Фінансове забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 336.012.64

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТРЕТЯКОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

КИЇВ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Лютий Ігор Олексійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Варналій Захарій Степанович, заступник директора Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України, м. Київ

кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін Анатолій Микитович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри фінансів підприємств

Провідна установа: Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, відділ податкової політики та податкового законодавства України, м. Київ

Захист відбудеться 21 квітня 2004 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.Київ, вул.Васильківська, 90-а, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул.Володимирська, 58, кім.12.

Автореферат розісланий „ 19” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О.І.Жилінська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Необхідність налагодження ефективної системи фінансової підтримки малого підприємництва та вдосконалення існуючої законодавчої бази, що регулює підприємницьку діяльність, зумовлена роллю цього сектора економіки в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. Мале підприємництво є одним з невід'ємних чинників формування конкурентного середовища, яке виступає своєрідним двигуном економічного розвитку, що оперативно реагує на зміни в кон'юнктурі ринку, малі підприємства підвищують рівень гнучкості економічної системи; вони здійснюють вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості через високу здатність створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу, особливо під час циклічних спадів та структурних зрушень в економіці.

Проте, об'єктивні складнощі перехідного періоду накладають суттєвий відбиток на можливості становлення та ефективного функціонування суб'єктів малого підприємництва, ключове місце серед яких належить фінансовому забезпеченню їх розвитку. В сучасних умовах зазначений сектор економіки в силу власної специфіки відчуває надзвичайно гострий дефіцит фінансових ресурсів. Бюджетна підтримка малого підприємництва як на етапі становлення, так і функціонування є мінімальною. Система оподаткування потребує суттєвого коригування, зважаючи на застарілість низки норм чинного законодавства. Фінансове забезпечення за рахунок ресурсів міжнародних організацій загалом є ефективним, проте недостатнім за обсягом відповідно до потреб у реальній фінансовій підтримці.

Посилення подальшого деструктивного та гальмівного впливу чинної системи організаційно-правового та фінансово-кредитного забезпечення малого підприємництва на позитивну динаміку його розвитку зумовило необхідність проведення даного комплексного дослідження. Дослідження спрямоване на обґрунтування шляхів підвищення ефективності фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в умовах трансформаційного періоду, визначення та впровадження нових схем управління системою фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва з метою переорієнтації його на потреби формування повноцінного конкурентного середовища, що дозволить вирішувати проблеми зайнятості та бідності. А підвищення загальної ділової активності та активізації економічного потенціалу територій дозволить підвищити конкурентний статус як суб'єктів малого бізнесу, так і національної економіки загалом. Такий підхід відповідає обраному курсу на підвищення ефективності регуляторної політики України.

Істотне значення ролі та місця підприємницької діяльності зумовило постійну увагу дослідників до різних її аспектів. Перші спроби теоретичного осмислення підприємництва почалися з ХVII ст. Вагомий внесок у дослідження підприємництва протягом ХVIII-ХIХ ст.. зробили відомі західні вчені Р. Кантільйон, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, а в ХХ ст. - М.Вебер, В.Зомбарт, Й.Шумпетер, Ф. Хайєк та інші.

Проблеми малого підприємництва, як і підприємництва загалом, у колишньому СРСР практично не досліджувалися. Лише з початком ринкових трансформацій у країнах СНД почали проводити дослідження з проблем малого підприємництва. Серед російських учених, які займаються науково-теоретичним обґрунтуванням суті, об'єктивної необхідності та фінансово-кредитного забезпечення розвитку малого підприємництва, слід назвати В. Афанасьєва, А. Блінова, В. Мінєєва, П. Мягкова, В. Радаєва, В. Савченка, О. Фесенка, О. Черноуцана, Ф. Шахмалова, О. Зулуса та інших.

Поміж сучасних вітчизняних науковців, які досліджують проблеми малого підприємництва, необхідно відзначити О. Барановського, З. Варналія, О. Василика, Л. Воротіну, Ю. Єханурова, І. Жиляєва, А.Кисельова, Ю. Клочка, Т. Ковальчука, В. Корнєєва,, І. Кузнєцову, Є. Панченка, А. Пересаду, А. Поддєрьогіна, С. Реверчука, В. Сизоненка, О. Титаренко, Л. Хмелевську,, А. Шегду, А. Шеремет та інших.

