Податкова політика в перехідних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА В ПЕРЕХІДНИХ УМОВАХ

Спеціальність: Планування та регулювання системи оподаткування

ГРИНКЕВИЧ СВІТЛАНА СТЕПАНІВНА

Львів, 2004 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці України, та необхідність їх фінансової підтримки з боку держави передбачають формування адекватної ринковим умовам структурної моделі державних фінансів. У сфері загальнодержавних фінансів концентруються найгостріші проблеми економічного й соціального життя суспільства. Вирішення цих проблем доцільно здійснювати шляхом організаційно-правових змін у системі оподаткування, ефективного використання носіїв фіскальної суті як засобів одержавлення частини вартості ВВП і важелів стимулювання підприємницької і ділової активності суб'єктів бізнесу.

Використання податків як фінансових важелів державного регулювання соціально-економічних процесів на сьогодні є недостатньо ефективним. Насамперед це зумовлено непослідовністю податкової реформи, не виваженістю фіскально-економічної політики, частою зміною видів і форм оподаткування, переглядом механізмів справляння податків і зборів, зміною фінансових пріоритетів держави. Отже, постає складне завдання розробки концепції оподаткування, яка б відображала об'єктивну економіко-політичну ситуацію в країні, соціально-економічний стан її населення та зміну суспільних пріоритетів. Перехід на ринкові методи господарювання передбачає, що податки, як суб'єктивне явище фіскально-економічної політики, повинні сприяти розвитку ринкових відносин, стимулювати підприємницьку діяльність, забезпечувати належну наповнюваність бюджету. Необхідність пошуку адекватних сучасним перехідним умовам розвитку національної економіки методів здійснення фіскально-економічної політики визначає актуальність теми дисертаційного дослідження. Завдання податкової реформи полягає у створенні такого фіскального механізму, який би сприяв економічному зростанню країни, давав можливості збільшувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, попереджував інфляційні процеси, підвищував добробут населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в порядку розробки науково-дослідних тем: “Функціонування та розвиток економічних систем”, “Перехідні економічні системи”, “Системи економічного виміру”, „Формування кооперативного сектора в багатоукладній економіці України”, „Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне узагальнення та аналіз економіко-правових засад реалізації фіскально-економічної політики в квазіринковому середовищі, а також визначення напрямів підвищення ефективності функціонування фіскального механізму як важеля стимулювання розвитку економіки та фінансового гаранта забезпечення виконання державних соціальних програм.

Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є система фіскально-економічних важелів в галузі оподаткування юридичних осіб як механізм реалізації податкової політики в квазіринковому середовищі. Предметом є методи й прийоми здійснення фіскальної політики та шляхи їх оптимізації в процесі прийняття податкових рішень.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становили методи загальної теорії наукового пізнання, системний аналіз, логічні, статистичні й експертні методи дослідження, графічне зображення даних, аналітичні обчислення показників.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні низки теоретичних узагальнень і практичних рекомендацій щодо підвищення дієвості й ефективності функціонування фіскально-економічної політики в трансформаційній економіці на основі розробки якісно нових важелів і стимулів податкового регулювання національної економіки.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дослідження полягає в поглибленні знань з питань становлення та функціонування фіскально-економічної політики в умовах ринкового середовища, розробці конкретних пропозицій щодо удосконалення механізмів справляння податків на споживання, доходно-прибуткових податків, обґрунтуванні структурно-логічної моделі справляння податків на майно й капітал, моделюванні механізмів прийняття та виконання податкових рішень у процесі проведення податкової реформи.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження, які містяться в дисертації, обговорювалися та доповідалися на другій Міжнародній економетричній конференції “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (2001, м. Львів), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економічні проблеми ринкової трансформації України” (2002, м. Львів), четвертій і п'ятій міжвузівській конференції “Перехідні економічні системи” (2001, м. Львів, 2002, м. Львів), на підсумкових конференціях у Львівській комерційній академії.

