Оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ" УААН

УДК 633 : [336.22 : 339.56]

Оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва

Спеціальність 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Шпичак Олександр Олександрович

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук.

Захист дисертації відбудеться “ 7 ” липня 2004 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.350.02 в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН (03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, кім. 212).

Автореферат розісланий “ 5 ” червня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Н.Л.Жук

зерновий оподаткування імпорт

АНОТАЦІЯ

Шпичак О.О. Оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2004.

В дисертаційній роботі досліджені теоретичні, методологічні основи, та тенденції розвитку митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної торгівлі як складової податкової системи з зерновими, з насінням соняшнику, олією, цукром та продуктами його переробки. Розроблені конкурентні пропозиції по удосконаленню системи оподаткування продукції рослинництва. Зокрема, по зернових - шляхом введення комплексу економічних важелів, таких як митні тарифи та система заставних і інтервенційних операцій; по насінню соняшнику - шляхом введення митних тарифів на насіння соняшнику та відміну їх переробки на давальницьких умовах за кордоном; по цукру - введення авальованих векселів на експортований в Україну цукор-сирець для переробки його на давальницьких умовах. Визначена необхідність удосконалення необхідної статистичної інформації щодо супроводу експортно-імпортних операцій. Розкриті причини тінізації операцій з експорту-імпорту зернових, насіння соняшнику, цукру та запропоновані підходи по їх усуненню шляхом удосконалення системи оподаткування.

Ключові слова: податкова система, функції податків, податкові пільги, ПДВ, попит, пропозиція, конкурентоспроможність, експорт, імпорт, митний тариф, мито, експортний потенціал, квота, ліцензії, конкуренція, протекціонізм, фритредерство, реекспорт, світовий ринок, бартерний обмін, авальований вексель, інфраструктура, ринкова економіка, економічний механізм, акцизний збір.

АННОТАЦИЯ

Шпичак А.А. Налогообложение экспорта-импорта продукции растениеводства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. Национальный научный центр "Институт аграрной экономики" УААН, Киев, 2004.

В диссертации исследованы теоретические основы и тенденции развития тарифного регулирования внешнеэкономической торговли в Украине.

В результате проведенного исследования установлено, что система налогообложения внешнеэкономической деятельности в виде экспортно-импортных операций прошла большой путь развития.

Важным инструментом внешнеторговой политики государства является пошлина, целью которой является ограничение ввоза иностранных товаров, защиты и поощрения развития отечественного сельскохозяйственного производства и стимулирования вывоза национальных конкурентоспособных на мировом рынке товаров.

Исходя из степени вмешательства государства в регулирование внешней торговли, можно выделить протекционистскую политику и политику свободной торговли. При этом таможенные тарифы являются реальными инструментами осуществления как политики либерализации, так и протекционизма и нацелены на формирование рациональной структуры импорта и экспорта, защиты национального товаропроизводителя, увеличение или уменьшение экспорта.

В Украине применяются такие пошлины: адвалерные, специфические, комбинированные, сезонные, антидемпинговые, компенсационные и специальные. Кроме тарифного существует также штрафное регулирование внешнеторговых операций - квоты, лицензии и др.

Проанализированы тенденции развития налогообложения экспортно-импортных операций с продукцией растениеводства и ее переработки, определены особенности тарифного регулирования экспортно-импортных операций с зерновыми, эффективности пошлинного регулирования внешней торговли с семенами подсолнечника, подсолнечного масла, сахара.

Предложена на примере зерновых комплексная система объединения тарифных, нетарифных и других регуляторов на внутреннем и внешнем рынках (заставные и интервенционные операции с зерном), которая обеспечивает достижение наибольшей результативности в регулировании экспортно-импортных операций с исследуемыми продуктами.

В результате всестороннего исследования регулирования экспортно-импортных операций с сахаром и продуктами его переработки установлено, что сокращение экспорта сахара Украиной сопровождалось резким падением его производства, которое за последние 45 лет составило в 2002 году всего 1430 тыс. тонн.

Обосновано, что повышение конкурентоспособности украинского сахара можно достичь путем снижения затрат на его производство, в первую очередь, на стадии формирования сырьевой базы и технического переоснащения отрасли на основе инвестиций.

Усовершенствована система введения пошлин на семена подсолнечника и обоснована отмена переработки их на давальческих условиях за рубежом.

Предложены методические подходы определения влияния таможенных пошлин на приоритетность экспорта конечного продукта (подсолнечного масла) по сравнению с сырьем (семена подсолнечника).

На основании обобщения мирового опыта регулирования внешней политики и исходя из специфических особенностей налогообложения продукции растениеводства, предложены методические подходы по определению уровня экономической эффективности экспортно-импортных операций.

Важное значение в процессе налогообложения экспортно-импортных операций, особенно исследуемых продуктов (зерновых, семян подсолнечника, сахара) имеет налог на добавленную стоимость (НДС), который является действенным инструментом борьбы с теневыми оборотами.

Подчеркивается, что одним из главных приоритетов внешнеэкономической политики Украины является ее вступление в СОТ, которое является необходимым условием эффективного продолжения евро-интеграционных процессов.

Основные результаты исследования нашли применение и могут быть использованы при подготовке соответствующих материалов, касающихся исследуемой проблематики.

Ключевые слова: налоговая система, функции налогов, спрос, предложение, конкурентоспособность, экспорт, импорт, таможенные пошлины, экспортный потенциал, квота, лицензирование, конкуренция, протекционизм, фритредерство, реэкспорт, мировой рынок, бартерный обмен, вексель, инфраструктура, рыночная экономика, экономический механизм, акцизный сбор.

THE ANNOTATION

Oleksandr A. Shpychak The taxation in the area of export - import of crop production. - The Manuscript.

The dissertation to compete for a scientific degree of Ph.D. candidate on the specialty 08.04.01 - finances, monetary turnover and credit.

The national scientific center "The Institute for Agrarian Economics" UААS, Kyiv, 2004.

The theoretical basis and tendencies of the customs and tariff regulation development in the area of the foreign economic trade as a compound of the taxation system have been researched in the dissertation.

