АНОТАЦІЯ

Бикова В.Г. Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2006.

У дисертаційній роботі удосконалено зміст поняття “фінансово-економічний потенціал” для підприємств загальнодержавного значення як функціональної взаємопов'язаної сукупності економічного та фінансового потенціалів, що забезпечує максимально ефективну реалізацію цілей і напрямів розвитку підприємства з акцентом на його фінансову складову.

Розроблено методику комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення на основі застосування матричних методів, яка дозволяє уникнути конфлікт нормованих і ненормованих абсолютних показників шляхом їхньої трансформації у ланцюгові (або базисні) індекси, що підвищує вірогідність одержаних результатів на відміну від порівняння з плановими або нормативними значеннями. фінансовий економічний конфлікт матричний

Ґрунтуючись на результатах дослідження кореляційного зв'язку між темпами зміни результатів діяльності ДКБ “Південне”, його фінансово-економічного потенціалу та обсягів бюджетного фінансування діяльності, визначено теоретико-методологічний підхід до планування фінансово-економічного потенціалу підприємств шляхом урахування темпів зміни запланованих обсягів виділеного державного фінансування, що допоможе уникнути помилок, які мають місце при традиційному підході фінансового планування діяльності підприємств загальнодержавного значення.

Ключові слова: підприємство загальнодержавного значення, фінансово-економічний потенціал, інтегральний показник фінансово-економічного потенціалу, управління фінансово-економічним потенціалом, фінансове планування.

АННОТАЦИЯ

Быкова В.Г. Оценка и планирование финансово-экономического потенциала предприятий общегосударственного значения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2006.

В диссертационной работе исследована сущность предприятий общегосударственного значения, определены их специфические черты общего, экономического и финансового характера, что позволило выделить эти предприятия в отдельную классификационную единицу.

Исследовано хронологическое и содержательное развитие категории потенциал предприятия, в результате чего выявлены определенные расхождения и отсутствие единого подхода в данной сфере, а также невозможность применения обозначенного понятия к предприятиям общегосударственного значения. На этой основе существенно усовершенствовано содержательное значение понятия “финансово-экономический потенциал” для предприятий общегосударственного значения как функциональной взаимосвязанной совокупности экономического и финансового потенциалов, обеспечивающей максимально эффективную реализацию целей и направлений развития предприятия с акцентом на его финансовую составляющую, исходя из специфики деятельности этих предприятий, и доказана целесообразность анализа их деятельности сквозь призму формирования и использования их финансово-экономического потенциала в контексте кинетического процесса трансформации потенциала в результаты деятельности.

Проанализированы существующие методики оценки потенциала предприятий, в результате чего выявлена их неадекватность специфическим условиям функционирования предприятий общегосударственного значения. Для решения данной проблемы разработана методика комплексной оценки финансово-экономического потенциала предприятий общегосударственного значения на основе применения матричных методов, главным преимуществом которой является возможность избежания конфликта нормированных и ненормированных абсолютных показателей путем их трансформации в цепные (или базисные) индексы, что позволяет повысить достоверность полученных результатов, в отличие от сопоставления с плановыми или нормативными значениями.

Основываясь на результатах исследования корреляционной связи между темпами изменения результатов деятельности ГКБ “Южное”, его финансово-экономического потенциала и объемов внешнего (бюджетного) финансирования деятельности, определен концептуальный подход к управлению финансово-экономическим потенциалом предприятий общегосударственного значения, предусматривающий повышение эффективности управления финансово-экономическим потенциалом предприятий общегосударственного значения уже на этапе финансового планирования деятельности предприятия путем учета темпов изменения запланированных объемов выделенного государственного финансирования, что позволит избежать ошибок, имеющих место при традиционном подходе финансового планирования деятельности предприятий общегосударственного значения.

Ключевые слова: предприятие общегосударственного значения, финансово-экономический потенциал, интегральный показатель финансово-экономического потенциала, управление финансово-экономическим потенциалом, финансовое планирование.

ANNOTATION

Bikova V.G. Estimation and planning of financial-economic potential of national importance enterprises. - Manuscript.

Dissertation for competition scientifically degree candidate economic sciences of speciality 08.04.01 - finance, currency and credit. - Dniepropetrovsk national university, Dniepropetrovsk, 2006.

In dissertation work was been improvement substantial meaning of category “financial-economic potential” for national importance enterprises as functional, interconnected totality of economic and financial potentials, that guarantee to the maximum effective realisation of purposes and directions of enterprise's development with accent to it's financial constituent, reasoning from specificity of these enterprises activity.

