Валютно-курсова політика та механізм її реалізації в Україні

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

“Валютно-курсова політика та механізм її реалізації

в Україні”

Пасічник Олексій Володимирович

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Савченко Анатолій Григорович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри макроекономіки та державного управління.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Новицький Валерій Євгенович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

завідувач відділом зовнішньоекономічних досліджень

кандидат економічних наук,

Жданов Володимир Ігорович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської

інтеграції України, завідувач відділом фінансово-бюджетної політики

Провідна установаІнститут економічного прогнозування НАН України,

відділ моделювання та короткострокового прогнозування, м. Київ.

Захист відбудеться “ 27 “ лютого 2004 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “ 26 “ січня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професорФукс А. Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Валютний курс є одним з основних комплексних індикаторів макроекономічної стабільності і чинником, який у значній мірі впливає на соціально-економічний розвиток країни. Саме тому ефективне управління валютним курсом з метою його підтримання на оптимальному для економіки рівні є ключовою проблемою економічної політики держави і, зокрема, валютно-курсової політики.

За період незалежності України вітчизняна практика накопичила значний досвід управління валютним курсом, були сформовані основні засади валютно-курсової політики та апробовані певні методологічні підходи до регулювання та прогнозування валютного курсу. За цей час вдалося зупинити девальваційні процеси і досягти стабільності обмінного курсу гривні. З моменту введення в 1996 році гривні у обіг і до 2000 року національна валюта знецінилась у 2,9 рази з 1,9 до 5,5 грн. за дол. США, що відбувалося під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх несприятливих чинників. Однак, починаючи з 2000 року, Національному банку України вдається забезпечувати стабільність валютного курсу, про що свідчать його незначні коливання у межах 5,3 - 5,4 грн. за дол. США. Забезпечення стабільності валютного курсу у цей період протистояло тенденції до його підвищення, що сприяло розвитку зовнішньої торгівлі та економічному зростанню.

Питання, пов'язані з проблемами управління валютним курсом в перехідній економіці, широко висвітлюються у вітчизняній науковій літературі. Основна увага в наукових публікаціях приділяється виявленню причин та наслідків нестабільності валютного курсу, обґрунтуванню моделей прогнозування та методів управління валютним курсом. Серед вітчизняних дослідників, в роботах яких висвітлюються питання управління валютним курсом, слід відмітити А. Гальчинського, В. Гейця, В. Ющенка, А. Філіпенка, А. Савченка, С. Михайліченка, В. Юрчишина, В. Козюка, В. Шевчука та інших. Але, незважаючи на велику кількість наукових публікацій та певні досягнення в теорії і практиці управління валютним курсом, дана проблема продовжує залишатися предметом наукових досліджень.

До невирішених питань, які безпосередньо стосуються обраної теми дослідження, належать визначення стратегії валютно-курсової політики, режиму курсоутворення, умов стабільності та міри втручання центрального банку в ринковий механізм курсоутворення, пошук надійних моделей прогнозування і підвищення рівня керованості валютним курсом тощо. Останнім часом на порядок денний висуваються питання, пов'язані із запровадженням в практику управління валютним курсом такого методу як таргетування. Усе це зумовило вибір теми дисертації, визначило її мету, основні завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з держбюджетною темою кафедри макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету “Прогнозування та регулювання соціально-економічного розвитку країни” (номер державної реєстрації 0101V007346). Особистий внесок автора дисертації полягає у дослідженні методологічних аспектів прогнозування та регулювання валютного курсу гривні в умовах економічного зростання.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування валютно-курсової політики та прогнозування валютного курсу в Україні в умовах економічного зростання.

Відповідно до поставленої мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені та вирішені наступні завдання:

визначити теоретичні підходи щодо формування валютно-курсової політики;

розробити теоретико-методологічні та методичні підходи до прогнозування валютного курсу як засобу обґрунтування валютно-курсової політики;

дослідити етапи розвитку валютно-курсової політики в Україні;

проаналізувати динаміку номінального курсу гривні та виявити вплив основних чинників на його формування;

розглянути трансформацію режимів валютного курсу в Україні;

здійснити аналіз моделей прогнозування номінального валютного курсу, що використовуються у вітчизняній практиці;

обґрунтувати модель прогнозування номінального курсу гривні на основі визначення впливу на його рівень основних макроекономічних чинників; валютний курс прогнозування

розробити методичні підходи до цільового управління курсом гривні.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси курсоутворення в Україні та чинники, що впливають на формування номінального курсу гривні.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є валютно-курсова політика та механізм її реалізації в Україні в умовах економічного зростання.

Методи дослідження. В процесі дисертаційного дослідження застосовувались як загальнонаукові, так і специфічні методи наукового пізнання. Серед загальнонаукових було використано методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, моделювання. Дослідження етапів розвитку валютно-курсової політики здійснено з використанням методів історичного аналізу, співставлення, графічного аналізу. Для аналізу динаміки номінального курсу гривні та чинників його формування застосовувались методи порівняльного аналізу, експертних оцінок, історичний метод. При обґрунтуванні пропозицій щодо запровадження цільового управління валютним курсом використовувались методи економіко-математичного моделювання та прогнозування. В процесі розробки та апробації моделі прогнозування номінального курсу гривні застосовувались методи формалізації, моделювання, прогнозної екстраполяції, методи кореляційно-регресійного аналізу та математичної статистики. Емпіричною основою дослідження виступають матеріали Національного банку України, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок проведеного дослідження були отримані наступні наукові результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист:

запропоновано нове визначення валютно-курсової політики, яка розглядається як комплекс нормативно-правових, прогнозних, регулюючих та контролюючих заходів центрального банку щодо управління валютним курсом з метою досягнення цілей економічної політики держави;

