Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювались на тематичних наукових семінарах кафедри фінансів Тернопільської академії народного господарства та були оприлюднені на 10 науково-практичних конференціях, зокрема на 4 міжнародних науково-практичних конференціях: “Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства” (м. Львів, 2000 р.); “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (м. Чернівці, 2000 р.); “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2001 р.); “Україна - Польща: шлях до Європейської співдружності” (м. Тернопіль, 2002 р.); 4 науково-практичних конференціях всеукраїнського значення: “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 2001 р.); “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (м. Ірпінь, 2001 р.); “Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2003 р.); “Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні” (м. Київ, 2004 р.); міжвузівській науково-практичній конференції “Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2003 р.); науковій конференції курсантів, студентів та молодих вчених “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції”, яка відбулась на базі Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет, об'єкт та методи дослідження, сформульовано мету і завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичні та фінансово-політичні основи вчення про мито” здійснено дослідження теоретичних основ митно-тарифного оподаткування, з'ясовано місце та значення мита в системі інструментів державного регулювання економіки, вивчено генезис мита, визначено його суть, функції та особливості, розглянуто еволюцію ідей протекціонізму і вільної торгівлі з точки зору застосування мита як регулятора зовнішньоекономічної сфери в контексті теорії міжнародної торговельної політики; визначено принципи вітчизняної митно-тарифної політики.

Проведене дослідження показало, що мито як податок на зовнішню торгівлю є важливим елементом податкової системи та гармонійно доповнює в ній інші види оподаткування. Крім цього, міжнародні торговельні організації віддають перевагу миту перед нетарифними методами регулювання зовнішньоекономічної діяльності, оскільки тарифний захист прозоріший та більш адекватний умовам ринкової економіки, ніж адміністративне втручання. Зазначене обумовлює важливу роль мита в якості економічного важеля впливу держави на розвиток зовнішньої торгівлі та економіки в цілому.

У результаті вивчення економічної природи та аналізу значного переліку дефініцій мита виявлено, що його традиційне визначення як податку, котрий справляється митними органами з товарів, що перетинають митний кордон країни, відображає суть митних податків загалом і відповідає розширювальній концепції трактування мита. З метою чіткого відмежування власне мита від інших митних платежів, в межах звужувальної концепції уточнено визначення мита, а для позначення інших митних податків введено нове фінансово-економічного поняття - субститути мита (рис. 1). Доцільність виокремлення даних податків із сукупності митних платежів пов'язана, насамперед, з неоднозначністю їх класифікації як зовнішніх чи внутрішніх податків, а також з їх дискримінаційним характером по відношенню до імпорту. Такий теоретичний висновок обґрунтовує необхідність чіткої регламентації порядку застосування даних платежів на міжнародному рівні з метою недопущення їх використання в якості прихованого методу протекціонізму.

Встановлено, що в процесі реалізації своїх функцій мито набуває певного фіскального та регулюючого значення. На відміну від інших податків, при запровадженні мита, насамперед, беруть до уваги не фіскальний, а регулюючий потенціал, який полягає в іманентній здатності мита впливати через цінові механізми на розвиток зовнішньої торгівлі та вітчизняного виробництва. Значний регулюючий потенціал мита проявляється у різноманітності його видів, що забезпечує високий рівень маневреності митно-тарифного оподаткування. Особливістю мита як податку також є зовнішньополітичний характер, що необхідно враховувати при його запровадженні.

Рис. 1. Місце мита в системі митних платежів згідно з розширювальною та звужувальною концепціями трактування його суті.

Дослідження еволюції ідей протекціонізму і вільної торгівлі в контексті основних концептуальних напрямків теорії міжнародної торговельної політики (класичного, неокласичного, неотехнологічного, протекціонізму, неопротекціоніз-му) свідчить, що політика вільної торгівлі дає змогу отримати країні реальні вигоди від зовнішньої торгівлі, але до неї необхідно йти поступово, зважаючи не тільки на світові інтеграційні тенденції, а й на наслідки лібералізації зовнішньоторговельної політики для національної економіки. Протекціонізм є більш привабливим для політиків, оскільки протекційні заходи мають негайний позитивний ефект, а їх негативні наслідки носять прихований характер та виявляються не відразу.

