Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Накай Анатолій Іванович

УДК 336.22

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ПОДАТКОВІ ВАЖЕЛІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Ірпінь - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Об`єднаному інституті економіки НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України ДАНИЛЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, Об`єднаний інститут економіки НАН України завідувач відділу фінансового та монетарного регулювання.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, c.н.с., ВИШНЕВСЬКИЙ ВАЛЕНТИН ПАВЛОВИЧ, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Донецьк завідувач відділу фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу кандидат економічних наук, професор;

заслужений економіст України ДАНІЛОВ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ, Національна академія державної податкової служби України, завідувач кафедри державних фінансів.

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства кафедра фінансів, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “30” червня 2005 р. о_16_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31, ауд._220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України.

Автореферат розісланий “27” травня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор С.В. Онишко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальносвітова тенденція інтеграції локальних економічних систем в єдину світову економічну систему відбувається на основі концепції сталого розвитку. Сьогодні під цією категорією розуміють не лише економічне зростання, а й систему справедливого розподілу результатів цього процесу.

В контексті ефективного перерозподілу матеріальних, духовних, соціальних благ постає необхідність розгляду податків, яким природно притаманна регулятивна функція. Податки є ефективним інструментом економічної політики уряду в системі регулювання виробничого та відтворювального процесів. Однак тривалий час податки розглядалися виключно як фіскальний інструмент, тому нехтувалася їх здатність впливати на перерозподіл обмежених матеріальних та фінансових ресурсів. Такий підхід призвів до певних структурних диспропорцій в економічній системі України, які стали причиною багатьох соціально-економічних проблем.

Все це обумовлює необхідність подальших досліджень регулятивного потенціалу податків, який останнім часом є об'єктом активних пошуків як на науковому, так і на практичному рівнях. Особливу актуальність має вивчення підходів, що ґрунтуються на використанні специфічного інструментарію економічного аналізу. Адже базуючись на існуючих теоретичних конструкціях можна розкрити природу податків під іншим кутом зору, більш глибоко з'ясувати їх сутність. З'являється можливість по-новому оцінити економічну ефективність податків, що важливо для формування держави, адекватної цілям розвитку економіки. Зокрема, для підвищення ефективності промислового потенціалу велике значення мають зміни в галузевій структурі виробництва, яких можна досягти за рахунок використання податкових важелів.

Податкова політика має бути жорсткою, але справедливою, стабільною та зрозумілою платникам податків. Вона повинна впливати на економічну діяльність через якісно нові та ефективні важелі. Виважене вирішення зазначених проблем сприятиме створенню необхідних умов для роботи підприємств, поліпшенню їх фінансового стану, а отже, і збільшенню податкових надходжень.

Концептуальні основи податкового регулювання економіки були предметом уваги відомих іноземних і вітчизняних науковців та практиків. Насамперед слід назвати таких класиків економічної думки, як А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, А. Маршалл, Дж. М. Кейнс та інші. Серед науковців-сучасників проблематикою податкового регулювання активно займаються Е. Аткінсон, Д. Б'юкенен, Д. Стігліц, Д. Сакс, С. Фішер та інші. В Україні ці питання досліджували В. Андрущенко, О. Василик, В. Вишневський, В. Геєць, А. Даниленко, О. Данілов, А. Крисоватий, Ц. Огонь, А. Соколовська, В. Федосов, С. Юрій та багато інших. Незважаючи на значний інтерес до проблем оподаткування, необхідно констатувати, що податкове регулювання економіки, зокрема у вітчизняній теорії фінансів, не вивчалося в контексті вимог так званої концепції “сталого розвитку”. Вона висуває до регулятивної політики держави, і зокрема за допомогою податкових інструментів, особливі вимоги. До них відносяться: справедливий розподіл продукту, збереження і максимальне відтворення природного середовища, збільшення творчих можливостей людей. Саме недостатнє опрацювання і висвітлення в економічній літературі проблеми податкового регулювання економіки в контексті дотримання вимог сталого розвитку зумовлюють актуальність та практичну значущість теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у межах: 1) планової науково-дослідної роботи Наукового-дослідного центру проблем оподаткування Національної академії ДПС України “Вплив податкової політики на ефективність адміністрування податків з фізичних осіб” (№ ДР0104U006031), виконаної на замовлення Департаменту розвитку та модернізації ДПА України у 2004 році. Особисто автору належить розробка частини теми, що стосується висвітлення переваг та недоліків сучасного механізму оподаткування доходів фізичних в Україні, а також впливу реформи в системі оподаткування доходів з громадян на доходи фізичних осіб; 2) науково-дослідної теми кафедри податкової політики та оподаткування Національної академії ДПС України “Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: основні напрями та методологія використання” (№ ДР0102U003484). Особисто автору належить розробка розділу “Сучасні проблеми податкового регулювання економічної активності в Україні та шляхи їх вирішення”.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування, розробка методичних підходів і рекомендацій, спрямованих на подальше підвищення ефективності регулятивного та фіскального потенціалу податків в Україні в контексті вимог сталого розвитку.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

· висвітлити теоретичні підходи до дослідження регулятивного потенціалу податків;

· дослідити та оцінити досвід інших країн щодо використання податкових важелів регулювання економіки в контексті сталого розвитку;

· виявити специфіку регулювання за допомогою податків соціально-економічних процесів в Україні;

· визначити можливості та стан використання податкових важелів для здійснення ефективної економічної політики;

· обґрунтувати структурні пріоритети податкових важелів при використанні їх в економіці України;

· розробити рекомендації, спрямовані на підвищення фіскального і регулятивного потенціалу податкових важелів в контексті вимог сталого розвитку;

· розробити пропозиції щодо удосконалення системи оподаткування України в умовах інтеграційних економічних процесів, які відбуваються в Європі та світі.