здійснено класифікацію курсоутворюючих чинників, в основу якої покладено їх розподіл на три групи: 1 _ чинники, що впливають на попит і пропозицію іноземної валюти, 2 _ чинники, що впливають на попит і пропозицію національної валюти, 3 _ чинники валютно-курсової політики;

вперше розроблено періодизацію розвитку валютно-курсової політики в Україні та виявлені основні чинники, що впливають на рівень номінального курсу гривні. Визначено, що в умовах функціонування гривні валютно-курсова політика пройшла адаптаційний та кризовий етапи і знаходиться на стабілізаційному етапі розвитку;

обґрунтовано необхідність переходу валютно-курсової політики до стратегії помірної ревальвації курсу гривні. Переваги реалізації цієї стратегії полягають у тому, що помірна ревальвація гривні здатна забезпечити зменшення витрат на імпортні енергоносії та інвестиційні товари, яке за розрахунками автора перевищує можливе скорочення експорту;

доведено доцільність переходу від індикативного методу регулювання курсу гривні до його цільового управління (таргетування). Основними елементами політики таргетування визначено: офіційне проголошення середньострокового цільового орієнтиру номінального курсу гривні; визнання Національним банком України офіційних зобов'язань щодо дотримання проголошеного цільового показника курсу гривні; використання економетричних моделей як інструменту обґрунтування цільових показників валютного курсу; підвищення відкритості, інформаційної доступності і прозорості валютно-курсової політики;

отримала обґрунтування оригінальна модель прогнозування номінального курсу гривні, яка враховує вплив основних чинників курсоутворення і спирається на метод крокового регресійного аналізу. Апробація даної моделі на прикладі 2003 р. підтвердила можливість її використання при обґрунтуванні валютно-курсової політики;

вперше розроблено методологічний інструментарій політики таргетування курсу гривні та здійснено його апробацію на прикладі 2003-2004 рр. Визначено основні складові механізму практичної реалізації політики таргетування курсу гривні: а) офіційне встановлення цільових показників ревальвації номінального курсу гривні з горизонтом таргетування у 12-18 місяців; б) запровадження відповідного валютного режиму - “цільової зони” коливань номінального курсу гривні; в) офіційне встановлення меж цільової зони курсових коливань ±1%, що складає ±5 коп. до дол. США; г) визначення нормативного приросту грошової маси, як інструмента, який має забезпечувати досягнення встановлених цільових показників курсу гривні.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо формування валютно-курсової політики та вдосконалення механізму її реалізації в Україні в умовах економічного зростання. Отримані наукові результати можуть бути використані органами державного управління в процесі обґрунтування та прийняття рішень щодо прогнозування та регулювання валютного курсу. Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні методологічних та методичних засад формування та здійснення валютно-курсової політики. Теоретичні положення і методичні підходи доцільно використати у вищих навчальних закладах в процесі викладання дисциплін, присвячених макроекономічній політиці та макроекономічному прогнозуванню.

Матеріали дисертаційного дослідження використані Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка № 14-23/204 від 12.06.2003 р.), а також Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка № 1/294 від 25.06.2003 р.). Основні положення та висновки дисертаційного дослідження використовуються в Київському національному економічному університеті при викладанні дисциплін “Макроекономічна політика” та “Макроекономічне прогнозування” (довідка від 09.06.2003 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми управління соціально-економічним розвитком” (Київ, 2002), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія і сьогодення” (Тернопіль, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 7 наукових публікаціях, з них 3 - у наукових фахових виданнях, 4 - в інших виданнях, загальним обсягом 2,58 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 235 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 15 таблиць (викладені на 7 сторінках), 29 рисунків (викладені на 14 сторінках) та 51 додаток (викладений на 37 сторінках), з них 46 таблиць (розміщені на 34 сторінках). Список використаних джерел налічує 135 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її дослідження в економічній літературі, сформульовані мета та завдання дослідження, визначені предмет, об'єкт і методи дослідження, визначена наукова новизна та практичне значення дослідження.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи валютно-курсової політики” розглянуті основні теоретичні підходи до формування валютного курсу, що дозволило розробити класифікацію курсоутворюючих чинників національної валюти, визначено сутність, зміст, цілі, методи та інструменти валютно-курсової політики, розроблено методологічні підходи до прогнозування валютного курсу.

Для ефективного управління курсом національної валюти у першу чергу слід володіти знанням тих факторів, які впливають на його формування. З цією метою в роботі досліджуються основні теоретичні підходи до формування валютного курсу. В ході дослідження визначено, що їх основою виступають постулати двох теорій: кейнсіанської, за якою аналіз проводиться на основі моделі IS-LM-MF Манделла-Флемінга, і кількісної теорії грошей (в сучасному варіанті - монетаристська теорія), в межах якої валютні курси аналізуються на основі теорії паритету купівельної спроможності (ПКС). Враховуючи це, найбільш плідним при дослідженні механізму формування валютних курсів визначено підхід, що представляє собою аналіз попиту та пропозиції на валютному ринку, чинників, що їх визначають, а також аналіз вартісної основи валютного курсу.