Проте питання методики оптимізації фінансових ресурсів суб'єктів малого підприємництва, інтегрованої оцінки поточних та перспективних напрямів фінансового забезпечення його розвитку в умовах трансформаційного періоду, визначення пріоритетних напрямів вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення, обґрунтування перспективних напрямів її реалізації з урахуванням специфіки перехідного періоду та виходячи із завдань середньострокової перспективи на сьогодні є недостатньо вивченими. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування його мети та визначення завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою „Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” підрозділ “Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання” (шифр 01 БФ 040-01) та кафедри фінансів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Фінанси в системі соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0102U005302). Автором визначено основні форми і напрями фінансової підтримки розвитку малого підприємництва в Україні, а також основні шляхи вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення розвитку даного сектора економіки.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у поглибленні теоретичних підходів до визначення сутності та механізму фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва, здійсненні інтегрованої оцінки поточних та перспективних напрямів його вдосконалення, особливостей застосування в умовах трансформаційного періоду. Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:

уточнити суть, виявити особливості та систематизувати загальні підходи до розуміння категорій “фінанси малих підприємств” та “фінансове забезпечення розвитку малого підприємництва”;

провести комплексну оцінку напрямів дії, параметрів та співвідношення основних елементів фінансово-кредитного механізму забезпечення розвитку малого підприємництва в умовах перехідного періоду;

обґрунтувати напрями підвищення ефективності фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду та виходячи із завдань середньострокової перспективи;

визначити напрями вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення фінансової підтримки малого підприємництва відповідно до пріоритетів регуляторної політики в Україні;

проаналізувати роль бюджету в механізмі фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні;

визначити стимулюючий вплив механізму оподаткування на розвиток малого підприємництва; мале підприємництво фінансовий забезпечення

дослідити рівень забезпеченості фінансування малого підприємництва фінансово-кредитними інститутами;

виявити роль іноземного капіталу у фінансуванні малого підприємництва в Україні;

обґрунтувати механізм оптимізації фінансових ресурсів суб'єктів малого підприємництва в умовах формування конкурентного середовища.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є система економічних відносин в процесі формування організаційно-правових та фінансових передумов розвитку малого підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки. Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні.

Методи дослідження. Під час вирішення поставлених завдань використовувалися загальнотеоретичні та економіко-статистичні методи.

Діалектичними методами досліджено економічну природу малого підприємництва, його роль та місце в економіці, проблеми його становлення в перехідному періоді. Діалектичними і економіко-статистичними методами проведено аналіз стану розвитку сектора малого підприємництва в Україні, формування системи фінансово-кредитної підтримки його розвитку. Методами системного та структурного підходів досліджувалися чинні механізми державного регулювання та фінансової підтримки малого підприємництва, проблеми формування організаційно-правових та інституційних умов трансформування держаного регулювання малого підприємництва. За допомогою діалектичних методів, структурного та системного підходів розроблено комплекс заходів щодо державного регулювання та фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва і його детінізації в Україні.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти з питань розвитку малого підприємництва в Україні та зарубіжних країнах, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, довідково-інформаційні видання, дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, матеріали науково-практичних конференцій та інформаційно-аналітичні матеріали дослідних установ, зведені матеріали Національного банку України та окремих комерційних банків України, міністерств і відомств, підприємств, організацій, різноманітних соціологічних центрів, а також монографії і наукові праці, що видані в Україні та за кордоном.

Наукова новизна одержаних результатів:

У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження сутності та механізму фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва, що дозволило одержати теоретичні і практичні результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, зокрема:

вперше:

обґрунтовано теоретичні засади фінансово-кредитного механізму забезпечення розвитку малого підприємництва в умовах ринкової трансформації, який органічно поєднує методи прямого організаційно-правового впливу, а також опосередкованого економічного стимулювання, що включають бюджетні, фіскальні і грошово-кредитні важелі активізації підприємницької діяльності та створення сприятливих умов для формування фінансових ресурсів підприємства з урахуванням перспектив функціонування в конкурентному середовищі;

визначено, що пріоритетність державної політики підтримки розвитку малого підприємництва в Україні на даному етапі зумовлює необхідність переходу від прямого адміністративного сприяння до формування сприятливого фінансово-кредитного середовища, що включає відповідно бюджетну, фіскальну та грошово-кредитну політику активізації малого підприємництва;

удосконалено:

класифікацію форм фінансово-кредитного забезпечення розвитку малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду та виходячи із завдань середньострокової перспективи, що передбачають пріоритетність використання кредитних ресурсів та визначають необхідність державної підтримки реалізації даних процесів через відповідні організаційно-правові механізми;

методику розробки регіональних програм розвитку малого підприємництва, яка передбачає: проведення комплексного аналізу соціально-економічного розвитку території; визначення пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва на регіональному рівні; складання бізнес-карти території; формування стратегічних цілей підтримки малих підприємств; розробку варіантів програм, що мають галузеві та функціональні підпрограми; відбір та затвердження остаточного варіанту програми підтримки розвитку малого підприємництва;

отримали подальшого розвитку:

обґрунтування необхідності реалізації бюджетно-фіскальної та кредитної політики розвитку малого підприємництва, яка не повинна створювати пільгові умови, а реалізовувати рівні права малих підприємств в умовах ринкової конкуренції, що за умови гнучкості в ціновій політиці, реагуванні на зміну попиту створює переваги для малих та середніх підприємств;