Публікації.

За результатами дисертаційного дослідження було опубліковано 11 робіт, з них 7 у фахових виданнях (обсягом 1,8 д. а.).

Обсяг і структура роботи.

Дисертація викладена на 193 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (142 найменування). У роботі подано 4 таблиці, 20 рисунків, 5 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, показано стан розробки наукової проблеми, її значення для розвитку національної економіки, подано інформацію про наукове і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження фіскально-економічної політики” досліджуються підходи фінансово-економічної науки до визначення соціально-економічної природи податків, їх функцій, принципів організації фіскально-економічної політики, аналізуються етапи становлення системи оподаткування в Україні та шляхи її подальшого розвитку в умовах ринкових відносин.

Проблемам суті податків, їх функцій, принципів функціонування присвячено багато наукових праць. Окреслені питання досліджувалися класиками економічної теорії А. Смітом, Д. Рікардо, А Вагнером, Дж. Міллем, Е. Саксом, Ж. Сісмонді та ін.

Першопричиною виникнення податків стала поява держави, якій для виконання своїх функцій потрібні були значні фінансові ресурси. Обґрунтовано висновок, що саме політичним устроєм суспільства, природою і функціями держави визначається сутність носіїв фіскальних відносин, їх місце та роль у системі фінансового перерозподілу.

Справляючи активний вплив на процес матеріального виробництва, податки виступають основним фінансовим гарантом економічного та соціального розвитку країни, а їх суспільна значущість вимірюється втратою частини особистого добробуту конкретними платниками із переміщенням цієї частини через бюджет до всього населення держави.

Суспільне призначення податків виражається в єдності функцій, які вони виконують. З огляду на фіскальну функцію, вони повинні відповідати вимогам стабільності, постійності надходжень до бюджету, рівномірності розподілу фіскального тягаря в територіальному розрізі, з огляду на регулюючу - враховувати фактори фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості, з огляду на контрольну - виражати притаманні податкам якості із забезпеченням можливості для проведення державного податкового контролю.

Значна увага приділяється дослідженню оптимального співвідношення “позичкових” і “податкових” фінансових відносин, впливу їхнього поєднання на соціально-економічні параметри суспільства. Це питання вивчається податковою стратегією. У вузькому розумінні фіскальна політика охоплює діяльність держави у сфері встановлення окремих видів податків, їх ставок, пільг, механізму нарахування й сплати до бюджету. Вироблення конкретних механізмів реалізації фіскально-економічної політики базується на соціально-економічній політиці держави.

Ефективність податкової політики насамперед визначається правильністю законодавчого трактування і сферою дії елементів фіскально-економічної системи. До вказаних елементів належать: платник, суб'єкт, носій податку, об'єкт оподаткування, джерело сплати податку, одиниця оподаткування, податкові ставки, податкові пільги, податкові квоти. У дисертації дається детальна оцінка та визначаються критерії взаємозв'язку елементів оподаткування в розрізі опосередкованих, прямих, майнових форм оподаткування.

На основі огляду літературних джерел, законодавчих і нормативних документів аналізуються основні принципи реалізації фіскально-економічної політики в умовах сьогодення. Досліджено, що чинним податковим законодавством не передбачено виключення подвійного оподаткування, встановлення податкової квоти, гнучкості системи оподаткування, її бюджетної орієнтації, економічної ефективності податків, значно обмежена їх стимулююча спрямованість.

Виходячи з теоретично обґрунтованих положень, науково обґрунтовано основні засади проведення податкової політики в трансформаційній економіці: стабільність бюджетного й податкового законодавства, обов'язковість платежу, соціальна справедливість, економічна ефективність, рівнонапруженість, гнучкість, бюджетна закріпленість.