Формування валютного курсу відбувається під дією комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників, вплив яких проявляється через попит та пропозицію на валютному ринку. При цьому, взаємний вплив цих чинників у коротко- та довгостроковому періодах може нейтралізувати або підсилити дію один одного. В роботі проведено поділ чинників валютного курсу на фундаментальні та кон'юнктурні. На цій основі, з метою подальшого використання для аналізу та прогнозування курсу гривні, розроблено класифікацію основних чинників формування курсу національної валюти

Валютно-курсова політика реалізується у вигляді державного регулювання валютного курсу і спрямовується на стабілізацію курсових коливань, а також підвищення або зниження валютного курсу у відповідності до її цілей та задач. Формування ефективної валютно-курсової політики у першу чергу залежить від правильного її визначення. Проте в сучасній економічній літературі не існує єдиного погляду щодо визначення валютно-курсової політики, її цілей, завдань, методів та інструментів. Це зумовлене тим, що валютно-курсова політика не розглядається як самостійний компонент програмних документів, а реалізується як складова валютної політики у межах заходів загальної монетарної політики.

В дисертації проведено розмежування цілей, завдань, методів та інструментів валютно-курсової та валютної політики. Обґрунтовано висновок, що валютно-курсова політика є складовою частиною монетарної політики, орієнтованою на управління валютним курсом у відповідності до стратегічних завдань макроекономічної політики. Розроблено власне визначення поняття валютно-курсової політики, яка розглядається як комплекс нормативно-правових, прогнозних, регулюючих та контролюючих заходів центрального банку щодо управління валютним курсом з метою досягнення цілей економічної політики держави.

Необхідною умовою обґрунтування і реалізації валютно-курсової політики виступає прогнозування валютного курсу. Роль прогнозування полягає, по-перше, у передбаченні можливої динаміки валютного курсу під дією різних курсоутворюючих чинників, що забезпечується за допомогою реалізації пошукових прогнозів. В даному випадку прогноз дозволяє визначити відхилення валютного курсу від встановлених для нього індикативних або цільових параметрів, а також оцінити результативність минулих регуляторних заходів валютно-курсової політики. По_друге, прогнозування валютного курсу виступає основою для обґрунтування коригуючих заходів валютно-курсової політики та вибору її найбільш ефективного варіанту. В цьому випадку важливе значення повинно надаватись нормативним прогнозам валютного курсу, реалізація яких дозволяє визначати масштаби коригуючих заходів.

В роботі обстоюється позиція, що пошукове прогнозування валютного курсу повинно доповнюватись нормативним прогнозуванням, яке має бути необхідною умовою розробки її коригуючих заходів. В контексті вирішення цього завдання розроблено методологічні підходи до прогнозування валютного курсу.

Розробка та реалізація прогнозної моделі має передбачати шість основних етапів: І - формулювання теорії чи гіпотези, на основі якої буде проводитись моделювання механізму формування валютного курсу; ІІ _ розробка економетричної моделі для перевірки цієї гіпотези; ІІІ - оцінка параметрів обраної моделі; ІV - перевірка моделі, статистичні висновки; V - прогнозування на основі отриманої моделі; VІ - співставлення результатів прогнозних розрахунків на основі моделі з фактичними даними, коригування і уточнення моделі.

Проведений аналіз сучасних модельних розробок, які можуть бути використані для прогнозування валютного курсу, показав, що усі вони лише частково відтворюють механізм його формування. Існуючі моделі не враховують у повній мірі вплив на валютний курс основних факторів курсоутворення, визначення впливу яких має важливе значення при розробці валютно-курсової політики. Тому, головне завдання прогнозування валютного курсу полягає у побудові такого економетричного рівняння чи системи рівнянь, які найбільш повно враховують дію економічних чинників і повністю відтворюють фактичну динаміку валютного курсу.

При цьому обґрунтовується позиція, що найбільш ефективним при прогнозуванні валютного курсу є використання економетричних моделей, які будуються на основі аналітичних залежностей і базуються на детальному аналізі механізмів формування валютного курсу. В роботі сформульовані основні обмеження, які впливають на якість прогнозу валютного курсу.

У розділі 2 “Розвиток валютно-курсової політики в Україні” досліджено етапи розвитку валютно-курсової політики в Україні в умовах функціонування гривні, проведено аналіз динаміки курсу гривні та основних чинників його формування, здійснено дослідження трансформації режимів валютного курсу, а також проаналізовано вплив валютного курсу на цінову конкурентоспроможність вітчизняної економіки у сфері зовнішньої торгівлі.

Розвиток валютно-курсової політики в Україні відбувався одночасно із запровадженням у обіг національної грошової одиниці - гривні. При цьому пошук ефективних методів управління курсом національної валюти супроводжувався трансформацією режимів курсоутворення та формуванням інструментів впливу на його динаміку.

З моменту запровадження гривні у вересні 1996 року в динаміці курсу національної валюти спостерігались як періоди стабільності, так і значних коливань. Їх ретроспективний аналіз дав можливість виділити три основних етапи розвитку валютно-курсової політики в Україні.

Перший етап - адаптаційний, з вересня 1996 року до серпня 1998 року. На цьому етапі відбувалась адаптація валютного ринку України до нових умов курсоутворення, пов'язаних з грошовою реформою та запровадженням у обіг гривні. Це відбувалося на фоні негативної економічної динаміки та використання політики валютної стабілізації, що знаходило своє відображення в динаміці курсу гривні, який, як видно з таблиці 1, за підсумками 1996 року знизився на 5,3% при одночасному зростанні рівня цін на 39,7%. У 1997 році зниження курсу гривні становило 0,5%, а зростання цін складало 10,1%.

Таблиця 1. Темпи зміни курсу гривні та індексу споживчих цін у 1996-2002 рр.

