Регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища

Публікації. Основні положення і висновки дослідження опубліковано у 19 наукових працях (15 статей - одноосібні авторські роботи), у тому числі 12 статей у наукових фахових виданнях, 7 статей і тез в інших виданнях і збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 6,96 друк.арк., з яких особисто автору належить 6,22 друк.арк.

У розділі 1 “Теоретичні основи регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища” визначено сутність, особливості, а також розроблено концепцію регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища.

У даний час суб'єкти господарювання діють в умовах нестабільного економічного середовища, яким слід вважати оточення суб'єктів господарювання, що впливає на їх господарську діяльність і характеризуються такими ознаками: мінливими економічними умовами, у яких здійснюється діяльність суб'єктів господарювання; незначними горизонтами прогнозів розвитку економічного середовища; повною або частковою відсутністю інформації про можливі зміни у стані зовнішнього і внутрішнього економічного середовища. Нестабільність його призводе до порушень своєчасності й повноти розрахунків за наявними грошовими зобов'язаннями.

Сучасний фінансовий стан більшості суб'єктів господарювання фахівці визначають як кризовий: дебіторська заборгованість перевищує обсяг ВВП у 1,11 разів, кредиторська - у 1,4 рази (рис.1). Чисте від'ємне сальдо заборгованості значно перевищує зведений бюджет країни. Частка збиткових суб'єктів господарювання складає 34,2 % загальної кількості підприємств. За цих умов ще більш важливим стає розробка механізму регулювання платіжного обороту, побудова якого потребує поєднання концепцій сучасної економічної теорії із законами та особливостями ринкового господарювання.

Згідно до цього, в роботі розкрито економічну сутність поняття “платіжний оборот суб'єктів господарювання” на основі визначення сутності платежу і платіжного інструменту. Поняття “платіж” розглядається як операція, що пов'язана зі сплатою грошей за зобов'язаннями. Встановлено, що платіж має тісний зв'язок і суттєві відмінності від розрахунку, який являє собою процес визначення розміру і погашення зобов'язання (наприклад, погашення зобов'язання (боргу) покупця перед продавцем; визначення розміру і погашення взаємних грошових зобов'язань сторін угоди, включаючи регулювання претензій, що виникають у ході такого процесу; виявлення і перерахування сум податкових платежів у бюджет; визначення суми і здійснення відрахувань у позабюджетні державні цільові фонди тощо). Запропоновано класифікувати платежі за такими критеріями: за складом суб'єктів платіжного обороту (платежі між суб`єктами господарювання та іншими учасниками платіжного обороту); за зв'язком з виробництвом ВВП (товарні, нетоварні); за характером здійснення платежу (добровільні, примусові); за часом здійснення платежу (фактичні, планові); за величиною платежу (оптові, роздрібні); за своєчасністю здійснення платежу (термінові, дострокові, прострочені, пролонговані); за формою руху грошей (наявні, безготівкові).

Оскільки платіж здійснюється в грошовій формі, розгляд платіжного обороту треба робити в тісному взаємозв'язку з грошовим оборотом. Доведено, що платіжний оборот, на відміну від грошового, обслуговує не всі стадії кругообігу індивідуального капіталу. Платіжний оборот здійснюється готівковими і безготівковими грішми, тому, виходячи з економічної природи платіжного обороту і системи платежів, що виникають у суб'єктів господарювання, платіжний інструмент являє собою засіб визначеної форми на паперовому, електронному або іншому вигляді носія інформації, що використовується для сплати грошових зобов'язань. Запропоновано відносити до платіжних інструментів і грошові сурогати, які варто характеризувати як узаконені представники грошових знаків, що використовуються суб'єктами господарювання для здійснення платежів при недостатності коштів для сплати грошових зобов'язань. На основі системного підходу охарактеризовано платіжний оборот суб'єктів господарювання як рух грошей, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань суб'єктів господарювання в процесі кругообігу їх індивідуального капіталу.