методичне забезпечення формування регіональних програм фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва, які базуються на програмно-цільовому методі планування та концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах підприємницької діяльності в регіонах, що відповідно потребує забезпечення фіскальною, банківською та інвестиційною підтримкою на регіональному та місцевому рівнях, а також використання моделі ефективного фінансового забезпечення розвитку малих підприємств через формування портфеля інвестиційних проектів “державного інвестора” в сфері підтримки малого підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дозволяють: на рівні суб'єктів малого підприємництва - розробляти власну стратегію формування фінансових ресурсів відповідно до перспективних цілей свого розвитку; на рівні суб'єктів, які забезпечують фінансову підтримку розвитку малого підприємництва, - оптимізувати інструменти фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва з урахуванням перспективних потреб його суб'єктів у фінансовому забезпеченні та відповідно до можливостей, визначених чинним законодавством; на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування - визначати перспективні напрями фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва відповідно до пріоритетів регуляторної політики, нагальності соціально-економічних проблем окремих територій, формувати необхідні фінансові ресурси та відповідну нормативно-правову базу для здійснення такої підтримки.

Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації знайшли практичне застосування у діяльності Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Розробки автора, практичні висновки та пропозиції використані під час підготовки та опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємницького сектору, зокрема використовувались при підготовці проекту Закону України “Про мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва спеціалізованими установами” (довідка Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №50/30 від 20.06.2003 р.).

Окремі положення дисертації були використані Департаментом економіки Чернівецької міської ради при розробці стратегічного плану розвитку м. Чернівці в частині питань фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва (довідка Департаменту економіки Чернівецької міської ради № 1454 від 24.06.2003 р.), а також Фінансовим управлінням Чернівецької міської ради при розробці ставок єдиного податку, фіксованого та ринкового збору для суб'єктів підприємницької діяльності, що працюють на ринках міста (довідка Фінансового управління Чернівецької міської ради №1-147/7 від 24.06.2003 р.).

Окремі положення дослідження використовуються в навчальному процесі в Чернівецькому національному університеті при розробці та читанні курсів “Фінанси”, “Фінанси підприємств” та “Фінансовий менеджмент” для студентів економічного факультету (довідка 23-06.10/1139 від 27.06.2003 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що обґрунтовано перспективні напрями фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду та виходячи із завдань середньострокової перспективи, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення системи фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва. Наукові положення, результати досліджень, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: ХІ Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” в Чернівецькому національному університеті (2000 р., м. Чернівці), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” у Вінницькому торговельно-економічному інституті (2000 р., м. Вінниця); ХП Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні” в Чернівецькому торговельно-економічному університеті (2001 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону” у Чернівецькому національному університеті (2001 р., м. Чернівці), ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи” у Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” (2002 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції розвитку економіки у глобальному середовищі” (2003 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації” у Чернівецькому національному університеті (2004 р., м. Чернівці).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових працях (обсягом 5,7 друк. арк.), у тому числі 11 статтях (4,1 друк. арк.) у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування) та 14 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 195 сторінках тексту. Робота вміщує 15 таблиць і 4 рисунки.

Основний зміст роботи

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено об'єкт та предмет дослідження, показано стан розробки наукової проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва” визначено сутність фінансово-кредитного механізму підтримки розвитку малого підприємництва, з'ясовано теоретичні основи формування фінансової підтримки малих підприємств на сучасному етапі розвитку, досліджено концептуальні основи фінансового забезпечення малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду.

У дисертації розглянуто різні підходи до визначення категорії “фінансово-кредитний механізм”, у результаті чого було уточнено визначення даної економічної категорії. Фінансово-кредитний механізм забезпечення розвитку малого підприємництва в умовах ринкової трансформації - це методи прямого організаційно-правового впливу, а також опосередкованого економічного стимулювання, що включають бюджетні, фіскальні та грошово-кредитні важелі активізації підприємницької діяльності та створення сприятливих умов для формування фінансових ресурсів підприємства відповідно до його цільової діяльності з урахуванням перспектив функціонування в конкурентному середовищі.

У дисертаційній роботі досліджено сутність та роль двох складових підсистем фінансово-кредитного механізму: фінансового регулювання та фінансового забезпечення. З формуванням елементів трансформаційної економіки співвідношення між зазначеними підсистемами зазнає суттєвих змін, як кількісних, так і якісних. З ліквідацією жорстко централізованої системи управління соціально-економічними процесами блок “фінансове регулювання” набуває все більшої ваги.

У правовому полі України, що регулює підприємницьку діяльність, виділено три основних блоки нормативно-правових актів: Конституція України, в якій прийняті загальні норми про підприємництво; блок спеціальних актів, що регулюють виключно підприємницьку діяльність, основним з яких є Закон України “Про підприємництво”; акти, що містять окремі норми або їх сукупність, що прямо чи опосередковано регулюють ті чи інші сторони підприємництва. З прийняттям у вересні 2003 р. Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності” розпочався новий етап формування державної політики регулювання сфери підприємницької діяльності, згідно з яким регуляторна діяльність поширюється на державне регулювання всіх господарських відносин, адміністративні процедури з підготовки та впровадження регуляторних актів стають обов'язковими для всіх регуляторних органів, включаючи органи місцевого самоврядування, а суб'єкти господарювання, їх об'єднання, представники бізнес-середовища та незалежні експерти виступають безпосередніми учасниками регуляторного процесу. Протягом 2003 р. Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва та його територіальними органами опрацьовано 1439 проектів регуляторних актів, з них 330 не погоджено, як таких, що не відповідали вимогам ринкових відносин. Із загальної кількості проектів регуляторних актів, які впродовж 2001-2003 років надавалися центральними органами виконавчої влади на погодження до Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва - 14,8% проектів, що спрямовані на державне регулювання сфери фінансово-кредитної політики.