З метою ефективного розвитку економіки України та її успішної інтеграції у світовий господарський простір визначено такі принципи проведення сучасної митно-тарифної політики:

- єдність та системний підхід. Тобто, застосування митно-тарифних заходів має здійснюватися в межах визначеної зовнішньоторговельної політики, за єдиною методикою. Системний підхід передбачає ескалацію та раціоналізацію національного митного тарифу. Ескалація будується на застосуванні вищих ставок імпортного мита для товарів з більшим ступенем обробки. При цьому, з метою раціоналізації митного тарифу, слід встановлювати особливо низькі митні ставки на сировину і комплектуючі, які використовуються у пріоритетних галузях національної економіки, орієнтованих на експорт;

- уніфікація національного законодавства, що регламентує митне оподаткування, з міжнародними стандартами;

- поступова лібералізація зовнішньої торгівлі шляхом поетапного зниження ставок мита;

- тимчасове застосування заходів ефективного протекціонізму;

- ефективне застосування особливих видів мита;

- обмеження митно-тарифних пільг.

У другому розділі “Ефективність функціонування митно-тарифного механізму в Україні: фіскальний та регулюючий аспекти” проведено комплексний аналіз діючої вітчизняної практики митно-тарифного оподаткування, виявлено резерви збільшення надходжень мита до державного бюджету в період лібералізації митного тарифу і здійснено оцінку впливу мита на розвиток національної економіки.

На сучасному етапі митно-тарифна система України знаходиться у процесі трансформації та приведення у відповідність до міжнародних стандартів. Для підвищення ефективності реалізації фіскально-регулюючого потенціалу національного митного тарифу доцільно спростити його шляхом уніфікації митних ставок на рівні групи-позиції (при цьому диференціацію ставок мита на рівні категорії, або й підкатегорії слід застосовувати як виключення, одночасно посилюючи контроль за імпортом даного виду товару), а також побудувати таким чином, щоб він об'єднував всі діючі ставки мита на конкретний момент часу, в тому числі ставки експортного та особливих видів мита.

Дослідження проблем запровадження особливих видів мита дало змогу виявити, що даний інструмент регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовується неповною мірою. З метою більш ефективного його застосування запропоновано: законодавчо закріпити право розпочинати антидемпін-гові та антисубсидиційні розслідування на підставі інформації Міністерства економіки або Державної митної служби України; створити відповідну статистично-інформаційну базу і здійснювати регулярний контроль-моніторинг співвідношень цін й обсягів виробництва вітчизняних та імпортованих товарів.

Вітчизняна практика і зарубіжний досвід свідчать, що вивізне мито у більшості випадків має загалом негативний вплив на економіку країни, тому його застосування потребує зваженого підходу. Експортне мито слід використовувати в якості оперативного регулятора зовнішньої торгівлі та встановлювати термін його дії при запровадженні.

На суму мита, що підлягає сплаті до бюджету конкретним платником, суттєво впливають митна вартість та країна походження товару. Близько 80% усіх порушень митного законодавства і спірних моментів при здійсненні митного оформлення виникають з приводу визначення митної вартості та класифікації товарів. Так, у 2002 р., внаслідок коригування митної вартості імпортних товарів, органами митної служби було додатково спрямовано до Державного бюджету України 1,5 млрд. грн., у 2003 р. - відповідно 2,9 млрд. грн., у 2004 р. - 4 млрд. грн.; а, внаслідок виявлених митними органами фактів недостовірного декларування країни походження товарів, у 2002 р. до державного бюджету додатково надійшло 6,1 млн. грн., у 2003 р. - відповідно 3,8 млн. грн.

Країна походження товару підтверджується шляхом подання митному органу сертифіката про походження товару, у випадку відсутності якого мито сплачується за повними ставками. Основною складністю ідентифікації сертифікатів є те, що вони часто не мають чітко встановленої форми навіть у конкретній державі. Для вирішення проблем верифікації сертифікатів походження товарів запропоновано: уніфікувати форму таких документів на міжнародному рівні із зазначенням переліку обов'язкових відомостей, що повинні відображатись у них; у всіх країнах чітко встановити перелік органів, уповноважених видавати сертифікати; створити для оперативного контролю міжнародну базу даних, яка б містила інформацію щодо виданих сертифікатів про походження товару.

В дисертаційній роботі значної уваги приділено питанням методики визначення митної вартості товарів. Зокрема, резервний метод визначення митної вартості товарів автор трактує як комбіноване або/і більш гнучке застосування інших п'яти методів (табл. 1).