The process of formation has been considered and the features of the customs - tariff regulation of export-import transactions with grains, sunflower seeds and oil, sugar and products of their processing have been determined.

The competitive offers on the crop production taxation system have been elaborated. Regarding grains, in particular, by implementing the complex of economic instruments, such as the customs duties and taxes, the hypothec and intervention operations systems; concerning sunflower seeds - by introducing the customs duties on sunflower seeds and the cancellation of their re-processing abroad as the commodity made on commission; in terms of sugar - introducing collateral acceptance bills for raw sugar exported into Ukraine for its further re-processing as the commodity made on commission.

The reasons for appearing “shadow” transactions in the area of export - import of grains, sunflower seeds and sugar have been discovered and the approaches on their elimination by improving the taxation system have been offered.

Key words: taxation system, functions of taxes, tax privileges, demand, offer, competitiveness, export, import, custom duties, the customs, export potential, a quota, licenses, a competition, protectionism, free-trade, re-export, the world market, a barter exchange, collateral acceptance bill, an infrastructure, market economy, the economic mechanism, the duty.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Особливе місце в податковій системі України займає оподаткування зовнішньоекономічної діяльності. При цьому останнє регулюється не податковим законодавством, а Законом "Про Єдиний митний тариф". З розвитком світової торгівлі історично сформувалися два основних напрямки зовнішньоекономічної політики держав: фритредерство та протекціонізм. Дискусія між прихильниками цих напрямків започаткована кілька століть тому і триває до цього часу. Митні та не митні регулятори зовнішньої торгівлі є дієвими інструментами здійснення політики лібералізації або протекціонізму.

Питання теорії і практики розвитку зовнішньоекономічної діяльності в АПК та стратегії й тактики державного регулювання як факторів її загального розвитку досліджували такі вчені, як В.Г.Андрійчук, І.Бураковський, С.М.Березовенко, П.І.Гайдуцький, В.П.Галушко, В.Геєць, В.І.Губенко, М.Я.Дем'яненко, А.М.Кандиба, С.М.Кваша, В.Е.Коломойцев, І.В.Кобута, А.Кредісов, І.І.Лукінов, П.О.Лайко, В.П.Нестеренко, О.М.Оніщенко, Ю.М.Пахомов, Б.Й.Пасхавер, С.І.Пирожков, В.Т.Пятницький, П.Т.Саблук, А.А.Фесина, О.М.Шпичак та інші.

Особливої актуальності в останні роки набуває проблема визначення перспективних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності щодо українського зерна, насіння соняшнику, олії, цукру з метою збільшення конкурентоспроможності цих видів товару. Україна, враховуючи експортний потенціал, традиційно вважалася житницею Європи, найбільшим постачальником цукру для країн бувшого СРСР, а по експорту насіння соняшнику і соняшникової олії займала провідне місце в світі.

Проте, в силу ряду причин в останній період в Україні відбуваються величезні зміни від традиційного експорту значної кількості відповідної продукції до необхідності імпорту її.

В 2003 р. в Україні виникла необхідність імпортувати біля 3 млн. тонн зернових, в 1999 р. - біля 100 тис. тонн олії, масової контрабанди маргарину і майонезу, з 1998 р. Україна стає імпортером цукру. До причин, що обумовили ці явища, відноситься і недосконалість державних механізмів регулювання експортних та імпортних операцій. Тому, як з науково-методологічної, так і з народногосподарської точки зору, пошук науково обгрунтованих підходів в регулюванні економічних важелів через систему оподаткування зовнішньоекономічної діяльності при експортно-імпортних операціях з зерном, насінням соняшнику, соняшниковою олією та цукром з метою збільшення надходжень в бюджет валютних коштів, гарантування продовольчої безпеки та підвищення конкурентоспроможності продукції є досить актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН, визначеного програмою "Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК" та безпосередньо проблеми "Фінансові відносини та кредитний механізм АПК в ринкових умовах" (номер державної реєстрації 0196U016298) та "Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах" (номер державної реєстрації 0102U000266).

Автор приймав участь в підготовці І та ІІ етапів ("Аналіз рівнів митних тарифів по основних видах аграрної продукції" та "Аналіз виробництва сільськогосподарської продукції та її цінових тенденцій на ринках основних країн-експортерів") наукового звіту згідно з договором № 209/7 від 26.12.2003 р. між Державним управлінням митного контролю України та Інститутом аграрної економіки УААН на тему "Розроблення системи митного регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції, товарів її переробки та засобів виробництва" (Прут - 2/2003).

Мета і задачі дослідження. Метою наукового дослідження є розробка науково-обгрунтованих пропозицій по удосконаленню системи оподаткування експортно-імпортних операцій щодо продукції рослинництва та продуктів її переробки.

Реалізація мети дисертаційної роботи визначила необхідність розв'язання наступних задач:

дослідити існуючі механізми оподаткування експорту-імпорту продукції АПК та уточнити місце цієї системи в загальній системі оподаткування;

узагальнити зарубіжний досвід оподаткування та регулювання експортно-імпортних операцій з продукцією АПК та розробити пропозиції по можливому адаптуванню його для України;

визначити економічну закономірність та причини, що обумовили зміну в обсягах, видах продукції, рівнях цін, в митно-тарифному регулюванні в процесі експортно-імпортних операцій України продукцією рослинництва як в ретроспективі, так і на сучасному етапі;

розробити пропозиції щодо системи комплексного регулювання вітчизняного ринку зернових за допомогою митно-тарифних важелів та заставних і інтервенційних операцій;

удосконалити систему митно-тарифного регулювання на ринку соняшнику та соняшникової олії;

розробити пропозиції щодо удосконалення митно-тарифного регулювання на ринку цукру;

визначити узгодженість інтересів українських експортерів рослинницької продукції з вимогами при вступі України в СОТ.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти оподаткування експортно-імпортних операцій (митні та не митні важелі регулювання, ПДВ) з продукцією рослинництва та продуктами її переробки.