Об'єктом дослідження є економічні відносини з приводу перерозподілу грошових ресурсів, які виникають у сфері державних фінансів.

Предметом дослідження є податки як інструмент фіскальної та регулятивної політики держави.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі основні методи і прийоми економічного аналізу: метод аналітичного групування і узагальнення, динамічні ряди, вибіркові прийоми, порівняння, деталізація показників аналізу структур; кореляційно-регресійний аналіз. Основним методом дисертаційного дослідження є системний метод, використання якого забезпечило комплексний аналіз функцій податків у контексті вимог сталого розвитку. Дослідження сутності сталого розвитку та податкових важелів його забезпечення здійснено методом наукової абстракції. Особливості реалізації функцій податків у період ринкових трансформацій виявлено за допомогою порівняльного економічного аналізу, а також кліометричного методу. Основний прийом аналізу ефективності системи податкових пільг - метод аналізу розбіжності структур; регулятивну функції окремих податків досліджено кореляційно-регресійним методом.

Теоретичною та методологічною базою дослідження слугували положення та принципи економічної теорії, відображені у роботах з проблематики оподаткування та економічного розвитку зарубіжних і вітчизняних вчених.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти і нормативно-методичні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади України; статистичні дані, представлені в офіційних друкованих виданнях та на інтернет-сторінках Державної податкової служби України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України та деяких інших урядових і неурядових установ.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше:

· доведено, що напрями перекладення податкового тягаря між платниками податків визначаються не лише факторами еластичності попиту/пропозиції (П. Самуельсон), компліментарності/субститутивності товарів (Дж.Хікс), а й фактором часу;

· встановлено, що податкова система, адекватна вимогам забезпечення сталого розвитку, має формуватися з урахуванням екологічного критерію (вимагає державної підтримки екологічно безпечних технологій) та критерію часової Парето-оптимальності (прийняття рішень з урахуванням майбутніх вигод та витрат).

Набуло подальшого розвитку:

· обґрунтування на основі світового досвіду можливості встановлення в перспективі в Україні прогресивної шкали ставок податку на доходи громадян з урахуванням трудового стажу працюючого для окремих категорій громадян, а також введення норми пільгового оподаткування доходів фізичних осіб, що мають двох і більше дітей;

· теоретичне положення про пріоритетність використання загальних податкових пільг для стимулювання суб`єктів господарювання. Для підтримки соціальної сфери пріоритет має віддаватися державним субсидіям, особливо адресним, як більш ефективним.

Удосконалено:

· положення про необхідність запровадження податку на надприбуток від видобутку вуглеводнів як форми вилучення диференційної ренти І;

· концепцію регулятивного потенціалу податкової системи, на підставі якої запропоновано створення в Україні державної системи фіскального моніторингу, визначеної як сукупність процесів дослідження розподілу податкового тягаря, оцінки ефективності використання коштів бюджету, отриманих від сплати податків, аналізу динаміки податкових надходжень по кожному податку.

Практичне значення результатів дослідження. Глибина дослідження, обґрунтованість положень і висновків роботи вдалося досягти завдяки тому, що її теоретичною і методологічною основою є наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних авторів, визнані положення (економічної) теорії, нормативні документи, публікації в періодичних виданнях. Практична значущість результатів дослідження полягає у тому, що вони використані автором у процесі розробки навчальних програм і методичного забезпечення Національної академії державної податкової служби України з дисциплін: “Податкова політика”, “Податкова система України”, “Оподаткування фізичних осіб” (довідка Національної академії ДПС України від 18.01.2005). Пропозиції автора щодо удосконалення механізму адміністрування податку на додану вартість використані при підготовці нової редакції Закону України “Про податок на додану вартість” (довідка ДПА України від 14.04.2005 №213/11-1215), який розроблявся відповідно до Указу Президента України від 23.06.2004 №671/2004.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи та її результати відображені у публікаціях автора. Результати дослідження представлялися і отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи” (Ірпінь, 1997), “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998), “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1998), “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи розвитку” (Київ, 2000), “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2001 та 2002 роки), “Бюджетна реформи в Україні: проблеми та шляхи розв`язання” (Київ, 2001), “Трансформація податкових відносин та їх нормативно-правове забезпечення в Україні” (Ірпінь, 2002).

Наукові публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 13 опублікованих працях загальним обсягом 2,1 друк. арк., з яких 5 - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 16 таблиць на 15 сторінках, 4 рисунків на 4 сторінках, 6 додатків на 8 сторінках. Бібліографічний список містить 126 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає 182 сторінки комп'ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В першому розділі - “Теоретико-методологічні основи сталого розвитку та функцій податків” - досліджено сутність концепції сталого розвитку, яка вимагає від держави та суспільства дотримання певних вимог соціально-економічного розвитку, сформульовано критерії, згідно з якими має формуватися податкова політика держави, виявлені особливості реалізації функцій податків у період ринкових трансформацій.