	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Курс гривні до дол. США (на кінець періоду, пряме котирування)	1,889	1,899	3,427	5,2163	5,4345	5,2985	5,3324
Курс гривні до дол. США (на кінець періоду, обернене котирування)	0,5294	0,5266	0,2918	0,1917	0,1840	0,1887	0,1875
Темп девальвації (+), ревальвації (-), %	5,3	0,53	80,5	52,2	4,2	-2,5	0,64
Зростання (+), зниження (-) індексу споживчих цін (%)	39,7	10,1	20	19,2	25,8	6,1	-0,6
Індекс реального курсу гривні до дол. США (обернене котирування, 1995 = 1)	1,29	1,38	0,90	0,69	0,81	0,86	0,83

На даному етапі валютно-курсова політика підпорядковувалась основному завданню - підтримці стабільності запровадженої у обіг національної валюти - гривні. При цьому застосовувався проміжний режим валютного курсу - “валютний коридор”, дотримання якого забезпечувалось НБУ за рахунок достатньо великих валютних резервів (2,34 млрд. дол. на кінець 1997 р.), накопичених завдяки припливу іноземного капіталу у формі запозичень та інвестицій. Однак нарощування внаслідок цього зовнішнього державного боргу з надзвичайно коротким терміном погашення та необхідність виплат за ним одночасно із проведенням інтервенцій на підтримку курсу гривні призвели до значного їх скорочення. В умовах економічної дестабілізації та значного відтоку іноземної валюти, який виник внаслідок азійської (серпень 1997 року), а пізніше, російської (серпень 1998 року) фінансових криз, це послужило причиною стрімкої девальвації гривні.

Другий етап - кризовий, з серпня 1998 року і до лютого 2000 року. На цьому етапі знецінення гривні відбувалось найвищими темпами. У 1998-1999 роках гривня знецінилась у 2,7 рази з 1,899 грн. за дол. на кінець 1997 р. до 5,2163 грн. за дол. США на кінець 1999 р. (табл. 1).

Основними передумовами значного знецінення гривні на даному етапі були негативний вплив зовнішніх чинників, зокрема, російська фінансова криза (серпень 1998 р.), а також прорахунки у грошово-кредитній та валютно-курсовій політиці. Так, в основі валютно-курсової політики було підтримування валютного курсу за рахунок інтервенцій у період з серпня 1997 (початок азійської кризи) по вересень 1998 року (після скасування у липні 1997 року обов'язкового продажу 50% валютних надходжень на користь нерезидентів) з метою дотримання діючого на той час режиму “валютного коридору”. Як свідчать результати аналізу, застосування такого режиму валютного курсу впродовж 1997 р. було ефективним і передбачало створення умов для припливу іноземного капіталу у вітчизняну економіку. Проте подальше його застосування призводило лише до втрати валютних резервів НБУ, оскільки параметри горизонтальних валютних коридорів, які встановлювались протягом 1998-1999 рр., не відповідали тенденціям в динаміці валютного курсу.

Так, обсяг валютних інтервенцій для підтримки курсу гривні у межах валютних коридорів, які діяли протягом 1998 року, складав 1361 млн. дол. Разом із зобов'язаннями погашення і обслуговування зовнішніх боргів це спричинило скорочення валютних резервів НБУ на 1579,8 млн. дол. Значне їх скорочення і надзвичайно низький залишковий рівень (761,3 млн. дол. на кінець 1998 р.) зробили неможливим подальше використання інтервенцій для підтримки курсу гривні, а також підірвали довіру до валютно-курсової політики. Це стало також основною причиною провалу практики застосування режиму “валютного коридору”.

Третій етап розвитку валютно-курсової політики - стабілізаційний - починається з лютого 2000 року, коли Національним банком України було офіційного проголошено перехід до режиму плаваючого валютного курсу. Перехід до такого режиму був обумовлений неможливістю подальшої підтримки курсу гривні у межах валютного коридору, а також необхідністю внесення змін у валютно-курсову політику внаслідок позитивних зрушень в економіці.

На даному етапі валютно-курсова політика характеризується активним застосуванням НБУ закупівельних інтервенцій з метою поповнення своїх резервів та недопущення зростання курсу гривні внаслідок перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом. Аналіз показав, що у 2000-2002 рр., з одного боку, до зростання курсу національної валюти призводили позитивне сальдо торговельного балансу, зменшення зовнішнього боргу, низька інфляція, зростання реального ВВП, відносна збалансованість держбюджету, приплив іноземних інвестицій. З іншого боку, на курс гривні у бік зниження здійснювала вплив м'яка монетарна політика НБУ і, зокрема, зниження облікової ставки та нормативу обов'язкового резервування, а також зростання високими темпами грошової маси у обігу внаслідок великої емісії грошової бази та зростання грошового мультиплікатора.

Позитивна макроекономічна динаміка, низькі темпи інфляції, зростання реального ВВП виступали чинниками підвищення попиту на національну валюту. Це дозволяло НБУ проводити кредитну емісію без додаткового тиску на валютний курс гривні та, внаслідок великих закупівельних інтервенцій, сприяло поповненню валютних резервів, які збільшились до 4416,7 млн. дол. на кінець 2002 року. Результатом цієї політики стало досягнення значної курсової стабільності гривні: за 2000 рік девальвація складала 4,2% (у 1999 р. - 52,2%), у 2001 р. курс гривні зріс на 2,5% (ревальвація), у 2002 р. девальвація становила 0,64%. В свою чергу, це було одним з суттєвих чинників зниження інфляції, темпи якої знизились з 25,8% у 2000 р. до 0,6% дефляції у 2002 р. (табл. 2).

