночасно як власність - лізингодавцю, і як функція капіталу - лізингоодержувачу.

Фінансовий лізинг є формою підприємницької діяльності, виражаючи відносини власності, особливу систему господарювання. Однак як і будь-яке самостійне явище, економічна категорія, він має свій власний зміст і різні форми виявлення, які можна надати з різним ступенем конкретності. Взаємозв'язок змісту і форми лізингової діяльності наведений на рис.1.

У роботі з'ясовано, що фінансовий лізинг є складною інтегрованою формою, яка охоплює різні аспекти відносин власності, обміну діяльністю, орендних та кредитних відносин. Фінансовий лізинг - це процес фінансового забезпечення інвестиційної діяльності товаровиробників та специфічна система глибокоешелованих економічних відносин, що поєднують елементи оренди та кредиту. Фінансовий лізинг здійснюється шляхом купівлі лізингодавцем на замовлення лізингоодержувача майна та наступної передачі його останньому на визначених договором умовах.

З'ясовано, що у процесі розширеного відтворення фінансовий лізинг виконує ряд функцій, з яких виділено дві головні: фінансову і інвестиційну.

Фінансова функція проявляється в тому, що фінансовий лізинг є формою вкладання коштів в основні фонди та доповнює традиційні канали фінансування: власні кошти підприємств та організацій, довгострокові кредити, бюджетні фінансові ресурси та інші джерела. Фінансовий лізинг розширює канали залучення коштів, особливо лізингоодержувачу, звужує сферу використання довгострокового кредиту.

Крім того, фінансовий лізинг забезпечує й інвестиційну функцію. Він є один з прогресивних методів матеріально-технічного забезпечення, в тому числі й передовою технікою та технологіями. Аналіз світового досвіду засвідчив, що розвиток лізингових відносин тісно пов'язаний з прискоренням темпів науково-технічного прогресу. Як правило, завдяки фінансовому лізингу вирішуються протиріччя між необхідністю використання сучасної техніки та швидким її моральним старінням.

На основі проведених досліджень нами виділена ще одна функція фінансового лізингу - реалізаційна, яка полягає в розширенні кола споживачів і освоєння нових ринків реалізації продукції виробником, залучення до лізингу всіх, хто не може одразу придбати необхідне майно. Особливо важлива ця функція в умовах нестачі коштів у покупців, що характерно в даний час для нашої країни.

Частина дослідників виділяють окрему функцію фінансового лізингу - використання податкових пільг. При цьому наголошується, що учасники лізингової угоди використовують певні податкові та амортизаційні пільги, які передбачені чинним законодавством. Проте слід відзначити, що така функція стосується всіх видів економічних відносин, а не тільки лізингових. Це швидше одна з важливих умов здійснення та розвитку лізингових відносин, ніж функція, яка може бути й непередбачена законодавством. Доведено, що такі умови краще визначити як засаду здійснення лізингових відносин.

Аналіз практики фінансового лізингу свідчить, що в сучасних умовах використовується багато схем, які розрізняються складом учасників та системою відносин між ними. Частіше за все відносини між суб'єктами фінансового лізингу в лізинговій угоді відбуваються за схемою.

В дисертації визначено, що фінансовому лізингу, як специфічному виду економічних відносин, притаманний свій механізм здійснення, який має два аспекти: організаційний та сутнісний. Перший приймає юридичну форму у вигляді договору, а другий пов'язаний з економічним обґрунтуванням лізингових відносин.

У другому розділі - “Стан фінансового лізингу в АПК України” - висвітлено економічні умови розвитку фінансового лізингу, розкрито особливості формування ринку сільськогосподарської техніки, проведено аналіз використання техніки, одержаної за лізингом, здійснення розрахунків.

Узагальнивши існуючі підходи щодо використання можливостей фінансового лізингу в Україні з'ясовано, що вони не одержали широкого визнання та практичної реалізації. Це пов'язано, в першу чергу, з відсутністю глибоких теоретичних досліджень особливостей розвитку економіки перехідного періоду та науково-обґрунтованих рекомендацій щодо організації ринку лізингових послуг в цих умовах.