Фундаментальні зміни ціннісних установок людства, що відбулися у другій половині XX сторіччя, призвели до усвідомлення важливості проблеми зменшення антропологічного тиску на навколишнє природне середовище та управління демографічними процесами. Перші засідання Римського клубу, конференції у Ріо-де-Жанейро та Йоханесбурзі були рефлексією наукового світу на вирішення цих викликів об`єктивної дійсності. В результаті була сформульована концепція сталого розвитку (англ. sustainable development), основний зміст якої полягає у формуванні таких національних та світових механізмів органічного функціонування економіки та суспільства, які дозволяють вирішити проблему зменшення тиску людини на природні ресурси та управління демографічними процесами в масштабах усього світу. Цей зміст формулює основні вимоги сталого розвитку.

Особливості сучасного соціально-економічного розвитку зумовили необхідність розробки критеріїв та механізмів формування податкової системи, що відповідає цілям сталого розвитку. Такі критерії (екологічний та часової Парето-оптимальності) повинні також бути універсальним мірилом ефективності податкової політики. Однак це не виключає необхідності врахування певних тенденцій та стану розвитку кожної окремої держави.

Основна проблема економіки України, як визначається в роботі, полягає у тому, що абсолютна більшість технологій, використовуваних у виробничій сфері, є застарілими та екологічно небезпечними. Тому постає нагальне завдання створення сприятливих умов з боку держави для формування в Україні інноваційної моделі економіки, запровадження ефективних механізмів імпорту нових технологій та здійснення модернізації виробництва. Для його вирішення в роботі сформульовані критерії формування податкової системи, що відповідають цілям сталого розвитку: екологічний критерій та критерій часової Парето-оптимальності.

Сутність екологічного критерію полягає в тому, що держава повинна формувати та перерозподіляти податковий тягар таким чином, щоб екологічно безпечні технології та види діяльності отримували підтримку з боку держави. Це виробництва, що передбачають використання відновлювальних видів природних ресурсів, енергії сонця, вітру, фотосинтезу та діяльність із переробки вторинної сировини замість споживання ресурсів, які в природі не відновлюються (вугілля, нафта, газ та інші природні копалини).

Сутність критерію часової Парето-оптимальності (критерій урахування інтересів поколінь) полягає в тому, що всі рішення про підтримку того чи іншого виду діяльності повинні прийматися з урахуванням майбутніх вигод та витрат. Умова часової Парето-ефективності означає, що дії та їх вплив на стан соціально-економічної системи нині не повинні призводити до погіршення стану соціально-економічної системи у майбутньому.

В ході роботи досліджено співвідношення фіскальної та регулятивної функцій податків і динаміку їх прояву в перехідний період. У результаті ретроспективного аналізу регулятивної властивості податків у процесі формування ринкових умов в Україні встановлено два важливих аспекти прояву їх функцій.

По-перше, на початковому етапі ринкових трансформацій, який характеризується відходом від командно-адміністративної системи господарювання до розвиненої ринкової, в економіці накладалися істотні обмеження на прояв регулятивної властивості податків, ефективність дії цієї функції.

По-друге, з розвитком ринкових відносин у податковій системі відбувається перехід від домінування фіскальної функції до регулятивної. Цей висновок підтверджується відповідними фактами, наведеними в дисертації, і дає нам підстави стверджувати, що розвиток податкової системи України на сучасному етапі відбувається саме в цьому напрямі.

Спираючись на ці висновки та теоретико-методологічний аналіз сутності іманентних функцій податків, сформулюємо їх визначення.

Фіскальна функція податків полягає в тому, що держава перерозподіляє частину створеного національного продукту на свою користь безвідносно до системи національних пріоритетів, що пов`язано з виконанням державою суспільних функцій.

Регулятивна функція податків полягає у встановленні такої системи важелів, заходів, стимулів (антистимулів) з боку держави, яка певним чином (з огляду на систему національних цілей, цінностей та пріоритетів розвитку) впливає на кон`юнктуру ринків факторів виробництва, їх попит, пропозицію та фінансові потоки в економіці. З цього визначення видно, що стимулюючу функцію податків, ми, на відміну від багатьох існуючих підходів, розглядаємо як підфункцію регулятивної функції.

При цьому між фіскальною та регулятивною функціями податків ми бачимо певну суперечність, зміст якої полягає в тому, що збільшення фіскального потенціалу податкової системи відбувається за рахунок зменшення регулятивного потенціалу. Як ми впевнилися, на властивості податкової системи істотно впливають умови історичного етапу розвитку економіки, вектор її руху. Цей онтологічний антагонізм та об`єктивні історико-економічні обставини вимагають упорядкування податкової системи в Україні, яка б відповідала не лише вимогам сьогодення, а й найбільш реальним перспективам суспільного та економічного розвитку в світі.

У другому розділі- “Вплив податкового регулювання на процеси соціально-економічного розвитку” - на основі сформульованого нами методологічного підходу, досліджено відповідність податкової системи України вимогам сталого розвитку.

Аналіз засвідчив, що загальні принципи побудови податкової системи та механізм податкового регулювання, які закладені у чинному законодавстві, формально відповідають тим, що діють у багатьох країнах світу і напрацьовані протягом століть. Проте в Україні в перехідний період не завжди вдавалося їх дотримуватися. Це спричинило низку негативних соціально-економічних наслідків (масове зубожіння населення, падіння виробництва, незадовільний рівень формування податкової культури суспільства, зростання тіньового сектора економіки та ін.)

Тому в нових умовах макроекономічної стабілізації постає проблема істотного коригування податкової політики та використання податкової системи для стимулювання виробництва, що збільшує базу оподаткування та доходи державного бюджету.

