Дієвість кредитного механізму в економіці України

,

де VP - середня тривалість виробничого циклу;

S_p - собівартість випущеної продукції;

- ліміт суми вивільнення коштів;

К - одиниця тривалості виробничого циклу (години, дні, місяці).

Проведений у дисертації кількісний аналіз підтверджує можливість і доцільність застосування наведеної формули для визначення ліміту вивільнення коштів.

Можливість організації процесу кредитування пов'язана з наявністю вільних кредитних ресурсів у кредитора та можливістю їх цільового використання та повернення на платній основі боржником. Ступінь ризиковості даної операції, тобто ймовірності неповернення кредиту, залежить також від оцінки потенційної можливості використати і повернути кредит позичальником. Таку оцінку можна давати в процесі визначення кредитоспроможності потенційних позичальників, яку доцільно проводити за трьома незалежними напрямками: репутацією та діловою активністю клієнта, його фінансовим станом та аналізом і прогнозуванням грошових потоків, виходячи із параметрів техніко-економічного обґрунтування об'єкта, що кредитується. В дисертації робиться висновок, що кредитоспроможність, у даному контексті, охоплює наявність передумов для надання банком кредиту позичальнику та спроможність і готовність останнього сповна у визначений кредитною угодою термін погасити його. В дисертації підкреслюється, що такий підхід дозволить включити в оцінку кредитоспроможності позичальника як суб'єктивні (правочинність, репутацію та ділові якості клієнта), так і об'єктивні фактори (фінансовий стан клієнта та аналіз і прогноз грошових потоків, пов'язаний із кредитованим проектом). Показники, що входять до оцінки, визначаються відповідно до класності, тобто рівня і параметрів їх значень та ступеня впливу (ваги) на дані напрямки.

Рівень кредитного ризику позичальника виражається ймовірністю втрати банком позичкової вартості на основі оцінки класів за його репутацією K(R1), фінансовим станом K(R2) та прогнозом грошових потоків, виходячи із техніко-економічного обґрунтування проекту K(R3) до ймовірності P1, P2 та P3. Такий перехід здійснюється на основі прагматичних оцінок параметрів класності та ймовірності непогашення позик відповідно до них. Загальний рівень ризику позичальника (P) визначається на основі оперування імовірностями, застосовуючи формулу додавання імовірності, тобто імовірності непогашення позики хоча б згідно з одним із напрямків.

В дисертації констатовано, що для реалізації процесу кредитування як з боку банку, так і з боку боржника необхідно, щоб їхні інтереси збігалися, тобто, щоб необхідність, доцільність та можливість кредитування відповідали одночасно інтересам обидвох, з одного боку, і сам процес кредитування був достатньо деталізований та прозорий із виокремленням конкретних завдань, розподілом обов'язків та відповідальності окремих посадових осіб, які забезпечують реалізацію конкретних етапів кредитування, - з іншого.

Такий підхід до технології кредитування забезпечується через розробку та складання технологічних карт кредитування, які базуються, з одного боку, на функціональних обов'язках працівників окремих підрозділів банку щодо процедури кредитування, а з іншого - на етапах процесу кредитування клієнтів.

Отже, забезпечуючи взаємозв'язок етапів кредитування із функціональними обов'язками та відповідальністю окремих працівників, технологічна карта охоплює конкретний напрямок та зміст роботи щодо кредитування.

В дисертації підкреслюється, що для недопущення впливу внутрішньобанківських чинників на виникнення проблемних кредитів необхідно розмежувати обов'язки між співробітниками кредитного відділу та централізувати видачу позик. Таке розмежування функцій повинно передбачати, перш за все, інформаційне забезпечення видачі кредиту, проведення аналізу кредитоспроможності клієнта спеціальним аналітичним бюро та нагляд за цільовим використанням кредиту. Це дасть змогу виключити можливість попадання в залежність співробітника кредитного відділу від клієнта. Подібна модель розподілу обов'язків повинна існувати також при оцінці вартості предмета застави.