Was elaborate method of comprehensive estimation of financial-economic potential of national importance enterprises at basis application of stencil methods. It's possibility of avoidance of dispute fixed and unfixed absolute value by means them transformation to chain or basis index, that allow to heighten authenticity findings in contrast to comparison with plan or fixed significance.

Be founded on results of investigation of correlation connection between rate of growth results of activity SDO “Yuzhnoye”, that financial-economic potential and capacity budget financing of activity, was been definition conceptual approach to management of financial-economic potential of national importance enterprises, that provide for increase of effectiveness of management of financial-economic potential of national importance enterprises as early as stage financial planning of enterprise's activity by taking into account rate of growth planning capacity state financing.

Key words: national importance enterprise, financial-economic potential, integral activity of financial-economic potential, management of financial-economic potential, financial planning.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

класифікацію підприємств із виділенням специфічних фінансових (структура майна і капіталу, особливості оподаткування), економічних (тривалість операційного циклу, структура витрат, структура персоналу, структура основних фондів) та організаційно-управлінських (форма власності, організаційно-правова форма, сфера й напрями діяльності) рис і ознак підприємств загальнодержавного значення, що дало змогу виділити ці підприємства в окрему класифікаційну одиницю різних рівнів управління;

економічний зміст поняття „фінансово-економічний потенціал підприємства” як складної економічної системи функціональних відносин між елементами фактичного і потенційного стану розвитку підприємства, що відбиває її здатність у певний час мобілізувати фінансові, ресурсні й виробничі можливості для досягнення поставлених цілей, із розкриттям специфіки діяльності підприємств загальнодержавного значення як функціональної взаємопов'язаної сукупності економічного та фінансового потенціалів, що забезпечує максимально ефективну реалізацію цілей і напрямів розвитку підприємства;

методичні підходи до оперативного фінансового планування на підприємствах із повною чи частковою державною власністю і, зокрема, на підприємствах загальнодержавного значення, які полягають у формуванні цілісної системи бюджетів на основі синтезу вітчизняних і зарубіжних рекомендацій щодо розроблення фінансових планів;

набули подальшого розвитку:

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету й основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти формування фінансово-економічного потенціалу підприємств” визначено сутність поняття „підприємства загальнодержавного значення”, узагальнено наукові результати попередників у дослідженні потенціалу підприємств, визначено коло дискусійних і невирішених питань, що потребують подальшого дослідження.

Встановлено, що наявна класифікація підприємств не містить ознаки значущості їхньої діяльності. Обґрунтовано доцільність виділення підприємств загальнодержавного значення в окрему класифікаційну одиницю з поділом за галузевою ознакою з урахуванням специфічних рис, що вирізняють ці підприємства, і є основою для розроблення управлінських рішень щодо формування й використання їхнього фінансово-економічного потенціалу.

Запропоновано під підприємствами загальнодержавного значення розуміти підприємства з повною чи переважною державною власністю, діяльність яких безпосередньо впливає на рівень військової, екологічної, інформаційної, соціальної, енергетичної, економічної, фінансової та інших видів безпеки держави.

Розглянуто основні погляди вітчизняних і зарубіжних учених на сутність потенціалу підприємства, що дало змогу стверджувати про динамічність розвитку цього поняття і виділити чотири основних його етапи залежно від змісту трактування поняття: 1) потенціал стосовно природничих наук (магнітний, електричний, хімічний) (1900-1950 рр.); 2) ресурсний потенціал, економічний потенціал країни, природно- господарський потенціал (1950-1970 рр.); 3) виробничий потенціал, економічний потенціал, ресурсний потенціал підприємства (1970-1990 рр.); 4) стратегічний потенціал, потенціал виживання підприємства, конкурентоспроможний потенціал (з 1990-х років до нинішнього часу). Встановлено, що в економічній літературі немає чіткого уявлення про кількісні й якісні характеристики потенціалу: думки різних авторів варіюються від суб'єктивного поділу потенціалу на рівні, пов'язані з ризиком (“високий потенціал”, “середній потенціал” і “низький потенціал”), до оцінювання його стану на основі порівняння "фактичного" і "нормативного" значень.