Податкова реформа в Україні, що повинна здійснюватися згідно з визначеними критеріями відповідності сталому розвитку, має усунути також причини, які гальмують розвиток діяльності суб'єктів господарювання усіх форм власності. Вона повинна регулювати економічну діяльність через якісно нові, а головне - стимулюючі важелі. При цьому ефективність діяльності необхідно розглядати не лише за традиційними економічними критеріями, наприклад, прибутковості, а й з точки зору вимог сталого розвитку. Упродовж усього перехідного періоду держава підтримувала сектор старих технологій, підтримка ж структурних пріоритетів - обробна промисловість, освіта, наука, медицина (останні три напрями безпосередньо можна ототожнити з інвестиціями в людський капітал) залишалися без належної уваги.

Велика частка добувної промисловості у загальному випуску промислової продукції в Україні де-факто означає, що економіка нашої країни носить сировинний характер. Більшість видобутої природної сировини експортується або відразу, або з мінімальною доданою вартістю. Частка доданої вартості, що створена працею, а не природою, в структурі ціни такої продукції залишається дуже низькою (руда, деревина, продукція АПК тощо). Відповідно до закону вартості, який, власне, є законом товарного відтворення, зі зростанням видобутку сировини та корисних копалин на еквівалентну величину зменшується вартість їх запасів. У кращому випадку, за умови використання усієї вартості добутого в країні в її межах, загальна вартість національного багатства залишається незмінною. Якщо ця продукція експортується, то національне багатство зменшується на відповідну величину експорту. Крім цього, плануючи реформування податкової системи доцільно пам'ятати, що прибуток сировинного сектора економіки обертається відповідним збільшенням витрат для обробного, якщо продукція першого сектора використовується в межах країни.

У зв'язку із зазначеними особливостями національної економіки постає необхідність розробки в межах податкової системи країни механізму державного регулювання фінансових потоків між обробною та добувною промисловістю, в основі якої повинні бути рентні платежі. На підставі аналізу структури української економіки та сплачуваних податків ми дійшли висновку, що в Україні існує потреба запровадження податку на надприбуток від видобутку вуглеводнів як форми вилучення диференційної ренти І. Певні пільги тут може мати лише вугільна галузь економіки України, яка сьогодні є збитковою.

У дисертаційному дослідженні обгрунтовано, що реформа повинна торкатися не лише основних податків, які забезпечують абсолютну більшість податкових надходжень державного бюджету (прибуткові податки, ПДВ тощо), а й другорядних, до яких сьогодні відносяться збори за використання природних ресурсів та екологічні платежі (див. таблицю 1). Оптимізація податкової системи повинна відбуватися не тільки шляхом збільшення надходжень до бюджету від рентних платежів, а й шляхом переорієнтації фінансової підтримки з добувного сектора економіки України на обробний.

Таблиця 1 Обсяг та питома вага екологічних зборів та рентних платежів у податкових надходженнях державного бюджету України

РІК	Збори за використання природних ресурсів	Рентна плата	Податкові надходження, всього
	тис.грн.	частка податкових надходжень,%	тис.грн.	частка податкових надходжень, %	тис. грн
2000	387 190,0	1,89	216 154,0	1,05	20 513 567,0
2001	657 997,0	2,80	485 368,0	2,06	23 522 611,0
2002	633 120,0	2,14	638 480,0	2,16	29 574 333,0
2003	754 445,0	2,19	3 356 560,0	9,76	34 397 413,0
2004	843 033,0	2,01	3 541 609,0	8,46	41 885 179,0

Джерело: розрахунки автора за даними Держкомстату України.

Це дозволяє ефективно вирішити низку структурних макроекономічних проблем, проблему дотримання у процесі діяльності суб'єктами господарювання вимог сталого розвитку та, підвищити ефективність функціонування податкової системи країни в цілому. Рентні платежі завдяки своїй специфіці та функціональному змісту вирівнюють умови функціонування секторів різних технологічних укладів, а держава за рахунок регулятивного потенціалу ренти здатна здійснювати перерозподіл доходів добувного сектору економіки, тобто з низькою часткою доданої вартості, на користь обробної промисловості України, яка пов`язана з високими технологіями.

Розпочата податкова реформа в частині зменшення податкового навантаження на доходи фізичних осіб є ключовим елементом стимулювання інвестицій у людський капітал, тому вона також сприяє дотриманню вимог сталого розвитку.

Аналіз структури системи податкових пільг довів, що на практиці надання пільг перебуває у взаємозв`язку із системою розміщення продуктивних сил України і, таким чином, відображає регіональну структуру вітчизняної економіки.

Основним завданням у вирішенні проблеми надання пільг, їх обсягів та визначення підприємств, що потребують державної підтримки за рахунок податкових пільг, є встановлення балансу втрат бюджету та приросту податкової бази. При цьому податкові пільги повинні носити тимчасовий характер, тобто бути обмеженими у часі. Якщо протягом наперед визначеного часу пільга не спрацювала, вона повинна скасовуватися. Згідно з результатами розрахунків, проведених у роботі з метою з`ясування оптимального терміну дії податкової пільги, він має становити в середньому 3-4 роки залежно від специфіки підприємницької діяльності, інвестиційного проекту.