Автор приходить до висновку, що відповідно до принципів розподілу кредитних функцій, у кредитному відділі доцільно створити наступні сектори: інформаційний, сектор аналізу або кредитної експертизи та сектор супроводу. Якщо інформаційний сектор переважно займається попереднім розглядом, збирає, обробляє та упорядковує вхідну інформацію щодо кредитування клієнта, то сектор аналізу проводить остаточну обробку її, тобто оцінює загальноекономічні аспекти діяльності потенційного боржника, окупність кредитованих проектів, визначає платоспроможність заявника та його кредитний рейтинг і на основі цього аргументує висновок щодо прийняття рішення про кредитування. Сектор супроводження здійснює нагляд за наданими кредитами, тобто веде кредитні справи позичальників, перевіряє цільове використання кредиту, стан його погашення, а також здійснює моніторинг діяльності підприємства.

Отже, мотиваційний підхід до організації процесу кредитування та його прозорість і зрозумілість для клієнтів, з одного боку, та забезпеченість чіткості виконання процедур з кредитування для спеціалістів банку - з іншого, дасть можливість ефективно реалізувати кредитну політику банку і забезпечить ефективне функціонування кредитного механізму.

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі науково-теоретичних обґрунтувань векторів кредитної політики, механізму її реалізації комплексного аналізу менеджменту ресурсної бази та практики кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання розроблені науково обгрунтовані висновки та сформульовані практичні пропозиції щодо вирішення актуальної проблеми - підвищення дієвості кредитного механізму в економіці України.

Суть головних науково-теоретичних та практичних результатів дисертації зводяться до наступного:

1. Кредитна політика на макроекономічному рівні є складовою частиною економічної політики, а тому реалізує як політичні, так і економічні цілі держави. На мікроекономічному рівні вони є складовою частиною загальної політики банку, спрямованої на досягнення стратегічних його цілей: дотримання фінансової стійкості, надійності, ліквідності та платоспроможності банку. Реалізація кредитної політики на макроекономічному та мікроекономічному рівні здійснюється через кредитний механізм і пов'язана із раціональною організацією кредитних відносин, їх управлінням та регулюванням для досягнення конкретних цілей як окремого комерційного банку, так і держави загалом.

Функціонування кредитного механізму здійснюється на базі двох основних методів: кредитного забезпечення та кредитного регулювання. Базовими його ланками є процес кредитування, формування ресурсної бази та кредитного портфеля. Взаємозв'язок та взаємообумовленість даних ланок іншим складовим позначається на дієвому функціонуванні кредитного механізму в напрямках забезпечення джерелами функціонування потреб реального сектору економіки, фінансової стійкості кредитної системи, стабілізації інфляційних процесів, прибутковості суб'єктів господарювання.

2. Здатність кредитного механізму реалізувати кредитну політику пов'язана із дотримання принципів та умов його функціонування. Дотримання в практичній діяльності принципів (законодавчого забезпечення реалізації кредитних відносин, економічної обґрунтованості доцільності кредитного забезпечення, взаємозв'язку та взаємообумовленості ланок та елементів кредитного механізму, дотримання кредитної дисципліни суб'єктами кредитних відносин та адекватності його функціонування розробленій кредитній політиці) пов'язано з конкретними умовами, які виступають формою їх реалізації і надають цілеспрямованого функціонування кредитному механізму у напрямі досягнення цілей кредитної політики. В залежності від ступеню впливу на функціонування кредитного механізму умови поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх умов належать: ступінь законодавчої відповідності та процедури реалізації кредитних відносин, стан економічного розвитку суб'єктів кредитних відносин, ефективність їх регулювання. Внутрішні умови функціонування кредитного механізму визначаються дотриманням мотиваційності в реалізації кредитної політики, забезпеченням підпорядкованості його ланок та елементів, вибором пріоритетності напрямів кредитної політики.