Таблиця 1. Порядок застосування резервного методу визначення митної вартості товарів

Аналіз структури та динаміки надходження до державного бюджету мита вказує на його відносно стабільне фіскальне значення. Питома вага фактичних надходжень мита у загальній сумі доходів державного бюджету України упродовж 1999 - 2004 рр. коливалась від 3,7 до 7,2%. Так, у 1999 р. сума мита, яку було перераховано до бюджету, становила 863,2 млн. грн., у 2000 р. - відповідно 1336,6 млн. грн., у 2001 р. - 1712,2 млн. грн., у 2002 р. - 2116,8 млн. грн., у 2003 р. - 3336,8 млн. грн., у 2004 р. - 4687,4 млн. грн.

Визначено основні фактори зростання надходження мита до Державного бюджету України, які є реальним резервом збільшення його дохідної частини в умовах лібералізації зовнішньоторговельного режиму, зокрема, - це підвищення рівня організації митного контролю та розширення податкової бази (шляхом зменшення ставок мита і скорочення кількості митно-тарифних пільг). При цьому виявлено факт зростання податкового навантаження імпорту митом на фоні загального зменшення величини митних тарифів, що свідчить про потужні потенційні можливості саме підвищення ефективності митного контролю (рис. 2).

Рис. 2. Обсяги імпорту, оподаткованого митом, та суми ввізного мита за 2000-2004 рр. (за даними Державної митної служби України).^** Примітка. За 2000-2002 рр. подано суми ввізного мита в торговому обігу.

На існування значних пільг у вітчизняному митно-тарифному оподаткуванні вказує той факт, що обсяг умовних нарахувань мита у 1997 - 2004 рр. щорічно складав не менше 90% суми його фактичних надходжень до Державного бюджету України (табл. 2).

Обґрунтовано необхідність перегляду митно-тарифних пільг на предмет скорочення неефективних. Важливим кроком у цьому напрямку стало скасування у 2005 р. всіх податкових, в тому числі і митно-тарифних пільг, які надавались суб'єктам спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Також, доцільно відмінити пільги стосовно вивізного мита, окрім пільгового митно-тарифного оподаткування гуманітарної допомоги, що підвищить регулюючу спроможність даного виду мита і дозволить мобілізовувати до бюджету додатково близько 250 млн. грн. за рік.

Таблиця 2. Динаміка частки умовних нарахувань у сумі фактичних надходжень мита до Державного бюджету України за 1997 - 2004 рр.* (млн. грн.)

* Складено і розраховано на основі даних Державної митної служби України.

Оцінка впливу національного митного тарифу на вітчизняну економіку дозволяє констатувати факт неефективної реалізації регулюючого потенціалу мита на даному етапі, що зумовлено нестабільністю митно-тарифного законодавства та недосконалістю правової бази; відсутністю довгострокової зовнішньоторговельної стратегії. Для вирішення цих проблем, перш за все необхідно прискорити процес приведення національного законодавства з питань митно-тарифного регулювання у відповідність до міжнародних норм та розробити довгострокову стратегію зовнішньої торгівлі, спрямовану на захист національного товаровиробника.

У третьому розділі “Удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні у контексті національно-сприятливої інтеграції у світовий господарський простір” проведено оцінку трансформації митно-тарифної системи України згідно із зобов'язаннями перед Світовою організацією торгівлі (СОТ), розглянуто проблеми участі України у міжнародних регіональних торговельних об'єднаннях, а також запропоновано алгоритм оптимізації ставок ввізного мита.

Дослідження підтверджують доцільність приєднання України до глобальної міжнародної торговельної організації - СОТ, що дозволить більш повною мірою реалізувати національні конкурентні переваги у міжнародній торгівлі та досягнути вищого рівня розвитку вітчизняної економіки. В зв'язку з цим відбувається приведення національного законодавства у відповідність до вимог СОТ, зокрема, щодо митно-тарифного регулювання - Україною узгоджено близько 95% тарифних запитів країн-членів Робочої групи з розгляду заявки про її вступ у СОТ (підписано 31 протокол з країнами-учасниками). Проблемним питанням залишається задоволення решти запитів країн-членів Робочої групи, які стосуються окремих “чутливих” видів продукції. На нашу думку, уряду слід переглянути доцільність надання таких поступок, а в разі прогнозування явних негативних наслідків щодо певних товарів слід тимчасово не зменшувати митні тарифи, одночасно пропонуючи зацікавленим членам СОТ альтернативні поступки.