В роботі визначено наслідки порушення безперервності платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища, до яких слід віднести зростання державного боргу, поширення “тіньової економіки”, зростання заборгованості по заробітній платі, збільшення рівня безробіття, зниження оподатковуваної бази, широке застосування грошових сурогатів, неплатоспроможність і збитковість підприємств, а також неконкурентоспроможність продукції. За таких умов суб'єкти господарювання намагаються адаптуватися до впливу різноманітних факторів нестабільного економічного середовища, що можуть бути регульованими і нерегульованими з боку суб'єктів господарювання.

Конкретизовано фактори, що впливають на платіжний оборот суб'єктів господарювання, стосовно рівня регулюючого впливу на стан платіжного обороту, а також з погляду сфери їхнього виникнення. У залежності від змісту запропоновано розділити їх на нормативно-правові, економічні і організаційні.

Розглядаючи регулювання як складову частину загальної системи управління, було доведено, що регулювання слід визначати як самостійну функцію управління, яка є заключною в загальному ланцюжку функцій управління платіжним оборотом. Це дозволило визначити регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання як процес оперативного управління для забезпечення безперервного руху грошей, що використовуються суб'єктами господарювання для розрахунків за зобов'язаннями.

Доведено, що сьогодні в Україні особливостями регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є відсутність: обґрунтованої державної політики регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання; єдиної законодавчої стратегії здійснення його безперервності; організаційної системи регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання на державному рівні і, як наслідок, взаємозв'язку з регіональним рівнем регулювання платіжного обороту; спеціальної загальнонаціональної системи поточного моніторингу платіжного обороту суб'єктів господарювання; механізму здійснення клірингових операцій; комплексного підходу до зниження рівня дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання.

На цій підставі доведено, що регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання з урахуванням його особливостей у сучасних умовах вимагає безупинного спостереження й оцінки всього різноманіття факторів, що впливають на даний процес, перш за все нормативно-правових, організаційних та економічних. Усе це вказує на необхідність розробки концепції регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища, яка синтезує мету, принципи, задачі і механізми регулювання (рис.2). Для вирішення задач регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання необхідно відповідне забезпечення: нормативно-правове (законодавчі та нормативні акти), організаційне (моніторинг і програми), економічне (кліринг, штрафні санкції, система знижок).

Згідно з розробленою концепцією, регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання - це комплекс взаємозалежних механізмів, дія яких забезпечує безперервність платіжного обороту, нормалізацію платіжної дисципліни і запобігання платіжної кризи в країні.

У розділі 2 „Механізми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання” обґрунтовано шляхи підвищення ефективності управлінської діяльності суб'єктів господарювання, а також органів державного і місцевого управління. На основі визначення особливостей регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища розроблено комплекс механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, до складу якого входять нормативно-правовий, організаційний, економічний механізми.

Нормативно-правовий механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є синтезом системи правового і нормативного забезпечення для управління взаємодією між центральними, місцевими органами державного управління і суб'єктами господарювання. Його спрямовано на вдосконалення діючого законодавства та орієнтовано на довгострокові цілі стабілізації платіжного обороту суб'єктів господарювання, що виключають суперечливість законодавчих і нормативних актів і комплексно охоплюють усе правове поле забезпечення платіжного обороту.

Аналіз розвитку нормативно-правової бази, що регулює платіжний оборот суб'єктів господарювання в Україні, свідчить про те, що в минулому держава опікувалася проблемами забезпечення повноти й своєчасності платежів, підтвердженням чого є велика кількість регламентуючих документів. Їх систематизація дозволила виділити найбільш виразні етапи в розвитку процесів регулювання платіжного обороту, що знайшло відображення в роботі й забезпечило історичну основу обґрунтування напрямків вдосконалення діючої нормативної бази.

З метою поліпшення практики застосування законодавчих документів та підвищення ефективності механізму регулювання платіжного обороту в роботі запропоновано модель постійно діючого координаційного співробітництва між відповідними державними органами різних рівнів (рис.3).