На основі дослідження теоретичних засад процесів фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва було обґрунтовано, що в умовах становлення ринкової економіки формування фінансово-кредитного механізму забезпечення розвитку малого підприємництва відбулося на основі пріоритетності бюджетної підтримки, в якості домінуючої форми на перших етапах становлення цієї сфери, можливості якої обмежувались загостренням економічної кризи. Обґрунтовано очікування змін у напрямі зменшення ролі прямого бюджетного фінансування та формування розгалуженої системи фінансово-кредитних інститутів, які здатні створити здорову конкуренцію банкам у наданні різноманітних форм фінансової підтримки суб'єктам малого підприємництва.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що на сьогодні фінансово-кредитна підтримка з боку держави здійснюється за допомогою використання двох основних груп важелів: прямих (надання субсидій; надання позик; формування державних фондів; створення спеціалізованих фінансових установ; фінансування капітальних вкладень; часткова компенсація за рахунок коштів бюджету відсоткових ставок за кредитами комерційних банків тощо) та непрямих (податкові пільги; прискорена амортизація тощо).

У другому розділі “Джерела та форми фінансового забезпечення малого підприємництва в Україні” проаналізовано сучасний стан фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва в Україні та визначено основні джерела і форми фінансового забезпечення з урахуванням особливостей перехідного періоду та виходячи із завдань середньострокової перспективи.

Аналіз дослідження стану підприємницького середовища свідчить, що за 1991-2002 рр. розвиток малого підприємництва в Україні характеризується стійкою тенденцією до зростання кількості суб'єктів малого підприємництва. У 2002 році за даними Держкомстату України функціонувало 1736,3 тис. суб'єктів малого підприємництва, з яких 253,8 тис. одиниць (або 14,6%) - малі підприємства; 1439,9 тис. суб'єктів (або 82,9%) - фізичні особи; 42,6 тис. одиниць (або 2,5%) - селянські (фермерські господарства) (рисунок 1).

Проведене дослідження у напрямку фінансово-кредитної підтримки суб'єктів малого підприємництва виявило, що у 2003 р. фінансові послуги малим підприємствам надавали: комерційні банки, кредитні спілки, інвестиційні і спеціалізовані фонди та різноманітні міжнародні фінансові установи за лініями мікрокредитування. За даними регіонів фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва сьогодні на регіональному рівні здійснюють: 1189 небанківських фінансово-кредитних установ, в тому числі 780 кредитних спілок; 139 фондів підтримки підприємництва, з них - 78 на регіональному рівні.

Основним видом прямої державної підтримки малого підприємництва є щорічне виділення в державному бюджеті коштів на фінансування заходів з підтримки малого підприємництва, зокрема в частині виконання Національної програми розвитку підприємництва в Україні. На 2003 р. Законом України „Про Державний бюджет України на 2003 рік” на ці цілі було передбачено 52 млн. грн. (рисунок 2). Станом на 01.01.2004 р. всі заходи були профінансовані. Однак, 10 млн. грн.. з 52 млн. грн. були перераховані Державним казначейством Державному комітету з питань регуляторної політики та підприємництва 23.12.2003 р. та 29.12.2003 р. Через відсутність часу на оформлення документів, ці кошти 31.12.2003 р. були списані в Державний бюджет. На даний час Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва спільно з Міністерством фінансів України вирішується питання щодо повернення даних коштів та використання їх у 2004 році на реалізацію заходів Національної програми розвитку підприємництва в Україні на 2003 р. Відповідно до укладених договорів з вищезазначених коштів отримано та використано: ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” - 1 млн. грн.; АТЗТ „Агентство з розвитку малого та середнього підприємництва” - 504 тис. грн.; Асоціацією громадських організацій „Українська консалтингова мережа” - 496 тис. грн.; Українським фондом підтримки підприємництва - 40 млн. грн.