Ретроспективний аналіз становлення та функціонування фіскально-економічної системи в Україні засвідчив про істотні недоліки у використанні податкових важелів на різних етапах економічного й соціального розвитку суспільства. В умовах командно-адміністративної економіки податки розглядалися як несумісне явище з суспільним устроєм. Особливо негативні наслідки мала податкова реформа 1930-32 рр., що перетворила податок з обороту в могутній гіпертрофований акциз, а ставки відрахувань від прибутку були настільки високими, що не давали платникам можливості повною мірою поповнювати потреби власних обігових коштів, забезпечувати їх приріст і здійснювати капітальні вкладення. Перехід у 1965 р. на платежі у вигляді вільного залишку прибутку й плати за основні й оборотні фонди ситуації не змінив, оскільки вказані обов'язкові збори мали фіскальне підґрунтя, стали інструментом перерозподілу прибутку між рентабельними і збитковими галузями народного господарства, породжували зрівнялівку. Не дали належних позитивних наслідків і спроби перейти на нормативне обкладання прибутку (доходу), які мали місце в 1987 р. під час переходу на госпрозрахунок і самофінансування.

Система нормативів виступала як множина окремих видів платежів, що утримувалися за індивідуальними нормативами, які не мали чіткого наукового обґрунтування та стабільності. В умовах розвитку товарно-грошових відносин і переходу до ринкової економіки збереження системи платежів до бюджету стало анахронізмом на фоні впровадження ринкових важелів й методів регулювання економіки. Так, на межі 80-90-х рр. відбувся перехід від багатоканальної системи платежів з прибутку підприємств до взаємовідносин з бюджетом на податковій основі.

Фіскально-економічна система України включає цілий комплекс податкових платежів різного соціально-економічного спрямування. Вихідними засадами функціонування фіскально-економічної системи ринкового типу (за зовнішніми ознаками відповідає податковій структурі, наведеній на рис.) є системність - використання лише тих податків, які не заходять у суперечність один з одним та з системою загалом, встановлення визначальної бази податкової системи - обсягу суспільно-необхідних бюджетних асигнувань, формування правової основи і вихідних принципів, що базуються на основних конституційних засадах відносин власності у суспільстві.

Другий розділ “Функціональні моделі реалізації фіскально-економічної політики” присвячений аналізу механізмів становлення та розвитку основних організаційно-правових форм оподаткування - податків на споживання, прямих податків, податків на майно (капітал), а також проблемам функціонування місцевого оподаткування як головного інструмента формування місцевих фінансів.

Податки на споживання є складною формою одержавлення частини вартості ВВП. Механізм непрямого оподаткування реалізується через систему ринкового ціноутворення шляхом включення в ціну товару (роботи, послуги) суми податку та її механічного перекладання на споживача. Обґрунтовуються характерні ознаки непрямих податків як ціноутворювальних факторів: обмеження кількісного споживання високорентабельних і монопольних товарів, зниження доходів суб'єктів бізнесу в умовах насиченого ринку, скорочення заощаджень, забезпечення необхідної фінансово-бюджетної бази уряду.

Опосередковані податки еволюціонували від найпростіших форм специфічних акцизів до податку з обороту - універсальних акцизів. Останні класифікуються на три групи: податок з обороту в однорівневій формі, податки з обороту в багаторівневій формі, ПДВ. На відміну від класичних податків з обороту, ПДВ ліквідує їхній кумулятивний ефект, дещо послаблює регресивність, вивільняє об'єкт податку від подвійного оподаткування.

Застосування як об'єкта оподаткування доданої вартості ґрунтується на теорії про суб'єктивну вартість. Ця теорія нівелює різницю між матеріальними й нематеріальними благами, продуктивною й непродуктивною працею, оперуючи загальними поняттями граничної цінності й споживчої вартості. З огляду на це показник доданої вартості обчислюється як різниця між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виготовлення. Такий розрахунок покладено в основу непрямого віднімального методу обчислення ПДВ до сплати в бюджет. Фіскальна практика засвідчує, що це єдиний метод, який застосовується в процесі утримання податку. Він має дві суттєві переваги: по-перше, не вимагається визначення величини доданої вартості, що технічно виконати на практиці неможливо, по-друге, податок обчислюється в момент здійснення операції на основі розрахунково-платіжних документів, що істотно спрощує податковий контроль і саму організацію податкового процесу на мікрорівні.