3. Дієвість кредитного механізму в економічній системі визначається позитивним результатом реалізації цілей кредитної політики. На макроекономічному рівні вона визначається впливом кредитного механізму на досягнення економічної стабільності та росту, забезпечення зайнятості та спаду безробіття, стабілізації інфляційних тенденцій та купівельної здатності грошової одиниці, фінансової стійкості та прибутковості кредитної системи. На мікроекономічному рівні дієвість кредитного механізму проявляється у фінансовій стійкості, ліквідності, платоспроможності та прибутковій діяльності як кредитора, так і боржника, а тому визначається ступенем мотиваційності кредитних відносин: економічною необхідністю, фінансовою можливістю та комерційною їх доцільністю.

4. Виступаючи формою реалізації кредитної політики, кредитний механізм у процесі свого функціонування обумовлює взаємодію суб'єктів кредитних відносин щодо взаємовигідного економічного співробітництва та правового забезпечення дотримання їх інтересів, які ґрунтуються на об'єктивних закономірностях руху кредиту. Врахування на практиці такої взаємодії сприяє з одного боку, прогнозуванню кредитного портфелю, а з іншого - дає можливість прогнозувати його забезпечення ресурсною базою.

5. Стратегія на рівні окремого комерційного банку визначається вибором клієнтів та кредитних інструментів, нормами і правилами, які регламентують практичну діяльність банківського персоналу, компетентністю керівництва банку і рівнем кваліфікації персоналу кредитного відділу банку. Тактичні цілі кредитної політики охоплюють конкретні інструменти, які здатні поєднувати вибір між ліквідністю та економічною безпекою банку, з одного боку, та можливістю отримання прибутків, з іншого, використовуючи при цьому як традиційні, так і нетрадиційні методи кредитування, різні види кредитів, умови кредитування, адекватні своїм економічним можливостям. Тому, при портфельному підході щодо реалізації кредитної політики пропонується враховувати розвиток конкретного регіону на основі:

- встановлення меж кредитного портфеля згідно з параметрами розробленої кредитної політики;

- формування його обсягу, що здійснюється тільки в межах допустимих параметрів кредитного ризику;

- класифікації його структури стосовно ризиковості боржників та вживання заходів щодо їх мінімізації;

- прогнозування обсягу та якості кредитного портфеля відповідно до розробленої кредитної політики та емпіричних даних роботи банку.

6. З метою забезпечення ефективної реалізації портфельного підходу у практичній діяльності комерційних банків пропонується моделювати його структуру на основі рівня процентних ставок, ресурсного забезпечення та кредитного ризику галузей економіки. Ризиковість галузі щодо кредитування визначається на основі регулювання номінальних грошових потоків за наданими позиками відповідно до кредитних ризиків за реальними повернутими позиками підприємств-боржників, які належать до неї. Відповідно до ризиковості конкретних галузей їм встановлюється ліміт кредитування, що дозволяє зробити систему формування та управління кредитним портфелем більш дієвою.

7. В основі моделі структури кредитного портфеля лежить ресурсне забезпечення прогнозованого його обсягу. Якщо необхідність та доцільність формування ресурсної бази пов'язані із ефективністю реалізації кредитної політики, то можливість формування та залучення ресурсів залежить від ступеня розвитку кредитного ринку економічної ситуації в державі та конкурентної сили банку на ринку кредитних ресурсів. Остання проявляється у фінансовій стійкості, надійності, платоспроможності і ліквідності, основою яких виступає обсяг власного капіталу банку. На основі аналізу тенденції капіталізації вітчизняних комерційних банків на сьогодні основними її напрямками є: реорганізація комерційних банків та збільшення капіталу за рахунок власних джерел, що сприятиме посиленню дієвості кредитного механізму.