Така політика мала на меті, з одного боку, протистояти ревальваційним тенденціям на валютному ринку, стримуючи зростання курсу гривні. З іншого боку - підтримувати цінову конкурентоспроможність вітчизняного експорту на зовнішніх ринках, компенсуючи зростання внутрішніх цін за рахунок помірної девальвації гривні. Проте аналіз реального курсу гривні показав, що девальвація здійснює короткостроковий вплив на цінову конкурентоспроможність вітчизняного експорту і залишає незмінною структуру зовнішньої торгівлі, в якій найбільше місце займає експорт сировини та імпорт енергоносіїв. В умовах, коли виробництво експорту в значній мірі залежить від імпорту, експортери втрачають переваги від девальвації через подорожчання імпорту. Оскільки у періоди нестабільності цінова конкурентоспроможність підтримувалась за рахунок номінального курсу, на сьогоднішній день спостерігається значне заниження і недооцінка курсу національної валюти та відхилення його від паритету купівельної спроможності.

В ході аналізу було виявлено, що в умовах стабільності номінального курсу гривні динаміка реального валютного курсу та цінової конкурентоспроможності вітчизняної економіки визначається переважно коливаннями рівня внутрішніх цін. Протягом останніх років основні чинники зростання інфляції виникають не у сфері монетарної політики, а в реальному секторі та у фіскальній сфері країни. В таких умовах підтримка цінової конкурентоспроможності повинна здійснюватись за рахунок суттєвого зниження темпів інфляції, а не шляхом девальвації курсу гривні. Враховуючи це, найбільш ефективною стратегією валютно-курсової політики стає проведення помірної ревальвації курсу гривні. Перевагами реалізації такої стратегії виступає здешевлення виробництва вітчизняного експорту внаслідок зменшення вартості імпорту енергоносіїв та машин і обладнання, які необхідні для інноваційного розвитку національної економіки, вдосконалення структури зовнішньої торгівлі, зниження інфляції, зміцнення інвестиційного потенціалу, зменшення витрат на обслуговування зовнішнього боргу, що має створити економічні передумови інтеграції України до Європейського союзу.

У розділі 3 “Прогнозування та регулювання валютного курсу” розроблено модель прогнозування та здійснено короткостроковий прогноз номінального курсу гривні, обґрунтовано необхідність переходу до таргетування валютного курсу, а також розроблено методологічний інструментарій політики таргетування курсу гривні та здійснено його апробацію.

Прогнозування виступає одним з основних методів обґрунтування заходів валютно-курсової політики, необхідних для досягнення її стратегічних і тактичних цілей. Сучасні методи реалізації валютно-курсової політики передбачають, що обґрунтування її заходів може здійснюватися на основі сценарного прогнозування, яке реалізується у вигляді варіативних пошукових прогнозів валютного курсу, або на основі цільового прогнозування, яке реалізується у вигляді пошукового та нормативного прогнозування курсу гривні.

Спираючись на запропоновану автором методологію, в роботі розроблена модель прогнозування номінального курсу гривні, яка враховує вплив основних чинників, що діяли протягом 2000-2002 рр., на динаміку курсу гривні до долара США. В процесі її побудови було застосовано метод крокового регресійного аналізу. За його допомогою початковий варіант моделі був поліпшений і трансформований до рівня багатофакторної регресійної дистрибутивно-лагової моделі, остаточна специфікація якої має вид:

D(AE) = -0.00473*DEXT - 0.1865*IPROM + 0.0003675*DM2 + 0.4054*CPI +

+ 0.4102*PPI + 0.1117*N(-2) + 0.00285*DRES(-3) - 0.00117*DZBORG +

+ 0.003576*DEXT(-2) + 0.000218*DM2(-1) - 63.67(1)

R2 = 0,85; DW = 2,34;

де AE - офіційний обмінний курс гривні до долара США (грн. за 100 дол.);

DEXT - зміна обсягів вітчизняного експорту товарів (млн. дол.);

IPROM - індекс зростання обсягів промислового виробництва (%);

DМ2 - зміна грошового агрегату М2-широке (млн. грн.);

CPI - індекс споживчих цін (%);

PPI - індекс цін виробників промислової продукції (%);

N - процентна ставка за кредитами комерційних банків (% річних);

DRES - зміна обсягу золотовалютних резервів НБУ (млн. дол.);

DZBORG - зміна величини зовнішнього державного боргу (млн. дол.);

(-1), (-2), (-3) - ознака операторів рівняння з лагом (місяців).

Побудована прогнозна модель валютного курсу гривні відповідає всім статистичним і змістовним критеріям, статистичні оцінки розрахованих коефіцієнтів моделі підтверджують достовірність і точність її параметрів: регресійне рівняння пояснює 85% варіації показника приросту номінального курсу гривні (коефіцієнт детермінації R2 = 0,85); величина відносної похибки моделі складає 0,1%.

Для визначення можливостей використання розробленої прогнозної моделі при обґрунтуванні валютно-курсової політики була проведена її апробація на прикладі 2003 року. З цією метою на основі моделі (1) було реалізовано два варіанти пошукового прогнозу валютного курсу гривні. Перший - початковий прогноз - здійснено на основі показників, які характеризують динаміку екзогенних чинників моделі, визначених в Основних засадах грошово-кредитної політики НБУ на 2003 рік та Прогнозі економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 рр. За результатами початкового прогнозу спостерігатиметься помірне підвищення (ревальвація) номінального курсу гривні до 5,2164 грн. за дол. на кінець 2003 року. Другий - скоригований прогноз, в якому, крім того, враховано попередню динаміку основних чинників номінального курсу гривні. За результатами скоригованого прогнозу у 2003 році тенденція до помірного підвищення номінального курсу гривні збережеться, проте його укріплення буде не таким значним і, виходячи з прогнозного показника 5,2761 грн. за дол. на кінець року, становитиме _1,06%.