У дисертаційній роботі проаналізовано роль та вплив податкової системи як одного з найбільш ефективних важелів державного регулювання підприємницького сектору. Одним з перших кроків трансформації системи оподаткування малого підприємництва в Україні стало впровадження спрощеної системи оподаткування через сплату єдиного податку (6% від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) при сплаті ПДВ і окремо 10% від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з включенням ПДВ до складу єдиного податку). Переваги спрощеної системи оподаткування та інтенсивність переходу суб'єктів малого підприємництва на спрощену систему оподаткування визначається здатністю реалізувати притаманні їй переваги порівняно з традиційною системою оподаткування. Її застосування як на першому етапі, так і впродовж останніх років дозволяє зробити висновок про її позитивний вплив на розвиток малого підприємництва в Україні, що підтверджується зростанням прибутковості підприємств, призупиненням скорочення та подальшим збільшенням їх контингенту. Основними перевагами спрощеної системи оподаткування визначено:

скорочення кількості податків;

спрощення розрахунків при сплаті податку;

суттєве зменшення кількості форм звітності - один раз у квартал необхідно заповнювати одну форму;

спрощення системи контролю та адміністрування податку, а відтак відсутність необґрунтованих підстав для періодичного втручання фіскальних та контролюючих органів у діяльність суб'єкта малого підприємництва;

спрощення ведення поточного бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, передбаченої Національними стандартами бухгалтерського обліку;

забезпечення умов для маневрування фінансовими ресурсами, оскільки інтервали між моментами сплати сум податку стають значно тривалішими.

Виявлено тенденцію зростання основних фінансових показників діяльності суб'єктів спрощеної системи оподаткування, що, насамперед, позитивно позначається на динаміці надходжень до бюджету. Так, наприклад, лише за перше півріччя 2003 р. до зведеного бюджету від платників єдиного податку надійшло - 920,6 млн. грн. З 1999 р. по 2002 р. кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 6 разів, а надходження до бюджету зросли у 12 разів. На кінець 2002 р. в Україні з 1 млн. 257 тисяч фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, що сплачують податки, 426,8 тис. осіб (34%) обрали спосіб оподаткування своїх доходів за єдиним податком. У 2002 р. чисельність платників єдиного податку збільшилась як серед фізичних, так і серед юридичних осіб: на 24% та на 26% відповідно, при цьому в порівнянні з 2001 р. відбулося збільшення і податкових надходжень на кожного платника єдиного податку: фізичної особи - на 15%, юридичної - на 7%.

Поряд із перевагами в роботі визначено певні недоліки спрощеної системи оподаткування. Зазначено, що сучасний стан спрощеної системи оподаткування потребує реформування з урахуванням окремих аспектів та усіх суперечностей, виявлених у практиці її застосування. Неприпустимим є той факт, що спрощена система оподаткування використовується великим та середнім бізнесом для мінімізації сум податків, що сплачуються. Для усунення фактів зловживань спрощена система оподаткування має поширюватися лише на ту категорію суб'єктів малого підприємництва, яка потребує державної підтримки.

У третьому розділі “Моделі ефективного фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні” запропоновано методику розробки регіональних програм фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва.

Проведене у роботі дослідження розвитку малого підприємництва в Україні визначило, що перспективи розвитку цього сектору економіки невід'ємно пов'язані з реалізацією регіональних програм соціально-економічного розвитку. У 2003 р. на програмні заходи щодо впровадження державної регіональної політики підтримки малого підприємництва на місцевому рівні було витрачено коштів на загальну суму понад 28 млн. грн., або 95% від передбачених 29 млн. грн., що набагато більше, ніж за 2002 р. - 8 млн. грн. Зростає також кількість регіонів, що фінансують регіональні програми розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів: якщо за підсумками 2002 р. таких регіонів було 18, то у 2003 р. їх кількість сягнула 21.

У дослідженні запропоновано використання рейтингової оцінки підприємницького клімату України. Вона розробляється щороку Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва, що дозволяє визначити регіони, які найбільше потребують фінансової допомоги у розвитку малого підприємництва. Результати обчислень, що здійснені за показниками 2002 р. свідчать, що ситуація загальних рейтингів не зазнала радикальних змін в порівнянні з попереднім роком. Групу “лідерів” сформували м. Київ, Одеська, Донецька, Харківська, Закарпатська, Кіровоградська і Дніпропетровська області. Найслабшими регіонами залишились Сумська, Чернігівська, Тернопільська, Черкаська, Волинська, Рівненська і Житомирська області.

При розробці регіональних програм розвитку малого підприємництва доцільно застосовувати програмно-цільовий метод планування, основний зміст якого полягає в концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах та досягненні результатів в задані строки. Розробка програми обов'язково має базуватися на варіантному прогнозі розвитку малого підприємництва на території, який дозволить виявити причинно-наслідкові зв'язки та передумови, що визначатимуть перспективи становлення цього сектору. Процедура розробки місцевої програми підтримки малих підприємств представлена у вигляді схеми, яка включає в себе передпроектну стадію та три послідовних етапи. Передпроектна стадія містить три етапи: I - формування цілей програми; II - розробка варіантів програми, що включають галузеві та функціональні підпрограми; III - відбір та затвердження остаточного варіанту програми підтримки малого підприємництва на території. Послідовність дій розробників місцевої програми підтримки розвитку малих підприємств, яка пропонується, вже на проектній стадії дозволить отримати максимально розгорнену картину різних заходів можливої допомоги господарюючим суб'єктам, яка необхідна для збільшення внеску в економіку та потенціал території.