Об'єктом дослідження є податкові відносини між суб'єктами, що приймають участь в експортно-імпортних операціях на ринку зерна, насіння соняшнику, соняшникової олії та цукру.

Методологія і методи дослідження. Теоретичною та методологічною основами дисертаційної роботи є фундаментальні дослідження українських та зарубіжних вчених щодо формування та функціонування митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій з продукцією сільського господарства. Методологія дисертаційного дослідження передбачає діалектичний метод взаємозв'язку розвитку світового господарства, інтеграційних процесів, трансформаційних змін в міжнародній торгівлі та врахування інтересів України шляхом митного регулювання експортно-імпортних операцій з сільськогосподарською продукцією.

Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися методи монографічного, статистичного (групування, динамічні ряди, індекси і складні індекси), графічного, економіко-математичного, абстрактно-логічного аналізу та інші.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження являлася нормативна база законодавчих актів митно-тарифного та не тарифного регулювання, статистично-аналітична інформація міністерств і відомств, державних митниць, комерційних структур, різноманітні літературні джерела, а також наукова інформація, що має форму недрукованої продукції, розміщеної в світовій мережі Internet.

Наукова новизна одержаних досліджень полягає в розробці науково-обгрунтованих пропозицій щодо удосконалення системи оподаткування експорту-імпорту продукції рослинництва. Основні положення із них слідуючі:

вперше:

запропонована комплексна система регулювання ринку зерна шляхом поєднання митних, немитних важелів та заставних і інтервенційних операцій, яка забезпечує досягнення найбільшої результативності в регулюванні експортно-імпортних операцій з продукцією рослинництва та продуктами її переробки;

обгрунтована система показників, яка уособлює в собі поріг ефективності виробництва цукру в Україні, що робить неможливий його імпорт для покриття власних потреб та забезпечує конкурентну спроможність на зовнішньому ринку;

опрацьована система введення авальованого векселя при ввезенні тростинного цукру на територію України для переробки його на давальницьких умовах;

удосконалено:

систему введення митних тарифів на експорт насіння соняшнику та відміну його переробки за кордоном на давальницьких умовах;

положення щодо визначення ефективності встановлення митних тарифів на основі балансів відповідних товарів та системи співставлень;

систему оподаткування як засіб запобігання тінізації експортно-імпортних операцій з продукцією зернових, насіння соняшнику, цукру.

методичні підходи по визначенню пріоритетності експорту кінцевого продукту (соняшникової олії) порівняно із сировиною (насіння соняшнику).

Виявлено недоліки у визначенні митної вартості та митних відрахувань до бюджету у зв'язку з необ'єктивністю інформації щодо якості експортованої продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьовані науково-методичні підходи щодо удосконалення системи митного та безмитного регулювання, податку на додану вартість експортно-імпортних операцій з зерном, насінням соняшнику, олією та цукром, які можуть бути використані Верховною Радою України, Державною податковою адміністрацією та Міністерством аграрної політики при формуванні відповідних законодавчих та нормативно-правових актів. Окремі положення дисертаційного дослідження уже знайшли своє практичне застосування.

Пропозиції по комплексному підходу регулювання ринку зерна з урахуванням митних, немитних важелів та системи заставних і інтервенційних операцій використані ДАК "Хліб України" (довідка №6-10-3/86 від 10.03.2004 р.).

Пропозиції по удосконаленню системи оподаткування експортно-імпортних операцій з продукцією рослинництва та її переробки знайшли своє відображення при підготовці відповідних аналітичних матеріалів та нормативно-правових актів Департаментом розвитку реального сектору економіки, Управлінням координації здійснення аграрної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (довідка № 87/21 від 26.03.2004 р.)

Розробки дисертаційного дослідження використані при підготовці І та ІІ етапу наукової теми на замовлення Державного управління митного контролю України на тему "Розроблення системи митного регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції, товарів її переробки та засобів виробництва" (2003-2004 рр.). Так, пропозиції щодо митного регулювання зернових, насіння соняшнику, соняшникової олії, цукру та продуктів його переробки використовуються Управлінням визначення митної вартості Державної митної служби України (довідка № 36/1-771 від 03.03.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Отримані результати дослідження та узагальнення, пропозиції та рекомендації щодо удосконалення системи оподаткування експорту-імпорту зернових, насіння соняшнику, соняшникової олії та цукру є особистими розробками автора.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні наукові та практичні положення дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання" (м. Харків, 2001 р.) та обговорювалися на засіданнях відділення фінансів, обліку та інвестицій Інституту аграрної економіки УААН (Київ 2000, 2001, 2002, 2004 рр.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 7,6 друкованих аркушів, з них 10 одноосібних та 7 у фахових виданнях (загальним обсягом 1,7 друкованих аркушів), затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Роботу викладено на 194 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстровано 32 таблицями, 18 рисунками, 13 додатками. Список використаних джерел містить 157 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення їх, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні основи оподаткування експортно-імпортних операцій" узагальнена економічна сутність, еволюція оподаткування та теоретичні основи митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі, як складової податкової системи, досліджена система регулювання зовнішньоекономічної торгівлі в Україні.

На підставі проведеного дослідження встановлено, що система оподаткування взагалі та зовнішньоекономіченої діяльності у вигляді експортно-імпортних операцій зокрема пройшла довгий еволюційний шлях розвитку.

Теоретична основа зовнішньоекономічного регулювання торгівлі базується на двох взаємовиключних процесах: фритредерство (від англ. free trade - вільна торгівля) та протекціонізм (від лат. protectio - захист, заступництво). При цьому митні тарифи являються реальними інструментами здійснення політики лібералізації або протекціонізму.

Фритредерство - це політика, за якої митні органи не застосовують будь-які обмеження щодо зовнішньо-торговельного обороту. Вона стимулює конкуренцію і базується на тому, що завдячуючи їй світова економіка, через найбільш ефективне використання виробничих ресурсів, може досягти найвищого добробуту людей. Лібералізація характерна для країн з високими темпами економічного розвитку.