Результати апробації, по-перше, засвідчили, що модель (1) може бути використана для практичних прогнозних розрахунків при обґрунтуванні валютно-курсової політики. По-друге, дозволили виявити суттєві недоліки монетарної політики, яка слугує інформаційною базою валютно-курсової політики.

Порівняння результатів прогнозування з фактичними значеннями та встановленими НБУ індикативними показниками номінального курсу гривні, дало можливість встановити, що невиконання монетарних параметрів, встановлених в Основних засадах грошово-кредитної політики, суттєво знижує якість прогнозування валютного курсу. Так, причиною відхилення розрахованих прогнозних показників номінального курсу гривні від фактичних значень виступає недотримання НБУ встановлених індикативних монетарних показників при реалізації валютно-курсової та монетарної політики. Як показують результати аналізу виконання Основних засад грошово-кредитної політики у 1999-2002 рр., встановлених ними показників фактично жодного разу не було досягнуто.

В процесі дослідження визначено, що встановлені НБУ курсові орієнтири на 2003 рік - 5,48 грн. за дол. в середньому за рік та 5,59 грн. за дол. в середньому за 4 квартал (що передбачає 5,625 грн. за дол. на кінець 2003 р.) не враховують тенденції до підвищення (ревальвації) валютного курсу гривні, а їх досягнення не може не відбитись на динаміці інших макроекономічних показників, у першу чергу - на динаміці грошової маси, і, як наслідок, на стабільності національної валюти в цілому.

Все це виступає свідченням низької ефективності індикативних методів управління валютним курсом, а також доводить, що на сьогоднішній день монетарна і, як наслідок, валютно-курсова політика реалізуються на принципах оперативного реагування.

Вирішення вказаних проблем можливе лише за умови переходу від встановлення індикативних показників валютного курсу на основі розробки сценарних прогнозів, які здійснює Національний банк і Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, і на основі яких розробляється валютно-курсова політика сьогодні, до політики таргетування курсу гривні, яка передбачає використання цільового прогнозування валютного курсу.

З цією метою в роботі сформульовані методичні підходи до застосування таргетування курсу гривні та виділені основні складові механізму встановлення цільового показника валютного курсу. До них належать: офіційне проголошення середньострокового цільового орієнтиру номінального курсу гривні; визнання Національним банком України офіційних зобов'язань щодо дотримання проголошеного цільового показника курсу гривні; використання економетричних моделей як інструменту обґрунтування цільових показників валютного курсу; підвищення відкритості, інформаційної доступності і прозорості валютно-курсової політики. При цьому, основна відмінність таргетування курсу гривні щодо існуючої сьогодні практики регулювання валютного курсу на основі встановлення індикативних показників та індикативних монетарних параметрів полягає у офіційному визнанні основним регулюючим органом - Національним банком України, відповідальності за досягнення оголошеного цільового орієнтиру.

При запровадженні таргетування курсу гривні підлягає вирішенню ряд питань: 1 - обирати стратегію девальвації чи ревальвації гривні?, 2 - який режим валютного курсу при цьому буде оптимальним? Для відповіді на ці питання в роботі досліджується вплив ревальвації, тенденція до якої спостерігається в динаміці курсу гривні протягом останніх років, на показники зовнішньої торгівлі України, а також, на основі результатів попереднього аналізу трансформації режимів валютного курсу гривні, визначаються характеристики режиму, який має бути запроваджений при таргетуванні.

В дисертації обґрунтовуються переваги реалізації стратегії ревальвації курсу гривні. Результати проведених на прикладі 2002 року розрахунків показують, що встановлення цільового орієнтиру, орієнтованого на проведення помірної ревальвації номінального курсу гривні у межах одного-двох відсотків, дозволяє отримати значний економічний ефект. Так, проведення ревальвації на 1,86% дозволяє зменшити гривневі витрати на імпорт енергоносіїв на 655 млн. грн., імпорт технологічного устаткування і машин - на 246,5 млн. грн., на обслуговування і погашення зовнішнього боргу - на 121,3 млн. грн., а також досягти скорочення гривневих витрат на поповнення резервів Національного банку України - на 130,7 млн. грн. В цілому, сукупне кумулятивне зниження витрат на імпорт, виплату зовнішнього боргу та поповнення валютних резервів внаслідок ревальвації, становить близько 1,2 млрд. грн.

Встановлення цільового орієнтиру ревальвації курсу гривні повинно доповнюватись формуванням відповідного режиму валютного курсу, який дозволяв би ефективно застосовувати інструментарій валютно-курсової та монетарної політики для його досягнення. Враховуючи це, найбільш оптимальним режимом курсоутворення визначено режим “цільової зони” коливань валютного курсу, який представляє собою визначений і офіційно проголошений Національним банком діапазон коливань номінального курсу гривні відносно встановленого для нього цільового показника, досягнення якого буде забезпечуватись заходами валютно-курсової та монетарної політики.

З метою визначення можливостей запровадження цільового управління валютним курсом у вітчизняну практику в дисертації розроблено методологічний інструментарій політики таргетування курсу гривні. Його апробація на прикладі 2003-2004 років показала, що основними складовими механізму практичної реалізації політики таргетування курсу гривні (рис. 2) мають бути:

офіційне встановлення і проголошення цільових показників ревальвації номінального курсу гривні з горизонтом таргетування у 12-18 місяців;

запровадження відповідного валютного режиму - “цільової зони” коливань номінального курсу гривні;

офіційне встановлення меж цільової зони курсових коливань 1%, що складає 5 коп. до дол. США впродовж всього горизонту таргетування;

визначення нормативного приросту грошової маси, як інструмента, який має забезпечувати досягнення встановлених цільових показників курсу гривні.