Доведено, що незначний досвід функціонування ринку лізингових послуг, зародковий стан лізингової діяльності в Україні є однією із причин пасивного розвитку фінансового лізингу. Їх доповнюють інші чинники, які створюють складнощі в управлінні інвестиціями, формують несприятливі умови лізингової діяльності. Сукупність таких причин, економічних умов та чинників, які впливають на активізацію інвестиційних процесів, розглянуто в роботі як умови та особливості подальшого розвитку фінансового лізингу.

Формування та розвиток лізингових відносин в Україні пов'язані з особливостями суто економічних умов відтворення, в яких конкуренція як основоположний принцип функціонування ринку стала домінуючою позицією у побудові абсолютної більшості механізмів реалізації соціально-економічних і економіко-правових відносин. Сучасний товаровиробник, і особливо виробник сільськогосподарської продукції, не спроможний досягти ефективного рівня функціонування без залучення для інвестиційної діяльності чужого капіталу. В умовах пасивної інвестиційної діяльності підприємств як і слабкої інноваційної та інвестиційної політики держави, а також значного утруднення доступу товаровиробників агропромислового виробництва до довгострокових банківських кредитів через високі на них ціни, і з урахуванням інших негативних причин, фінансовий лізинг залишається практично єдиною можливістю забезпечення технічного переоснащення підприємств.

Лізингові операції стосуються багатьох аспектів економічних і правових відносин (власності, майнові, орендні, кредитні) та потребують відповідного правового забезпечення механізмів реалізації цих відносин. Аналіз показав, що існуюча нормативно-правова база, яка регламентує процеси формування лізингових відносин та регулює функціонування ринку лізингових послуг, не відповідає таким вимогам. Досить часто одні й ті ж категорії та процеси лізингової діяльності по-різному трактуються різними нормативно-правовими документами. Це, зокрема, стосується регулювання переходу права власності на об'єкти лізингу, трактування поняття “лізингові операції” та інших економічних категорій, порядку участі банківських установ у лізинговій діяльності, нарахування амортизаційних відрахувань на передане в лізинг майно.

З'ясовано, що особливістю розвитку лізингу в Україні є недостатній науковий супровід заходів щодо нормативного визначення учасників лізингових відносин, формування структури ринку лізингових послуг, інших питань, пов'язаних із створенням національної системи лізингу. За умови її знехтування ця особливість негативно впливає на інші особливості та стримує процеси розвитку економічних відносин, пов'язаних з реалізацією інноваційної та інвестиційної політики держави.

З переходом на ринкові засади господарювання суттєво змінюються вимоги до складу елементів виробничого апарату сільськогосподарських підприємств, форм і методів фінансування його розвитку. Зміна економічних відносин на селі, реформування сільськогосподарських та інших підприємств АПК і перехід їх на ринкові умови господарювання, вимагають впровадження нової організації виробництва, застосування високопродуктивної техніки, енергозберігаючих технологій та відповідної системи фінансового забезпечення. Останнє потребує значних витрат фінансових і матеріальних ресурсів.

Одним з негативних наслідків дефіциту фінансових ресурсів у сільському господарстві є значне кількісне скорочення та якісне погіршення його матеріально-технічної бази: у 2000 році порівняно з 1991, кількість тракторів скоротилася на 74,9 тис. одиниць (15%), зернозбиральних комбайнів - на 40 тис. одиниць (37%), картоплезбиральних - на 5,9 тис. одиниць (42 %), кукурудзозбиральних - на 6,6 тис. одиниць (45 %), бурякозбиральних - на 5,8 тис. одиниць (31%), вантажних автомобілів на 71,9 тис.одиниць (24 %).

Загальні втрати сільського господарства, пов'язані з нестачею та низьким технічним станом машин, становлять за перевитратами палива 10-12%, за недобором врожаю - понад 30%. Скорочення машинно-тракторного парку призвело до зростання навантаження на одиницю техніки. Так, у 2000 р. навантаження на кожний трактор в порівнянні з 1990 р. збільшилося на 30 га, зернозбиральний комбайн - на 76 га, кукурудзозбиральний - на 18 га. В Україні навантаження на один зернозбиральний у п'ять разів більше, ніж у Німеччині, в чотири - від Нідерландів, майже втричі - від Франції, Великобританії та США.