Протекціонізм - це система економічних важелів, спрямованих на обмеження імпорту з метою створення пільгових умов для своїх товарів. Протекціонізм сприяє зростанню вітчизняного виробництва, проте, як правило, суперечить інтересам безпосередніх споживачів. Теорія протекціонізму отримала назву "ковтка повітря" для того, щоб здійснити модернізацію відповідної галузі. Крім того, вона може бути обумовлена з військово-політичних міркувань та зайнятості робочої сили.

Мито стягується з товарів, що переміщуються через митний кордон в процесі зовнішньоекономічної діяльності. За економічною сутністю воно являється складовою частиною системи оподаткування. Оподаткування експортно-імпортних операцій через митні тарифи, акцизні збори, у вигляді універсального акцизу (ПДВ), квот та сертифікатів відноситься до непрямих податків, які включаються в ціну товару і сплачуються споживачами в момент його купівлі.

Митні тарифи спрямовані на формування раціональної структури імпорту та експорту, захисту національного товаровиробника, збільшення або зменшення експорту.

В Україні застосовуються адвалерне, специфічне, комбіноване, сезонне, антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне мита. Крім митно-тарифного існують нетарифні обмеження (квоти, ліцензії тощо). Зберігаючи ефект подорожчання, вони доповнюють їх введенням прямих перешкод у вигляді лімітів за кількістю, цінами або технічними характеристиками товару. Найбільш жорсткий кількісний захід нетарифного характеру - це ембарго. Нетарифні бар'єри менш відкриті, ніж мито, що створює значну невизначеність у міжнародній торгівлі.

Ставки митного та немитного регулювання затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. В окремих країнах (США) митні тарифи на сільськогосподарську продукцію визначаються Міністерством сільського господарства.

Застосування, поряд з адвалерними, специфічних і комбінованих ставок ввізного мита унеможливлює зниження митної вартості товарів через ціну.

Важливе теоретичне і методологічне значення в процесі оподаткування експортно-імпортних операцій, особливо досліджуваних товарів, має податок на додану вартість (ПДВ). І це за умов, що ПДВ - це податок на внутрішнє споживання продукції і, здавалось би, не має нічого спільного з міжнародною торгівлею.

У податковій практиці України застосовується ставка ПДВ в розмірі 20 % та "0". Ставка "0" дозволяє уникнути стягнення ПДВ там, де відсутній об'єкт оподаткування - споживання в Україні. Так, наприклад, ніхто на першій стадії вирощування зернових, цукрових буряків, соняшнику, не знає, буде кінцевий продукт спожитий в Україні чи за її межами.

Для товарів, що обертаються в середині країни, ПДВ для виробника сировини, підприємств по переробці її є нейтральним податком. Нейтральність його ліквідується, коли товар надходить в роздрібну торгівлю. Тут він додається до ціни і відшкодуванню не підлягає.

Більшість країн світу, в тому числі Україна, застосовує податок на додану вартість. Це вдалий інструмент боротьби з тіньовими оборотами. Саме позиція була закладена в базовий закон про ПДВ. Проте, в процесі його поправок виникли проблеми щодо експортно-імпортних операцій через вільні економічні зони, зони пріоритетного розвитку. В Україні сталося так, що імпортований товар почав надходити на внутрішній ринок без ПДВ, в наслідок чого, він став дешевший від вітчизняного аналогу на розмір ПДВ і став його витісняти.

Слідуюча проблема полягає в тім, що при експорті не можна вважати "0" ставку ПДВ пільгою. У зв'язку з цим парадоксальна ситуація сталася з прийняттям Закону "Про державний бюджет України на 2004 рік", яким передбачено звільнення від ПДВ товарів 1-24 груп. За цих умов у експортера зникає джерело покриття вхідного ПДВ, адже країни, що купують в Україні зерно, олію, цукор, соняшник, не зреагують на зміну законодавства щодо нашого ПДВ і світова ціна від цього рішення не зміниться. Тоді у нашого експортера виникає необхідність зниження закупівельних цін на вітчизняну продукцію, що уже і відбувалося ще до прийняття закону про бюджет.

Крім того, проведене рішення через бюджет, яким реструктуровано заборгованість по ПДВ перед експортерами терміном на 5 років. Проте, проблема експортного відшкодування цим податком у такий спосіб не вирішується. Виникнуть проблеми і з кількістю циклів виробництва. В одному випадку один і той товар виробляється закінченим циклом на одному підприємстві, в іншому - проходять цикл десятьох підприємств. Тому ми приєднуємося до думки тих економістів, які вважають, що не потрібно заміняти цей податок. ПДВ може бути дієвим (тут мова не йде про ставку цього податку), необхідно лише, щоб законодавство цього податку чітко відповідало його суті, а практика ретельно дотримувалася законодавства на всіх рівнях.

У другому розділі "Становлення та розвиток системи оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні" проаналізовані тенденції розвитку оподаткування експортно-імпортних операцій з продукцією рослинництва взагалі та детально досліджені проблеми митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій з зерновими, ефективність митного регулювання зовнішньої торгівлі з насінням соняшнику, соняшникової олії та особливості митного регулювання при експортно-імпортних операціях з цукром. На досліджувані продукти приходиться біля 90 % всього експорту продукції рослинництва.

Встановлено, що за останні 100 років відбулися величезні зміни в експортно-імпортних операціях продукції рослинництва України. Питома вага сільськогосподарської продукції в загальному експорті скоротилася в 1996-2002 рр. порівняно з 1901-1910 рр. в 4 рази. Співвідношення між відношеннями експортних цін до ціни пшениці за вказаний період зросло по ячменю в 1,5 раза, гречці - в 2,5; борошну пшеничному - в 1,5; борошну житньому - в 1,7; картоплі - в 5,6; цукру - в 3,7 раза. Це свідчить про досить низьку експортну ціну пшениці на початку ХХ ст. За роки незалежності України митний захист від імпорту продукції сільського господарства представлений в табл. 1.

Таблиця 1 Імпортні мита України для деяких видів рослинної продукції сільського господарства та харчової промисловості, 1993-2002 рр.