У процесі дослідження регулятивних властивостей окремих податків встановлено, що вони за прийнятою в теорії класифікацією є прогресивними. Це стосується ПДВ та податку на прибуток підприємств. Розрахунки доводять, що їх середня ставка зростає більшими темпами, ніж база оподаткування кожного з них. Така ознака названих податків не може вважатися позитивною. Податковий тягар, зумовлений цими податками, в економіці зростає, проте доцільно, щоб основні податки були регресивними або пропорційними за своїми ознаками. Це дозволить уникнути посилення податкового тягаря при зростанні бази оподаткування в період економічного піднесення, який триває нині в економіці України.

Таким чином, дійшли ключового висновку, що розпочата податкова реформа є важливим кроком на шляху удосконалення податкової системи України, яка дозволить реалізувати на практиці вимоги сталого розвитку. Однак існує необхідність подальших змін податкової системи з метою наближення економіки України до світових стандартів, які пов`язані з концепцією сталого розвитку. Ця обставина диктує необхідність створення та реалізації системи упорядкованих реформаційних заходів на середньострокову перспективу. Оскільки в умовах сталого розвитку новим імперативом в системі економічних відносин виступає екологічна складова, то вона зумовлює застосування в економіці природозберігаючих технологій, стимули для запровадження яких створюються шляхом інтенсифікації використання регулятивного потенціалу податків.

У третьому розділі - “Основні напрями удосконалення оподаткування в контексті вимог сталого розвитку” - розроблено науково-практичні рекомендації, спрямовані на подальше підвищення ефективності функціонування системи оподаткування України в середньостроковій перспективі.

По-перше, в оподаткуванні сировинного сектора економіки України криється вагомий резерв доходів державного бюджету. Тому пропонується широко застосовувати екологічні та ресурсні збори при подальшому реформуванні податкової системи України, оскільки це, одночасно з неминучими структурними зрушеннями всередині системи, дозволить вирішити фіскальний аспект проблеми.

По-друге, із збільшенням надходжень до державного бюджету виникає можливість формування механізму перерозподілу доходів в економіці, який має враховувати вимоги сталого розвитку. Ми вважаємо, що усунутий в процесі проведення реформи податку на доходи громадян принцип прогресивного оподаткування є певним кроком назад. Застосування такої форми цього податку (з єдиною ставкою) може розглядатися тільки як тимчасове. В подальшому доцільно, і це обгрунтовано в роботі, застосовувати прогресивну шкалу ставок податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи також довгострокову тенденцію погіршення структури населення України (див. таблицю 2) доцільно в механізмі цього податку застосувати норму пільгового оподаткування доходів громадян (сімей), що мають не троє, а двоє дітей як то існує сьогодні.

Таблиця 2 Зміни структури населення України, 1979-2026 рр.

ПОКАЗНИКИ	1979	1989	2001	2026 (прогноз)	Темпи приросту/падіння, % 2026/1979 (прогноз)
Непрацюючі покоління (вік 0-19 років)	0,30	0,28	0,25	0,19	-36
Молодше працююче покоління (20-29 років)	0,16	0,14	0,14	0,10	-33
Середнє працююче покоління (30-39 років)	0,12	0,15	0,14	0,16	28
Старше працююче покоління (40-49 років)	0,14	0,12	0,15	0,16	11
Працююче покоління передпенсійного віку (50-59 років)	0,12	0,13	0,11	0,13	10
Працюючі разом	0,54	0,54	0,54	0,55	2
Пенсіонери (60 років і старші)	0,16	0,18	0,21	0,25	61
Разом	1,00	1,00	1,00	1,00

Джерело: розрахунки автора за даними Держкомстату України.

Саме цей захід, зумовлений як вимогами сталого розвитку, так і довгостроковими негативними демографічними тенденціями в Україні, дозволить, на нашу думку, повною мірою використовувати регулятивний потенціал податку на доходи громадян. Крім того, слід вказати, що практика встановлення різних видів вирахувань, податкових кредитів, прогресії ставок стосовно саме цього податку широко застосовується в багатьох країнах світу в механізмі обчислення та справляння податку на доходи громадян. Тому в довгостроковій перспективі принцип прогресивності та основоположний принцип податкової системи - соціальної справедливості - необхідно використовувати в процесі реформування податкової системи України.

Важливий напрям розвитку системи податків - це усунення існуючих суперечностей між фіскальною та регулятивною функціями податків, що можливо, на нашу думку, на засадах зміцнення податкової дисципліни, підвищення рівня свідомості платників податків, а також всебічного сприяння утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Інноваційна модель розвитку в свою чергу передбачає застосування такого регулятивного інструменту податків як пільги. Використання податкових пільг при інвестування прибутку є потужним стимулом для підприємств вкладати кошти в нове обладнання, застосовувати у виробництві передові технології. З огляду на це в роботі визначені умови та критерії надання податкових пільг підприємствам, що здійснюють інноваційну діяльність.

Ключовий напрям розвитку системи податків - це удосконалення податкового законодавства в умовах інтеграції України в Європейське співтовариство. Відповідно до загальноприйнятої в ЄС концепції податкового регулювання в українській податковій системі повинні відбутися істотні структурні зміни в напрямі більш широкого застосування екологічних податків (наприклад, податок на викиди СО₂). Держава повинна формувати податковий тягар таким чином, щоб екологічно-безпечні виробництва знаходили підтримку у вигляді податкових стимулів. До таких виробництв належать, перш за все, такі, що базуються на використанні відновлювальних видів природних ресурсів та забезпечують перехід на споживання альтернативних енергоносіїв (таких, як безвідходне виробництво та виробництво без шкідливих для навколишнього середовища викидів), а також повноцінне використання енергії вітру, сонця, геотермальної енергії. Вдосконалення напрямів застосування в Україні принципу “сплата збитків тими, хто їх завдав” потребує нового підходу до вирішення цієї проблеми, а не часткових, фрагментарних змін у механізмах резервування і використання коштів, отриманих, за рахунок платежів за забруднення та інших джерел.