8. Важливим напрямом забезпечення кредитними ресурсами прогнозного обсягу кредитного портфелю є прогнозування обсягу залучення ресурсів. Тому головним напрямом у прогнозуванні кредитних ресурсів є збалансованість кредитних вкладень з обсягом ресурсної бази та їх раціональне використання. Пропонується, здійснювати прогнозування кредитних ресурсів як прямим (індексним) так і непрямим (на підставі динаміки) методами. При цьому при прогнозуванні динамічними рядами слід передбачати додатковий резерв, як правило, ліквідних коштів, які б відігравали роль страхового запасу на випадок непередбачених обставин.

9. Для оцінки необхідності залучення додаткових джерел фінансування поточних господарських потреб у вигляді кредиту суб'єктами реального сектору економіки доцільно використовувати кругообіг їх обігових коштів. Аналіз кругообігу обігових коштів дає можливість оцінити параметри участі кредиту в ньому через оцінку обсягу грошових потоків на основі таких параметрів як час кругообігу обігових коштів суб'єктів господарювання, періодичність вивільнення коштів в процесі їх обігу та наявний власний капітал.

10. Ефективне функціонування кредитного механізму при інших однакових умовах полягає у збалансованості як депозитних, так і кредитних операцій, причому організація кредитування повинна відповідати певним параметрам ефективності, які для кожного учасника кредитних відносин є різними з огляду на його роль в економічних процесах. Для банків - кредиторів параметри ефективності зводяться до отримання оптимального співвідношення доходності та ліквідності при мінімізації кредитного ризику. Для юридичних осіб реального сектору економіки - ріст величини прибутку на одиницю власного капіталу. Для банків-боржників - ріст доходності активів, під які береться МБК, та дотримання нормативних обмежень ліквідності. Для фізичних осіб - перевищення середньомісячної доходності за період користування позикою над середньомісячними витратами, включаючи витрати з обслуговування боргу.

11. Якщо необхідність та доцільність у кредитних відносинах лежать у площині виробничої потреби та параметрів ефективності кредитування суб'єктів кредитного механізму, то можливість організації процесу кредитування пов'язана з наявністю вільних кредитних ресурсів у кредитора та можливістю їх використання та повернення їх боржникам. Тому ризиковість кредитних операцій доцільно звести до ймовірності неповернення позики за хоча б одним із напрямів (додаванням сум ймовірностей): репутації та ділової активності клієнта, його фінансового стану та аналізу й прогнозування грошових потоків із врахуванням параметрів техніко-економічного обґрунтування об'єкта, що кредитується. При цьому, ймовірність неповернення позики враховуватиметься при встановленні ціни на кредитні ризики і відповідно її рівень залежатиме від здатності банку взяти на себе кредитний ризик.

12. Дієвість кредитного механізму також залежить і від прозорості та функціональної обов'язковості організаційної процедури реалізації кредитних відносин. Обґрунтовано, що підвищення рівня організаційного забезпечення процесу кредитування здійснюється за рахунок дотримання принципів організації кредитування, до яких належить - тип взаємовідносин з клієнтом; прийнятність кредитного ризику для банку; нагляд та супроводження кредиту; розмежування функцій підрозділів банку, які здійснюють кредитування та чітке виконання функціональних обов'язків персоналу банку. Тому, у зв'язку із недопущенням негативного впливу внутрішньобанківських чинників на виникнення проблемних кредитів, пропонується розмежувати функціональні обов'язки працівників кредитного відділу, зокрема, розмежувати функції по інформаційному забезпеченню видачі кредиту, проведення аналізу кредитоспроможності клієнтів та здійснення нагляду за цільовим використанням кредиту. Такий підхід пов'язаний з тим, щоб виключити імовірність виникнення залежності співробітника кредитного відділу від клієнта

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Гуцал І. С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. - Тернопіль: Збруч, 1999 - 312 с.

2. Гуцал І. С. Банківське кредитування субєктів ринку в трансформаційній економіці України. - Львів: Бібльос, 2001. - 244 с.