У результаті проведеного аналізу для визначення перспективних напрямів та створення оптимальних умов для розвитку малого підприємництва на регіональному рівні визначаються цілі програми, а за допомогою експертного аналізу ранжуються програмні задачі, після чого наступає етап розробки різних варіантів програми (I етап розробки програми). Реалізація цілей програми забезпечується комплексом заходів, які групуються в функціональні підпрограми (або розділи програми), спрямовані на формування нормативно-правового, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення та створення сприятливих передумов (матеріальних, фінансових, організаційних) для діяльності малих підприємств, а також галузеві підпрограми, що забезпечують реалізацію інвестиційних проектів малих підприємств та відповідають пріоритетам території (II етап розробки програми). Вибір оптимального варіанту програми досягається проведенням порівняльного аналізу, що враховує інтереси всіх учасників та необхідність їх узгодження, і здійснюється колегіальним органом - громадською незалежною комісією (III етап розробки програми). Після завершення програми або її етапу, як правило, він співпадає із закінченням фінансового року, має бути підготовлений звіт про стан розвитку малого підприємництва на території, результати виконання заходів програми та звіт про ефективність використання коштів місцевого бюджету й інших джерел, що спрямовувались на зазначені цілі.

Таким чином, програмний підхід до розробки регіональних програм фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва створить реальну основу для оптимізації джерел формування фінансових ресурсів суб'єктів малого підприємництва та визначення ефективних напрямів здійснення дієвого контролю за їх використанням.

Висновки

У дисертації науково обґрунтовано сутність та механізм фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва, розроблено пропозиції щодо вдосконалення класифікації форм фінансово-кредитного забезпечення малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду. Проведене дисертаційне дослідження дозволило обґрунтувати наступні висновки і пропозиції:

1. Формування економіки ринкового типу об'єктивно вимагає становлення малого підприємництва як повноцінного суб'єкта ринку, зміцнення його позицій в умовах конкурентного середовища. З розвитком даного сектору економіки пов'язується можливість вирішення низки важливих соціально-економічних проблем загальнодержавного та регіонального значення: забезпечення зайнятості населення, подолання бідності, підвищення рівня ділової активності населення, зміцнення економічного потенціалу території, сприяння розвитку конкуренції у підприємницькому середовищі.

2. На сьогодні в Україні створена певна законодавча база, спрямована на формування організаційно-правової системи підтримки малого підприємництва, в тому числі й фінансової. Найбільш конкретизованим, що містить певні кількісні параметри фінансової підтримки малого підприємництва, є податкове законодавство. В цілому, аналізуючи значний блок вітчизняного законодавства, що регулює сферу малого підприємництва, необхідно підкреслити, що воно є недосконалим, значна частина його положень, передусім у сфері оподаткування, застаріла і потребує суттєвого вдосконалення.

З. Процес практичної реалізації фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва вимагає необхідності теоретичного обґрунтування сутності, складових фінансово-кредитного механізму розвитку малого підприємництва, який на даному етапі повинен враховувати особливості трансформаційного періоду, стан фінансової системи, рівень розвитку інфраструктури та ефективність використання джерел фінансування малих підприємств.

4. Фінансова підтримка малого підприємництва державою здійснюється на етапах його становлення, в процесі функціонування з метою забезпечення оборотними засобами в напрямку фінансового забезпечення інвестиційних потреб. При цьому участь держави в реалізації цих напрямів реалізується як безпосередньо через виділення конкретних фінансових ресурсів, так і опосередковано - через створення сприятливих умов для стимулювання фінансової підтримки малого підприємництва різноманітними фінансово-кредитними інститутами.

5. Державна фінансова підтримка малого підприємництва здійснюється за допомогою використання двох основних груп важелів: прямих (надання субсидій; надання позик; формування державних фондів; створення спеціалізованих фінансових установ; фінансування капітальних вкладень; часткова компенсація за рахунок коштів бюджету відсоткових ставок за кредитами комерційних банків тощо) та непрямих (податкові пільги; прискорена амортизація тощо).

6. Основним видом прямої державної підтримки малого підприємництва є щорічне виділення в державному бюджеті коштів на фінансування заходів з підтримки малого підприємництва, зокрема в частині виконання Національної програми розвитку підприємництва в Україні, а також низки видатків на підтримку селянських (фермерських) господарств та часткову компенсацію ставок за кредитами комерційних банків, що надаються сільгоспвиробникам, користувачами яких є також фермерські господарства та невеликі сільськогосподарські підприємства. До 2003 р. підтримка малого підприємництва за рахунок прямих державних коштів була досить нестабільною та загалом незначною за обсягом, що негативно позначалося на діяльності Українського державного фонду підтримки підприємництва та особливо його регіональних відділень. Лише в 2003-2004 роках обсяги бюджетного фінансування за цими напрямами дещо збільшені.