	1993	1996	1997	1998	2001-2002
	Декрет Кабміну від 11.01.93, № 4-93	Постанова Кабміну від 16.01.96 № 94	Постанова Кабміну від 05.10.96 № 1221	Постанова Кабміну від 08.11.96 № 1378	Постанова Кабміну від 09.07.97 № 721	Закон від 17.07.97 № 468/97-ВР	Постанова Кабміну від 09.12.98 № 1935	Закон від 05.04.01 №2371-111 (Митний тариф України)	Закон від 12.07.01 №2671-III
Картопля	15%	екю / кг 0,05	70 %, але не менше екю / кг 0,21		50 %, але не менше екю / кг 0,2	екю / кг 0,4	євро / кг 0,4
Пшениця	20%	15%, але не менше екю /т 40		ЗО %, але не менше екю /т 40	екю /т 40 крім 10.01.909900	євро /т 80
Ячмінь	20%			20 %, але не менше екю / кг 0,02	10 %, але не менше екю / кг 0,01	ЗО %, але не менше екю /т 20	екю /т 40	євро /т 40
Кукурудза	20%			10 %, але не менше екю / кг 0,01	10 %, але не менше екю / кг 0,01	ЗО %, але не менше екю /т 20	30%, але не менше екю/т 20 крім 10.05.10
Насіння соняшнику	5%			20 %, але не менше екю / кг 0,01	2 %, але не менше екю/кг 0,01	50 %, але не менше екю / кг 0,5	євро/кг 1, крім 12.06.0010
Жири та олія	20%			ЗО %, але не менше екю / кг 0,12	ЗО %, але не менше екю / кг 0,12	ЗО %, але не менше екю / кг 0,12	ЗО %, але не менше євро/ кг0,12
Цукор-сирець	20%			50 %, але не менше екю / кг 0,2	50 %, але не менше екю / кг 0,3

Примітка: Незаповнені рядки свідчать, що тариф не змінився, тобто застосовується попередній тариф.

В останні роки в Україні склалася досить складна ситуація на ринку зернових при високих темпах росту їх експорту. В 2002 р. із збільшенням виробництва зернових проти 2000 р. на 58,4 %, експорту - в 9,4 раза, рентабельність виробництва знизилась з 62,3 в 2000 р. до 18 % в 2002 р.; а в 2003 р. - при зменшенні виробництва проти 2002 р. в 1,8 раза, експорту - в 3,1 раза, рентабельність зросла до 45 відсотків. Зниження (зростання) рентабельності обумовлено, головним чином, зниженням (зростанням) рівня цін як на внутрішньому ринку, так і в експортних операціях.

Крім того, в 2003 р. в Україну вперше імпортувалася значна кількість пшениці, жита та борошна. При цьому, Україна в 2002 р. експортувала пшениці 8,3 млн. т по ціні 82,2 дол. США за 1 тонну, а в 2003 р. імпортувала 3,1 млн. тонн уже по ціні в 1,85 раза вище. Втрати лише на різниці в цінах по імпортованій в 2003 р. та експортованій в 2002 р. пшениці становили 214,4 млн. дол. США. Найбільші обсяги імпорту продовольчого зерна надходило з Росії та Казахстану тому, що із країнами колишнього СРСР існувала нульова ставка імпортного мита. Ситуація, що склалася на ринку зерна України, була обумовлена, головним чином, відсутністю комплексності та стабільності економічних важелів, що регулюють цей ринок.

Вимушеним кроком у вирішенні зернової проблеми України було прийняття законодавчих актів, якими з липня 2003 р. тимчасово вводилась нульова ставки ввізного мита на продовольчу пшеницю та жито, а з 27.10.2003 р. прийнятий Закон про продовження дії нульової ставки ввізного мита на пшеницю та жито до 01.08.2004 р. та встановлення пільг для імпортерів по сплаті ПДВ - 180-денну відстрочку при пред'явленні митним органам податкового векселю на 180 діб.

Платник податку, який до 01.07.2004 р. імпортує (ввозить, пересилає) на митну територію України вище згадані сільськогосподарські товари або продає такі товари, вироблені (придбані) на території України, і має суми бюджетного, в тому числі експортного повернення, відмічені в податкових деклараціях, але не повернені йому в певний строк, має право зменшити суму податкового зобов'язання звітного періоду на суму податку, отриманого (нарахованого) в такому податковому періоді від продажу відповідних сільськогосподарських товарів.

Слід зазначити, що не зважаючи на значний в 2003 р. в Україні дефіцит продовольчого зерна, країна експортувала 2,8 млн. т фуражного зерна (ячмінь та кукурудза). Отже, диференційований підхід у розмірах митних тарифів щодо експортно-імпортних операцій з продовольчим та фуражним зерном в кінці 2003 та на початку 2004 рр. був виправданий.

До прийняття закону про мито (1999 р.) на експорт олійного насіння рентабельність виробництва насіння соняшнику мала тенденцію до зниження в 1996 р. - 53 %, а в 1998 р. - 22 %, вітчизняні олійно-жирові підприємства почали банкрутувати, завантаження становило лише на 34-35 % потужностей, державний бюджет поніс втрати в результаті скорочення обороту продукції на внутрішньому ринку. Україна стала імпортером олії та суб'єктом для контрабанди фасованої олії, маргарину та майонезу

У 1999 р. було введене 23-% експортне мито, а у 2001 р. - знижено до 17 % і заборонено переробку насіння соняшнику за кордоном на давальницьких умовах (табл. 2).

Внаслідок цього, рентабельність виробництва насіння соняшнику зросла з 22 % в 1998 р. до 76,6 % в 2002 р. Експорт насіння соняшнику, відповідно, скоротився в 13,4 раза, а олії - зріс в 2,9 раза. Обсяг виробництва продукції в оптово-відпускних цінах по масложировій промисловості збільшився на 3,6 млрд. грн., відрахування в бюджет - на 882 млн. грн.