Необхідність впровадження таких змін в Європі обговорювалася з кінця 70-х років минулого століття, але теоретичні напрацювання стали використовуватися на практиці лише у 1990-х роках, коли Данія, Нідерланди, Швеція та Фінляндія введення екологічних податків пов`язали із зменшенням податків на доходи та фонд заробітної плати. Перерозподіл податків у цих країнах становив 0,5-3% від усіх бюджетних надходжень. До них приєдналися Іспанія, Італія, Франція, Великобританія і Німеччина. Загальний же обсяг екологічних податків у країнах ЄС у 2001 році склав 238 млрд. євро, в основному за рахунок оподаткування енергоносіїв.

Україна має природні умови і ресурси, які, безперечно, можуть створити фундамент для забезпечення сталого розвитку. Проте практика господарювання останніх десятиліть засвідчила, що впродовж цього періоду відбулося лише збільшення антропогенного і техногенного навантаження на природно-ресурсний потенціал економіки України. Це призвело до деградації багатьох його складових. Тому пропонується за допомогою податків підвищити ціну природних ресурсів. Схожа модель податкової політики сьогодні активно впроваджується Росією.

Отже, оподаткування природних ресурсів спонукатиме до оптимального, ефективного господарювання та забезпечить раціональне використання природних ресурсів. Ідея часткового перекладення податкового тягаря з праці та підприємницького доходу на доходи від користування природними ресурсами, оподаткування викидів і відходів виробництв слугує основним принципом запровадження системи заходів, що стануть дієвим, соціально корисним та ефективним регулятивним інструментом держави.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулятивного потенціалу податків в Україні в контексті дотримання вимог сталого розвитку.

В результаті дослідження дійшли таких висновків:

1. Класичні моделі економічній теорії (П. Самуельсон, Дж. Хікс), що застосовується для аналізу ефекту перерозподілу податкового тягаря, описують процес його переміщення між різними секторами (галузями) економіки та між споживачами і виробниками. Однак прояв регулятивної природи податків не обмежується формою перекладення податкового тягаря в зазначених сферах фінансових відносин, а залежить також від фактору часу, коли податковий тягар може переміщатися від нинішніх працюючих поколінь до майбутніх.

2. В теоретико-методологічному контексті між фіскальною та регулятивною функціями податків існує певний онтологічний антагонізм, сутність якого полягає у тому, що збільшення фіскального потенціалу податкової системи найчастіше відбувається за рахунок зменшення регулятивного потенціалу, і навпаки. В ході дослідження було встановлено, що умови трансформаційного періоду, впродовж якого в економіці України проведені економічні реформи, відображаються на ефективності функціонування системи податків. Така залежність має не специфічний, а універсальний характер, оскільки існує схожість зазначених економічних феноменів у різних країнах, що також відносяться до транзитивного типу.

3. Запровадження в Україні концепції сталого розвитку в економічній сфері передбачає глибоку структурну перебудову економіки України та її податкової системи. Для врахування вимог сталого розвитку з метою реформування податкової системи необхідно використовувати два критерії - екологічний та часової Парето-оптимальності. Cутність екологічного критерію полягає в тому, що держава повинна формувати та перерозподіляти податковий тягар таким чином, щоб екологозберігаючі технології мали підтримку з боку держави. Сутність критерію Парето-оптимальності полягає в тому, що всі рішення про підтримку того чи іншого виду діяльності повинні прийматися з урахуванням майбутніх вигод, витрат і соціально-економічних наслідків.

4. Аналіз ефективності субсидій та податкових пільг показав, що обидва інструменти мають регулюючий вплив на грошові потоки в системі фінансів. Однак слід враховувати суттєву відмінність їх впливу на стимули до дій та, відповідно, ефективність роботи суб`єктів господарювання. Більш ефективним є використання субсидій в соціальній сфері. Ця властивість досягається лише за умови, що державні субсидії мають адресний характер. Основна перевага субсидій полягає в тому, що вони дозволяють державі надавати бюджетні фінансові ресурси безпосередньо їх отримувачам та відповідно до розміру державної підтримки змінювати зміст їх діяльності. Податкові пільги, на відміну від субсидій, впливають на стимули та поведінку економічних агентів опосередковано. Крім цього, між процесом надання пільг та очікуваним результатом найчастіше проходить певний проміжок часу. Тому їх часова ефективність значно менша від аналогічних показників ефективності субсидій. Соціальний ефект від застосування субсидій у більшості випадків досягається значно швидше. Проте субсидії частіше призводять до негативних наслідків у цілому в економіці, ніж податкові пільги, оскільки вони не лише дискримінують діяльність одних економічних агентів на користь інших, а також в динаміці більше спотворюють базу оподаткування. Тому використання загальних податкових пільг для стимулювання суб`єктів господарювання є більш ефективним у порівнянні з субсидіями.