Модель складається з трьох блоків: вимірювального, регуляторного та виконавчого. У вимірювальному блоці забезпечується вимір фактичного значення вхідних змінних (обсяг дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання) та їхнього перетворення на сигнал, зручний для передачі у регуляторний блок. Вимірювальний блок включає Державний комітет статистики, до функцій якого входить збір інформації про стан платіжного обороту в країні. Далі Держкомстат передає оброблену інформацію у регуляторний блок, метою якого є регулювання платіжного обороту, засноване на виконанні трьох основних задач: стабілізації, програмного регулювання і спостереження. Суб'єктами регуляторного блоку є центральні органи державного управління. Кабінет Міністрів України створює постійно діючий орган - Управління платіжним оборотом, який займається моніторингом платіжного обороту і разом з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України розробляє програму регулювання платіжного обороту на наступний рік. Регуляторний блок визначає вимоги і коло завдань, які необхідно вирішити виконавчому блоку, суб'єктами якого є місцеві державні адміністрації, а також нові у цьому процесі, запропоновані автором, спеціалізовані бюро збору інформації і надання послуг з факторингу, клірингу і зниженню рівня боргів (БЗІНП). З метою забезпечення ефективної роботи запропонованої моделі необхідно вдосконалення нормативно-правової бази проведення клірингових і факторингових операцій, що сприятиме зниженню рівня боргів.

Метою організаційного механізму регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є забезпечення прискорення платіжного обороту і нормалізації платіжної дисципліни суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища. Основними задачами при цьому виступають створення системи моніторингу і розробка програм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання (рис.4).

Зазначено, що моніторинг платіжного обороту суб'єктів господарювання - це система спостережень за цим процесом, що дозволяє їм дотримуватися своєчасності, повноти, швидкості та ефективності здійснення платежів за своїми зобов'язаннями; виявити існуючі порушення і розробити рекомендації щодо їх усунення. Систематизовано й об'єднано в групи показники платіжного обороту суб'єктів господарювання (показники дебіторської заборгованості, показники кредиторської заборгованості, показники загальної ефективності платіжного обороту). Для забезпечення моніторингу платіжного обороту суб'єктів господарювання цей процес розділено на етапи в такій послідовності: збір інформації для оцінки показників платіжного обороту суб'єктів господарювання; діагностика показників; формування критеріїв оцінки показників платіжного обороту; визначення відхилень фактичних показників платіжного обороту від передбачених й виявлення їх причин. Усунення негативних відхилень показників платіжного обороту суб'єктів господарювання пропонується здійснювати на основі розробки й реалізації програми його регулювання, яка являє собою цільовий адресний документ з переліком дій організаційного й економічного характеру, що передбачають процедуру пошуку і реалізації резервів забезпечення виконання критеріальних показників з метою створення безперервного платіжного обороту суб'єктів господарювання. Запропоновано алгоритм розробки програми його регулювання. Дієвість програми залежить від використання методів та інструментів економічного характеру.

Економічний механізм регулювання платіжного обороту становить сукупність економічних інструментів і методів впливу, спрямованих на вдосконалення розрахунків суб'єктів господарювання, оптимізацію фінансових результатів їх діяльності і зростання обсягів виробництва (рис.5).

Структурним елементом економічного механізму регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є модель регулювання структури фінансування дебіторської заборгованості суб'єктів господарювання, в рамках якої розглянуто два варіанти здійснення кредитної політики суб'єктом господарювання.

1. М'яка кредитна політика, що заснована на наданні відстрочки платежу, припускає збільшення виручки від реалізації продукції. Можна припустити, що приріст її величини тотожний приросту дебіторської заборгованості, обумовленої наданням відстрочки платежу. Утворення додаткової дебіторської заборгованості призведе до збільшення витрат від залучення банківського кредиту, або зростання кредиторської заборгованості, ціна якої буде не менше ціни кредиту. Також суб'єкт господарювання буде зазнаватиме інфляційних витрат, тому що купівельна спроможність повернутих грошей буде нижча з урахуванням рівня інфляції і можливе утворення додаткової безнадійної заборгованості. Зіставлення приросту прибутку з витратами від здійснення угоди складає економічний ефект від реалізації продукції в кредит:

Е₁=[V_рп1+ДДЗ(1-)]R_пр-[ +ДДЗ(1 + )+ ],(1)

де Е₁ - економічний ефект від реалізації продукції в кредит за умов м'якої кредитної політики; V_рп1 - виручка від реалізації продукції у звітному періоді; ДДЗ - приріст дебіторської заборгованості після надання відстрочки платежу; - частка безнадійної заборгованості у загальному обсязі заборгованості; R_пр - рентабельність продажів; i - річна відсоткова ставка; Т_рп - тривалість розрахункового періоду, дн.; - місячний рівень інфляції; Тдз₂ - середній період погашення дебіторської заборгованості у розрахунковому періоді; Тдз₁ - середній період погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді.

2. Жорстка кредитна політика припускає надання знижки, яка змушує покупця здійснити передоплату. У випадку відмовлення від такої знижки покупець несе втрати через підвищення ціни кредиторської заборгованості. Тобто, з одного боку, постачальник продає продукцію і відразу одержує гроші, з іншого, суб'єкт господарювання втрачає частину виручки, яка дорівнює знижці:

Е₂ =V_кр [1 - (1 - )²] R_пр - s V_кр, (2)

де Е₂ - економічний ефект від реалізації продукції в кредит за умов жорсткої кредитної політики; - відношення величини комерційного кредиту до виручки від реалізації продукції; V_кр - частина виручки від реалізації продукції, за якою надано комерційний кредит; - частка покупців, які погоджуються використати знижку в загальній кількості покупців; R_пр - рентабельність продажів; s - величина знижки на продукцію.

Розділ 3 “Синтез механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища” присвячений практичній реалізації запропонованих механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Проведено аналіз платіжного обороту суб'єктів господарювання в Донецькій області, у тому числі у базових галузях промисловості, на основі якого встановлено, що, незважаючи на підйом промислового виробництва в Донецькій області з 1999 р., спостерігається збільшення кількості збиткових підприємств. Сьогодні таким є кожне третє, що, поряд з іншими причинами, обумовлено недоліками в організації і регулюванні платіжного обороту суб'єктів господарювання. Спостерігається зростання дебіторської і кредиторської заборгованості, проте частка простроченої заборгованості в загальному обсязі дебіторської і кредиторської заборгованості знижується. Основна частина простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості в економіці Донецької області належить суб'єктам господарювання, що діють у промисловості.

Найбільшу частку у цій заборгованості забезпечують суб'єкти господарювання чорної металургії і паливно-енергетичного комплексу. В електроенергетиці та чорній металургії збільшуються темпи зростання простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості. У вугільній промисловості понад половину займає прострочена частина кредиторської заборгованості. Порушення безперервності платіжного обороту негативно відбивається на фінансовому стані цих галузей. За аналізований період спостерігається збільшення частки збиткових підприємств в електроенергетиці і вугільній промисловості. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у цих галузях знаходиться нижче критичного рівня. Коефіцієнт покриття у вугільній промисловості у два рази нижчий за рекомендоване значення. Таким чином, доведено, що у Донецькій області має місце порушення платіжного обороту суб'єктів господарювання, що підтверджує необхідність його регулювання. Запропоновані в роботі концепція і механізми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання були реалізовані у ТОВ „Важке машинобудування”, яке є виробником технологічного устаткування для машинобудівної, металургійної, коксохімічної, харчової, аграрної та інших галузей економіки за індивідуальними замовленнями. Результати оцінки платіжного обороту ТОВ „Важке машинобудування” наведено в табл. 1. Впровадження в 2003-2005 рр. запропонованих в роботі механізмів регулювання платіжного обороту у діяльність ТОВ „Важке машинобудування” дозволило суттєво вплинути на діяльність підприємства й отримати загальний економічний ефект у сумі 59,3 тис. грн.