Високий рівень митно-тарифних зобов'язань України перед згаданою організацією загалом знайшов відображення у Концепції трансформації Митного тарифу України на 1996-2005 рр. Проте, за період приєднання України до багатосторонньої торгової системи Робоча група, яка на початку переговорів об'єднувала лише 23 країни, поповнилась додатково більш, як 20-ма учасниками, - переважно новими членами даної міжнародної організації (серед яких Грузія, Естонія, Киргизстан, Китай, Латвія та інші), котрі подали додаткові запити щодо лібералізації національного митно-тарифного оподаткування. Зазначене обумовлює необхідність активізації роботи щодо уніфікації національного законодавства згідно із стандартами СОТ та зобов'язаннями перед даною організацією, оскільки зволікання може призвести до виникнення ще більш жорстких умов вступу у зв'язку з можливим приєднанням до СОТ нових членів.

Активна участь України в регіональній торговельній інтеграції також сприятиме підвищенню реалізації її зовнішньоекономічного потенціалу та економічному зростанню. Стратегічним напрямком регіональної інтеграції України є приєднання до Європейського Союзу (ЄС). В дисертаційній роботі розглянуто проблему можливості одночасної участі України в Єдиному Економічному Просторі (ЄЕП) та ЄС. Надання переваги урядом України на користь європейського вектору, не означає повну відмову від приєднання до ЄЕП, проте висуває певні обмеження участі в останньому, обумовлені особливостями митно-тарифного регулювання у межах міжнародних регіональних організацій високого рівня інтеграції, як от ЄС. При постановці перспективних цілей досягнення повноправного членства у ЄС, Україна може приєднатись до ЄЕП як міжнародної регіональної організації з рівнем інтеграції не вищим, ніж повноцінна зона вільної торгівлі без вилучень та обмежень. мито тариф бюджет

З'ясовано, що у контексті міжнародної регіональної торговельної інтеграції основним напрямком реорганізації Митного тарифу України є його поступове узгодження з нормами ЄС, який на початковому етапі передбачає трансформацію митно-тарифного регулювання згідно з вимогами СОТ, оскільки ЄС виступає членом цієї глобальної торговельної організації і його законодавство ґрунтується на загальноприйнятих міжнародних стандартах.

Розроблено алгоритм оптимізації ставок імпортного мита в період лібералізації та становлення національного митного тарифу. Запропонована відповідна оптимізаційна економіко-математична модель, подібно до окремих вітчизняних методик, передбачає три підходи до оптимізації імпортних тарифів в залежності від виду товарів (пріоритетні, конкурентоспроможні, товари “критичного імпорту”). Основою для визначення оптимального митного тарифу у розробленій економіко-математичній моделі традиційно обрано різницю між вітчизняною та світовою ціною на певний товар. Проте, у даній моделі, на відміну від інших, взято до уваги протекційну дію ПДВ та існуючі “перекоси” у вітчизняній практиці формування ціни на окремі види товарів. Розрахунок теоретичної ставки мита, скоригованої із врахуванням протекційної дії ПДВ, здійснюється за формулою:

, для додатних значень;

R = 0, для від'ємних значень , (1)

де R - скоригована теоретична ставка мита із врахуванням протекційної дії ПДВ та нормальної торговельної надбавки (у адвалерному вираженні);

ВЦ - вітчизняна ціна на певний товар^** Примітка. Для зручності розрахунків вітчизняну ціну доцільно попередньо скоректувати, виходячи з нормального рівня торговельної надбавки.;

СЦ - світова ціна на певний товар.

На основі скоригованої теоретичної ставки визначаємо безпечний тарифний коридор, виходячи з виду товару - пріоритетний, конкурентоспроможний, товар “критичного імпорту” (табл. 3).

Таблиця 3. Розрахунок безпечного тарифного коридору, виходячи з виду товару та скоригованої теоретичної ставки мита

Застосування мита як інструмента захисту національних інтересів на науково обґрунтованих засадах дозволить забезпечити достатній рівень протекції пріоритетним галузям економіки, не порушуючи одночасно нормального конкурентного середовища на внутрішньому ринку; сприятиме успішному розвитку зовнішньої торгівлі та встановленню її оптимальної структури; не перешкоджатиме активному входженню України у світовий господарський простір; а також виступатиме надійним джерелом наповнення державного бюджету.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.Злепко Н.П. Вплив імпортного мита на суспільний добробут // Фінанси України. - 2001. - № 10. - С. 112-117 (0,3 д. а.).

