Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування ресурсів комерційних банків

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Основна мета стратегії макроекономічної політики - забезпечення умов стійкого довготривалого зростання, яке сприяло б структурно-інноваційній та соціальній переорієнтації економіки. Це потребує значних вкладень у реальний сектор економіки. Водночас банківська система не може здійснювати кредитування у великих розмірах, не володіючи відповідними ресурсами. Обсяг ресурсів комерційних банків визначає їхній попит на фінансовому ринку й безпосередньо впливає на розмір процентних ставок як за пасивними, так і за активними операціями.

Актуальність теми. Проблеми ресурсного забезпечення діяльності комерційних банків, залежності між обсягом, складом ресурсів та досягнутими результатами діяльності актуалізовані сучасними динамічними процесами розвитку економіки, функціонуванням суб'єктів господарювання. Банківська система має володіти сукупністю ресурсів, достатніх для кредитування потреб суб'єктів господарської діяльності, формування відповідних резервів, підтримки власної ліквідності. Зміцнення ресурсного потенціалу комерційних банків є передумовою пожвавлення інвестиційної активності та забезпечення сталого економічного зростання.

У зв'язку з цим комплексна розробка теоретичних і практичних положень, що розкривають зміст ресурсів комерційного банку, механізм їх формування, є важливою й актуальною проблемою в сучасній банківській системі України.

Тому цілком очевидно, що питання формування ресурсів комерційних банків, оптимізації їхньої структури ставить перед економічною наукою і практикою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення й практичного розв'язання. Значний внесок в опрацювання цих проблем зробили вітчизняні вчені М.Д. Алексеєнко, З.М. Васильченко, О.В. Васюренко, А.П. Вожжов, А.І. Гриценко, А.С. Гальчинський, О.В. Дзюблюк, О.Д. Заруба, О.І. Кірєєв, В.І. Міщенко, А.М. Мороз, К.Є. Раєвський, М.І. Савлук, а також російські вчені Є.Ф. Жуков, В.В. Кисельов, Ю.М. Коробов, А.М. Косой, В.І. Колесников, Л.П. Кролівецька, О.І. Лаврушин, Г.С. Панова, А.М. Проскурін, В.М. Усоскін. Варто виділити праці західних вчених: Е. Гілла, Е.Дж. Долана, Р. Коттера, Д. Полфремана, Ж. Рівуара, Е. Ріда, П. Роуза, Дж.Ф. Сінкі, Р. Сміта, Ф. Форда та ін.

Однак у роботах згаданих авторів відсутнє комплексне дослідження проблем формування ресурсів комерційних банків в умовах перехідної економіки, яке розкривало б як теоретичні аспекти, так і методологічні підходи та практичні узагальнення й пропозиції. Актуальність, науково-теоретична та практична значущість цих проблем, недостатнє їх вивчення зумовили вибір теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи відділу фінансових ринків та фінансових послуг Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України «Проблеми та шляхи розвитку послуг фінансових посередників на фінансовому ринку України» (номер державної реєстрації 0102U006345). Автором проведено дослідження формування ресурсів комерційних банків у сучасних умовах трансформації економіки України, розроблено пропозиції щодо зміцнення й оптимізації ресурсної бази банків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення ролі ресурсів банків, їх основних видів в умовах становлення ринкових відносин в Україні, механізму формування, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення методів їх формування для забезпечення прибуткового, стабільного функціонування комерційного банку та банківської системи в цілому.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:

- дослідити теоретичні основи походження ресурсів комерційного банку і з'ясувати їхню сутність;

- виявити економічний зміст ресурсного потенціалу банку та фактори, що впливають на нього;

- розкрити сутність і функції власного капіталу як основи формування ресурсів банку, фундаменту його діяльності;

- розглянути механізм формування власного капіталу банку та розробити низку рекомендацій щодо його вдосконалення;

- узагальнити чинні методи оцінки власного капіталу і розробити методичні підходи до визначення його достатності;

- виявити стан та перспективи капіталізації комерційних банків;

- проаналізувати процес формування залучених і запозичених ресурсів банку і виробити науково обґрунтовані пропозиції щодо його вдосконалення;

- розробити пропозиції щодо забезпечення оптимальної структури джерел ресурсів банку.

Об'єктом дослідження є система формування ресурсів комерційних банків України.

Предметом дослідження є процеси та процедури формування ресурсів комерційних банків.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертації становлять фундаментальні положення зарубіжних та вітчизняних вчених про сутність і роль ресурсів комерційного банку у забезпеченні його стійкості, надійності, прибутковості.