Значно зменшилися обсяги капітальних та відновлювальних ремонтів у сільському господарстві. З цих причин за останні десять років готовність тракторів до польових робіт знизилася з 92 до 75%, зернозбиральних комбайнів - з 92 до 65%, бурякозбиральних комбайнів - з 84 до 49 %. Аналогічне зниження показників готовності й по іншій сільськогосподарській техніці.

Питома вага сільськогосподарської техніки, яка відпрацювала амортизаційні строки в 2000 р. становила (у % до наявної): трактори - 73, плуги - 74, культиватори - 76, сівалки - 75, картоплесаджалки - 75, борони - 74, дощувальні машини - 73, насосно-силові агрегати - 69.

Зазначені тенденції створили значний потенційний попит на сільськогосподарську техніку. Виходячи з середньої ціни, лише для заміни застарілої техніки необхідно 6 млрд. доларів США, що робить український ринок сільськогосподарських машин та механізмів привабливим для вітчизняних та закордонних машинобудівельників.

Проведене дослідження дозволило встановити, що основними проблемами використання техніки, одержаної за лізинговими угодами, є низький рівень експлуатації та зберігання, порушення дисципліни розрахунків, некомплектність поставок на етапі укладання договорів лізингу, а також проблеми з обліком.

Окремі господарства укладали угоди і отримували техніку не в повному комплекті, оскільки розраховували використовувати в роботі обладнання та зчіпні пристрої вітчизняного виробництва. Така політика призвела до неефективного використання взятої в лізинг техніки у зв'язку з тим, що вітчизняне обладнання за багатьма параметрами не придатне для використання зарубіжними машинами.

При укладанні договорів лізингу сільськогосподарської техніки досить часто відсутні фінансові розрахунки, бізнес-плани та інші аналітичні дані, якими б аргументувалася необхідність таких операцій. Трапляються численні факти неоприбуткування або часткового оприбуткування техніки її власниками, неправильного відображення в обліку даних про стан заборгованості перед державою шляхом як завищення, так і заниження курсу долара США при перерахунках вартості сільгосптехніки з доларового в гривневий еквівалент.

Найбільшою проблемою в лізингу сільськогосподарської техніки є організація розрахунків. Зокрема, за 1996-2000 рр. корпорацією “Украгропромбіржа” виставлені господарствам-боржникам 388 претензій на загальну суму 258,9 млн. грн., 53 позови до арбітражних судів областей та до Вищого арбітражного суду України, з яких 14 задоволено. Корпорацією “Украгропромбіржа” були вилучені 109 комбайнів у підприємств-боржників, які передані іншим організаціям. На початок 2000 р. заборгованість за комбайни фірми “Джон Дір” в цілому по Україні перевищила 127 тис. дол. США.

Однією з причин низького рівня погашення боргів державі було очікування списання чи реструктуризації заборгованості. Навіть у тих господарствах, де існували можливості розраховуватися, керівники приймали рішення про використання врожаю спочатку на власні потреби, а потім - на сплату боргів за взяту в лізинг техніку.

Проведений аналіз засвідчив, що дисципліна розрахунків значно краща в сільськогосподарських товаровиробників, ніж у суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги товаровиробникам на збиранні врожаю. Так, сільгостоваровиробники виконали свої боргові зобов'язання за комбайни на 73,3%, а інші суб'єкти господарювання - на 34,3%.

У третьому розділі - “Шляхи удосконалення фінансового лізингу” - обґрунтовано напрями удосконалення організації операцій фінансового лізингу в АПК, розроблено рекомендації з оптимізації розрахунків лізингових платежів, пропозиції щодо удосконалення методів оцінки ефективності лізингової діяльності.