Велика популярність ПДВ як елемента фіску зумовлена низкою його переваг перед іншими універсальними акцизами. А саме: рівномірний розподіл фіскального тягаря між учасниками підприємницької діяльності, висока фіскальна віддача, що викликана широкою базою нарахування податкового зобов'язання, зростання доходів у тій частині, що спрямовується на нагромадження й інвестування, оскільки витрати на споживання оподатковуються, додаткове вилучення кон'юнктурного прибутку при зростанні цін, а отже й обмеження темпів інфляції, стимулювання експорту вітчизняних товарів в разі встановлення нульової ставки. Крім цього, існуючий метод визначення бази оподаткування ПДВ не дозволяє реально оцінити величину і вартість новоствореного продукту, особливо в нестабільних ринкових умовах. Зазначені позитивні характеристики детально розглядаються у реферованому розділі. Проведений у дисертаційній роботі аналіз засвідчує, що частка ПДВ у доходах зведеного бюджету є несталою і залежить від стану економіки в державі, рівня її тінізації, і особливо від можливості ухилення від оподаткування, що ґрунтується на мінливості методів і механізмів реалізації фіскально-економічної політики.

Внаслідок проведеного дослідження виявлено недоліки у процесі нарахування та сплати ПДВ, основними з яких є: ірраціональний характер надання пільг, законодавчо невиважене трактування понять “база оподаткування” та “об'єкт оподаткування”, недостатня науково-аналітична обґрунтованість рівня (норми) податкового навантаження, неспівпадіння бухгалтерського та податкового обліку у визначенні терміну нарахування податкового зобов'язання, недосконалість механізму відшкодування ПДВ під час експортно-імпортних операцій, переплати ПДВ, повернення дебетового сальдо при перевищенні податкового кредиту, застосування “нульової” ставки ПДВ. На підставі аналізу чинного законодавства і практики справляння податків прибутково-доходної групи робиться висновок, що механізм оподаткування прибутку юридичних осіб вимагає подальшого удосконалення в напрямі більш ефективного використання регуляторних властивостей податку. Виходячи з проведених досліджень, у реферованому розділі обґрунтовується необхідність привести у відповідність з міжнародними стандартами методику обліку валового доходу і віднесення на валові витрати окремих елементів затрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, з метою стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу диференціювати податкові ставки на засадах рівнонапруженості, справедливості, нейтральності, структуризувати систему пільгового оподаткування шляхом застосування податкових знижок, кредитів, прискореної амортизації, інших форм стимулювання активізації інвестиційної, ділової, підприємницької активності, розширити систему пільг для підприємств за участю іноземного капіталу, виходячи з пріоритетності розвитку найбільш важливих галузей національної економіки і сфер господарювання. Невід'ємним атрибутом фіскально-економічної системи ринкового типу є податки на майно (капітал). В Україні зазначені податки не знайшли належного впровадження, незважаючи на їх законодавче закріплення, що підтверджується незбалансованістю місцевих бюджетів. У світовій практиці особливе місце займають податки на майно з фізичних і юридичних осіб, на основі чого пропонуються такі схеми майнового оподаткування.