5. Дослідження структури української економіки вказує на те, що розвиток нових технологій в Україні відбувається достатньо повільно. Упродовж всього перехідного періоду держава підтримувала видобувний сектор економіки, пріоритети ж структурної перебудови - обробна та переробна промисловість, освіта, наука, медицина (останні три напрями можна безпосередньо ототожнити з інвестиціями в людський капітал) - залишалися без належного державного фінансування. В Україні й сьогодні не вдалося повністю змінити систему бюджетних відносин між державою та економічними агентами, що була характерна для командно-адміністративної системи. Досі надається перевага в підтримці суб`єктам господарювання спорідненим із державою. Якщо бізнес не контролюється прямо чи опосередковано державою, то отримати підтримку, навіть якщо він сприяє розвитку нових технологій, йому дуже складно. Це зумовлює існування певних структурних диспропорцій та неефективність регулятивної політики держави.

6. Податкова реформа повинна охопити не лише основні податки (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, ПДВ), а й другорядні. Оптимізація податкової системи повинна відбуватися не лише через збільшення надходжень до бюджету від рентних платежів, а також через збільшення надходжень від екологічних зборів та платежів. Паралельно повинен відбуватися процес переорієнтації фінансових потоків з добувного сектора економіки України на обробний. Це дозволить ефективно розв`язати низку структурних макроекономічних проблем, проблему дотримання у процесі діяльності суб`єктами господарювання вимог сталого розвитку та підвищити ефективність податкової системи країни в цілому. Рентні платежі завдяки своїй специфіці та функціональному змісту здатні вирівнювати умови функціонування секторів різних технологічних укладів.

7. ПДВ та податок на прибуток підприємств є, за існуючою в теорії класифікацією, прогресивними податками. Нами встановлено, що приріст бази оподаткування податку на прибуток підприємств на 1% призводить до зростання середньої ставки податку на 1,54%. Приріст бази оподаткування ПДВ на 1% призводить до зростання середньої ставки податку на 2,38%. Така ознака зазначених податків не може вважатися позитивною. Податковий тягар в економіці за чинної системи оподаткування зростає, однак бажано, щоб основні податки, принаймні ПДВ та прибуткові, були регресивними або пропорційними. Це дозволить уникнути посилення тиску податкового тягаря із зростанням бази оподаткування.

8. В процесі реформування податкової системи України необхідно широко застосовувати екологічні податки. Із збільшенням надходжень до державного бюджету виникає можливість формування нового механізму перерозподілу доходів в економіці, який має враховувати вимоги сталого розвитку. Вважаємо, що усунення в результаті проведення реформи податку на доходи громадян принципу прогресивного оподаткування є певним кроком назад. Застосування такої форми цього податку (з єдиною ставкою) може розглядатися тільки як тимчасовий захід. З використанням світового досвіду в роботі обґрунтована пропозиція встановлення в перспективі в Україні прогресивної шкали ставок податку на доходи громадян з врахуванням трудового стажу працюючого для окремих категорій. Цей захід, що доведено в роботі, зумовлюється не лише вимогами сталого розвитку, а також довгостроковими негативними демографічними тенденціями в Україні. У зв`язку з чим також запропоновано встановлення в механізмі податку на доходи фізичних осіб норми пільгового оподаткування доходів громадян (сімей), що мають не три, а дві дитини.

9. Удосконалення податкового законодавства викликане потребою та особливостями інтеграції України в Європейський союз. В контексті загальноприйнятої в ЄС концепції податкового регулювання в українській системі повинні відбутися істотні структурні зрушення. Держава повинна управляти податковим тягарем, щоб екологічно-безпечні виробництва знаходили підтримку у вигляді податкових стимулів. До таких виробництв належать, перш за все, ті, що передбачають використання відновлювальних видів природних ресурсів та перехід на споживання альтернативних енергоносіїв (безвідходне виробництво та виробництво без шкідливих для навколишнього середовища викидів), а також повноцінне використання енергії вітру, сонця, геотермальної енергії.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

Накай А.І. Прибуткове оподаткування та його вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств // Науковий вісник. Збірник наукових праць УФЕІ, 1998. - №1. - С.14-16.

Накай А.І. Удосконалення регулювання податкових відносин для розвитку підприємницької діяльності // Науковий вісник. Збірник наукових праць УФЕІ, 1999. - №1. - С.13-18.

Накай А.І. Особливості оподаткування підприємств в Україні // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні. Збірник наукових праць. - Луцьк, 1999. - С.306-310.

Накай А.І. Деякі методологічні аспекти дослідження регулятивних властивостей податків // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2002. - №2. - С.75-77.

Накай А.І. Реформування податку з доходів фізичних осіб у контексті вимог сталого розвитку // Науковий вісник Національної академії ДПС України, 2004. - №3(25). - С.78-83.

В інших виданнях:

Накай А.І. Податкова політика держави в перехідній економіці // Трансформаційні процеси в господарстві регіонів східної Європи. Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 10-12 вересня 1997 р.). - Ірпінь: УФЕІ, 1997. - С. 51-52.

Накай А.І., Прядко В.М. Деякі питання формування соціально-економічної політики // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Збірник наукових праць НАНУІРД. - частина І. - Львів, 1998. - С. 138-143.

Дудко В., Скрипник А., Накай А., Чебану А. Модель податкових надходжень України та аналіз ефективності її складових // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України”. - Ірпінь, 1998. - С. 297-302.

Накай А.І. Становлення ринкових відносин у харчовій промисловості // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи розвитку”. - Київ, 2000. - С.155-156.

Тарангул Л.Л., Накай А.І. Модель фіскальної децентралізації // Наукові доповіді ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь, 2001. - С.85-86.