Однією з основних передумов практичної реалізації таргетування курсу гривні виступає визначення нормативного приросту грошової маси, яке має забезпечувати досягнення цільового показника валютного курсу. З цією метою в дисертації розроблена та апробована на прикладі 2003 р. методика визначення темпів приросту грошової маси, яка узгоджується з цільовими показниками номінального курсу гривні. Згідно з запропонованою методикою, на основі прогнозної моделі (1) розраховано нормативний прогноз приросту грошового агрегату М2. У відповідності з розрахунками, здійсненими на базі 2003 р., для дотримання валютного курсу гривні у межах цільової зони 1% та досягнення цільового показника курсу гривні, темпи зростання грошового агрегату М2 повинні бути у межах 22,5-50,8%.

Таким чином, розробка Національним банком України монетарної стратегії в умовах таргетування валютного курсу гривні повинна здійснюватись на основі визначених меж зростання грошової маси, дотримання яких не призведе до дестабілізації валютного курсу та виходу його за межі цільової зони, і забезпечуватиме досягнення стратегічних цілей валютно-курсової та економічної політики держави.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування валютно-курсової політики та прогнозування валютного курсу в Україні в умовах економічного зростання. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції:

1. Визначено, що валютно-курсова політика виступає на національному рівні органічною складовою монетарної (грошово-кредитної) політики, і використовує методи та інструменти як безпосередньо валютної, так і монетарної політики. Подано авторське визначення валютно-курсової політики, яка розглядається як комплекс нормативно-правових, прогнозних, регулюючих та контролюючих заходів центрального банку щодо управління валютним курсом з метою досягнення цілей економічної політики держави. Дослідження функціонування механізму валютно-курсової політики дозволило визначити її основні цілі, а також методи її реалізації, до яких відноситься валютне регулювання, прогнозування валютного курсу і валютний контроль.

2. Розроблено алгоритм прогнозування валютного курсу, який передбачає декілька етапів: І - формулювання теорії чи гіпотези; ІІ - розробка економетричної моделі для перевірки цієї гіпотези; ІІІ - оцінка параметрів обраної моделі; ІV - перевірка моделі, статистичні висновки; V _ прогнозування на основі отриманої моделі; VI - співставлення результатів прогнозних розрахунків на основі моделі з фактичними даними, коригування і уточнення моделі.

3. Визначено, що в умовах функціонування гривні валютно-курсова політика пройшла адаптаційний, кризовий етапи та знаходиться на стабілізаційному етапі розвитку. Виявлено, що вплив чинників на формування курсу гривні протягом стабілізаційного етапу кардинально відрізнявся від попередніх внаслідок поліпшення макроекономічної ситуації та початку економічного зростання. На цьому етапі чинниками, які підвищували курс національної валюти, виступали позитивне сальдо торговельного балансу, приплив іноземних інвестицій, відносна збалансованість держбюджету, зниження зовнішнього боргу, низька інфляція, зростання реального ВВП. У бік зниження на курс гривні здійснювали вплив м'яка монетарна політика НБУ і, зокрема, зниження облікової ставки та нормативу обов'язкового резервування, а також зростання високими темпами грошової маси у обігу внаслідок великої емісії грошової бази та зростання грошового мультиплікатора.

4. Доведено, що перехід у 2000 р. від режиму валютного коридору до плаваючого курсу був обумовлений у першу чергу неможливістю подальшої підтримки курсу гривні у межах валютного коридору за рахунок валютних резервів НБУ, а також необхідністю внесення змін у валютно-курсову політику, що обумовлене позитивними зрушеннями в економіці України.

5. Досліджено, що в умовах стабільності номінального курсу гривні динаміка реального валютного курсу та цінової конкурентоспроможності вітчизняної економіки визначається переважно коливаннями рівня внутрішніх цін. За цих умов підтримка цінової конкурентоспроможності повинна здійснюватись за рахунок суттєвого зниження темпів інфляції, а не шляхом девальвації курсу гривні. Обґрунтовано, що девальвація здійснює короткостроковий вплив на цінову конкурентоспроможність вітчизняного експорту на зовнішніх ринках і не призводить до ефективного розвитку зовнішньоторговельної діяльності, оскільки залишає незмінною структуру зовнішньої торгівлі, в якій найбільше місце займає експорт сировини та імпорт енергоносіїв.

6. Обґрунтовано необхідність зміни пріоритетів валютно-курсової політики та переходу від девальвації до помірної ревальвації курсу гривні. Реалізація такої валютно-курсової політики забезпечить здешевлення виробництва вітчизняного експорту внаслідок зменшення вартості імпорту енергоносіїв та машин і обладнання, які необхідні для інноваційного розвитку національної економіки. Це також забезпечить зниження інфляції, зміцнення інвестиційного потенціалу, зменшить витрати на обслуговування зовнішнього боргу, що створить економічні передумови інтеграції України до Європейського союзу.

7. Розроблено модель прогнозування номінального курсу гривні, яка враховує вплив основних чинників, які діяли протягом 2000-2002 рр., на динаміку номінального курсу гривні до долара США. Статистичні оцінки розрахованих коефіцієнтів моделі підтверджують достовірність і точність її параметрів, модель відповідає всім статистичним і змістовним критеріям. Модель може бути використана для практичних прогнозних розрахунків при обґрунтуванні валютно-курсової політики, що підтверджено результатами її апробації на прикладі 2003 р.