На наш погляд, впровадження майнового податку призведе до стабілізації надходжень місцевих бюджетів, значною мірою вирішить проблему ефективного використання майнових ресурсів суб'єктів господарювання та територіальних формувань. Тому доцільним є: диференційований підхід щодо встановлення ставок, виходячи з пріоритетності та доходності сфер господарювання, матеріало- та фондоозброєності виробництва, встановлення квартального терміну сплати податку з урахуванням специфіки виробничих процесів, забезпечення механізму захисту малозабезпечених верств населення при справлянні податку на нерухоме майно громадян, здійснення оподаткування за підвищеними ставками нерухомого майна громадян понад законодавчо визначені норми. податок збір майновий

У третьому розділі “Ефективність фіскально-економічної політики у перехідних економіках” розглядаються критерії оцінки ефективності методів реалізації податкової політики в умовах становлення ринкових відносин, аналізуються принципи побудови адекватної ринковому середовищу структурованої фіскально-економічної системи, висвітлюються напрями оптимізації форм і засобів здійснення податкової політики та її впровадження у фіскальну практику. Основними критеріями оцінки ефективності фіскально-економічної політики вважаються: адміністративна простота, прозорість, гнучкість, справедливість і політична відповідальність.

Встановлено, що сфера дії податків на конкурентному ринку залежить від еластичності попиту і пропозиції. Так, за високої еластичності попиту здійснюється перекладання податкового навантаження на носіїв податку, а за високої еластичності пропозиції посилюється податковий тиск на контрагентів фіскальних відносин. Разом з тим змінюються структурні пропорції між виробництвом та споживанням.

Оподаткування впливає не лише на кількісні параметри споживання товарів, але й на кінцеві фінансові результати суб'єктів господарювання, що відображаються у зміні споживацьких переваг (преференцій).

В роботі досліджена функціональна залежність між обсягом податкових надходжень і рівнем оподаткування в країні. Така залежність відображає прямо пропорційне зростання податкових надходжень від рівня оподаткування. Водночас рівень наповнення бюджетного фонду значною мірою визначається обмеженістю бази оподаткування, яка породжується у підсумку платоспроможністю споживача.

У дисертації істотна увага приділена пошуку шляхів удосконалення форм і методів реалізації фіскально-економічної політики в умовах квазіринкового середовища та перспектив їх розвитку в короткостроковому періоді. Доцільним вважається реструктуризація елементів податкової системи на користь податків на споживання, які в умовах економічної нестабільності забезпечують належне формування податкових надходжень бюджету держави, скорочення кількості податкових платежів як з позицій фіскальної достатності, так і економічної ефективності, надання пріоритету за законодавчого закріплення податкових пільг розвитку малого підприємництва, активізації інвестиційних процесів, зокрема в галузі іноземних капіталовкладень, забезпеченні соціальних гарантій населенню, зниження рівня податкового навантаження за рахунок оптимізації податкових ставок та розширення на цій основі у перспективі бази оподаткування, скорочення рівня тінізації економіки, легалізації доходів населення і підвищення правосвідомості платників за одночасного скорочення нераціональних бюджетних трансфертів.

Удосконалення форм і методів фіскально-економічної політики розглядається у комплексі соціально-економічних реформ і є невід'ємним явищем трансформування структурних, правових, інституційних зрушень на сучасному етапі розвитку національної економіки.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - становлення і функціонування фіскально-економічної політики в перехідній економіці України, що дає підстави зробити низку висновків, узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані в подальшому удосконаленні чинного фіскального механізму:

1. Фіскально-економічна політика як діяльність держави у сфері встановлення та справляння податків має забезпечити суспільно оптимальні пропорції вартісного розподілу ВВП. Реалізація податкової політики проводиться в двох аспектах. Перший ґрунтується на впливі комбінації “податкових” і “позичкових” фінансів на соціально-економічні параметри суспільства. Другий охоплює діяльність держави у сфері встановлення окремих елементів системи оподаткування;

2. Взаємопроникнення кейнсіанських та неоконсервативних методів фіскального регулювання розвитку економіки перехідного типу ґрунтується на реалізації таких принципів фіскально-економічної політики: стабільності бюджетного і податкового законодавства, обов'язковості платежу, соціальної справедливості, економічної ефективності, рівнонапруженості, гнучкості, бюджетної закріпленості носіїв фіскальної суті;