Загальнодержавною проблемою створення безперервного платіжного обороту є недосконалість інформаційного забезпечення його регулювання, внаслідок чого у суб'єктів господарювання виникають труднощі в оцінці кредитоспроможності контрагентів, зростає дебіторська і кредиторська заборгованість. Розв'язання цих проблем може бути забезпечено на основі створення Бюро збору інформації і надання консалтингових послуг з факторингу, клірингу і зниженню рівня боргів (БЗІНП), функціями якого повинні бути: обробка й оперативне надання інформації про рух фінансових потоків, збір кредитних історій суб'єктів господарювання, надання цієї інформації іншим суб'єктам і фінансовим інститутам; здійснення посередницьких послуг при проведенні взаємозаліку платежів учасників розрахунків на кліринговій основі й оптимізації податкових відрахувань; надання консалтингових послуг щодо методів управління і можливих заходів зі зниження дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання; організація аукціонів з продажу дебіторської заборгованості підприємств.

Таблиця 1. Показники оцінки платіжного обороту ТОВ „Важке машинобудування”

Удосконалення системи інформаційного забезпечення регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання вимагає такого. По-перше, надання Головному управлінню економіки і Головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації, а також Постійній комісії з питань економічної політики, бюджету і фінансів повноважень щодо забезпечення своєчасності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання. По-друге, проведення аналізу виконання графіків погашення заборгованості кожним суб'єктом господарювання в поточному році. По-третє, удосконалення інформаційних потоків Державного комітету статистики, що полягає у відображенні руху дебіторської і кредиторської заборгованості у галузях і регіонах країни.

Аналіз причин порушення платіжного обороту суб'єктів господарювання і результатів заходів, проведених державою з метою скорочення заборгованості суб'єктів господарювання, показав, що для розв'язання цієї проблеми необхідні комплексний підхід, розробка стратегії і механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання на державному, регіональному і рівні кожного окремого суб'єкта господарювання, реалізація яких дозволила б забезпечити безперервний платіжний оборот. Удосконалення нормативно-правового забезпечення регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання (зокрема, щодо здійснення клірингових, факторингових операцій, а також створення і функціонування БЗІНП), моніторинг платіжного обороту, розробка програм його регулювання, удосконалення інформаційних потоків статистичних установ сприятимуть зменшенню обсягів простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості, зниженню кількості збиткових підприємств і покращенню платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, що забезпечить прискорення їх платіжного обороту.

платіжний оборот ринок господарювання

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі отримано наукові результати, що полягають у розвитку теоретичних основ та розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Визначено економічну сутність поняття „платіжний оборот суб'єктів господарювання”, що полягає в процесі руху грошей, пов'язаних з оплатою зобов'язань суб'єктів господарювання у сфері кругообігу їхнього індивідуального капіталу. Класифіковано платежі і платіжні інструменти суб'єктів господарювання, що дозволило визначити фактори, які впливають на платіжний оборот суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища, надати характеристику наслідків порушення платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Визначено місце і роль регулювання в системі управління платіжним оборотом суб'єктів господарювання й уточнено поняття “регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання”, що дозволило виділити особливості регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища.

На основі системного підходу розроблено концепцію регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, що забезпечує безперервність платіжного обороту суб'єктів господарювання й сприяє динамічному і збалансованому розвитку економіки України.

На основі аналізу нормативно-правової бази регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання виділено етапи її становлення, удосконалено нормативно-правовий механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, заснований на ієрархічному принципі формування нормативно-правової бази у взаємозв'язку концепцій державної економічної та регіональної політики; визначено основні напрямки удосконалення нормативно-правової бази, запропоновано модель координації діяльності державних органів, що здійснюють регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Удосконалено організаційний механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, у рамках якого запропоновано систему моніторингу платіжного обороту, що дозволяє виявити фактичні відхилення його показників від передбачених, діагностувати ці відхилення і приймати оперативні управлінські рішення щодо нормалізації платіжного обороту суб'єктів господарювання відповідно до наміченої мети. Запропоновано структурно-логічну схему розробки програми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, яку спрямовано на реалізацію довгострокових цілей їх економічного розвитку.