У дисертації визначено, що фінансовий лізинг як система підприємницької діяльності в Україні ще не створена. Тому подальше функціонування та розвиток лізингових структур потребують суттєвого удосконалення нормативно-законодавчого забезпечення та організації лізингових операцій. фінансовий лізинг платіж моніторинг

Згідно з діючим законодавством викуп об'єкта лізингу здійснюється за залишковою вартістю згідно з даними бухгалтерського обліку. Таке становище не може бути прийнятним для сучасної економіки сільського господарства України. Пов'язано це з тим, що принцип “діючого підприємства” відноситься не лише до бухгалтерського обліку та звітності, а й до оцінки активів як складової майбутніх фінансових ресурсів. У випадку значного зносу об'єкту лізингу і передачі лізингодавцю, придбаний об'єкт матиме незначну залишкову вартість, що не дозволить створити достатні обсяги фінансових ресурсів для відновлення за вартістю і в натурі подібного об'єкта при його ліквідації і списанні з балансу після закінчення визначеного строку експлуатації. Враховуючи це обґрунтовано, що застосування прискорених методів амортизації щодо одержаних у фінансовий лізинг об'єктів сільськогосподарської техніки негативно впливатиме на їхню фінансову стабільність. Крім того, під час оприбуткування на баланс викуплених по закінченні дії строку договору об'єктів лізингу їхню оцінку доцільно здійснювати на основі ринкової вартості таких об'єктів, скорегувавши її на невикористаний технічний потенціал та питомі інвестиції, що на нього припадають.

Важливе значення для кращої організації лізингової діяльності в Україні буде мати законодавче вирішення питання щодо її обов'язкового ліцензування.

Окремі положення діючого законодавства перешкоджають проведенню лізингових операцій. Зокрема, існує необґрунтована заборона для органів законодавчої та виконавчої влади (місцеві ради, міністерства та відомства тощо) бюджетних установ, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (школи, лікарні, вищі учбові заклади тощо) на укладання договорів фінансового лізингу з метою поповнення основних фондів з поступовою виплатою вартості одержаного майна. Розширення суб'єктів лізингу надасть рівних прав щодо використання можливостей фінансового та оперативного лізингу підприємствам різного виду та різної форми власності.

Діюче законодавство вимагає проводити розрахунок мінімального строку дії фінансового лізингу, ґрунтуючись на встановлених строках амортизації об'єктів лізингу. Враховуючи нестабільність у визначенні строків амортизації, а також право підприємств самостійно визначати строки корисної експлуатації основних засобів і метод нарахування амортизації, в дисертації обґрунтовано доцільність визначення мінімального терміну дії фінансового лізингу за строком викупу майна з врахуванням того, яка сторона договору несе ризики втрати об'єкта лізингу протягом дії договору.

В українському законодавстві не передбачено серед договорів договору сублізингу. Практика свідчить про необхідність таких цивільно-правових норм, зокрема при організації міжнародного лізингу. Особливості оподаткування нерезидентів стримують зарубіжні лізингові компанії від здійснення операцій прямого фінансового лізингу на території України. Але вони можуть проявити інтерес щодо укладання договорів фінансового лізингу з українськими лізинговими компаніями. Тому відміна заборони здійснювати лізинг лише того майна, що знаходиться у “прямому лізингу”, з одного боку, надасть ширших можливостей залучення іноземних лізингодавців, а з іншого - буде сприяти ліквідації “довгих ланцюгів” сублізингу майна, які штучно піднімають вартість лізингових послуг для кінцевого споживача.

Сьогодні чинним законодавством передбачене жорстке прив'язування суми лізингових платежів до амортизації за відповідний період. На нашу думку, доцільно надати можливість сплачувати будь-які за величиною частки компенсації вартості об'єкту лізингу, але до витрат лізингонадавця та доходів лізингоодержувача відносити лише суми в розмірі амортизації об'єкта за відповідний період.