Накай А.І. До питання про формалізацію регулятивного потенціалу податків // Матеріали науково-практичної конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”. Збірник наукових праць. - Ірпінь, 2001. - С.210-211.

Накай А.І., Журавський В.Л. Стан і перспективи розвитку дистанційного навчання у підвищенні кваліфікації кадрів державної податкової служби України // Матеріали наукових доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь, 2002. - С.433-435.

Накай А.І. Використання податкових важелів регулювання економіки в контексті вимог сталого розвитку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Трансформація податкових відносин та їх нормативно-правове забезпечення в Україні”. - Ірпінь, 2002. - С.345-347.

Анотація

Накай А.І. Податкові важелі забезпечення сталого економічного розвитку в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит. Національна академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2005.

У дисертації досліджуються теоретико-методологічні аспекти формування нової податкової політики в Україні в умовах сталого розвитку. В роботі доведено, що існує необхідність подальшого реформування податкової системи України з використанням запропонованих критеріїв адекватності вимогам сталого розвитку. Зроблено висновок, що податкова система України мало відповідає вимогам сталого розвитку. У зв`язку з цим запропоновано широко застосовувати екологічні податки при створенні нової податкової системи України та формувати новий механізм перерозподілу доходів в економіці, який має враховувати вимоги сталого розвитку, шляхом подальшого реформування податку з доходів фізичних осіб. В роботі запропоновано також створити систему фіскального моніторингу, яка повинна здійснювати дослідження процесів розподілу податкового тягаря між споживачами та виробниками в результаті введення податків, оцінювати ефективність використання коштів бюджету, аналізувати динаміку податкових надходжень від кожного податку залежно від його специфікації.

Ключові слова - cталий розвиток, податки, пільги, субсидії, податкова політика, функції податків, фіскальний моніторинг.

Аннотация

Накай А.И. Налоговые рычаги обеспечения устойчивого экономического развития в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01- Финансы, денежное обращение и кредит. Национальная академия государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2005.

В диссертации исследуются теоретико-методологические аспекты формирования новой налоговой политики в Украине в условиях устойчивого развития. В работе доказано, что существует необходимость дальнейшего реформирования налоговой системы Украины с использованием двух критериев адекватности условиям устойчивого развития: экологического и временной Парето-оптимальности. Сущность экологического критерия заключается в том, что государство должно формировать и перераспределять налоговое бремя таким образом, чтобы экологически безопасные технологии и виды экономической деятельности находили государственную поддержку. Сущность критерия временной Парето-оптимальности заключается в том, что все решения о поддержке определенного вида деятельности должны приниматься с учетом будущих выгод и издержек.

Показано, что в условиях соблюдения требований устойчивого развития социально-экономической системы общие налоговые льготы, предоставляемые субъектам хозяйственной деятельности, являются более эффективным инструментом регуляторной политики государства, чем субсидии. економіка податковий доходи

Проведенный с помощью представленных критериев эмпирический анализ налоговой системы Украины на предмет ее соответствия условиям устойчивого развития показал, что степень ее соответствия данным требованиям незначительная.

В связи с этими обстоятельствами в работе предложено широко использовать экологические налоги в процессе создания новой налоговой системы Украины и формировать новый механизм перераспределения доходов в экономике путем дальнейшего реформирования налога с доходов физических лиц. Установлено, что существует необходимость государственного регулирования финансовых потоков между добывающей и обрабатывающей промышленностью Украины путем использования механизма рентных платежей. В частности, предложено введение в Украине налога на сверхприбыль, получаемую предприятиями от добычи углеводородов как формы извлечения государством в свою пользу дифференциальной ренты І.

Сделан вывод, что реформирование налоговой системы Украины должно касаться не только тех налогов, которые формируют абсолютное большинство налоговых доходов государственного бюджета Украины, но и второстепенных в данном отношении. Предложено продолжить реформирование механизма налога с доходов физических лиц путем введения прогрессивной шкалы налоговых ставок по трудовому стажу, что позволит избежать прогнозируемых негативных влияний демографического фактора на экономическую систему страны.

Вместе с этим в работе инициируется создание системы фискального мониторинга с целью исследования процессов распределения налогового бремени между потребителями и производителями, проведения оперативного анализа эффективности использования средств государственного бюджета Украины, отслеживания динамики налоговых поступлений по каждому налогу в зависимости от его спецификации.

Ключевые слова - устойчивое развитие, налоги, льготы, субсидии, налоговая политика, функции налогов, фискальный мониторинг.

ANNOTATION

Nakay A.I. Tax instruments of provision of sustainable development in Ukraine. - Manuscript.

The thesis for candidate's degree by speciality 08.04.01 - Finance, money circulation and credit. The National Academy of state tax service of Ukraine, Irpin, 2004.

In thesis are researched theoretical and methodological aspects of creation of new tax policy in Ukraine in the conditions of sustainable development. It is shown there is the necessity of the next reforming steps of Ukrainian tax system according to proposed criteria of sustainable development requirements. It is done the conclusion that Ukrainian tax system has weak form of corresponding to the sustainable development requirements. That's why made proposition to use ecology taxes in high degree and to create the new mechanism of distribution of incomes in the economy. This mechanism should be made by the way of reforming of income tax of citizens. It thesis also made proposition that the system of fiscal monitoring that should researched the distribution of tax burden, assessed the efficiency of usage of budget's resources, analyzed the dynamic of tax payments according to the specification of every tax.

Key words - sustainable developments, taxes, privileges, subsidies, tax policy, taxes function, fiscal monitoring.

...