7. Невід'ємним блоком загальної системи державної фінансової підтримки малого підприємництва є фінансове забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва, в тому числі за рахунок створення сприятливих умов для доступу суб'єктів малого підприємництва до фінансових ресурсів за рахунок виділення коштів з місцевих бюджетів на реалізацію різноманітних проектів малого бізнесу, зокрема через регіональні фонди підтримки малого підприємництва, шляхом здійснення часткової компенсації процентних ставок за кредитами комерційних банків тощо. Слід відзначити й певні позитивні зрушення в системі державної підтримки малого підприємництва на місцевому рівні, однак ключові проблеми у цій сфері (обсяги підтримки, цільове використання виділених ресурсів, рівномірність фінансового забезпечення в регіональному розрізі, недостатність залучення суб'єктів малого підприємництва до участі у конкурсах (тендерах) по закупівлі товарів, на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо) залишаються невирішеними.

8. Застосування різних видів спрощеного оподаткування малого підприємництва відіграло позитивну роль у забезпеченні досить інтенсивного приросту суб'єктів даного сектору економіки. Робота у напрямі зниження податкового тиску на суб'єктів малого підприємництва, спрощення різноманітних податкових процедур (шляхом прийняття рішень щодо запровадження ставок місцевих податків і зборів та орендної плати на рівні таких, що стимулюють розвиток підприємницької діяльності) проводиться на регіональному рівні. Разом із тим, як засвідчили систематичні обстеження ділової активності підприємств різних видів економічної діяльності, серед яких вагоме місце займають малі, податкова система традиційно займає “лідируючі” позиції серед основних чинників, що стримують ділову активність.

9. Виявлено тенденцію до зростання кількості банків, які дедалі більше переорієнтовують свою діяльність на задоволення потреб малого підприємництва як шляхом здійснення різних схем фінансової підтримки за рахунок власних ресурсів, так і шляхом обслуговування різноманітних кредитних ліній міжнародних фінансових організацій. Позитивні зрушення щодо кредитної підтримки банками та фінансово-кредитними інститутами малого підприємництва відбуваються на регіональному рівні, що забезпечується як підвищенням зацікавленості у наданні такої підтримки безпосередньо з боку банків, так і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Активізується діяльність у напрямі реалізації таких схем фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, як страхування комерційних ризиків, лізинг, створення структур з підтримки інноваційної діяльності, кредитних спілок тощо.

10. В умовах відносної (порівняно із світовими аналогами) дорожнечі банківських кредитів, обмежених можливостей, бюджетної підтримки актуалізується проблема диверсифікації джерел формування фінансових ресурсів малих підприємств, чільне місце серед яких в трансформаційних економіках належить ресурсам окремих міжнародних фінансових інституцій, що надаються ними у вигляді фінансової та технічної допомоги. Надзвичайно важливою є роль такої допомоги на стартовому етапі створення та закріплення малого підприємства на ринку.

11. Стимулювання розвитку малого підприємництва на рівні регіону повинно базуватися на використанні механізму його фінансування на основі програмно-цільового підходу, що містить: проведення комплексного аналізу соціально-економічного розвитку території; визначення пріоритетних напрямків розвитку малого підприємництва на регіональному рівні; складання бізнес-карти території; формування стратегічних цілей підтримки малих підприємств; розробка варіантів програм, що включають галузеві та функціональні підпрограми; відбір та затвердження остаточного варіанту програми підтримки малого підприємництва. Інструментом досягнення планомірності та цільової спрямованості процесу підтримки та розвитку малого підприємництва й способом концентрації ресурсів для її вирішення має виступати місцева програма підтримки розвитку малого підприємництва.

Список опублікованих праць

1. Третякова О.В., Болейко Ю.О. Проблеми структурної перебудови та інвестування економіки Чернівецької області // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск Вип.10. Економіка. Чернівці: ЧДУ, 1997. С. 157-161 (0,3 д.а.).

2. Третякова О.В. Перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні. // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.26. Економіка.Збірник наукових праць. Чернівці: ЧДУ, 1998. С. 146-150 (0,3 д.а.).

Третякова О.В. Реструктуризація підприємств як умова залучення іноземних інвестицій// Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.44. Економіка. Збірник наукових праць. Чернівці: ЧДУ, 1999. С. 169-176 (0,5 д.а.).

4. Третякова О.В. Сучасні тенденції розвитку малого бізнесу: зарубіжний та вітчизняний досвід //Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вип. 1. Економіка. Збірник наукових праць. Чернівці.: ЧТЕІ КНТЕУ, 2001. С. 129-134. (0,5 д.а.).

5. Третякова О.В. Лізинг як одна із перспективних форм фінансування підприємств малого бізнесу // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вип. 2. Економіка. Збірник наукових праць. Чернівці.: ЧТЕІ КНТЕУ, 2001. С. 186-188 (0,4 д.а.).

6. Третякова О.В. Необхідність і роль державної підтримки розвитку малого підприємництва // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.113. Економіка.Збірник наукових праць. Чернівці: ЧНУ, 2001. С. 23-26 (0,4 д.а.).

7. Третякова О.В. Вплив спрощеної системи оподаткування на розвиток малого підприємництва // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вип.1. Економічні науки. Чернівці, 2002. С. 134-140 (0,5 д.а.).