У дисертації з'ясовано, що істотною проблемою є досить складна схема організації лізингової діяльності в аграрній сфері Україні, яка деколи передбачає до 6 учасників договору фінансового лізингу. Зокрема, державна лізингова компанія НАК “Украгролізинг” як лізингодавець самостійно не вирішує питання придбання техніки, яка передається в лізинг. Це питання знаходиться в компетенції Мінагрополітики. Кошти за техніку лізингоодержувачі перераховують на рахунок Казначейства, яке потім 15 відсотків перераховує на потреби НАК “Украгролізингу”. Крім усього іншого, така схема збільшує тривалість підготовки лізингового договору до декількох місяців. Спрощення цієї схеми дозволить здешевити лізинг, скоротити терміни укладання угод та підвищити ефективність операцій лізингу.

Проведеним дослідженням доведено, що з розвитком лізингових операцій в АПК значної актуальності набуло питання методів розрахунку лізингових платежів. У вітчизняній, а особливо в російській економічній літературі, обґрунтовано значну кількість таких методик. Пряме і безпосереднє їх застосування в практиці вітчизняного лізингу, на наш погляд, не досить обґрунтоване. Проведений в роботі аналіз існуючих методик дозволив оцінити позитивні та негативні сторони, а також обгрунтувати пропозиції щодо адаптації кращих з них до умов АПК України.

Згідно з існуючою в Україні практикою лізингоодержувач через лізинговий платіж відшкодовує лізингодавцю вартість об'єкту лізингу, страхові платежі, вартість кредиту та інші можливі витрати. За таких умов лізингові операції вигідні тільки для лізингодавців. У дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність вилучення з лізингового платежу плату за кредитні ресурси, взяті лізингодавцем, а також звільнення від обкладання ПДВ останнього платежу. В складі лізингового платежу мають залишитися лише амортизаційні відрахування і комісійна винагорода лізингодавцю, що встановлюється за домовленістю сторін, у відсотках від балансової вартості лізингового майна або від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що для оцінки ефективності лізингових проектів найбільш прийнятними є методи, що базуються на грошових потоках. Виходячи з особливостей формування грошових потоків лізингового проекту, для оцінки ефективності операцій лізингу доцільно об'єднувати грошові потоки лізингової компанії та лізингоодержувача в один, що дасть можливість здійснювати комплексну оцінку доцільності лізингових операцій певними показниками ефективності.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1.Фінансовий лізинг - це процес фінансового забезпечення інвестиційної діяльності товаровиробників та специфічна система економічних відносин, що поєднують елементи оренди та кредиту. Фінансовий лізинг здійснюється шляхом купівлі лізингодавцем на замовлення лізингоодержувача майна та наступної передачі його останньому на визначених договором умовах.

2.Фінансовий лізинг як вид підприємницької діяльності базується на розвиненій власності та використовує елементи орендних і кредитних відносин з метою задоволення фінансових потреб лізингоодержувача. Він забезпечує процес розширеного відтворення засобів виробництва, виконує інші функції фінансового забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Особливістю фінансового лізингу є те, що обов'язковими учасниками договору лізингу виступають не менше трьох самостійних осіб - лізингоодержувач, лізингодавець та виробник засобів виробництва, що передаються в лізинг, на відміну від двох осіб в договорах оренди.

3.Необхідність оновлення капіталу сільськогосподарськими товаровиробниками передбачає використання додаткових фінансових ресурсів, їх залучення із зовні. Спроби вирішувати цю проблему шляхом довгострокового кредитування процесів формування матеріально-технічної бази в аналізований період не одержали підтримки з боку комерційних банків. У такій ситуації функції зовнішнього джерела фінансування інвестицій може забезпечити фінансовий лізинг.

4.Проведені дослідження дозволили встановити, що категорія “фінансовий лізинг” є складною інтегрованою формою, яка охоплює різні аспекти відносин власності, обміну діяльністю, орендних та кредитних відносин. Лише всебічне її пізнання, вивчення практичного досвіду лізингу в інших країнах, власного вітчизняного досвіду дозволяють ефективно використовувати переваги фінансового лізингу порівняно з іншими формами фінансування інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

5.На основі аналізу існуючих поглядів, нормативно-правових актів, які регулюють сферу лізингової діяльності, виявлено, що економічна сутність фінансового лізингу розглядається переважно з точки зору лізингодавця та організаційних форм реалізації лізингових відносин. В той же час поза увагою дослідників та законодавців залишаються інтереси та позиції лізингоодержувача, заради якого існує сам лізинг. Це є одним із стримуючих чинників розвитку фінансового лізингу в Україні.