У роботі використано методи системного аналізу формування ресурсів комерційних банків; методи конкретного і абстрактного - для вивчення організації і порядку формування ресурсів комерційних банків в цілому та кожної їхньої складової зокрема. Був застосований діалектичний метод пізнання, а також логічний та історичний методи - для розкриття процесів формування ресурсів комерційних банків у їхньому розвитку, взаємозв'язку та залежності. Метод порівняльного аналізу використано для порівняння ресурсної бази комерційних банків України та зарубіжних банків, метод економічного моделювання - для вдосконалення моделі забезпечення ресурсами комерційного банку і оптимізації їхньої структури. У ході написання роботи використано значну кількість економічної літератури, законодавчих і нормативних актів з питань формування ресурсів комерційних банків; статистичних матеріалів Національного банку України, Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

вперше:

· на основі теоретичного узагальнення різних підходів вітчизняних і зарубіжних вчених до сутності ресурсів комерційного банку обґрунтовано визначення цього поняття з точки зору виявлених критеріїв, яким воно повинно відповідати: джерел створення, мети, напрямів використання ресурсів, а також специфіки банку як організації, що здійснює розміщення мобілізованих на фінансовому ринку ресурсів з метою одержання доходу;

· здійснено теоретичне обґрунтування сутності ресурсного потенціалу комерційного банку, виявлено чинники макросередовища, мезорівня і внутрішні чинники, що впливають на нього; встановлено взаємозв'язок і відмінності понять «ресурси комерційного банку», «ресурсний потенціал», «ресурсна база комерційного банку»;

удосконалено:

· трактування власного капіталу банку, що відображає його основоположну роль у діяльності банку; виокремлені основні функції власного капіталу: оборотну, страхову, регулювальну, ресурсно-потенційну;

· методику розрахунку нормативу адекватності капіталу з урахуванням ризиків, пов'язаних з розривом за строками вкладення активів і залучення коштів, а також запропоновано узагальнений показник адекватності капіталу, який відображає загальний стан банківського капіталу;

· модель забезпечення ресурсами комерційного банку, яка охоплює всі елементи, що формують ресурсну базу і впливають на її побудову і використання;

отримало подальший розвиток:

· механізм залучення і запозичення ресурсів комерційними банками, зокрема, зміцнення депозитної бази банків через зростання довіри до держави, банківської системи через компенсацію втрачених заощаджень громадян; підвищення рівня захисту (гарантування) вкладів громадян; застосування ситуаційних моделей при роботі з клієнтами; ширшого використання векселів як вигідної форми залучення ресурсів; розвитку операцій РЕПО.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження розвивають як теоретичні, так і практичні засади механізму формування ресурсів комерційного банку. Вони можуть бути ефективно використані комерційними банками, зокрема, при вдосконаленні оцінки власного капіталу банку, організації і здійсненні управління пасивами банку в цілому.

Основні теоретичні положення, висновки й результати дослідження використані АКБ «Дністер» (довідка №1627 від 17.11.04); АКБ «Інтербанк» (довідка №137 від 20.01.05), під час викладання курсів «Банківська справа», «Банківський менеджмент» на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка; при підготовці аналітичних матеріалів Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України (довідка №57000/28-15/0011 від 11.01.05).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні сутності ресурсів комерційного банку, його ресурсного потенціалу, їх ролі і значення для функціонування комерційного банку в умовах переходу до ринкових відносин, визначенні основних напрямів вдосконалення формування ресурсів банку для забезпечення його стійкості та прибутковості. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні відділу фінансових ринків та фінансових послуг НДФІ при Міністерстві фінансів України, на методологічних семінарах аспірантів, науково-практичних конференціях: «Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів», м. Київ, травень 2004 р.; ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні», м. Львів, листопад 2004 р.; Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту», м. Київ, квітень 2004 р.

Публікації. Основні положення і зміст дисертації відображені в 6 індивідуальних публікаціях у фахових виданнях загальним обсягом 2,7 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 188 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, 3 розділів, 8 параграфів, висновків, списку використаних літературних джерел із 157 найменувань, містить 25 таблиць, 15 рисунків, 10 додатків.

Основний зміст роботи

капітал банк економічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, методологічну та інформаційну базу, наукову новизну, практичне значення роботи, відображено апробацію її результатів, особистий внесок здобувача.

У розділі 1 «Теоретичні засади формування ресурсів комерційних банків» розглянуто сутність ресурсів комерційного банку, економічну природу ресурсного потенціалу банку та власний капітал як основу формування ресурсів банку.

У процесі дослідження виявлено, що в економічній літературі існують різні трактування сутності банківських ресурсів, що пов'язано з поступовим пізнанням цієї категорії, різним розвитком її наукових досліджень в окремих країнах, зосередженням уваги декого з дослідників на окремих аспектах формування банківських ресурсів. На підставі аналізу наукових джерел виявлено критерії, яким має відповідати визначення поняття «ресурси комерційного банку», а саме: джерела створення, мета, напрями використання ресурсів, а також специфіка банку як організації, що здійснює розміщення мобілізованих на фінансовому ринку ресурсів з метою одержання доходу. З урахуванням зазначених критеріїв банківські ресурси - це власні кошти банку (власний капітал), а також кошти, залучені та запозичені на фінансовому ринку, які використовуються для здійснення активних операцій та надання послуг з метою отримання прибутку. При цьому розмір прибутку має забезпечувати виплату дивідендів, створення резервів та розширення банківської діяльності. Такий підхід до розуміння поняття банківських ресурсів ставить за основу питання управління активами і пасивами для оптимального розв'язання проблеми «прибутковість - ліквідність».