8. Третякова О.В. Фінансова підтримка розвитку малих підприємств //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Вип. 10. Серія : економіка. 2002. С. 93-97 (0,3 д.а.).

9. Третякова О.В. Інвестиційний ринок регіону та його вплив на розвиток малого підприємництва // Вісник Академії праці і соціальних відносин Ч.П. Київ, 2002. С. 186-188 (0,3 д.а.).

10. Третякова О.В. Фінансові аспекти розвитку підприємств малого бізнесу. Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вип.4. Економічні науки. Чернівці, 2002. С. 259-263 (0,3 д.а.).

11. Третякова О.В. Джерела фінансування та розвиток малого бізнесу в Україні. // Наукові доповіді. Ч.1.Міжнародної науково-практичної конференції „Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації”. Чернівці. 2000. С. 115-119 (0,3 д.а.).

Анотація

Третякова О.В. Фінансове забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню проблем фінансового забезпечення становлення та розвитку малого підприємництва в Україні. В роботі виявлено особливості та систематизовано загальні підходи до розуміння фінансових ресурсів малих підприємств та системи фінансово-кредитного забезпечення їх розвитку. Здійснено інтегровану оцінку поточних напрямів дії, параметрів та співвідношення основних елементів фінансово-кредитного механізму, характеру їх мотиваційної поведінки в умовах конкурентного середовища. Визначені перспективні напрями підвищення ефективності фінансового забезпечення малого підприємництва, окреслено напрями вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення фінансової підтримки малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду та виходячи із стратегічних завдань фінансування даного сектору економіки й відповідно до пріоритетів регуляторної політики.

Ключові слова: мале підприємництво, фінансове забезпечення, фінансово-кредитний механізм, державна фінансова підтримка, фінансові ресурси.

Аннотация

Третьякова Е.В. Финансовое обеспечение развития малого предпринимательства в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Формирование модели экономики рыночного типа объективно предусматривает становление малого предпринимательства как полноценного субъекта рынка, утверждение его рыночных позиций в условиях конкурентной среды. С развитием данного сектора экономики связано решение ряда важнейших социально-экономических задач общегосударственного и регионального значения.

В диссертационной работе рассмотрен круг вопросов как общетеоретического характера, формирующего концептуальный стержень работы, так и прикладного, позволяющего использовать разработки в практической деятельности. Работа посвящена исследованию проблем финансового обеспечения развития малого предпринимательства в Украине и форм его поддержки. Проведен анализ формирования системы финансово-кредитной поддержки развития данного сектора экономики, в связи с чем систематизированы проблемы, связанные с финансовым обеспечением малого предпринимательства, которые негативно влияют на процесс его развития. Проанализирована эффективность механизмов государственного регулирования и поддержки малого предпринимательства в Украине как основных инструментов устранения проблем, противодействующих его развитию. Выявлено, что особенностью государственной поддержки малого предпринимательства является дисбаланс между существующим спросом на государственную поддержку и ее недоступностью для среднестатистического субъекта малого предпринимательства. Потенциал устранения такого дисбаланса заложен в переориентации средств с дискретной финансово-кредитной на массовую нефинансовую поддержку и выборе мероприятий государственного участия в решении финансово-кредитных проблем малого предпринимательства по принципу оптимальности соотношения величин эффекта и расходов бюджетных средств.

В настоящее время сложившаяся система финансовой поддержки малого предпринимательства претерпевает глубокие изменения, это перемены и структурного, и концептуального характера. Они связаны с выработкой новых методов и форм финансовой поддержки малого предпринимательства. Взаимодействие отечественных предприятий с различными государственными, региональными и муниципальными органами власти, а также созданными с их участием структурами поддержки развития малого предпринимательства в настоящее время представляется достаточно важным аспектом деятельности малых предприятий и одним из основных элементов финансовой политики этих предприятий. Участие в различных программах государственной поддержки малого предпринимательства, получение от государства каких-либо льгот и преференций, государственных заказов, какой-либо помощи от различных, находящихся под патронажем государственных или региональных властей агентств по поддержке малого предпринимательства, инвестиционных фондов, лизинговых компаний, технопарков, бизнес-инкубаторов становится в настоящее время для субъектов малого предпринимательства одним из источников финансовой поддержки. Центральным звеном в формирующейся системе финансовой поддержки малого предпринимательства являются регионы, поскольку потребности и возможности финансирования формируются в конкретной среде замкнутой экономической системы - региона.

В работе определены перспективные направления повышения эффективности финансово-кредитного обеспечения развития малого предпринимательства с учетом особенностей переходного периода. Сформулированы предложения по финансовому обеспечению развития малого предпринимательства путем разработки общегосударственных и региональных программ и схем создания различных форм самоорганизации субъектов предпринимательской деятельности, осуществления комплекса правовых и организационных мероприятий для развития кооперативных связей больших и малых предприятий - субподряда, франчайзинга, лизинга, венчурного финансирования и бизнес-инкубаторов. Основные результаты исследования нашли применение в деятельности органов исполнительной и законодательной власти, работе предпринимательских структур, в учебном процессе высших учебных заведений.