Виявлено, що переважна більшість дослідників поділяє потенціал підприємства на такі складові: ресурсний потенціал, куди входить ресурсно-сировинний, фінансовий, трудовий, інформаційний; виробничий потенціал; інноваційний потенціал; інвестиційний потенціал; маркетинговий потенціал; екологічний потенціал; організаційно-управлінський потенціал; інфраструктурний потенціал тощо. Таким чином, фінансова складова потенціалу віднесена до ресурсної, що є справедливим для підприємств, для яких характерні прямі фінансово-господарські відносини з контрагентами, і не відповідає особливостям фінансування підприємств загальнодержавного значення.

Обґрунтовано доцільність виокремлення поняття фінансово-економічний потенціал для підприємств загальнодержавного значення з акцентом на його фінансову складову, виходячи зі специфіки діяльності цих підприємств. Запропоновано визначати фінансово-економічний потенціал підприємства як функціональну взаємопов'язану сукупність економічного та фінансового потенціалів, що забезпечує максимально ефективну реалізацію цілей і напрямів розвитку підприємства.

У другому розділі “Концептуальні засади формування і оцінювання фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення” з урахуванням дослідження факторного впливу на результати діяльності підприємства й трансформації фінансових ресурсів підприємства у процесі поетапного проходження стадій виробничо-комерційного циклу обґрунтовано доцільність аналізу діяльності підприємств загальнодержавного значення крізь призму формування і використання їхнього фінансово-економічного потенціалу, де ресурсний потенціал розглядається як статична величина, фінансовий - як рушійна сила (важіль), з допомогою якої ресурсний потенціал трансформується у виробничий і, як наслідок, у результати діяльності підприємства.

При цьому економічний потенціал запропоновано розглядати як синтез ресурсного і виробничого потенціалів. У свою чергу, до ресурсного потенціалу входить три підвиди ресурсів: матеріальні (що складаються з матеріально-сировинних, енергетичних і паливно-технологічних); трудові (кадрові) й техніко-технологічні (до складу останніх доцільно зарахувати й інформаційні, оскільки вони можуть бути класифіковані як основні засоби четвертої групи згідно з чинним податковим законодавством або як нематеріальні активи).

Фінансовий потенціал запропоновано розглядати як сукупність фінансових ресурсів, що беруть участь у виробничо-господарській діяльності; він характеризується можливістю їхнього залучення для фінансування майбутньої діяльності й певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Виокремлення фінансового потенціалу зумовлене й специфікою діяльності підприємств загальнодержавного значення, оскільки більшість їхніх програм фінансується опосередковано через відомчі органи різних рівнів, тому обсяги діяльності таких підприємств обмежені розміром виділених фінансових ресурсів без практичної можливості пошуку і виявлення альтернативних їхніх джерел. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результати діяльності підприємства. Певною мірою фінансовий потенціал є важелем, який формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. До фінансового потенціалу запропоновано зараховувати фінансові ресурси, що, у свою чергу, складаються зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, величини перманентного капіталу, вартості основного капіталу, оборотних активів тощо.

Доведено, що наявні підходи до оцінювання потенціалу підприємств, які базуються на оцінці ефективності роботи підприємств, визначенні їхнього фінансового стану і конкурентоспроможності, визначенні обсягів виробництва, валового доходу, прибутку, фондовіддачі, рентабельності капіталу й інших показників і визначенні впливу на них різних факторів, а також тенденцій їхніх майбутніх змін, не є досконалими з огляду на можливість їхнього застосування до підприємств загальнодержавного значення з таких причин. По-перше, в переважній більшості підприємства загальнодержавного значення функціонують в умовах природної монополії, що унеможливлює оцінку їхньої конкурентоспроможності. По-друге, враховуючи специфіку діяльності цих підприємств, недоцільно зосереджувати увагу лише на техніко-економічних показниках їхньої діяльності без урахування рівня забезпеченості й використання їхнього фінансового потенціалу. По-третє, оскільки продукція (послуги) підприємств загальнодержавного значення стратегічно важлива на державному рівні й підпорядкована системі держзамовлення, а більшість програм фінансується опосередковано через відомчі органи різних рівнів, недоцільно оцінювати фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення шляхом порівняння розрахункових показників із їхніми планово-нормативними значеннями.

Розроблено методику комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення на основі застосування матричних методів. Така методика передбачає окрему комплексну оцінку фінансового й економічного потенціалів підприємства і базується на системі їхніх традиційних і штучних показників.