Надзвичайно складна ситуація склалася в Україні на ринку цукру. В 1998 р. сальдо експортно-імпортних операцій по білому цукру вперше стало від'ємним і в 2001 р. досягло 131 тис. тонн (табл. 3). Це обумовлено як загальноекономічними внутрішніми чинниками, так і дуже несприятливими митними тарифами в торгівлі цукром з Росією, яка з 15 травня 1997 р. встановила єдину ставку митного тарифу на цукор білий в розмірі 25 % до митної вартості, а для ввозу тростинного цукру-сирцю мито становило в 25 раз менше від українського білого цукру.

Таблиця 2 Вплив митних тарифів на експорт насіння соняшнику та олії соняшникової в Україні

	Роки
	1996*	1997*	1998*	1999**	2000**	2001***	2002***
Експорт насіння соняшнику, тис. тонн	861	1074	908	433	834	583	68
Питома вага експорту у виробництві, %	40,6	46,5	40,1	15,5	24,1	25,8	2,1
Експорт олії соняшникової - всього, тис. тонн	271,4	186,3	197,5	173,8	581,6	473,2	566
Питома вага експорту у виробництві, %	38,9	37,0	39,5	31,6	60,7	51,3	58,7
Ціна олії соняшникової - всього, дол. США/т	631	590	618	604	399	458	591
в тому числі:
Експорт олії соняшникової сирої, тис. тонн	164	112,2	142	114,4	485	376,8	444

* до введення митного тарифу на насіння соняшнику

** митний тариф 23 % та давальницька схема переробки насіння за кордоном

*** митний тариф 17 % та відмінена давальницька схема переробки насіння за кордоном

Таблиця 3 Динаміка експорто-імортних операцій з білим цукром Україною, 1996-2003 рр., тис. тонн

Роки	Виробництво цукру	Експорт	Імпорт	Сальдо експортно- імпортних операцій	Частка експорту в загальному виробництві, %	Довідково: крім того імпорт цукру-сирцю із тростини
	всього	у тому числі із цукрових буряків
1996	3296	2702	1378	94	1284	41,8	492
1997	2034	2034	664	5	659	32,6	-
1998	1984	1876	107	24	-83	5,4	114
1999	1858	1640	68	10	58	3,7	311
2000	1780	1552	13	67	-54	0,7	251
2001	1947	1657	7	138	-131	0,4	311
2002	1623	1430	170	58	112	10,5	379
2003	2347	1454	417	80	337	17,8	1402

Джерело: Держкомстат, Міністерство агрополітики України

Як наслідок, в Україні зростає імпорт зарубіжної сировини - цукру-сирцю із тростини. Аналіз ставок ввізного мита на тростинний цукор сирець представлений в табл. 4.

Таблиця 4 Ставки ввізного мита на тростинний цукор-сирець (код 1701110000)

Рік	Назва документа	Обсяг, тис. тонн	Ставки ввізного мита
Загальні засади
	Додаток до Закону України "Про Митний тариф України" від 5.04.2001 № 2371-ІІІ		50 % вартості, але не менше 300 євро за 1 т
Пільгові умови
1998	Постанова КМ України від 22.10.1998 № 1680 "Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного"	300	1 % митної вартості, але не менше 1 екю за 1 т
1999	Закон України від 16.07.1999 № 994-ХІV "Про порядок ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного у 1999 році"	60	1 % митної вартості, але не менше 1 екю за 1 т
2000	Закон України від 8.06.2000 № 1797-ІІІ "Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2000 році"	260	5 % митної вартості, але не менше 5 євро за 1 т
2001	Закон України від 29.05.2001 № 2462-ІІІ "Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2001 році"	260	1 % митної вартості, але не менше 5 євро за 1 т
2003	Закон України від 22.05.2003 № 849-ІV "Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"	200	60 євро за 1 т
2003	Закон України від 22.05.2003 № 868-ІV "Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного у 2003 році"	360	1 % митної вартості, але не менше 6 євро за 1 т
2004	Закон України "Про державний бюджет України на 2004 р." (Ст. 11)	125	30 євро за 1 т

В окремих законодавчих актах спостерігається велика строкатість у розмірах ставок ввізного мита на цукор-сирець. В законах (№ 849-ІV та № 868-IV), прийнятих в один і той же день 22.05.2003 р. в першому - на 200 тис. тонн імпортного цукру-сирцю вводиться ставка ввізного мита не менше 60 євро за 1 т, а в другому, відповідно, на 360 тис. тонн уже не менше 6 євро за 1 т, або в 10 раз менше. Крім того, законом України "Про державний бюджет України на 2004 р." передбачається на 125 тис. тонн цукру-сирцю встановити ввізне мито не менше 30 євро за 1 тонну. Така непрогнозованість в законодавчій базі щодо митного регулювання на ринку цукру негативно впливає на його експортно-імпортні операції.

В третьому розділі "Оптимізація системи оподаткування експортно-імпортних операцій" на основі аналітичних матеріалів попередніх розділів розроблені науково-обгрунтовані рекомендації щодо удосконалення системи оподаткування експортно-імпортних операцій з продукцією рослинництва та її переробки. При цьому врахований світовий досвід регулювання зовнішньої економічної політики, запропоновані підходи до визначення рівня економічної ефективності експортно-імпортних операцій, як передумови встановлення дієвих митних тарифів на продукцію рослинництва.

З позицій конкретного підприємця, визначення економічної ефективності митно-тарифних регуляторів при експортно-імпортних операціях пропонується здійснювати шляхом системи співставлень:

показників ефективності реалізації вітчизняної продукції на експорт з реалізацією аналогічної продукції на внутрішньому ринку;

ефективності від реалізації конкретного виду вітчизняної продукції на внутрішньому ринку з ефективністю реалізації імпортованої продукції;

ефективності від експортованої та імпортованої продукції одного і того ж виду;

цін експортованих та імпортованих однойменних товарів.

З позицій держави, крім вказаних співставлень, повинні враховуватись інтереси потенційно-конкурентоспроможних вітчизняних товаровиробників, інтереси безпосередніх споживачів, продовольча безпека країни, зайнятість трудових ресурсів.