У роботі зауважено, що формування ресурсів комерційних банків відбувається шляхом здійснення ними пасивних операцій. Із розгляду сутності ресурсів комерційного банку випливає, що як пасиви банківського балансу, так і ресурси комерційного банку включають однакові складові. Проте аргументовано, що вони не еквівалентні: ресурси банку є часткою в пасиві балансу, яка залежить від певних чинників: фінансово-господарської діяльності банку, яка здійснюється за рахунок власних коштів; політики центрального банку у сфері грошово-кредитного регулювання, зокрема, норми обов'язкового резервування залучених банком коштів.

У дисертації висвітлено важливу роль пасивних операцій для комерційного банку, а також встановлено тісний взаємозв'язок пасивних і активних операцій банків: структура і характер пасивів багато в чому визначають можливості банку у проведенні активних операцій, водночас зміна політики банку у сфері кредитування може істотно впливати на обсяг і структуру ресурсів. Істотний вплив на взаємозв'язок активних і пасивних операцій здійснюють також операції центрального банку з переобліку векселів комерційних банків, кредитування комерційних банків, операції з цінними паперами.

Для оцінки джерел банківських ресурсів необхідно їх класифікувати. Автором проаналізовано різні підходи до класифікації ресурсів комерційних банків, побудованих на основі певних критеріїв і запропоновано класифікувати ресурси комерційних банків за такими критеріями: характером управління; їх стабільністю; типом контрагентів; дохідністю; валютою формування; типом ринку; джерелами утворення.

Сукупність ресурсів комерційного банку створює основу формування його ресурсного потенціалу, який передбачає, насамперед, можливості отримання джерел ресурсів, їхнього розвитку. У процесі дослідження констатовано практичну відсутність в економічній літературі трактування поняття «ресурсний потенціал банку», хоча поняття «ресурсний потенціал підприємства» висвітлюється повною мірою.

Автором на підставі чіткого термінологічного трактування власне поняття «потенціал» та «ресурсний потенціал» як понять узагальнюючих дано визначення поняття «ресурсний потенціал банку»; показано взаємозв'язок і відмінності між ресурсами комерційного банку і його ресурсним потенціалом. У дисертації ресурсний потенціал банку визначається, по-перше, не просто сукупністю банківських ресурсів і можливостей їх формування, як подано в економічній літературі стосовно ресурсного потенціалу підприємства, а їхньою органічною єдністю. По-друге, у визначенні поняття «ресурсний потенціал банку» зазначається також, що потенційні можливості залучення і запозичення ресурсів реалізуються внаслідок проведення ефективної банківської діяльності. У такому разі під ефективною банківською діяльністю треба розуміти таку діяльність, унаслідок якої збільшується коло клієнтів і якість послуг, наданих банком, зростає його прибуток та забезпечується оптимальне поєднання ліквідності й дохідності банківських операцій.

Банківські ресурси становлять тільки частину ресурсного потенціалу банку і в цьому полягає їхній взаємозв'язок. Однак між ними існують істотні відмінності. Якщо банківські ресурси обмежуються сумою їхніх окремих видів, то ресурсний потенціал банку відображає можливості їхнього зростання. Отже, під терміном «ресурсний потенціал комерційного банку» запропоновано розуміти органічну єдність сукупності ресурсів комерційного банку, що перебувають у його розпорядженні та потенційних можливостей їхнього залучення і запозичення внаслідок проведення ефективної банківської діяльності. Науково обґрунтоване автором трактування ресурсного потенціалу банку сприятиме успішній оцінці наявних і потенційних можливостей у сфері надання банківських послуг; адекватному аналізу наявності чинників, необхідних для здійснення повномасштабної банківської діяльності та забезпечення комерційних банків певними видами ресурсів.

З метою ефективнішого виявлення і мобілізації резервів нарощування ресурсного потенціалу банку запропоновано розрізняти поняття «резерви», «фактори», шляхи реалізації резервів. Резерви - це невикористані можливості зростання ресурсного потенціалу комерційного банку. Процес перетворення можливостей зростання ресурсного потенціалу банку в дійсність є сенсом мобілізації резервів. Широке використання цих можливостей виступає як важливий фактор реалізації резервів.

Фактори - це процеси і явища, що мають місце в банківській діяльності, під впливом яких виникають і перебувають у русі резерви зростання банківського потенціалу. Глибокий аналіз факторів, що впливають на ефективність банківської діяльності та забезпечення комерційних банків необхідними ресурсами, можливості їх збільшення є надзвичайно важливим для оцінки ресурсного потенціалу комерційного банку та шляхів його зростання. У роботі виокремлено фактори макросередовища, мезорівня та внутрішні чинники, що впливають на ресурсний потенціал банку.

У ході дослідження з'ясовано взаємозв'язок понять «ресурси» та «ресурсна база» комерційного банку, запропоновано склад ресурсної бази. Співвідношення двох основних складових ресурсної бази комерційних банків - власного капіталу та зобов'язаннь наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Структура ресурсної бази комерційних банків України та її динаміка, (%)