Ієрархічність системи показників фінансового й економічного потенціалів передбачає одержання одиничних, блочних і комплексних оцінок. Оцінку одиничних показників пропонується здійснювати відносно досягнутих значень у базовому періоді. За такого підходу одиничні оцінки фінансового й економічного потенціалів трансформуються у ланцюгові (або базисні) індекси і характеризують темпи зміни показників, що дає змогу підвищити вірогідність одержаних результатів, на відміну від порівняння з плановими або нормативними значеннями.

Згідно із запропонованою методикою комплексна оцінка фінансового й економічного потенціалів здійснюється у чотири етапи:

1) розрахунок елементів матриці звітного і базисного періодів;

2) розрахунок одиничних оцінок фінансового й економічного потенціалів;

3) розрахунок блочних оцінок фінансового й економічного потенціалів;

4) розрахунок комплексних оцінок фінансового й економічного потенціалів.

Блочні оцінки визначаються як середньоарифметичні зважені значення одиничних оцінок показників, що входять до цього блоку, комплексні оцінки фінансового й економічного потенціалів - як середньоарифметичні зважені значення блочних оцінок.

Інтегральний показник фінансово-економічного потенціалу визначається за формулою (1):

ФЕП = ФП ЕП, (1)

Де ФЕП - інтегральний показник комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу;

ФП - показник комплексної оцінки фінансового потенціалу;

ЕП - показник комплексної оцінки економічного потенціалу.

Такий підхід, по-перше, відповідає твердженню про динамічний процес трансформації потенціалу в результати діяльності підприємства і, по-друге, відображає комплексний ефект взаємодії фінансового й економічного потенціалів підприємства, яким пояснюється зміна фінансового стану й ефективності господарської діяльності підприємства в перспективі.

У третьому розділі “Механізм управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення” подано результати комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення за пропонованою методикою і доведено адекватність результатів оцінки реальному стану означених підприємств. Виділено й систематизовано чинники зовнішнього середовища, що впливають на управління фінансово-економічним потенціалом підприємства на різних функціональних складових цього процесу, в результаті чого було встановлено, що найвагоміший резерв підвищення ефективності використання фінансово-економічного потенціалу підприємства загальнодержавного значення має місце на першій стадії управління (стадії планування). Так, виявлено, що між темпами зміни результатів діяльності підприємства (об'єктами дослідження на цьому етапі були ДКБ “Південне”, ДНДП “Конекс”, ТОВ НВП “Хартрон-Консат”) та його фінансово-економічного потенціалу існує тісний функціональний зв'язок (розрахунковий коефіцієнт кореляції становив 0,993).

У свою чергу, такий самий зв'язок (із коефіцієнтом кореляції 0,905) існує між темпами зміни фінансово-економічного потенціалу і обсягів зовнішнього (бюджетного) фінансування діяльності підприємства (тут були використані обсяги видатків державного бюджету за кодом програмної класифікації 6380000 “Національне космічне агентство України”).

Виявлені закономірності на підставі розробленого алгоритму управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення дали змогу визначити теоретико-методологічний підхід до управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення.

Розроблений підхід ураховує вплив зовнішнього середовища на процес фінансового планування діяльності підприємств загальнодержавного значення і, відповідно, на їхній фінансово-економічний потенціал, у результаті ефективного використання якого останній трансформується у кінцеві результати діяльності, що прямо чи опосередковано впливають на стан навколишнього середовища.

Фінансовий потенціал підприємств загальнодержавного значення перебуває під прямим впливом зовнішнього середовища, зокрема виділених обсягів державного фінансування, що необхідно враховувати на етапі фінансового планування їхньої діяльності, від достовірності якого, у свою чергу, залежить якість управління не лише фінансовою, а й господарською діяльністю цих підприємств.

Зміна фінансового потенціалу на етапі управління ним викликає відповідні зміни ресурсної складової економічного потенціалу, що проявляється у рівні забезпеченості підприємств загальнодержавного значення матеріальними, техніко-технологічними, трудовими й інтелектуальними ресурсами.

Виробнича складова економічного потенціалу, у свою чергу, залежить як від зміни ресурсної складової, так і опосередковано від зміни фінансового потенціалу. Зокрема достовірно заплановані обсяги фінансування діяльності підприємств загальнодержавного значення з урахуванням дотримання їх у часовому контексті дають змогу своєчасно в необхідних обсягах залучати ресурси для виробництва продукції і безперебійно здійснювати виробничий процес, результати якого впливають на рівень надходжень до державного бюджету від економічної діяльності держави.

