Державний борг і його вплив на фінансову безпеку держави

Погашення та сплата доходу за ОВДП у 2009 р. здійснювалися своєчасно і в повному обсязі, який становив 22,44 млрд. грн., у тому числі основний борг - 17,92 млрд. грн., сплата доходу - 4,52 млрд. грн. Обсяг торгів облігаціями внутрішньої державної позики на вторинному організованому ринку у 2009 р. дорівнював більш ніж 8 млрд. грн. Наприкінці минулого року Мінфін та ФБ ПФТС підписали Договір про включення державних цінних паперів до лістингу ПФТС. З 1 грудня 2009 р. всі державні облігації були переведені до Котирувального списку ПФТС другого рівня. Котирування державних облігацій на ФБ ПФТС має сприяти прозорості ринку ОВДП та дозволить міністерству відстежувати які саме папери найбільш активно торгуються та мають найвищу ліквідність на ринку. На базі цього аналізу можна буде корегувати умови наступних розміщень облігацій на первинних аукціонах.

У додатку Г наведено заходи для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів на 2009 рік.

Складовою системи регулювання державним боргом має стати боргове планування, що органічно поєднане та здійснюється на основі єдиної методології з бюджетним та макроекономічним плануванням.

З викладеного вище слідує, що основні напрями вдосконалення боргової політики такі:

- створення умов для активізації купівлі-продажу державних зобов'язань;

- необхідно розвивати вторинний ринок державних зобов'язань;

-державні запозичення необхідно використовувати за цільовим призначенням на розвиток певних галузей народного господарства, а не вкладати в неперспективні проекти;

- необхідно удосконалити нормативну базу для чіткого врегулювання питань щодо державних запозичень;

- визначення та законодавче закріплення напрямку боргової стратегії, зокрема щодо співвідношення внутрішньої та зовнішньої складової державних запозичень;

- створення агентства з управління державним боргом, що підзвітне міністерству фінансів та зорієнтоване на управління ризиками боргової діяльності;

- розробка та впровадження середньострокової програми регулювання державного боргу як елементу будови ефективної системи планування державної заборгованості.

Висновки

Управління державним боргом, який є засобом покриття дефіциту бюджету держави та інструментом стабілізації фінансового ринку набуває особливо важливого значення у період трансформації національної економіки та розвитку товарно-грошових відносин. Державний борг - це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи їх росту є показниками фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики. Тому визначення основних пріоритетів державної боргової політики, зокрема щодо пропорцій і порядку здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень, є необхідним і актуальним. Великі розміри і швидке зростання державного боргу у більшості країн світу залишає актуальним питання розробки підходів регулювання державної заборгованості з урахуванням її позитивного і негативного впливу на економіку.

В умовах розвитку глобалізації, посилення її впливу на грошово-кредитні відносини вивчення та застосування в адаптованому вигляді зарубіжного досвіду регулювання державного боргу буде сприяти формуванню нових поглядів на існуючий механізм вирішення проблем зовнішньої та внутрішньої державної заборгованості.

Державний борг - це сума, яку держава заборгувала зовнішнім і внутрішнім кредиторам. За наявності боргу державний апарат не може ефективно регулювати економіку країни, тому що значна кількість доходної части потім йде на покриття боргу, для цього скорочуються інші статті витрат і знижується рівень економіки, рівень сукупної виробленої продукції, при цьому знижується рівень життя людей та добробуту держави в цілому. Також розглянуто методи управління державним боргом.

Варто зазначити, що у проаналізований період державний борг України значно зріс. Основними факторами, які викликали дане зростання є світова фінансова криза і падіння курсу гривні до долара США, яке відбулось у 2008 році. В 2009 році державний борг суттєво збільшився (на 67,3% порівняно з 2008 році). Державний борг України становив 227 млрд. грн. (71,63%) або 28 млрд. дол. США. Зменшилась частка зовнішнього боргу із 60,27% до 43%, зокрема через зменшення заборгованості перед іншими країнами і через зменшення частки ОЗДП. Але частка внутрішнього боргу зростала, особливо у 2009 році через активізацію випуску ОВДП.

Світовою практикою напрацьовано багато схем, які передбачають зменшення боргового тягаря для країни. Тому в розділі докладніше розглянуто зарубіжний досвід у даному питанні на основі таких країн як Португалія і Великобританія. Також розглянуті проблеми українського управління боргом, запропоновані певні шляхи його покращення.

Отже, для покращення механізмів управління державним боргом пропонується наступне:

- прийняття Закону України «Про державний борг»;

- створення спеціального агентства з цього питання;

- розвиток ринку державних цінних паперів;

Для розв'язання проблеми заборгованості в довгостроковому періоді необхідне «оздоровлення» самої економіки, оскільки без забезпечення динамізму її розвитку і реальної, відчутної ефективності фінансова стабільність в країні буде короткочасною і відносною, незалежно від того, які прогресивні фінансові заход використовуються для її підтримки.

Список використаної літератури

1. Барановський О. Боргова безпека // Банківська справа.- 2007.- № 4.- с. 60-64; 2007.- № 1.- с. 28-32.

2. Бюджетна система України. -- К.: НІОС, 2009. -- 396 с.: іл., табл.

3. Василишин Р. Взаємозвязок бюджетного дефіциту і державного боргу України // Вісник УАДУ. - 2011. - №4. - С.200-207.

4. Василишин Р. Вплив боргової кризи на бюджетну політику України // Вісник УАДУ. - 2000. - №2. С.79-83.

5. Василишин Р. Державний борг України та управління ним. Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. - Випуск 1. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - С.165-168.

6. Василишин Р. До проблеми управління державним боргом України. Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. - Випуск 2. Частина 1. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С.6-9.

7. Василишин Р. Методика аналізу державного боргу України // Вісник УАДУ. - 2011. - №1. С. 79-85.

8. Вахненко Т.П. Державний борг України та його економічні наслідки. -- К.: Альтерпресс, 2000. -- 151 с.: іл., табл.

9. Держава не буде донором корумпованих хапуг. Виступ Президента України Леоніда Кучми на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю 14 грудня 1999 р. // Урядовий кур'єр.- 16 грудня 1999 р.- № 236.

10. Деркач H.И., Гордеева Л.П. Бюджет и бюджетный процесс в Украине. -- Дніпропетровськ: Пороги, 1995. -- 256 с.: ил., табл.

11. Єпіфанов А.О. та ін. Бюджет і фінансова політика України. -- К.: Наук. думка, 1997. -- 301, [1] с.

12. Казначейська система виконання бюджету. -- К., 2000. -- 31, [1] с., включ. обкл.

13. Козюк В. В. Макроекономічний аналіз зовнішнього боргу України за ринкової трансформації // Вісник ТАНГу. -- 2010. -- Вип. 7. -- С. 29-37.

14. Козюк В. В. Проблема державного боргу в перехідній економіці України // Фінанси України. -- 2009. -- №5. -- С. 85-94.

15. Козюк В. В. Співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями в системі трансформації економіки України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. -- Вип. 5. -- Львів: Інтереко, 1999. -- С. 108-116.

16. Козюк В. В. "Проблема Барро-Рікардо" з позиції аналізу державного боргу в перехідній економіці // Вісник ТАНГу. -- 1999. -- Вип. 6. -- С.24-29.

17. Козюк В. В. До питання про основні орієнтири менеджменту державної заборгованості України // Вісник ТАНГу. -- 1999. -- Вип. 5. -- С. 107-110.

18. Закон «Про державний внут­рішній борг України»

Размещено на Allbest.ru