Статті у фахових виданнях:

3. Гуцал І. С. Робота банків з проблемними кредитами // Вісник ТАНГ. - 2001. - Випуск 14. - С. 65-68.

4. Гуцал І. С. Основні аспекти депозитної політики комерційних банків в перехідний до ринку період // Вісник ТАНГ. - 2000. - Випуск 9. - С. 57-59.

5. Гуцал І. С., Чайковський Я. І. Банківська система України: стан та перспективи // Банківська справа. - 1998. - № 2. - С. 40-43. (Особистий внесок докторанта - рекомендації щодо напрямків розвитку банківської системи).

6. Гуцал І. С., Чайковський Я. І. Банківська система України сьогодні: основні проблеми і перспективи розвитку // Фінанси України. - 1997 - № 8. - С. 42-47 (Особистий внесок докторанта - причини кризового стану банківської системи).

7. Гуцал І. С. Параметри ефективності банківського кредитування субєктів господарювання // Наукові записи. ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2000. - № 6. - С. 67-71.

8. Гуцал І. С. Кредитна політика держави, її цілі та механізм її реалізації // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2001. - № 7. - С. 113-118.

9. Гуцал І. С. Аналітична оцінка кругообороту обігових коштів та параметри участі кредиту в їх формуванні // Наукові записки: Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - Випуск 9. - С. 226-231.

10. Гуцал І. С. Принципи та умови реалізації кредитного механізму в економічній системі країни // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2001. - № 8. - С. 88-93.

11. Гуцал І. С. Кредитний портфель та ліквідність комерційних банків // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2001. - № 9. - С. 70-74.

12. Гуцал І. С. Мотиваційні фактори у забезпеченні ефективності кредитування // Банківська справа. - 2002. - № 3. - С. 38-46.

13. Гуцал І. С. Процентні ставки за кредитами // Фінанси України. - 2002. - № 11. - С. 100-106.

14. Гуцал І. С. Розмежування функцій у процесі кредитування - шляхи підвищення його ефективності // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2002. - № 13. - С. 68-72.

15. Гуцал І. С. Регіональні аспекти у формуванні кредитної політики комерційними банками України // Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - Випуск 7. - С. 214-219.

16. Гуцал І. С. Мотиваційні підходи до формування кредитного портфеля комбанками України // Вісник ТАНГ. - 2003. - Випуск 1. - С. 80-83.

17. Гуцал І. С. Аналітична оцінка дієвості кредитного механізму в економіці України // Наукові записки: Зб. наук. пр. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - Випуск 12. - С. 54-57.

18. Шокун В. В., Бондаренко С. В., Гуцал И. С. Функциональний аспект моделирования состояния оборотных средств промышленности // Сб. науч. тр. Автоматизация технологии планирования в союзной республике - К.: ГЛАВНИИВЦ, 1988. - С.136-145 (Особистий внесок докторанта - взаємозв'язок обсягу реалізації продукції та тривалості виробничого циклу).

19. Гуцал І. С. Аспекти організаційного забезпечення процесу кредитування суб'єктів підприємництва / Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - Вип. 7. - С. 70-73.

20. Гуцал І. С. Правові основи формування кредитної політики комерційних банків // Вісник ТАНГ. - 2003. - Вип. 2. - С. 13-16.

21. Гуцал І. С. Прогнозування кредитних ресурсів комерційними банками - основа формування кредитного портфеля // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - Вип. 8. - С. 43-49.

22. Гуцал І. С. Оцінка кредитоспроможності суб'єктів господарювання з врахуванням кредитного ризику // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. - 2003. - № 14. - С. 101-106.

В інших виданнях:

23. Гроші, банки та кредит. Навчальний посібник / За ред. Б. Л. Луціва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 225 с. (Особистий внесок докторанта - розділ “Кредитні системи” ).

24. Банківська справа. Навчальний посібник / За ред. Р. І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с. (Особистий внесок докторанта - розділ “Економічні та правові основи банківської діяльності”.