Такий підхід дозволяє шляхом маніпулювання фінансовим потенціалом впливати через трансформаційні процеси на ресурсну складову економічного потенціалу і в синтезі з означеними змінами варіювати виробничий потенціал підприємства з метою досягнення запланованих цілей розвитку як на мікро-, так і на макрорівні.

Головною позитивною рисою даного підходу, що виділяє його серед наявних, є підвищення ефективності управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення вже на етапі фінансового планування діяльності підприємства шляхом урахування темпів зміни запланованих обсягів виділеного державного фінансування, що дасть змогу уникнути помилок, які мають місце при традиційному підході складання фінансових планів підприємств загальнодержавного значення.

На основі викладеного підходу до управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення і методики комплексної оцінки їхнього фінансово-економічного потенціалу з урахуванням результатів кореляційного аналізу, планування зміни одиничних показників, тіснота зв'язку зміни яких зі зміною обсягів бюджетного фінансування є істотною (тобто розрахунковий коефіцієнт кореляції перевищує 0,5 за абсолютною величиною) і функціональною (розрахунковий коефіцієнт кореляції перевищує 0,9 за абсолютною величиною), доцільно здійснювати на підставі урахування темпів зміни обсягів бюджетних асигнувань. При цьому співвідношення зміни одиничних показників із зміною обсягів бюджетного фінансування описується рівнянням (2):

Y = -2,917734216ЧX + 5,823, (2)

Де Y - ланцюговий індекс зміни одиничного показника фінансово-економічного потенціалу, зв'язок якого із зміною обсягу бюджетних асигнувань є істотним (функціональним);

Х - ланцюговий індекс зміни обсягів бюджетного фінансування.

Інші показники (розрахунковий коефіцієнт кореляції зміни яких із зміною фінансово-економічного потенціалу й обсягів бюджетного фінансування менший за 0,5) за такого підходу вважаються константами або за наявності вільних власних фінансових ресурсів можуть бути збільшені з урахуванням дотримання обмежень щодо ресурсного забезпечення функціонування підприємства.

Порівнюючи прогнозні значення індексу фінансово-економічного потенціалу ДКБ „Південне” й індексів обсягу бюджетного фінансування, було визначено наявність функціонального зв'язку між ними (розрахунковий коефіцієнт кореляції становить 0,905), що підтверджує високу вірогідність прогнозних розрахунків.

На підставі узагальнення досвіду розроблення техпромфінплану державних підприємств і бізнес-плану підприємств недержавної форми власності та з урахуванням специфіки функціонування підприємств загальнодержавного значення запропоновано методичні рекомендації щодо удосконалення системи фінансового планування на підприємствах загальнодержавного значення шляхом розроблення планів-прогнозів фінансово-господарської діяльності цих підприємств, які дають змогу трансформувати стандартизований техпромфінплан відповідно до ринкових умов господарювання.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження охоплює сукупність взаємопов'язаних питань, що становлять проблему управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення.

Виконане дисертаційне дослідження дає можливість сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. Розвиток нового наукового напряму в економічній науці „економічна безпека” потребує удосконалення нинішньої системи класифікації підприємств і впровадження нової класифікаційної ознаки - значущість діяльності підприємств, розкриття якої реалізується у трьох аспектах: управлінському, економічному й фінансовому. В економічному аспекті визначається специфіка внутрішніх чинників і резервів діяльності підприємства. В управлінському аспекті визначається специфіка взаємодії підприємства з його навколишнім середовищем. У фінансовому аспекті утворюються специфічні фінансові потоки як наслідок взаємодії управлінського й економічного аспектів. За ознакою значущості діяльності з урахуванням трьох аспектів прояву цієї ознаки стало можливим виділити три типи підприємств: підприємства загальнодержавного значення, регіонального значення і галузевого значення. Значущість діяльності підприємств визначається їхнім переважним впливом на рівень військової, екологічної, інформаційної, соціальної, енергетичної, економічної, фінансової та інших видів безпеки відповідно держави, регіону та галузі. Специфічною ознакою і наслідком значущості діяльності є те, що такі підприємства утримуються у повній чи переважній державній власності. Економічна, управлінська й фінансова специфіка діяльності підприємств загальнодержавного значення спричинює появу певних закономірностей у величині фінансово-економічних показників, що характеризують їхню діяльність. Такі закономірності не є абсолютними, але реалізуються у переважній більшості випадків. Останнє означає необхідність формування особливих підходів до організації системи управління на підприємствах загальнодержавного значення загалом і управління фінансово-економічним потенціалом підприємства зокрема.