8. Обґрунтовано доцільність переходу в регулюванні валютного курсу гривні від встановлення індикативних показників на основі розробки сценарних прогнозів до таргетування курсу гривні, методологія якого передбачає: офіційне проголошення середньострокового цільового орієнтиру номінального курсу гривні; визнання Національним банком України офіційних зобов'язань щодо дотримання проголошеного цільового показника курсу гривні; використання економетричних моделей як інструменту обґрунтування цільових показників валютного курсу; підвищення відкритості, інформаційної доступності і прозорості валютно-курсової політики.

9. Доведено, що застосування в Україні політики таргетування валютного курсу повинно доповнюватись запровадженням валютного режиму “цільової зони” коливань курсу гривні, який представляє собою визначений і офіційно проголошений Національним банком діапазон коливань номінального курсу гривні відносно встановленого для нього цільового показника, досягнення якого буде забезпечуватись заходами монетарної та валютно-курсової політики. Визначено, що встановлення меж цільової зони 1% відносно цільового показника валютного курсу підвищить прозорість та прогнозованість заходів валютно-курсової політики, дозволить усунути різкі коливання обмінного курсу, сприятиме подальшій стабілізації національної грошової одиниці, розвитку грошового, валютного та фондового ринків за рахунок зменшення їх ризиковості та послаблення ажіотажної складової попиту на іноземну валюту.

10. Розроблено та апробовано методологічний інструментарій політики таргетування курсу гривні, який включає:

офіційне встановлення і проголошення цільових показників ревальвації номінального курсу гривні з горизонтом таргетування у 12-18 місяців;

запровадження відповідного валютного режиму - “цільової зони” коливань номінального курсу гривні;

офіційне встановлення меж цільової зони курсових коливань 1%, що складає 5 коп. до дол. США впродовж всього горизонту таргетування;

визначення нормативного приросту грошової маси, як інструмента, який має забезпечувати досягнення встановлених цільових показників курсу гривні.

11. Розроблено методику визначення обсягу грошової маси, що узгоджується з цільовими показниками валютного курсу гривні. Методика передбачає нормативне прогнозування зростання грошових агрегатів при визначених цільових показниках валютного курсу. Реалізація прогнозу здійснюється на основі розробленої прогнозної моделі номінального курсу гривні.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Пасічник О.В. Методологічні аспекти прогнозування валютного курсу // Науковий вісник Волинського держаного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: В-во ВДУ ім. Лесі Українки. - 2001. - №4. - С. 274-276. - 0,35 д. а.

2. Пасічник О.В. Методи моделювання валютного курсу // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип.2(9). - К.:КНЕУ, 2002. - С.275-281. - 0,61 д. а.

3. Пасічник О.В. Валютно-курсова політика НБУ: цільові орієнтири та фактична динаміка курсу гривні // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - Вип. 9(28). - 2003. - С. 50-52 - 0,28 д.а.

У інших виданнях:

4. Пасічник О.В. Валютний курс гривні: динаміка та основні чинники формування // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 8(26). - С.98-110. - 0,86 д. а.

5. Пасічник О.В. Таргетування курсу гривні та проблеми вибору оптимального валютного режиму в Україні // Тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми управління соціально-економічним розвитком”. - К.: В-во КНЕУ. - 2002. - С.131-133. - 0,13 д. а.

6. Пасічник О.В. Вплив валютно-курсової політики на підприємницьку діяльність в сфері зовнішньої торгівлі // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія і сьогодення”, 24 березня 2003 р, м. Тернопіль. - Тернопіль, 2003. - С. 192-193. - 0,15 д. а.

7. Пасічник О.В. Проблеми формування ефективної валютно-курсової політики в умовах інтеграції України до ЄС // Тези доповідей учасників ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє”. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””.

АНОТАЦІЯ

Пасічник О.В. Валютно-курсова політика та механізм її реалізації в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування валютно-курсової політики та прогнозування валютного курсу в Україні. За результатами дослідження визначено сутність, зміст, цілі, методи та інструменти валютно-курсової політики, розроблено методологію прогнозування валютного курсу. Проведено ґрунтовний аналіз динаміки та визначено вплив основних чинників на формування валютного курсу гривні. Розроблено та апробовано модель прогнозування курсу національної валюти, яка враховує вплив макроекономічних чинників курсоутворення. Доведена необхідність переходу від встановлення індикативних показників на основі розробки сценарних прогнозів до таргетування курсу гривні, що дозволить підвищити ефективність валютно-курсової політики в умовах стабільного економічного розвитку України.

В дисертації визначено основні принципи встановлення цільового орієнтиру валютного курсу, а також розроблено та апробовано методологічний інструментарій політики таргетування курсу гривні. Розроблена та апробована методика визначення темпів приросту грошової маси, яка узгоджується з цільовими показниками валютного курсу гривні.

Ключові слова: валютно-курсова політика, валютний курс гривні, таргетування валютного курсу, режим плаваючого курсу гривні, регресійний аналіз, прогнозування валютного курсу, цільовий валютний курс.

АННОТАЦИЯ

Пасечник А.В. Валютно-курсовая политика и механизм ее реализации в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ и практических рекомендаций относительно формирования валютно-курсовой политики и прогнозирования валютного курса в Украине. В процессе исследования определено, что в современной экономической литературе практически не разработаны теоретико-методологические основы валютно-курсовой политики: не существует единого взгляда на определение валютно-курсовой политики, ее цели, задачи, методы и инструменты. Учитывая это, в диссертации разработано собственное определение понятия валютно-курсовой политики, которая рассматривается как комплекс нормативно-правовых, прогнозных, регулирующих и контролирующих мероприятий центрального банка по управлению валютным курсом для достижения целей экономической политики государства. В диссертации также определены цели, методы и инструменты валютно-курсовой политики.

...