2.Злепко Н.П. Мито в контексті розвитку теорії міжнародної торговельної політики // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - 2002. - № 11. - С. 44-49 (0,5 д. а.).

3.Злепко Н.П. Прагматика застосування особливих видів мита // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: “Вежа”. - 2002. - № 2. - С. 146-149 (0,4 д. а.).

4.Злепко Н.П. Проблеми та особливості визначення митної вартості товарів в Україні // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2003. - № 1. - С. 68-72 (0,4 д. а.).

5.Злепко Н.П. Реформування митно-тарифного регулювання як передумова вступу України у СОТ // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - 2003. - № 15. - С. 49-53 (0,5 д. а.).

В інших виданнях:

1. Злепко Н.П. Митне регулювання процесу залучення іноземних інвестицій в економіку України // Вісник Технологічного Університету Поділля. - 1999. - № 5. Частина 1. - С. 159-161 (0,3 д. а.).

2. Злепко Н.П. Митне регулювання та проблеми економічної інтеграції України на світовий ринок // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових статей міжнародної науково-практичної конференції “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” У 2-х ч. Вип. 1, ч. II. - Чернівці: Кондратьєв, 2000. - С. 212-215 (0,2 д. а.).

3. Злепко Н.П. Трансформація національного митного тарифу України з врахуванням вимог Світової організації торгівлі // Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2000. - С. 44-46 (0,2 д. а.).

4. Злепко Н.П. Генезис протекціонізму та фритредерства // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. - Харків: Основа, 2001. - С. 154-156 (0,2 д. а.).

5. Злепко Н.П. До питання економічної природи мита / Проблеми економіки України: Збірник наукових праць: Випуск 8. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - С. 122-124 (0,2 д. а.).

6. Злепко Н.П. Мито як фіскальний ресурс державного бюджету // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: “Вежа”. - 2001. - № 4. - С. 266-269 (0,3 д. а.).

7. Злепко Н.П., Крамарчук С. П. Еволюція мита та його субститути // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 року). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - С. 97-99 (0,2 д. а., особисто автору належить 0,1 д.а., досліджено генезис мита, здійснено постановку проблеми дискримінаційного характеру інших митних платежів в Україні).

8. Злепко Н.П. Основні фактори росту надходження мита до Державного бюджету // Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій: Збірник матеріалів першої Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників, 26-27 лютого 2003 р. - Вінниця: “Універсум” - “Ландо Лтд”, 2003. - С. 83-85 (0,2 д. а.).

9. Злепко Н.П. Проблеми та перспективи розвитку митно-тарифної системи України в контексті міжнародної економічної регіональної інтеграції // Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні. Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції 27 лютого 2004 р. / За ред. професора В. П. Матвієнка. - Київ, 2004. - С. 181-184 (0,2 д. а.).

10. Злепко Н.П. Особливості застосування митно-тарифних пільг в Україні // Світ фінансів. - 2005. Випуск 1. - С. 88-94. (0,5 д. а.).

11. Іващук І.О., Злепко Н.П. Митна справа: Курс лекцій. - Тернопіль, 2001. -135 с.

АНОТАЦІЯ

Злепко Н.П. Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Тернопільський державний економічний університет, Тернопіль, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних засад і вітчизняної практики митно-тарифного оподаткування з позицій підвищення ефективності реалізації фіскально-регулюючого потенціалу мита.

Розкрито й уточнено сутнісно-функціональне призначення та особливості мита як податку; визначено принципи ефективної митно-тарифної політики України.

Проведено емпіричний аналіз запровадження та справляння мита, здійснено оцінку його впливу на розвиток вітчизняної економіки. Виявлено резерви зростання надходжень мита до Державного бюджету України в умовах лібералізації національного митного тарифу.

Запропоновано та обґрунтовано комплекс практичних заходів щодо вдосконалення вітчизняної системи митно-тарифного регулювання у контексті сприятливої для національних інтересів зовнішньоекономічної інтеграції. Розроблено алгоритм оптимізації ставок ввізного мита у період становлення Митного тарифу України.