2. Дефініція поняття „фінансово-економічний потенціал підприємства” має відбивати готовність економічної системи підприємства в певний час мобілізувати фінансові, ресурсні й виробничі можливості для досягнення поставлених цілей. Аналіз наявних визначень дає змогу уточнити поняття фінансово-економічного потенціалу і сформулювати його: фінансово-економічний потенціал є складною економічною системою функціональних відносин між елементами реального і потенційного рівня розвитку підприємства, які перебувають у стані постійного взаємовпливу й взаємоперетворення. З урахуванням особливостей функціонування підприємств загальнодержавного значення фінансово-економічний потенціал - це функціональна взаємопов'язана сукупність економічного й фінансового потенціалів, що забезпечує максимально ефективну реалізацію цілей і напрямів розвитку підприємства.

3. Функціональні відносини між економічною та фінансовою складовими потенціалу підприємства визначають можливість їхнього взаємного впливу і взаємну обумовленість. Чинники, що впливають на економічну складову потенціалу, водночас визначають і величину фінансової складової потенціалу. Непрямі чинники зовнішнього впливу, що вагоміші для оцінки фінансової складової потенціалу й визначення напрямків її зміни, опосередковано впливають і на економічний потенціал підприємства. В умовах трансформації виробничих відносин виникає трансформація і функціональних відносин між елементами потенціалу, що приводить до значної зміни в його структурі. Фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення характеризує додаткова низка чинників впливу, що пов'язано із компонентним складом національної економіки. Водночас „реактивність” (адекватність реакції) фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення порівняно низька, оскільки держава інституційними методами підтримує сталість виробничих відносин.

4. Оцінка фінансово-економічного потенціалу є суттєвим елементом процесу управління ним. Традиційні методи оцінювання потенціалу неадекватні щодо підприємств загальнодержавного значення через високу специфічність їхнього функціонування, але загальні принципи оцінювання потенціалу можуть бути покладені в основу розроблення адаптованої методики. До цих принципів оцінювання належать тези:

фінансово-економічний потенціал завжди можна подати схематично у вигляді ієрархічної структури, в якій на вищому щаблі знаходиться інтегральний показник, на другому - його складові показники, а потім і одиничні показники;

якісні показники на будь-якому рівні ієрархії завжди можна визначити двома параметрами: вірогідністю та відносним рівнем.

5. Для оцінювання фінансово-економічного потенціалу раціонально застосувати систему матричних моделей, оскільки є потреба у врахуванні великої маси даних. Адаптована методика оцінки фінансово-економічного потенціалу при цьому має складатися із таких етапів: побудова системи показників матричної моделі; формування матриць одиничних значень індексних показників; аналіз і оцінка результатів діяльності підприємства в динаміці; оцінка тісноти зв'язків показників. Структура матриць визначається якісним змістом індексних значень показників. Вибір прямого чи зворотного показника визначається їхнім економічним змістом, при цьому синтезу підлягають оцінки тільки тих показників, зростання чи зниження яких свідчить про підвищення ефективності діяльності підприємства й економічний зміст яких чітко визначений. Результати оцінки фінансово-економічного потенціалу доцільно використовувати і в процесі управління поточною діяльністю підприємства. Це завдання вирішується з допомогою організації блокових і комплексних оцінок шляхом синтезу одиничних оцінок. Система блокових оцінок подана таким чином, щоб показувати рівень результативності діяльності підприємства як у цілому, так і за напрямами. Інтегральний показник фінансово-економічного потенціалу визначається з урахуванням закону синергії як добуток комплексної оцінки фінансового й економічного потенціалів. Використання інтегрального показника дає можливість зробити висновок про напрям зміни потенціалу. Проміжні результати розробленої методики оцінки фінансово-економічного потенціалу можна використати для проведення факторного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів зміцнення його потенційних можливостей.

6. Відповідно до логіки поетапної реалізації довгострокових цілей розвитку підприємств загальнодержавного значення управління їхнім фінансово-економічним потенціалом має здійснюватися за шість послідовних кроків, кінцевою метою яких є підвищення його ефективності й оптимізація діяльності підприємства відповідно до розроблених напрямів розвитку підприємства. Реалізація цього принципового алгоритму управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення враховує тенденції функціонування підприємства в мінливому зовнішньому середовищі у режимі реального часу на основі відповідного інформаційного забезпечення.