6.Визначено, що найсуттєвішими класифікаційними ознаками, які розкривають економічну та правову сутність лізингових відносин, є: факт викупу об'єкта лізингу після закінчення строку лізингової угоди, характер лізингових платежів, форма організації та техніка проведення лізингу, тип майна, що здається в лізинг, спосіб користування об'єктом лізингу.

7.На основі аналізу застосування в АПК України схем організації міжнародного лізингу та спрямування фінансових ресурсів на такі цілі дозволив обґрунтувати необхідність проведення наступного комплексу заходів та підготовчих робіт: технічне випробування експлуатаційних та екологічних параметрів техніки, всебічний аналіз та оцінка фінансової, економічної і бюджетної доцільності спрямування фінансових ресурсів на один з альтернативних видів придбання техніки, організація міжнародного тендеру на постачання техніки, яку передбачається передавати в лізинг сільськогосподарським товаровиробникам.

8.З метою створення сприятливого правового поля лізингу в Україні вважаємо доцільним внести наступні зміни до Закону України “Про лізинг”:

-усунути невідповідності між змістом операцій лізингу та лізингових платежів, що є в окремих статтях закону;

-чітко визначати суми, які зараховуються до валового доходу лізингодавця та валових витрат лізингоодержувача при сплаті лізингових платежів, що включають частину вартості майна, переданого в фінансовий лізинг;

-ввести механізм реєстрації майна, переданого (прийнятого) в фінансовий лізинг з метою запобігання його незаконного продажу або іншого недоцільного використання;

-законодавчо передбачити встановлення в договорах лізингу простіших та прозорих процедур повернення чи викупу майна, що передане в фінансовий лізинг;

9.На основі аналізу фінансової діяльності лізингоодержувача розкрито недоцільність використання прискорених методів амортизації отриманих у лізинг об'єктів. Оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів показники прибутків від реалізації продукції є заниженими й кількісно не відображають приріст чистих активів. У наступні роки показники прибутків завищуються, що негативно впливає на фінансову стійкість лізингоодержувача та збільшує вартість лізингу в перші його роки.

10.Під час оприбуткування на баланс викуплених по закінченні строку дії об'єктів лізингу їх оцінку доцільно здійснювати на основі ринкової вартості таких об'єктів, скоригувавши її на невикористаний технічний потенціал та питомі інвестиції, що на нього припадають.

11.За результатами проведених досліджень лізингової діяльності в АПК України запропоновано уточнення та доповнення до діючої методики визначення розміру лізингових платежів, що передбачають вилучення з розрахунків плати за користування лізингодавцем кредитами комерційних банків і відміну сплати ПДВ при останньому платежі в договорах фінансового лізингу.

12.Проведені дослідження та узагальнення пропозицій підтвердили доцільність використання методу об'єднання грошових потоків лізингодавця і лізингоодержувача в процесі аналізу доцільності та ефективності лізингових операцій. Для оцінки фінансової доцільності та ефективності лізингових операцій необхідно використовувати стандартні методи оцінки інвестицій: термін окупності, норму прибутку на інвестований капітал, чисту теперішню вартість, внутрішню норму дохідності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Саблук Р.П. Лізинг у підприємницькій діяльності // Економіка АПК - 1999.- №7. - С. 38-42 - 0,3 др.арк.;

2.Саблук Р.П. Теоретичні аспекти лізингових відносин // Економіка АПК - 2000.- № 11. - С. 49-57 - 0,8 др.арк.;

3.Саблук Р.П. Дослідження особливостей лізингу порівняно з орендою майна (сільськогосподарської техніки і обладнання) // Агроінком - 2001.- № 7. - С. 61-62 - 0,2 др.арк.;