25. Гуцал І. С., Ткачук В. О. До питання кредитних ризиків та методів управління ними // Зб. наук. пр. ТАНГ. - 1997. - Випуск 1. - С. 78-79 (Особистий внесок докторанта - класифікація кредитних ризиків ).

26. Гуцал І. С. Роботи банків з проблемними кредитами // Наукові записки ТДПУ ім.. В. Гнатюка, 1999. - №2. - С. 119-121.

27. Гуцал І. С., Ханас Г. П. Депозитна політика комерційних банків в умовах переходу до ринку // Зб. тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку”. - Тернопіль, 1998. - С. 15-16.

28. Фаріон Я. М., Гуцал І. С. Методичні основи контролю за станом оборотних коштів в умовах ринкових відносин // Зб. тез доповідей науково-практичної конференції “Організація бухгалтерського обліку, аналізу і контролю в умовах переходу до ринкової економіки”. - Тернопіль, 1993. - С. 143-145.

29. Гуцал І. С., Сенів Б. Г. Деякі оцінки ефективності реальних інвестиційних програм // Зб. наукових праць за мат. міжнародної науково-практичної конференції “Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку”. - Тернопіль, 1997. - С. 122-123.

30. Бугір М., Гуцал І., Лисюк О., Чвалюк В. Ризики при грошово-кредитних відносинах // Зб. наукових праць за мат. міжнародної науково-практичної конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві”. - К: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. - С. 46-47.

АНОТАЦІЯ

Гуцал І.С. Дієвість кредитного механізму в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Здійснено теоретико-методологічне дослідження функціонування кредитного механізму в умовах трансформаційної економіки, що забезпечує розв'язання певною мірою проблем організації та управління кредитними відносинами на макроекономічних та мікроекономічних рівнях.

Зокрема, обґрунтовано склад і структуру кредитного механізму як форму реалізації кредитної політики як на макроекономічних, так і на мікроекономічних рівнях. Запропоновано мотиваційні підходи до реалізації кредитних відносин суб'єктів кредитного механізму, які полягають у виробничій необхідності, комерційній доцільності та у фінансовій можливості, що сприяє прогнозуванню та формуванню кредитного портфеля та ресурсного його забезпечення. Досліджено вплив загальноекономічних та внутрішньо економічних факторів на стратегію та тактику кредитної політики комерційних банків на кредитному ринку. Запропоновано модель структури кредитного портфеля, яка дозволяє сегментувати кредитний ринок та адаптувати його до розвитку конкретного регіону. Розроблені методи прогнозування кредитних ресурсів для забезпечення формування кредитного портфеля комерційних банків. Запропоновано кількісні показники параметрів ефективності кредитних відносин як для кредиторів, так і для боржників, що сприятиме дієвому функціонуванню кредитного механізму.

Досліджено практику кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання, на основі якої розроблені рекомендації щодо вдосконалення практики оцінки кредитоспроможності клієнтів, параметрів участі кредиту в кругообігу обігових коштів та розмежування функцій підрозділів банку в процесі кредитування.

Ключові слова: кредит, кредитна політика, кредитні відносини, кредитний механізм, кредитні ресурси, кредитний портфель, процес кредитування, кредитоспроможність.

АННОТАЦИЯ

Гуцал И.С. Действенность кредитного механизма в экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.04.01 - Финансы, денежное обращение и кредит. - Киевский национальный экономический университет. - Киев, 2004.

Проведено теоретико-методологическое исследование функционирования кредитного механизма в условиях рыночного реформирования экономики, обеспечивающее разрешение в определенной мере проблемы организации и управления кредитными отношениями на макроэкономическом, и микроэкономическом уровнях. Предложены мотивационные подходы к реализации кредитных отношений субъектов кредитного механизма, которые заключаются в финансовой возможности, производственной необходимости и коммерческой целесообразности, что способствует прогнозированию и формированию кредитного портфеля и обеспечению ресурсной базы.