7. Підвищення ефективності управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення можливе вже на етапі планування. Принципово новий підхід до фінансового планування діяльності таких підприємств полягає у системній ув'язці планових і фактичних показників їхньої діяльності через виявлену наявність функціональних зв'язків між темпами зміни результатів діяльності й темпами зміни фінансово-економічного потенціалу цих підприємств, а також між темпами зміни фінансово-економічного потенціалу й темпами зміни обсягів бюджетного фінансування. Застосування цього підходу дасть змогу з більшим рівнем обґрунтованості розробити план-прогноз фінансово-економічної діяльності підприємства загальнодержавного значення, що може містити прогнозні документи: бюджети виробництва, продажу, прямих витрат на матеріали, витрат на енергоресурси; стан основних фондів і витрат на створення нових і оновлення наявних; праця, прогноз за фондом заробітної плати; зведений бюджет витрат; фінансовий прогноз (прибуток і рентабельність, фінансові потоки, фінансовий стан підприємства) з акцентом на останню складову, яка є основним результуючим розділом системи планових прогнозів. Запровадження плану-прогнозу дасть змогу досягати цілей діяльності стратегічних підприємств із вищим рівнем фінансової ефективності й за коротший час.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Бикова В.Г. Методичні підходи щодо планування діяльності підприємств загальнодержавного значення // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 208: у 4 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 132-140. - 0,56 др. а.

2. Бикова В.Г., Буряковський В.В. Проблеми формування й управління фінансово-економічним потенціалом підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 203: у 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 346-351. - 0,35 др. а. (автору належить порівняльний аналіз процесів формування й управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення та підприємств недержавного сектору економіки - 0,3 др. а.).

3. Бикова В.Г., Ряснянський Ю.М. Підходи до оцінювання і управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення // Фінанси України, 2005, № 6. - С. 56-61. - 0,35 др. а. (автору належить висвітлення проблемних питань щодо оцінювання й управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення - 0,25 др. а.).

4. Бикова В.Г., Ряснянський Ю.М. Методичні аспекти оцінювання фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Вип. 1(16). - Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2005. - С 286-289. - 0,70 др. а. (автору належить методика оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення - 0,60 др. а.).

5. Калмыкова И.Ю., Быкова В.Г. Моделирование процесса распределения финансовых ресурсов при инвестировании // Вісник СевДТУ. Вип. 44: Економіка і фінанси. Зб. наук. праць. - Севастополь: СевНТУ, 2003. - С. 79-84. - 0,35 др. а. (автору належить модель розподілу фінансових ресурсів економічних суб'єктів при інвестуванні - 0,25 др. а.).

6. Шепитько В.Г., Котлова Л.Н., Екимов С.В. К вопросу об анализе структуры капитала предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. - Вип. 11. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С. 3-7. - 0,31 др. а. (автору належить визначення критичної величини власного капіталу на основі результатів аналізу беззбитковості - 0,2 др. а.).

В інших виданнях:

7. Бикова В.Г., Буряковський В.В. Особливості фінансового планування на підприємствах загальнодержавного значення // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 43-45. - 0,19 др. а. (автору належить критичний аналіз підходів до фінансового планування на підприємствах загальнодержавного значення - 0,10 др. а.).

8. Бикова В.Г. До питання про системне управління фінансово-економічним потенціалом підприємства // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 130-132. - 0,19 др. а.

9. Бикова В.Г., Ряснянський Ю.М. Удосконалення підходу до оцінки ефективності діяльності підприємств загальнодержавного значення // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні тенденції в розвитку банківської системи”. Том ІІ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 107-110. - 0,25 др. а. (автору належить критичний огляд існуючих методичних підходів до оцінки ефективності діяльності підприємств загальнодержавного значення - 0,14 др. а.).

10. Быкова В.Г. Финансово-экономический потенциал и его роль в механизме управления предприятием // Материалы международной научно-практической конференции “Перспективные разработки науки и техники”. - Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - С.22-27. - 0,31 др. а.

11. Быкова В.Г., Ряснянский Ю.Н. Особенности управления финансами предприятий общегосударственного значения // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України”. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - с.102-105. - 0,25 др. а. (автору належить поняття підприємств загальнодержавного значення та проблемні питання щодо управління їх фінансами - 0,2 др. а.).