Для визначення рівня економічної ефективності експортно-імпортних операцій, як передумови встановлення або оцінки уже існуючих митних тарифів, слід здійснити ряд аналітичних розрахунків. Для цього необхідна об'єктивна інформація про обсяги та економічний стан, як на стадії виробництва відповідного виду продукції, так і на стадії її руху від франко-елеватора до місця збуту за умов FOB або DAF. Зараз така інформація в більшості випадків відсутня або не об'єктивна.

Зокрема, по рослинницькій продукції, що вирощується в господарствах населення, повністю відсутні дані щодо економічної ефективності її виробництва. Мають місце недоліки в обліку обсягів виробництва. Надзвичайно складна ситуація щодо матеріалів, які характеризують якість експортованого зерна. За даними Держхлібінспекції в 2001/2002 та 2002/2003 маркетингових роках не наводяться дані про некласну експортовану пшеницю та некласний ячмінь, в той час як за даними Державної митної служби такої пшениці вивезено в 2002 р. 1,3 млн. тонн, а ячменю - 2,7 млн. тонн.

Аналогічна ситуація наводиться в матеріалах В.Сиденка, О.Барановського про те, що показники обсягів українського експорту та імпорту постійно занижуються: експорт, як правило, на 10-22, імпорт - на 15-30 %. Це свідчить про тенденцію нелегального експорту капіталу через маніпулювання експортними цінами та про масштабне використання імпортних операцій для нелегального вивезення капіталу й уникнення їх оподаткування через навмисне заниження митної вартості товарів.

У зв'язку з тим, що при визначенні митної вартості важливе місце займають витрати трейдера по реалізації товару і, що ці питання недостатньо вивчені, в дисертаційній роботі досліджений розмір та структура витрат по реалізації на експорт 1 т зерна при базисі поставки FOB (рис. 1).

Рис. 1 Структура витрат при експорті зерна (118 грн./т)

На початку 2004 р. в законодавчих, наукових та практичних колах відбуваються великі дискусії щодо спецрахунків при сплаті ПДВ. За допомогою їх передбачається вирішити проблему ліквідації заборгованості по платежах в бюджет, оскільки з ПДВ-рахунків дозволяєтьсмя перераховувати кошти тільки на ПДВ-рахунки інших підприємств та в бюджет і Пенсійний фонд, а також нормалізації відшкодування ПДВ підприємствам з бюджету за рахунок ліквідації всіх тіньових схем ухилення від несплати цього податку.

Мотиви впровадження ПДВ-рахунків є виправданими, але, на наш погляд, механізм та строки їх впровадження є передчасними і неузгодженими з іншими законами, що призведе до виникнення нових проблем у платників цього податку, банків та податкових органів. В першу чергу це обумовить зменшення оборотних коштів у підприємців, зниження ефективності експортних операцій, зниження внутрішніх цін та ін.

Станом на 12 квітня 2004 р. в Верховній Раді нараховувалося декілька законопроектів, спрямованих на вирішення проблеми експорту-імпорту аграрної продукції. Неприйняття до цього часу вказаних документів створює велику кількість проблем для тих підприємств, які розраховували на відшкодування ПДВ за експортовану в першому кварталі цього року сільськогосподарську продукцію. До 20-го травня їм необхідно здати квартальні податкові декларації по ПДВ. Згідно Закону про держбюджет на 2004 р., вони не повинні враховувати в них суму ПДВ до відшкодування, а згідно Закону про ПДВ - повинні це зробити. В будь-якому з цих випадків, підприємства можуть понести збитки - або не заявити до відшкодування і не отримати суму ПДВ за експортовану продукцію, попасти під санкції за неправомірне бажання отримати відшкодування ПДВ, або за неправильне оформлення декларації.

Для ефективного функціонування системи експортно-імпортних операцій на прикладі із зерном розроблена комплексна система регулювання ринку зерна, яка передбачає заставні, інтервенційні операції на ринку зерна та митно-тарифні регулятори. Як показав досвід 2002 р., лише система митних тарифних регуляторів не змогла дати позитивних результатів.

Вимагає удосконалення система оподаткування експортно-імпортних операцій із цукром-сирцем. Відповідно до існуючого в Україні законодавства підприємницькі суб'єкти, що ввозять цукор-сирець тростинний та цукор-сироп для переробки на вітчизняних цукрових заводах повинні вивозити готову продукцію у повному обсязі за межі України в термін, передбачений законодавством України (90 діб). Проте, ця продукція, всупереч існуючому законодавству, в значних обсягах реалізується на внутрішньому ринку і дестабілізує його.

З метою усунення такого негативного явища щодо імпортованого цукру-сирцю тростинного Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 474 передбачається категорична заборона такої діяльності на цукрових заводах України. На наш погляд, цей захід економічно не виправданий. Економічно доцільніше було б внести зміни до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" в частині запровадження фінансової застави шляхом видачі авальованого векселя на суму сплати ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) та скорочення граничного строку виконання операцій з давальницьким цукром-сирцем із 90 до 60 днів і залишити існуючі імпортні тарифи.

За нашими розрахунками авальований вексель в розмірі ввізного мита (300 євро за 1 т = 1807 грн.) та ПДВ (221 грн.) становитиме біля 2028 грн./т, тоді, коли прибуток, при виручці від реалізації цукру, завезеного на давальницьких умовах і реалізованого на території України (1975 грн./т без ПДВ), за виключенням витрат (вартість сировини - 1140, оплата послуг по переробці - 215) становитиме лише 620 грн./т, або в 3,3 раза менше. За таких умов жоден підприємець не буде реалізувати на території Україні цукор, завезений для переробки на давальницьких умовах.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження оподаткування експортно-імпортних операцій з продукцією рослинництва та її переробки в Україні дозволили сформулювати наступні висновки.

1. Система оподаткування експортно-імпортних операцій через митні тарифи, акцизи та ПДВ, квоти та ліцензії, що відносяться до непрямих податків є інструментами здійснення однієї з двох різновидностей зовнішньоекономічної політики: фритредерства або протекціонізму.