Исследовано влияние факторов на формирование кредитной политики коммерческих банков относительно организации процесса кредитования, что способствует созданию мотивационного подхода к формированию их кредитного портфеля. На этой основе предложена модель структуры кредитного портфеля, в основе которой лежит определение кредитных рисков по соотношению номинальных и реальных показателях возвратности ссуд и процентов по ним.

Эффективное функционирование кредитного механизма зависит от сбалансированного управления и регулирования ресурсной базы и кредитных операций, в связи с этим в работе разработаны методы прогнозирования кредитных ресурсов для обеспечения формирования кредитного портфеля. При этом акцентируется внимание на возможностях мобилизации ресурсов коммерческими банками, что зависит, с одной стороны, от развития кредитного рынка и макроэкономической ситуации в государстве, а с другой - от конкурентной силы банка с точки зрения его финансовой устойчивости, ликвидности, платежеспособности и надежности.

Проведено комплексное исследование практики кредитования коммерческими банками субъектов рынка и на этой основе внесены практические рекомендации по его усовершенствованию. Обоснованы предложения по определению количественных параметров эффективности кредитования как для банков-кредиторов, так и для клиентов-должников. На основании научного обобщения действующих зарубежных методик, практического опыта, анализа кредитоспособности субъектов хозяйствования, накопленного отечественными коммерческими банками, разработаны критерии оценки их кредитоспособности с учетом кредитного риска по трём направлениям: репутации и деловой активности; анализа финансового состояния и прогнозирования денежных потоков, исходя из технико-экономического обоснования кредитуемого объекта.

Для оценки необходимости привлечения дополнительных источников финансирования текущих хозяйственных нужд субъектов хозяйствования разработана методика определения размера кредита на основании особенностей кругооборота их капитала с учетом фактического наличия собственного капитала.

В диссертации предложены методические рекомендации по разделению функций между сотрудниками кредитного отдела коммерческого банка с целью прозрачности процесса кредитования и недопущения субъективных ошибок при предоставлении кредита. Предложенная методика мотивационного подхода к организации процесса кредитования, с одной стороны, и обеспечения четкого выполнения процедуры кредитования со стороны специалистов банка - с другой, дает возможность эффективно реализовать кредитную политику и обеспечить эффективное функционирование кредитного механизма.

ANNOTATION

Hutsal I. “Efficiency of Credit Mechanism in Ukraine's Economy”. Manuscript.

Dissertation for Doctor's Degree in Economics, speciality - 08.04.01 - Finances, Monetary Circulation and Credit - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2004.

There has been carried out the theoretically methodological investigation of credit mechanism in conditions of transformation economy that provides to some extent problems solution of organization and management of credit relations on macro and micro economic levels. Particularly there has been substantiated the composition and structure of credit policy realization on macro and micro economic levels.

In the work we have proposed motivation approaches as for realization of credit relations of credit mechanism subjects consisting in production necessity, commercial expedienty and financial possibility that help foreseeing and formation of credit portfolio and recourse providing.

There has been also investigated the impact of general economic and internal economic factors on strategy and tactics of commercial banks credit policy at the credit market.

There has been proposed a model of credit portfolio structure that enables to segment credit market and adapt it to a certain region development.

There have been worked out the ways of credit recourses predictions for providing commercial bank's credit portfolio formations.

In the research we proposed quantitative in dices of determination of credit relations effectioness for creditors and debtors, promoting effective credit mechanism function.

There has been fulfilled a research as for the credit practice the subjects economy by the commercial banks and on this base certain recommendations have been worked out as for improvement of practice assessment of clients' credit capability, indices of credit participation during monetary circulation and delimit of banks units function in the process of crediting.

Key words: credit, credit policy, credit relations, credit mechanism, credit recourses, credit portfolio, crediting process, credit capability.

Размещено на Allbest.ru