4.Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва / наук. видання. - К.: ІАЕ УААН ,1999. - в т. ч. автора С. 279 - 287 - 0,6 др.арк.;

5.Посібник по формуванню та функціонуванню ринку агропромислової продукції // - К.: ІАЕ УААН, 2000. - в т.ч. автора С. 341-378 - 1,6 др.арк;

6.Фінанси сільськогосподарських підприємств / наук. видання. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - в т. ч. автора С. 236-241 - 0,2 др.арк.;

7.Саблук Р.П. Аналіз ринку сільськогосподарської техніки // Проблеми обліку і аналізу в забезпеченні аграрних перетворень. Збірник наукових праць - Чернівці., 2001. - С. 156-168 - 0,8 др.арк.;

8.Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / наук. видання. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - в т. ч. автора С. 311-324 0,5 др.арк.;

9.Методичні рекомендації з удосконалення економічної роботи в аграрних підприємствах та формування науково-виробничих структур // - К.: ІАЕ УААН, 2002. - в т. ч. автора С. 5-8 - 0,2 др.арк.;

10.Актуальні проблеми національної системи бухгалтерського обліку в Україні в період його реформування // - К.: ІАЕ УААН, 2002. - в т. ч. автора С. 20-28 - 0,8 др.арк.;

11.Рекомендації по лізинговому обслуговуванню сільськогосподарських підприємств // Практичний посібник, ІАЕ УААН. - К.,1998. - в т.ч. автора С. 10-22 - 0,8 др.арк.;

12.Саблук Р.П. Консультація з питань сутності лізингової форми підприємницької діяльності // Всеукраїнська науково-практична конференція “Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві” / ІАЕ УААН - К., 2000., Тези доповіді наук.-практ. конф. С. 167-171 - 0,2 др.арк.

Анотація

Саблук Р.П. Фінансовий лізинг в АПК. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена теоретико-методичним та практичним питанням організації фінансового лізингу в АПК з врахуванням особливостей реалізації аграрної реформи в Україні.

У дисертації здійснено класифікацію видів лізингу шляхом виділення окремої групи за функціональною ознакою, уточнено перелік функцій лізингу в системі відтворення, сформулювавши їх як фінансову, інвестиційну і реалізаційну, обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення форм лізингових платежів, зокрема шляхом вилучення з розрахунків суми, що сплачує лізингоодержувач лізингодавцю як відшкодування вартості кредитів комерційного банку, обґрунтовано нові підходи до оцінки ефективності лізингових операцій, які передбачають об'єднання грошових потоків лізингодавця та лізингоодержувача в один інвестиційний проект, визначено основні напрями розвитку фінансового лізингу в АПК України, зокрема шляхом запровадження системи моніторингу лізингової діяльності, спрощення організаційних процедур, удосконалення інформаційного забезпечення.

Ключові слова: лізинг, фінансовий лізинг, оперативний лізинг, лізингові операції, лізингодавець, лізингоодержувач, продавець лизингового майна або виробник майна, договір лізингу, лізинговий платіж.

Аннотация

Саблук Р.П. Финансовый лизинг в АПК.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам организации финансового лизинга в АПК с учетом особенностей реализации аграрной реформы в Украине. Как объект исследования избраны отношения между субьектами финансового лизинга в АПК, предметом - теретическо-методичное обеспечение финансового лизинга в АПК.

В диссертации отмечается, что необходимость обновления капитала сельскохозяйственными товаропроизводителями предусматривает использование дополнительных финансовых ресурсов, их привлечение из вне. Попытки решать эту проблему путем долгосрочного кредитования процессов формирования материально-технической базы в анализируемый период не получили поддержки со стороны коммерческих банков. В такой ситуации функции внешнего источника финансирование инвестиций может обеспечить финансовый лизинг - процесс финансового обеспечения инвестиционной деятельности товаропроизводителей и специфическая система экономических отношений, которые сочетают элементы аренды и кредита. Финансовый лизинг осуществляется путем покупки лизингодателем по заказу лизингополучателя имущества и следующей передачи его последнему на определенных договором условиях.