3. Фіскальний інструментарій регулювання розвитку економіки базується на використанні таких типологізованих податкових форм залежно від економічного змісту об'єкта оподаткування: податків на споживання, прямих податків, податків на майно і приріст капіталу. Тривале протистояння між опосередкованими й прямими податками привело до створення комбінованої, прагматичної форми оподаткування - ПДВ, який за податковою базою є прямим, а за способом сплати - непрямим;

4. Використання ПДВ як ціноутворювальної форми оподаткування у вітчизняній фіскальній практиці має низку недоліків. Для подальшого удосконалення механізму справляння ПДВ і підвищення його регуляторних властивостей доцільно: оптимізувати систему пільг, чітко узаконити поняття “бази оподаткування”, максимально вивільнивши її від елементів витратного походження, інших непрямих податків, платежів і зборів, джерелом сплати яких є собівартість, уніфікувати податкову й фінансову звітність на основі встановлення дати настання податкового зобов'язання за фактом передання права власності на товари (роботи, послуги), надати більшу самостійність платникам ПДВ під час вибору способу відшкодування з бюджету дебетового сальдо з податку;

5. У структурі доходно-прибуткових податків, що діють на ринку в ролі макроекономічних стабілізаторів і мікроекономічних регуляторів, провідне місце посідає податок на прибуток підприємств. Використання такого податку як “вбудованого механізму гнучкості” в умовах трансформування національної економіки необхідно вдосконалювати шляхом прийняття відповідних законодавчих змін: оптимізації бази оподаткування на основі реальної оцінки валових доходів і валових витрат за чинною системою фінансового обліку, встановлення дати збільшення валового доходу за фактом відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг, поступового переходу до прогресивного оподаткування прибутку на засадах рівнонапруженості, справедливості, нейтральності, раціоналізації структури пільг, широкого застосування інвестиційних знижок, кредитів;

6. Інститут місцевих податків і зборів є головним інструментом формування доходів бюджетів територіальних громад. З метою підвищення ролі місцевого оподаткування в системі фінансових відносин “держава - регіони” необхідно впровадити податок на майно юридичних осіб і податок на нерухоме майно громадян, надходження від яких зараховувати до місцевих бюджетів, закріпити за територіями прибутковий податок з громадян, місцеві акцизи, екологічні податки. В основу побудови податкової структури місцевого рівня управління доцільно покласти принцип розгалуженості її складових елементів відповідно до обсягу функцій, що закріплені за кожною формою оподаткування;

7. Ефективне використання податків як важелів регулювання соціально-економічного розвитку суспільства ґрунтується на оптимальному поєднанні таких засад фіску: фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості, гнучкості.

СПИСОК ОПУБЛІКОРВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гринкевич С.С. Про основні елементи системи оподаткування в ринкових економіках // Науковий вісник. Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування / Збірник науково-технічних праць. Вип. 12.6. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 76-81.

2. Гринкевич С.С. Фіскально-економічна політика на сучасному етапі // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Вип. 466 - Львів: НУЛП, 2002. - С. 310-313.

3. Гринкевич С.С.Основні інтерпретації фіскально-економічної політики в різних версіях економічної теорії // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 13. - Львів: ЛКА, 2002. - С. 85-90.

4. Гринкевич С.С. Про вдосконалення елементів системи оподаткування в сучасних умовах // Регіональна економіка. 2002. №4 - С. 277-282.

5. Гринкевич С.С. Про основні принципи оподаткування // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. Вип.12.8. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 221-224.

6. Гринкевич С.С. Податкові пільги, що застосовуються при справлянні податку на прибуток // Науковий вісник УкрДЛТУ: Збірник науково-технічних праць. Вип. 14.4. - Львів: УкрДЛТУ, 2004. - С. 158-162.

Размещено на Allbest.ru