2. При розробці митних тарифів, або економічній оцінці експортно-імпортних операцій з конкретними видами продукції повинен проводитися глибокий аналіз з розробкою балансів, системи співставлень тощо. Методичний підхід таких розрахунків в роботі представлений на прикладі насіння соняшнику, олії, пшениці і кукурудзи, цукру.

3. Ефективне функціонування системи експортно-імпортних операцій зернових можливе лише при комплексності економічних важелів, що регулюють рух зерна (система заставних закупок, інтервенційних фондів та ресурсів) і зовнішнього ринків (митні тарифи, квоти тощо). Без такої комплексності в 2002 р. митні тарифи самостійно виконати свою регулюючу функцію не змогли, а підвищення митних тарифів на зерно в цей час призвело б до ще більших економічних втрат.

4. Вимушеним, проте економічно виправданим (2003 р.) було тимчасове введення нульової ставки імпортного мита на продовольчу пшеницю і жито та встановлення пільг для імпортерів по сплаті ПДВ - 180-денну відстрочку при пред'явленні митним органам податкового векселя на 180 діб. При цьому митні тарифи на фуражне зерно виправдано залишилися без змін. В цьому проявилась гнучкість експортно-імпортної політики

5. При відсутності мита на експорт олійного насіння (до 1999 р.), дефіцит олійно-жирової продукції поповнювався в Україні за рахунок імпорту. Вітчизняні олійно-жирові підприємства почали банкрутувати. Рентабельність виробництва насіння соняшника скоротилася з 53 % в 1996 р. до 22 % в 1998 р.

6. З введенням у 1999 р. 23-% експортного мита, а в 2001 р. із зменшенням його з 23 до 17 % та забороною переробки насіння соняшнику за кордоном на давальницьких умовах, експорт насіння соняшнику скоротився у 2002 р. проти 1998 р. в 13,4 раза, а олії - збільшився, відповідно, в 2,9 раза. Виробництво продукції в оптово-відпускних цінах по масложировій промисловості України збільшилося на 3,6 млрд. грн., відрахування в бюджет - на 882 млн. грн., рентабельність виробництва насіння соняшнику зросла з 22 % в 1998 р. до 76,6 % в 2002 р.

7. Сальдо експортно-імпортних операцій по цукру в 1998 р. вперше за всю історію України стало від'ємним і в 2001 р. досягло 131 тис. тонн. Україна стала традиційним імпортером білого цукру. Як показало дослідження, таке стаеновище на ринку цукру України обумовлено як загальноекономічними внутрішніми чинниками, так і дуже несприятливою ситуацією в торгівлі, особливо з Росією.

8. З метою недопущення реалізації на території України цукру, виготовленого на давальницьких умовах на вітчизняних заводах із тростинного цукру-сирцю, вважаємо економічно недоцільним категоричну заборону такої діяльності, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 474. Доцільніше внести зміни до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" в частині запровадження фінансової застави шляхом видачі авальованого векселя на суму сплати ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) та скорочення граничного строку виконання операцій з давальницьким цукром-сирцем із 90 до 60 днів і жорстко дотримуватися цих вимог. Це сприяло б:

усуненню сумнівних схем щодо ухилення від сплати податків до державного бюджету;

захисту вітчизняного товаровиробника;

забезпеченню більшого завантаження вітчизняних цукрових заводів сировиною, збільшення бюджетних надходжень від них за рахунок росту доходу (прибутку) та відрахувань до пенсійного та інших фондів, зайнятості і заробітної плати працівникам переробних та обслуговуючих підприємств;

усуненню можливості реалізації на внутрішньому ринку цукру, виробленого з давальницької сировини, а за зовнішньоекономічним контрактом розрахуватися цукром, виробленим із цукрових буряків.

9. Важливе значення в процесі оподаткування експортно-імпортних операцій досліджуваних товарів має податок на додану вартість (ПДВ). В Україні застосовується дві ставки ПДВ: "20" та "0". Ставка "0" дозволяє уникнути стягнення ПДВ там, де відсутній об'єкт оподаткування.

Податок на додану вартість - це вдалий інструмент боротьби з тіньовими оборотами, оскільки єдиним способом відшкодування вхідного ПДВ є наступний легальний продаж. Проте, в процесі його практичної реалізації виникли проблеми насамперед щодо експортно-імпортних операцій, в тому числі пов'язані з вільними економічними зонами, та зонами пріоритетного розвитку.

Складна ситуація склалася з прийняттям Закону "Про державний бюджет України на 2004 рік", яким передбачено звільнення від ПДВ експорту товарів 1-24 груп. В такому випадку, у трейдера зникає джерело покриття вхідного ПДВ і він вимушений покривати його за рахунок зниження закупівельних цін на аграрну продукцію, що уже мало місце.

Існують і інші недоліки, коли ціни експортних товарів в десятки разів перевищують світові. При цьому сплату вартості таких товарів та ПДВ здійснюють фірмам-фантомам, внаслідок чого ПДВ в бюджет не надходить. Проте, ці недоліки криються не в суті ПДВ, а в недотриманні його вимог.

10. На науковому, законодавчому та практичному рівнях існують дискусії щодо введення спецрахунків по сплаті ПДВ, за допомогою яких передбачається вирішити проблему ліквідації заборгованості по платежах в бюджет. Мотиви впровадження ПДВ-рахунків є виправданими, але, як показують дослідження, механізм та строки їх впровадження є передчасними і неузгодженими з іншими законами, що призведе до виникнення нових проблем як у платників цього податку, так і у банків та податкових органів.

11. Як показало дослідження, для уникнення аритмії при реалізації зернових на протязі року, коли обсяги реалізації в останні місяці року у 12-13 разів вищі ніж на початку року, а переробники вимушені оплачувати податковий кредит на залишки закупленої сировини, доцільніше кінцеві розрахунки як сільськогосподарським, так і переробним підприємствам здійснювати за маркетинговий, а не календарний рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Шпичак О.О. До питання оподаткування сільськогосподарських підприємств. //Вісник аграрної науки. - 1998. - №7. - С.76-78.

...