Проведенные исследования позволили установить, что категория “финансовый лизинг" является сложной интегрированной формой, которая охватывает различные аспекты отношений собственности, обмена деятельностью, арендных и кредитных отношений. Только всестороннее опознание, изучение практического опыта лизинга в других странах, собственного отечественного опыта позволяют эффективно использовать преимущества финансового лизинга по сравнению с другими формами финансирования инвестиционной деятельности сельскохозяйственных товаропроизводителей. Финансовый лизинг - это процесс финансового обеспечения инвестиционной деятельности товаропроизводителей и специфическая система экономических отношений, которые сочетают элементы аренды и кредита. Финансовый лизинг осуществляется путем покупки лизингодателем по заказу лизингополучателя имущества и следующей передачи его последнему на определенных договором условиях.

На основании анализа существующих взглядов, нормативно-правовых актов, которые регулируют сферу лизинговой деятельности, обнаружено, что экономическая сущность финансового лизинга рассматривается преимущественно с точки зрения лизингодателя и организационных форм реализации лизинговых отношений. В то же время вне внимания исследователей и законодателей остаются интересы и позиции лизингополучателя, ради которого существует сам лизинг. Это является одним из сдерживающих факторов развития финансового лизинга в Украине.

Обосновано, что лизинг как вид предпринимательской деятельности базируется на развитой собственности и использует элементы арендных и кредитных отношений с целью удовлетворения финансовых потребностей лизингополучателя. Он обеспечивает процесс расширенного воссоздания средств производства, выполняет другие функции финансового обеспечения инвестиционной деятельности сельскохозяйственных товаропроизводителей. Особенностью лизинга является то, что обязательными участниками договора лизинга выступают не менее трех самостоятельных лиц: лизингополучатель, лизингодатель и производитель средств производства, которые передаются в лизинг.

Обосновано и предложено решение относительно классификации видов лизинга путем выделения отдельной группы по функциональному признаку, уточнен перечень функций лизинга в системе воспроизводства, сформулировав их как финансовую, инвестиционную и реализационную, обоснованы предложения относительно усовершенствования форм лизинговых платежей, в частности путем изъятия с расчетов суммы, что выплачивает лизингополучатель лизингодателю как возмещение стоимости кредитов коммерческого банка, обоснованы новые подходы к оценке эффективности лизинговых операций, которые предусматривают объединение денежных потоков лизингодателя и лизингополучателя в один инвестиционный проект, определены основные направления развития лизинга в АПК Украины, в частности путем внедрения системы мониторинга лизинговой деятельности, упрощения организационных процедур, усовершенствования информационного обеспечения.

Ключевые слова: лизинг, финансовый лизинг, оперативный лизинг, лизинговые операции, лизингодатель, лизингополучатель, продавец лизингового имущества или производитель имущества, договор лизинга, лизинговый платеж.

Annotation

Sablook R. P. Leasing relationship in AIC. - Manuscript.

Dissertation for an award of science degree candidate of economic science on field of specialization 08. 04. 01 - finance, monetary circulation and credit.

Dissertation is devoted to theoretical, methodological and practice aspects of leasing managing in agriculture taking into account the agrarian reform particular features implementation in Ukraine.

A decision has been substantiated and proposed concerning leasing type classification by means of set off in separate group in accordance with functional indication. A list of leasing function in reproduction system has been made more precise by formulation as finance investment and realization function. Leasing payment form improvement has been substantiated and proposed including a way by excluding from settlement the sum, that leasing obtainer pays to leasing render as credit value compensation of commercial bank. New approaches to leasing operation efficiency evaluation have been substantiated. These approaches foresee to unite monetary flows both of a leasing render and a leasing obtainer into single investment project. Main direction of leasing development has been determined in agriculture in Ukraine, including by using way of leasing activity-monitoring system, operation procedure simplification, and information software improvement.

Key words: leasing, financial leasing, operative leasing, leasing operations, leasing render, and leasing obtainer, leasing property seller or property producer, leasing agreement.

Размещено на Allbest.ru

...